Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економіка підприємства

Оцінка загального фінансового стану та ефективності діяльності підприємств та об’єднань підприємств (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1.Оцінка інвестиційної привабливості об'єднань підприємств та ефективності їх придбання. 4

2. Аналіз ефективності діяльності підприємств та загального фінансового стану об'єднань підприємств. 10

Висновки. 12

Список використаної літератури. 13


Вступ

Економічна ефективність спеціалізованих підприємств обумовлена тим, що вона сприяє застосуванню нової техніки, передових технологічних процесів, найбільш досконалих методів організації виробництва, кращому використанню обладнання, формуванню штату висококваліфікованих працівників.

Економічну ефективність спеціалізації виробництва можна визначити шляхом співставлення показників трудомісткості й собівартості виробів, виготовлених на спеціалізованих та неспеціалізованих підприємствах.

У зв'язку із цим суттєвою проблемою стає визначення оптимального розміру підприємства як бази для встановлення рівня його спеціалізації. Оптимальність розміру підприємства залежить від обраного критерію. Зазвичай під оптимальним розміром розуміють такий обсяг виробництва, за якого забезпечується повне завантаження потужностей, а середні витрати досягають свого мінімуму.

Як правило, усі економічні показники визначаються для мінімального розміру підприємства, за якого існує повне завантаження обладнання в умовах існуючого технологічного процесу. Оптимальний же розмір визначається зміною в кратну кількість разів відносно мінімального розміру. Як показав досвід конструювання й експлуатації автоматичних ліній та іншого високопродуктивного обладнання для багатосерійного й масового виробництва, економічні показники підприємства при цьому майже не змінюються.


1.Оцінка інвестиційної привабливості об'єднань підприємств та ефективності їх придбання

Аналіз інвестиційної привабливості дозволяє оцінити можливу доходність і строки повернення коштів, що інвестуються, а також виявити найбільш значущі за фінансовими наслідками ризики.

Таблиця 1. Показники оцінки інвестиційної привабливості підприємств

№ п/п

Показники

Алгоритм розрахунку

1

Норма прибутку на акцію

К1 = Чистий прибуток/ Кількість акцій

2

Норма прибутку акціонерного капіталу

К2= Чистий прибуток/ Власний капітал

3

Коефіцієнт котирування акції

К3=Ринкова ціна акції/ Облікова ціна акції

4

Показник виплати дивідендів

К4=Сума дивідендів/ Чистий прибуток

5

Доходність акцій

К5=Чистий прибуток/ Кількість акцій

6

Відношення ціни до норми прибутку на акцію

К6=Ринкова ціна однієї акції/ Норма прибутку на акцію

7

Коефіцієнт стабільного росту

К7=Чистий прибуток-Сума дивідендів/ Акціонерний капітал

Показник норми прибутку на акцію (К1) відображає короткострокову перспективу і є дуже чуттєвим до кон'юнктури ринку. Для оцінки діяльності підприємства досліджують його зміну за різні періоди часу. Додаткова емісія акцій без суттєвого росту чистого прибутку призводить до зниження норми прибутку на акцію.

Норма прибутку акціонерного капіталу (К2) (прибутковість власного капіталу) показує, наскільки ефективно використовується власний капітал акціонерів, вкладений у підприємство.

Коефіцієнт котирування акцій (К3) показує відношення ринкової ціни акції до її облікової ціни. Облікова ціна акції складається з номінальної вартості, частки емісійного доходу (накопиченої різниці між ринковою ціною проданих акцій та їх номінальною вартістю) і частки накопиченого і вкладеного в розвиток фірми прибутку.

Значення коефіцієнта котирування більше 1 означає, що потенційні акціонери купуючи акцію, готові дати за неї ціну, що перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, який припадає на цю акцію в даний момент.

Показник виплати дивідендів (К4) показує, яка частка чистого прибутку спрямовується на виплату дивідендів.

Коефіцієнт стабільного росту (К7) показує можливості компанії збільшити в майбутньому свої активи за рахунок внутрішнього фінансування.

Оцінка доходності цінних паперів є недостатньою при виборі нового об'єкту інвестування з метою встановлення контролю над підприємством-емітентом (придбання контрольного пакету). Тому для визначення інвестиційної привабливості таких об'єктів пріоритетне значення має аналіз сторін діяльності:

· аналіз оборотності активів. Ефективність інвестування в значній мірі визначається тим, наскільки швидко вкладені кошти обертаються в процесі діяльності фірми. Хоча на тривалість знаходження коштів в обороті впливає безліч зовнішніх факторів (економічна ситуація в країні, швидкість розрахункових операцій та інші), період обороту активів;

· аналіз прибутковості капіталу. Однією з головних цілей інвестування є забезпечення високого прибутку в процесі використання вкладених коштів. Хоча в сучасних умовах компанії можуть в значній мірі варіювати показник прибутку (за рахунок амортизаційної політики, ефективності податкового планування і т.д.), у процесі аналізу можна досить повно дослідити потенціал його формування в порівнянні з вкладеним капіталом;

· аналіз ліквідності активів. Оцінка ліквідності дозволяє визначити здатність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов'язаннями, попередити можливе банкрутство за рахунок швидкої реалізації окремих видів наявних активів. Тобто стан ліквідності активів характеризує рівень інвестиційних ризиків у короткостроковому періоді;

· аналіз фінансової стійкості. Її аналіз дозволяє оцінити інвестиційний ризик пов'язаний зі структурою формування інвестиційних ресурсів, виявити оптимальність джерел фінансування поточної виробничої діяльності.

