Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економіка підприємства

Аналіз матеріальних ресурсів підприємства та ефективність їх використання (курсова робота)

ЗМІСТ

ВСТУП.. 2

Розділ 1. Теоретичні аспекти економічної сутності матеріальних ресурсів підприємства.. 4

1.1 Визначення поняття «матеріальні ресурси» як об'єкту аналізу. 4

1.2 Характеристика класифікаційних ознак матеріальних ресурсів підприємства 6

Розділ 2. Методичні основи аналізу матеріальних ресурсів 10

2.1 Організація інформаційних аналітичних потоків про матеріальні ресурси як досліджуваний об'єкт.. 10

2.2 Аналітичні методи дослідження ефективності використання матеріальних ресурсів 12

Розділ 3. Методика аналізу матеріальних ресурсів та ефективності їх використання. 17

3.1 Аналіз оптимізації надходження матеріальних ресурсів. 17

3.2 Аналіз основних показників використання матеріалів. 21

Розділ 4. Розробка пропозицій щодо удосконалення аналітичного середовища ефективності використання матеріальних ресурсів для забезпечення достовірних управлінських рішень.. 29

Висновки.. 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 35

ДОДАТКИ.. 37


ВСТУП

Основним завданням діяльності будь-якого підприємства є оптимізація його виробничої програми, що дозволяє збільшити прибуток або досягти очікуваних соціальних ефектів. Перехід до ринкових відносин вимагає від підприємств нових підходів до управління господарською діяльністю. В зв'язку з цим постійно існує потреба в удосконаленні існуючих і запровадженні принципово нових підходів до управління матеріальними сировинними ресурсами, які є одним з основних компонентів виробничого процесу у плодоовочевій консервній промисловості. Важливу роль у підвищенні ефективності їх використання на підприємстві відіграє, насамперед, правильна організація бухгалтерського обліку та аналізу як джерела інформації для прийняття управлінських рішень.

Процес реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів зумовив суттєві зміни в організації та методології обліку матеріальних ресурсів плодоовочевих консервних підприємств. Підприємства отримали значні можливості у виборі облікової політики щодо цього об'єкта. Але для прийняття ефективних управлінських рішень необхідна більша аналітичність та оперативність облікової інформації про матеріальні сировинні ресурси.

Об'єкт дослідження ТОВ «Гурмак» підприємство, яке за своєю галузевою приналежністю відноситься до плодоовочевої консервної промисловості.

Український ринок плодоовочевої консервації протягом останніх років активно розвивається. Заоцінками фахівців, протягом останніх двох років ринок виріс на10‑50%,залежно від виду продукції. Такі жтемпи очікуються внайближчі роки. Нині вУкраїні працює понад 500 виробників плодоовочевої консервації. Найбільш відомими в Україні є вітчизняні виробники: "Верес", "Чумак", атакож зарубіжні —"Бондюель", "Еко", "Фемелі" таінші.

Кількість потужних виробників неперевищує десятка. При тому наринку функціонують дрібні виробники, які неспроможні забезпечити себе стабільно недорогою сировиною високої якості (як сільськогосподарського виробництва, так ібанками, кришками тощо), іяк наслідок, діяльність яких єнизькорентабельною (до 10%). Проте наневеликих лініях простіше контролювати якість продукції, вони невимагають значних капіталовкладень ітому неспонукають довикористання різного роду цукро-, арома- ісмакозамінників, щоздешевлюють виробництво, але йпонижують якість.

При цьому слід враховувати, що плодоовочева консервна промисловість належить до галузей із високим рівнем матеріаломісткості. Питома вага затрат сировини і матеріалів у собівартості її продукції становить від 70 до 80%.

Наведені вище аргументи свідчать про важливість раціонального використання матеріальних ресурсів для цієї галузі, що відповідно зумовлює необхідність оптимальної методики їх аналізу. Як показує практика, аналіз використання сировини і матеріалів на плодоовочевих консервних підприємствах має чимало недоліків і потребує удосконалення. Такими недоліками, зокрема, є відсутність у галузі прогресивних методів обліку витрачання сировини і матеріалів; непристосованість первинної документації до галузевих особливостей; відсутність обліку якісних параметрів сировини; неналежний облік відходів виробництва та необ'єктивна їх оцінка; відсутність ефективних методик перспективного аналізу використання матеріальних ресурсів тощо.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти економічної сутності матеріальних ресурсів підприємства 1.1 Визначення поняття «матеріальні ресурси» як об'єкту аналізу

Матеріальні ресурси є складовою частиною оборотних активів (зокрема, запасів) підприємства. Тому перш ніж дати визначення терміну "матеріальні ресурси” та систематизувати їх класифікацію, доцільно розглянути поняття активів та запасів підприємства.

