Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економіка підприємства

Процес бюджетування в управлінні підприємством "Злагода" (курсова робота)

Зміст

Вступ. 3

Розділ І. Теоретико-методологічні засади бюджетування на підприємстві 5

1.1. Сутність та значення бюджетування на підприємстві 5

1.2. Організаційні аспекти процесу бюджетування. 11

1.3. Види бюджетів та їх класифікація. 17

Розділ ІІ. Дослідження бюджетування в управлінні підприємством «Злагода» 22

2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Злагода». 22

2.2. Особливості системи бюджетування підприємства «Злагода». 23

2.3. Бюджетування у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства «Злагода». 30

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення процесу бюджетування на підприємстві «Злагода» 37

3.1. Перспективи впровадження бюджетування на підприємстві 37

3.2. Напрями вдосконалення системи бюджетування на підприємстві «Злагода» 39

Висновки. 46

Додатки. 49

Додаток 1. Організаційна структура ТОВ «Злагода». 49

Список використаної літератури. 50


Вступ

Актуальність теми. Пожвавлення економічних відносин, посилення конкурентної боротьби за споживача та інвестора обумовлює якісно нові завдання перед системою управління торговельними підприємствами та їхніми об'єднаннями. Ефективне ведення бізнесу в сучасних умовах неможливе без оптимально побудованої системи фінансово-економічного управління, яким є бюджетування.

Чим викликана необхідність впровадження бюджетування на вітчизняних торговельних підприємствах та їхніх об'єднаннях? Що спонукає фінансових менеджерів нашої країни вишукувати нові інструменти управління і широко застосовувати бюджетування у практику фінансового менеджменту на торговельних підприємствах та їхніх об'єднаннях.

Виявлення переваг та недоліків запровадження нової системи бюджетування на торговельних підприємствах та об'єднаннях, їхня оцінка, покликані допомогти керівництву вищого рангу у прийнятті обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності запровадження цієї системи.

Інформаційна база дослідження. У працях вітчизняних науковців питання теорії бюджетування торговельних підприємств практично не розглядаються. Певні напрацювання у галузі теорії бюджетування є у зарубіжних та російських економістів, але в основному вони стосуються характеристики бюджетування у виробничій сфері. Ґрунтовні ж підходи до дослідження бюджетування саме на торговельних підприємствах та їх об'єднаннях відсутні.

У наукових публікаціях вітчизняних та зарубіжних науковців відсутні ґрунтовні дослідження причин запровадження бюджетування на торговельних підприємствах та їхніх об'єднаннях. Автор спирається на практичний досвід створення та функціонування системи бюджетування на провідних промислових підприємствах України та Росії, на основі вивчення якого та з урахуванням специфіки діяльності торговельних підприємств у статті сформована система переваг та недоліків впровадження бюджетування саме на торговельних підприємствах та їхніх об'єднаннях.

Теоретичні та методологічні аспекти бюджетування висвітлювалися у працях провідних зарубіжних науковців: Р. Брейдлі, Є. Брігхема, Глена Веллі, С. Гошала, Р. Гріфіна, М. Іаіна, Дж. Б. Куіна, С Майєрса, Г. Мінцберга, У. Райс-Джонстона, Джой Р. Сігела, Станса Моріса, Діккі Террі, Д. Д. Хемптона, Джай К. Шима; Росії: Б. А. Аманжолової, М. Бейкера, В. Н. Вяткіна, В. В. Гамаюнова, В. В. Ковальова, А. Косарева, М. А. Лімітовського, К. Н. Лобанової, І. А. Ревинського, Л. С Романової, В. Н. Самочкіна, Т. В. Сизової, К. С Стоянової, А. Ю. Казака, А Карпова, Ю. Б. Проніна, В. Є. Хруцького, А. Чернікова, К. В. Щиборща, Є. І. Шохіна та України: І. О. Бланка, С. Білобловського, М. М. Вінниченка, В. Власюка, І. В. Зятковського, З.В.Клепикової, М. Колісника, О. П. Крайника, С. М. Лаптева, О. С. Любуня, Д. Г. Новикова, В. П. Савчука, С. П. Самофалова, В. Н. Дунаева, В. Яцури.

Метою роботи є узагальнення теоретичних положень щодо формування принципів бюджетування, а також проведення аналізу методів формування бюджетів підприємства.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

· виявлення недоліків традиційної системи планування і бюджетування;

· охарактеризувати особливості бюджетування на підприємстві;

· з'ясування і врахування всіх позитивних і негативних моментів впровадження нової системи бюджетування на підприємствах;

· дослідити види бюджетів на підприємстві;

· проаналізувати інструменти бюджетування.

Об'єктом дослідження є основи та загальні риси бюджетування на підприємстві.

Предметом дослідження виступає роль бюджетування в управлінні підприємства «Злагода».

Розділ І. Теоретико-методологічні засади бюджетування на підприємстві 1.1. Сутність та значення бюджетування на підприємстві

Як переконує світовий досвід, одним із найдієвіших методів успішного розвитку підприємницьких структур є використання системи бюджетування.

