Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економіка підприємства

Аналіз господарської діяльності та використання основних фондів на ВАТ "Херсонобленерго" (курсова робота)

ЗМІСТ
 
ВСТУП..........................................................................................................

РОЗДІЛ 1. Організаційно-методологічні засади і завдання техніко-економічного аналізу господарської діяльності

1.1 Предмет, об'єкт і завдання техніко-економічного аналізу господарської діяльності ................................................................................................................

1.2 Метод і методичні прийоми техніко-економічного аналізу господарської діяльності ..........................................................................................................

РОЗДІЛ 2. Аналіз наявності, руху та ефективності використання основних засобів підприємства

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ "Херсонобленерго” ........

2.2 Аналіз стану і структури виробничих потужностей підприємства...

2.3 Аналіз динаміки використання основних фондів підприємства .......

2.4 Факторний аналіз використання виробничих потужностей підприємства .............................................................................................................................

2.5 Розрахунок резервів підвищення використання виробничих потужностей підприємства ...................................................................................................

ВИСНОВКИ.................................................................................................

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................

В цій курсовій роботі розглядається тема "Аналіз наявності, руху та ефективності використання основних засобів підприємства” на прикладі ВАТ "Херсонобленерго”. Основною метою роботи є аналіз причин, що викликали недовикористання основних фондів підприємства, а також розрахунок резервів підвищення ефективності їх використання. Аналіз наявності, руху та ефективності використання основних фондів проведений щодо їх активної частини – силових трансформаторів. В роботі використані методи порівняння, середніх та відносних величин, абсолютних та відносних різниць, ланцюгової підстановки.

В роботі використані матеріали навчальних посібників, періодичних видань та звітів про роботу підприємства.

Робота складається з трьох розділів.

Перший розділ "Організаційно-методологічні засади і завдання техніко-економічного аналізу господарської діяльності” складається з 3 підрозділів, виконаний в обсязі 7 сторінок, містить 1 таблицю та 2 моделі формул.

Другий розділ "Аналіз наявності, руху та ефективності використання основних засобів підприємства” складається з 5 підрозділів, виконаний в обсязі 17 сторінок, містить 9 таблиць, 5 формул та 3 малюнка.

Третій розділ "Шляхи і напрямки удосконалення техніко-економічного аналізу використання виробничих потужностей підприємства” складається з 2 підрозділів, виконаний в обсязі 6 сторінок, містить .

ВСТУП

Аналіз – це метод пізнавання явищ, предметів та процесів шляхом їх розкладання на складові частини. Зворотною стороною аналізу є синтез. Синтез – це метод пізнавання явищ, предметів і процесів шляхом об'єднання їх складових частин у єдине ціле. Аналіз і синтез являють собою діалектичну єдність.

Економічний аналіз – це наука, яка всебічно досліджує господарську діяльність в межах як окремого робочого місця, підприємства, так і народного господарства в цілому. В залежності від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу, виділяють такі його види: загальноекономічний, техніко-економічний та функціонально-вартісний. В цій курсовій роботі виконуватиметься техніко-економічний аналіз. Об'єктом аналізу в даній роботі є активна частина основних фондів енергетичної компанії ВАТ "Херсонобленерго”, а саме їх наявність, рух та ефективність використання.

Основні фонди поділяються на 2 частини: активна, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі, завдяки цьому забезпечують належні обсяг та якість продукції, і пасивна, що створює умови для здійснення процесу виробництва. До активної частини переважно відносяться робочі машини і устаткування, регулюючі прилади і пристрої, обчислювальна техніка, що використовується в автоматизованих системах управління, технічні споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби.

Дуже велику роль в складі основних фондів відіграє активна частина виробничих фондів, тобто машини та обладнання, потужність та ефективність використання яких в кінцевому підсумку і визначатиме результати господарської діяльності підприємства. Для досліджуваного підприємства найбільш вагома активна частина основних фондів – це силові трансформатори, від потужності та використання яких залежить виробіток продукції – передача електроенергії споживачу. Щодо силових трансформаторів і виконуватиметься аналіз в цій роботі.

