Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економічна теорія

Поняття ринкової економіки та дослідження механізмів досягнення ринкової рівноваги (курсова робота)

План

Вступ_______________________________________________стр.2

1. Сутність ринкової ціни _______________________________стр.4

2. Фундаментальні поняття ринкової економіки

1) Попит та величина попиту__________________________стр.6

2) Вийнятки з закону попиту__________________________стр.9

3) Еластичність попиту та її практичне значення________стр.10

4) Пропозиція та величина пропозиції_________________стр.15

5) Вийнятки з закону пропозиції______________________стр.17

6) Еластичність пропозиції та її практичне значення_____стр.18

3. Механізм досягнення ринкової рівноваги

1) Рівноважна ціна__________________________________стр.21

2) Теорія рівноваги Л.Вальраса_______________________стр.25

Заключення__________________________________________стр.29

Список використаної літератури________________________________стр.31

ВСТУП

Економіка як сфера життя суспільства, де здійснюється виробництво товарів та послуг, обмін ними, розподіл та споживання, завжди передбачає можливість вибору для її су'бєктів.Так, підприємці вибирають найкращі серед ринків збуту продукції, закупівля сирровини , між перспективами розширення і згортання виробництва; споживачі вибирають серед великої маси товарів і послуг ті, у які можна вкласти свої обмежені кошти.

Проте в економіці виділяють три фундаментальні проблеми вибору[1], які стосуються всіх без винятку економічних систем.

ПЕРША—що виробляти? Її доводиться розвязувати підприємцям при організації своїх виробництв. Необхідно вибрати такий вид продукції, який забезпечив би прибуток і процвітання фірми. Ринок створив оригінальний механізм урахування потреб споживачів, їхні "голоси” фіксується у вигляді грошових витрат на купівлю того чи іншого товару. "Голосування” грошима—це не що інше, як прояв споживчого попиту, що є досить надійним механізмом виробничої орієнтації підприємств.

ДРУГА проблема—як виробляти? В її основі лежить спосіб виробництва, його технологія. Визначальним фактором тут є ринкова конкуренція між виробниками.

ТРЕТЯ—для кого виробляти? Її розвязання залежить від бажання і можливостей споживачів купити той чи інший товар. Визначаються вони величиною грошових доходів споживачів, їх смаків, звичайно значну роль відіграють ціни на товари чи послуги.

Зазначимо, що рішення приймаються виробниками і споживачами самостійно, а оскільки у розвязанні цих проблем їх бере участь велика кількість, то, здавалося б , це повинно призвести до диспропорції та хаосу в економіці. Проте ринкова система, незважа.чи на окремі недоліки, усе ж забезпечує порядок і стабільність. Бажання отримати особисту вигоду—"економічний егоїзм”[2] (А.Сміт)—підштовхує виробника швидко реагувати на зміни у потребах суспільства. Діє механізм "невидимої руки”, механізм самоконтролю—співвідношення попиту, пропозиції, цін, що і спрямовує дії суб'єктів ринку, призводе до рівноваги.

"Вартість”, "корисність”, "пропозиція”, "попит”, "ціна”—є фундаментальними поняттями економічної теорії, у певний час свої праці присвятили видатні економісти А.Сміт, Д.Рікардо, Л.Вальрас, М.Туган-Барановвський, А.Маршалл. Окрім суто теоретичного, ці поняття мають і значне практичне значення, так як фактично не існує незалежних ринків і зміна попиту і пропозиції на одному може викликати несподівану, або закономірну, реакцію на інших. Наприклад, зменшення квот на добуток надати країнам ОПЕК скажеться збульшення цін акцій нафтопереробних кампаній в Голландії; А низьки врожай пшениці в цьому році на Україні вплине не ціни комунальних послуг через низку взаємоповязаних ринків , та інше.

Метою даної роботи є вивчення механізмів досягнення ринкової рівноваги, детальний огляд фундаментальних понять ринкової економіки: "попит”, "пропоизиція”, "величина попиту і пропозиці”, "еластичність”, "ціна рівноваги”; регулюючої ролі держави.

Сутність ринкової ціни

Виріщальну роль у мотивації дій виробників (продавців) і споживачів (покупців) відіграють ціни. Ціна, цінність, вартість—це ті проблеми, які залишаються актуальними протягом століть. В економічній теорії сформувалися два протилежних підходи до цієї проблеми. Один з них бере початок від А.Сміта та Д.Рікардо, називається трудовою теорією ватрості. Згідно з цією теорією, вартість (цінність) речей визнача.ться працю, що втілена в них. "Вартість товару—зазнчив Девід Рікардо—залежить від відносної кількості праці, яка необхідна для його виробництва”[3]

Другий погляд—це теорія корисності, яка базується на тому , що цінність речей визначається їх субєктивною оцінкою споживачами.