Під бюджетуванням у сучасних умовах господарювання слід розуміти планування діяльності підприємства шляхом розробки системи взаємопов'язаних бюджетів, комплексно орієнтованих на ринкові потреби і покликаних забезпечити стійкий фінансовий стан і поступальний розвиток підприємства відповідно до його головної місії та статутних завдань. Сам бюджет являє собою плановий документ, що відображає у вартісних показниках майбутні господарські операції підприємства та фінансові результати, пов'язані з їх реалізацією.

Особливості зарубіжних концепцій бюджетування можуть застосовуватися в рамках ринкової концепції, яка формується у нашій країні, але при розробці вітчизняної концепції бюджетування необхідно враховувати національні традиції менеджменту, що, на нашу думку, унеможливлює сліпе копіювання зарубіжного досвіду.

Складання бюджетів для підприємств нашої країни не є принципово новим явищем. Поняття «бюджет» у вітчизняних економістів асоціюється з управлінням фінансами в основному на макрорівні. Слід зауважити, що традиційне визначення поняття «бюджет» пов'язується з розписом доходів і видатків держави на визначений термін, який у нашій країні дорівнює одному року. Бюджет є передбачуваним обчисленням очікуваних доходів і витрат держави, установи, підприємства або окремої особи на певний термін, яке асоціюється з давно відомим, ще з часів СРСР, кошторисом і дещо відрізняється від поняття «бюджет торговельного підприємства» у сучасному розумінні цього слова. Розуміючи поняття «бюджет торговельного підприємства» у такому аспекті, можна хибно ототожнити його з сутністю іншого терміну — «бюджетування торговельних підприємств та їхніх об'єднань».

Бюджетування в Україні законодавчо не регламентується, але це положення не стосується державних підприємств. На державних підприємствах поточне фінансове планування запроваджене як обов'язкове, починаючи з 2000 р. відповідно до Закону України від 21.09.2000 р. «Про внесення змін до статті 20 Закону України «Про підприємства в Україні». Зазначеним законодавчим актом передбачено, що державне підприємство, крім казенного, самостійно складає річний фінансовий план, який затверджується 1 липня року, що передує плановому, органом, уповноваженим управляти певним державним майном. Згідно з цим Законом, під-приємства інших форм власності розробляють і затверджують фінансові плани у порядку та строки, визначені їхнім власником (власниками).

Отже, для державних підприємств складання фінансових планів є обов'язковою процедурою. Недержавні підприємства в галузі фінансового планування самостійні і складають свої фінансові плани відповідно до своїх потреб.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. підприємство самостійно розробляє систему й форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. Це законодавче положення надає українським підприємствам самостійності у створенні системи управлінського обліку, який є основною інформаційною базою для бюджетування торговельних підприємств та їхніх об'єднань.

Не встановлюють законодавчих обмежень на шляху до створення системи бюджетування на українських торговельних підприємствах та їхніх об'єднаннях і національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Слід зазначити, що для економії часу, фінансових та трудових ресурсів торговельного підприємства система бухгалтерського та управлінського обліку й бюджетування повинна будуватися на основі єдиних принципів. Для цілей бюджетування може бути розроблена внутрішня облікова політика підприємства, яка одночасно враховуватиме вимоги бухгалтерського обліку[8, c. 21-24].

З урахуванням вищесказаного можна зробити висновок про те, що недержавні підприємства мають необмежені законодавством України права щодо запровадження бюджетування у своїй системі управління.

Недоліки традиційних підходів до планування та бюджетування добре відомі фінансовим менеджерам вищого рівня. До них можна віднести:

- розтягнутий цикл планування та бюджетування, що унеможливлює оперативний аналіз;

- відмінність планових показників від фактичних;

- трудомісткість формування планів та бюджетів;

- проблематичність консолідації планів та бюджетів і контролю за їхнім виконанням;

- порушення цілісності та достовірності даних, неможливість аналізу «план-факт»;

- відрив традиційної системи планування та бюджетування від інших рівнів управління торговельного підприємства або об'єднання та від діяльності інших функціональних структур підприємства і його бізнес-центрів;

- існуюча система планування та бюджетування бере початок від виробництва, а не від реалізації продукції;

- традиційна система планування та бюджетування не забезпечує механізму ув'язки планів та бюджетів із стратегічними цілями торговельного підприємства або об'єднання;

- відсутність засобів оперативного аналізу відхилень та відповідного коригування планів і бюджетів;

- неможливість визначити запас фінансової стійкості торговельного підприємства або об'єднання в цілому;

- неможливість врахування та оцінки ефективності операційного та фінансового важеля;

- неможливість розрахунків беззбитковості продаж та коефіцієнта вкладу на покриття;

- неможливість сценарного аналізу й аналізу фінансової стійкості торговельного підприємства та його чутливості до умов діяльності, що швидко змінюються;

- традиційні підходи до планування та бюджетування не можуть повною мірою виконувати функції управлінської технології, а відтак ефективно здійснювати процес управління на торговельному підприємстві або їхньому об'єднанні.