Більш повне та раціональне використання виробничих потужностей підприємства сприяє покращенню всіх його техніко-економічних показників: збільшенню фондовіддачі, випуску продукції, зниженню собівартості, економії капітальних вкладень.

В даній роботі аналізуються склад та структура обладнання за віком та за групами обладнання, порівнюються показники використання обладнання порівняно з минулим періодом. Розраховуються зміна показників виробітку продукції та фондовіддачі порівняно з минулим періодом, а також з більш кращими показниками, виходячи з можливостей підприємства та галузі. На основі проведеного аналізу розраховуються резерви покращення використання виробничих потужностей та пропонуються відповідні заходи. Покращувати показники ефективності використання основних фондів можна за рахунок організаційних та технічних заходів, також використовуючи ЕОМ для аналізу та розрахунків, можливе також використання автоматизованих систем управління виробництвом.

РОЗДІЛ 1. Організаційно-методологічні засади і завдання техніко-економічного аналізу господарської діяльності

1.1 Предмет, об'єкт і завдання техніко-економічного аналізу господарської діяльності

Об'єктами економічного аналізу є постачальна, виробнича, збутова та фінансова сторони господарської діяльності. Предмет економічного аналізу складають процеси та явища, які створюють господарську діяльність. Його дослідження спрямоване на досягнення мети виробництва – підвищення матеріального та культурного рівня життя людей, раціонального використання ресурсів, високої якості продукції.

Одним з видів економічного аналізу є техніко-економічний аналіз. Виконують його робітники, технічні та економічні служби підприємства за даними оперативної та періодичної звітності. Його метою є оцінка результатів господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії різних факторів та резервів виробництва, відпрацювання заходів раціоналізації використання ресурсів [7, c.28].

Завдання економічного аналізу – це підвищення ефективності господарської діяльності, раціоналізація використання виробничого потенціалу, економія ресурсів, удосконалення системи управління підприємством.

Відштовхуючись від завдання економічного аналізу, випливають його задачі:

- визначення реальності та частоти зміни виробничих завдань, обґрунтованості норм споживання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

- оцінка виконання бізнес-плану і напрямків його відхилень;

- виявлення факторів і вимірювання їх впливу на відхилення фактичних результатів від планових;

- виявлення резервів підвищення ефективності виробництва;

- відпрацювання заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за цим процесом.

1.2 Метод і методичні прийоми техніко-економічного аналізу господарської діяльності

Метод техніко-економічного аналізу – це система прийомів і способів комплексного, взаємопов'язаного та безперервного дослідження динамічного розвитку виробничих відносин у нерозривній єдності з продуктивними силами, розкриття факторів, тенденцій та закономірностей цього розвитку, обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів.

Метод аналізу базується на дедукції та індукції. Дедукція – це розклад (аналіз) загального на частки, індукція – узагальнення (синтез) часток у загальне. Метод економічного аналізу направлений на: розчленування предметів і явищ на частини; вивчення і виявлення внутрішніх зв'язків предметів і явищ; узагальнення і підведення підсумків господарської діяльності [8, c.42].

В основі методу економічного аналізу лежить система способів і прийомів аналізу господарської діяльності як єдиного цілого та формалізованого описання результатів аналізу у вигляді системи показників.

Зміст методу економічного аналізу господарської діяльності розкривається способами і прийомами його проведення. Способи і прийоми економічного аналізу обумовлені різноманітністю, внутрішньою складністю і єдністю сторін та елементів господарської діяльності. Вони умовно діляться на традиційні та математичні.

Традиційні способи і прийоми економічного аналізу виникли у минулому. Серед них – порівняння, елімінування, балансовий і сальдовий, групування, відносні та середні величини, індекси.

Порівняння є конкретною формою взаємозв'язку аналізу та синтезу, а також емпіричного узагальнення процесів і явищ.

Елімінування – спосіб визначення впливу окремих факторів на відхилення фактичних результативних показників від базових. Всі фактори, що впливають на результативні показники, при аналізі повинні бути розміщені у суворій послідовності від кількісних до якісних. Цей спосіб включає прийоми ланцюгових підстановок, вирахування абсолютних різниць, вирахування відносних різниць, перерахування показників. В цій роботі способи елімінування використовуються найчастіше, тому розглянемо їх детальніше.

