Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економічна теорія

Сутність надлишку та дефіциту у ринковій економіці (реферат)

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Сутність дефіциту та його зниження в умовах ринку. 4

1.1. Поняття дефіциту, його основні причини. 4

1.2 Заходи по зниженню дефіциту. 9

Розділ 2. Явище надлишку у ринковій економіці 12

2.1 Сутність надлишку в умовах ринку. 12

2.2. Подолання надлишку у ринковій економіці 16

Висновки. 19

Список використаної літератури. 20


Вступ

У сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не стикалася би з бюджетним дефіцитом, соціально-економічною кризою.

Світовий досвід переконливо показує, що на окремих етапах розвитку суспільства в умовах, специфічних для кожної країни, цілком можливий бюджетний дефіцит.

В умовах ринкових відносин бюджетний дефіцит робить негативний вплив на соціально-економічний розвиток держави, рівень життя населення. Тому в сучасних умовах господарювання першорядне значення і особливу актуальність набувають питання вивчення причин виникнення і розробки напрямів зниження бюджетного дефіциту.

Що небезпечніше для компанії? Дефіцит або надлишки? Безумовно, сама небезпечна ситуація - це мати дефіцит по одному товарі й надлишок по іншому. І навпаки, найкраще не мати ні того, ні іншого. Однак не будемо закривати ока на очевидне - дефіцит і надлишки були, є, і можливо, ще будуть мати місце.

Продавці й покупці планують свої дії незалежно один від іншого. Коли вони зустрічаються для торгівлі, то виявляється, що багато хто не в стан виконати намічені плани. Можливо, що загальна кількість товарів, що споживачі планують купити, більше, ніж кількість товарів, що компанії бажають продати. У такому випадку ми говоримо про дефіцит. Дефіцит може різко змінити плани споживача придбати товар - його просто не вистачить на всіх. Дефіцит міняє й плани виробника - необхідно термінове поповнення запасів і регулювання цін.

Але є й інша картина: планований збут перевищує плановане споживання. Тоді виникає ситуація, що ми називаємо надлишками. І тоді теж різко міняються плани виробника - він виявляється в ситуації, коли засобу вийняті з обороту й заморожені в товарному запасі.


Розділ 1. Сутність дефіциту та його зниження в умовах ринку 1.1. Поняття дефіциту, його основні причини

При здійсненні економічного аналізу фахівці оперують різними за змістом визначеннями дефіциту бюджету. Частіше використовують поняття традиційного (звичайного) або первинного дефіциту, рідше – операційного, поточного чи структурного. Бюджет повної зайнятості (структурний бюджет) визначається рівнем сальдо бюджету, який мав би місце за поточного реального рівня державних видатків і податкових ставок в умовах потенційного рівня випуску в економіці. Зміна бюджету повної зайнятості показує напрям, у якому фіскальна політика буде впливати на зміну сукупного попиту в економіці. Циклічний бюджет відбиває вплив ділового циклу на державний бюджет, тобто показує, яким чином фаза економічного циклу впливає на доходи, видатки і сальдо бюджету. Фактичний дефіцит державного бюджету складається під впливом дискреційної бюджетно-податкової політики (структурний дефіцит) і циклічних коливань в економіці (циклічний дефіцит). Структурний дефіцит визначається як бюджетний дефіцит при діючих податкових ставках і потенційному рівні випуску. Перевищення фактичного дефіциту над структурним дає циклічний дефіцит, а перевищення структурного дефіциту над фактичним – циклічний надлишок. Зміна абсолютного розміру циклічного дефіциту визначається змінами в структурі податків і державних витрат, автоматична зміна яких відповідає змінам реального обсягу виробництва, інфляції та безробіття залежно від фази економічного циклу.

Дефіцитом бюджету у традиційному розумінні є перевищення видатків над доходами:

Дефіцит = Видатки – Доходи.

Розмір дефіциту бюджету залежить від правильного віднесення операцій органів державного управління до основних категорій статистики державних фінансів, що складають її аналітичну, концептуальну основу, тобто до доходів, видатків та фінансування. [4, c. 232-234]

Дефіцит - перевищення попиту над пропозиціями. Дефіцит свідчить про розбіжність попиту та пропозиції й відсутності ціни, що врівноважує.

