Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економіка підприємства

Оцінка фінансового стану та моделі організації господарської діяльності підприємства (реферат)

Зміст

1. Моделі організації господарської діяльності підприємства

2. Людина в системі управління підприємством

3. Оцінка фінансового стану підприємства

4. Проблеми автоматизації обліку діяльності підприємств малого та середнього бізнесу в Україні

Використана література

1. Моделі організації господарської діяльності підприємства

В сучасній економіці необхідно вирішувати задачі організації виробництва багатогалузевої структури, підрозділи якої повинні працювати сумісно. З тих методів, які для цього застосовують, ми будемо використовувати матричний метод планування. Він дає можливість побудувати взаємозв'язки між виробничими підрозділами і показниками.

Перша частина роботи присвячена задачі забезпечення виробництва продукції багатогалузевої структури. Розглядається приклад, в якому підприємство складається з трьох цехів, кожен з яких виробляє один вид продукції. Цю продукцію частково використовують інші цехи того ж підприємства для своїх потреб, а крім того відомо, скільки продукції повинен виробити кожний цех на продаж.

Необхідно визначити:

1) валовий план (яку кількість продукції повинен виробити кожен цех, щоб забезпечити як всі внутрішні потреби, так і зовнішній обсяг продаж);

2) коефіцієнти повних витрат;

3) виробничу програму цехів;

4) коефіцієнти непрямих (посередницьких витрат).

Будемо розглядати лінійну балансову модель (модель Леонтьева). Задача формулюється наступним чином.

Вся відома інформація може бути записана у вигляді таблиці прямих витрат i-го цеху для випуску одиниці продукції j-го цеху. Це дає можливість побудувати економіко-математичну модель у матричному вигляді і визначити значення всіх величин, які вказано в умовах задачі.

Після визначення валового плану виробництва кожного цеху у другій частині роботи вирішується задача знаходження витрат (наприклад, сировини двох видів, палива та трудових ресурсів), якщо відомі норми витрат на одиницю продукції кожного цеху. Норми витрат теж задано у вигляді таблиці. Тому будуємо економікоматематичні моделі цих задач, що використовують матриці, і знаходимо необхідні показники.

У третій частині роботи за допомогою табличного процесора Excel побудовано ланцюг дій з матрицями, який дозволяє покроково обчислити всі ті задачі, які були поставлені у першій і другій частинах. Це дає можливість:

- легко дослідити вплив кожного параметра задачі на показники підрозділів;

- вирішувати такі ж задачі для іншої кількості підрозділів (у першій частині) і видів витрат (у другій частині).

Четверта частина роботи присвячена побудові плану подальшої роботи підприємства, якщо за таблицями, що визначають результати економічної діяльності підприємства за кілька років, побудовано функції, які описують ці результати.

Це дає можливість знайти маргінальні показники (для вартості, прибутку), обчислити еластичність попиту та визначити, чи є сенс підприємству збільшувати обсяг виробництва.

2. Людина в системі управління підприємством

У сучасній науковій літературі існує багато підходів до управління персоналом на підприємствах. Серед них частіше управління персоналом аналізується з чотирьох точок зору: людина як ресурс, людина як суб'єкт управління (фактор), людина як потенціал, людина як капітал. Слід наголосити на те, що у вітчизняній теорії управління персоналом люди розглядаються як вид ресурсів, а зміст цього поняття розкривається через визначення "робоча сила" та "трудові ресурси", що, як на наш погляд, в повній мірі не відображає вплив людини на діяльності підприємства.

В наукових публікаціях виділяють два поняття "робоча сила" та "трудові ресурси". Так, у роботі Дороніної М.С. під "робочою силою" розуміють здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних сил, якими володіє людина і які вона використовує у процесі виробництва матеріальних благ. Гриньова В.М. у своїй роботі визначає трудові ресурси як частину населення країни, що характеризується певним рівнем фізичного розвитку, розумових здібностей і знань, які необхідні для роботи в народному господарстві. Поняття робочої сили автор фактично ідентифікує з попереднім визначенням. Обидва автори вважають, що за самою природою трудові ресурси та робоча сила призначені для того, щоб хтось їх ззовні формував, розподіляв, використовував. В іншій роботі під поняттям "робоча сила" розуміється також людина-ресурс, а трудові ресурси автор визначає не як поняття вітчизняного менеджменту, де працівник пасивний об'єкт зовнішнього управління, а як людину, що є суб'єктом управління. Це поняття в роботі трансформується у людські ресурси визначення, що відображає головне багатство будь-якого суспільства, процвітання якого можливо при створенні умов для відтворення, розвитку та використання цього ресурсу з урахуванням кожної людини.

