Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економіка підприємства

Система якості та методи управління на кондитерській фабриці (курсова робота)

Зміст

Вступ. 3

1. Етапи розвитку системи якості підприємства. 4

2. Показники якості на кондитерській фабриці 8

3 Організаційні методи управління підприємством при впровадженні системи якості 13

4. Контроль якості продукції 20

Висновки. 23

Список використаної літератури. 24


Вступ

В умовах перевищення пропозиції над попитом, для збереження й тим більше завоювання свого місця на ринку, вже недостатньо просто продемонструвати свою здатність зробити продукцію високої якості, яка відповідає вимогам замовника. Потрібно ще переконливо довести, що ця здатність поширюється не тільки на окремі зразки, а й на весь спектр продукції. Тобто підприємство повинне надати гарантію того, що здатне випускати високоякісну продукцію стабільно.

Якість товару є однією із найважливіших його характеристик, які мають вирішальний вплив на створення споживчих переваг і формування конкурентоспроможності. Це обумовлено сутністю категорії якості.

Якість - сукупність характеристик об'єкта, які належать до його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби (МС ІСО 8402 : 1994 р. п.2.2.).

Звичайно потреби виражаються через певні характеристики на основі встановлених критеріїв, які формуються у вигляді вимог до якості.

Вимоги до якості - вираження певних потреб або їх переведення в групу кількісно або якісно установлених вимог до характеристик об'єкта, щоб дати можливість їх реалізації і перевірки (МС ІСО 8402 : 1994 р. п.2.3).

Вимоги до якості товарів встановлюються на етапах проектування і розробки, забезпечуються матеріально-технічним оснащенням, розробкою і організацією виробництва, робочим і кінцевим контролем, зберіганням і реалізацією. Перед відпусканням споживачеві або споживанні (експлуатації) вимоги до якості оцінюються за нормами, регламентованими стандартами 1 ТУ, або у відповідності до попиту споживачів.

У нормативних документах встановлюються вимоги до властивостей і показників, які обумовлюють якість. Розглянемо ці складові елементи системи якості більш детально.


1. Етапи розвитку системи якості підприємства

За минулі десятиліття розвиток методів керування якістю набув швидких темпів. Починаючи з 30-х років минулого сторіччя, з'являлися що раз нові ефективні підходи в керуванні якістю, які докорінно змінили традиційні погляди, у тому числі й на такий широко застосовуваний прийом, як контроль якості готової продукції.

Починаючи із середини ХХ століття, активно розвивалися нові методи керування якістю, принциповою відмінністю яких є націленість на запобігання відхилень, а не боротьба з виявленими дефектами. Сформувалася нова філософія підходів до керування якістю.

Організація роботи кондитерської фабрики щодо керування якістю відповідно до сучасних поглядів охоплює значно більше напрямків, ніж лише контроль продукції. Мова йде про активне застосування методів керування на всіх етапах життєвого циклу продукції, тобто від маркетингових досліджень до утилізації.

Більше того, на кондитерській фабриці керування якістю стало невід'ємною складовою частиною загального керування підприємства, причому на всіх рівнях: і на рівні встановлення основних принципів діяльності (місія й мета підприємства), і на рівні стратегії (політика підприємства, стратегічне планування), і на рівні оперативного керування (розподіл обов'язків, документообіг, виробництво, підготовка кадрів, контроль і випробування, зберігання тощо).

У результаті узагальнення передового світового досвіду фахівці в галузі керування якістю виробили мінімально необхідні складові діяльності з ефективного керування якістю. Вони були узагальнені Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) - всесвітньою федерацією національних органів із стандартизації, і оприлюднені в 1987 році як спеціальна серія міжнародних стандартів, що одержали назву «стандарти ISO серії 9000». Здебільшого текст ISO 9000 розроблений Британським інститутом стандартів (BSI), що взяв на себе більшу частину навантаження з просування стандартів у Європейському Співтоваристві.