Бюджетування, як і будь-яке явище має позитивні та негативні моменти. До позитивних моментів бюджетування можна віднести:

- системність, комплексність;

- підвищення оперативності, забезпечення прозорості та достовірності інформації про діяльність торговельного підприємства та його підрозділів;

- можливість оперативного реагування й управління торговельним підприємством або об'єднанням майже в реальному режимі часу;

- можливість перспективного планування;

- моделювання ситуацій на торговельному підприємстві або об'єднанні;

- складання та виконання кількох варіантів бюджетів від негативного до оптимістичного;

- підвищення рівня керованості торговельного підприємства або об'єднання;

- підвищення фінансової дисципліни;

- підпорядкування інтересів окремих структурних підрозділів та бізнес-центрів інтересам торговельного підприємства в цілому та власникам його капіталу;

- забезпечення позитивної мотивації у колективі;

- сприяння процесам комунікацій;

- усвідомлення менеджерами низового рівня своєї ролі на підприємстві або об'єднанні;

- реалізує функцію аналізу бюджетів, завдяки чому своєчасно коригується система бюджетів;

- формує навички складання та виконання бюджетів;

- удосконалює процес розподілу ресурсів;

- інструментом порівняння досягнутих та бажаних результатів діяльності торговельного підприємства або об'єднання[14, c. 81-87].

Бюджетування особливо цікаве для новостворених підприємств чи їхніх об'єднань. Адже із самого початку діяльності підприємства за допомогою бюджетування можна уявляти перспективи розвитку підприємства, необхідні обсяги фінансових інвестицій та передбачити прогнозовані фінансові показники.

Ще одна важлива позитивна риса бюджетування в умовах ринкової економіки, що говорить на користь його запровадження на торговельних підприємствах України. За оцінками експертів, через те, що підприємства не формують бюджети вони втрачають за рік 20% своїх доходів.

Бюджетування є водночас і інструментом антикризового управління торговельним підприємством, оскільки за його допомогою мобілізується весь потенціал торговельного підприємства на подолання кризових явищ заради підвищення його конкурентних позицій. До негативних моментів бюджетування можна віднести:

- трудомісткість процесу;

- системні проблеми, що виникають при взаємодії з іншими функціональними підрозділами торговельного підприємства або об'єднання;

- введення помилкових даних у комп'ютерну управлінську мережу незмінно призводить до викривлення інформації за результатами бюджетування;

- бюджетування підвищує ризик несанкціонованого доступу до комп'ютерної мережі, відтак можливе порушення комерційної таємниці торговельного підприємства;

- в умовах України бюджети доводиться багаторазово змінювати та коригувати;

- наявність системи бюджетів не позбавляє при необхідності прийняття незапланованих управлінських рішень, які в бюджетуванні враховуються вже за результатами їхньої реалізації;

- тривалість введення у дію;

- дороговизна створення та обслуговування системи бюджетування;

- вичерпність інформації, використаної у процесі бюджетування[18, c. 92-94].


1.2. Організаційні аспекти процесу бюджетування

У процесі складання бюджетів підприємства застосовують різні підходи. Найчастіше бюджети вважають статичними, тобто такими, які відображають майбутні операції на чітко визначений термін і рівень діяльності. Інший шлях їх підготовки — формування так званих безперервних бюджетів. Цей підхід подовжує часовий горизонт планування у міру закінчення звітних періодів. Протягом виконання бюджету у звітному місяці (кварталі) нові бюджети на місяць (квартал) постійно додаються до існуючого бюджету після його закінчення так, щоб кожного разу був наявний бюджет, складений на рік. Це дає змогу прогнозувати майбутні відхилення та вживати необхідних заходів для їх попередження.

Рис. 1. Основні складові зведеного бюджету

Склад оперативних та фінансових бюджетів подано на рис. 1.

Що ж форматів операційних бюджетів, то для них не існує стандартних форматів. Кожна компанія вибирає зручний для себе формат операційних бюджетів.

Формати звітів повинні збігатися з форматами планів, інакше неможливо буде провести плановофактичний аналіз. На багатьох підприємствах процес фінансового планування й контролю організований таким чином, що плануванням займається одна служба (наприклад, планово — економічний відділ), а звітну інформацію готує інший відділ (наприклад, бухгалтерія). Причому планова й звітна інформація готується зовсім у різних форматах.

Звіт за результатами бюджетного аналізу — фінансовий документ, що подає в систематизованій формі на заданому інтервалі часу основні висновки про ефективність виконання бюджету й пропозиції по коректуванню вихідних гіпотез і припущень на майбутні періоди.

Постановка бюджетування торкається всіх відділів і служби компанії, а не тільки фінансової служби як прийнято вважати, тобто всі будуть задіяні в процесі бюджетування, тому для ефективного функціонування системи бюджетування необхідно налагодити організаційні процедури всередині компанії, підтримувані відповідною організаційною документацією.

Регламенти бюджетування розділяють на тимчасові й організаційні.

