Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економіка підприємства

Вартість підприємства в Україні: роль, проблеми, перспективи (реферат)

Зміст

1. Оцінка вартості підприємств в Україні: роль, проблеми, перспективи 3

2. Метод ліквідаційної вартості: його суть та значення. 10

Список використаної літератури. 15


1. Оцінка вартості підприємств в Україні: роль, проблеми, перспективи

Об'єктом купівлі-продажу за умов ринкової економіки можуть бути не тільки окремі елементи майна, але й цілісний майновий комплекс підприємства. Підприємство стає об'єктом купівлі-продажу в перебігу процесів приватизації та акціонування, зміни складу власників, при проведенні операцій, пов'язаних із заставою майна, його страхуванням та ін. А відтак виникає необхідність оцінки вартості майнового комплексу підприємства. Одним з можливих випадків оцінювання вартості підприємства є підготовка та проведення антикризових заходів.

Потреба в оцінці вартості підприємства та його майна є багатоаспектною, виникає на різних етапах антикризового управління:

• при прогнозуванні наслідків виникнення ситуації банкрутства та поелементного розпродажу активів підприємства-боржника;

• експертизі угод з реалізації активів, укладання яких призвело до фіктивного та умисного банкрутства;

• при оцінці вартості залогу в процесі кредитування неспроможного підприємства;

• при проведенні взаємозаліку заборгованості (на основі обміну на активи);

• при оцінці можливостей та результативності реструктуризації активів підприємства;

• при визначенні розмірів вкладу в статутні фонди при створенні нових дохідних центрів (підприємств) на базі неспроможного підприємства;

• при підготовці проведення реорганізаційних процедур (злитті, поділі);

• при продажу підприємства як цілісного майнового комплексу;

• при визначенні часток інвесторів у процесі санації тощо.

Незважаючи на особливості оцінки вартості в кожному з наведених випадків, її проведення базується на загальновизнаних концептуальних положеннях теорії оцінки вартості підприємства, широко висвітлених у спеціальній нормативній та навчально-методичній літературі.

Оцінка вартості підприємства базується на усвідомленні того, що підприємство - є товаром зі всіма характерними для нього властивостями.

1. Як будь-який товар, підприємство має бути корисним для покупця, тобто мати споживчу вартість. Корисність підприємства полягає в можливості проведення господарської діяльності, виробництва продукції (робіт, послуг), отримання та привласнення доходів від використання майна, що є в його розпорядженні. Ступінь корисності, а отже й споживча вартість, визначаються кожним покупцем індивідуально, виходячи з його власних усвідомлень (міркувань) про можливу ефективність функціонування підприємства-товару.

2. Підприємство є інвестиційним товаром, тобто віддача на вкладення в його придбання очікується в майбутньому, що спричиняє ризик інвестування, оскільки умови та ефективність його функціонування мають імовірний характер. Для оцінки доцільності придбання підприємства-товару майбутні очікувані доходи необхідно дисконтувати (визначити їх теперішню вартість) з врахуванням часу отримання, інфляційних очікувань та ризику.

3. Вартість підприємства-товару визначається насамперед попитом на нього, який формується під впливом внутрішніх (Імідж та ділова репутація підприємства, досвід діяльності, налагоджені комерційні зв'язки, ефективність діяльності підприємства (рентабельність, ліквідність, ділова активність та ін.) та зовнішніх факторів (стадія життєвого циклу галузі, сфери діяльності, у якій працює підприємство та рівень її прибутковості, громадська думка, умови та інструменти державного регулювання підприємницької діяльності в цілому та в даній галузі (сфері діяльності), макроекономічна стабільність у суспільстві в цілому, платоспроможність потенційних покупців та ін.).

4. Альтернативою придбання підприємства є створення аналогічного підприємства. Це передбачає проведення реєстрації підприємства як юридичної особи, формування його статутного фонду та залучення інших джерел фінансування, придбання матеріальних цінностей (майна), аналогічних за обсягом та складом майну підприємства-товару, формування трудового колективу, отримання необхідних ліцензій та дозволів, набуття виробничого та комерційного досвіду та ін.