Розроблення стандартів ISO серії 9000 стало одним з переломних етапів в еволюції методів керування якості. Вони дозволили створити ефективний і до певного ступеня універсальний механізм оцінки здатності підприємства гарантувати випуск продукції в точній відповідності до вимог споживача. Стандарти ISO серії 9000 містять у собі мінімальні вимоги, яким повинна відповідати організація робіт із забезпечення гарантій якості, незалежно від того, яку саме продукцію випускає підприємство або які надає послуги, а також незалежно від розміру підприємства - велике воно чи маленьке.

То що ж таке ISO 9001:2000? ISO 9001:2000 можна вважати першим всесвітньо визнаним знаком «Зразково-показового ведення господарства», що присуджується за якість ділової діяльності. Загалом, ISO 9001:2000 - це модель, за якою організовується керування підприємством таким чином, щоб забезпечити найвищу якість його роботи підприємства.

Отже, із усього вищесказаного зрозуміло, що гарантією якості продукції є не тільки сертифікат якості на продукцію, але й система менеджменту якості[2, c. 376-378].

Описана в стандартах ISO серії 9000:2000 модель системи якості вимагає побудувати спеціальним чином діяльність в галузі забезпечення гарантій якості, що повинна охопити всі без винятку підрозділи підприємства. Намагаючись вирішити поставлене завдання, керівництво підприємства неминуче зіштовхується з низкою питань:

- Як створити систему якості, що враховувала б особливості підприємства й була ефективним механізмом забезпечення високої якості продукції?

- Що потрібно зробити для успішної сертифікації своєї системи менеджменту якості в органі з сертифікації, чий авторитет є загальновизнаним?

Підготовка фахівців з керування якістю.

Найперше завдання пов'язане з навчанням керівників і фахівців на кондитерській фабриці з керування якістю. Нині, щоб розробити й впровадити по-справжньому ефективну систему менеджменту якості, потрібно ґрунтовно володіти сучасними підходами й методами в галузі керування якістю. При цьому мова йде не про вузьке коло фахівців, що працюють в «класичних» службах якості підприємства: лабораторіях надійності, ВТК, ЦЗЛ тощо - добре знайомих з організацією робіт із забезпечення якості продукції відповідно до ідеології впровадження комплексних систем керування якості продукції (КС КЯП). Нову філософію якості повинні засвоїти всі працівники - починаючи з вищого керівництва й закінчуючи прибиральницями. Кожній категорії працівників відповідає свій мінімум знань в галузі керування якістю, необхідний для ефективного виконання посадових обов'язків.

Особливої уваги з боку керівництва на кондитерській фабриці потребує питання підготовки фахівців в галузі якості, чиї службові обов'язки повністю або значною мірою пов'язані (або будуть пов'язані в майбутньому) з діяльністю в галузі якості - менеджерів з якості, внутрішніх аудиторів системи якості. Саме вони повинні складати основу тих робочих груп, які будуть розробляти окремі елементи майбутньої системи якості.

Створення системи менеджменту якості.

Навчивши своїх фахівців, підприємство має впровадити сучасну систему менеджменту якості, що відповідає вимогам стандартів ISO серії 9000:2000.

Роботу на цьому етапі варто починати з аналізу існуючих на підприємстві підходів до керування якістю й ступеня їхньої відповідності вимогам міжнародних стандартів. За підсумками аналізу складається план доробки / розробки невідповідних або відсутніх елементів, реалізація якого фактично й означає закінчення розробки системи якості.

Досвід створення систем якості свідчить, що орієнтація тільки на власні сили або тільки на сили сторонніх фахівців - далеко не найкращий спосіб вирішення завдання. Набагато ефективніший (як з огляду якості, так і з огляду часу розробки) проміжний варіант - розробка й впровадження системи спеціально навченими фахівцями самого підприємства за підтримки запрошених кваліфікованих і досвідчених консультантів. Адже життєздатною може бути лише та система, що створена розумом і руками фахівців самого підприємства. Тільки така система житиме, і розвиватиметься, а після її офіційного визнання - сертифікації, престиж організації на ринку багаторазово збільшиться.

