Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економічна теорія

Ринок праці в Луганській, Львівській та Житомирській областях (реферат)

Зміст

1. Ринок праці в Луганській області

2. Ринок праці на Львівщині

3. Ринок праці Житомирської області

Використана література

1. Ринок праці в Луганській області

Досвiд реформування економiки України свiдчить про необхiднiсть посилення уваги до ринку праці як у теоретичному, так i в практичному планi. Першим кроком при цьому має бути теоретичне осмислення проблем ринку праці, зокрема його мiсця серед iнших типiв ринкiв, економiчної сутностi та основних економiчних моделей тощо.

Місткість ринку праці нині є новим показником і активно вивчається провідними спеціалістами у сфері ринку праці та соціально-трудових відносин. Серед відомих фахівців слід відзначити: П.С. Булатова, Н.А. Волгина, В.В.Онікіенко, Л.Г.Ткаченко, Л.М. Ємельяненко, Е.М. Лібанова, В.М. Гєєць, Є.Г. Панченко, О.А. Грішнова, Н.И. Есинова, В.М.Ковальов.

Перехід до нового типу економіки в Україні супроводжується привнесенням ринкових відносин до сфери зайнятості – в ній формується ринок праці.

Ринок праці як складова частина ринкової економіки представляє собою систему суспільних відносин з погодженими інтересами роботодавців та найманої робочої сили.

Ринок праці це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару "робоча сила”.

Місткість ринку – це обсяги продажу товарів за конкретний проміжок часу. Вона визначається кількістю споживачів на ринку, їхньою купівельною спроможністю та схильністю до обміну. Місткість ринку визначається розмірами попиту населення і величиною товарної пропозиції. В кожний даний момент часу ринок має кількісну і якісну визначеність, тобто його обсягу. Місткість ринку виражається в вартісних і натуральних показниках товарів, що купуються і продаються.

Економічна місткість регіонального ринку праці значною мірою залежить від реальної потреби в робочій силі суб'єктів господарювання різних форм власності, розміщених на цій території.

Місткість ринку праці – один з основних об'єктів досліджень в маркетингу робочої сили, оскільки цей показник демонструє принципово можливий обсяг споживання праці. Ємність визначається кількістю необхідних працівників або величиною необхідної трудомісткості в певний період часу. В кожен момент часу ринок має кількісну і якісну визначеність.

Слід розрізняти два рівня місткості ринку робочої сили: потенційний і реальний. Дійсною ємністю ринку є перший рівень. Потенційний рівень визначається потребами роботодавців у робочій силі. Реально існуюча місткість ринку робочої сили може і не відповідати його потенційної місткості.

Отже, на основі дослідження теоретичних аспектів щодо сутнісних понять ринку праці визначено види ємність ринку праці регіону та на прикладі Луганської області розраховано ці види (табл. 1).

ПЕР мах – максимальна потенційна ємність ринку праці регіону (жителі регіону у віці від 15-70 років);

ПЕР mіn – мінімальна потенційна ємність ринку праці регіону (жителі регіону у віці від 18-55 років);

£ ПЕР – додаткове працююче населення старше працездатного віку;

РЕР міn – мінімальна реальна ємність ринку праці регіону;

РЕР мах – максимальна реальна ємність ринку праці регіону яка дорівнює сумі мінімальної реальної ємності ринку праці регіону та + працююче населення старше працездатного віку;

ФЕР міn – мінімальна фактична ємність ринку праці регіону;

ФЕР мах - максимальна фактична ємність ринку праці регіону яка дорівнює сумі мінімальної активної ємності ринку праці регіону та + працююче населення старше працездатного віку.

Фактична ніша регіонального ринку праці (ФНРРП) це те населення регіону, яке не має роботи і активно зайнято її пошуком.

Реальна ніша регіонального ринку праці (РНРРП) це те населення регіону, які не працює за будь яких обставин (студенти, зайняту у домогосподарстві, за станом здоров'я, перебувають на утримані, втратили надію знайти роботу та інше.), які можуть змінитися у будь який час та реально поповнити ємність регіонального ринку праці.