Таким чином, у разі придбання підприємства-товару його покупець стає власником не лише його майна (певної сукупності матеріальних цінностей), а й власником господарюючого суб'єкта ринку. Витрати на створення підприємства-аналога не обмежуються сумою коштів, які необхідні для придбання аналогічних елементів майна (за відповідною вартістю з врахуванням зносу та інших якісних характеристик). Створення підприємства-аналога потребує ще й додаткових витрат (фінансових, організаційних, часових, людських), розмір яких не обліковується і оцінюється експертно.

Визначені властивості товару-підприємства обумовлюють його вартість. Залежно від мети оцінки, кількості та переліку врахованих чинників, сфери застосування в спеціальній економічній літературі прийнято виділяти види вартості підприємства, наведені на рис. 1.

Рис. 1. Типологія видів вартості підприємства як цілісного майнового комплексу

При адміністративно-командній економіці оцінка підприємств, як правило, вироблялася тільки при передачі підприємства з балансу на баланс. В умовах ринкової економіки об'єктивна оцінка вартості як діючих, так і ліквідованих підприємств необхідна для здійснення ряду цивільно-правових актів: купівлі-продажу, оренди, застави, страхування, інвестування у власність, переоцінки основних фондів, чи виділення переуступки часткою в статутному капіталі, чи злиття поглинання підприємств, установлення ціни розміщення емітуємих акцій, виконання судового вироку. Розмаїтість функцій оцінки говорить про те, що в ринкових умовах господарювання значимість оцінки вартості підприємства незмірно зростає. Більш того, без цієї оцінки не можуть розвиватися ринкові відносини господарювання. До складу оцінюваного майна підприємства входять:

· основні фонди (виробничі і невиробничі);

· оборотні кошти (у тому числі фінансові активи);

· право на володіння земельною ділянкою;

· товарний знак підприємства, ліцензії, патенти (патентовані продукти), авторські права та інші нематеріальні активи;

· фінансові пасиви.

Досвід показує, що для оцінки підприємства доцільно використовувати наступну вихідну інформацію: фінансову звітність підприємства за останні три-чотири років, бізнес-план, договори про постачання і реалізацію готової продукції, договори оренди, список працівників підприємства, організаційну і технологічну структуру підприємства, акти інвентаризації майна підприємства, заставні угоди, дані про ринок, на якому функціонує підприємство (у тому числі розмір сектора ринку даного підприємства), характеристику управлінського персоналу, дані про ліцензії, патенти, авторських правах, установчі документи, дані про виробничу потужність підприємства і про ефективність використання основних фондів і персоналу. При оцінці підприємства можна також використовувати методи опитування персоналу й осіб, що мають відношення до підприємства, що дозволяє одержати інформацію, що не зафіксована документально. Після проведення оцінки вартості підприємства готується звіт, що включає наступні розділи:

Підстава, по якому робиться оцінка.

Формулювання мети і виду вартості оцінки.

Визначення періоду оцінки.

Загальна характеристика підприємства.

Обґрунтування методів оцінки і їхній опис.

Джерела інформації.

Опис фінансово-економічного стану підприємства.

Опис обмежуючих факторів оцінки і корекція показників.

Розрахунок оцінки вартості підприємства.

Висновок.

Практика оцінки вартості підприємств повинна спиратися на визначені принципи: принцип заміщення, що полягає в тому, що вартість підприємства визначається вартістю іншого аналогічного підприємства, здатного замінити дане підприємство; принцип майбутніх переваг, коли передбачення майбутньої прибутковості підприємства визначає його сьогоднішню ціну; принцип більшої продуктивності (зв'язаний з попереднім принципом), що зводиться до того, що при оцінці вартості підприємства необхідно враховувати фактичні показники продуктивності праці, фондовіддачі і їх динаміку; принцип мінливості - припускає облік соціальних, економічних, політичних, екологічних, географічних і інших факторів, що впливають на рівень ціни підприємства. Використання зазначених принципів оцінки підприємства дозволяє більш обґрунтовано і вірогідно визначити його вартість.

Методи оцінки вартості підприємства групуються в рамках трьох основних підходів:

· підходу, заснованого на оцінці вартості майна підприємства (майнового підходу);

· підходу з погляду прибутковості підприємства (дохідного підходу);

· підходу, заснованого на аналізі ринкової вартості аналогічних підприємств (порівняльного чи ринкового підходу).