Видатний українсбький економіст М.Туган-Барановський, зіставляючи ці дві теорії, наголошував, що кожна з них може щось пояснити і водночас має певні обмеження[4]. З позиції теорії трудової вартості, зокрема, не можна пояснити ринкових коливань товарних цін, а також цін товарів, що не свторювались людською працею, наприклад, землі. Водночас перебуваючи на позиціях теорії корисності, не можна пояснити чому середні ціни товарів різного виду істотно розрізняються, багато корисних речей взагалі не мають ціни4

Основи поглядів на ринову ціну закладені видатним англійським вченим Альфредом Маршалом. Він зробив висновок про безперспективність дискусії з привожу того, яка з теорій—трудової вартості чи корисності—є обгрунтованішою. А.Маршал запропонував зосередити увагу на дослідженні закономірностей формування і взаємодії попиту та пропозиції, на цій основі—на формування теорії цін. При цьому ідею граничного відшкодування факторів виробництва він використав для пояснення того, як формується пропозиція товарів, а ідею граничної корисності—для пояснення формування попиту споживачів.

Головними чинниками у формуванні ціни є попит та пропозиція.!

Фундаментальні поняття ринкової економіки Попит та величина попиту

"За звичайного і повсякденного

Положення справ попит на будь-які

Товари випереджає їх пропозицю”[5]

Давід Рекардо

Людина живе в світі економічних благ і вибір між ними робить на основі співставлення:

1) Корисної різноманітності благ—тобто їх здатності задовольняти потреби

2) Ціни вибору, яку змушена заплатити за володіння тим чи іншим благом.

Фактор, який веде до збільшення величини покупок—це перш за все корисність товару. Фаткор, знижуючий обсяг покупок—це ціна вибору, яку потрібно заплатити за отримання даного блага.

Сума грощей в розпорядженні покупця завжди обмежена. Отже, чим вище ціна обраного для покупки блага, тим менше грошей залишиться на покупку інших благ. В разі зменшення ціни товару після його покупки , залишаються гроші на придбання інших бажаних товарів. В цьому випадку ціна вибору якби знижується. Таким чином, визначними факторами кількості покупок є:

корисність різноманітних благ;

бюджетні обмеження споживачів;

ціна товару.

Зрозуміло, що при одній і тій же величині свого бюджету при незмінній корисності благ, що є на ринку, покупець може придбати різну кількість цих благ, в залежності від їх ціни. Таку залежність кількості придбаних товірів від їх цін за певний проміжок часу, при прочих незмінних умовах, називають попитом. Цей термін, а точніше—"платоспроможний попит”, ввів в наукову лексику видатний англійський економіст Томас Роберт Мальтус (1766-1834рр.). І зробив він це для того, щоб провести чітку границю між мріями людей про отримання в своє розпорядження яких-ось благ та їх реальними можливостями ці блага придбати. Дуже добре це описав Адам Сміт:

"Навіть дуже бідна людина може, у певному розумінні, мати попит на карету, запряжну шісткою коней; він навіть може бажати мати її, але його попит ніколи не стане реальним попитом, оскльки цей товар ніколи не поступить на ринок для задоволення бажань саме цієї людини.”[6]

Для ринкових процесів значення мають тільки ті бажання людей, які можуть бути підкріплені грошовими сумами, реально достатніми для купівлі деякої ількості товарів.

Попит у цьому розумінні—це характеристика стану ринку, а точніше, однієї з його важливих складових—економічної логіки поведінки споживача. Реально ці логіка проявляється у тому, скільки товарів люди готові придбати при тому чи іншому рівні іни, тобто як пов'язані між собою рівень ціни та обсяг(величина) попиту.

На попит (англ—demand) окрім ціни товару мають вплив багато нецінових факторів:

Ø Ціни на інші товари (субстітути, компліментарні)

Ø Доходи споживачів (зарплата, соцдопомога)

Ø Смаки та уподбання споживачів

Ø Кількість покупців у певний час

Ø Рекламна політика

Ø Очікувння споживачів

Ø Запаси благ

Ці фактори можуть також впливати на сам попит, тобто на переміщення самої кривої , тобто зміну функції.

Якщо зафіксувати всі фактори, крім ціни нашого товару, на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дію інших факторів , то матимемо залежність, яка називється функцією попиту від ціни Qd=f(P)

Qd—обсяг (величина) попиту на певний товар, або МАХ кількість одиниць товару, що його готові придбати покупці за певною ціною (англ.—Quantity )

P—ціна цього товару (англ.—Price )

Згідно цього можна сформулювати ПЕРШИЙ закон економіки[7], чи закон попиту: чим вища ціна товару, тим меньше обсяг попиту.

