Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економічна теорія

Динаміка, тенденції та шляхи подолання безробіття на Хмельниччині (реферат)



Зміст

1. Особливості становлення ринкових відносин, зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці

2. Оцінка рівня безробіття Хмельниччини: динаміка, тенденції, шляхи подолання

Використана література

1. Особливості становлення ринкових відносин, зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці

Перехід України до соціально орієнтованої ринкової економіки супроводжується цілою низкою негативних явищ. Одним з них є безробіття. З одного боку, безробіття – складна економічна проблема, внаслідок якої країна неповною мірою використовує наявний людський потенціал і недоотримує частку валового внутрішнього продукту, яку потенційно могла б отримувати. Крім того, безробіття спричинює негативні зміни в складі людських ресурсів, а саме: погіршення якісних характеристик робочої сили, втрату працівниками їхніх професійних навичок, кваліфікації, послаблення мотивації до праці, зниження продуктивності праці, відтік найбільш кваліфікованої робочої сили за межі країни. З іншого боку, внаслідок безробіття країна несе значні фінансові збитки, утримуючи безробітних, відшкодовуючи їм втрати в доходах на період пошуку нових сфер прикладання праці. Незаперечним є і той факт, що безробіття – складна соціальна проблема, оскільки може продукувати соціальну нестабільність, криміналізацію суспільства, наростання деструктивних настроїв. Для окремих осіб перебування у статусі безробітного спричиняє депресивні настрої, почуття меншовартості та безвиході. Саме ці аргументи впевнюють в нагальній актуальності теми цього дослідження та в потребі її розроблення в умовах сучасного економічно нестабільного стану економіки України, в яку ввійшла держава за наслідками світової фінансової економічної кризи.

Теоретичним підґрунтям у дослідженні проблеми зайнятості населення та безробіття можуть слугувати праці вчених світової економічної науки. Окремі аспекти безробіття, причини його виникнення та шляхи регулювання досліджували ще А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, А. Маршалл, Дж.М. Кейнс, М. Фрідмен та інші. Безробіття як одна з найактуальніших проблем економіки привертає посилену увагу і сучасних дослідників. Теоретичні, методичні та прикладні аспекти цієї проблеми набули розвитку в працях вітчизняних науковців. – С. Бандури, Д. Богині, Р. Кузнєцової, Е. Лібанової, В. Онікієнка, Г. Осового, І. Петрової, В. Петюха, І. Черніна, М. Шаленко та інших. Значний науковий інтерес до даної проблеми виявляють російські вчені – Б. Бреєр, С. Виборова, Н. Вишневська, С. Єршов, О. Кашина, С. Куришова, А. Нікіфорова, С. Рощін, Ю. Симагін, В. Павленков, Л. Чижова та інші. У розроблення наукових основ становлення ефективніших моделей розвитку трудового потенціалу, зокрема зайнятості та безробіття на регіональному та галузевому рівні на засадах дії законів ринкової економіки вагомий внесок зробили науковці-дослідники М.І. Долішній, С.М. Злупок, В.С. Кравців, В.П. Мікловда, М.І. Пітюлич та ін. Водночас, незважаючи на значний науковий доробок неповною мірою досліджено питання щодо вдосконалення становлення ринкових відносин, зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці, що власне і стало предметом нашого дослідження.

У ході проведення дослідження використовували методи статистичні, економіко-математичні, порівняльного аналізу та динамічних рядів. Враховуючи актуальність цієї проблеми, було поставлено за мету – дослідити особливості становлення ринкових відносин, зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці. Для висвітлення мети робота складається з двох розділів. У першому розділі йдеться про зайнятість трудового потенціалу на регіональному ринку праці. Другий розділ присвячений аналізу трудового потенціалу як основаного стратегічного ресурсу в регіонах України.

Вадою дослідження щодо зайнятості трудового потенціалу і ринку праці є те, що ці проблемні питання розглядали у відриві від Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). До 2000 р. зайнятість населення в статистичній інформації наводили за галузевим принципом, а починаючи з 2001 р. – за видами економічної діяльності. Для перехідного періоду на регіональному рівні характерне порушення динамічності у зайнятості населення внаслідок трансформаційних процесів в економіці, які проявились у зменшенні середньооблікової кількості штатних працівників у провідних секціях КВЕД сфери матеріального виробництва Закарпатської області (табл. 1).