На більшості ринків першою ознакою дефіциту є різке зменшення товарних запасів. Коли кількість запасів зменшується й падає нижче запланованого, то продавці можуть спробувати заповнити запаси, нарощуючи випуск або, якщо вони самі не роблять товар, вони можуть збільшити замовлення виробникові. Деякі продавці будуть покористуватися зі зрослого попиту, збільшуючи ціну, тому що вони знають, що покупці готові заплатити більше. Але які б не були деталі, у результаті відбудеться рух нагору по кривій пропозиції, тому що ціна й кількість товару зростуть. Тому що дефіцит натискає на ціну знизу, те покупці теж будуть змушені міняти свої плани. Рухаючись уліво й нагору по кривій попиту, вони будуть урізати своє споживання. У результаті зміни планів покупців і продавців ринок приходить до рівноваги.

На більшості ринків продавці мають товарні запаси. Однак існують і виключення. Запаси неможливі на ринках послуг - у перукарень, пралень і тому подібних підприємствах.

На ринках, де не існує товарних запасів, ознакою дефіциту є черга покупців. Черга - це ознака того, що при існуючій переважній ціні покупці бажають споживати товар швидше, ніж виробники планують його пропонувати на ринок.

Розглянемо можливі фактори, по яких ми маємо незадоволених клієнтів, нервових продавців і відсутність товару на складі:

1. Незбалансована ціна (попит випереджає пропозицію). Звичайно дефіцит свідчить про низьку пропозицію, викликаній низькою ціною. "Розхапують, як гарячі пиріжки", - говоримо ми, маючи на увазі, що товар іде швидко. Занадто швидко. Так швидко, що ми не встигаємо за зрослим попитом. Яскравим прикладом є товар під час розпродажів. Знижка може доходити до 70% і як наслідок, попит на нього різко росте. Кому не хочеться купити чоботи за ціною, вполовину меншої? Однак не завжди тільки ціна є причиною виникнення дефіциту.

2. Помилки в плануванні закупівель і аналізі продажів. Як правило, ця причина криється в людях, які з якихось причин погано роблять свою роботу. Можливо, не навчені, можливо, не бачать зв'язку між закупленим і проданим товаром. Так чи інакше, без серйозного аналізу продажів і без точного планування компанія швидко одержує незбалансований запас. Розповідає менеджер виробничої компанії: "Коли ми тільки почали випускати цей товар, ніхто не знав, як він буде продаватися. Ми зробили на пробу партію й напрочуд , вона пішла дуже добре. Тоді ми запустили у виробництво ще партію. Наш відділ продажів з наснагою прийнявся за "розкручування" товару. Через тиждень клієнти ледве було не рознесли завод - так великий, виявився попит на цей товар. І всі хотіли його негайно, але наше виробництво могло задовольнити тільки половину всього попиту... А через місяць клієнти стали відмовлятися від закупівель, мотивуючи це занадто довгим періодом очікування...". Відсутність точних прогнозів і плановості виробництва або закупівель веде до напружених відносин із клієнтами.

3. Зміна поточної ситуації на ринку (поява нової моди, тенденції, закону). Знайома картина, не чи правда? Ще вчора дірочка на джинсах здавалася катастрофою. А сьогодні молоді покупці обходять магазини в пошуках самих рваних і потертих товарів. Раптово виникла мода змушує покупців запитувати цей товар, а продавців терміново заповнювати склади таким товаром. Якщо вчора був прийнятий новий закон про те, що всіх дітей до 12 років необхідно перевозити тільки в дитячому автокріслі, тобто ймовірність, що такі автокрісла раптом почнуть користуватися зрослим попитом.

4. Активна рекламна або PR кампанія. Випадок з життя: "У нас звичайний магазин, що продає безліч товарів для будинку від різних виробників. Раптом покупці починають активно запитувати "той порошок, що в рекламі". У нас він ніколи так активно не продавався! Починаємо розбиратися, і бачимо, що виробник запустив активну рекламу на телебаченні й у сімейних журналах. Сюрприз нам хотів зробити. Якби знали заздалегідь про цю акцію, звичайно, ми б підготувалися й збільшили товарний запас по цьому порошку...". У нашій країні народ довіряє рекламі й активно купує рекламований товар. Тому така "раптова" атака на споживача не приводить ні до чого, крім проблем і дефіциту.

