Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Збереження судинних рослин, популяцій сосюреї порца та гастероїдних базидіоміцетів на заповідних територіях (реферат)

Зміст

1. Збереження судинних рослин в біосферному резерваті "Розточчя"

2. Дослідження популяцій сосюреї порца в Українських Карпатах

3. Гастероїдні базидіоміцети національного природного парку "Гомільшанські ліси"

1. Збереження судинних рослин в біосферному резерваті "Розточчя"

Розточчя це північно-західний відріг Подільської височини, що простягається від м. Львова в північно-західному напрямку на 60 км і продовжується на території Польщі ще на 120 км до м. Краснік. Горбисте пасмо Розточчя шириною 15-20 км має абсолютні середні висоти 290-350 м і підноситься над навколишньою територією на 80-110 м (Геренчук, 1964). Розточчя частина Головного Європейського вододілу, що розділяє річки Чорного (басейн р. Дністра) і Балтійського морів (басейни р. Західного Бугу, р. Сяну). Горбистий рельєф, порізаний річковими долинами, чисельні стави, висока лісистість (близько 50%) головні чинники унікального ландшафтного, екосистемного і біологічного різноманіття регіону, яке потребує охорони. Біосферний резерват "Розточчя" проектується на площі 30084 га і включатиме в себе території природного заповідника "Розточчя" (ПЗР) 2084 га із охоронною зоною (1818 га), Яворівського національного природного парку (ЯНПП) 7079 га, Регіонального ландшафтного парку "Равське Розточчя" (РЛПРР) 19103 га.

У майбутньому планується створення міжнародного білатерального українсько-польського біосферного резервату на транскордонній території. Екологічним коридором, який об'єднуватиме проиродоохоронні території сусідніх держав, виступатиме з українського боку Регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя", з польського ландшафтний парк "Південно-Розточанський".

Флора Розточчя привертала увагу вчених, починаючи з початку XIX ст. Відомості про рослинний світ регіону містяться у працях F. Yerbich, S. Jarolim, H. Lobarzewski, H. Zapalowiez, В. Шиманської (Загульський, 2001), E. Woloszczak (1874), J. Krol, (1875), B. Blocki (1881), S. Trusz (1882), W. Szafer (1910). Створення природного заповідника "Розточчя" у 1984 р. стало початком детального вивчення флори регіону. М. Сорока провела інвентаризацію, результати якої опубліковано в монографії (Сорока, 1990). Інформацію про рідкісні рослини Розточчя знаходимо в роботах О. Кагала (1989, 1990), М. Сороки (1990, 1995, 1999), В. Ткачика (1999), М. Загульського (2000, 2001), П. Ященка (2001), І.П. Любинець (2006). У Літописах природи Природного заповідника "Розточчя" щорічно подаються результати моніторингу за станом популяцій Galanthus nivalis L., Lilium martagon L., Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. та ін.

На основі літературних джерел і власних польових досліджень, наводимо список рідкісних рослин, які зростають на теренах проектованого біосферного резервату (належать до ЧКУ, Європейського Червоного списку, додаток 1 Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі).

1. Lycopodium annotinum L. (Lycopodiaceae) Плаун річний. ЧКУ, категорія 2. Трапляється доволі часто. Зростає в хвойних і мішаних лісах, в свіжих і вологих екотопах, куртирізних розмірів.

2. Lycopodiella inundata (L.) Holub (Lycopodiaceae) Лікоподієлла заплавна. ЧКУ, категорія 2. Для Розточчя у Червоній книзі не наводиться. В літературі згадується знахідка в смт. Івано-Франкове, 10. 1985, (LW) (Загульський, 2001). Росте на обводнених ділянках торфових боліт, на вологих пісках. Чисельність зменшилася в результаті осушення боліт.

3. Huperzia selago (L.) Bernh. (Huperziaceae) Баранець звичайний. ЧКУ, категорія 1. На території Розточчя трапляється часто. Зростає куртималих розмірів (0,5м2) в тінистих дубових і букових лісах. У 2007 р. виявлено І. Хомином чисельні нові місцезростання на території ПЗР та в охоронній зоні.

4. Salvinia natans (L.) All. (Salvniaceae) Сальвінія плаваюча. ЧКУ, категорія 2, додаток до Бернської конвенції. Росте у водоймах з стоячою або слабопротічною водою в охоронній зоні ПЗР. Виявлена І. Хомином у 2006 р. Ценопуляції чисельні, але не стабільні.

5. Betula humilis Schrank (Betulaceae) Береза низька. ЧКУ, категорія 3. В Червоній книзі для Розточчя не наводиться. Зростає на території ПЗ "Розточчя". Популяція багаточисельна, стабільна.

6. Betula obscura A. Kotula (Betulaceae) Береза темна. ЧКУ, категорія 3. В Червоній книзі для Розточчя не наводиться. Знайдена К. Малиновським біля с. Ставки (Сорока, 1995).

7. Viola alba Bess. (Violaceae) Фіалка біла. ЧКУ категорія 1. Місцезнаходження: ПЗР (Сорока, 1990, 1995).

8. Lunaria rediviva L. (Brassicaceae) Лунарія оживаюча. ЧКУ, категорія 3. Зростає в мішаних широколистяних лісах. В ЧКУ для Розточчя не наводиться. Виявлена М. Загульським (2000).

9. Salix myrtilloides L. (Salicaeae) Верба чорнична. ЧКУ, категорія 3. Росте на сфагнових болотах. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Заливки (Жижин, 1989). В останні роки зростання виду не підтверджено.

10. Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. (Vacciniaceae) Журавлина дрібноплода. ЧКУ, категорія 1. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

11. Daphne cneorum L. (Thymelaeaceae) Вовчі ягоди пахучі. ЧКУ, категорія 2. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

12. Aldrovanda vesiculosa L. (Droseraceae) Альдрованда пухирчаста. ЧКУ, категорія 2. Знайдена в штучній водоймі ур. Верещиця М. Сорокою та І. Хомином у 2004 р.

13. Drosera anglica Huds. (Droseraceae) Росичка англійська. ЧКУ, категорія 2. Вид вказувався як зниклий для регіону (Сорока, 1995). Місцезнаходження: РЛПРР, м. Рава-Руська, охоронна зона ПЗР, с. Лелехівка, смт. Івано-Франкове (Загульський, 2004).

14. Crataegus ucrainica Pojark. (Rosaceae) Глід український. Європейський червоний список. Розсіяно зростає на лісових галявинах, узліссях, просіках, серед чагарників. В ПЗР виявлений М. Сорокою (1990).

15. Trapa natans L. s. str. (Trapaceae) Водяний горіх плаваючий. ЧКУ, категорія 2. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

16. Astrantia major L. (Apiaceae) Астранція велика. ЧКУ, категорія 2. Зростає на лісових галявинах, узліссях, просіках, серед чагарників. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

17. Valeriana dioica L. (Valerianaceae) Валеріана дводомна. ЧКУ, категорія 3. Зростає на торфових луках, серед чагарників, у вільшанниках. Місцезнаходження: ПЗР, ЯНПП.