Незважаючи на те, що стандарти ISO розроблялися при урядовій підтримці, сертифікація згідно з ISO 9000 - справа добровільна. Тиск, що змушує підприємства до сертифікації, здійснюють споживачі, а не законодавчі органи. Наявність сертифікату на систему стала необхідною умовою не тільки при укладанні контракту, але й необхідною підставою для початку переговорів. Нині підприємству марно і мріяти про те, щоб стати офіційним постачальником великих компаній, якщо воно не може пред'явити сертифікат на систему менеджменту якості, виданий авторитетним органом з сертифікації. В Європі всі споживачі вимагають реєстрації згідно з ISO 9001:2000 від своїх постачальників. Тобто, немає реєстрації згідно з ISO 9001:2000 - не буде укладений контракт.

Наявність сертифікату на систему менеджменту якості має на увазі також і її аудит (перевірку) на відповідність вимогам стандартів ISO серії 9000. Це фактично комплексний аудит усього підприємства, позитивні підсумки якого свідчать про високий ступінь організації управлінської діяльності на підприємстві, звичайно, насамперед в галузі забезпечення якості, але фактично - і у всіх інших напрямках[4, c. 81-86].

2. Показники якості на кондитерській фабриці

Показники якості на кондитерській фабриці по найменуваннях поділяються на групи залежно від характерних властивостей (одиничні і комплексні) або від призначення (базові і визначальні).

Класифікація показників якості і їх значень наведена на рисунку 1.

Рисунок 1. Класифікація показників якості на кондитерській фабриці

Одиничні показники - показники, необхідні для вираження простих властивостей товарів. Наприклад, до одиничних показників належить колір, форма, цілісність, кислотність.

Комплексні показники - показники, необхідні для вираження складних властивостей товарів. Так, стан м'якушки хліба - комплексний показник, який характеризується через ряд одиничних: колір, пористість, еластичність та ін.

Базові показники - показники, взяті за основу при порівняльній характеристиці показників якості. Прикладом базового показника може служити колір еталона, який відповідає кольору борошна даного гатунку.

Як базові можуть бути використані показники зразків аналогічної продукції, що відображають передові науково-технічні досягнення.

Визначальні показники - показники, які мають вирішальну роль при оцінці якості товарів. До них належать багато органолептичних показників - зовнішній вигляд, колір усіх споживчих товарів, смак і запах харчових продуктів, запах парфумних товарів; фізико-хімічні показники - масова частка миючих речовин в мийних засобах, в'язкість лакофарбових матеріалів, вологість (у будівельних матеріалах, мийних засобах) та ін.

Усім переліченим показникам на кондитерській фабриці властиві певні значення, які поділяються на такі види: оптимальні, дійсні, регламентовані, критичні і відносні.

Оптимальне значення показника - значення, яке дозволяє досягнути найбільш повного задоволення частини потреб, які обумовлює даний показник.

Так, оптимальне значення показника "зовнішній вигляд плодів і овочів" характеризується типовими або властивими даному сорту формою, забарвленням, чистотою і сухою поверхнею без пошкоджень.

Таке значення показника свідчить про можливість цих товарів найбільш повно задовольняти потреби: фізіологічні - за функціональним призначенням, естетичні і безпеки - завдяки відсутності мікробіологічних пошкоджень і мікротоксинів.

Досить часто оптимальне значення використовується в якості норми, встановленої стандартами 1 ТУ. Тоді це значення набуває статусу регламентованого. Оптимальне значення показника найбільш бажане, але на практиці не завжди досяжне. Тому при оцінці якості визначається дійсне значення показника якості.

Дійсне значення показника - значення, яке визначається одноразовим або багаторазовим його вимірюванням, орієнтоване значення показника - значення, встановлене діючими нормативними документами.

Критичне значення - значення показника якості, перевищення або зниження якого регламентується як невідповідність діючому НД.

Критичне значення показників якості може бути або мінімальним, або максимальним, або діапазонним. При мінімальному критичному значенні в НД встановлюється регламентоване значення - не менше, при максимальному - не більше, а при діапазонному - не менше і не більше.

Мінімальне критичне значення показників застосовується в тих випадках, коли показник сприяє поліпшенню якості.

Якщо дійсно значення показника на кондитерській фабриці нижче мінімального критичного, але не зв'язане з втратою безпеки продукції, то виявлена невідповідність може стати підставою не тільки для зниження ґатунку і категорії товару (наприклад, переведення його в нижчий ґатунок або нестандарт), але і для його уцінки. Так, білизна порцелянового посуду мінімального критичного (60%), то цей товар не можна реалізувати.