Часовий регламент бюджетування містить: часовий регламент планування; часовий регламент обліку; часовий регламент аналізу.

Організаційний регламент бюджетування містить: організаційний регламент планування; організаційний регламент обліку; організаційний регламент аналізу[23, c. 87-89].

Існує безліч різних схем постановки технології бюджетування на підприємстві. Проте, у кожній із цих схем повинен бути обов'язковий елемент, пов'язаний з описом й аналізом діючої на даний момент системи бюджетування, тому що на всіх підприємствах обов'язково присутні елементи фінансового планування й контролю, але на одних підприємствах дана технологія поставлена більш чітко ніж на інших. Для впровадження в компанії системи бюджетного керування необхідно здійснити такі заходи:

1. Експрес-діагностика діяльності компанії

1.1. Організаційна діагностика (структурна схема компанії, штатний розклад, посадові інструкції, інші організаційні документи, що регламентують діяльність компанії)

1.2. Фінансово-економічний аналіз діяльності компанії за попередні періоди — аналіз динаміки фінансово-економічних показників

1.3. Опис й аналіз існуючої системи фінансового планування й контролю

1.4. Функціональна діагностика по напрямках:

• збут;

• виробництво;

• постачання;

• НИОКР;

• загальфірмові служби.

1.5. Інформаційна діагностика — аналіз інформаційних потоків у функціональних розрізах:

• збут;

• виробництво;

• постачання;

• НИОКР;

• загальфірмові служби.

2. Побудова фінансово-економічної моделі бюджетування.

2.1. Визначення основних цілей і завдань системи бюджетування — формування переліку кількісних показників діяльності компанії й підрозділів, якими керівникам необхідно керуватися для прийняття управлінських рішень. Аналіз джерел інформації, які можна буде використати при проведенні планово-контрольних розрахунків по компанії й підрозділах.

2.3. Побудова інформаційної моделі формування планової інформації з компанії і підрозділів.

2.4. Побудова інформаційної моделі формування фактичної інформації з компанії й підрозділів.

2.5. Побудова інформаційної моделі аналізу виконання бюджету компанії й підрозділів.

2.6. Визначення переліку й складу аналітичних й управлінських звітів, необхідних для функціонування моделі бюджетування по напрямках:

• компанія в цілому;

• функціональні напрямки;

• збут;

• виробництво;

• постачання;

• НИОКР;

• загальфірмові служби.

3. Формування організаційних процедур функціонування системи бюджетування

3.1. Визначення порядку формування планових показників бюджету компанії й підрозділів.

3.2. Визначення порядку формування фактичних показників бюджету компанії й підрозділів.

3.3. Визначення порядку контролю виконання бюджету компанії й підрозділів.

3.4. Організаційний порядок проведення аналізу виконання бюджету компанії й підрозділів.

3.5. Організаційний порядок проведення коректування планів цілей, заходів і бюджетів підрозділів і компанії в цілому.

4. Проведення організаційних змін у компанії.

4.1. Відкриття додаткових підрозділів для підтримки функціонування системи бюджетування.

4.2. Визначення додаткових функцій й обов'язків, пов'язаних з підтримкою функціонування системи бюджетування.

4.3. Формування й введення в дію пакета організаційних документів, що регламентують функціонування системи бюджетування[25, c. 72-74].

При постановці бюджетування важливо не просто розуміти загальне призначення фінансового планування для прийняття управлінських рішень, але й те, які завдання в умовах конкретного підприємства або фірми покликане забезпечити бюджетування. Насамперед мова йде про завдання, що відповідають головним цілям компанії. Тому при постановці бюджетування необхідно:

• сформулювати головні фінансові й нефінансові цілі;

• виявити, за допомогою яких показників можна контролювати досягнення цих цілей;

• визначити завдання (для досягнення головних цілей), які можуть бути вирішені за допомогою бюджетування.

Для багатьох керівників підприємств, які впроваджують систему бюджетування, однією із серйозних проблем є саме перекладення загальних, часто розмитих цілей у систему конкретних, що мають чітке кількісне вираження показників.

Таблиця 1. Призначення бюджетування у взаємозв'язку з головними цілями компанії

Головні фінансові цілі

Найбільш імовірні значення показників

Завдання бюджетування в компанії

Швидкозростаючий бі­знес

Ріст обсягів про­дажів у порівняль­них цінах більше ніж на 20% у рік

Контроль за дебіторською заборгова­ністю Визначення обґрунтованості розмірів й умов приваблюваних корот­кострокових кредитів Контроль за ста­ном ліквідності компанії

Високорен­табельний бізнес

Забезпечення нор­ми річного чистого прибутку в розмірі 25%

Порівняльний аналіз рентабельності (по нормі чистого прибутку) окремих видів бізнесу (продуктів, проектів) Установлення лімітів витрат і норм ви­трат з метою їх наступного скорочення Визначення оптимального співвідно­шення «ціна — обсяг продажів»