18. Nymphoides peltata (S. G. Gmel.) O. Kuntze (Menyanthaceae) Плавун щитолистий. ЧКУ, категорія 2. Трапляється на мілководді, у стоячих і слабопротічних водах. Вказується для околиць заповідника Розточчя (Ткачик, 1999).

19. Atropa belladonna L. (Solanaceae) Беладонна звичайна. ЧКУ, категорія 2. Зростає в букових та дубово-букових лісах на освітлених ділянках. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

20. Pedicularis sceptrum-carolinum L. (Scrophulariaceae) Шолудивник королівський. ЧКУ, категорія 1. Зростає на болотах, заболочених луках, в заростях чагарників, ур. Ставки (Сорока, 1990).

21. Pinguicula vulgaris L. (Lentibulariaceae) Товстянка звичайна. ЧКУ, категорія 2. Зростає на низинних болотах, болотистих луках. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

22. Dracocephalum austriacum L. (Lamiaceae) Змієголовник австрійський. ЧКУ, категорія 3. Зростає на вапнякових відслоненнях, серед чагарників. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

23. Senecio besseranus Minder. (Asteraceae) Жовтозілля Бессера. ЧКУ, категорія 1. Зростає на лучностепових ділянках, післялісових луках, схилах, узліссях. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

24. Lilium martagon L. (Liliaceae) Лілія лісова. ЧКУ, категорія 2. Зростає в листяних та мішаних лісах по всій території Розточчя. Нові місця зростання виявлено І. Хомином на території охоронної зони ПЗР у 2007 р. Досліджується в ЯНПП, ПЗР ценопуляції повночленні, насіннєве відтворення задовільне (Любинець, 2006).

25. Allium ursinum L. (Alliaceae) Цибуля ведмежа. ЧКУ, категорія 2. Зростає в широколистяних та мішаних лісах. Місцезнаходження: ЯНПП.

26. Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) Підсніжник білосніжний. ЧКУ, категорія 2. Зростає в листяних лісах, на галявинах, серед чагарників. На Розточчі відомо багато місцезростань.

27. Leucojum vernum L. (Amaryllidaceae) Білоцвіт весняний. ЧКУ, категорія 2. Трапляється на вологих луках, у вологих листяних лісах. Для Розточчя у Червоній книзі не наводиться. М. Сорокою та Н. Ференц виявлена популяція на західній околиці с. Фійна.

28. Crocus heuffelianus Herb. (Iridaceae) Шафран Гейфеля. ЧКУ, категорія 2. Зростає у вологих листяних лісах, лісових галявинах. Для Розточчя наводиться М. Сорокою (1995).

29. Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce (Orchidaceae) Булатка великоквіткова. ЧКУ, категорія 2. Зростає в світлих букових, дубово-грабових лісах. Місцезнаходження: ПЗР, с. Верещиця (Сорока, 1990; Ткачик, 1999); с. Лелехівка, околиці ЯНПП, с. Старичі, 3 км на схід узлісся букового лісу (Загульський, 2001).

30. Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch. (Orchidaceae) Булатка довголиста. ЧКУ, категорія 2. Зростає в сітлих широколистяних лісах, рідше серед чагарників. Місцезнаходження: ЯНПП, с. Крехів (LW) (Загульський, 2000); охоронна зона ПЗР, c. Ставки (Загульський, 2001).

31. Cephalanthera rubra (L.) Rich. (Orchidaceae)

- Булатка червона. ЧКУ, категорія 2. Зростає в мішаних соснових лісах, чагарниках, на узліссях. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Верещиця (Ткачик, 1999), урочище Горбки, с. Ставки, між с. Лелехівка і с. Ставки (Жижин, Кагало, 1989; Сорока, 1990; Загульський, 2001); ЯНПП, с. Фійна (Загульський, 2004).

32. Corallorhiza trifida Chatel. (Orchidaceae) Коральковець тричінадрізаний. ЧКУ, категорія 2. Росте в тінистих лісах, зокрема, на ділянках з розрідженим трав'яним покривом. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Горбки, кв. 8 (Сорока, 1995); ЯНПП, ПЗР, с. Верещиця (Ткачик, 1999); охоронна зона c. Ставки (Загульський, 2001).

33. Cypripedium calceolus L. (Orchidaceae) Зозулині черевички справжні. ЧКУ, категорія 2. Додаток 1 Бернської конвенції. Зростає в розріджених листяних і мішаних лісах, на галявинах, серед чагарників. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Верещиця (Ткачик, 1999), урочище Гострий Горб (Загульський, 2001), авторами виявлено в ПЗР у 1998, Верещицьке л-во кв. 3, в 2003, 2005 рр. в охоронній зоні ПЗР, Страдчівський НВЛК Страдчівське л-во.

34. Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soу (Orchidaceae)

- Пальчатокорінник Фукса. ЧКУ, категорія 3. Росте на заплавних луках, болотах, узліссях, галявинах, по краях боліт. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Заливки (Жижин, Кагало, 1989), урочище Королева гора (Сорока, 1990).

35. Dactylorhiza incarnata (L.) Soу (Orchidaceae)

Пальчатокорінник м'ясочервоний. ЧКУ, категорія 3. Росте на болотах, вологих луках, по берегах річок. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Горбки, Ставки (Krol, 1878; Загульський, 1990); урочище Заливки (Сорока, 1990), охоронна зона ПЗР (LWS) (Загульський, 2001). Спостереження за чисельністю популяції показали, що заповідний режим негативно вплинув на збереження: неконтрольовані процеси задерніння і сильватизації поступово витіснили вид. За двадцять років існування заповідника кількість генеративних особин з кількох десятків знизилася до декількох екземплярів (Ференц, Хомин, 2006).

36. Dactylorhiza maculata (L.) Soу (Orchidaceae)

- Пальчатокорінник плямистий. ЧКУ, категорія 3. Росте на вологих болотах, на вологих лісах. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Горбки (Krol, 1875), урочище Заливки (Жижин, Кагало, 1989, Сорока, 1990), урочище Верещиця (Сорока, 1990); охоронна зона ПЗР, с. Ставки (Загульський, 2001). Чисельність на території ПЗР зменшилася (Ференц, Хомин, 2006).

37. Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes (Orchidaceae) Пальчатокорінник травневий. ЧКУ, категорія 3. Зростає на вологих луках, на узліссях. Місцезнаходження: ЯНПП, с. Kpexib (Загульський, 1990), ПЗР (Сорока, 1990). Чисельність на території ПЗР зменшилася.

38. Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soу (Orchidaceae) Пальчатокорінник Траунштейнера. ЧКУ, категорія 2. Зростає на болотах (переважно сфагнових) та заболочених луках. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Заливки, Ставки (Сорока, 1990). Чисельність на території ПЗР зменшилася.

39. Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Schult. (Orchidaceae) Коручка темно-червона. ЧКУ, категорія 3. Росте на кам'янистих схилах, переважно вапнякових. Мкцезнаходження: охоронна зона ПЗР, урочище Ставки (Загульський, 2001); ЯНПП, ПЗР, урочище Верещиця (Ткачик, 1999).

40. Epipactis helleborine (L.) Crantz (Orchidaceae)

- Коручка морозниковидна. ЧКУ, категорія 2. Росте в лісах, на узліссях, у ярах та чагарниках. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Верещиця; урочище Ставки (Сорока, 1990; Ткачик, 1999); охоронна зона ПЗР, Страдчанське лісництво, кв. 48, виявлений О. Кагалом у 1986 р. (LWE) (Загульський, 2001).

41. Epipactis palustris (L.) Crantz (Orchidaceae)

- Коручка болотна. ЧКУ, категорія 3. Росте на торфових болотах, заболочених луках, серед чагарників. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Горбки (Krol, 1875), Заливки (Сорока, 1990); урочище Ярина (Загульський, 2001); с. Страдч, виявили С. Волгін, Я. Кардаш у 1983 (LW) (Загульський, 2001).

42. Listera ovata (L.) R. Br. (Orchidaceae) Зозулині сльози яйцевидні. ЧКУ, категорія 3. Росте переважно на вапнякових грунтах, у вологих листяних лісах. Місцезнаходження: ПЗР, урочище Верещиця; урочище Ставки (Сорока, 1990; Загульський, 2001), на території ЯНПП зростають спорадично (Любинець, 2006).

43. Neottia nidus-avis (L.) Rich. (Orchidaceae) Гніздівка звичайна. ЧКУ, категорія 3. Росте у тінистих лісах, переважно в місцях з розрідженим покривом. Місцезнаходження: чисельні місця зростання на території ЯНПП, ПЗР, РЛПРР, в охоронній зоні.

44. Orchis purpurea Huds. (Orchidaceae) Зозулинець пурпуровий. ЧКУ, категорія 3. Росте на вапнякових грунтах, на лісових галявинах, узліссях. Для Розточчя у Червоній книзі не наводиться. Знайдений М. Загульським (1991, 2000).

45. Orchis signifera Vest. (Orchidaceae) Зозулинець прикрашений. ЧКУ, категорія 3. Росте на вологих луках, переважно на вапнякових грунтах. Для Розточчя у Червоній книзі не наводиться. Місцезнаходження: охоронна зона ПЗР, с. Ставки (Загульський, 2001).

46. Platanthera bifolia (L.) Rich. (Orchidaceae) Любка дволиста. ЧКУ, категорія 3. Росте в світлих лісах (переважно дібровах), серед чагарників, на галявинах, узліссях. Місцезнаходження: ЯНПП, ПЗР, РЛПРР.

47. Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. (Orchidaceae) Любка зеленоквіткова. ЧКУ, категорія 3. Росте в мішаних і листяних лісах, серед чагарників, досить поширена на даній території. Чисельні місця зростання на території ЯНПП (Любинець, 2006), у 2007 р. виявлено І. Хомином багаточисельну популяцію в охоронній зоні ПЗР.

48. Juncus bulbosus L. (Juncaceae) Ситник бульбистий. ЧКУ, категорія 3. Росте на сфагнових болотах, у заболочених лісах. В ЧКУ для Розточчя не наводиться, вказується М. Загульським (2000).

49. Juncus subnodulosus Schrank (Juncaceae) Ситник вузлуватий. ЧКУ, категорія 2. Зростає на сирих заболочених луках (Загульський, 2000).

50. Carex bohemica Schreb. (Cyperaceae) Осока богемська. ЧКУ, категорія 2. Росте на вологих луках, піщаних берегах річок. Знайдена в смт. Івано-Франкове, с. Лелехівка (Загульський, 2000); охоронна зона ПЗР, околиці с. Лелехівка, (Ященко, 2001), у 2006 р. виявлена І. Хомином на території ПЗР на межі урочища Заливки.

51. Carex davalliana Smith (Cyperaceae) Осока Девелла. ЧКУ, категорія 2. Росте на осоко-мохових болотах. Знайдена в м. Рава-Руська А. Зеленчуком (LW) (Загульський, 2001). ПЗР, урочище Заливки (Сорока, 1990).

52. Schoenus ferrugineus L. (Cyperaceae) Сашник іржавий. ЧКУ, категорія 4. Росте на болотах серед очерету. Для Розточчя наводиться М. Загульським (2000).

Перелік регіонально рідкісних видів рослин Львівської області затверджено рішенням №193 Львівської обласної Ради від 2 грудня 2003 р. Відповідно до Переліку, на території проектованого резервату "Розточчя" зростає 36 видів рідкісних рослин: Lycopodium clavatum L. (3), Equisetum hyemale L. (3), Equisetum telmateia Ehrh. (3), Ophioglossum vulgatum L. (3), Dryopteris cristata (L.) A. Gray (2), Thelypteris palustris Schott (3), Phegopteris connectilis (Michx.) Watt (3), Asplenium viride Huds. (3), Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. (3), Nymphaea candida J. et C. Presl (2), Ceratophyllum submersum L. (4), Aquilegia vulgaris L. (3), Aconitum variegatum L. (3), Quercus petraea (Mattushka) Liebl. (3), Dianthus pseudoserotinus Bwcki (3), Armeria elongata (Hoffm.) Koch (3), Draba nemorosa L. (3), Salix myrsinifolia Salisb (3), Ledum palustre L.

(2) , Tiliaplatyphyllos Scop. (3), Sedum ruprechtii (Jalas) Omelcz. (4), Drosera rotundifolia L. (2), Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt (3), Potentilla alba L. (3), Thesium linophyllon L. (4), Polemonium caeruleum L., Pulmonaria angustifolia L. (4), Pulmonaria mollis Wulf. ex Hornem. (4), Pedicularis sylvatica L. (3), Orobanche alba Steph. (3), Stratiotes aloides L. (4), Gladiolus imbricatus L. (2), Juncus squarrosus L. (3),

Alopecurus arundinaceus Poir. (4), Festuca trachyphylla (Hack.) Krajina (3), Arum besseranum Schott (3).

Таким чином, на території проектованого біосферного резервату зростає 88 видів рідкісних рослин: 51 вид, які занесено до Червоної Книги України (з них 5 видів належать до І категорії (зникаючі), 26 до ІІ категорії (вразливі), 19 до ІІІ категорії (рідкісні); IV категорії (невизначені) 1); до Червоного Європейського списку занесено 1 вид, до додатку Бернської конвенції 2 види, до регіонального списку 36 видів (з них 3 види до ІІ категорії (вразливі), 25 видів до ІІІ категорії (рідкісні), 8 видів ГУ категорії (недостатньо відомі)). Ймовірно зниклими з території проектованого БРР вважаємо види, знайдені в кінці ХІХ на початку ХХ століття, згадки про які наводяться у науковій літературі (Кгої, 1875; Загульський 2000, 2001). Це 1 вид родини вербових (Salix starkeana Willd. ), 1 ломикаменевих (Saxifraga hirculus L. ), 7 видів родини орхідних (Coeloglossum viride (L.) C. Hartm., Gymnadenia conopsea (L.) R. Br., Liparis loeselii (L.) Rich., Malaxis monophyllos (L.) Sw., Neottianthe cucullata (L.) Schlechter, Orchis morio L., Orchis ustulata L., Spiranthes spiralis (L.) Chevall.). Завершення інвентаризації раритетного фонду відбудеться після уточнення меж та підтвердження статусу біосферного резервату "Розточчя" МАБ ЮНЕСКО.