Прийом ланцюгових підстановок – послідовна заміна базової величини одних і тих же факторів фактичною, з подальшим відніманням від результату кожної наступної підстановки попереднього результату. При цьому спочатку замінюють кількісні параметри, потім структурні, і в останню чергу – якісні.

Розрахунок проводиться за такою схемою [11, c.62]. Припустимо, що показник описується виразом Y=X1*X2*X3, планове його значення Yпл=X1пл*X2пл*X3пл, фактичне значення Yфакт=X1факт*X2факт*X3факт. Схему розрахунку зобразимо у вигляді таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Схема виявлення величини впливу факторів на результативний показник способом ланцюгової підстановки

№ підстановки

X1

X2

X3

Результативний показник

Вплив фактора

0

X1пл

X2пл

X3пл

Yпл

-

1

X1факт

X2пл

X3пл

Yум1

ΔYX1 = Yум1 - Yпл

2

X1факт

X2факт

X3пл

Yум2

ΔYX2 = Yум2 - Yум1

3

X1факт

X2факт

X3факт

Yфакт

ΔYX3 = Yфакт - Yум2

Прийом абсолютних різниць за своїм змістом зводиться до вирахування відхилень всіх фактичних показників від базових. Він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів Y = X1*X2*X3, або в змішаних моделях типу Y = (X1 - X2)*X3. Алгоритм розрахунку за допомогою такого способу має такий вигляд [11, c.65]:

ΔYX1 = (X1факт – X1пл)*X2пл*X3пл

ΔYX2 = X1факт*(X2факт – X2пл)*X3пл

ΔYX3 = X1факт*X2факт*(X3факт – X3пл)

Спосіб відносних різниць відрізняється від попереднього способу тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться, виходячи з відносних показників її заміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах. Алгоритм розрахунку за допомогою такого способу має такий вигляд [11, c.69]:

ΔX% = (Xn – Xn-1)*100 %/ Xпл

ΔYX1 = Yпл * ΔX1%/100

ΔYX2 = (Yпл + ΔYX1)* ΔX2%/100

ΔYX3 = (Yпл + ΔYX1 + ΔYX2)* ΔX3%/100

Прийом відносних та середніх величин використовується для виявлення співвідношення між фактичною та базовою величинами показника. В залежності від бази порівняння виділяють відносні величини виконання плану, динаміки, структури [7, c.34].

Різновидністю відносних величин є індекси, проценти та коефіцієнти, які використовують для оцінки окремих явищ та процесів. Індекси бувають агрегатні, індивідуальні, зведені.

Різновидом середніх величин є середня арифметична, середня гармонічна, середня квадратична, середня геометрична та середня хронологічна величини.

До основних математичних способів і прийомів економічного аналізу господарської діяльності відносяться кореляційно-регресійні та динамічні ряди, лінійне та динамічне програмування, теорії ігор і масового обслуговування, графічні та матричні порівняння.

Прийоми кореляційного аналізу використовуються для визначення тісності зв'язку між факторами, що вивчаються.

Динамічні ряди вивчають зміни процесів та явищ за ряд періодів. Вони дозволяють відобразити сукупність однорідних показників у певні відрізки часу. Для їх побудови показники ряду порівнюють з рівнем, взятим за базовий. На практиці це виглядає як співвідношення кожної наступної величини до попередньої. За часом відрізняють інтервальні та моментні динамічні ряди.

Динамічне програмування – сукупність математичних засобів для досягнення отриманих результатів господарської діяльності.

Теорія ігор і масового обслуговування надає можливість вивчення економічних явищ в ситуаціях ігрового характеру. Використовується для: визначення масових явищ ймовірного характеру, кількісної оцінки процесів масового обслуговування; оцінки якості функціонування обслуговуючих систем, оптимальних стратегій ,управлінських рішень, систем наукових та господарських експериментів; визначення запасів сировини, матеріалів, пального, приладів.