Максимальне граничне значення - використовується для показників, що погіршують якість, якщо встановлені критерії будуть підвищені. Виникаючі при цьому невідповідності можуть призвести до значних і критичних дефектів, які не дозволяють використовувати товар за призначенням або приводять до втрати безпеки. В цьому випадку товар переходить до градації не потрібного для використання за призначенням, небезпечного для споживання і підлягає переробці або знищенню.

Значення всіх показників безпеки на кондитерській фабриці встановлюються як максимально критичні, і в разі їх перебільшення товар використовувати за призначенням не можна.

Діапазон і граничні значення встановлюються в тих випадках, коли і перевищення, і зниження регламентованих меж викликають погіршення якості. Наприклад, розмір бульби встановлюється не менше і не більше (так, розмір бульб моркви повинен бути не менше 2 см і не більше 6 см), так як у дрібних коренеплодів (бульб) менше 2 см по поперечному діаметру менший вихід їстівної частини і вони гірше зберігаються, а великі (більше 6 см) характеризуються зниженою харчовою цінністю[9, c. 423-425].

До граничних (критичних) значень показників можна віднести і допустимі відхилення.

Допустимі відхилення - значення показників якості, які встановлюють нормовані межі відхилень від регламентованого або оптимального значення того ж показника.

Допустимі відхилення застосовуються для багатьох товарів. Це викликано тим, що при існуючому рівні розвитку техніки і технології надзвичайно важко і з економічної точки зору невигідно випускати продукцію тільки з оптимально високими значеннями показників якості. Багато із допустимих відхилень у встановлених межах, по суті, не впливають на якість товарів. Зміна якості спостерігається лише при перевищенні цих допусків.

До товарів, для яких передбачена значна кількість допустимих відхилень або допусків, відносяться свіжі, сушені плоди і овочі, крупи, консерви. Так, в свіжих плодах і овочах допустимі відхилення встановлюються по ряду пошкоджень: механічні, сільськогосподарські шкідники, фізіологічні і мікробіологічні.

У багатьох випадках допустимі відхилення позначаються як допуски або домішки інших чи аналогічних об'єктів зниженої якості або що погіршують її. Наприклад, у фарфоровому посуді навіть у першому ґатунку допускаються незначні відтінки голубуватого чи жовтуватого при білизні 63% яблук 1-го ґатунку.

Відносне значення показника - значення, що визначається як відношення дійсного значення показника до базового або регламентованого значення того ж показника.

Рівень якості продукції - відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників.

При оцінюванні рівня якості як базові можуть бути використані показники еталонів - зразків, які можуть відображати вимоги до якості кращих світових або вітчизняних виробів, а також вимоги (попит) споживачів. Вибір показників залежить від мети оцінювання якості.

Технічний рівень продукції - відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень показників, що характеризують технічну досконалість оцінюваної продукції, з базовими показниками, відображуючи передові науково-технічні досягнення в цій галузі. Технічний рівень якості застосовується звичайно для характеристики складних технічних товарів.

Таким чином, якість товарів на кондитерській фабриці являє собою сукупність властивостей і показників, які стосуються її здатності задоволення різноманітних потреб, встановлених і передбачених згідно з призначенням конкретних товарів[5, c. 54-56].


3 Організаційні методи управління підприємством при впровадженні системи якості

На нинішньому етапі розвитку української економіки необхідність та актуальність використання міжнародних стандартів ISO серії 9000 диктується в першу чергу вимогами зовнішнього ринку. За оцінками західних спеціалістів, вже сьогодні з переходом Європи до загального європейського ринку у 90% контрактних відношень споживач вимагає від підприємства - постачальника підтвердження щодо наявності системи забезпечення якості, яка відповідає вимогам стандартів ISO серії 9000.