2. Дослідження популяцій сосюреї порца в Українських Карпатах

Розробка науково обгрунтованих рекомендацій і методів щодо охорони рідкісних та зникаючих видів неможлива без комплексних досліджень функціонування популяцій. Узагальнюючою характеристикою стану популяції є її життєздатність інтегральний ефект основних популяційних функцій: оновлення (циклічності), утримання й експансії території (розселення) та збереження еволюційних перспектив (Жиляев, 2005). Питанню оцінки життєздатності популяцій рослин присвячено чимало робіт (Злобин, 1981, 1989; Жиляев, 1987; Жизнеспособность..., 1989; та ін.), в яких розглядаються різні методи та підходи.

Метою нашої роботи було дослідження віталітетної структури й оцінка життєздатності популяцій в Українських Карпатах рідкісного виду сосюреї Порца (Saussurea porcii Degen), який занесений до Червоної книги України (1996) та Європейського Червоного списку.

Дослідженнями було охоплено 5 популяцій S. porcii.

1. Івано-Франківська область, Верховинський р-н, Чивчинські гори, пол. Глистувата, h=1475 м н. р. м., N47°49'631", E24°53'887".

2. Івано-Франківська область, Верховинський р-н, Чивчинські гори, г. Гнєтєса, h=1545 м н. р. м, N47°43'939", E24°53'233".

3. Івано-Франківська область, Верховинський р-н, Чивчинські гори, пер. Шия, h= 1386 м н. р. м, N47°49'15", E24°53'51".

4. Івано-Франківська область, Верховинський р-н, Чивчинські гори, між пер. Шия і пол. Глистувата, h=1423 м н. р. м, N47°49'407", E24°53'852".

5. Закарпатська область, Рахівський р-н, хр. Чорногора, пол. Гарманєска, ур. Примаратик, h=1368 м н. р. м, N48°08 '27 ", E=24°24 '11".

Вивчення віталітетної структури популяції проводили за методикою Ю.А. Злобіна (1989), враховуючи рекомендації щодо виконання популяційних досліджень рідкісних видів (Голубєв, 1982). У кожній популяції закладали трансекти або облікові ділянки розміром 1х1 м, у межах яких проводили необхідні вимірювання морфометричних параметрів особин. Загальна вибірка налічувала не менше 30 рослин з кожної популяції. Вимірювали 20 морфометричних параметрів. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за загальноприйнятими методиками (Зайцев, 1984; Лакин, 1990). На основі матриці парних коефіцієнтів кореляції проведено факторний аналіз, який дозволив виділити ознаки з найбільшим факторним навантаженням, що охопили 70-90 % загальної дисперсії. Ознаками, які діагностують віталітет особин, виявилися: висота рослини, фітомаса листків і фітомаса генеративних органів. Таким чином, ці морфопараметри були використані для оцінки віталітетного статусу особин у популяціях і побудови віталітетних спектрів. За допомогою індекса Q визначали віталітетний тип популяції:

Аналіз віталітетної структури п'яти досліджених популяцій S. porcii показав, що три з них є депресивними (зокрема, популяції 2, 3 і 5), одна рівноважна (популяція 1) і лише одна процвітаюча (популяція 4).

Різні за життєвістю особини мають різну ймовірність до виживання залежно від екологічних умов. Інтеграція таких особин в елементи субпопуляційної структури (локуси) підвищує поліваріантність онтогенезу й альтернативність шляхів підтримання життєздатності популяцій (Жиляев, 1987). Переважання особин низької життєвості може бути свідченням несприятливих еколого-ценотичних умов існування та інших стохастичних факторів, зокрема й антропогенних.

Згідно досліджень деяких авторів (Ишбирдин, Ишмуратова, 2004; та ін.), погіршення умов росту або посилення стресу характеризується зменшенням значень індексу віталітету популяції. З цієї точки зору, серед досліджуваних популяцій, у найгірших умовах, або під впливом певних стресових факторів знаходиться популяція 5 (ур. Примаратик), де індекс IVC досягає найнижчого значення в порівнянні з іншими популяціями. Натомість IVC популяцій 1 і 3 (пол. Глистувата, пер. Шия) навпаки, свідчить про оптимальні умови їх функціонування.

Варто зазначити, що фітоценотичні умови вказаних популяцій досить подібні, проте екологічні чинники абіотичного характеру (висота над рівнем моря, експозиція схилу, освітленість, мікрорельєф, трофність, вологість, сольовий режим грунту й інші) дещо відрізняються. Отже, можливо, саме ці чинники й відіграють визначальну роль у рівні життєздатності та віталітетному статусі популяцій Saussurea porcii.

Віталітетний склад популяцій є динамічною характеристикою й у випадку зміни еколого-ценотичних факторів віталітетний спектр також змінюється (Злобин, 1989). Переважання особин низької життєвості є ознакою адаптивного запасу (потенціалу) популяції, що дає змогу не лише пристосуватися та вижити в несприятливих умовах, але й бути певним резервом для відновлення популяції (Жизнеспособность..., 1989; Жиляев, 2005). Однак важливим залишається питання визначення як мінімальної кількості особин, за наявності яких не відбудеться вихід популяції за критичні межі існування, так і часу, протягом якого популяція, знаходячись у пригніченому стані, буде здатна до самовідновлення. Для розв'язання цієї проблеми необхідні тривалі, комплексні дослідження таких популяційних характеристик як щільність, чисельність, вікова та просторова структура, репродуктивна здатність, особливості онтогенезу.

На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що:

а) переважна більшість популяцій S. porcii в Українських Карпатах характеризуються низькою життєздатністю, оскільки за віталітетним статусом є депресивними й оцінюються низьким індексом віталітету;

б) значна частка особин низької життєвості в популяціях є одним зі свідчень несприятливих еколого-ценотичних умов зростання рослин;

в) отримані результати оцінки життєздатності популяцій є підставою для розробки та проведення поглиблених досліджень для виявлення критичних факторів існування популяцій.

 

3. Гастероїдні базидіоміцети національного природного парку "Гомільшанські ліси"

Національний природний парк "Гомільшанські ліси" розташований в центральній частині Харківської області, на території Зміївського та Первомайського районів. Він був створений відповідно до указу Президента України від 6 вересня 2004 р. № 1047 з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних лісостепових природних комплексів у середній течії р. Сіверський Дінець.