Крива попиту описує всі варіанти величин попиту, які можливі на ринку в даний момент часу.

P

 

P1

P0 D

 

Q1 < Q0 Q

В разі коли залежність між Q та P лінійна, то Qd= -aP+b.

P Pa—ціна товару

Pa A Qd—обсяг платоспроможності

D попиту

Qa Q Qd= a- bP

В разі, коли потрібно описати загальну ситуацію на ринку певного товару, коритсуємось терміном попит.

У теорії обернену залежність між ціною та попитом пояснюють ефектами доходу та заміщення.

Суть ефекту доходу полягає у тому , що нжча ціна на певний товар дозволяє людині придбати його у більшій кількості. Тобто фактично відбувається зростання покупецької спроможності, що має місце тоді, коли дохід зростає.

Ефект заміщення проявляється у тому, що при зменшенні ціни споживач виявляє схильність замінювати відносно дорожчі товари на ті, ціни яких знижуються або залишаються сталими. Завдяки цьому люди купують більше дешевих товарів.

Зменшення граничної корисності допомогає пояснити чому зменшення ціни потрібно для збільшення обсягу попиту. Товари, які прдаються за високими цінами, як правило, не купуються про запас, чи "на випадок”. Але якщо ціна низька і доступна, то , ймовірно, що покупець придбає цього товару навіть дещо більше, ніж потрібно. У цьому випадку меншій корсисності придбанного "на випадок” товару відповідає і його менша ціна.

Вийнятки з закону попиту

Трапляються випадки повної невідповідності закону попиту—дорожчий товар краще продається. Це так звнаи "ефет Веблена”[8] (американський вчений-економіст Торстейн Веблен (1857—1929рр.). В своїй книжці "Теорія праздного класу”, виданій в 1899р. дав науковий аналіз закономірності споживання американських сімей, що відносятьсся до вищого та середнього класу, та піддав жорсткій критиці їх образ життя. Він дішов висновку, що після того, як люди отримують можливість задовольнити свої основні матеріальні потреби, їх поведінка починає визначатися "законом демонстративних витрат”. Вони купують для того , щоб продемонструвати свій добробут і підкреслити досягнений у житті успіх), або "снобістський ефект”. Підвищення ціни на товар срияє підвищенню величини попиту, тому що висока ціна свідчить про престижність річі.

Громадяни України добре знайомі з таким явищем, якщо очікується загальне підвищення цін, то попит на товари зростає. Іноді підвищення цін не тільки на дорогі, а й на дешеве товари призводе до зростання попиту на них. Вперше це явище описав англійський економіст Роберт Гіффен (1837-1910р.).Він вивчав історю голоду в Ірландії і виявив такі тенденції. Коли уряд, вирішивши скоротити попит населення на картоплю підвищив ціни на неї, попит на картоплю не тільки не скоротився, а навіть збільшився. Бідняки майже повністю переключили свої витрати на придбання усього продукту.Це явище дістало назву "парадокс Гіффена”[9]. Суть феномену полягає у тому, що зростання цін на товари першої необхідності може викликати не скорочення , а зростання попиту на них.

Третій випадок—ажиатажний попит. Покупці не схильні скорочувати покупки за збільшенням ціни, якщо очікують найближчим часом нового підвищення цін.

Наприклад, у липні-серпні 2003року на ринку цукру та круп в Україні було спровоковано неабосноване підвищення цін на ці товари, що викликало вспалох ажіатажного попиту, соціальне напруження.

В будь-якому із розглянутих випадків графік попиту матиме вигляд:

P D

Q

Еластичність попиту та її практичне значення

Для фірми при плануванні обсягу і структури виробництва вкрай важливо знати, від чого залежить попит на її продукцію. Окрім нецінових чинників фірму цікавить також те який у кількісному плані вплив на величину попиту може справити зміна ціни продукції, доходів споживачів або цін на товари—субститути, чи компліментарні товари.

Міра реакцій однієї величини на зміну іншої має назву еластичність.

Еластичність попиту[10] (англ.—elasticity if demand) за ціною –[Ep] показує на скільки у відсотковому відношенні змінться величина попиту на товар при зміні його ціни на один відсоток.

Від одних товарів , в разі підвищення цін на них, окупці відмовляються з легкістю, тобто реагують еластично(D-еластичний), а споживання інших майже незмінюється (D-нееластичний).

Коефіцієнт еластичності опиту за ціною вимірюється:

-цей показник для всіх товарів є величина відємна. Для аналізу важлива абсолдютна величина і змінюється від до нуля.

P D а) таку криву попиту мають товари абсолютно

нееласт.попиту.