На жаль, впровадження систем якості в Україні відстає у порівнянні з іншими країнами, що ніяк не сприяє конкурентоспроможності наших підприємств, як ні зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

Деякі вітчизняні підприємства, що виробляли продукцію на експорт, на початку 90-х років впровадили системи менеджменту якості. Це дозволило їм залишатися конкурентоспроможними і не втратити свої ринки збуту. Ті ж підприємства, що вчасно не перейшли на нові форми організації виробництва втратили свої позиції і залишилися або на внутрішньому ринку України та СНД, або перестали існувати зовсім. Проте світові тенденції такі, що і на внутрішньому ринку країни перевага при виборі постачальника продукції (послуги) усе частіше віддається компаніям, що сертифікували свою систему якості. Пріоритети споживача, який вибирає між ціною і якістю істотно змістилися у бік якості продукції (послуги). Головна задача сучасних виробників - досягнення 100% якості товару при зберіганні конкурентоспроможної ціни. Правильно впроваджена та ефективно діюча система якості дозволяє вирішити цю задачу, що підтверджується великою кількістю прикладів із світової практики переходу до нових методів і форм управління виробництвом.

Як було вказано у попередньому розділі на цей час існують стандарти ISO серії 9000 у двох версіях - 1994 та 2000 року. Перехідний період розраховано на три роки. По їх закінченню, тобто практично з початку 2004 року, стандарти за версією 1994 року припиняють свою чинність, тому наведені далі рекомендації з організаційних методів управління підприємством та персоналом при впровадженні системи якості будуть мати посилання на більш актуальну версію стандарту ISO 9000 у версії 2000 року.

Як правило, робота на кондитерській фабриці починається з прийняття вищим керівництвом, збором акціонерів або засновниками підприємства рішення про впровадження системи управління якістю, яка буде відповідати вимогам обраного стандарту. Це рішення у формі наказу або розпорядження доводиться до відому всього персоналу. Бажано, щоб були проведені первісні збори колективу підприємства або його частину, якщо кількісний склад досить великий, на яких вище керівництво повинно роз'яснити необхідність прийняття нових підходів до управління якістю та націлити колектив на творчу та тривалу роботу[7, c. 167-169].

Від того наскільки вище керівництво на кондитерській фабриці зможе проникнутися ідеями реформування організаційної структури підприємства, буде залежати загальний успіх роботи з впровадження вимог стандарту. Поінформованість та компетентність вищого керівництва повинна досягатись навчанням та тренінгами. При цьому не потрібно робити виключення навіть для перших осіб підприємства, які взагалі повинні стати головною рушійною силою усього передового, Що відбувається на підприємстві.

Керівництво на кондитерській фабриці повинно чітко усвідомлювати своє значення, а саме розподілити між собою відповідальність за окремі вимоги стандарту, які включають:

- обов'язки керівництва у відношенні до розробки та впровадження системи якості, а також постійного її вдосконалення;

- гарантованість, що потреби й очікування споживачів визначені, сформульовані як вимоги, і виконані з метою досягнення довіри споживачів;

- розробку та розповсюдження політики в області якості, яка повинна відповідати цілям організації та вимозі постійно удосконалювати ефективність системи;

- забезпечення того, що цілі з якості, включаючи і ті, що необхідні для виконання вимог до продукції, були встановлені для відповідних функцій і рівнів організації, мали змогу вимірюватися та відповідати політиці в області якості;

- забезпечення того, що відповідальність й повноваження визначені і доведені до відому персоналу в рамках організації;

- визначення представника керівництва, який мав би відповідні повноваження для забезпечення того, щоб процеси системи якості були встановлені, впроваджені і підтримувалися, а також надавалася інформація з ефективності системи якості вищому керівництву та забезпечувалася поінформованість організації щодо вимог споживачів;

- забезпечення зв'язку між різними рівнями й функціями, які стосуються процесів системи якості та їх ефективності;

- аналізування системи якості з встановленою періодичністю, щоб забезпечити її постійну відповідність, адекватність та ефективність, аналіз з боку керівництва повинен включати аналіз поточного функціонування й інформації щодо можливостей удосконалення[6, c. 114-116].

Паралельно з визначенням відповідальності вищого керівництва формується робоча група, яка протягом впровадження системи якості буде вирішувати тактичні завдання і виконувати основну роботу зі створення документації системи якості та безпосередньо контактувати з виконавцями та спрямовувати їх роботу в потрібному руслі.