Ще одним визначенням управлінської діяльності є трудовий потенціал. Складність полягає в тому, що, як визначила у своїй роботі Отенко І.П. , в сучасних наукових дослідженнях немає єдиного визначення цього явища. Аналіз наукових праць показує, що трудовий потенціал дійсно має широке коло трактувань. Так визначає трудовий потенціал як сукупність працездатного населення з врахуванням інтелектуального розвитку, здібностей, знань, умінь, досвіду, духовних цінностей, звичаїв, традицій, переконань і патріотизму. Інший автор визначає його як якісний показник інтегральної дієздатності людини, що виникла з органічної єдності її як частини населення, трудових ресурсів, сукупного працівника і члена суспільства. Але новим є погляди щодо розгляду трудового потенціалу в якості системи. Так, Журавльова І.В. при визначенні суті поняття "трудовий потенціал" зробила спробу цілісного, інтегрального підходу до людини в єдності всіх її виявів і застосовувала три підходи: трудовий потенціал як один з напрямів конкретизації категорії "робоча сила"; трудовий потенціал як ресурси праці, які має суспільство на певному етапі свого розвитку, тобто через призму поняття "трудові ресурси"; трудовий потенціал як форма втілення особистого фактора виробництва (людського фактора). Отенко І.П. розглянула триєдину природу трудового потенціалу і потенціалу підприємства взагалі: суб'єкта, об'єкта та процесів реалізації і зміни потенціалу. Під суб'єктною складовою автор розуміє інтелектуальні і морально-етичні якості персоналу, накопичений досвід, знання та традиції. Об'єктною складовою трудового потенціалу є взаємопов'язана сукупність можливостей у вигляді трудових ресурсів та організаційної структури, адекватної цілям підприємства.

Людина як капітал розглядається в теорії людського капіталу. В науковому виданні Назарової Г.В. людський капітал трактується як сформовані за рахунок інвестицій знання, вміння, навички, досвід окремої людини, що використовується задля підвищення ефективності корпоративного управління й доходів окремого працівника. Автор визначає, що завдяки теорії людського капіталу вдалося довести те, що інвестиції в людину мають продуктивну силу, а не є споживчими витратами, як і інші капіталовкладення вони розраховані на тривалу перспективу, віддачу від яких отримують не відразу.

Аналіз наукової літератури з питання ролі людини в управлінні організацією показав необхідність більш поглибленого вивчення цієї проблематики. В науковій думці існує багато підходів до людського фактора та його ролі у повсякденній діяльності організації, але всі їх можна поділити на ті, що розглядають людину як активний та необхідний фактор діяльності, та ті, що визнають вирішальну роль людини в економіці, розглядають людину в єдності всіх її виявів соціальних, економічних, психофізичних. Останні є більш перспективними і сучасними.

Аналіз термінології показав трансформацію економічних категорій в менеджменті персоналу: від простої регламентованої праці до людського капіталу, що привело до змін в самому процесі управління.

3. Оцінка фінансового стану підприємства

Одним з інструментів з'ясування інвестиційної привабливості підприємства є оцінка його фінансового стану, оскільки навіть прибуткове підприємство постійно постає перед необхідністю аналізу доходів і витрат. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси підприємства, тобто кожна вкладена в виробництво гривня повинна сприяти зростанню прибутку. Щоб забезпечити певну стійкість на ринку, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торгівельної діяльності кожного підприємства. Аналізуючи фінансовий стан підприємства, слід чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства.

Необхідно відмітити, що єдиного підходу до визначення фінансового стану у вітчизняній та зарубіжній практиці не існує. Вивчення економічної літератури, щодо логічного визначення і установлення змісту даного поняття, свідчить про наявність багатоаспектного тлумачення терміну „фінансовий стан" підприємства.

Під фінансовим станом розуміють результат фінансово-виробничої діяльності. Він характеризується розміром засобів підприємства, їх розміщенням і джерелами утворення, залежить від виконання матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку. Фінансовий стан підприємства це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.

Фінансовий стан підприємства як комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Тому під фінансовим станом підприємства розуміють його спроможність фінансувати свою діяльність. Оптимізація фінансового стану є однією з умов успішного розвитку підприємства в майбутньому, а погіршення фінансового стану свідчить про загрозу його можливого банкрутства.

Фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з мстою ефективного функціонування підприємства.