Q

P б) таку криву попиту мають товари нееласт.

попиту


 

Q

P в) таку криву попиту мають товари одиничної

еласитчності попиту


 

Q

P г) таку криву попиту мають товари еластичного

попиту

Q

P D д) таку криву попиту мають товари абсолютно

еласт.попиту.

Q

Коефіцієнт еласитчності попиту[11]—одна із тих концепцій економічної науки, які знаходять широке використання у комерційній пркатиці. Сьогодні спеціалісти по дослідженню ринків вміють розраховувати такі коефіцієнти доволі точно, і це дозволяє підвищувати обгрунтованість рішень, що приймаються фірмами при розробці власної господарської стратегії.

За допомогою коефіцієнта еластичності модна знайти відповідь на питання, чи варто підвищувати ціну на товари заради збільшення доходів фірми.Наскільки зміниться величина попиту та виторг від продажу при зміні ціни: (таблиця:Еластичність та виручка споживача)

-виторг (від

англ-total revenue)

 

Еластичність лінійної функції попиту.

На кожній лінійній кривій попиту є точки з еластичним і нееластичним попитом.

а значення і змінюються вздовж кривої попиту, що призводить до зміни еластичності.

В деякій точці С на відрізку АВ можна визначити коефіцієнт еластичності геометрично:

Р

А

C

F

 

O E B Q

;

 

1. Основним чинником, що впливає на

еластичність попиту за піною, є кількість і близькість товарів-замінпиків. Попит на про­дукт, який має добрі замінники, еластичніяшй, ніж попит на про­дукт без замінників. Наприклад, попит па цукор набагато еластич­нії ний, ніж попит на сіль, бо сілі, не можна заміниш чимось іншим, ‘тоді як цукор можна замінити медом, варенням тощо.

Еластичність попиту на продукт Ііідвищується, коли споживачі знають про існування його замінників, їхню якість та ціни.

2. Частка бюджету споживача, що витрачається на купівлю про­
дукту. Попит на товари і послуги з високою вартістю еластичнішии,
бо їхня частка у доході споживача велика. Покупець може тижнями
торгуватися за 1% зміни в ціні на будинок і водночас не реагувати
на 100% зміни ціни на сірники. Попит на продукт з невисокою
ціною мало залежить від зміни ціни на нього.

3. Потреба у товарі. Попит на товари першого вжитку неела-
стичний, попит же на товари, що є предметами розкоші (наприклад,
закордонні путівки), високоеластичний. Покупці чутливі до най­
менших змін у цінах на предмети розкоші.

4. Період часу, необхідний для пристосування до змін у цінах. З
перебігом часу еластичність попиту зростає. Люди упродовж певного
періоду звикають до зміни в ціні або ж знаходять нові замінники,
нові способи використання продукту.

Крім цінової еластичності попиту широко використовують показники коефіцієнта за доходом та перезхрестну еластичність.

Еластичність за доходом( )[12]—показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% доходу.

, або

.

Еластичність попиту за доходом може бути додатньою, відємною, нульовою.

А) для товарів, попит на які не залежить від змін доходу—товарів першої потреби.

Б) для товарів, попит на які збільшується зі збільшенням доходу—нормальних, або товарів вищої якості.

В) для товарів розкоші—якщо процентне збільшення доходу веде до вищого процентного збільшення купівель.

Г) для товарів нижчої якості—зі збільшенням доходу попит а них зменшується.

Еластичність попиту за доходом—важливий показник для планування дільності фірми.

Перехрестна еластичність попиту—показник відсоткової зміни обсягу попиту на певний товар Х при зміні на 1% ціни іншого товару У:

, або

Величина перехрестної еластичності може бути додатньою, відємною, нульовою.

Таблиця.

Значення показників еластичності

 

 

 

Характеристика товару

Взаємозаміню-

вані товари

кавомолка

кава

Незалежні у

споживанні

стілець

папір

Взаємодоповню-

вані товари

компютер

дискети

Пропозиція та величина пропозиції

Пропозиція[13] (англ.—supply )—це кількість товарів та послуг, що може бути доставлена на ринок, та запропонована до продажу при певному рівні цін, за визначений проміжок часу за інших однакових умов. Серед чинників, які впливають на бажання виробити і продпти товар, визначну роль відіграють (окрім безпосередньо ціни товару):

ціни товарів-субститутів та замінників;

застосовані технології, що впдивають на собівартість виробництва продукції;

податки чи дотації виробникам збоку держави;

вартість сировини, виробничих ресурсів;

природні умови;

час;

кількість продавців;

наявність чи відсутність конкуренції.