Дослідження засвідчують, що на основі табл. 1 простежується тенденція щодо трансформації зайнятості населення за видами економічної діяльності, які проявляються в такому:

● групування п'яти секцій КВЕД виробничої сфери (A, C, D, E, F) засвідчує, що зайнятість в них має тенденцію до зменшення. Так, якщо у 2001 р. в аналізованих секціях КВЕД було зайнято 63,6 % населення до всіх видів економічної діяльності, то у 2008 р. частка зайнятого населення у цих секціях становила 45,3 %;

● аналогічна ситуація і щодо зайнятості найманих працівників. Так, у 2001 р. частка їх серед найманих працівників усіх видів діяльності становила 41,0 %, а в 2008 р. – 33,7 %. Особливо така тенденція проявилась у секції А – сільське господарство, мисливство, лісове господарство, де зайнятість у 2001 р. становила 43,0 %, а в 2008 р. – 27,3 %, зокрема найманих працівників відповідно 10,0 та 5,6 %;

● внаслідок структурних змін у видах економічної діяльності зросла зайнятість у сфері послуг. Так, у секціях G, H – торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку та діяльність готелів і ресторанів, зайнятість у 2008 р. порівняно з 2001 р. збільшилась на 97,4 %, або на 48,1 тис. осіб. Така ж тенденція притаманна й іншим секціям КВЕД, а саме І – діяльність транспорту та зв'язку; J – фінансова діяльність і особливо секції О – надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту (зайнятість збільшилась більше ніж у 5 разів, або із 10,5 до 52,7 тис. осіб) та іншим.

Отже, структурні зміни в економіці за видами економічної діяльності зумовили трансформацію зайнятості населення і, як видно з табл. 1, види економічної діяльності сфери послуг займають провідне місце в господарстві регіону. За командно-адміністративної системи це співвідношення було протилежне, оскільки переважала зайнятість у сфері матеріального виробництва, а не послуг.

Науковий і практичний інтерес становлять дослідження щодо кількості штатних працівників, зокрема працівників в еквіваленті повної зайнятості за видами економічної діяльності в Закарпатській області (табл. 2).

З табл. 2 випливають такі висновки:

● по-перше, середньооблікова кількість штатних працівників в аналізованих роках (2004-2008 рр.) дещо перевершує середньооблікову кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості. Це засвідчує, що частина з них працювала в режимі неповної зайнятості. Зокрема, середньооблікова кількість всіх штатних працівників у 2004 р. становила 202,7 тис. осіб, в еквіваленті повної зайнятості 194,2 тис. осіб, тобто різниця становить 8,5 тис. осіб. У 2008 р. різниця між ними становила 5,2 тис. осіб (207,0 за середньообліковою кількістю штатних працівників і 201,8 тис. осіб в еквіваленті повної зайнятості);

● по-друге, за всіма видами економічної діяльності регіону як у першому, так і другому випадках у 2008 р. порівняно з 2005 р. збільшилась середньооблікова кількість штатних працівників та працівників в еквіваленті повної зайнятості відповідно на 2,0 та 3,4 тис. осіб. Таке збільшення відбулося за рахунок секцій С, D, Е (промисловість), F – будівництво, Н – діяльність готелів та ресторанів, К – операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, а також L – державне управління.

Серед середньооблікованої кількості працівників, частина з них працює в режимі неповного робочого дня (тижня), а тому в еквіваленті повної зайнятості їхня кількість буде дещо менша від всіх штатних працівників. Аналогічна тенденція характерна для міст і районів у межах природноекономічних зон області (табл. 3).

Показники табл. 3 засвідчують про особливості проявів зайнятості у розрізі природно економічних зон.

По-перше, найбільша середньооблікова кількість штатних працівників припадає на низинну природноекономічну зону, а саме: 62,1 % (127,2 із 205,0 тис. осіб в регіоні) у 2005 р. та 62,9 % (130,3 із 207,0 тис. осіб) у 2008 р. до всієї кількості до аналогічного показника по регіону. Аналогічна тенденція і щодо середньооблікової кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості. Так, у 2005 р. в еквіваленті повної зайнятості у цій природноекономічній зоні таких осіб нараховувалось 63,2 % (125,3 із 198,4 тис. осіб), а в 2008 р. 63,7 % (128,6 із 201,8 тис. осіб). Тенденція розширеного відтворення середньооблікової кількості працівників, в тому числі в еквіваленті повної зайнятості у 2008 порівняно з 2005 р. характерна для всіх районів і міст аналізованої природноекономічної зони, за винятком м. Чоп, Берегівського та Мукачівського районів.