Площа парку складає 14314,8 га. На його території переважає лісовий тип рослинності. На правому березі р. Сіверський Дінець зростають нагірні діброви, які представляють собою зональну рослинність, з украпленнями осичників та березняків; трапляються також насадження ялини. Піщані тераси лівого берега ріки зайняті сосновими та змішаними дубово-сосновими лісами. В заплаві р. Сіверський Дінець поширені вербняки, вільшняки, осокірники, заплавні діброви. Степи, заплавні та суходільні луки, болота займають у парку невеликі площі.

Відповідно до ботаніко-географічного районування, прийнятого у "Флорі грибів України" (Гелюта, 1989), територія парку розподілена між двома районами. Правобережна частина парку належить до Лівобережного Злаково-Лучного Степу, лівобережна до Харківського Лісостепу.

Масштабні наукові дослідження на території НПП "Гомільшанські ліси" розпочалися у 1970-і рр. у зв'язку з проектуванням парку. За час, що минув, на території парку були досить грунтовно досліджені окремі групи грибів (Акулов, Ордынец, 2006). Проте гриби низки інших груп, серед яких гастероїдні базидіоміцети, і досі залишаються поза увагою дослідників. Щодо гастероміцетів, то з території парку наводиться обмежена інформація лише про декілька їх видів (Леонтьев, Акулов, 2002; Сивоконь, 2007). Зважаючи на це, у 2002-2007 рр. було здійснено спеціальне обстеження основних рослинних угруповань парку з метою вичерпної інвентаризації видової різноманітності гастероїдних базидіоміцетів.

Збори гастероїдних базидіоміцетів проводилися на території парку та у його околицях маршрутним методом протягом вегетаційних сезонів 2002-2007 рр. Для ідентифікації зразків була використана спеціальна література (Pegler, Laessoe, Spooner, 1995; Nordk macromycetes, 1997; Calonge, 1998; Sarasm, 2005). Виготовлення мікропрепаратів здійснювалося за описаною раніше методикою (Сивоконь, Дудка, 2007). Зібрана колекція гастероміцетів депонована в Науковому гербарії кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна CWU (myc).

Нижче наведено максимально повний на даному етапі інвентаризації різноманітності список видів гастероїдних базидіоміцетів НПП "Гомільшанські ліси". Для кожного зразка вказаний його гербарний номер (наприклад, GB 00524). Для кожного виду наведена інформація про його поширення в Україні та світі.

Дані про виявлені види гастероміцетів розміщені відповідно до системи, прийнятої Д.С. Гіббеттом (Hibbett et. al., 2007).

Відділ Basidiomycota Підвідділ Agaricomycotina Клас Agaricomycetes Підклас Agaricomycetidae Порядок Agaricales Родина Agaricaceae Рід Endoptychum Czern.

Endoptychum agaricoides Czern. GB 00543, на грунті біля асфальтованої дороги, с. Задінецьке, 15.10.2006.

Космополітний вид. В Україні E. agaricoides зареєстрований у Правобережному Поліссі, Правобережному, Лівобережному та Харківському Лісостепах, Правобережному, Лівобережному та Старобєльському злаково-лучних Степах, Правобережному та Лівобережному злакових Степах.

Родина Lycoperdaceae Рід Bovista Pers.: Pers.

Bovista aestivalis (Bonord.) Demoulin GB 00526, GB 00527, на грунті, випасні луки біля Гайдарських ставків, околиці с. Гайдари, 30.09.2006.

Космополітний вид, в Україні зареєстрований в Лівобережному та Харківському Лісостепах.

Bovista cunninghamii Kreisel GB 00378 (det. F.D. Calonge), GB 00379, на грунті, у мішаному дубовососновому лісі, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 10.07.2004.

Рідкісний вид, місцезнаходження якого відомі в Австралії та на Балеарських островах. Новий для України вид.

Bovista dermoxantha (Vittad.) De Toni GB 00631, на грунті, у молодому насадженні сосни, Задінецький бір, околиці с. Дачне, 20.10.2007; GB 00632 (conf. F.D. Calonge), на грунті, стежка в сосновому лісі, Задінецький бір, на південь від с. Задінецьке, 20.10.2007.

Через плутанину з номенклатурою даного виду, у теперішній час точно встановити поширення B. dermoxantha в світі неможливо. Ймовірно, даний вид є космополітним (Pegler, Laessoe, Spooner, 1995). В Україні B. dermoxantha відома із Західноукраїнських лісів, Правобережного та Лівобережного Лісостепів, Правобережного, Лівобережного, Донецького та Старобєльського злаково-лучних Степів, Правобережного та Лівобережного злакових Степів та Гірського Криму.

Bovista dryina (Morg.) Demoulin (= Bovista colorata (Peck) Kreisel sensu Kreisel) GB 00524 (conf. H. Kreisel), на грунті, грунтова дорога біля діброви, 30.09.2006.

Даний вид приурочений переважно до бореальної та субарктичної зон Північної Півкулі. В Україні B. dryina виявлена тільки у Лівобережному Лісостепу (Сивоконь, Дудка, 2007).

Bovista graveolens Schwalb GB 00613, на грунті, грунтова дорога в діброві, 20.05.2007.

B. graveolens є рідкісним видом, який розповсюджений головним чином в Центральній Європі, також відомий з Азії. В Україні вид виявлений у Правобережному та Харківському Лісостепах і Гірському Криму.

Bovistaplumbea Pers.: Pers. GB 00381, на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 2002; GB 00382, на грунті, у березовому насадженні, околиці с. Коробови Хутори, 10.07.2004; GB 00528, GB 00529, на грунті, на випасних луках біля Гайдарських ставків, околиці с. Гайдари, 30.09.2006; GB 00530, на грунті, грунтова дорога, околиці с. Гайдари, 30.09.2006.

Космоплітний вид; в Україні зареєстрований практично повсюдно.

Bovista promontorii Kreisel GB 00376 (det. F.D. Calonge), на грунті, у діброві, біологічна станція, 12.07.2004; GB 00377, на грунті, у березовому насадженні, околиці с. Коробови Хутори, 10.07.2004; GB 00611 (conf. F.D. Calonge), на грунті, у мішаному дубово-сосновому лісі, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 04.07.2007.

Рідкісний вид, відомий з Південної Африки та Піренейського півострова. Новий для України вид.

Рід Calvatia Fr.

Calvatia candida (Rostk.) Hollos GB 00539, на грунті, узбіччя траси Зміїв Гайдари, 30.09.2006; GB 00540, на грунті, на випасних луках біля Гайдарських прудів, околиці с. Гайдари, 30.09.2006.

Космополітний вид, широко розповсюджений у світі, хоча найбільш масово трапляється в арктичних та помірних регіонах Північною Півкулі та в Австралії. В Україні C. candida поширена практично повсюдно.

Calvatia cyathiformis (Bosc) Morgan GB 00541, GB 00542, на грунті, грунтова дорога вздовж діброви, 30.09.2006.