Якщо зафіксувати на незмінном рівні всі чинники, крім ціни товару, то матимемо функцію пропозиції.

Qs=f(P) , Qs—обсяг пропозиції товару за певний час, P—ціна цього товару

Якщо ціна буде вищою, то і виробники готові запропонувати більшу кількість товару. ЗАКОН ПРПОЗИЦІЇ ,чи II закон економіки [14]наголошує: зі збільшенням ціни товару обсяг його пропозиції збільшується.

Пряму залежність між ціною та пропозицією теоретично можна пояснити принаймні двома ефектами:

Ø Ефект пропозиції ресурсів на користь виробництва товару з вищою ціною. Адже вища ціна—це більша виручка від реалізації і більший прибуток. Останній дає змогу удосконалити виробництво, впровадження нових технологій.

Ø Ефект залучення до використання грших ресурсів

Якщо нижча ціна не дає можливості відшкодовувати відносно більші витрати виробництва при використанні гірших ресурсів (кращі завжди обмежені), то таку можливість створює вища ціна. Зростання кількості використаних ресурсів зумовлює збільшення обсягів виробництва.

P S P S

Q Q

Qs=f(P)

Qs=cP+d в разі лінійної залежності між обсягом прпозиції та ціною товару.

Велична пропозиції—це конкретний обсяг товару, що пропонується до продажу за конкретною ціною.

Нецінові чинники, що впливають на пропозицію були розгдчнуті раніше (п1—в). Під їх впливом крива пропозиції може пересуватись праворуч(збільшуючись) або ліворуч (зменшуючись).

P S2

S0

S1


 

Q

Наприклад:

1) Застосування нових технологій виробницва значно здешевить виробництво, призведе до збільшення пропозицій

2) Введення податків, збільшення витрати, тому

Вийнятки з закону пропозиції

а) ринок ресурсів кількість яких обмежена.

Р S Наприклад земельних угідь.Пропозиція майже завжди

стала, через неможливість термінового збільшення

земельних через обмеженість цього ресурсу в певний

Q час.

 

Р S б) ринок індивідуальної пропозиції, праці (W-рівень

W зарплати, або Р—ціна послуг робітника).

Q

 

Р в) Починаючи з певного рівня зарплати робітник надає

більшу первагу вільному часу ніж роботі, яка з підви-

Q щенням зарплати становиться більш відповідно,важкою,

тривалою, складною.Людина надає перевагу вільному часу не дивлячись на підвищення зарплати.

Еластичність попиту та її практичне значення

Еластичність пропозиції показує[15], на скільки відсотків зміниться кількість товару, що пропонується, при зміні його ціни на 1%. При цьому мова може йти про еластичність пропозиції як окремого підприємства, та і галузі в цілому, тобто в основі її визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції.

Пропозиція еластична, коли коефіцієнт еластичності більший за 1, і нееластичний коли коефіцієнт еластичності менший за 1. Оскільки при цьому і ціна й кількість змінюються в одному напрямку, то еластичність пропозиції більша за 0.

P S

C

 

A B

N O D Q

Розглянемо значення коефіціента еластичності пропозиції на графіку, де показано лініями ділянку функції пропозиції(S) еластичність якої в точці С ми хочемо визначити. Для цього застосуємо геометричний метод:

, оскільки , то , так як ¥ , то отже Таким чином, для визначення еластичності пропозиції потрібно продовжити криву пропозиції до перетину з відємним відрізком осі У і визначити довжину відрізка АС.

Ничже приведений мал. графіка функціїї пропозиції:

Еластичної— , одиничної еластичності-- , нееластичної-- , --абсолютної не еластичної пропозиції

P

A

 

Q

 

Основними факторами, що впливають на еластичнісит пропозиції за ціною є:

1. Час.Коли ціна на продукт зростає, виробники хочуть продати якомога більше його одиниць. Для цього потрібно розширити виробництво, що вимагає певного часу. Наприклад, якщо зросла ціла на цукор, розширення посів­них площ цукрових буряків, з яких він вироб­ляється, зможе забезпечити збільшення виробництва цукру по швидше, ніж через рік. Отже, з перебігом часу еластичність про­позиції зростає. Процес збільшення пропозиції містить кілька періодів:

а)миттєвий період. У перший день підвищення ціни на продукт І
його пропозиція абсолютно неєластична. Крива пропозиції має
вигляд вертикальної прямої і не змінюється зі зміною ціни. Продавці
упродовж дня здебільшого не зможуть доставити ‘на ринок ту
кількість продукту, що є на складах, не говорячи вже про розши­
рення виробництва;

б)короткостроковий період. Протягом кількох тижнів після
підвищення ціни пропозиція має низьку еластичність. Виробники,
впевнившись у зміні ціни, максимально збільшать виробництво
використовуючи всі свої резерви;

в)довгостроковий період. Через певний час пропозиція стає до­
статньо еластичною, бо виробники побудували нові приміщення,
ввели в дію нове устаткування, розробили нові технології. Вироб­
ництво розширилось завдяки використанню старих і нововведень
потужностей.