Згідно П(с)БО № 1 („Загальні вимоги до фінансової звітності”): активи - це ресурси, контрольовані підприємством внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, зумовить отримання економічних вигод у майбутньому .

Запаси вважаються активом за таких умов: якщо є імовірність отримання економічної вигоди в майбутньому від використання такого запасу (майбутня економічна вигода, втілена в актив, є потенціалом, який може сприяти надходженню грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство) і якщо їх вартість може бути достовірно визначена . Якщо хоча б одна з вимог не може бути виконана, то такі запаси не відображаються в балансі, а є витратами періоду.

Таким чином, не всі матеріальні цінності визнаються активами, а отже, не можуть обліковуватися у складі запасів і відображатися в складі активів при складанні балансу. Наприклад, товарно-матеріальні цінності, придбані для благодійної діяльності або для задоволення особистих потреб працівників підприємства, подарунки тощо, не є активами. Вартість таких матеріальних цінностей слід обліковувати як інші витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. Згідно з П(С)БО 9, запаси - це активи, які:

а) зберігають для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

б) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

в) зберігають для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством .

В спеціальній економічній літературі ототожнюються категорії "матеріальні ресурси”, "матеріальні цінності”, "предмети праці”, "виробничі запаси”, "матеріальний потік”, "матеріальні ресурси”. За результатами опрацювання літературних джерел, можна дійти висновку, що термін "матеріальні цінності” об'єднує предмети праці, засоби праці, готову продукцію, тобто все, що є цінністю підприємства і має матеріальну форму. Предмети праці – це сировина та основні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, незавершене виробництво, запасні частини, відходи виробництва та ін. Відповідно, виробничі запаси – це лише частина предметів праці, які складають основу продукції, що виготовляється, або надають їй необхідної якості. Своєрідним за змістом є поняття "матеріальний потік”, яке виникло внаслідок широкого запровадження на зарубіжних підприємствах логістичних систем управління матеріальними ресурсами. Під матеріальним потоком слід розуміти сукупність сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що рухаються від постачальників, як предмети праці надходять у виробничі підрозділи і, перетворюючись у готову продукцію, через систему збуту доводяться до споживачів. До матеріальних ресурсів, окрім основних засобів і виробничих запасів, необхідно віднести енергію (електричну, теплову) та воду, які теж є ресурсами, але не перебувають у запасах.

У положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку не наведене визначення поняття "матеріальних ресурсів”. Немає таких визначень і в законах України. Тому поняття "матеріальні ресурси» можна розглядати у двох аспектах.

У вузькому розумінні матеріальні ресурси – це предмети праці (продукція обробної промисловості), з яких виготовляють готову продукцію.

У широкому значенні матеріальні ресурси – це запаси, які зберігають для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Саме в цьому аспекті розглядаються матеріальні ресурси в даній роботі.

1.2 Характеристика класифікаційних ознак матеріальних ресурсів підприємства

Класифікація матеріальних ресурсів на промисловому підприємстві може здійснюватися за такими критеріями: за способом використання та призначенням, за роллю у виробничому процесі, за місцезнаходженням, за технічними ознаками.

На ТОВ „Гурмак” застосовується класифікація запасів за усіма вищезгаданими критеріями. Класифікація за способом використання і призначенням є основою побудови плану рахунків бухгалтерського обліку (який використовується в тому числі і на досліджуваному підприємстві), а класифікація за місцезнаходженням і технічними ознаками матеріалів застосовується для організації їх аналітичного обліку (зокрема, в розрізі основних і допоміжних матеріалів та найменувань, сортів, марок тощо). Загальну схему класифікації запасів на ТОВ „Гурмак” наведено у додатку А.

За способом використання матеріальні ресурси поділяються на дві групи:

1) матеріальні ресурси, які повністю споживаються у одному виробничому циклі або при використанні для адміністративних потреб (виробничі запаси);

2) матеріальні ресурси, що сприяють виготовленню продукції. На відміну від виробничих запасів, вони не входять до маси або хімічного складу готової продукції, не підлягають переробці на підприємстві, і споживаються протягом кількох виробничих циклів. До таких матеріальні ресурси, зокрема, належать малоцінні та швидкозношувані предмети.

Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, які призначені для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, обслуговування виробництва, а також управління підприємством (які споживаються однократно у одному виробничому циклі або при використанні для адміністративних потреб). Виробничі запаси промислового підприємства в залежності від їх призначення поділяють на такі групи:

1) сировина та матеріали;

2) паливо;

3) тара й тарні матеріали;

4) будівельні матеріали;

5) запасні частини;

6) напівфабрикати та комплектуючі вироби;

7) інші матеріали.