Матричний спосіб заснований на лінійній алгебрі. Він застосовується для виявлення впливу факторів на процеси та явища господарської діяльності.

Графічні прийоми дозволяють наглядно зобразити зміни процесів та явищ під дією окремих факторів. Різновидом графічних прийомів є мережеві графіки, які дозволяють визначити послідовність і шлях виконання визначених робіт.

РОЗДІЛ 2. Аналіз наявності, руху та ефективності використання основних засобів підприємства

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ "Херсонобленерго”

ВАТ "Херсонобленерго” є підприємством, що займається передачею електроенергії від виробників (електростанції) до споживачів. Під виробничою потужністю енергетичного підприємства розуміється максимально можливий обсяг передачі електроенергії при реально існуючому обсязі виробничих ресурсів, досягнутому рівні техніки, технології та організації виробництва. Обладнання в енергетиці – найбільш активна частина основних фондів. Зростання питомої ваги обладнання є прогресивною тенденцією. Його склад, структура та ефективність використання аналізуватиметься в даній роботі. Продукція підприємства – це передача електроенергії в натуральному або грошовому виразі.

Електрична енергія, що виробляється не електростанціях, при передаванні до споживачів проходить багаторазову трансформацію в підвищуючих та понижуючих трансформаторах. На підстанціях 150 кВ встановлюються трьохобмоточні трансформатори, на підстанціях 35 кВ – двохобмоточні. Загальну інформацію про обладнання ВАТ "Херсоноблнерго” [17], [18] показано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Наявність та використання обладнання на підприємстві

Трансформатори силові, потужність, кВА

2003 рік

2004 рік

Кількість

Загальна потужність, кВА

Обладнання в резерві

Кількість

Загальна потужність, кВА

Обладнання в резерві

в роботі

в ремонті

в роботі

в ремонті

40000

5

3

320000

1

5

2

280000

1

25000

10

1

275000

2

10

1

275000

2

16000

10

2

192000

4

13

3

256000

4

4000

63

10

292000

5

63

10

292000

5

2500

78

10

220000

7

78

10

220000

7

1600

99

 

158400

9

99

 

158400

9

1000

122

4

126000

11

120

3

123000

11

Сумарна потужність по підприємству, кВа

1337400

246000

1583400

 

1383400

221000

1604400

 

Разом, МВа

1337,4

246

1583,4

 

1383,4

221

1604,4

 

Все обладнання підприємства поділяється на наявне, встановлене та діюче. Наявне обладнання рухається в балансі підприємства. Встановлене поділяється на діюче та таке, що знаходиться в ремонті. Діюче обладнання визначає фактичний обсяг виробництва продукції на підприємстві. Обладнання в ремонті є резервом підвищення виробничої потужності підприємства. Невстановлене обладнання також є потенційним резервом підвищення виробничої потужності, але з урахуванням специфіки роботи енергетичного підприємства, деяка його частина постійно повинна бути в резерві на випадок аварійного виходу з ладу діючого обладнання.

Також обсяг передачі електроенергії залежить від технічних параметрів обладнання, що визначають інтенсивність його використання. Екстенсивне використання обладнання визначається часом його роботи протягом року, та залежить від застосування конкретних організаційно-технічних заходів, а також - від його технічного стану та віку, оскільки обладнання періодично потребує ремонту і технічного обслуговування, і чим більше його зношеність, тим частіше потрібно зупиняти обладнання для ремонту [5, c.182].

Вартість обладнання безпосередньо впливає на такі показники його використання, як фондовіддача та фондомісткість. Загальна вартість залежить від зносу та встановлення нового обладнання. Ця величина на підприємстві періодично змінюється, оскільки проводиться переоцінка, тому для аналізу буде використовуватись середньорічна її величина (таблиця 2.3).

Собівартість безпосередньо впливає на передачу електроенергії лише грошовому обсязі. Також її величина постійно змінюється. На собівартість впливає технічний стан обладнання, результати роботи підприємства, в залежності від чого змінюються постійні та змінні витрати в її складі.