Космополітний вид з невисокою частотою трапляння. В Україні C. cyathiformis зареєстрована у Лівобережному Поліссі, Правобережному та Харківському Лісостепах, Старобєльському злаково-лучному Степу, Правобережному та Лівобережному злакових Степах та Гірському Криму.

Calvatia excipuliformis (Pers.: Pers.) Perdeck GB 00538, на грунті, у мішаному сосново-березовому насадженні біля табора "Біле озеро", околиці с. Задінецьке, 23.09.2006; GB 00618, на грунті, на луках біля Гайдарських прудів, околиці с. Гайдари, 05.07.2007; GB 00648, на грунті, у діброві, дно Плоского яру біля р. Гомільша, 03.11.2007.

Даний вид розповсюджений у Північній півкулі; в Україні зареєстрований практично повсюдно.

Calvatia utriformis (Bull.: Pers.) Jaap GB 00340, на грунті, узбіччя грунтової дороги вздовж соснового лісу, Задінецький бір, жовтень 2003; GB 00649, на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, околиці с. Омельченки, 20.10.2007.

Даний вид найбільш широко розповсюджений і звичайний у помірній зоні Євразії; в Україні зареєстрований практично повсюдно.

Рід Disciseda Czern.

Disciseda bovista (Klotzsch) Henn. GB 00616, на грунті, у насадженні сосни, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 28.06.2007; GB 00617 на грунті, у насадженні сосни, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 04.07.2007.

Вид розповсюджений в Європі, Північній та Південній Америці. В Україні D. bovista відома у Правобережному та Лівобережному Поліссі, Лівобережному та Харківському Лісостепах, Лівобережному та Старобєльському злаково-лучних Степах, Лівобережному злаковому Степу.

Рід Lycoperdon Tourn.: Pers.

Lycoperdon atropurpureum Vittad. GB 00531, на грунті, діброва, околиці с. Гайдари, 30.09.2006; GB 00614, на грунті, у діброві, біологічна станція, 06.07.2007.

Поширення даного виду обмежене Європою. В Україні L. atropurpureum зареєстрований у Лівобережному та Харківському Лісостепах та в Гірському Криму.

Lycoperdon lividum Pers. GB 00369, на грунті, у порубці в сосновому лісі, Задінецький бір, 10.10.2003.

Даний вид широко розповсюджений в Європі та Північній Америці, а також відомий в Азії, Австралії та Новій Зеландії. В Україні L. lividum виявлений у Лівобережному Поліссі, Лівобережному та Донецькому злаково-лучних Степах та Гірському Криму.

Lycoperdon marginatum Vittad. (= Lycoperdon candidum sensu auct. (non Pers. 1801)) GB 00348, на грунті, у молодому сосновому насадженні, Задінецький бір, 10.07.2004; GB 00615, на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 31.08.2007.

Вид відомий в Європі, Північній та Південній Америці та в Азії. В Україні L. marginatum зареєстрований у Правобережному Поліссі, Лівобережному та Харківському Лісостепах, Лівобережному та Старобєльському злаково-лучних Степах, Лівобережному злаковому Степу.

Lycoperdon nigrescens Pers. GB 00640, на грунті, сосновий ліс, Задінецький бір, на південь від с. Задінецьке, 20.10.2007.

Даний вид розповсюджений по всій Європі й Північній Америці. В Україні L. nigrescens відомий з Лівобережного Лісостепу та Гірського Криму.

Lycoperdon norvegicum Demoulin GB 00645, на ялиновій шишці, у ялиновому насадженні біля р. Гомільша, 03.11.2007; GB 00646, на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, на південь від с. Задінецьке, 20.10.2007.

Рідкісний вид, відомий лише у декількох країнах Європи. Вважається, що область його розповсюдження обмежена бореальною і суббореальною зона рівнинах і гірськими місцевостями. В Україні L. norvegicum виявлений у Правобережному Поліссі, Лівобережному злаково-лучному Степу та Правобережному злаковому Степу.

Lycoperdon perlatum Pers.: Pers. GB 00356 на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 09.09.2002; GB 00357, GB 00358, на ялиновій шишці, у ялиновому насадженні, 2002; GB 00359, GB 00365 на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 10.10.2003; GB 00360, на грунті, на луках біля Гайдарських прудів, околиці с. Гайдари, 09.09.2002; GB 00361, на грунті, у березовому насадженні, околиці с. Коробови Хутори, 13.07.2004; GB 00362, на грунті, у мішаному дубово-сосновому лісі, Задінецький бір, 10.07.2004; GB 00363, на грунті, у березовому насадженні, в мішаному дубово-сосновому лісі, Задінецький бір, 10.07.2004; GB 00364, на грунті, у мішаному дубово-сосновому лісі, Задінецький бір, 10.10.2003, GB 00366, на грунті, у діброві, околиці біологічної станції, 10.10.2003; GB 00367, на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, 10.07.2004; GB 00368, на грунті, у діброві, 13.07.2004; GB 00532, на грунті, грунтова дорога в діброві, 30.09.2006; GB 00533, на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 23.09.2006; GB 00641 GB 00643, на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, на південь від с. Задінецьке, 20.10.2007; GB 00644 на грунті, у молодому березовому насадженні, на південний схід від с. Задінецьке, 20.10.2007.

Космополітний вид; в Україні зареєстрований практично повсюдно. Lycoperdon pyriforme Schaeff.: Pers. GB 00349, GB 00351, GB 00352, GB 00353, на деревині листяної породи, у діброві, околиці біологічної станції, 10.10.2003, GB 00350, на деревині осики, у осичнику, 10.10.2003; GB 00534, GB 00537, на тирсі, грунтова дорога вздовж діброви, 30.09.2006; GB 00535, на грунті, грунтова дорога вздовж діброви, 30.09.2006; GB 00536, на корі й деревині листяної породи, у діброві, 30.09.2006; GB 00647, на поваленому стволі листяної породи, у діброві, околиці біологічної станції, 04.11.2007.

Даний вид зустрічається практично по всій Земній кулі. В Україні L. pyriforme виявлений у Карпатських Лісах, Правобережному та Лівобережному Поліссі, Правобережному та Лівобережному Лісостепах, Старобєльському злаково-лучному Степу, Лівобережному злаковому Степу, Гірському Криму.

Lycoperdon umbrinum Pers. GB 00370 (conf. H. Kreisel) на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, 09.09.2002; GB 00633, на грунті, у сосновому лісі, Задінецький бір, на південь від с. Задінецьке, 20.20.2007; GB 00634 GB 00639, на грунті, у молодому сосновому насадженні, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 20.20.2007.

Вид розповсюджений у Північній півкулі. В Україні даний вид відомий у Правобережному та Лівобережному Поліссі, Лівобережному Лісостепу.