Сировина та матеріали - це предмети праці, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. Вони утворюють матеріальну (речовинну) основу продукції.

Паливо – це предмети праці, призначені для виробництва тепла і енергії. Паливо поділяють на технологічне (призначене для потреб виробництва), моторне (призначене для експлуатації транспортних засобів) і господарське (для опалення будівель).

Тара й тарні матеріали – це предмети, які використовуються для пакування, транспортування, зберігання матеріалів, готової продукції, товарів тощо. Зокрема, до тари відносяться мішки, ящики, коробки, пакувальний папір та інші види тари (крім тари, яка використовується як господарський інвентар), а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари та її ремонту (деталі для складання ящиків, бочкова клепка тощо).

Будівельні матеріали - це матеріали, конструкції і деталі та інші матеріальні цінності, призначені для виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

Запасні частини – це матеріали (зокрема, готові деталі, вузли, агрегати), які використовуються для ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільні шини у запасі та обороті (за винятком тих, що на колесах та в запасі при автомобілі - вони входять до інвентарної вартості автомобіля). До запасних частин відносять також обмінний фонд повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що виготовляються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

Напівфабрикати та комплектуючі вироби – це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією.

Напівфабрикати власного виробництва становить особливу групу матеріалів, оскільки їх можна віднести і до незавершеного виробництва (адже вони не пройшли всіх стадій обробки і не є готовою продукцією), і до виробничих запасів (у випадку використання їх для виробництва продукції), і до готової продукції (у випадку їх продажу). Тому їх належність до виробничих запасів є умовною і їх слід виділити у окрему групу матеріалів.

Інші матеріали – це матеріали, що не увійшли до усіх попередніх груп виробничих запасів. До них належать відходи виробництва (обрубка, обрізка, стружка, зношені шини тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), бланки суворого обліку тощо.

Загальну схему класифікації матеріальних ресурсів на ТОВ „Гурмак” за способом використання та призначенням наведено у додатку Б.

За місцезнаходженням матеріали поділяють на такі групи:

1) матеріали що знаходяться на підприємстві (на складах, у коморах цехів і т.п.); матеріально відповідальною особою за їх збереження є комірник, завідуючий складом;

2) матеріали, що знаходяться в дорозі (наприклад, матеріали, які були відвантажені постачальником, але які ще не були оприбутковані на склад підприємства – одержувача, і знаходяться поза його межами); матеріально відповідальною особою в даному випадку є водій, експедитор;

3) матеріали, що належать підприємству, але зберігаються у сторонньої організації – це матеріали, передані на переробку стороннім організаціям, які надалі включаються до складу собівартості виготовлених з них виробів, а також матеріали, передані іншим підприємствам на відповідальне зберігання. Відповідальність за їх наявність та збереження несе підприємство, яке взяло матеріали на переробку або на відповідальне зберігання.

За роллю у виробничому процесі матеріальні ресурси плодоовочевої консервної промисловості поділяються на первинні (ті, що використовуються у виробничому процесі вперше) та вторинні (ті, що утворюються як відходи в результаті виготовлення певного виду готової продукції і можуть бути основою чи допоміжним ресурсом для іншої продукції).

Матеріальні ресурси, відповідно, доцільно класифікувати на сировину рослинного характеру (плоди, овочі тощо) і матеріали, які вже пройшли первинну промислову обробку (сіль, цукор, спеції). Окрім цього матеріальні ресурси за вказаною класифікаційною ознакою можна поділити на основні та допоміжні. Залежно від виду готової продукції певні ресурси виступають і як основні, і як допоміжні (наприклад, цукор при виробництві джемів – основний матеріал, при виробництві соків і нектарів – допоміжний).

Важливою умовою правильної організації аналітичної інформації про використання матеріальних ресурсів є здійснення їх класифікації за технічними ознаками, тобто поділ на однорідні групи та підгрупи за видами, сортами, марками, типами, розмірами тощо. Така класифікація здійснюється підприємством самостійно і оформляється розробкою номенклатури-цінника. Кожному найменуванню (виду) та однорідній групі матеріалів присвоюється коротке числове позначення (код) – номенклатурний номер. Це сприяє швидкому їх пошуку на складі, дозволяє уникати помилок при документуванні операцій з руху матеріалів і є обов'язковою умовою при автоматизованій обробці даних інформації про наявність, надходження та витрачання матеріалів. Необхідною умовою здійснення класифікації матеріалів за технічними ознаками та їх кодування є співпадання перших цифр номенклатурного номера з номером синтетичного рахунку та субрахунку обліку матеріалів. Наприклад, при здійсненні класифікації палива у номенклатурі-ціннику на ТОВ „Гурмак” застосовується наступне кодування:

203 Паливо;

203 11 Мазут;

203 12 Газ;

203 13 Бензин;

203 13 01 Бензин А-76;

203 13 02 Бензин А-95;

Така класифікація дає змогу поділяти матеріальні сировинні ресурси за видами з метою ефективної організації їх постачання, зберігання та використання.