Формування робочої групи на кондитерській фабриці є не тільки необхідним, але й досить відповідальним початковим етапом всього циклу робіт. Від того, наскільки обмірковано буде підібрано склад групи, настільки ефективними можна очікувати результати її діяльності. До складу групи необхідно включити не тільки керівників служб якості та технічного контролю або лабораторії. Важливо, щоб до неї увійшли також представники основних виробничих підрозділів. Обов'язковою умовою ефективної роботи групи є аналітичне та творче спрямування її діяльності. Кількісний склад групи залежить від масштабу підприємства. Для маленьких підприємств це може бути дві - три людини, для великих підприємств - 10-1.2 осіб і більше.

При формуванні робочої групи необхідно враховувати, що її діяльність здійснюватиметься протягом тривалого часу. Група повинна бути постійно діючою, маючи на першому етапі як основне завдання побудову або доопрацювання чинної системи якості. У подальшому діяльність групи може бути орієнтована на моніторинг, аналіз та розробку заходів з подальшого безперервного вдосконалення системи якості. Ефективність роботи групи залежить від рівня та обсягу її повноважень і ресурсів, виділених для її діяльності. Достатня забезпеченість групи різного роду ресурсами необхідна для охоплення усіх структурних підрозділів та процесів, як основних, так і допоміжних.

Навчання є обов'язковою частиною всього обсягу робіт на кондитерській фабриці. Весь процес побудови системи якості є безперервним процесом навчання персоналу роботі, орієнтованій на якість. Більш докладно про управління персоналом в процесі впровадження системи якості буде викладено у наступному пункті.

Оскільки значна частина робіт пов'язана з документацією системи якості, навчання персоналу необхідно орієнтувати і У цьому напрямку. Ефективність системи якості визначається Досконалістю розробленої документації. Основні вимоги до Документації такі:

- лаконічність та логічна послідовність;

- погодженість та виключення протиріч;

- адекватність опису реального функціонування системи якості;

- чітке відбиття сукупності та послідовності вимог до діяльності персоналу;

- простота внесення контрольованих змін;

- висока прозорість, простота аналізу та моніторинг системи якості.

Ці вимоги відносяться до всієї сукупності документації системи якості, включаючи керівництво з якості, процедури; інструкції та записи з якості. Вони можуть бути розповсюджені і на окремо взяті документи даного переліку.

Однією з помилок, що часто зустрічається під час розробки документації системи якості, є зайва її деталізація. Особливо часто це відбувається на первинному етапі роботи над документами, коли ще недостатній досвід роботи з нею. Накопичуючи досвід у рамках функціонування системи якості, структура та зміст документації поступово оптимізується, а її загальний обсяг скорочується.

На відміну від попередньої версії стандарту, де у кожному з 20 основних елементів вимагалася наявність документованої процедури, у новій версії цю вимогу збережено тільки у 6 розділах: управління документацією, протоколи якості, внутрішній аудит, управління не відповідним продуктом, коригувальні та попереджувальні дії. Але, у тексті нової редакції стандарту посилено вимоги до записів або протоколів якості. Таким чином, у новій версії стандарту вимоги до документації зміщено від опису порядку функціонування системи якості у документальне підтвердження її реальної роботи.

Звуження вимог щодо кількості процедур у новій редакції стандартів не означає точної необхідності наявності у складі документації тільки означеного їх переліку. Підприємство саме визначає необхідний для ефективного функціонування системи якості склад її документації, коли стандарт встановлює лише її мінімум.

У випадку застосування на кондитерській фабриці комп'ютеризованого обігу документів особливих складнощів з управлінням документацією не виникає. Оригінали документів з їхньою передісторією можуть зосереджуватись на центральному комп'ютері або сервері, а доступ уповноваженого персоналу до відповідної частини документів через внутрішню комп'ютерну мережу організується через паролі.

Розробка документації є однією із складових процесу розробки системи управління якістю на кондитерській фабриці. Його наступним етапом є впровадження необхідних змін. Як правило, цей етап відбувається паралельно з розробкою або вдосконаленням документації. Це найбільш змістовний творчий етап організаційної роботи, коли відбувається апробація розробленої документації, перевірка її адекватності та ефективності. Потрібна максимальна увага, відповідальність та погодженість дій членів робочої групи. Протягом реалізації даного етапу відбувається поступове шліфування та відлагодження всієї системи якості, тому дуже важливо як організована та контролюється ця робота.