Ринок робочих місць як складова ринку праці, що відбиває потребу у робочій силі, передусім характеризується кількістю вакансій на підприємствах і в організаціях. При цьому беруть до уваги вакансії як тих підприємств і організацій, які вже функціонують, так і тих, що тільки вводяться в дію. Крім того, враховуються і ті робочі місця, на яких працівники не задовольняють роботодавця, і тому він шукає їм заміну.

Виходячи із розглянутих понять видів місткості ринку праці розраховану місткість ринку праці Луганської області за попередні роки, в тому числі за 2010 рік (табл. 2).

Вплив економічної кризи на місткість ринку праці проявляється через скорочення обсягів зайнятості не тільки в базових сферах економіки, а й у сфері послуг, яка сприйнятлива до негативних змін економічної кон'юнктури.

Динаміка фактичної ємності ринку праці показує стрімке зниження протягом останніх років показників ємності – з 1066,7 тис. чол.. У 2007 році до 1015,4 тис чол., однак відносний показник потреби має тенденцію до збільшення (на 8,3%): у кризовому 2009 році – 0,1%, у 2010 році – 1,2%. В 2010 році. Це пов'язано з наслідками кризи 2008, з поширеними сьогодні скороченнями працівників в державних і приватних установах.

До показників місткості ринку праці можна додати такий показник, як коефіцієнт використання місткості ринку праці. Він визначається як співвідношення кількості населення, зайнятого економічною діяльністю та кількості безробітних, які звернулися до державної служби зайнятості (цей показник приблизний, тому що дуже важко прослідити кількість людей, які працюють не офіційно та які не звернулися до служби зайнятості).

де K мп - коефіцієнт використання місткості ринку,%;

ЗН- кількість зайнятого населення в регіоні, тис.осіб;

ЕАН – економічно активне населення регіону, тис.осіб. За визначеною формулою було розраховано показник коефіцієнта місткості ринку праці в Луганській області за декілька років (табл. 3).

Коефіцієнт використання місткості ринку праці за останні роки демонструє незначні коливання: в 2007 та 2008 роках він залишається незмінним – 93,4%, у 2009 році знизився до 92,3%, а вже в 2010 році – збільшився до 92,8%. Однак тенденція до зниження залишається, що говорить про дуже повільний вихід ринку праці Луганської області з кризи.

Отже, перехід України до новітньої моделі розвитку, в якій джерелом економічного зростання мають стати єдиний освітній простір, наукові знання, технологічні інновації та інформація, потребує кардинального перегляду методів та механізмів регулювання ринку праці з метою забезпечення необхідного перерозподілу зайнятості за видами діяльності та секторами економіки.

Перебування економіки в кризовому стані потребує пошуку та використання відповідних механізмів адаптації економічно активних підприємств до функціонування в умовах скорочення обсягів виробництва та неповного завантаження виробничих потужностей.

2. Ринок праці на Львівщині

У країнах, де економіка ґрунтується на ринкових засадах, безробіття розглядають як природну й невід'ємну складову частину життєдіяльності країни. Перехід України до ринкових відносин загострив проблему зайнятості населення та відтворення трудового потенціалу.

При природній нормі рівня безробіття, яку може витримати національна економіка, в межах 2,5-3 %, нинішній рівень безробіття становить 2,7 % економічно активного населення. Події, які відбуваються на всеукраїнському ринку праці мають вплив на регіональні ринки праці. За 2006 р. чисельність населення, зайнятого в економіці області, зросла на 1,6 %, а рівень фіксованого безробіття в області станом на 1 червня 2006 р. становив 2,7 %.

Для того, щоб мати об'єктивну інформацію про стан зайнятості населення Львівщини, було проведено статистичне дослідження регіональних аспектів зайнятості та безробіття у галузях економіки в розрізі районів і міст обласного підпорядкування.