5. Логістичні проблеми. Товар може бути правильно замовлений. На нього може бути встановлена правильна ціна. Його правильно рекламують. Але якщо він з якихось причин не доставлений на склад або спізнюється до споживача, є більша ймовірність виявитися в стані дефіциту. Це особливо актуально для швидкопсувних товарів, де один день затримки здатний забракувати всю партію. Якщо вантаж замість планованих двох тижнів рухається до покупця чотири тижні, то все ідеальне планування сходить на немає - покупець одержує два тижні роботи в умовах дефіциту. Іноді цього досить, що б втратити багатьох клієнтів.

6. Товар замовляється не в комплекті. Якщо товар, що пропонується для продажу, продається комплексно, або продажу одного виду товару сильно впливають на продажі іншого, то кваліфікація менеджера, що становить замовлення, може мати вирішальне значення. "У нашій компанії замовлення на шафі-купі приймає один менеджер, а за аксесуари, полички й напрямні відповідає іншій. Погано те ,що вони діють окремо друг від друга. У результаті шафа для клієнта ми одержуємо, а полички до нього не прийшли...". Дефіцит одного товару приводить до неможливості продажу іншого.

7. Соціальні й екологічні фактори. Погода, екологія, епідемії можуть спровокувати несподіваний високий попит на товар. Якщо літо видалося дуже печенею, то попит на кондиціонери й вентилятори може перевищити пропозиція в кілька разів. Несподіване відключення світла в місті приводить до зупинки суспільного транспорту й провокує попит на таксі й приватне візництво. Під час епідемії атипічної пневмонії попит на респіратори в Китаєві підскочив у десятки разів! Такий дефіцит носить характер спалаху й закінчується так само різко, як і починається. [2, c. 165-168]

Як бачимо, дефіцит може носити тимчасовий або постійний характер. Але в кожному разі його наслідку цілком очевидна - компанія недоодержує прибуток. Однак не всі так просто. Якщо дефіцит носить постійний затяжний характер, то наслідки можуть бути сумніше, ніж здається на перший погляд:

- Недоодержання прибутку внаслідок низької ціни;

- Збитки внаслідок відсутності продажів;

- Погіршення іміджу компанії або магазина;

- Втрата потенційних і реальних клієнтів;

- Ріст продажів у конкурентів, у яких є такий товар;

- Витрати через дії, спрямованих на усунення дефіциту;

- Дарма витрачені гроші на рекламну кампанію;

- Стрес у співробітників і їх демотивація.

Наслідки дефіциту більше стосуються зовнішнього середовища підприємства й особливо небезпечні для компанії, що перебуває в стадії росту й розвитку, коли завоювання частки ринку є стратегічною метою. [10, c. 359-360]


1.2 Заходи по зниженню дефіциту

Світовий досвід показує, що одним з напрямів зниження (ліквідації) бюджетних дефіцитів є емісія грошових коштів.

Доцільно, на наш погляд, прийняти закон України "Про емісію грошових коштів". Цим законом передбачити, що емісія грошових коштів може бути використана на наступні цілі:

1. Здійснення державних капітальних вкладень (інвестицій) в особливо великих розмірах.

2. Фінансування ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Емісія грошових коштів приводить до розвитку інфляційних явищ в економіці. Але якщо емісія використовується на фінансування капітальних вкладень, то ступінь її впливу на інфляційні процеси в економіці незначна. Це підтверджує і світовий досвід. Слід відзначити також і той факт, що інфляція в невеликих розмірах корисна для економіки.

Виникнення надзвичайних ситуацій спрогнозувати дуже складно. А якщо вони все ж виникли, то слід прийняти термінові заходи щодо їх ліквідації. Тому використання емісії грошових коштів на фінансування наслідків надзвичайних ситуацій є цілком обґрунтованим.

Названим законом також слід передбачити, що для здійснення емісії грошових коштів Національний банк України відкриває спеціальні емісійні рахунки. З цих рахунків здійснюється фінансування вищенаведених заходів. Законом також необхідно передбачити, що тільки Верховна Рада України приймає постанову про емісію, затверджує її суму на рік з розбивкою по кварталам. [13, c. 125-126]

Прийняття закону України "Про емісію грошових коштів", на наш погляд, буде сприяти:

1. Створенню нових підприємств і робочих місць.

2. Зниженню безробіття.

3. Збільшенню доходів держави.

4. Підвищенню рівня життя народу України.

5. Зростанню національного багатства держави.

6. Швидкій ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (якщо вони будуть виникати).