Швидкозростаюча вар­тість компа­нії

Збільшення варто­сті акціонерного капіталу на 1 00% урік

Контроль за прибутковістю загальних активів компанії Порівняльний аналіз динаміки маси нерозподіленого прибу­тку за видами бізнесу

Якщо однією з фінансових цілей компанії є підвищення рівня рентабельності, то одним із способів може бути реструктуризація бізнесу. У рамках реструктуризації керівникові компанії необхідно зупинитися на виробництві найбільш прибуткових видів виробів або на наданні найбільш рентабельних послуг. Одним із завдань бюджетування стає порівняльний аналіз рентабельності. Без бюджетування неможливо розподілити всі види витрат (включаючи ті витрати, які звичайно прийнято калькулювати тільки на рівні підприємства в цілому), а не тільки деякі з них. Неможливо одержати дані про те, що дійсно вигідно випускати (з погляду підвищення рентабельності), а що — немає.

Планування та контроль рентабельності виробництва важливі при створенні й розвитку нового напрямку бізнесу у компанії (наприклад, початок виробництва нових виробів, освоєння нових регіонів збуту й т. п.). Порівняльний аналіз особливо необхідний, оскільки найчастіше мова знову піде про залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел (у вигляді банківських кредитів й інвестицій). Якщо перед компанією поставлена мета забезпечити рівень рентабельності бізнесу по нормі чистого прибутку на рівні 20—25%, то керівникові компанії необхідно зупинитися на здійсненні тих проектів або реалізації тих видів бізнесу, які забезпечать таку високу норму прибутку.

Нарешті, коли головною фінансовою метою компанії стає ріст капіталізації, вартості цієї компанії, найважливішим завданням бюджетування є контроль за станом, структурою й ефективністю використання всіх її активів. При цьому виникає необхідність порівняльного аналізу ефективності використання активів у різних сферах бізнесу компанії.

У реальній практиці такого поділу цілей не буває. Фінансові цілі взаємозалежні один від одного. Швидкий ріст вартості компанії часто пов'язаний з високим рівнем рентабельності її бізнесу й, навпаки, швидкий ріст обсягів продажів, як правило, супроводжується зниженням норми прибутку. Звичайно, припускають, що для поліпшення фінансового стану підприємства або фірми необхідно одночасно домагатися реалізації декількох цілей. Однак пріоритети в кожен конкретний період можуть змінюватися й відповідно змінюються завдання системи бюджетування в компанії[15, c. 45-50].

1.3. Види бюджетів та їх класифікація

Бюджети в широкому змісті підрозділяються на два основних види: поточні (операційні) бюджети, що відбивають поточну (виробничу) діяльність підприємства, і фінансовий бюджет, що представляє собою прогноз фінансової звітності. Залежно від поставлених завдань розрізняють також бюджети:

а) генеральні й частки;

б) гнучкі й статичні.

Бюджет, що охоплює загальну діяльність підприємства — генеральний (загальний) бюджет. Ціль генерального бюджету — підсумувати кошториси й плани різних підрозділів підприємства (частки — бюджети).

Генеральний бюджет складається із двох частин — операційного й фінансового бюджетів.

Залежно від цілей порівняння й аналізу показників діяльності підприємства бюджети поділяються на статичні (тверді) і гнучкі.

Статичний бюджет — бюджет організації, розрахований на конкретний рівень ділової активності. Доходи й витрати плануються виходячи з одного рівня реалізації. Всі бюджети, що входять у генеральний бюджет, статичні. При порівнянні статичного бюджету з фактично досягнутими результатами не враховується реальний рівень діяльності організації, тобто всі фактичні результати зрівнюються із прогнозованими поза залежністю від досягнутого обсягу реалізації.

Гнучкий бюджет — бюджет, що складається не для конкретного рівня ділової активності, а для певного його діапазону, тобто передбачається кілька альтернативних варіантів обсягу реалізації. Для кожного можливого рівня реалізації тут визначена відповідна сума витрат. Гнучкий бюджет ураховує зміну витрат залежно від зміни рівня реалізації, вона являє собою динамічну базу для порівняння досягнутих результатів із запланованими показниками.

В основі складання гнучкого бюджету лежить поділ витрат на змінні й постійні. Якщо в статичному бюджеті витрати плануються, то в гнучкому бюджеті вони розраховуються. В ідеальному випадку гнучкий бюджет складається після аналізу впливу змін обсягу реалізації на кожен вид витрат.

Для змінних витрат визначають норму розраховуючи на одиницю продукції, тобто розраховують розмір питомих змінних витрат. На основі цих норм у гнучкому бюджеті визначають загальну суму змінних витрат залежно від рівня реалізації.

Постійні витрати не залежать від обсягів виробництва й реалізації, їхня сума залишається незмінною як для статичного, так і для гнучкого бюджетів.

На відміну від фінансової звітності, форми бюджетів нестандартизовані. їх структура залежить від об'єкта планування, розміру організації й ступеня кваліфікації розроблювачів[4, c. 48-50].

В економічній літературі бюджети класифікують за кількома ознаками (рис. 2)

Функціональні бюджети являють собою окремі складові зведеного бюджету, які стосуються відповідальності окремого менеджера.