Статистичним обстеженням було охоплено всі райони Львівської області та міста обласного підпорядкування. Аналіз галузевого розподілу зайнятих і безробітних осіб виявив, що найбільша частка зайнятих осіб припадає на сільське господарство – 23,6 %, промисловість – 18,0 %. Найбільш уражена безробіттям така галузь, як промисловість (55,8 %) (табл. 1).

Аналіз вікової структури зайнятих і безробітних (табл. 2) засвідчив, що частка молодших вікових груп (особи до 20 років) серед безробітних є вищою порівняно із зайнятими і становить 49,4 %. Найістотніший розрив стосується молоді, яка здебільшого вступає в життя після здобуття загальної середньої освіти. Щодо населення, котре можна віднести до віку найбільшої трудової віддачі (від 20 до 59 років), частка безробітних є меншою від частки зайнятих.

Частка зайнятих у старшій віковій групі (від 60-70) становить 26,4 %, що на 26 % більше ніж безробітних.

Однією з гострих проблем на регіональному ринку праці нині є зростання тривалого (застійного) безробіття. Дані про його тривалість зображено на рис. 2. Швидкими темпами зростає чисельність безробітних, тривалість пошуку роботи яких була понад 6 місяців. За даними статистичного обстеження найбільший процент становлять безробітні, термін безробіття яких перевищує 1 рік (в міській місцевості він становить 56,1 %, а в сільській – 97,3 %).

Проаналізуємо вплив рівня освіти на чисельність зайнятих та безробітних (табл. 3). Для цього розглянемо зміну їх кількості за період 20012006 рр. В загальному кількість безробітних у 2006 р. порівняно з 2001 зросло на 54,2 тис. осіб, що становить 14,2 %, а кількість зайнятих зменшилось на 109,8 тис. осіб, що становить 1,4 %. На відміну від працівників, які мають освіту І, ІІ рівня акредитації (кількість безробітних зросло на 19,9 %, кількість зайнятих зменшилось на 2,6 %), у працівників з освітою ІІІ, ІV рівня акредитації кількість безробітних зросло лише на 7,1 %, а кількість зайнятих не зменшилось, а зросло на 0,5 %.

Таким чином проведений аналіз даних табл. 3 дав змогу зробити такі висновки:

• рівень зайнятості істотно і неухильно зростає зі зростанням рівня освіти;

• рівень економічної активності прямопропорційно залежить від рівня освіти.

Від рівня освіти залежить і така характеристика якості робочої сили як мобільність: серед працівників з вищою освітою мобільність не просто вища, вона ще і здебільшого має добровільний характер, тоді як серед працівників з нижчими рівнями освіти мобільність має переважно вимушений характер і часто супроводжується втратою роботи. Особи з нижчим рівнем освіти частіше самостійно забезпечують себе роботою, а частка роботодавців вища серед людей з вищою освітою. Працівники з вищим рівнем освіти більш орієнтовані на інвестування в людський капітал (зокрема, в професійну освіту).

Проведемо аналіз показників зайнятості й безробіття населення у розрізі районів і міст обласного підпорядкування (табл. 4). В період з 2001 р. до 2006 чисельність безробітних по всій області зросла на 75,4 тис. осіб, що становить 0,48 %, а чисельність зайнятих за цей період зменшилась на 0,9 тис. осіб, що становить 0,9 %.

Найгірша ситуація склалася у Пустомитівському районі, де процент безробіття зріс на 1,3 %, а частка зайнятості населення зменшився на 11,7 %. Лише у двох районах області з двадцяти чисельність зайнятих зросла (у Бродовському – 2,2 %, у Дрогобицькому – на 0,49 %). Проте рівень безробіття і в цих районах не зменшився, а зріс відповідно на 0,88 % і 0,75 %.

Підсумовуючи інформацію про регіональні аспекти зайнятості та безробіття Львівщини, зробимо такі висновки:

• дані проведеного статистичного дослідження свідчать, що ситуацію, яка склалася на регіональному ринку праці, можна охарактеризувати як критичну за рівня офіційно зареєстрованого безробіття 5,9 % на 1 червня 2006 р.