Розділ 2. Методичні основи аналізу матеріальних ресурсів 2.1 Організація інформаційних аналітичних потоків про матеріальні ресурси як досліджуваний об'єкт

Рух матеріальних ресурсів у консервній промисловості як об'єкта аналізу можна поділити на три основні етапи: постачання, зберігання і виробництво.

На етапі постачання інформаційні аналітичні потоки повинні розкривати інформацію про ринки постачальників, яка для ефективної діяльності підприємства повинна розглядатися в комплексі з інформацією про ринки збуту, попит на продукцію, що виготовляється, і конкурентів. На основі зібраної зовнішньої інформації та економічних параметрів конкретного підприємства (виробничі потужності, визначення точки беззбитковості та зони безпеки підприємства, поведінка витрат, рентабельність кожного виду виробу) проводиться перспективний аналіз і формується управлінське рішення стосовно доцільних обсягів виробництва певного асортименту готової продукції та відповідно до цього організовується постачання плодоовочевої сировини. Щодо матеріальних ресурсів промислового характеру, підсистема управлінського обліку, для забезпечення аналітичного процесу, повинна забезпечити інформацію для визначення оптимальної партії та доцільних ритмів постачання. При проведенні аналізу фінансової звітності етап постачання розглядається з позиції своєчасності надходження та оприбуткування матеріальних ресурсів, а також достовірності формування їх фактичної заготівельної собівартості.

На етапі зберігання матеріальних ресурсів аналітичний процес потребує інформацію про надходження та відпуск запасів, а також про утворення втрат і нестач. При цьому особлива увага приділяється збору інформації для аналізу та рішень, пов'язаних з ефективністю зберігання придбаних матеріальних ресурсів. Тут важливо підтримувати оптимальний запас кожного виду сировини та матеріалу і вчасно інформувати про потребу поновлення.

На етапі використання матеріальних ресурсів аналітичний інформаційний потік повинен об'єктивно розкривати розмір матеріальних витрат (за продуктивними витратами, зворотними відходами, втратами та браком), що в свою чергу зумовлює вибір оптимальної для консервного виробництва оцінки списання матеріальних ресурсів на собівартість виготовленої продукції. З цієї точки зору необхідний вибір найбільш дієвого методу обліку матеріальних сировинних витрат і способу калькулювання собівартості готової продукції. Об'єктом аналізу в процесі використання є ефективність нормування матеріальних витрат, а також доцільність усунення причин відхилень від норм.

Завдання, що стоять перед фінансовим та управлінським обліком матеріальних ресурсів, повинні, на нашу думку, вирішуватися на основі створення повної та якісної інформації про об'єкт і тісної взаємодії з такими функціями на підприємстві, як планування, контроль, регулювання, аналіз. Оптимальну організацію інформаційних потоків, що відображає рух матеріальних сировинних ресурсів поданий на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організація інформаційних потоків про матеріальні ресурси

2.2 Аналітичні методи дослідження ефективності використання матеріальних ресурсів

Успішне функціонування виробництва можливе тільки при своєчасному та якісному забезпеченні підприємств та їх об'єднань сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами, інструментом, запасними частинами іншими матеріальними ресурсами та ефективному їх використанні. Комплексне і раціональне використання матеріальних ресурсів, застосування дешевих і сучасних матеріалів – одна з найважливіших передумов збільшення випуску продукції і поліпшення економічних показників роботи підприємства. Одним із шляхів вирішення цього питання є докорінна перебудова матеріально-технічного постачання. Вона має забезпечити ефективний і стійкий розвиток усієї економіки підприємств та їх об'єднань, раціональне використання матеріальних ресурсів.

Вдосконалення матеріально-технічного постачання підприємства матеріальними ресурсами сприятиме ефективному їх використанню, ритмічності виробництва продукції, підвищенню її якості.

Завдання аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання і використання матеріальних ресурсів полягають у визначенні:

— обґрунтованості плану матеріально-технічного постачання та його узгодженості з планом виробництва;

— виконання плану постачання підприємства матеріальними ресурсами за обсягом, асортиментом, комплектністю і строками поставок;

— стану і динаміки виробничих запасів;

— ефективності використання матеріальних ресурсів, їх впливу на обсяг та асортимент продукції;

— заходів щодо усунення причин недоліків і використання резервів зниження матеріаломісткості за рахунок ефективнішого використання матеріалів і збільшення на цій основі випуску продукції.