2. Вартість розширення виробництва. Якщо фірма виробляє
технологічно складний продукт, розширення його виробництва
обійдеться дуже дорого. Тому навіть за значного підвищення ціни на
цей продукт небагато фірм погодиться на збільшення його вироб­
ництва. Зрозуміло, що еластичність пропозиції такого продукту
невисока.

5. Можливості й вартість зберігання продукту. Коли ціна на про­
дукт знижується, перед фірмою постає дилема: продавати продукт за
низькими цінами чи вилучити продукцію з ринку на склад. Рішення
залежить від того, як довго може зберігатися цей продукт, яка
вартість його складування. Якщо фірми мають гарні й недорогі
склади і продукт можна довго зберігати, еластичність пропозиції
підвищується.

4. Взаємозамінювакість ресурсів у виробництві. Якщо працю,
землю чи капітал, що використовують як вихідні фактори, можна
швидко перемістити з виробництва одного продукту на виробництво
іншого, еластичність пропозиції такого продукту висока. Еластич­
ність пропозиції злакових загалом нижча, ніж конкретного злаку,
наприклад жита. Річ у тім, що і землю, і працю, і устаткування дуже
легко перемістити з виробництва жита на виробництво іншого злаку,
наприклад пшениці, в той час як перехід з виробництва зернових на
будь-яке інше виробництво, наприклад молока, складніший.

Ринокова рівновага.

Рівновага попиту і пропозиції.Ціна рівноваги.

Поняття ”ринок” використовується у різних значеннях. Так, првтично у кожному населеному пунткі є місце, яке називають ринком: мешканцям відомо, що там відбуваються регулярні зістрічі продавців та покупців. Ринок—це спосіб взаємодії економічних субєктів, що базується на ціньовій системі та конкуренції. Це особливий механізм координації економічних дій.

Ринковий звязок між продавцями та покупцями має ряд рис:

Ø Рівноправне положення учасників—ні продавець, ні покупець не повинні мати можливість внеекономічного примушення контрагента до відносин обміну.

Ø Використання принципа економічної вигоди в якості головного критерія цілесообразності вступу в ринкові звязки—обмін повинен бути вигідним: кожен намагається здійснити угоду з можливіою найбільшою вигодою для себе; краще здійснити угоду з меншою вигодою, ніж взагалф відмовитися від неї.

Ø Повна економічна відповідальність учасників за свої дїї

Ø Правовї гарантії та правова захищенність з боку держави.

Ринок виконує ряд важливих функції[16]:

1. Доведення кінцевої продукції до споживача

2. Забезпечення виробництва ресурсами

3. Встановлення відповідності виробленого продукту та витрат на нього суспільними потребами

4. Розподіл ресурсів і кінцевих товарів

5. Узгодження інтересів продавця та покупця, координація їх дій

Саме через цю функцію здійснюються і всі інші.

Сили попиту і пропозиції взаєможіють через ринок щоб втсновлювати рівноважну ціну, або ринкову рівновагу. Ринкова рівновага настає за такої ціни і кількості товару, коли сили попиту і пропозиції урівноважені. В цій точці кількості товару, яку покупці хочуть купити, якраз дорівнює тій кількості, яку виробники хочуть продати. У стані рівноваги ціна і кількість товару перебуватимуть доти, доки цнші фактори залишатимуться без змін.

Ціну одиниці товару, за якою співпадають обсяг попиту з обсягом пропозиції називають ціною рівноваги чи ринкоочисною, це охначає, що всі замовлення з боку покупців будуть задоволені.

P

надлишок S

 

O

D

нестача Q

 

--рівноважна ціна

--рівноважний обсяг

Q—точка рівноваги

В разі, коли ціна на продукцію встановлюється вище рівноважної, то на ринку пропозиція перевищує попит—виникає надлишок, але перед виробниками виникає загороза нереалізації значної частини свого продукту. Конкурентна боротьба між ними примушує нижувати ціну. Надмріна пропозиція породжує зниження ціеи.

В разі коли ціна на товар втасновлюється на рвані нижчому, за рівноважну, виникає конкуренція між споживачами, деякі з них згодні заплатити більше, щою придбати товар—виникає дифіцит товару і з часом такий надмірний попит приходить до зростання ціни, що прямує до рівноважної.

Конкурентна боротьба, змінюючи ціни буде сприяти досягненню ринокової рівноваги.