Але найбільше уваги в цій роботі приділяється аналізу використання активної частини основних фондів ВАТ "Херсонобленерго”, тобто силових трансформаторів на понижуючих електропідстанціях 150 кВ та 35 кВ.

2.2 Аналіз стану і структури виробничих потужностей підприємства

Загальним показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача – виробництво продукції на 1 грн. основних засобів. На фондовіддачу вирішальний вплив справляють ефективність використання обладнання в часі та потужності, а також структура цього обладнання і його віковий склад.

Аналіз основних засобів починається із визначення складу, структури, технічного стану їх активної частини [3, c.22]. Аналіз наявності та руху активної частини основних фондів здійснимо за допомогою методу порівняння, використовуючи вихідні дані [17], [18] таблиць 2.1, 2.4.

Узагальнимо вихідні дані за потужністю у вигляді таблиці 2.2, враховуючи, що на підстанціях 35 кВ встановлюється обладнання потужністю 1000, 1600, 2500 та 4000 кВА, а на підстанціях 150 кВ – обладнання потужністю 16000, 25000 та 40000 кВА.

Таблиця 2.2

Узагальнені показники про наявність та використання силового обладнання на підприємстві

Трансформатори силові

2003 рік

2004 рік

35 кВ

150 кВ

Всього

35 кВ

150 кВ

Всього

Кількість наявного обладнання

418

38

456

415

41

456

Обладнання у резерві

32

7

39

32

7

39

Встановлене обладнання

386

31

417

383

34

417

Обладнання в ремонті

24

6

30

23

6

29

Діюче обладнання

362

25

387

360

28

388

На основі аналізу таблиці 2.2 можна зробити висновок, що на підприємстві у 2004 році 39 одиниць невстановленого обладнання (або 8,55 %); водночас із встановленого обладнання не працює 29 одиниць (або 6,95 %). Розрахуємо коефіцієнти використання встановленого та наявного обладнання [10, c.65] за формулою 2.1

Кв наявн(встан) = Кднаявн(встан), (2.1)

де Кв наявн(встан) – коефіцієнт використання наявного (встановленого) обладнання;

Кд – кількість одиниць діючого обладнання;

Кнаявн(встан) – кількість одиниць наявного (встановленого) обладнання.

Розрахуємо ці коефіцієнти за 2004 рік:

Кв наявн = 388/456 = 0,8508; Кв встан = 388/417 = 0,9304

Підвищити ці коефіцієнти можна за рахунок прискорення ремонту встановленого обладнання, введення в дію або продаж невстановленого обладнання. Визначимо вартість всього встановленого та наявного обладнання та питому вагу кожної його групи, виходячи з таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Вартість обладнання

Вартість

силових

трансформаторів

2003 рік

2004 рік

Встановлене обладнання

Встановлене обладнання

Наявне обладнання

кількість

Середня ціна

Сума

кількість

Ціна

Сума

кількість

Середня ціна

Сума

На підстанціях 35 кВ

386

24400

9418400

383

24100

9230300

415

24100

10001500

На підстанціях 150 кВ

31

219450

6802950

34

219900

7476600

41

219450

8997450

Всього, грн.

 

 

16221350

 

 

16706900

 

 

18998950

Питома вага кожної групи обладнання визначається за формулою (2.2):

ПВ = ВГ*100/ЗВ, (2.2)

де ВГ – вартість обладнання даної групи, грн.;

ЗВ – загальна вартість обладнання, грн.

Результати розрахунків за встановленим обладнанням зобразимо графічно у вигляді діаграми (малюнок 2.1). Проаналізуємо наявність та рух обладнання методом порівняння. Як видно з таблиць 2.1, 2.2, загальна потужність втановленого та діючого обладнання у 2004 році збільшилась порівняно з 2003 роком, це пов'язане з тим, що потужність введеного обладнання загалом перевищила потужність виведеного обладнання. Збільшення номінальної потужності діючого обладнання, крім того, пов'язане з прискоренням ремонту обладнання та зменшенням кількості обладнання, що простоює по причині несправності.