За результатами соціологічного дослідження означений показник становить 38,4 %;

• дослідження виявило, що найбільш ураженою безробіттям верствою населення є молодь. До пріоритетних завдань належить проведення невідкладних заходів активної політики зайнятості;

• за результатами дослідження, особливо критичний стан у Львівській області мають промисловість та сільське господарство, де безробіття набуло застійного, тривалого характеру. Одним із варіантів виходу з такої ситуації є вкладення коштів у розвиток і оновлення заводів і фабрик, які не працюють, а також створення служб зайнятості в сільській місцевості;

• низький рівень заробітної плати у народному господарстві, нерегулярна її виплата або й невиплата послаблюють мотивацію і стимули до праці, зменшують бажання опитуваних до підвищення свого фахового рівня або оволодіння новою професією;

• пропоноване дослідження обґрунтовує потребу створення такого механізму регулювання ринку в Україні, який би міг гнучко і динамічно реагувати на зміни ситуації, що відбуваються на ринку праці, ефективно діяти в умовах загрози масового безробіття.

3. Ринок праці Житомирської області

Населення значною мірою зумовлює формування міжрайонних і внутрірайонних функцій виробництва території. Воно визначає потужність і структуру потоку продукції, яка вивозиться за межі даної території, розвиток місцевого виробництва. Трудові ресурси створюють можливості для повнішого використання наявних природних ресурсів, сприяючи тим самим підвищенню рівня комплексного розвитку території. На території, яка добре забезпечена трудовими ресурсами, розвивається система виробництв з високою трудомісткістю продукції.

За обсягами наявного трудоресурсного потенціалу Житомирська область посідає 19-те місце серед адміністративно-територіальних одиниць аналогічного рангу. Такий рейтинг сформували процеси демографічного розвитку (обсяги наявного контингенту працездатного населення, що склались в результаті процесів природного та механічного руху населення) та фактори, що згенерували 62,1-відсотковий рівень економічної активності населення.

Рівень економічної активності населення близький до середньоукраїнського і протягом 5-річного періоду, що передував прогнозу схеми розвитку і розміщення продуктивних сил Житомирської області, підвищувався. Загалом використовується близько 2/3 наявного в області трудоресурсного потенціалу. Зайнятість у навчанні, тобто у сфері підготовки до прояву трудової активності, набула тенденції до зростання, досягнувши значення частки в складі трудового потенціалу 8,5%. Ще 17,6% в його складі – це резерв, який може бути задіяним лише при виконанні певних умов (зростанні зацікавленості в легальній зайнятості, збільшенні кількості високооплачуваних робочих місць тощо). За структурою його галузевого розподілу область відноситься до аграрноіндустріальних з низьким рівнем зайнятості робочої сили в галузях соціальної сфери, що визначає сучасні особливості кон‘юнктури ринку праці та формує довготривалі тенденції його розвитку.

Виходячи зі стратегічної мети соціально-економічного розвитку країни, в області до 2015 р. необхідно створити умови для формування обсягів і пропорцій зайнятості, характерних для соціально орієнтованої ринкової економіки. Обов'язковою умовою цього є досягнення достатнього трудоресурсного забезпечення економіки, формування збалансованого ринку праці з чіткими соціальними орієнтирами, забезпечення продуктивної зайнятості та соціального захисту працездатного населення. Серед факторів, які потрібно раціонально використати для досягнення визначених цілей, найочевидніші наступні:

- тенденція розширення сфери прикладання праці на основі відновлення функціонування робочих місць та їх прискорена модернізація;

- накопичений освітній і професійно-кваліфікаційний потенціал населення;

- інвестиційна привабливість області, що матеріалізуватиметься в створені сучасних наукотрудоємних робочих місць.