7. Рішенню соціальних проблем. В економічній літературі ведуться дискусії з питань використання емісії для покриття бюджетного дефіциту. Існують різні точки зору. Одні економісти вважають, що емісія може бути використана для покриття бюджетного дефіциту, а інші, що ні.

Родіонова В.М. вважає, що "робота друкарського верстату, яка приводить до емісії, не обумовлена потребами товарообороту, повинна розцінюватися як захід, що грубо порушує закони грошового обігу, а тому недопустима; дефіцит бюджету може покриватися тільки на позиковій основі шляхом розміщення на фінансовому ринку державний цінних паперів" [2,с.274].

Не можемо погодитись з точкою зору Родіонової В.М. В окремих випадках доцільно використовувати емісію, якщо вона навіть і приводить до розвитку інфляційних явищ.

Крім того, капітальні вкладення в особливо великих розмірах, як правило, використовуються для створення підприємств і робочих місць; це розширює коло платників податків і сприяє зниженню безробіття.

Приблизно аналогічну точку зору має і видатний український фінансист Сивульський М.І., який стверджує, що існує особлива форма кредиту, яку він називає кредит-емісією. Суть даної форми у тому, що кредитні умови "надають кредит різним господарським органам шляхом запису певних сум на їх рахунках. Але для цього вони не списують ці гроші з інших рахунків, тобто ні в кого не позичають їх. Кредитором тут виступає сам банк, а не господарські органи, які зберігають гроші на своїх рахунках. При цьому для видавання позик банк не списує гроші і з рахунків, на яких зберігаються його власні кошти (фонди)" [1, с.27].

Основні заходи, які сприяють зниженню (ліквідації) бюджетного дефіциту, на наш погляд, слідуючий:

1. Розробка напрямів збільшення доходів держави.

2. Зміна напрямів інвестування бюджетних ресурсів в галузі народного господарства з метою підвищення фінансової віддачі від кожної бюджетної гривні.

3. Жорсткий режим економії бюджетних коштів.

4. Використання різних форм державного кредиту.

5. Більш широке використання фінансових пільг і санкцій, що дозволяє повніше враховувати специфічні умови господарювання і стимулює зростання суспільного виробництва.

6. Оформлення заборгованості державними цінними паперами по виданим кредитам урядовим структурам.

7. Збереження фінансування тільки найважливіших соціальних програм; мораторій на прийняття нових соціальних програм, які потребують значного бюджетного фінансування.

8. Залучення в країну іноземного капіталу.

9. Емісія грошових коштів.

10. Зниження безробіття.

Реалізація на практиці вищевикладених заходів дозволить скоротити (або ж зовсім ліквідувати) бюджетний дефіцит кожної країни.

Розробка і послідовна реалізація заходів, направлених на збільшення доходів держави і скорочення її витрат, регулювання бюджетного дефіциту, ціленаправлене управління його розміром в сукупності з іншими економічними антикризовими заходами дозволяє покращити фінансовий стан нашої держави, буде сприяти її соціально-економічному розвитку і процвітанню. [8, c. 436-437]


Розділ 2. Явище надлишку у ринковій економіці 2.1 Сутність надлишку в умовах ринку

Ринковий механізм - це тенденція ціни на вільному ринку змінюватися доти, доки ринок не досягне рівноваги (тобто доки пропозиція й попит не зрівняються). У цій точці відсутні як дефіцит, так і надлишок, а отже, зникають ті фактори, що спричинили зміни в ціні. Пропозиція й попит не завжди перебувають у стані рівноваги; внаслідок різких змін на деяких ринках можуть виникати проблеми із збутом, проте рано чи пізно становище вирівнюється.

Бюджетний надлишок - перевищення доходів над видатками.

При натуральному господарстві надлишок продукції виникає лише періодично, час від часу. Товари, які вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару (наприклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна). Мінова вартість при такому обміні могла часто змінюватися в часі і просторі. Однак вже в цій простій формі вартості були закладені основи майбутніх грошей.