Для аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання і використання матеріальних ресурсів використовується така інформація: план матеріально-технічного постачання, замовлення, специфікації, наряди, договори на постачання матеріалів, статистична звітність, оперативні дані відділу постачання про виконання договорів, дані бухгалтерського обліку про витрати матеріалів на виробництво і наявність запасів матеріалів у незавершеному виробництві, калькуляцій собівартості окремих виробів, первинні бухгалтерські документи.

При проведенні аналізу важливим інструментом дослідження ринку матеріальних ресурсів є запити потенційних споживачів. Використовуючи запити споживачів, ринок можна зорієнтувати на потенційний попит.

Вивчення ринку з метою придбання матеріальних ресурсів, як правило проводять паралельно з розробкою нових видів продукції. Працівники відділу постачання повинні забезпечити конструкторів необхідними каталогами, проспектами по профілю конструкторської роботи. Одночасно збирається інформація про ціни на матеріали і комплектуючі вироби. Важливе значення надається транспортним витратам. Беруться до уваги не тільки відстань перевезень, а також вид транспорту, швидкість доставки, спосіб упаковки матеріалів.

Значні витрати виникають під час зберігання матеріальних ресурсів на підприємстві. Причинами, які спонукають до створення зайвих запасів є: кон'юнктурні та сезонні коливання цін, інфляція, зміна політико-економічної обстановки в регіонах, які виробляють сировину та інші фактори

Аналіз перерахованого має основну мету – забезпечити ефективне виконання виробничої програми за рахунок зведення до мінімуму транспортних витрат, зменшення обсягу запасів, зниження цін на матеріальні ресурси та підвищення їх якості. Аналіз потрібних характеристик сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, їх ціни, вартості та способу доставки проводять шляхом порівняння при можливості їх одержання від різних постачальників та обслуговуючих підприємств.

Особлива увага надається аналізу запасів. Дотримання оптимальних розмірів запасів сприяє ефективному використанню оборотних коштів.

В умовах ринку головна проблема постачання полягає в тому, що ринкова потреба в матеріальних ресурсах постійно змінюється в проміжку часу між початком поставок і їх використанням.

Слід зазначити, що проведення аналізу використання підприємства матеріалами та показників їх використання слід проводити не тільки в цілому за групами матеріалів, а й по кожному виду матеріалів окремо. При значних обсягах виробництва, використанні великої кількості найменувань матеріалів та випуску значної номенклатури готових виробів, коли один вид матеріалів використовується на багато видів продукції, проведення необхідних для аналізу розрахунків потреби підприємства в матеріалах та ряду інших показників вручну є практично неможливим. Такий розрахунок слід проводити з використанням ЕОМ та спеціального програмного забезпечення для аналізу матеріалів.

Поряд з цим виконання виробничої програми підприємства залежить не тільки від обґрунтованості плану матеріально-технічного постачання і результатів його виконання, а й від раціонального використання матеріальних ресурсів.

Економічний аналіз використання матеріальних ресурсів певною мірою визначається специфікою виробничого процесу, його організацією, характером продукції, що виробляється, і технологією її виробництва.

Основна умова раціонального використання матеріальних ресурсів - впровадження прогресивних норм їх витрат, вдосконалення технології та організації виробництва, скорочення відходів виробництва та раціональне їх використання, ліквідація втрат від браку та ін.

Аналіз використання сировини і матеріалів розпочинають перевіркою дотримання норм їх витрачання на одиницю продукції. При виникненні перевитрат матеріальних ресурсів виявляють конкретні причини і винуватців цих перевитрат. Найпоширеніші причини відхилень від норм витрат - це вимушені заміни матеріалів, надходження бракованої сировини і матеріалів, коригування креслень, конструкцій, технологічних процесів.

Економія витрат матеріальних ресурсів може бути досягнута в результаті використання місцевої і більш дешевої сировини і матеріалів, заміни одних матеріалів іншими, впровадження нової техніки, передової технології, невикористання необґрунтованих і застарілих норм.

Загальними показниками ефективності використання окремих видів сировини і матеріалів є вихід придатної продукції і коефіцієнт використання матеріалів. У переробних галузях промисловості застосовують показник виходу придатної продукції з вихідної сировини. Він визначається як її відношення в % до переробленої вихідної сировини. В обробних галузях промисловості використовують коефіцієнт використання матеріалів, який обчислюється в натуральних показниках діленням витраченого матеріалу на випуск готових виробів.