Qd=-aP+b

Qs=cP+d

Qs=Qd

Рівноважна ціна визначається положенням кривих попиту та пропозиції. Тому всі фактори, що можуть змістити ці криві змінюють ціну рівноваги та рівноважну кількість товару[17].

CP+d=-aP+b

P(c+a)=b-d

1. Зміна попиту

a. Збільшення попиту. Коли, наприклад, товар входить у моду, крива попиту зміщується вверх праворуч відповідно

S

D

Q

 

b. зменшення попиту. Очікуючи зниження цін, наприклад, споживач зменшує попит на картоплю у вересні.

S D

 

Q

 

2. Зміна пропозиції

a) Збільшення пропозиції в разі , наприклад, продажу яблук восени сприяє зниженню рівноважної ціни та збільшенню рівноважної кількості.

S

 

 

D

Q

b) Зменшення пропозиції. Неурожай пшениці, наприклад, викликає збільшення рівня ціни , та зменшення рівня кількості.

 

S

 

D

Q

3. Можлива і одночасна змуна попиту і пропозиції., але однозначно відповісти про наслідки неможливо. Все буде залежати від еластичності раегування на ці фактрои продавців та покупців.

P S

рівноважна кількість

D може і не змінюватись.

Q

P

S рівноважна кількість

може не змінитись.

D

P S P S

D

D Q Q

Слід зауважити, що всі попередні висновки було зроблено за певними умовами:

аналізуючи криві D, S робиться припущення, що всі інші фактори окрім тих, що вплинули на зміну положення кривих є незмінними "за інщих однакових умов”

Рух по кривих і переміщення по кривих.

Зміни у попиті чи пропозиції означають переміщення кривих попиту чи пропозиції від однієї точки до іншої по одній і тій самій кривій попиту чи пропозиції після зміни ціни.

а) переміщення попиту призводе до нової точки рівноваги.

P S за збільшення обсягу з до

 

E

D Q

 

б) рух по кривій попиту—зміна в пропозиції (її зростання) означає рух по

P S кривій попиту з точки до точки

E

 

D Q

 

Теорія рівноваги Л.Вальраса[18].

Класичні автори особливо вказували на значення вартості не брали до уваги попит. Вони ніби працювали з горизонтальними кривимипропозиції та нехтували значеннями кривих попиту. Десь у 1870році троє вчених одночасно незалежно один від одного заклали основи для сучасного економічного аналізу, який міг синтезувати й елементи попиту та вартісні елементи. Це були У.Стенлі Джовані (1835-1882рр) в Англії, Карл Менгер (1840-1921рр) в Австралії та Леон Вальрас (1834-1910рр) у Швейцарії.

Основним було розуміння того, як у попиті на товар враховуються переваги і задоволення потреб споживачів, названі корисністю, що попит залежить від граничної корисності.Нарешті Л.Вальрас визначив як аналізувати економіку в цілому як одночасну рівновагу всіх ринків праці, землі, продуктів.

Л.Вальрас розглядав різницю у величині попиту та пропозиції, виходячи з того, що вони є функції ціни:

Qd(P)=Qs(P)

А.Маршалл виходив з різниці в ціні попиту і ціні пропозиції, так як у нього ціна є функцією величини попиту (величини пропозиції)

Pd(Q)=Ps(Q) Ps—ціна пропозиції,Pd—ціна попиту

За Л.Вальрасом стійка рівновага

P S

P P

Q

За А.Маршаллом умови стійкої рівноваги

P D

S

 

Q

Автором теорії загальної рівноваги є відомий щвейцарський економіст Леон Вальрас, професор Лозанського університету.Він був одним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє відкриття зробив на основі математичних висновків.

Л.Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції та попиту. Постулатами теорії рівноваги Л.Вальраса є такі[19]:

1) Зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки: зміна попиту впливає на пропозицію. Отже, їхній взаємозвязок впливає на встановлення рівноваги.

2) Рівноважна ціна втановлюється в результатіконкуренції, співвідношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.

3) Загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання мяса залежить від наявності кави.!

4) Рівновагу характеризує, як правило мінова вартість. Мінова цінність товарів—це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропозиції та встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах диспропозиції зберігаються.

5) Рівновага досягається на основі дйї всіх учасників ринку

6) Рівновага здатна забезпечити максимально високий рівень задоволення потреб (безумовно, за наявності ресурсів)

7) Попит на кожний товар залежить не тільки від його ціни, а й від цін на інші товари. Наприклад, зростання цін на деякі продукти харчування призвело в Україні до зменшення попиту на періодничні видання.Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їх тиражі.

8) Сума попиту споживача на всі закуплені ним товари і покупки дорівнює за вартістю сумі всіх проданих ним товарів і послуг (і послуг праці).