Проте, коли йде мова про повне придбання підприємства (злиття), то інвестиційна привабливість останнього перш за все обумовлена економічною ефективністю здійснення такого придбання.

Механізм визначення вигод і витрат від придбання (злиття) був запропонований Стюартом Майерсом у 1976 році, який стверджував, що економічні вигоди від злиття можуть виникнути лише за умови, що ринкова вартість корпорації, яка виникла у результаті злиття, є вищою, ніж сума ринкових вартостей корпорацій, що її створюють (Синергетичний ефект, який називають правилом «2+2=5»).

Якщо права частина рівності є позитивною, то це означає, що має місце синергетичний ефект, тобто таке придбання несе за собою певні економічні вигоди. Проте про економічну ефективність здійсненого придбання (злиття) можна говорити при співставленні економічних вигод від придбання та витрат, понесених на його здійснення.

Такі витрати (Е) визначаються як різниця між грошовими коштами, які направлені підприємством А на придбання підприємства Б (С), і ринковою вартістю підприємства Б

Е = С – Рб

Таким чином, чистий доход (чиста теперішня вартість - NPV) від придбання підприємства Б для підприємства А складе:

NPV = Р - Е

Отже, можна зробити висновки, що придбання є економічно обґрунтованим тоді, коли чиста теперішня вартість придбання буде більшою 0, тобто Р - Е>0.

Механізм визначення витрат придбання (злиття) за різних методів його оплати

Як уже раніше зазначалося, придбання підприємства може здійснюватися:

1)за грошові кошти;

2)шляхом обміну на власні акції (злиття).

Тому механізми визначення витрат придбання будуть відрізнятися.

1) Формула для розрахунку витрат злиття була наведена вище (Е = С - РБ), тобто різниця між вартістю затрачених підприємством покупцем коштів на придбання іншого підприємства та поточною ринковою вартістю останнього. Але навіть при оплаті придбання грошовими коштами, застосування вказаного алгоритму розрахунку витрат буде недостатнім. Це пов'язано з тим, що ринкову вартість підприємства Б завжди можна розглядати з двох точок зору:

1) як РБ - внутрішню вартість підприємства Б, як окремої економічної одиниці;

2) як МРБ - агреговану ринкову вартість підприємства Б у момент здійснення злиття (придбання).

Як правило МРБ є більшою, ніж РБ. Це пов'язано з позитивною реакцією ринку на оголошення про злиття (для власників - потенційних продавців акцій підприємства Б оголошення про злиття буде хорошою новиною, оскільки практично завжди викуп акцій супроводжується сплатою суттєвої премії над ринковою вартістю).

Враховуючи цей фактор, формулу визначення витрат злиття можна представити таким чином :

Е = (С- МРБ ) + (МРБ - РБ)

тобто це премія злиття плюс різниця між ринковою вартістю Б та його внутрішньою вартістю.

За характером оцінки стану підприємства:

— якісна і кількісна оцінка;

— тільки якісна оцінка;

— тільки кількісна оцінка.

Підприємницька діяльність пов'язана з проблемою ефективності. У основі цього знаходяться обмеженність ресурсів, бажання економити, бажання отримувати великий результат. Проблема ефективності - це завжди проблема вибору (у нашому випадку - вибір форми організації підприємницької структури). Рівень ефективності організації підприємницьких структур має суттєвий вплив на рішення соціальних та економічних задач. Проведені дослідження форм організації підприємницьких структур дозволили визначити логіку процесу обґрунтування ефективності організації підприємницьких структур, у основі якого знаходиться поняття порівняльних переваг. Таким чином, ефективність вибору форми організації означає оцінку доцільності минулого чи нового вибору для діючих підприємницьких структур та нового вибору для підприємницьких структур що створюються, і визначається цільовими показниками, які дають кількісну оцінку.

Ефективність діяльності підприємницької структури досягається тільки в рівновагомій системі та оцінка ії можлива у рамках конкретної структури. А при визначенні ефективності необхідно знати вплив змінень взаємозв'язків різних витрат та результату. Дослідження довели, що показники оцінки ефективності організації підприємницьких структур обґрунтовуються згідно доцільності вибраної форми з прибутковістю та можливістю понесення збитків.

Загальним показником господарської діяльності підприємницької структури, який характеризує економічну ефективність є прибуток. Кожна підприємницька структура установлює свої напрями використання прибутку та їх розмір, згідно їх ознак. При цьому забезпечується достаток засновників та фінансується діяльність підприємниємницької структури.