На загальнонаціональному тлі Житомирська область виділяється широким спектром загроз щодо досягнення поставлених цілей, зокрема є глобального масштабу, а саме наслідки Чорнобильської катастрофи, що є чинником підвищеної активності працездатного контингенту населення та його радіофобії при появі територіальної активності, фактором обмеження раціонального розміщення продуктивних, екологічно безпечних підприємств (робочих місць). Серед інших загроз – прискорене скорочення кількості населення працездатного віку, що визначатиметься тенденцією скорочення кількості працездатного населення працездатного віку, який залишатимуть кількісно більші контингенти, ніж набуватимуть його, та збереженням існуючих масштабів і напрямків трудової міграції; зменшення місткості сфери прикладання праці (в результаті банкрутства підприємств та зниження трудомісткості виробництва); велика частка в складі працездатного контингенту населення осіб передпенсійного віку, наявність підприємств з низьким потенціалом конкурентоспроможності, недостатній і невідповідний поточним потребам ринку праці освітньо-кваліфікаційний рівень; низький рівень мотивації населення до трудової діяльності в офіційній економіці; криза системи робочих місць у суспільному секторі сільськогосподарської галузі, що загострює проблему зайнятості населення в сільській місцевості.

На період до 2015 р. ситуація у сфері зайнятості населення Житомирської області значною мірою визначатиметься демографічним фактором, насамперед, динамікою кількості працездатного населення, його статево-віковим складом, а також соціальноекономічними чинниками, зокрема, успіхами в розвитку господарського комплексу області, процесами, що формуватимуть трудову активність населення, його здатність до територіально-галузевої мобільності. Окрім цього, в оптимістичних прогнозних розрахунках ураховувалось протікання наступних процесів:

- прискорення соціально-економічного розвитку, що виражатиметься в позитивному балансі руху робочих місць (між ліквідацією застарілих і створенням нових);

- позитивного сальдо заміщення поколінь, що вибуватимуть із працездатного віку;

- підвищення економічної активності на основі зростання рівня оплати праці.

Як доводять розрахунки, що виходять із використання можливих для області шансів усталеного соціально-економічного розвитку, в перше п‘ятиріччя реалізації Схеми (2005–2009 рр.) обсяги зайнятих в економіці, незважаючи на інтенсивне господарське відновлення, формуватимуться під інерційним впливом тенденцій, що набрали силу в попередні роки. Саме так, на жаль, буде приречена розвиватися зайнятість у житловокомунальному господарстві, охороні здоров'я, освіті, причому не в останню чергу через недостатність бюджетного фінансування (табл.1).

У галузях реальної економіки передбачається низький ступінь корельованості з динамікою виробництва. У промисловості, сільському господарстві, будівництві, транспорті досить високий рівень зайнятості в цей період забезпечуватиметься невисоким їхнім техніко-технологічним рівнем озброєності, значною трудомісткістю виробництва.

Проте в результаті економічних трансформацій вони втрачатимуть трудовий потенціал. Очікуване скорочення чисельності зайнятих в промисловості стане безпосереднім наслідком реструктуризації підприємств і банкрутства їх певної частини.

При досягненні раціонального співвідношення між вибуттям непродуктивних робочих місць і введенням нових найбільш імовірно, що протягом 2006 – 2010 рр. зайнятість індустріальною працею скорочуватиметься на 2,1% щорічно. При цьому складуться обмежені можливості застосування праці вивільнюваних працівників у цій же галузі економіки, оскільки лише окремі підприємства після необхідної модернізації будуть спроможні залучати додаткову робочу силу.

Аграрна сфера зазнає найглибших зрушень: у період 2005–2009 рр. їх зумовлюватиме зростання зацікавленості працездатних контингентів сільського населення в господарюванні на власній землі, розвитку орендних відносин, розширенням можливостей зайнятості за наймом; у подальшому через розгортання процесу концентрації виробництва, зростання продуктивності праці потреба в працівниках сільськогосподарського профілю скорочуватиметься. У результаті в цей період сільськогосподарська галузь області втратить понад 16 тис. працівників, більшість яких перейдуть з категорії найманих до самозайнятих. Міграційний перерозподіл населення, розвиток самозайнятості та від'ємні значення природного приросту сільського населення дещо пом'якшуватимуть гостроту проблеми безробіття в сільській місцевості. Однак, вірогідно, що фактичний рівень вимушеної незайнятості сільського населення після 2005 р. буде стабільно вищим, ніж у міського населення.