По-друге, на передгірну і гірську природноекономічну зону припадає значно менше середньооблікової кількості штатних працівників та в еквіваленті повної зайнятості, ніж загалом у низинній. Так, у 2005 р. на ці дві внутрішньотериторіальні одиниці кількість штатних працівників становила 37,9 % (77,7 тис. осіб від всієї кількості таких працівників регіону), зокрема на передгірну – 20,4 % (41,9 тис. осіб), а на гірську – 17,5 % (35,8 тис. осіб).

По-третє, середньооблікова кількість штатних працівників у всіх природноекономічних зонах в аналізованих роках перевершує працівників в еквіваленті повної зайнятості, що підтверджує про значну частку працівників, які працюють в неповному режимі зайнятості.

Трудовий потенціал є головним чинником економічного зростання в регіонах. Регіональна диференціація рівня розвитку людських ресурсів визначається відмінностями демографічних тенденцій, зайнятості населення та стану ринку праці, освітньо-кваліфікаційних характеристик трудового потенціалу, рівня матеріального та фінансового забезпечення населення, розвитку соціальної інфраструктури та системи забезпечення соціальними послугами тощо. Важливу роль у дослідженні відіграє аналіз та перспективи процесів і тенденцій, які впливатимуть на сферу зайнятості та соціально-трудових відносин загалом. Практика свідчить, що під впливом науково-технологічного прогресу змінюється роль людини у трудовому процесі. Постійно зростає перелік професій, де професійні навики, рівень освіти, здатність освоювати ноу-хау визначають успішність підприємництва в усіх видах економічної діяльності. Насамперед, це характерно для тих секцій видів економічної діяльності, які визначають рівень конкурентоспроможності регіонів як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. У цьому плані, на нашу думку, заслуговує на увагу створення спеціальної (вільної) економічної зони "Закарпаття", долучення Закарпатської області до складу Карпатського Єврорегіону, а також створення спільних підприємств.

Науковці Інституту економічного прогнозування НАН України стверджують, що Україна в довготривалій перспективі зможе підтримувати помірні темпи росту ВВП, які в середньому в 1,5 раза більші, ніж аналогічні показники країн з розвиненою ринковою економікою. Водночас відзначимо, що рівень зростання ВВП у 2001-2004 рр. в Україні значно перевищував аналогічний показник розвинених країн ЄС. Ці вимоги стосуються і виробництва валового регіонального продукту (ВРП) в Україні та Закарпатській області. На основі цього показника та зайнятості населення ми розробили табл. 4.

Виходячи з наведеної таблиці, можна зробити тенденційні висновки щодо зростання виробництва валового регіонального продукту протягом 2006–2015 рр. за незначного збільшення зайнятості, а саме:

● за помірним прогнозом економічного розвитку України на перспективу видно, що з 2006 по 2010 р. середньорічний темп приросту ВВП становитиме 8,0 %, або збільшиться за цей період на 47,0 %;

● проте фактичні дані засвідчують, що у 2005 р. валовий регіональний продукт на Закарпатті зріс на 26,5 %, в 2006 р. – на 20,4 %, а в Україні відповідно на 27,9 та 21,8 %, тобто приріст ВВП за один окремо взятий з цих років (2005, 2006 р.) перевершив прогнозовані показники майже в 3 рази;

● для подальших перспективних розрахунків ми вивели коефіцієнти збільшення цього показника на 2011 та 2015 рр., які взято з відповідної наукової розробки Інституту економічного прогнозування НАН України як для країни загалом, і застосовані для аналогічних розрахунків на рівні регіону;

● у 2015 р. порівняно з 2005 р. ВРП у Закарпатській обл. збільшиться на 156,7 %, а по Україні – на 159,7 %. У процесі подальшого перспективного дослідження враховано також показники кількості постійного населення. В регіоні в аналізованих перспективних роках відтворення населення матиме розширений характер, в Україні до 2011 р. – звужений режим відтворення, а вже до 2015 р. проявиться тенденція до розширеного відтворення населення. Тенденція розширеного відтворення населення в Закарпатській області не викликає сумніву, оскільки вона почала проявлятися з 2006 р., а в Україні продовжується тенденція звуженого відтворення;

● на основі перспективних показників відтворення постійного та зайнятого населення здійснено розрахунок щодо виробництва валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу такого населення. Перспективні дані також засвідчують про наростаючу тенденцію щодо виробництва ВРП в розрахунку на одну особу як постійного, так і зайнятого населення в регіоні та Україні.