Аналіз вартості та питомої ваги обладнання за таблицею 2.3 та малюнком 2.1 показує збільшення загальної вартості встановленого обладнання на 485550 грн. Кількість трансформаторів на підстанціях 35 кВ зменшилась, крім того, зменшилась середня вартість одинці обладнання, і за рахунок цього їх загальна вартість зменшилась на 188100 грн., а питома вага зменшилась на 2,81 %. Введення нового обладнання на підстанціях 150 кВ та збільшення середньої вартості одиниці обладнання призвели до збільшення загальної вартості обладнання цієї групи на 673650 грн., а питома вага зросла на 2,81 %.

На основі таблиці 2.4 проаналізуємо обладнання за віковим складом. Питому вагу визначимо, використовуючи формулу (2.2)

Таблиця 2.4 Віковий склад та структура обладнання у 2004 році

Вік обладнання, 2004 р.

На підстанціях 35 кВ

На підстанціях 150 кВ

к-сть

Питома вага

к-сть

Питома вага

до 5 років

12

3,13%

7

20,59%

5-10 років

47

12,27%

14

41,18%

10-15 років

127

33,16%

9

26,47%

15-20 років

124

32,38%

3

8,82%

Понад 20 років

73

19,06%

1

2,94%

Всього

383

100,00%

34

100,00%

Оптимальним віком експлуатації силових трансформаторів є 10 років. Аналіз вікового складу обладнання показує, що серед трансформаторів на підстанціях 35 кВ лише незначна частина обладнання (59 одиниць) не є застарілою, більшість обладнання є фізично зношеною і потребує заміни або модернізації. На підстанціях 150 кВ більшість обладнання працює менше 10 років, а заміни чи модернізації з метою покращення використання обладнання потребує 13 трансформаторів.

Фондовіддача, що є загальним показником ефективності використання основних засобів [15, c.43], розраховується за формулою (2.3).

ФВ = ОП/Ф, (2.3)

де ОП – обсяг продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством, грн.;

Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.

Фондовіддача та фондомісткість також можуть розраховуватись в натуральних вимірниках.

Фондомісткість – показник, обернений фондовіддачі, показує, скільки основних виробничих засобів підприємства (у грошовому виразі) використовується для випуску продукції вартістю 1 грн.

В даній роботі проводиться детальний аналіз факторів, що впливають на фондовіддачу, сам показник фондовіддачі визначається щодо активної частини основних фондів.

2.3 Аналіз динаміки використання основних фондів підприємства

Для аналізу динаміки використання виробничих потужностей підприємства візьмемо звітні дані про роботу ВАТ "Херсонобленерго” [19] за 2000 - 2004 роки (таблиця 2.5), при цьому при розрахунках за базовий приймемо 2000 рік.

Таблиця 2.5 Звітні дані про роботу ВАТ "Херсонобленерго” в 2000 – 2004 роках

Звітний показник

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Номінальна потужність, МВа

1425,6

1471,1

1506,3

1590,9

1604,4

Передача електроенергії, МВт*год

3429500,28

3665893,59

3795436,16

3732308,93

4517213,14

Передача електроенергії, грн.

394392532,2

421577762,9

436475158,4

440412454

519479511

Вартість активної частини обладнання, грн.

14623090

15639900

15701250

16221350

16706900

Фондовіддача, грн.

26,971

26,955

27,799

27,150

31,094

Розрахуємо абсолютний приріст, темпи росту та приросту базові та ланцюгові, а також їх середні величини за номінальною потужністю, передачею електроенергії в грошовому виразі та фондовіддачею [11, c.185]. Результати розрахунків занесемо до таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Динаміка показників роботи підприємства

 

Базовий приріст

Ланцюговий приріст

Номінальна

потужність

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Абс. приріст, МВа

45,5

80,7

165,3

178,8

45,5

35,2

84,6

13,5

Темп росту, %

103,19

105,66

111,60

112,54

103,19

102,39

105,62

100,85

Темп приросту, %

3,19

5,66

11,60

12,54

3,19

2,39

5,62

0,85

Передача

електроенергії

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Абс. приріст,

тис.грн

26035,23

40932,63

44869,92

123936,97

26035,23

14897,4

3937,3

79067,06

Темп росту, %

106,58

110,35

111,34

131,33

106,58

103,53

100,9

117,95

Темп приросту, %

6,58

10,35

11,34

31,33

6,58

3,53

0,90

17,95

Фондовіддача

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Абс. приріст, грн.