У будівництві до 2010 р. завдяки збалансованості процесів вивільнення через зростання продуктивності праці і легалізації та фактичного зростання обсягу робіт чисельність кадрового потенціалу галузі залишатиметься стабільною. Формальну зайнятість на підприємствах області не вдасться повністю подолати до 2010 р. Пріоритетними завданнями цього періоду будуть: сприяння відновленню, і стабілізації обсягів виробництва підприємств області, які є містоутворюючими і в зв‘язку з цим залучення до зайнятості наявного трудового потенціалу на основі відновлення кваліфікації працівників; забезпечення подальшого розвитку малого бізнесу, пріоритетно у сфері високих та наукоємних технологій, телекомунікацій тощо; запровадження пільгового режиму інвестування та кредитування процесу створення нових продуктивних робочих місць за рахунок державного та місцевого бюджетів відповідно до визначених територій пріоритетного розвитку (кризових локальних ринків праці); налагодити роботу мобільних консультативних пунктів сприяння розвитку підприємницькій діяльності в сільській місцевості.

Період 2010–2015 рр. характеризуватиметься вдосконаленням територіальногалузевих пропорцій зайнятості; підвищенням мобільності робочої сили; досягненням високих темпів створення нових економічно продуктивних робочих місць; підвищенням якості робочої сили шляхом розширення обсягів й спектру професій її підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації. В доповнення до підприємств, що відновили своє функціонування, створюватимуться нові на найсучаснішій техніко-технологічній базі. Тобто забезпечуватиметься позитивне сальдо між вибуттям і введенням робочих місць. Зокрема, воно спостерігатиметься у промисловості, де, як очікується, поширюватиметься практика застосування праці тимчасових працівників, зайнятість у режимі неповного робочого дня, за строковими індивідуальними контактами тощо. В підсумку зайнятість індустріальною працею (у промисловості, будівництві, на транспорті) зросте на 8,8%. Модернізовані та новостворювані підприємства потребуватимуть працівників іншої професійно-кваліфікованої структури. Найбільш проблемними з точки зору забезпечення необхідною робочою силою, очевидно, будуть робочі місця на малих і середніх наукоємних підприємствах.

Активізація процесів інтеграції та концентрації в сільськогосподарському виробництві однозначно вестиме до звуження сфери продуктивної зайнятості на селі. У цей період сучасні конкурентні підприємства поряд з усталеністю самозайнятості населення в секторі особистих селянських господарств розвиватимуться динамічно з відповідним генеруванням попиту на робочу силу. Згідно з розрахунками, суспільний сектор аграрної галузі області втратить понад 7% свого трудового потенціалу; скоротиться також індивідуальний сектор – приблизно на таку ж величину. Ці процеси поряд із широким впровадженням практики сезонного найму працівників і на контрактній основі об‘єктивно обумовлять необхідність удосконалення системи соціального захисту працівників.

У цей період у комплексі галузей соціальної інфраструктури створяться умови для розгортання процесу відновлення чисельності працівників до раніше існуючих обсягів і наближення до середньоукраїнського рівня насиченості.

Якщо величина коефіцієнта трудової активності осіб працездатного віку за будьяких умов залишатиметься усталеною (приблизно на рівні 64–69%), то представники інших категорії будуть зайняті в оптимальних обсягах лише за певних сприятливих умов.

Через загострення проблем економічного розвитку, незважаючи на гостру потребу в підробітку, особи пенсійного віку не знаходитимуть підходящої роботи в офіційній економіці, через що їх частка у складі трудових ресурсів буде незначною – близько 2% (проти 6% при послідовному досягнення цілей стратегічного розвитку). Участь в економічній діяльності підлітків суттєво не впливатиме на кількісні параметри трудових ресурсів області за будь-якого сценарію розвитку області. В таких умовах сфера використання трудових ресурсів прискорено звужуватиметься в обсягах і структурно погіршуватиметься. Так, очікується, що загальна чисельність осіб, зайнятих у галузях господарського комплексу області, з 2006 р. до 2010 р. скоротиться на 81,1 тис., або на 5,7%; у наступні 5 років відповідно на 58,6 тис. або 11,9%.