Таким чином, основними елементами ринкового механізму є попит, пропозиція, ринкова ціна, конкуренція. Без втручання уряду (тобто без встановлення фіксованих цін та інших заходів регулювання) попит і пропозиція зрівноважують ринок і вказують ціну товару й кількість його виробництва. Те, якими будуть ця ціна та кількість, залежить від специфічних характеристик попиту й пропозиції. Зміни ж у цінах і кількості товару у часі залежать від того, як попит й пропозиція реагують на зміни інших факторів. [6, c. 148-149]

Коли існує надлишок продукту, то продавці не можуть продати все, що вони сподівалися продати за даною ціною. У результаті їхні товарні запаси збільшуються й незабаром перевищують той рівень, що був запланований на випадок нормальних змін попиту. Одні продавці скоротять випуск товару. Інші понизять ціни, щоб заохотити покупця споживати більше, і в такий спосіб зменшать свої надмірні запаси. Треті зроблять і те, і інше. Але перш, ніж необхідні кроки будуть початі, необхідно розібратися в причинах виникнення надлишок:

1. Незбалансована ціна (ціна занадто висока для даного ринку або для даного виду товару). Ніхто не буде переплачувати за товар або послугу, якщо ціна на ринку вже встановлена або перевищує розумні межі.

2. Помилки в прогнозах продажів. Розповідає закупник однієї з великих торговельних компаній: "Коли ми тільки почали закуповувати цей товар, ніхто не знав, як він буде продаватися. Ми привезли на пробу партію й напрочуд , вона пішла дуже добре. Тоді ми замовили ще три контейнери такого товару... І сіли з річним запасом - раптом дилери, які спочатку товар купили, перестали його брати взагалі...". Закупівля товару на "либонь" і приводить до таких сумних результатів.

3. Зміна моди або смаку споживачів (старіння колекцій). Швидко минула мода на гостроносі туфлі залишила на складах магазинів більші запаси немодних колекцій. Поява на ринку DVD-технологій винесло вирок відеокасетним магнітофонам.

4. Товарний канібалізм (поява одного товару витісняє продажу іншого). Компанія з метою розширення асортиментів вела в асортименти більше дешеву зубну пасту гарної якості. Як наслідок, упав попит на пасту іншої торговельної марки, і через короткий час на складі виявився надлишок цього товару.

5. Закінчився строк придатності. Якщо компанія реалізує продукти харчування або швидкопсувні товари (наприклад, квіти), або товари з обмеженим строком придатності (побутова хімія, косметика, лаки, фарби), то непродаж його в необхідний строк приводить до утворення некондиційного товару. Він практично не підлягає подальшій переробці й реалізації.

6. Законодавчі акти (заборона на реалізацію продукції). Заборона на реалізацію м'яса птаха в деяких країнах через погрозу епідемії пташиного грипу привів до того, що мільйони тонн курячого м'яса були переведені в надлишки, а потім і в некондиційний товар.

7. Некомплектність товару, помилкові пропорції при замовленні комплектних товарів. Як наслідок, по одним товарах спостерігається дефіцит, а по іншим - надлишок. Розповідає закупник однієї торговельної компанії: "Ми продаємо сантехнічну продукцію. Якщо ми помиляємося із замовленням раковин і привозимо менше, те неодмінно на складі утвориться надлишок біде - цей товар, як правило, купують у комплекті. Біде окремо від раковин продається рідко, а от раковини можуть продаватися й без біде".

8. Резервування (наприклад, чекаючи підвищення попиту або цін). Продавці можуть виписувати додаткові рахунки, що б убезпечити себе на випадок дефіциту. Якщо відділ закупівель не знає про такі факти "резервування", то поставка товарів на склад триває. Через короткий час виявляється, що товар перебував у резерві не по запиті клієнтів, а з волі продавців і реальним попитом товар не забезпечений.

9. Надлишкова закупівля. Наприклад, ми продаємо на місяць 30-32 набору посуду. Але закуповувана партія становить 24 набору - така мінімальне впакування зі складу постачальника. Ми не можемо купити менше, і змушені закуповувати більша кількість - 2 партії по 24 наборa, що б задовольнити попит. Якщо ми не стимулюємо попит на ці набори, то дуже незабаром виявимося в ситуації надлишкового запасу продукції. [11, c. 214-216]

Зайвий запас може бути:

- що обертають, але занадто більшим. Тоді має сенс у першу чергу знижувати обсяг поставок або виробництва.

- мати повільну оборотність. У такому випадку більш правильно спочатку знизити ціну й стимулювати збут.