Важливим є безперервний аналіз процесу впровадження змін. Один з основних блоків питань при цьому відноситься до реалізації підходу з позиції процесів. Під час проведення аналізу необхідно уточнити, чи всі необхідні для системи якості процеси визначені та описані, чи ефективно організовано та вірогідно описано взаємодію процесів. Аналізуючи окремі процеси, необхідно визначати їхню мету, вхідні та вихідні дані, керуючи впливи та ресурси, а також їхню внутрішню структуру, що може включати підпроцеси та окремі операції. Такий аналіз продуктивно здійснювати з використанням детально розробленої схеми управління якістю організаційно-виробничих процесів, що входять до системи.

Цілеспрямований аналіз системи управління якістю на кондитерській фабриці здійснюється під час проведення внутрішніх аудитів. Досвід підтвердив їхню високу ефективність для контролю за системою якості та її вдосконалення. Ефективність аудитів залежить від ретельності їх підготовки та проведення, кваліфікації аудиторів. Якість аудитів, їх результативність послідовності окремих етапів цілісної програми. Поряд з достатньою універсальністю викладеної схеми непорушним є також індивідуальний характер її реалізації, що враховує специфіку відповідного підприємства[3, c. 46-49].


4. Контроль якості продукції

Необхідність контролю якості з метою одержання даних про об'єкт управління відбита у ГОСТ 15467-79: "Управління якістю продукції - встановлення, забезпечення і підтримка необхідного рівня якості продукції при її розробці, виробництві й експлуатації або споживанні, здійснюване шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що впливають на якість продукції"".

Контроль продукції складається з двох етапів: одержання інформації про фактичний стан продукції (її кількісних і якісних ознаках); зіставлення отриманої інформації зі заздалегідь встановленими технічними вимогами, тобто одержання повторної інформації. При невідповідності фактичних даних технічним вимогам здійснюється керуючий вплив на об'єкт контролю з метою усунення виявленого відхилення від технічних вимог.

Основні терміни і визначення контролю встановлені ГОСТ 16.504-81. Класифікація видів контролю на кондитерській фабриці подана на рис. 2. Складність проблеми якості потребує комплексного підходу до організації служби якості підприємства, у котру доцільно включити не тільки підрозділ, що здійснює контроль якості, але і підрозділи з організації всієї роботи в області забезпечення й аналізу якості, а також стимулювання якості.

Планування якості зводиться до планування якісних характеристик надійності виробів на стадії їхньої розробки.

Крім того, треба займатися підготовкою контролю і застосуванням контрольних засобів на кондитерській фабриці. При цьому, повинні розроблятися методи управління якістю як у власному виробництві, так і у постачальників-суміжників. Необхідно вести аналітичну роботу - опрацювання й аналіз даних з якості і витрат на її забезпечення[1, c. 141-144].

Рис. 2. Класифікація видів контролю якості продукції на кондитерській фабриці

У систему контролю якості на кондитерській фабриці входять підрозділи іспитів на надійність, контролю матеріалів, стендового відпрацювання і перевірки макетів дослідних зразків продукції. Невід'ємною частиною роботи з контролю якості є контроль покупних виробів, вхідний контроль на всіх ділянках і технологічних переходах у виробництві, оперативний і остаточний контроль готової продукції.

До функції контролю безпосередньо примикає метрологічне забезпечення виробництва, що дозволяє здійснювати розробку, перевірку і правильну експлуатацію засобів вимірів, електронних, комп'ютерних пристроїв, контроль їхнього стану і т.д.

І, нарешті, необхідно підготовлювати програми й організовувати навчання і підвищення кваліфікації кадрів, забезпечувати мотивацію і стимулювання персоналу для успішного вирішення задач з якості.

Не кожне підприємство здатне мати цілком розвинуту службу якості, як кондитерська фабрика. Малі і середні підприємства, як правило, звертаються до послуг спеціалізованих консультаційних, інжинірінгових фірм, обмежуючись, у кращому випадку, наявністю одного інженера з якості.