Трансформаційні процеси в економіці зумовили активізацію територіальних переміщень населення, тобто міграційних процесів, які стали окремим і специфічним фактором формування національного та регіональних ринків праці (адміністративні області України, АР Крим). Науковий і прагматичний інтерес становлять дослідження основних напрямів міграції населення в межах районів і міст за природноекономічними зонами регіону (табл. 5).

З табл. 5, як засвідчують дослідження, проявляються такі негативні тенденції двох аналізованих міграційних процесів у регіоні: загалом відбувається звужене відтворення населення за рахунок цих напрямків міграції. Так, в аналізованому році сальдо міграції становило -2333 особи.

Аналогічна тенденція характерна для всіх природноекономічних зон, і особливо найбільше зменшилось населення у передгірній (сальдо міграції 1327) та в гірській (-968 осіб);

● найбільша частка негативного сальдо міграції припадає на міжрегіональну міграцію (-1528 осіб, або 65,5 % до всіх напрямків міграції). У межах природноекономічних зон дещо протилежні тенденції. Так, у низинній природноекономічній зоні переважає міждержавна міграція порівняно з міжрегіональною, а у передгірній та гірській навпаки – міжрегіональна міграція.

Більш масштабна міжрегіональна міграція впливає на зменшення чисельності населення області та природноекономічних зон, проте цей напрямок міграції не впливає на кількість населення України;

● внаслідок міждержавної міграції населення регіону в 2005 р. зменшилось на 805 осіб, або на 34,5 % до всіх напрямків міграції. Найбільш негативне сальдо міждержавної міграції – у низинній природноекономічній зоні (-510 осіб), а також у гірській (-220 осіб), і значно нижчий показник у передгірній (93 особи).

Отже, здійснене дослідження показало, що до перспективних напрямків удосконалення управління міграцією належать регулювання міждержавного руху населення, еміграційних процесів (трудових, стаціонарних), стримування нелегальних виїздів робочої сили за межі країни, які полягають у використанні досвіду окремих країн щодо "продажу" надлишкової робочої сили на певний час іншим державам та з успіхом використовує ціла низка країн, передусім: Туреччина, колишні республіки Югославії, Китай, Польща, Індонезія, Філіппіни та інші. Такий досвід сприятиме зменшенню напруги на ринку праці та поліпшенню кількісних і якісних характеристик трудового потенціалу в регіоні. Саме тому ці аспекти потребують подальшого наукового обґрунтування.

2. Оцінка рівня безробіття Хмельниччини: динаміка, тенденції, шляхи подолання

На сучасному етапі розвитку для України основними завданнями постають активізація регулятивної функції держави та здійснення перетворень в соціальній та економічній сферах життя суспільства. А в період кризи потрібно здійснювати більш ретельне дослідження соціальноекономічного розвитку регіонів, їх особливостей, природного та трудового потенціалу. І однією із важливих проблем економіки як в Україні, так і в інших країнах світу виступає проблема безробіття, що за своєю суттю означає недовикористання економічного потенціалу, прямі економічні втрати, а його зростання знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує заощадження у населення, і загалом веде до занепаду раніше досягнутого рівня життя.

Теоретичні дослідження функціонування ринку праці вітчизняної наукової школи розпочалися на початку 90-х років. Проблеми безробіття, управління трудовими ресурсами, їх рухом і використанням, а також удосконалення якості як умови підвищення конкурентоспроможності розглянуті в наукових працях Б.Бреєва, О.Богуцького, І.Бондар, Д.Богині, М.Долішнього, І.Заславського, В.Прокопова, В.Онікієнка, Л.Костіна, Г.Купалової, Л.Лєбєдєвої, О.Хомри. Зокрема, у працях В.Апер'яна, Д.Богині, О.Котляра, Е.Лібанової, В.Оніщенка, Є.Янковської досліджені різні аспекти відтворення робочої сили й пов'язані з ними складнощі та суперечності функціонування ринку праці. Останнім часом увагу науковців привертають проблеми управління процесами на регіональних ринках праці. Їм присвячені дослідження С.Бандура, Д.Богині, В.Брича, Л.Ємельяненко, Т.Заяць, Л.Лебединської, Ю.Туранського, М.Шаленко.

Однак на сьогодні немає узагальнюючої методики подолання безробіття та управління зайнятістю в регіональному розрізі. Аналіз проблем безробіття виступає однією з передумов підвищення ефективного управління регіоном та проведення раціональної соціальної та економічної політики, що загалом мала б призвести до підвищення добробуту населення.