- "мертвим", тобто не продаватися зовсім. Якщо витрата товару за 12 місяців не вироблявся, то він попадає в категорію "мертвого". У такому випадку можна спробувати зробити інші дії. [3, c. 251]


2.2. Подолання надлишку у ринковій економіці

Планований збут перевищує плановане споживання. Тоді виникає ситуація, що ми називаємо надлишками. І тоді теж різко міняються плани виробника - він виявляється в ситуації, коли засобу вийняті з обороту й заморожені в товарному запасі.

Така ситуація - наслідок порушення закону ринкової рівноваги, що говорить, що ціна будь-якого товару змінюється, щоб привести попит та пропозиція товару в стан рівноваги. Імовірно, досить лише привести у відповідність ціну, що б одним махом позбутися від таких гострих симптомів хвороби за назвою "Незбалансований товарний запас".

Що небезпечніше для компанії? Дефіцит або надлишки? Безумовно, сама небезпечна ситуація - це мати дефіцит по одному товарі й надлишок по іншому. І навпаки, найкраще не мати ні того, ні іншого. Однак не будемо закривати ока на очевидне - дефіцит і надлишки були, є, і можливо, ще будуть мати місце. [12, c. 167-168]

Ціль скорочення запасів - позбутися від непотрібних товарів по найбільш вигідній ціні або з мінімальними витратами. Це можна зробити по-різному:

1. Розпродаж із знижкою або глобальне зниження ціни.

2. Стимулювання персоналу, що продає. Можна призначити грошову або натуральну винагороду продавцям за продаж "неліквідів". Це особливо добре працює, якщо покупець може вибирати між декількома видами товарів.

3. Продаж конкурентам за пільговими цінами.

4. Акції по стимулюванню попиту на даний товар (штучне створення попиту). Вимагає додаткових вкладень у рекламу, але часто приносить гарний результат (наприклад, пледи сумовитого розцвічення можна швидко продати, якщо знайти правильне оформлення кімнати й дизайнерське рішення, що підкреслює унікальність і теплоту цього пледа).

5. Створення штучного дефіциту. Іноді досить лише оголосити про те, що протягом наступних двох місяців не буде поставок товару (наприклад, у зв'язку з відпусткою або святами). Це допомагає оптимізувати запас, що товар має гарну оборотність, але закуплений у надлишку.

6. Повернення постачальникові або виробникові. Кращий момент для такого роду переговорів напередодні угоди про закупівлю нової товарної лінії або розміщенні великого замовлення на закупівлю. Випадок із практики: "Ми тільки почали займатися продажем сантехніки й скористалися радою постачальника закупити більшу партію дорогих змішувачів. Вони не пішли, і протягом року на наших складах зберігався товарних запас цих змішувачів на суму майже 70 000 доларів. За рік наші відносини з постачальником розвилися й перейшли на кредитну основу. Одного чудового дня ми звернулися до них із проханням викупити назад цей товар, що був нам настільки некоректно нав'язаний. Постачальник відмовився. Тоді ми провели переговори про те, що зможемо гасити наші кредити тільки при реструктуризації боргу за рахунок цих змішувачів. У підсумку постачальник частинами в рахунок нашого боргу викупив у нас цю партію".

7. Створення "комплектів" (у соціалістичні часи це звалося "у навантаження"). Залежаний товар дається як бонус або як подарунок. Можливо й продаж надлишку за принципом "два в одному" (при покупці двох упакувань одержуєш третє впакування безкоштовно!").

8. Продаж товарів власному персоналу або використання на потреби компанії.

9. Здійснення благодійних акцій або пожертвувань. Віддайте товар тим, хто може в ньому бідувати. Ви не просто позбудетеся від надлишків, але й зробите добру справу. Головне - про цю добру справу повідомити як можна більшій кількості народу...

10. Надзвичайний захід - викиньте непотрібну продукцію. Зрештою , це більш правильно, ніж роками на неї любуватися й витрачати дорогоцінне місце на складі.

Як бачимо, способів позбутися від товарних надлишків досить багато. І робити це треба - хоча б тому, що надлишковий товарний запас вимагає значних ресурсів компанії - зберігання на складі, заморожені засоби, інвентаризації, облік і аналіз і так далі. Найбільшу небезпеку надлишок товару представляє для компанії, якщо вона перебуває в стадії впровадження на ринок або на стадії виживання - тобто тоді, коли найбільше потрібні ресурси й засоби. Якщо для компанії зовнішнє середовище менш важливе, чим рішення проблем усередині, то надлишки можуть стати смертельно небезпечними для неї. [7, c. 434-436]


Висновки

Дефіцит виникає як результат нестабільності в економічному та політичному житті держави і посилює негативні явища, якщо дефіцит перевищує встановлені світовим досвідом показники.