-0,09

0,75

0,10

4,04

-0,09

0,84

-0,65

3,94

Темп росту, %

99,65

102,77

100,37

114,95

99,65

103,13

97,67

114,52

Темп приросту, %

-0,35

2,77

0,37

14,95

-0,35

3,13

-2,33

14,52

Для визначення середніх величин абсолютного зростання застосуємо середню арифметичну, відсоткового росту - середню геометричну. Результати розрахунків будуть такими:

- за номінальною потужністю – середній абсолютний приріст 117,58 грн. базовий, 44,7 грн.; темп приросту 8,18 % базовий, 3 % ланцюговий;

- за передачею електроенергії – абсолютний приріст 58943689 грн. базовий, 30984245 грн. ланцюговий; темп приросту 14,52 % базовий, 7,05% ланцюговий;

- за фондовіддачею – абсолютний приріст – 1,2 грн. базовий, 1,01 грн. ланцюговий; темп приросту 4,26 % базовий, 3,55 % ланцюговий.

За результатами аналізу видно, що загалом протягом 2000 – 2004 років відбувався приріст показників номінальної потужності як ланцюговий, так і порівняно з 2000 роком, але показник фондовіддачі зростав нерівномірно, а в 2001 та 2003 році навіть знизився. Це свідчить про те, що зростання виробітку відбувалось за рахунок екстенсивних факторів (збільшення номінальної потужності), при цьому зростання передачі електроенергії відставало від зростання номінальної потужності, ефективність використання основних засобів знижувалась. Але в 2004 році відбулось значне підвищення ефективності використання обладнання. Хоч нових потужностей введено небагато, підвищення обсягів передачі електроенергії відбулось за рахунок збільшення інтенсивності використання обладнання та прискорення ремонтів. Проведена модернізація деякої його частини та введені додаткові компенсуючи пристрої, в результаті чого збільшилась активна частина енергії, що віддається споживачу.

Ланцюговий приріст був нестабільним по всім показникам, що свідчить про невизначеність організаційно-технічних заходів підприємства, які потребують значного удосконалення.

2.4 Факторний аналіз ефективності використання виробничих потужностей підприємства

Проведемо аналіз зміни обсягу виробництва продукції та фондовіддачі у грошовому виразі в 2003-2004 роках. Для розрахунків цих показників використаємо вихідні дані [17], [18] таблиць 2.1, 2.3 і 2.7 та формули (2.3) - (2.5).

Таблиця 2.7

Вихідні дані для розрахунку динаміки використання основних засобів у 2003 – 2004 роках

Показник

2003 рік

2004 рік

Збільшення

Номінальна потужність, МВа

1337,4

1383,4

46

Кількість днів роботи обладнання

360

362

2

Собівартість 1 МВт*год, грн.

118

115

-3

Кз

0,4

0,45

-

COS

0,85

0,87

-

КПД

0,95

0,96

-

Добуток параметрів інтенсивності

0,323

0,37584

0,05284

Обсяг передачі електроенергії, МВт*год

3732308,9

4517213,1

784904,21

Обсяг передачі електроенергії, грн.

440412453,5

519479511,4

79067057,89

Середньорічна вартість обладнання, грн.

16221350

16706900

485550

Фондовіддача, грн.

27,15

31,09

3,94

Розрахуємо обсяг передачі електроенергії [6, c.147] за формулою 2.4:

ОП = Н*Д*І*24, (2.4)

де Н – номінальна потужність обладнання, МВа;

Д – кількість днів роботи обладнання;

І – добуток параметрів інтенсивності обладнання (І = КПД* COS* Кз);

Кз – коефіцієнт завантаження трансформаторів;

КПД – коефіцієнт корисної дії, показує, яка частина потужності зберігається після втрат електроенергії на нагрівання трансформаторів;

COS – середньозважений коефіцієнт потужності, показує, яку частину загальної потужності складає активна потужність, що віддається споживачу.