Зведений бюджет — це узагальнюючий план роботи підприємства, який відображає майбутні операції всіх його підрозділів протягом бюджетного періоду. Його формат залежить від розміру підприємства та характеру його діяльності. Зведений бюджет — це деталізований план на майбутнє. Звичайно процес його формування здійснюється протягом шести місяців до початку бюджетного року.

Операційні бюджети являють собою сукупність бюджетів, які відображають доходи та витрати підприємства.

Фінансові бюджети — це сукупність бюджетів, які містять інформацію про заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства.

Рис. 2. Класифікація бюджетів

Бюджет капітальних інвестицій відображає потреби підприємства у капітальних інвестиціях (модернізація існуючих та створення нових засобів праці) і величину коштів, необхідних для їх здійснення, який охоплює плани інвестицій в основні засоби або додаткові виробничі лінії.

Довгострокові й короткострокові бюджети. Стосовно до наших умов представляється цілком раціональним вважати короткостроковими бюджетами квартальні й менші, а довгостроковими — від року до трьох. Найчастіше на підприємствах довгострокове й короткострокове бюджетування поєднуються в єдиний процес. У цьому випадку короткостроковий бюджет складається в рамках розробленого довгострокового й підтримує його, а довгостроковий уточнюється по закінченні кожного періоду короткострокового планування і як би «прокочується» уперед ще на один період. При цьому короткостроковий бюджет є більш деталізованим і несе набагато більше контрольних функцій, ніж довгостроковий, котрий в основному служить для цілей планування.

Статичні й гнучкі бюджети. У першому випадку цифри перебувають поза залежністю від обсягів виробництва й т. п., у другому — витрати ставляться як правило, в залежність від якогось параметра, що характеризує обсяг виробництва або продажів.

Бюджети «зверху вниз» й «знизу вверх». Вибір залежить від вихідних передумов до складання бюджету. Якщо бюджет складається з метою планування шляхів досягнення стратегічних цілей, то і його формування ведеться за принципом «зверху вниз». У цьому випадку керівництвом компанії ставляться деякі загальні завдання, наприклад, підвищити обсяг продажів на 15 %, а менеджери підрозділів повинні підганяти свої плани під ці встановлені рамки. Інший випадок — підготовка бюджету як засіб збору інформації про стан компанії. Для цих цілей все відбувається у зворотному порядку: дані збираються з підрозділів у вищого керівництва, консолідуються в бюджет підприємства.

Бюджети з нульовим рівнем і спадкоємні бюджети. Перший варіант — це бюджет, що щоразу складається заново, «з нуля». На противагу йому, у спадкоємного бюджету є щось подібне до шаблона, у який при черговому бюджетуванні лише вносяться корективи, що відбивають поточні зміни в порівнянні з установленим процесом.

Постатейні бюджети передбачають тверде обмеження суми по кожній окремій статті витрат без можливості перенесення в іншу статтю.

Бюджети з тимчасовим періодом припускають, що не витрачений на кінець періоду залишок засобів не переноситься на наступний період[20, c. 20-25].

Термін часу, який охоплює бюджет, називають бюджетним періодом. Звичайно бюджет складають на досить тривалий період, щоб мати можливість показати ефект обраної керівництвом господарської політики, але водночас досить короткий, щоб оцінки були зроблені з достатньою точністю. Це правило передбачає складання кількох видів бюджетів, які охоплюють різні проміжки часу. Операційний і фінансові бюджети найчастіше складають на рік з подальшою їх деталізацією на менш тривалі періоди: квартал, місяць, два тижні або декаду. Зверніть увагу, що чим коротший бюджетний період, тим складніше сформувати бюджет, оскільки зростає роль непередбачуваних чинників. Наприклад, визначити обсяг продажу за кожний тиждень набагато складніше, ніж встановити його величину в цілому на місяць. У свою чергу, бюджети капітальних інвестицій звичайно розраховані на період від 5 до 10 років[3, c. 65].


Розділ ІІ. Дослідження бюджетування в управлінні підприємством «Злагода» 2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Злагода»

Місцезнаходження підприємства «Злагода»: вул. Січневого повстання, 18/29, м. Київ. Код ЕДРПОУ: 22867403.

Основною метою діяльності "Злагода" є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку на вкладений капітал, а також задоволення на основі отриманого прибутку соціально-економічних інтересів Засновників і членів трудового колективу. У зв'язку із цим підприємство займається наступними видами фінансово-господарської діяльності:

- виробництво, заготівля, закупівля (у тому числі й у населення), переробка й реалізація сільськогосподарської й тваринницької продукції;

- здійснення всіх видів вантажних перевезень і надання транспортно-експедиційних послуг;

- маркетинг, комерційна, посередницька діяльність, у тому числі торгівля;

- виробництво й реалізація товарів народного споживання;

- надання побутових послуг населенню.

Для того, щоб охарактеризувати економічний стан ТОВ "Злагода", проведемо аналіз по ряду показників, що характеризують основні виробничі фонди, трудові ресурси, фінансовий результат діяльності.