Дефіцит бюджету класифікують за такими критеріями:

· за формою вияву: відкритий (офіційно оголошений у законі про бюджет на відповідний рік) і прихований (не визнаний офіційно, виявляється у завищенні планових обсягів доходів, включенні до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту).

· за причинами виникнення: вимушений (наслідок недостатності фінансових ресурсів у держави, низький рівень виробництва ВВП) і свідомий (наслідок фінансової політики держави).

· за напрямками дефіцитного фінансування: активний (через спрямування коштів у розвиток економіки для зростання ВВП) і пасивний (для покриття поточних витрат).

· за критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту вони виділяють фактичний бюджетний дефіцит, структурний бюджетний дефіцит, циклічний бюджетний дефіцит.

Вважається, що надлишок вільних капіталів поєднується з надлишком товарів і це веде до перевищення експорту товарів над імпортом. І, навпаки, брак капіталів і пов'язаний із ним низький рівень розвитку національної промисловості тягне за собою необхідність перевищення ввозу товарів над їх вивозом. Протилежним станом ринкової кон'юнктури є надлишок товару на ринку. Товарний надлишок характеризує стан ринкової кон'юнктури, коли за певної ціни пропозиція товару на ринку перекриває платоспроможну потребу в ньому, тобто перевищує попит.


Список використаної літератури

1. Білецька Л. В. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка : Навчальний посібник/ Л. В. Білецька, Л. В. Білецький, В. І. Савич; М-во освіти і науки України. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -651 с.

2. Дзюбик С. Основи економічної теорії : Навчальний посібник/ Степан Дзюбик, Ольга Ривак,. -К.: Знання , 2006. -481 с.

3. Економічна теорія : Підручник/ В. М. Тарасевич, В. В. Білоцерківець, С. П. Горобець, О. В. Давидов та ін.; За ред. В. М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України . -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -779 с.

4. Економічна теорія. Політекономія : Підручник / Віктор Базилевич, Віктор Попов, Катерина Базилевич та ін.; За ред. В.Д.Базилевича. -3-тє вид., доп. і перероб.. -К.: Знання-Прес, 2004. -615 с.

5. Крупка М. Основи економічної теорії : Підручник/ Михайло Крупка, Петро Островерх, Сергій Реверчук,; Львівський нац. ун-т ім. І.Франка. -К.: Атіка, 2001. -343 с.

6. Лановик Б. Економічна теорія : Курс лекцій/ Богдан Лановик, Микола Лазарович,. -6-те вид., стереотип.. -К.: Вікар, 2006. -405 с.

7. Мочерний С. Економічна теорія для менеджерів : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Степан Мочерний, В. М. Фомішина, О. І. Тищенко. -Херсон: ОЛДІ-плюс, 2006. -624 с.

8. Основи економічної теорії : Політекономічний аспект: Підручник / Відповідальний ред. Г.Н. Климко, . -5-те вид. виправлене. -К.: Знання-Прес, 2004. -614 с.

9. Основи економічної теорії : Посібник/ В. О. Рибалкін, М. О. Хмелевський, Т. І. Біленко та ін.. -К.: Академія, 2002,2003. -351 с.

10. Основи економічної теорії : Підручник/ В. Г. Федоренко, Ю. М. Ніколенко, О. М. Діденко и др.; За наук. ред. В. Г. Федоренка; М-во освіти і науки України. -К.: Алерта, 2005. -510 с.

11. Основи економічної теорії : Підручник/ О. О. Мамалуй, О. А. Гриценко, Л. В. Гриценко та ін., За заг. ред. О. О. Мамалуя; М-во освіти і науки України. -К.: Юрінком Інтер, 2003. -478 с.

12. Предборський В. А. Економічна теорія : Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ В. А. Предборський, Б. Б. Гарін, В. Д. Кухаренко; Під ред. В. А. Предборського. -К.: Кондор, 2003. -491 с.

13. Уразов А. Основи економічної теорії : Навчальний посібник/ Міжрегіон. академія управління персоналом, Житомирський ін-т МАУП . -К.: МАУП, 2005. -323 с.






Реферат на тему: Сутність надлишку та дефіциту у ринковій економіці (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.