Названі показники характеризують якісну сторону використання матеріалів у виробництві. У процесі аналізу фактичні показники порівнюють з планом або з іншим базисним показником, визначають відхилення і причини його виникнення.

Узагальнюючими показниками ефективності витрачання матеріальних ресурсів на виробництві є матеріаломісткість усієї товарної продукції і питома матеріаломісткість конкретних видів продукції.

Важливими показниками, що характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів є показники оборотності матеріалів.

Коефіцієнт оборотності матеріалів (К-нт об.):

К-нт об.= виручка від реалізації за рік/ середньорічна вартість матеріалів

Період обороту матеріалів (Тоб.):

Тоб. = 360 / К-нт об.

Кінцевим етапом аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами і ефективності їх використання є обчислення резервів можливого зростання обсягу виробництва продукції. При цьому враховуються не всі виявлені можливості зниження витрат різних видів матеріалів, а тільки по тих матеріалах, нестача яких обмежувала зростання виробництва.

На зростання обсягу виробництва продукції здебільшого впливають такі групи факторів предметів праці:

1) зміна у виконанні плану матеріально-технічного постачання (добуток різниці між фактичним і плановим надходженням матеріалів на планову матеріаловіддачу);

2) зміна залишків матеріалів на складі (добуток різниць між фактичною і запланованою зміною залишків матеріалів на складі за період, що аналізується, на заплановану матеріаловіддачу);

3) зміна матеріаловіддачі (добуток різниці між фактичною і запланованою матеріаловіддачею на фактичні витрати матеріалів на виробництво продукції)

Отже, комплексне і раціональне використання матеріальних ресурсів, застосування дешевих і сучасних матеріалів – одна з найважливіших передумов збільшення випуску продукції і поліпшення економічних показників роботи підприємства.


Розділ 3. Методика аналізу матеріальних ресурсів та ефективності їх використання 3.1 Аналіз оптимізації надходження матеріальних ресурсів

Проведення аналізу забезпеченості та ефективності використання на ТОВ „Гурмак” матеріальних ресурсів за окремими розділами аналізу у даній роботі здійснено за такими видами сировини, як огірки та капуста.

Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання підприємства починають перевіркою його обґрунтованості, правильності розрахунків потреб в матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми і на господарські цілі, прогресивності норм і нормативів, закладених в основу плану, своєчасності і правильності договорів на необхідну кількість матеріалів, вчасності та якості виконання договірних зобов'язань, виявлення внутрішніх резервів й ефективності використання матеріалів.

Потреби підприємства в матеріальних ресурсах визначаються в плані матеріально-технічного постачання, який складається з основних видів матеріалів і комплектуючих виробів у натуральних і вартісних показниках шляхом множення прогресивної норми витрат матеріалів на виробництво одиниці виробу на плановий обсяг випуску кожного виробу.

Потреба в матеріалах і комплектуючих виробах для забезпечення виробничої програми визначається за формулою:

Мкв = å Пві ´ Ні ,

де Пві – річна норма випуску кожного виду продукції;

Ні – норма витрачення матеріалів на одиницю продукції;

n – кількість позицій в номенклатурі виробів.

Крім цього, визначають потреби в матеріальних ресурсах на зміну залишків незавершеного виробництва, на кооперовані поставки, ремонтно-експлуатаційні потреби, виготовлення інструментів і технологічної оснастки, дослідні роботи, освоєння випуску нових видів продукції, капітальне будівництво, утворення планових залишків матеріалів на кінець періоду, інші потреби.

Розрахуємо потребу ТОВ „Гурмак” в окремих видах матеріалів, зокрема, огірки, помідори, капуста (табл.3.1.). В якості вихідних даних використаємо дані кількісно-сумових карток обліку овочів (за 2005 рік), які ведуться у бухгалтерії підприємства і дані відділу матеріально-технічного постачання ТОВ "Гурмак".

Потребу в матеріалах на випуск окремих виробів знаходимо множенням плану випуску виробів на норму витрачання на 1 туб (1000 умовних банок) і діленням на 1000. Потребу в матеріалах в цілому за маркою матеріалу розраховуємо додаванням їх потреби на випуск окремих виробів.

Таблиця 3.1

Розрахунок потреби ТОВ „Гурмак” на 2006 р. огірків

Сировина

Од. вим.