Розглянемо динаміку й структуру основних виробничих фондів. Для цього в таблиці 2 розглянемо динаміку основних фондів.

Таблиця 2. Основні фонди ТОВ "Злагода" за 2004 – 2006 роки

Основні фонди

Роки

2006 р. в % к 2004 р.

Відхилення(+/-)

2004

2005

2006

в сумі

в %

Виробничі, тис. грн.

3928,5

3808,8

3296,3

83,9

-632,2

-16,1

Невиробничі, тис. грн.

17076,5

16627,9

11157,9

65,3

-5918,6

-34,7

Всього

21005,0

20436,7

14454,2

68,8

-6550,8

-31,2

За даними таблиці 2 можна сказати, що основні фонди на даному підприємстві в 2006 році зменшилися на 31,2 % у порівнянні з 2004 роком. Можна відзначити, що невиробничі основні фонди в 2006 році зменшилися на 34,7 %. Порівнюючи основні виробничі фонди в 2006 з 2004 відзначаємо їхнє зниження на 16,1 %. Оскільки ми бачимо таке зниження показників основних фондів, то необхідно, щоб підприємство відмовилося від застарілої системи планування, її необхідно замінити елективною новою, наприклад бюджетуванням.

2.2. Особливості системи бюджетування підприємства «Злагода»

За довгі роки апробації й використання бюджетування у західній практиці утворилася так звана класична схема складання основного бюджету підприємства. Вітчизняні підприємства, намагаючись запозичити західний досвід, зустрілися з деякими труднощами застосування класичної схеми в українських умовах господарювання. Ці труднощі спричинені прихильністю підприємств до застарілих методик планування і технологічними особливостями класичної схеми бюджетування, які загалом багато в чому взаємозалежні. [6, c. 120].

Отже, розглянемо особливості діяльності українського підприємства «Злагода». Основними моментами, які повинна враховувати система бюджетування українського підприємства є:

— система оподаткування, особливостями якої є велика кількість податків і обов'язкових платежів, слабка передбачуваність ставок і бази нових податків, наявність податку на додаткову вартість;

— національні стандарти бухгалтерського обліку, які відрізняються від міжнародних, що створює додаткові труднощі для контролю виконання бюджету;

— складні схеми реалізації продукції і закупівлі сировини, поширення таких форм розрахунків, як бартер, взаємозалік, операції з давальницькою сировиною, затримка платежів, виплата заробітної плати у натуральній формі тощо;

— відсутність у підприємств фахівців із бюджетування, що могли б вибудовувати систему бюджетування під особливості конкретного підприємства.

Щоб урахувати особливості податкового законодавства підприємства «Злагода» пропонуємо в класичну схему складання бюджетів додати групу податкових бюджетів: бюджет ПДВ та інших непрямих податків (табл. 3), бюджет податків із прибутку, бюджет податків, включених до витрат підприємства (див. рис. 3). Податкові бюджети повинні бути побудовані таким чином, щоб можна було без ускладнень чи додати, чи виключити той чи інший податок або обов'язковий платіж, ураховувати терміни і форму сплати податку в бюджет.

Таблиця 3. План платежів ПДВ та інших непрямих податків (тис. грн.)

№№

 

Січень

Лютий

Березень

1

Відвантажена продукція без обліку оплаченої авансовими платежами (включаючи ПДВ)

1200

1500

1250

2

Сума отриманих авансів (включаючи ПДВ)

100

130

135

3

ПДВ зобов'язання

216

271

230

4

Отримано матеріалів, товарів, устаткування без обліку оплаченої авансовими платежами (включаючи ПДВ)

800

1000

960

5

Сума виплачених авансів (включаючи ПДВ)

70

150

140

6

ПДВ із купівлі устаткування

-

-

-

7

ПДВ із купівлі товарів, сировини і матеріалів

145

191

183

8

ПДВ із витрат на реалізацію і керування

10

13

11

9

ПДВ кредит

155

204

194

10

Чиста сума зобов'язань із ПДВ (ряд. 3 - ряд. 9)

61

67

36

11

ПДВ до сплати

34

61

67

12

Інші непрямі податки

8

10

9

13

Усього планових перерахувань (ряд. 11 + ряд. 12)

42

71

76

Рис. 3. Блок-схема формування бюджетів підприємства «Злагода»

Особливу увагу слід приділити тому, що зобов'язання, які виникають у підприємства «Злагода» перед державою за результатами періоду, плануються до сплати в наступному періоді щодо розрахункового. Справа у тому, що підприємство намагається максимально використати наявні у розпорядженні кошти і перераховує суми податків і обов'язкових платежів перед закінченням терміну.

У таблиці 4 наведено складання бюджету податків та інших платежів, що входять до собівартості продукції.

Необхідність складання бюджету платежів із податку на прибуток (таблиця 5) окремо від планового звіту про прибутки і витрати викликана розходженнями в процедурі і навіть результатах розрахунку бухгалтерського прибутку і прибутку для цілей оподаткування. Так, у бюджеті платежів із податку на прибуток, прибуток розраховується як різниця між валовими доходами і витратами відповідно до законодавства України.