9) Ринок безперервно здійснює "пошук” так званих тівноважних цін

10) Конкуренція—це важливий чинник встановлення рівноваги (через ціни). Існуючи цінові сигнали регулюють ринок; з допомогою них доягається рівновага

11) Для рівноваги потрібні ринковий механізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому. Так звана планова система.

Заключення.

! Аналіз попиту і пропозиції показує, як ринковий механізм розвязує тріаду економічних проблем: що, як і для кого виробляти. Він демонтсрує, як "голосування” грішми встановлює ціни і кількість різних товарів

! Крива попиту відображає звязок між величиною попиту та ціною певного товару за інших однакових умов. Майже всі товари ідлягають закону спадного попиту. Коли змінюються деякі фактори: доходи споивачів, смаки та уподобання, кількість населення або ціни на споріднені товари та інше, крива попиту переміщується

! Крива пропозиції відбиває звязок між кількістю товару, яку виробники хочуть проати за іниших однакових умов і ціною цього товару. Величина пропозиції прямо залежить від ціни. На пропозицію впливають й інші фактрои, що відмінні від власної ціни товару (вартість виробництва, вартість ресурсів, податки та інше).

! Рівновага попиту і пропозиції на конкретному ринку досягається за ціни, за якої сили попиту і пропозиції зрівноважені. Рівноважна ціна—ціна, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції.

! Конкурентно встановлені ціни розподіляють обмежену пропозицію товарів між тими, хто має потребу і відповідно суму грошей.

Правильне визначення оптимальних обсягів виробництва з визначенням потреб споживачів допомогають досягти рівноваги, яка так необхідна на будь-якому ринку бо забезпечує прибуток виробникам та задоволення потреб споживачів. В сучасних економічних умовах для Української економіки питання ціноутворення, дослідження попиту та визначення пропозиції, а також грамотна державна політика щодо встановлення "стелі цін”, впровадження податків або їх скасування є залогом економічного зростання.

Так, наприклад, штучне утримання "стелі цін” нижче рівноважної ціни на хлібопекарські вироби в умовах обмежених запасів зерна певної якості, та все зростаючих закупочних цін примусило виробників нести збутки, а це означає, що ніяких коштів у розширення чи оновлення устаткування не відбувається, також неможливо збільшувати заробітню плату виробникам.

Список використаної літератури:

1. Самуельсон П. Нордгауз В. Мікроекономіка.-К.Основа, 1998

2. Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економікс.-М.Республика,1992

3. Будаговська С., Кілієвич О.....мікроекономіка та Макроекономіка (підручник).-К.:Основа,2001

4. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основи економіки.-К.:вища школа, 1998

5. Радіонова І.Ф. Загальна економіка.-К.:А.П.Н, 2000

6. Гальчинський А.С, Єщенко П.С., -К:вища школа, 1999

7. Чепурін М.Н, Кисельова Є.А. Сбірник задач з економічної теорії-Киров, 2000

8. Самуельсон П. Нордгауз В. Економіка.-К.Вільямс, 2003

9. Гарольд Шапіро, Д.Доусон Прико=ладна економіка.-К.Артек, 2001


 


[1] Самуельсон П. Нордгауз В. Економіка.-К.Вільямс, 2003

[2] Гарольд Шапіро, Д.Доусон Прико=ладна економіка.-К.Артек, 2001

[3] Гарольд Шапіро, Д.Доусон Прико=ладна економіка.-К.Артек, 2001

[4] Нчерки з новітньої історії політичної економії і соціалізму

 

[5] Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економікс.-М.Республика,1992

[6] Самуельсон П. Нордгауз В. Економіка.-К.Вільямс, 2003

[7] Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економікс.-М.Республика,1992

[8] Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основи економіки.-К.:вища школа, 1998

[9] Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основи економіки.-К.:вища школа, 1998

[10] Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економікс.-М.Республика,1992

[11] Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економікс.-М.Республика,1992

[12] Радіонова І.Ф. Загальна економіка.-К.:А.П.Н, 2000

[13] Самуельсон П. Нордгауз В. Економіка.-К.Вільямс, 2003

[14] Радіонова І.Ф. Загальна економіка.-К.:А.П.Н, 2000

[15] Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основи економіки.-К.:вища школа, 1998

[16] Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економікс.-М.Республика,1992

[17] Гальчинський А.С, Єщенко П.С., -К:вища школа, 1999

[18] Гальчинський А.С, Єщенко П.С., -К:вища школа, 1999

[19] Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економікс.-М.Республика,1992





Реферат на тему: Поняття ринкової економіки та дослідження механізмів досягнення ринкової рівноваги (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.