Як і в цілому по країні, так і в Хмельницькому регіоні протягом 2005 – 2007 років простежувалися позитивні тенденції на ринку праці. Протягом 2006 – 2007 років валовий регіональний продукт суттєво зростає: у 2007 – на 28,5% у порівнянні з 2006, а валовий регіональний продукт на душу населення – на 29,6%. Також зросли капітальні інвестиції близько на 51% до попереднього періоду і становили 3 млрд грн, та дохід на 1 особу, який становив майже 9 тис. грн в той час як в 2006 не перевищував 7 тис. грн. Покращення цих макроекономічних показників стало основою скорочення рівня безробіття в даний період (табл. 1).

Так, якщо в 2006 р. відбулося незначне зменшення кількості безробітних у віці 15 – 70 років (за методологією Міжнародної організації праці) у порівнянні з попереднім періодом, а саме – на 700 осіб, і становила вона 55,2 тис. осіб, то в 2007 р. скоротилася до 52 тис. осіб, що менше на 3,2 тис. осіб проти 2006 року, а темп росту становив 93,02 %, в той час як в 2006 р. – 98,7%.

Рівень безробіття населення у віці 15 – 70 у 2005 році становив 8,7 відсотків до економічно активного населення даної групи, а у працездатному віці 9,8 %. У 2006 році намітилася тенденція до спаду: як в одній, так і в іншій віковій групі зменшення безробіття відбулося на 0,1%, а співвідношення рівня безробітних цих груп залишилося майже незмінним. Якщо у 2006 р. скорочення рівня безробіття в обох групах було досить несуттєвим у порівнянні з попереднім роком, то у 2007 році у групі осіб віком 15 – 70 років він зменшився на 0,5 %, а темп росту – на 5,7 % (у 2006 році становив 98,9%). Безробіття у групі населення працездатного віку скоротилося на 0,6%, а темп росту – з 99% у 2006 р. до 92,9%.

Змінилось також і співвідношення між цими віковими групами і відмінність становить 1%, в той час як в 2005 та 2006 роках – 1,1%. Що стосується рівня зареєстрованого безробіття, то за період 2005 – 2007 років він поступово знижувався. Якщо у 2006 р. він становив 3,7 %, то у 2007 р. цей показник досяг найнижчого рівня за останні 5 років, а саме 3 % і темп росту зменшився до 81%.

Дана тенденція простежувалася і протягом 2008 року, проте лише до жовтня, тобто до початку світової фінансово-економічної кризи, що призвела до зменшення замовлень від споживачів продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, зменшення інвестицій в основний капітал, зниження цін на свою продукцію, відправки працівників у безоплатні відпустки та встановлення неповного режиму роботи. Фінансова неспроможність більшості підприємств і організацій звільняти працівників за скороченням і виплачувати їм вихідну допомогу провокувала громадян звільнятися за згодою сторін. Загалом у 2008 р. рівень зареєстрованого безробіття зріс до 4,3%, що на 1,3 % більше у порівнянні з попереднім періодом, а темп росту досяг 116,2 %. Кількість громадян, що перебували на обліку в Хмельницькому регіональному центрі зайнятості збільшилася у 1,5 рази і досягла 33589 осіб. Темп росту кількості безробітних становив 114,1%, в той час як в 2007 р. – 79%.

У 2008 р. значне збільшення рівня безробіття відбулося внаслідок змін в організації виробництва, оптимізації розмірів підприємств, внаслідок чого було вивільнено 21530 громадян, що у 6 раз більше ніж у 2007 році. Збільшилася і кількість осіб, що звільнилися за власним бажанням, і у 2008 р. становила 9838 осіб, а темп росту 104%.

Якщо ж проаналізувати рівень зареєстрованого безробіття за період 2006 – 2008 років за статтю, то видно, що рівень безробітних жінок значно перевищує рівень безробітних чоловіків. Наприклад, в 2006 році він був більший на 0,8%, а у 2007 р. – на 1,4%, незважаючи на те, що в цьому році він становив лише 3,7%, що являється найнижчим показником за останні 5 років.

Дана ситуація простежується не лише в Хмельницькому, а й в інших регіонах України. Загалом становище жінок на ринку праці визначається такими чинниками: набагато вищими витратами часу, що пов'язано з веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми; прискореними темпами вивільнення жінок з виробництва, набагато більшим навантаженням на одне вільне робоче місце порівняно з чоловіками; ускладненням процесу працевлаштування; обмеженими можливостями кар'єрного зростання. Тому жінки виступають маргінальними групами, спостерігається дуже висока гендерна диспропорція можливостей жінок і чоловіків на ринку праці. З цього виникає необхідність забезпечення рівних прав чоловіків і жінок: не тільки на ринку праці, й в інших галузях соціально-економічного життя.