Фінансова діяльність підприємства базується на фінансовому плані, полягає в організації поповнення, руху та використання коштів за цільовим призначенням планування фінансових ресурсів, контролі за їх використанням.

Аналіз фінансового стану представляє собою складову частину фінансового аналізу підприємства і є методичною основою для отримання оцінки фінансового стану, тобто аналіз та оцінка фінансового стану є частиною фінансового аналізу. Оцінка фінансового стану підприємства є кінцевим етапом аналізу фінансового стану підприємства, узагальнюючий показник економічної діяльності підприємства, що характеризує його ділову активність і надійність як партнера.

У традиційному розумінні сутність фінансового аналізу полягає в оцінці та прогнозуванні фінансового стану підприємства за даними бухгалтерського обліку та певної звітності. Системний аналіз фінансового стану підприємства є основою для управління фінансами підприємства і охоплює такі головні напрямки:

- оцінка фінансових потреб підприємства;

- розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучених фінансових ресурсів та каналів їх одержання кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;

- забезпечення системи фінансової звітності, яка об'єктивно відображала б процеси та забезпечувала б контроль за фінансовим станом підприємства.

Фінансовий аналіз дозволяє своєчасно вирішувати питання поліпшення поточного руху фінансових ресурсів, їх формування та використання, поточного та довгострокового планування діяльності. На його основі будується фінансове забезпечення стратегії підприємства на перспективний період. Без фінансового аналізу неможливі планування, прогнозування, бюджетні асигнування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит. Фінансовий аналіз відіграє важливу роль в економічній діяльності підприємства. Він дає змогу:

- виявляти резерви покращення фінансового стану;

- об'єктивно оцінювати раціональне використання усіх видів фінансових ресурсів;

- своєчасно вживати заходи щодо підвищення платоспроможності підприємства;

- забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених у процесі аналізу резервів;

- забезпечувати обґрунтоване планування фінансового оздоровлення підприємства.

В літературі існує ряд класифікацій фінансового стану. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим залежно від динаміки рівнів існуючої системи показників. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства це, по суті, з одного боку кінцеві результати його діяльності, а з іншого характеристика його фінансової конкурентоспроможності, використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання (власники, кредитори, керівники (адміністрація), персонал (службовці, постачальники, покупці (клієнти), податкова адміністрація).

На нашу думку, розуміння фінансового стану підприємства полягає у визначенні його як динамічного (тобто не статичного) поняття, що дає змогу уточнити його економічну сутність. Оскільки за сучасних умов не можна обмежуватися інформацією про установлені на певний час показники фінансового стану, велике значення має також інформація про еволюцію цих показників, динаміку економічного розвитку.

Отже, фінансовий стан підприємства є характеристикою взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства протягом певного періоду, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Більшість науковців та практиків визнає, що фінансовий стан суттєво залежить від результатів виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Тому на нього, з одного боку, впливають усі ці види діяльності підприємства, а з другого боку, найважливіші виробничі, інвестиційні та фінансові показники функціонування підприємства опосередковано відображають рівень його фінансового стану.

Вказані ознаки виконують роль чинників-симптомів, за величиною яких можна робити висновок про рівень фінансового стану. Саме значення окремих фінансовоекономічних показників і коефіцієнтів дозволяють досліднику-аналітику проводити діагностування цього складного явища, подібно тому, як лікар на основі симптомів пацієнта ставить діагноз і визначає ступінь тієї чи іншої хвороби.

В науковому обороті показники, які не піддаються безпосередньому вимірюванню, а проявляються на поверхні явищ у вигляді множини чинників-симптомів, називаються латентними. Прикметник „латентний" у перекладі з латинської мови означає прихований, недоступний. Науковий термін „латентні ознаки" використовується для розкриття складних атрибутивних економічних понять, які неможливо кількісно виміряти в метричній шкалі.

Отже, поняття „фінансовий стан" підприємства є латентним в тому сенсі, що воно принципово не може бути виміряне єдиним економічним показником. Воно носить ознаки складної, прихованої властивості виробничої системи, яким є промислове підприємство, й проявляється на поверхні у вигляді сукупності чинників-симптомів — окремих фінансових показників та коефіцієнтів.

При аналізі соціально-економічних явищ і процесів дослідник досить часто зустрічається з багатовимірністю їх описування, тобто з необхідністю враховувати велику кількість ознак — чинників-симптомів. Багато з них взаємозв'язані між собою і в значній мірі дублюють один одного. В той же час ці ознаки в опосередкованій формі відображають найбільш суттєві, але такі, що не спостерігаються, внутрішні, латентні властивості об'єктів.