Вибір методу залежить від мети оцінки. Наприклад, методи, використовувані для оцінки підприємства з метою оподатковування, можуть значно відрізнятися від тих, які застосовуються при його ліквідації, тому що в першому випадку об'єкт оцінюється як діюче підприємство. Визначення вартості пайової участі в підприємстві і вартості інвестицій припускає прогнозування майбутніх грошових потоків і їх дисконтирование. За результатами оцінки, отриманим шляхом використання різних методів, визначаються переваги і недоліки кожного з них. Методи порівнюються за наступними критеріями:

· можливість відбити дійсні наміри продавця і покупця;

· якість інформації, на основі якої виробляється аналіз;

· здатність методів враховувати кон'юнктурні коливання і вартість грошей.

На думку українських оцінювачів, цим критеріям у дійсних умовах найбільше відповідають методи, засновані на оцінці прибутковості підприємства. Однак у сформованій в Україні практиці оцінки об'єктів нерухомості віддається перевага майновому підходу, друге місце по перевазі - у методів, заснованих на оцінці прибутковості підприємств, і третє - у методів порівняльного аналізу ринкових продажів. Таке ранжирування методів по ступені переваги деякою мірою базується на об'єктивній основі, а саме: - нерозвиненості ринку нерухомості; - адміністративному втручанні в ринкові процеси; - удаваній повноті і вірогідності майнового підходу.


2. Метод ліквідаційної вартості: його суть та значення

До методів, заснованим на оцінці активів, відносяться:

· метод балансової вартості;

· метод скоректованої балансової вартості;

· метод заміщення;

· метод ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість показує, скільки залишиться коштів після ліквідації підприємства, продажу його активів і виплати боргів. Як відомо, ліквідаційна вартість менше скоректованої балансової вартості на величину ліквідаційних витрат, що включають комісійні при продажі бізнесу, на величину витрат, зв'язаних з реалізацією товарних запасів, збором дебіторської заборгованості, звільненням персоналу й ін.

Розрізняють так звану упорядковану ліквідацію, коли розпродаж активів здійснюється протягом розумного періоду часу, щоб можна було одержати високі ціни продажу активів. Для найменш ліквідної нерухомості підприємства цей період складає біля двох років. Він включає час підготовки активів до продажу, час доведення інформації про продаж до потенційних покупців, час на обмірковування рішення про покупку й акумулювання фінансових засобів на покупку, власне покупку, перевезення й ін. Упорядкованої ліквідації активів відповідає поняття "упорядкована ліквідаційна вартість підприємства".

Поряд з упорядкованою ліквідацією підприємства спрямує примусова ліквідація, що означає, що активи розпродаються настільки швидко, наскільки це можливо, часто одночасно і на одному аукціоні. Примусової ліквідації відповідає поняття "примусова ліквідаційна вартість підприємства". Метод ліквідаційної вартості припускає інвентаризацію й оцінку кожного активу з урахуванням специфічних факторів, таких як місце розташування, ступінь спеціалізації, ліквідності і т.п. Причому одні з них збільшують ліквідаційну вартість, інші - зменшують. Ліквідаційна вартість використовується, коли бізнес не приносить доходу і не має перспектив розвитку. Таким чином, ліквідаційна вартість визначає мінімальну ціну підприємства при його продажі у випадку високої імовірності банкрутства підприємства.

Залежно від перспектив подальшого використання підприємства та його активів прийнято виокремлювати вартість діючого підприємства, ліквідаційну вартість та вартість ліквідації.

Вартість діючого підприємства визначається як вартість цілісного майнового комплексу, тобто системи взаємопов'язаних майнових цінностей, корисність якої полягає в здатності до ведення господарської діяльності з певною ефективністю. Вона враховує:

• ефект синергізму (вартість підприємства в цілому більше суми вартості окремих видів активів);

• вартість нематеріальних активів, що не відображається на бухгалтерських рахунках (бізнес-технологія, комерційні зв'язки, персонал тощо);

• перспективи подальшого розвитку підприємства, зокрема майбутні доходи та прибутки, які потенційно можуть бути отримані.