Незважаючи на те, що рівень безробіття серед жінок значно вищий, ніж серед чоловіків, в обох групах простежується однакова тенденція. До 2007 р. рівень безробіття знижується: серед жінок – на 0,4 %, тобто кількість безробітних жінок скоротилася більше, ніж на 3,6 тис. осіб, а серед чоловіків – на 1%, що означає зменшення безробітних чоловіків більше, ніж на 2,5 тис. осіб. Проте в 2008 році рівень безробітних жінок знову зростає і досягає 4,7 %, а їх кількість – до 17,7 тис осіб, а темп росту становить 101% проти 90% попереднього періоду. Безробіття серед чоловіків зростає на 1,6 %, у порівнянні з 2007 роком і кількість безробітних чоловіків становить майже 16 тис. осіб, а темп росту – 133,4 % в той час як у 2007 становив 70%.

Рівень зареєстрованого безробіття в сільській місцевості значно перевищує рівень безробіття в місті. Якщо в 2007 році різниця становила 2,8%, то вже в 2008 р. – 3,6 %. У 2006 році рівень зареєстрованого безробіття серед сільського населення досяг 5,5 %, а в місті – 2,6%. Внаслідок покращення умов розвитку економіки, збільшення ВРП, доходів на 1 особу, підвищення заробітної плати та інвестиційних вкладів рівень безробіття у 2007 році скорочується в обох групах, проте вже в кінці 2008 року даний показник різко зростає як в сільській, так і в міській місцевостях. Безробіття серед сільського населення збільшилося на 2,2% у порівнянні з попереднім періодом і становило 6,4 %, а темп росту зріс до 116,4%. В місті даний показник також зріс, але темп росту є значно нижчим і становить 107,7% проти 70% у 2007 року.

Загалом рівень безробіття в місті зріс на 1%, незважаючи на те, що у 2007 він зменшився до найнижчого рівня за останні 10 років.

Якщо ж розглянути географічну структуру безробіття, то видно, що значне покращення ситуації у 2006-2007 роках відбулося в таких районах, як Красилівський та Староконстянтинівський, проте незважаючи на позитивну загальну тенденцію в Волочиському та Чемеровецькому районах ситуація погіршилася: в останньому відповідно кількість безробітних зросла майже в 2,6 рази. Проте, як вже зазначалося, внаслідок світової кризи, яка в результаті нераціональної і нескоординованої політики і бездіяльності влади негативно вплинула і на економіку країни, тому рівень безробіття різко зріс у всіх районах Хмельницького регіону, а у деяких навіть у 2 рази.

Якщо в м. Хмельницький у 2007 році безробітних зменшилося у порівнянні з 2006 роком на 7,6%, то у 2008 тенденція змінюється і їх кількість збільшується до 1613 осіб, що на 66,5% більше ніж у 2007 році.

Аналогічна ситуація і в м. Камянець-Подільский, хоча кількість безробітних тут більша, проте темп росту є меншим і становив лише 120%. Лідером по кількості безробітних протягом 2006-2008 років являється Староконстянтинівський район (2596 у 2008 р.), проте темпи росту є не досить високими у порівнянні з іншими районами, де кількість безробітних значно менша і становила лише 94,5%, тобто кількість безробітних хоча і зросла у 2008 році у порівнянні з 2007 роком, проте залишається меншою, ніж у 2006 році. Майже однаковий рівень безробіття в Славутському та Шепетівському районах (більше 2200 осіб у 2008 р.) і вони відповідно займають 2 та 3 місце по кількості безробітних, проте темп росту у першому більший майже на 8%, тобто якщо протягом 2006-2007 років у Шепетівському районі кількість безробітних була більшою, то у 2008 році ситуація змінилася і Славутський район посів вищу сходинку у загальному рейтингу районів Хмельницької області з безробіття.

У Камянець-Подільському та Дунаєвецькому районах також досить багато безробітних – більше 2 тис. осіб. у 2008 р. Вони відповідно займають 5 та 6 позицію по кількості безробітних. Майже в половині районах було зареєстровано від 1 до 2 тис осіб безробітних. Сюди відносяться Красилівський, Ізяславський, Теофіпольський райони, в яких кількість безробітних збільшилася на 65 %. Найменшу кількість безробітних у 2008 р. зареєстровано в Хмельницькому, Ярмолинецькому та Летичівському районах, а також у м. Нетішин, в яких вже протягом останніх 3 років зберігається дана тенденція.