Таблиця 4. Бюджет податків та інших платежів, включених до собівартості продукції (тис. грн.)

№№

 

Січень

Лютий

Березень

1

Соціальне страхування

2

2

2

2

Пенсійний фонд

14

13

14

3

Фонд зайнятості

2

1

2

4

Комунальний податок

0,1

0,1

0,1

5

Інші податки і платежі

5

3

7

6

Усього до сплати (ряд.1 + ряд. 2 + ряд.З + ряд.4 + ряд.5)

23,1

19,1

25,1

7

Усього планових перерахувань

20,3

23,1

16,1

Таблиця 5. Бюджет платежів із податку на прибуток (тис. грн.)

№№

 

Січень

Лютий

Березень

1

Валові доходи

1084

1359

1155

2

Валові витрати

701

967

905

3

Прибуток для цілей оподаткування (ряд.1 - ряд.2)

383

392

250

4

Витрати за минулі періоди*

-3

-

-

5

Сума податку на прибуток (ряд.З + ряд.4) 30%

114

117,6

75

6

Планується перерахувати податок на прибуток

-

114

117,6

7

Інші податки на прибуток

0,2

0,7

0,7

8

Усього планових перерахувань (ряд.6 + ряд.7)

0,2

114,7

118,3

У процесі планування діяльності підприємства «Злагода» виникає ситуація, коли в деяких місяцях року очікується від'ємний чистий грошовий потік, а компанія уже вичерпала ліміт отриманих кредитів. Таким чином, компанія змушена буде погашати дефіцит бюджету скороченням грошових відтоків (платежів постачальникам, податкових платежів тощо), що у свою чергу спричинить утворення штрафних санкцій і пені за відстрочки платежів. Факт виникнення пені та штрафів і графік їхнього погашення, безсумнівно, можуть і повинні бути відображені в плановому періоді. Для цього пропонується складати бюджет штрафних санкцій і пені, приклад якого подано у таблиці 6.

Таблиця 6. Бюджет штрафних санкцій і пені (тис. грн.)

№№

 

Січень

Лютий

Березень

1

Планується відстрочка платежів із податків:

 

 

 

2

-ПДВ

-

-

3

3

Штрафи і пені за відстрочки сплати ПДВ

-

-

0,14

4

- Податок на прибуток

-

-

-

5

Штрафи і пені за відстрочки сплати податку на прибуток

-

-

-

6

- Інші податки і платежі

-

-

-

7

Штрафи і пені за відстрочки інших податків і платежів

-

-

-

8

Усього штрафів і пені за відстрочки платежів із податків (ряд.3 + ряд.5 + ряд.7)

-

-

0,14

9

Заплановано перерахувати штрафів і пені за податками

-

-

-

10

Штрафи і пеня за затримки інших платежів *

6

4

8

11

Усього заплановано перерахувати штрафів і пені (ряд.9 + ряд. 10)

6

4

8

Важливою і невід'ємною частиною системи бюджетування є контроль за виконанням бюджету, коли планові значення зіставляються з фактичними і розраховуються відхилення. Основною проблемою українських підприємств, що утруднює контроль за виконанням бюджету, є розбіжності у бюджетних і бухгалтерських формах.

Для розв'язання цієї проблеми пропонується використовувати один із варіантів:

— перший варіант: при фіксації фактичних даних складати паралельно і бухгалтерські звіти і документи для контролю за виконанням бюджету;

— другий варіант: адаптувати бюджетні форми до особливостей національних стандартів бухгалтерського обліку.

Кожний із варіантів має свої переваги і недоліки. Так, перший варіант, дасть змогу зберегти систему бюджетування без змін при переході до інших стандартів бухгалтерського обліку (що спостерігалося в минулому). Другий варіант дасть можливість прискорити процес контролю за виконанням бюджету, тому що інформація з бухгалтерських документів без змін використовуватиметься системою бюджетування підприємства.

Донедавна однією із найпоширеніших форм розрахунків залишався взаємозалік (чи бартер), коли постачальник відвантажував підприємству свою продукцію і одержував продукцію заводу на аналогічну суму. Грошових розрахунків за такою схемою практично не було. Нині взаємозаліки не заборонені законодавством і використовуються українськими підприємствами. Отож як частина господарської діяльності вони повинні бути враховані системою бюджетування. Недоцільно створювати окремий бюджет взаємозаліків і бартеру, а досить ураховувати такі операції додатковими рядками в деяких операційних бюджетах. Так, у бюджеті продажу бартерні операції і взаємозаліки бажано записувати окремо від продажу за гроші. При складанні графіка надходження коштів від продажу такі операції віднімаються від загальної суми продажу, тому що коштів вони не приносять. Варто пам'ятати, що бартерна операція має бути відбита однаковими сумами як у дохідному, так і видатковому бюджетах.





Реферат на тему: Процес бюджетування в управлінні підприємством "Злагода" (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.