В грошовому виразі обсяг передачі електроенергії дорівнюватиме:

ВП = ОП*Т, (2.5)

де Т – собівартість 1 МВт*год електроенергії, грн.

Результати розрахунків занесемо до таблиці 2.7.

Виконаємо аналіз факторів, що вплинули на обсяг передачі електроенергії методом абсолютних різниць, використовуючи мультиплікативну модель за формулою (2.4) [11, c.123-129]. У нижченаведених розрахунках ВПн, ВПд,ВПТ,впі – відповідно обсяги впливу на передачу електроенергії номінальної потужності, кількості днів роботи обладнання, собівартості електроенергії та параметрів що впливають на інтенсивність роботи.

ВПн = 46*360*0,323*118*24 = 15148028,16 грн.

ВПд = 1383,4*362*0,323*118*24 = 2530891,57 грн.

ВПІ = 1383,4*362*0,05284*118*24 = 74939777,59 грн.

впТ = 1383,4*362*0,37584*(-3)*24 = -13551639,43 грн.

Загальний вплив всіх факторів дорівнює: - 832472928,7 грн. Проведений аналіз показує, що збільшення діючих потужностей призвело до зростання обсягу передачі електроенергії на 15148028,16 грн., збільшення середньої кількості днів роботи обладнання призвело до зростання обсягу передачі електроенергії на 2530891,57 грн., покращення технічних параметрів обладнання збільшило обсяг передачі електроенергії на 74939777,59 грн., зниження собівартості призвело до зменшення обсягу передачі електроенергії на 13551639,43 грн. Загалом, по підприємству протягом 2003-2004 років відбувалось покращення як екстенсивного, так і інтенсивного використання обладнання. Зниження собівартості електроенергії хоч і знижує виробіток у грошовому обсязі, але є позитивною тенденцією, оскільки при незмінних тарифах зростає прибуток та зменшуються витрати на утримання та експлуатацію обладнання, що в кінцевому підсумку покращує результати діяльності підприємства.

Для аналізу факторів, що вплинули на зміну фондовіддачі, застосуємо метод ланцюгової підстановки та змішану факторно-мультиплікативну модель (2.3). Розширимо цю модель за рахунок введення в неї показників номінальної потужності, кількості днів роботи та параметрів інтенсивності, використовуючи формулу (2.4). У нижченаведених розрахунках ФВВ, ФВН, ФВД, ФВІ, ФВТ відповідно – вплив на фондовіддачу вартості обладнання, номінальної потужності, кількості днів роботи обладнання, технічних параметрів обладнання та собівартості.

ФВум1 = 1337,4*360*0,323*118*24/16706900 = 26,361 грн.

ФВум2 = 1384,4*360*0,323*118*24/16706900 = 27,268 грн.

ФВум3 = 1384,4*362*0,323*118*24/16706900 = 27,419 грн.

ФВум4 = 1384,4*362*0,37584*115*24/16706900 = 31,905 грн.

ФВВ = 26,361 – 27,15 = -0,789 грн.; ФВН = 27,268 – 26,361 = 0,907 грн.

ФВД = 27,419 – 26,268 = 0,151 грн.; ФВІ = 31,905 – 27,419 = 4,486 грн.

ФВТ = 31,09 – 31,905 = - 0,811 грн.

Загалом, фондовіддача по підприємству зросла на 3,94 грн.. Зменшення фондовіддачі на 0,789 грн. викликане збільшенням загальної вартості обладнання (відбулись перегляд вартості та збільшення кількості обладнання) та зменшенням собівартості. Зменшення собівартості продукції є позитивним фактором. Інші фактори викликали збільшення фондовіддачі, найбільший вплив здійснило покращення параметрів інтенсивності. Це означає, що на підприємстві досить якісно проводились заходи з модернізації та покращення технічних параметрів обладнання.





Реферат на тему: Аналіз господарської діяльності та використання основних фондів на ВАТ "Херсонобленерго" (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.