Вартість діючого підприємства може в свою чергу передбачати:

1) існуюче використання майнового комплексу підприємства (з або без оцінки гудвілу);

2) найкраще та найбільш ефективне використання майнового комплексу (з або без оцінки гудвілу);

Ліквідаційна вартість - вартість, яка може бути отримана за умови продажу об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості. Оцінка ліквідаційної вартості підприємства проводиться у випадку орієнтації на закриття підприємства та поелементну реалізацію його активів або їх окремих груп (бізнесів).

Вартість ліквідації - вартість, яку очікується отримати за об'єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій. Вартість ліквідації розраховується як сума валових доходів, які очікується отримати від реалізації об'єкта оцінки як єдиного цілого або його складових частин виходячи з принципу найбільш ефективного використання за вирахуванням очікуваних витрат, пов'язаних з такою ліквідацією. У разі коли за результатами розрахунків вартість ліквідації становить від'ємну величину, її значення встановлюється у розмірі 1 гривні.

Рис. 2. Класифікація ліквідаційної вартості підприємства

У перебігу діагностики кризи розвитку підприємства особливе значення має визначення ліквідаційної вартості підприємства, тобто відповідно до Національного стандарту №1 „вартості, яка може бути отримана за умови продажу об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості". Строк експозиції - це термін, протягом якого об'єкт оцінки може бути виставлений для продажу на ринку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною і тривалість якого залежить від співвідношення попиту та пропонування на подібне майно, кількості потенційних покупців, їх купівельної спроможності та інших факторів.

Визначення ліквідаційної вартості базується на концептуальних положеннях теорії оцінки, що були розглянуті вище, з урахуванням особливостей визначення цього виду вартості.

1. Оцінка ліквідаційної вартості відноситься до так званих активних видів оцінки, тобто отримані результати використовуються для прийняття відповідних управлінських рішень.

2. Особливістю оцінки ліквідаційної вартості є високий ступінь залежності третіх сторін від результатів оцінки. На відміну від оцінки інших видів вартості, експерт-оцінювач співпрацює як із замовником, так і зі споживачем експертної інформації, якими є різні особи.

3. Для використання ліквідаційної вартості як бази оцінки необхідно проводити додаткове дослідження відповідності умов продажу об'єкта оцінки, для якого проводиться оцінка, типовим для ринку умовам продажу подібного майна. Визначення ліквідаційної вартості здійснюється на основі інформації щодо подібних угод з подібним майном.

4. Одним із способів визначення ліквідаційної вартості є застосування до визначеної ринкової вартості об'єкта оцінки знижувальних коефіцієнтів у порядку, встановленому законодавством, з метою стимулювання попиту потенційних покупців до придбання об'єкта оцінки.

5. Ліквідаційна вартість підприємства формується під впливом багатьох факторів, серед яких, крім базових, які визначають ринкову вартість підприємства, виділяють специфічні фактори - терміновість реалізації активів, психологічна привабливість активів, їхній зовнішній вигляд, місце та час продажу, ступінь рекламної підготовки, відсутність гарантійних зобов'язань або часткова комплектація (для обладнання) тощо.

Отже, ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку банк очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Найважливішим специфічним фактором, що обумовлює ліквідаційну вартість підприємства, є час реалізації активів.


Список використаної літератури

1. Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 208с.

2. Бандурка А.М. Финансово-экономический анализ: Учебник для вузов, 1999г.

3. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1997. -512с.

4. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. - К.: КНЕУ, 1999 - 132с.

5. Финансовый менеджмент: теория и практика:Учебник для вузов/ Cтоянова Е.С.: 4-е изд,-М.:Перспектива,1999-656с.

6. Фінанси підприємств: Підручник/Під ред. А.М.Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

7. Шеремет А.Д., Негашев Е.А. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА , 2000.

8. Юденко В.А. Аналіз фінансових результатів підприємства в умовах реформування бухгалтерського обліку// Фінанси підприємств,№8, 2000р., с.97.





Реферат на тему: Вартість підприємства в Україні: роль, проблеми, перспективи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.