Виріб

Норма

т/туб

Потреба в сировині, т

Найменування

Сорт

Шифр

Найменування

План випуску, туб

Огірки

1

т

1861

Огірки малосольні

цілі (2 л)

12

0,325

3,9

-

-

т

1871

Огірки мариновані різані (2 л)

8

0,310

7,7

-

-

т

1872

Огірки мариновані цілі

(0,75 л)

20

0,310

6,2

-

-

т

1930

Салат з огірків (0,5 л)

2

0,285

0,57

Всього

 

-

-

-

-

18,37

Капуста

1

т

1921

Салат

5

0,330

1,65

 

 

т

1922

Салат

7

0,295

2,07

 

 

т

1923

Салат

2

0,310

0,62

 

 

т

1924

Салат

3

0,365

1,1

Всього

 

 

 

 

 

5,44

Разом по овочах

 

 

 

 

 

23,81

Дані табл. 3.1 свідчать, що для виконання плану випуску продукції у 2006 р. ТОВ "Гурмак” потрібно буде 18,37 т огірків та 5,44 т капусти.

Під час аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання визначають забезпеченість матеріальними ресурсами планових потреб. Аналіз забезпеченості підприємства укладеними договорами проведемо, користуючись наступними даними (табл. 3.2).

Як видно з табл. 3.2, підприємство, що аналізується уклало договорів на постачання овочів на 2,59 т більше від планової потреби (тобто було забезпечене договорами на 115,56 %); у тому числі забезпеченість укладеними договорами за огірками становила 108,9 % (на 1,63 т більше від потреби), а за капустою – 123,8 % (на 0,96 т більше від потреби). Усі укладені договори на постачання матеріалів були виконані на 100%.

У випадку, коли у підприємства є декілька постачальників одного і того ж виду матеріалів, доцільно провести аналіз виконання договорів окремими постачальниками. Такий аналіз проводиться аналогічно до аналізу виконання договорів за асортиментом і в цілому по підприємству. Оскільки єдиним постачальником на ТОВ „Гурмак” овочів є ТОВ «БСГП «Зарічанське», то дані, отримані в результаті проведення такого аналізу будуть ідентичні даним таблиць 3.2. і 3.3.

Основними причинами невиконання плану матеріально-технічного постачання можуть бути несвоєчасне укладення господарських договорів з вини працівників відділу матеріально-технічного постачання, а також їх невиконання окремими постачальниками.

Для реалізації виробничої програми важливо виконати план постачання матеріалів не тільки за обсягом, а й за асортиментом та структурою (табл. 3.3). Коефіцієнт асортиментності визначається відношенням суми, зарахованої у виконання плану за асортиментом до планової потреби підприємства. Аналіз виконання плану постачання за структурою виконують порівнянням запланованої питомої ваги окремих видів матеріалів.

Таблиця 3.3

Виконання плану матеріально-технічного постачання ТОВ „Гурмак” овочів за асортиментом та структурою у 2002 р.

Матеріали

(найменування, марка)

Потреба з урахуванням залишків

Фактично надійшло матеріалів

Зараховано у виконання плану за асортиментом

Відхилення за структурою, %

т

%

Т

%

т

у % до планової потреби

1

2

3

4

5

6

7

8

Огірки

18,37

81,97

20

80

18,37

100

-1,97

Капуста

4,04

18,03

5

20

4,04

100

+1,97

Всього

22,41

100

25

100

2,41

100

-

Дані табл. 3.3. свідчать, що на ТОВ „Гурмак” у 2006 р. план матеріально-технічного постачання по овочах за асортиментом виконано на 100 %, а у структурі постачання були незначні відхилення (зокрема, частка огірків була меншою від запланованої, а капусти відповідно, більшою на 1,97 %).

Для ефективної роботи підприємств важливе значення має аналіз ритмічності надходження матеріалів. Аналіз ритмічності проводять за основними видами матеріальних ресурсів за рік, квартал, місяць, декаду. Коефіцієнт ритмічності визначають відношенням суми, зарахованої у виконання плану ритмічності постачання матеріальних ресурсів, до плану постачання ( табл. 3.4.).

Таблиця 3.4

Ритмічність постачання ТОВ „Гурмак”

овочів у 2006 р.