Кількісна оцінка взаємозв'язку виручки, витрат виробничого характеру та чистого прибутку виконується за допомогою методу безбитковості. Цей показник використовується для оцінки початкового періоду функціонування нового підприємства, для оцінки прибутковості нового виду послуг або нового виду продукції, для оцінки прибутковості інвестицій при нарощуванні основного капіталу. Крім того, рівень безбитковості допомагає корегувати об'єм реалізації при прогнозуванні на збільшення або зменшення, взалежності від можливих виробничих та адміністративних витрат. При цьому важливу роль відіграє правильна класифікація витрат на постійні та змінні, що свідчить про стійкість підприємницької структури та можливості ії подальшої праці.


2. Аналіз ефективності діяльності підприємств та загального фінансового стану об'єднань підприємств

Аналіз функціонування складних корпоративних структур та їх підрозділів є корпоративним економічним аналізом (КЕА).

Показники ефективності є більш дієвими, коли вони розраховуються для всієї компанії в цілому, де єдина команда менеджерів координує і контролює інвестиційну, виробничу і фінансову діяльність. У цьому випадку можна отримати точні значення доходності інвестиційного капіталу і доходності власного капіталу, яка враховує ефект фінансового важеля.

Інший підхід до концепції прибутку від інвестицій є визначення доходності всього інвестованого капіталу (ДІК).

Питання про оцінку ефективності діяльності дочірніх підприємств стає особливо важливим, коли компанія виходить на міжнародний ринок. Якщо, наприклад, материнська українська компанія зацікавлена в тому, щоб показники прибутку були виражені в гривнях (що особливо важливо для складання консолідованої звітності), то для розрахунків необхідно залучити і обмінний курс.

Крім вищезазначеного, ефективність діяльності підприємств, а також аналіз загального фінансового стану групи визначає система показників, що характеризує результати їх фінансово-господарської діяльності. Такий аналіз є одним з методичних прийомів внутрішнього аудиту, здійснюваного головним підприємством по відношенню до контрольованих дочірніх підприємств. При цьому здійснюється оцінка таких аспектів діяльності:

· майнового стану;

· ліквідності;

· фінансової стійкості;

· ділової активності;

· рентабельності;

· ринкової активності.

Кожна підприємницька структура на своєму шляху завжди зіткається з визначеними труднощами, які загрожують ії існуванню, що визначає ступінь ризику. При оцінці ризику, як показали дослідження, дані активів необхідно поділити за категоріями: на ризик товарно-матеріальних цінностей, ризик нематеріальних активів, ризик витрат майбутніх періодів, ризик дебіторської заборгованості. Але найбільш реальну погрозу представляє дебіторська заборгованість.

Проведений якісний аналіз дозволяє зробити висновок про доцільність дослідження економічного аспекту, ознаками якого є показники оцінки ефективності організації підприємницьких структур. Крім того показники поділяються на такі, які характеризують прибутковість (нерозподіленний прибуток, рівень беззбитковості, межа безпеки, сукупна факторна продуктивність), та які характеризують збитковість (ступінь ризику). Також у економічному аспекті при виборі форми організації можливо прийняти об активне рішення найбільш ефективного варіанту організації підприємницької структури з цілю його подальшого розвитку та змінення форми.


Висновки

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до цього Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.

Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.

Вищий орган господарського об'єднання: затверджує статут господарського об'єднання та вносить зміни до нього; вирішує питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників з його складу; утворює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту чи договору; вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів господарського об'єднання.

Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання. Спори, що виникають між учасниками об'єднання, вирішуються в порядку, передбаченому статутом об'єднання, або в судовому порядку відповідно до закону.


Список використаної літератури

Законодавчі акти

1. Цивільний кодекс України. - К.: Парламентське вид-во, 2003.-352 с.

2. Господарський кодекс України. - К.: Парламентське вид-во, 2003.-192 с.

3. Закон України "Про господарські товариства" від 19.11.1991 №1576-ХП

4. Закон України "Про промислове - фінансові групи в Україні" від 21.11.1995 №438/95-ВР

5. Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01. 2001 №22ІО-Ш

6. Закон України "Про холдингові компанії»

Література

7. Ансофф Й. Новая корпоративная стратегия. - СПб.: Питер Ком.,1999. - 416 с.

8. Економічна енциклопедія: ТЛ / Редкол...С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр "Академія,"2000. - 720 с.

9. Иванов Ю.В. Слияния, поглощения и разделение компаний: стратегия и тактика трансформации бизнеса. - М.: Альпина Паблишер,2001. -244 с.

10. Магутський В.В.Правове забезпечення підприємницької діяльності: Курс лекцій. -К.: КНЕУ,2002.-348с.

11. Мовсесян А., Огнивцев С. Транснациональный капитал и национальные государства //Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - №6 - с.56.

12. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003.-948 с.

13. Семенов К.А. Международные экономические отношения. - М.: Гардарика, 1998. – 254 с.

14. Тренев Н.Н. Стратегическое управление. - М.: Приор, 2000. - 288 с.

15. Уткин О.Б., Криворожко В.Е., Сеньков Р.В. Анализ эффективности функционирования нефтяных компаний.// Нефтегазовая вертикаль. - 1999. №№2,3.





Реферат на тему: Оцінка загального фінансового стану та ефективності діяльності підприємств та об’єднань підприємств (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.