Рід Vascellum Smarda

Vascellum pratense (Pers.: Pers.) Kreisel GB GB 00547, на грунті, на випасних луках біля Гайдарських прудів, околиці с. Гайдари, 30.09.2006; GB на грунті, узбіччя асфальтованої дороги, околиці с. Гайдари, 30.09.2006.

У світі даний вид відомий практично повсюдно. В Україні V. pratense був зареєстрований у Карпатських та Західноукраїнських Лісах, Правобережному Поліссі, Правобережному, Лівобережному та Харківському Лісостепах, Правобережному, Лівобережному та Старобєльському злаково-лучних Степах, Лівобережному злаковому Степу, Гірському Криму.

Родина Mycenastraceae

Рід Mycenastrum Desv.

Mycenastrum corium (Guers.) Desv. GB 00619, на грунті, узбіччя асфальтованої дороги, околиці с. Гайдари, 07.07.2007.

Космополітний вид. В Україні M. corium є дуже широко розповсюдженим. Відзначений у Правобережному та Лівобережному Поліссі, Правобережному та Лівобережному Лісостепах, Правобережному, Лівобережному, Донецькому та Старобєльському злаковолучних Степах, Правобережному та Лівобережному злакових Степах, Гірському Криму.

Родина Nidulariaceae

Рід Crucibulum Tul. et C. Tul.

Crucibulum laeve (Huds.) Kambly GB 00397, на деревині листяної породи, діброва, 12.07.2003, GB 00628, на опалих гілочках сосни, мішаний дубово-сосновий ліс, Задінецький бір, 04.07.2007.

Космополітний вид; в Україні зареєстрований практично повсюдно.

Рід Cyathus Haller: Pers.

Cyathus stercoreus (Schwein.) De Toni GB 00544, на грунті, узбіччя асфальтованої дороги, околиці с. Гайдари, 30.09.2006.

Даний вид поширений практично по всій Земній кулі. В Україні C. stercoreus зареєстрований в Лівобережному Поліссі, Лівобережному й Харківському Лісостепах.

Рід Nidularia Fr.

Nidularia deformis (Willd.: Pers.) Fr. (= N. farcta (Roth.: Pers.) Fr.) GB 00651, на грунті та опалих гілочках, дуже молоде насадження сосни, Задінецький бір, околиці с. Дачне, 20.10.2007.

Вид розповсюджений в Європі. В Україні N. deformis зареєстрована у Правобережному та Лівобережному Поліссі, Лівобережному Лісостепу, Лівобережному злаково-лучному Степу.

Порядок Boletales

Родина Rhizopogonaceae

Рід Rhizopogon Fr.

Rhizopogon roseolus (Corda) T.M. Fries GB

00650, на грунті, узлісся соснового лісу, Задінецький бір, околиці с. Омельченки, 20.10.2007.

Космополітний вид; в Україні зареєстрований у Правобережному та Лівобережному Поліссі, Лівобережному Лісостепу та на Південному березі Криму.

Родина Sclerodermataceae

Рід Scleroderma Pers.

Scleroderma areolatum Ehrenb. GB 00392, на грунті, сосновий ліс, Задінецький бір, околиці с. Задінецьке, 10.10.2003.

Даний вид поширений в помірній зоні Північної півкулі. В Україні S. areolatum зареєстрована в Лівобережному Лісостепу та Гірському Криму.

Scleroderma bovista Fr. GB 00384, GB 00385, GB 00390, на грунті, у діброві, околиці біологічної станції, 10.10.2003; GB 00386, GB 00388, на грунті, у діброві, 14.07.2004; GB 00387, на грунті, у березовому насадженні, околиці с. Коробови Хутори, 13.07.2004; GB 00389, на грунті, у діброві, 10.07.2004; GB 00624, на грунті, у діброві, околиці біологічної станції, 26.06.2007; GB 00625, на грунті, грунтова дорога біля діброви, околиці с. Гайдари, 06.07.2007; GB 00626, на грунті, у діброві, околиці с. Гайдари, 28.06.2007.

Вид широко розповсюджений у помірній зоні Північної півкулі. В Україні S. bovista відома із Лівобережного Полісся, Правобережного, Лівобережного та Харківського Лісостепів, Лівобережного злаково-лучного Степу.

Scleroderma verrucosum (Bull.: Pers.) Pers. GB

00391, GB 00620, на грунті, у діброві, околиці біологічної станції, 10.10.2003; GB 00621, на грунті, у діброві, 04.07.2007; GB 00622, на грунті, у діброві, околиці с. Гайдари, 06.07.2007.

Вид найбільш звичайний і широко розповсюджений у помірній зоні Північної й Південної півкуль. В Україні S. verrucosum зареєстрована практично повсюдно.

Підклас Phallomycetidae

Порядок Geastrales

Родина Geastraceae

Рід Geastrum Pers.: Pers.

Geastrum saccatum Fr. GB 00630, на грунті, у листяному лісі, околиці озера Біле, 09.09.2007.

Вид поширений в різних регіонах світу, проте достатньо рідкісний. В Україні G. saccatum зареєстрований лише у Лівобережному злаковому Степу.

Geastrum striatum DC GB 00396, на грунті, у діброві, 14.07.2004; GB 00629, на грунті, у мішаному дубово-сосновому лісі, Задінецький бір, 28.06.2007.

Космополітний вид, проте здебільшого відомий із помірних регіонів Європи та Північної Америки. В Україні G. striatum виявлений у Розтоцьких лісах, Правобережному Поліссі, Лівобережному та Старобєльському злаково-лучних Степах та Лівобережному злаковому Степу.

Geastrum rufescens Pers.: Pers. GB 00394, на грунті, у діброві, 14.07.2004; GB 00395, на грунті, у мішаному дубово-сосновому лісі, Задінецький бір, 10.07.2004.

Даний вид розповсюджений в Європі та Північній Америці. В Україні G. rufescens зареєстрований у Лівобережному Поліссі, Правобережному та Лівобережному Лісостепах, Лівобережному та Старобєльському злаково-лучних Степах та Гірському Криму.

Рід Sphaerobolus Tode: Pers.

Sphaerobolus stellatus Tode GB 00398, на деревині листяної породи, у діброві, 12.07.2003; GB 00399, на деревині листяної породи, у діброві, 24.07.2004.

Космополітний вид; в Україні відомий із Західноукраїнських лісів, Правобережного та Лівобережного Полісся, Лівобережного та Харківського Лісостепів, Лівобережного та Старобєльського злаково-лучних Степів, Гірського Криму.

Порядок Phallales

Родина Phallaceae

Рід Mutinus Fr.

Mutinus caninus (Huds.: Pers.) Fr. GB 00610, на грунті, діброва, 25.07.2007.

Вид розповсюджений переважно у помірній зоні Північної Півкулі. В Україні M. caninus зареєстрований у Західноукраїнських лісах, Лівобережному та Харківському Лісостепах.

Рід Phallus Junius: Pers.

Phallus impudicus** L. на грунті, у діброві, околиці біологічної станції, 24.07.2003, 26.07.2007.