Якщо ж розглянути частку кожного району у загальній кількості безробітних, то видно, що протягом 2006-2008 років першу позицію за даним показником займає Староконстянтинівський район, проте якщо у 2006 році він становив 9,3, то у 2007 році зменшився до 7,9% і у 2008 р. до 7,7 %, а за темпом росту посідає одну із останніх позицій – 82,8%. Досить значна частка безробітних припадає на такі райони, як Камянець-Подільський, Шепетівський, Славутський та Красилівський, в яких вона досягає 6-7 %. Проте в них простежуються різні тенденції: наприклад, якщо у Славутському районі протягом 2006-2008 років даний показник збільшувався, то у Камянець-Подільському та Красилівському в 2007 році він спочатку зменшився, а у 2008 р. знову зріс.

У Шепетівському районі він навпаки спочатку зріс, а в наступному періоді знизився. І якщо Шептівський район посідав 2 позицію за даним показником у 2007 році, то у 2008 році Славутський та КамянецьПодільський райони випередили його і посіли відповідно 2 та 3 позиції. Частка безробітних Дунаєвецького району у загальній кількості безробітних у 2007 році збільшилася і становила 6,2%, незважаючи на те що в цьому році кількість безробітних значно знизилася.

Проте у 2008 р. вона знову знизилася до 6%, тобто майже досягла рівня 2006 року. Загалом можна виділити чотири основні групи районів за часткою безробітних району у загальній кількості безробітних: до першої відносяться ті, в яких частка безробіття постійно зростає; до другої – частка постійно знижується, третя – це ті, в яких під час покращення економічних умов вона зменшується, а при погіршенні збільшується, і до четвертої – райони, частка яких є обернено пропорційною до покращення макроекономічних показників, і в яких відповідно кількість безробітних збільшувалася в той час, як в інших районах зменшувалася.

До складу першої групи входять такі райони, як Деражнянський, Ізяславський, Теофільский та міста Хмельницький Камянець-Подільський та Нетішин. Частка безробітних Деражнянського району є не дуже високою і у 2008 році становила 2,4 %, проте темп росту досягає 109,1%. Що стосується Ізяславського та Теофільського, то їх частка і темп росту майже однакові (Ізяславський район – 5%, Теофільський 4,9 % у 2008 році) і перевищували частку Деражнянського району у 2 рази.

У 2006 році частка безробітних міста Хмельницький від загальної кількості безробітних становила 3,6%, а у 2007 році, незважаючи на те, що кількість безробітних у місті Хмельницький зменшується, вона зросла на 0,6 % у порівнянні з попереднім періодом і становила 4,2%. Що стосується 2008 року, в кінці якого нашу економіку спіткала криза, то частка безробітних від загальної кількості безробітних по регіону збільшується до 4,8%.

За період 2006-2008 років частка безробітних міста Камянець-Подільський від загальної кількості безробітних області постійно перевищувала частку безробітних міста Хмельницький і у 2008 році досягла 6,7 %, проте її темп росту є значно нижчим від темпу росту частки безробітних міста Хмельницького і становив 106,3%, в м. Хмельницький 133,3, тобто найвищий темп росту частки безробітних у загальній кількості безробітних області серед усіх міст та районів. В місті Нетішин хоч і зростає даний коефіцієнт, але він є досить незначним і у 2008 році становив 2,1%, тобто м. Нетішин займає одне із останніх позицій за даним показником.

Такі райони, як Новоушицький, Полонський та Старосинявський входять до складу другої групи, і частка кожного досить значна, проте не перевищує 5%, а за темпом росту даного показника ці райони займають останні позиції і він не перевищує 85%.

До третьої групи відносяться такі райони, як Білогірський (частка безробітних у 2008 році від загальної кількості безробітних становила 4%), Городоцький (2,8%), Летичівський (2,3%) та Ярмолинецький (1,9 %) райони. До четвертої групи ввійшли Волочиський та Чемеровецький райони. У 2007 році у Волочиському та Чемеровецькому районах кількість безробітних не зменшується, що притаманно інших районам, а навпаки зростає, що призводить до збільшення частки безробітних цих районів у загальній кількості безробітних регіону і досягає у першому відповідно 4,8% та у другому 4,7%. Проте темп росту даного показника у Волочиському районі у 2008 році значно перевищує темп росту у Чемеровецькому районі і становить 125% проти 108,3%

Виходячи з даної ситуації на ринку праці Хмельницького регіону, можна запропонувати наступні шляхи скорочення рівня безробіття та підвищення зайнятості:

1. Для зменшення як загальнодержавного відповідно і регіонального рівня безробіття потрібно проводити реформування трудового законодавства в сфері зайнятості з метою більш глибокої його адаптації і відповідності міжнародник нормам і принципам.