Науковою основою сучасного технічного контролю стали математико-статистичні методи. Управління якістю продукції може забезпечуватися двома методами: за допомогою розбраковування виробів і шляхом підвищення технологічної точності. Завжди методи контролю зводилися, як правило, до аналізу браку шляхом складної перевірки виробів на виході. При масовому виробництві такий контроль дуже дорогий. Тому від суцільного контролю переходять до вибіркового із застосуванням статистичних методів опрацювання результатів.

Проте, такий контроль ефективний тільки тоді, коли технологічні процеси, будучи в налагодженому стані, мають точність і стабільність, що є достатньою для "автоматичної" гарантії виготовлення бездефектної продукції. Тоді з'являється необхідність стабілізувати виробництво. Самим надійним засобом стабілізації виробництва на кондитерській фабриці є створення системи якості, а потім її сертифікація[8, c. 240-246].


Висновки

Система якості на кондитерській фабриці - це сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам. Система якості регламентує практично всю діяльність підприємства, включаючи вивчення ринку, проектування і розробку товарів та процесів виробництва, взаємовідносини з постачальниками, систему контролю, складування, збуту тощо, аж до після продажного обслуговування. Розробка і впровадження такої системи на підприємстві займає зазвичай від 8 до 18 місяців, і, за умов її подальшої успішної сертифікації, дає значні результати – наприклад, підприємство не повинно сертифікувати продукцію, що виробляються, оскільки передбачається, що її стабільну якість уже гарантовано самою системою.

Найважливішими шляхами підвищення якості продукції на кондитерській фабриці, на мою думку, є запровадження новітньої технології виробництв, удосконалення застосовуваних стандартів, збільшення випуску сертифікованої продукції, покращення якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, модернізація або зняття з виробництва неконкурентоспроможної продукції, удосконалення методів контролю за якістю продукції та інші.

І, насамкінець, необхідно підсумувати, що якість продукції є одним з найважливіших критеріїв функціонування ринку. Підвищення технічного рівня та якості продукції визначає темпи науково-технічного прогресу та ріст ефективності виробництва в цілому, суттєво впливає на інтенсифікацію економіки, конкурентоспроможність вітчизняних товарів та життєвий рівень населення країни.


Список використаної літератури

1. Бондар Н. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Наталія Бондар, Валерій Воротін, Олег Гаєвський,; За заг. ред. А. В. Калини; Міжрегіональна академія управління персоналом . - К.: МАУП, 2006. - 350 с.

2. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ П. В. Круш, В. І. Подвігіна, Б. М. Сердюк та ін.. - К.: Ельга-Н: КНТ, 2007. - 777 с.

3. Калашников А. Якість товарів - на рівень попиту: громадсько-політична література/ Анатолій Калашников,. - К.: Політвидав України, 1988. - 100 с.

4. Круглова Н. Система качества продукции: новые подходы: (Вопр. и ответы) : Справ. пособие/ На-талья Круглова,. - М.: Легпромбытиздат, 1991. - 174 с.

5. Мороз О. Організаційно-економічні фактори управління якістю на підприємствах: Монографія/ Олег Мороз, Людмила Ткачук; М-во освіти і науки України, Вінницький нац. техн. ун-т. - Вінниця: Універсум, 2005. - 137 с.

6. Петренко В. А. Управління якістю на підприємстві: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів технічних і економічних спеціальностей/ В. А. Петренко, О. М. Левченко, Є. С. Шубін. - Кіровоград: КДТУ, 2002. - 261 с.

7. Семернікова І. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Ірина Семернікова, Наталія Мєшкова-Кравченко,. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 311 с.

8. Чухрай Н. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві: Підручник/ Наталія Чухрай, Роман Патора,; Нац. ун-т "Львівська політехніка", Вища школа підприємництва та управління . - К.: Кондор, 2006. - 397 с.

9. Шваб Л. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Людмила Шваб,. - 3-є вид.. - К.: Каравела, 2006. - 583 с.





Реферат на тему: Система якості та методи управління на кондитерській фабриці (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.