У промисловості очікуване скорочення чисельності зайнятих стане безпосереднім наслідком банкрутства їх певної частини. Найбільш імовірно, що протягом 2006–2015 рр. промислові підприємства області сукупно втрачатимуть 2,2 тисячі працівників щорічно. Крім того, залишатимуться досить значні масштаби ручної і малокваліфікованої праці та формальної зайнятості (прихованого безробіття).

Аграрна сфера зайнятості утримуватиме значні обсяги надлишкової робочої сили, особливо у формі самозайнятості селян. З різного типу сільгосппідприємств, навіть при збереження існуючого рівня продуктивності праці, до 2015 р. можливе скорочення працівників більш ніж на одну третину порівняно з чисельністю зайнятих в 2005 р.

У будівництві протягом усього прогнозного періоду скорочуватиметься чисельність офіційно задіяної робочої сили, при ймовірному зростанні її тіньової зайнятості. Спостерігатиметься стабілізація чисельності зайнятих на підприємствах з обслуговування комерційних операцій і товарно-грошових потоків та незначне скорочення в апараті органів держуправління. Інтенсивно втрачатимуть трудовий потенціал так звані бюджетно залежні галузі – освіта, культура, охорона здоров'я.

Сфера підприємницької діяльності також деградуватиме, що знайде відображення у домінуванні зайнятих в індивідуальних селянських господарствах, що стане засобом виживання населення на селі. Великі обсяги вивільнення та гальмування процесу створення нових робочих місць обумовлюватимуть зростання рівня безробіття, який у 2,5–3,0 рази перевищуватиме природний рівень. Причому за формою переважатиме застійне безробіття. У такому випадку коштів місцевого бюджету та інших джерел фінансування не вистачатиме для підтримки існуючої системи робочих місць і забезпечення соціального захисту населення, що, безперечно, сформує в області соціально кризову ситуацію.

Завдання забезпечення збалансованого розвитку сфери зайнятості та підвищення ефективності функціонування трудового потенціалу. Реалізація стратегії за сценарієм шансів, що передбачає структурну модернізацію економіки, впровадження трудозберігаючих технологій з відповідним вивільненням надлишкової робочої сили може спричинити певне зростання обсягів безробіття, які, окрім зазначеного, формуватимуться у зв‘язку з детінізацією економіки, наближенням значень розбалансованості зареєстрованого ринку праці до відповідних значень реального (повного) ринку праці.

Однак чисельність робочої сили, що тимчасово не матиме роботи, не перевищуватиме так званого природного рівня безробіття, тобто у її складі перебуватимуть в основному особи, що мінятимуть місця роботи на більш продуктивні або перенавчатимуться чи підвищуватимуть кваліфікацію. Для реалізація вказаних вище заходів потрібне використання всіх наявних і потенційних конкурентних переваг області як у галузі трудоресурсовідтворення, так і макроекономічній та фінансовій сферах. Зокрема, фінансування діяльності щодо забезпечення продуктивної зайнятості населення та запобігання безробіттю складатиметься з коштів державного і місцевого бюджетів, включаючи кошти, що централізовано виділяються на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Отже у підсумку можна відмітити, що комплекс відповідних заходів повинен базуватися на узгодженні інтересів держави, роботодавців і найманих працівників з метою сталого прогресу територіальної громади, повної реалізації здібностей та інтересів особистості.

Використана література:

1. Мельникова А.А. Місткість ринку праці в Луганській області

2. Солтисік О.О. Аналіз стану ринку праці та активізація ринкових відносин на Львівщині / Науковий вісник НЛТУ України. – 2008, вип. 18.3, с.203-207

3. Матвійчук В.В. Економічна активність населення, зайнятість та ринок праці Житомирської області





Реферат на тему: Ринок праці в Луганській, Львівській та Житомирській областях (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.