2. Сприяти підвищенню конкурентоспроможності робочої сили за рахунок підвищення рівня освіти по професіях, які користуються попитом на ринку праці, та перепрофілюванню трудових ресурсів, що є носіями менш перспективних знань і умінь щодо попиту на трудові ресурси.

3. Поглиблювати взаємодію регіональних підприємств і організацій з місцевими органами освіти: по-перше, для проведення моніторингу ринку праці, що виявляє попит на трудові ресурси у визначеній місцевості; по-друге, для залучення інвестицій у сферу освіти на розвиток матеріальної бази навчальних закладів, що підвищить рівень навчання професійним навичкам робочої сили; по-третє, для створення системи замовлення працівників підприємствами й організаціями, щоб знизити рівень безробіття в найбільш незахищеному сегменті ринку праці — молодіжному.

4. Розвивати більш тісну і плідну взаємодію між органами місцевого самоврядування та територіальними громадами для підвищення ефективності планування і регулювання регіональних сегментів ринку праці. Для цього необхідно надати більше прав і свобод органам місцевого самоврядування у вирішенні проблем і регулюванні місцевого ринку праці, підвищити їх відповідальність за розвиток інфраструктури ринку праці у створенні несприятливих умов для безробіття, бідності.

5. Сприяти розвитку дрібного і середнього бізнесу. Для цього необхідно: по-перше, удосконалити податкову систему, зробити її більш прозорою і менш корумпованою, що знизить податковий тягар на роботодавців і працівників та буде сприяти позитивній динаміці створення нових робочих місць; по-друге, спростити порядок реєстрації фірм, звітності, зменшити збори, пов'язані з реєстрацією; по-третє, розвивати систему кредитування, надання грантів для суб'єктів підприємницької діяльності, проводити зниження відсоткових ставок по кредитах та розвивати і зробити більш доступною оренду обладнання у вигляді лізингу.

6. Знижувати диспропорції між пропозицією робочої сили і попитом на неї шляхом створення єдиної загальнодоступної бази даних. Вказане включає деталізовану інформацію: про можливості влаштування на роботу, заробітну плату по визначеній спеціальності як у короткотривалому, так і у довготривалому періоді відносно країни, регіону, міста; про учбові заклади, їх рейтинг, професіоналізм провідних викладачів, спектр послуг у вигляді запропонованих спеціальностей. Дана інформаційна база полегшить вибір найбільш придатної і перспективної профорієнтації, знизить ризик навчального закладу зменшить невідповідність попиту та пропозиції на ринку праці.

7. Детально проаналізувати діяльність кожного вищого навчального закладу стосовно запропонованих напрямів навчання, рівня професіоналізму викладачів, матеріально-технічної бази, рівня освіти випускників. На основі аналізу встановити доцільність існування кафедр вузів або взагалі деяких вузів, розробити рекомендації, що будуть сприяти якісній підготовці спеціалістів, а не кількісній, яка має місце у сьогоднішній системі навчання. Акцентувати увагу керівництва на напрямах навчання найбільш перспективні у майбутньому, заборонити створення напрямів навчання, які не відповідають профілю вузів.

Дані кроки зменшать випуск спеціалістів, які не користуються попитом на ринку праці, до необхідного рівня та надлишковий випуск взагалі, підвищать професійний рівень і мобільність випускників на ринку праці, а також будуть сприяти підвищенню якісності профільної діяльності вузів.

Використана література:

1. Машика Ю.В., Роман С.І. Особливості становлення ринкових відносин, зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці / Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.12, с.224-234

2. Паньковська Л. С. Оцінка рівня безробіття Хмельниччини: динаміка, тенденції, шляхи подолання / Вісник Хмельницького національного університету 2009, № 4, T. 3, с.74-79



--------------- Повну версію реферата можна скачати на початку (у верхній частині) сторінки ---------------



Реферат на тему: Динаміка, тенденції та шляхи подолання безробіття на Хмельниччині (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2014. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.  Створити сайт безкоштовно