План постачання

Фактичне надходження

Зараховано у виконання плану ритмічності постачання

Коефіцієнт ритмічності, %

Квартал

Матеріали

І

ІІ

ІІІ

ІV

Всього за рік

І

ІІ

ІІІ

ІV

Всього за рік

І

ІІ

ІІІ

ІV

Всього за рік

Огірки

-

2

17

1

20

-

-

20

-

1000

-

-

17

-

17

85

Капуста

-

0,5

1

3,5

5

-

-

0,5

4,5

4000

-

-

0,5

3,5

4

80

Всього

-

2,5

18

4,5

25

-

-

20,5

4,5

5000

-

-

-

-

21

84

Крім економічного аналізу своєчасності і повноти надходження матеріальних ресурсів на підприємство, працівники відділу матеріально-технічного постачання разом з працівниками відповідних служб здійснюють оперативний аналіз якості матеріалів в момент їх надходження на підприємство. Джерелами такого аналізу є акти приймання матеріалів, рекламації на матеріальні ресурси, претензії до постачальників, акти про повний і частковий виробничий брак готової продукції з вини постачальників матеріальних ресурсів, стандарти, специфікації, паспорти і технічні умови на відповідні матеріальні ресурси, а також результати проведеного аналізу якості матеріальних ресурсів заводськими лабораторіями або бюро експертиз.

При аналізі якості матеріальних ресурсів особливу увагу звертають на сировину та основні матеріали, що становлять основу продукції, яка випускається.

У процесі подальшого аналізу виявляються причини, а також винуватці відхилень від плану повного і своєчасного забезпечення підприємства якісними матеріальними, ресурсами. За результатами аналізу оформлюють претензії до винуватців і вживають відповідних заходів до своєчасного забезпечення виробництва необхідними високоякісними матеріальними ресурсами

3.2 Аналіз основних показників використання матеріалів.

Матеріаломісткість товарної продукції – це відношення матеріальних витрат на її виробництво до її вартості, продукції. Питома матеріаломісткість окремих видів продукції визначається відношенням матеріальних витрат на її виробництво до її вартості. Для аналізу рівня матеріаломісткості товарної продукції використаємо аналітичну таблицю 3.6.

Для заповнення таблиці 3.6 виконаємо наступні розрахунки:

1) вплив величини матеріальних витрат на випуск продукції:

214,2/0,4475= 478,7;

2) вплив рівня використання матеріалів на випуск продукції:

(3354,4/0,4627) – (3354,4/0,4475) = 7248,9 – 7495,8 = –246,9.

Таблиця 3.6

Матеріаломісткість товарної продукції

ТОВ „Гурмак” у 2004 - 2005 рр.

п/п

Показники

2004 р.

2005 р

Відхилення (тис. грн.)

Темпи

росту, %

1

Товарна продукція в оптових цінах підприємства, тис. грн.

7017,4

7249,2

+231,8

+3,3

2

Матеріальні витрати, тис. грн.

3140,2

3354,4

+214,2

+6,8

3

Матеріаломісткість (п.2: п.1.) коп.

0,4475

0,4627

+0,0152

+3,4

4

Вплив факторів на випуск продукції:

А) величини матеріальних витрат

-

-

+478,7

-

 

Б) рівня використання матеріалів

-

-

–246,9

-

Результати розрахунків у табл. 3.6 свідчать, що за 2004 -2005 рр. на ТОВ „Гурмак” було допущено зростання матеріальних витрат на 231,8 тис. грн. (або на 3,3 %). Водночас обсяг випуску продукції зріс на 214,2 тис. грн. (6,8 %). Внаслідок перевищення темпів росту матеріальних витрат (6,8 %) над темпами росту виробництва продукції (3,3 %) матеріаломісткість 1 грн. продукції зросла на 1,52 коп. (або на 3,4 %) і досягла у 2005 р. 0,4627 коп. на 1 грн. товарної продукції.

Зміна величини матеріальних витрат спричинила збільшення обсягу випуску продукції на 478,7 тис. грн., а зміна рівня використання матеріалів – його зменшення на 246,9 тис. грн.; сукупний вплив цих факторів спричинив збільшення випуску продукції на 231,8 тис. грн.

З метою виявлення негативних причин і забезпечення більшої об'єктивності та дієвості аналізу визначають вплив на рівень загальної матеріаломісткості продукції окремих елементів витрат, тобто, вплив конкретних груп матеріальних ресурсів, а також дають оцінку матеріаломісткості окремих виробів. Для такого аналізу використовують дані звітних калькуляцій. Зміну прямих матеріальних витрат здебільшого зумовлюють такі фактори: зміна кількості використаної сировини і матеріалів (фактор норм); зміна цін на сировину і матеріали, зміна транспортно-заготівельних витрат (фактор цін); зміна рецептури виробу; заміна одного виду сировини і матеріалів іншими. Для аналізу використання матеріальних ресурсів використаємо аналітичну таблицю 3.7.

Для заповнення таблиці 3.7 використаємо дані попередніх таблиць, кількісно-сумових карток складського обліку овочів за 2006 р, які ведуться у бухгалтерії ТОВ „Гурмак” із застосуванням ЕОМ.





Реферат на тему: Аналіз матеріальних ресурсів підприємства та ефективність їх використання (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.