Поряд із фінансовим станом суб'єкта господарської діяльності, що обговорюється в даній доповіді, такими, наприклад, є наступні поняття: якість продукції, інвестиційна привабливість та конкурентоспроможність підприємства, рівень його науковотехнічного прогресу, інтенсивність і продуктивна сила праці робітників та ін. В силу певних об'єктивних обставин не вдається дати однозначну кількісну характеристику вказаних ознак і про їх рівні судять опосередковано, за допомогою градацій порядкової шкали типу «краще-гірше», «більше-менше», «легше-тяжче».

4. Проблеми автоматизації обліку діяльності підприємств малого та середнього бізнесу в Україні

Україна сприймається міжнародним технологічним співтовариством як серйозний розробник програмного забезпечення: у світовому рейтингу виробників програмного забезпечення наша держава посідає 15-те місце, а компаній-виробників налічується близько тисячі. На переконання ІТ-експертів, українські вчені мають немало готових досліджень, які можуть викликати інтерес іноземних інвесторів, а отже, сприятимуть просуванню вітчизняних товарів та послуг на міжнародні ринки і залученню інвестицій. На даному етапі в Україні існує чимало програм автоматизації обліку.

Бухгалтерський облік на сучасному підприємстві сьогодні неможливий без застосування інформаційних технологій. Це вже ні в кого не викликає сумнівів. Причому конкретні інформаційні технології можуть бути вкрай різноманітними. Наприклад, у бухгалтеріях підприємств застосовуються як універсальні бухгалтерські системи (найпоширеніший програмний продукт «1С: Бухгалтерія», «Акцент», «БЕСТ ЗВіТ», «Парус-Підприємство»), так і окремі автоматизовані робочі місця (АРМ), нескладні комп'ютерні програми для обліку на малих підприємствах, комплекси АРМ, а також фінансові модулі потужних управлінських систем.

Незалежно від того, який саме інструмент використовується від електронних таблиць до спеціалізованих модулів ERP-систем облікова праця стає творчою, спрямованою на організацію та удосконалення обліку. При цьому змінюються зміст та організація праці обліковців: зменшується кількість ручних операцій з обробки первинних документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітних форм. І це тільки те, що безпосередньо стосується власне бухгалтерської роботи.

Зазначені вище програми дозволяють автоматизувати обліковий процес на підприємстві, в тому числі вони можуть забезпечувати такі потреби на підприємствах малого та середнього бізнесу. Перевагами таких програм автоматизації обліку є те, що:

1) вони дозволяють автоматизувати майже всі напрямки обліку на підприємстві будь-якого розміру;

2) методологія їх обліку відповідає стандартам ведення бухгалтерського обліку, які прийняті в Україні;

3) дозволяють автоматично формувати внутрішню та регламентовану законодавством звітність;

4) мають можливість інтеграції даних між різними типами бухгалтерських програм;

5) існує можливість застосування мережевих версій програм для одночасного виконання різних операцій;

6) існує можливість підключення до торгового обладнання;

7) відносно помірна ціна впровадження програмних продуктів.

Разом з цим, слід зазначити і проблеми, які можуть виникнути при впровадженні зазначених програм на підприємствах малого та середнього бізнесу:

1) необхідність доопрацювання конфігурації саме для потреб малого підприємства;

2) обмеженість можливих напрямків аналітики;

3) розподіливши аналітичну інформацію по рахунках, не завжди зручно збирати її у зведені звіти;

4) складність при побудові звітів користувачів, тобто звітів, які не передбачені розробником програми тощо.

Таким чином, усування зазначених проблем призводить до збільшення витрат, пов'язаних з експлуатацією програмних продуктів. І тоді, перед підприємцем знову постає проблема визначення співвідношення затрат та вигід від автоматизації облікових процесів на своєму підприємстві.

Використана література:

1. Лесік Н.І., Кондратьєв Б.В., Кравченко А.М., ХІФ УДУФМТ. Моделі організації господарської діяльності підприємства

2. Мостовий Г.І., Пасенко О.А., ХІФ УДУФМТ. Людина в системі управління підприємством

3. Кошельок Г.В., ст. викладач кафедри фінансів Одеський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі. Оцінка фінансового стану підприємства

4. Якименко О.Є., викладач кафедри обліку і аудиту, Головко М.В., студентка, ХІФ УДУФМТ. Проблеми автоматизації обліку діяльності підприємств малого та середнього бізнесу в Україні





Реферат на тему: Оцінка фінансового стану та моделі організації господарської діяльності підприємства (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.