Вид приурочений переважно до помірної зони Північної Півкулі. В Україні Ph. impudicus розповсюджений практично повсюдно.

Phallus hadriani Vent.: Pers. GB 00652, на піщаному грунті, у молодому насадженні сосни, Задінецький бір, околиці с. Дачне, 20.10.2007.

Вид розповсюджений у помірній зоні Північної Америки та Євразії. В Україні Ph. hadriani зареєстрований у Правобережному та Лівобережному злаково-лучних Степах, Правобережному та Лівобережному злакових Степах та на Південному березі Криму.

В результаті проведених досліджень на території НПП "Гомільшанскі ліси" було виявлено 37 видів гастероїдних базидіоміцетів з 16 родів, 8 родин, 4 порядків класу Agaricomycetes відділу Basidiomycota. Два з них є новими для України (Bovista promontorii та Bovista cunninghamii), Bovista dryina знайдено в Україні вдруге. Bovista graveolens та Geastrum saccatum є рідкісними як для території України, так і по всьому ареалу свого трапляння. Lycoperdon norvegicum, як було зазначено вище, вважається рідкісним на території Європи, проте наші дослідження і дані інших авторів свідчать про те, що в Україні цей вид є досить звичайним. В Україні ареал L. norvegicum Україні охоплює значно південніші області, ніж в Європі, проте, як і в інших частинах ареалу, тут він трапляється переважно у хвойних лісах.

Серед виявлених видів гастероміцетів 19 видів приурочені до листяних лісах (переважно дібров; також трапляются в осичниках та березових насадженнях) та до їх узлісь, 14 до хвойних лісів (переважно соснових; також відомі у ялинових насадженнях) та до їх узлісь, 7 до мішаних лісів, 9 до відкритих біотопів (луків, узбіч доріг).

Нижче наводимо описи та рисунки нових для України видів Bovista promontorii, B. cunninghamii та знайденої в Україні вдруге B. dryina, зроблені на підставі власних зразків.

Bovista cunninghamii Kreisel

Плодові тіла від 1,5 х 1,4 до 2,9 х 3,2 см, кулясті або неправильно кулясті, часто з відтягнутою основою. В основі плодового тіла розвинений міцеліальний тяж, вкритий часточками грунту та піску. Екзоперидій має вигляд густо розташованих, напівкулястих або конічних бородавок, колір яких варіює від кремового до світлоі темно-брунатного. Екзоперидій складається з тонкостінних, гіалінових, округлих або кутастих сфероцист, поряд з якими зустрічаються також видовжені елементи. Ендоперидій пісочний, блискучий. Глеба сірувато-брунатна, тьмяна. Субглеба до 3 мм завт., волокниста (але під бінокуляром можна розрізнити субтильні дрібні комірки), жовто-брунатна, більш світла, аніж глеба. Субглеба плавно переходить в глебу.

Спори субкулясті до широкоеліптичних, 3,3-4,0 х 3,9-4,5 мкм, гладкі або з дрібними низькими бородавками, сіро-жовті або жовто-брунатні, з коротким субтильним залишком стеригми. Капіліцій 2,5-6,1 мкм діам., проміжного типу, часто галузиться, несептований, жовто-брунатний; пори численні, переважно дрібні, іноді середнього розміру.

Опис зроблений на підставі зразків GB 00378, GB 00379.

Bovista dryina (Morg.) Demoulin

Плодові тіла 0,9 1,5 см діам., кулясті, нерідко з трохи відтягнутою основою. В основі плодового тіла зазвичай знаходиться міцеліальний тяж до 10 мм завд. Екзоперидій має вигляд густо розташованих, напівкулястих або конічних бородавок. їх забарвлення варіює від світлодо темно-брунатного, і темні кольори переважають. Екзоперидій складається з гіалінових, округлих та видовжених сфероцистоподібних утворень. Ендоперидій кремовий, блискучий. Глеба брунатна. Субглеба до 4 мм завт., волокниста, пісочна, більш світла, аніж глеба.

Спори 3,0-3,5 мкм діам., кулясті або неправильно кулясті, дрібнобородавчасті, жовто-брунатні, з невеличким залишком стеригми. Капіліцій 3,4-5,2 мкм діам., проміжного типу, часто галузиться, несептований, зі стінками середньої товщини, жовтувато-брунатний; пори доволі численні, дуже дрібні.

Опис зроблений на підставі зразка GB 00524.

Плодові тіла майже кулясті, від 2,3х2,6 до 2,6х2,7 см. В основі плодового тіла є добре розвинений міцеліальний тяж, 3 х 8-11 мм. Екзоперидій зрілого плодового тіла має вигляд конічних або пирамідальних, доволі високих бородавок, часто з розщепленою основою. На деяких ділянках екзоперидій представлений шипами. Часто сусідні шипи зливаються вершинами, утворюючи "зірочки". Бородавки і шипи світлозабарвлені, кремові, іноді з брунатною вершиною. У більш старих плодових тіл екзоперидій може витиратися, залишаючись лише на окремих ділянках плодового тіла у вигляді сплощених темно-брунатних золотаво-брунатний, блискучий. Глеба золотаво-брунатна. Субглеба до 6 мм завт., волокниста (під бінокуляром дрібнокомірчаста), пісочна, більш світла, аніж глеба.

Спори від кулястих і субкулястих (3,7-4,2 мкм) до широкоеліптичних та широкояйцевидних (3,3-3,9 х 4,45,1 мкм), гладкі до плоско-бородавчастих, жовто-брунатні, з дуже субтильним залишком стеригми. Капіліцій 2,2-5,0 мкм діам., проміжного типу, жовтобрунатний; пори доволі численні, від дрібних до середніх за розміром.

Опис макроморфології зроблений на підставі зразка GB 00611, мікроморфології зразків GB 00376 та GB 00611.

Проблеми ідентифікації морфологічно близьких видів роду Bovista Pers.: Pers.

Ідентифікація представників деяких родів гастероїдних базидіоміцетів, наприклад, роду Bovista Pers.: Pers., являє певні труднощі, оскільки кількість морфологічних ознак, за якими можна охарактеризувати плодові тіла, є незначною.

Bovista dryina, B. cunninghamii та B. promontorii, діагностичні ознаки яких наведені вище, мають багато подібних морфологічних ознак: капіліцій проміжного типу, зернистий екзоперидій, що складається головним чином зі сфероцист. Діапазони варіювання спор у цих видів перекриваються. В той же час, описи, наведені у "Nordic macromycetes" (1997) та визначнику Ф.Д. Калона (Calonge, 1998), дозволяють виявити ряд ознак, за якими можна розрізнити вказані види. Так, плодові тіла B. cunninghamii, на відміну від інших двох видів, не мають субглеби. B. promontorii відрізняється еліптичними спорами, в той час як у інших двох видів вони кулясті. Капіліцій B. dryina позбавлений пор або має незначну кількість крихітних пор, тоді як у двох інших видів пори в капіліції добре розвинені.

Під час роботи зі зразками цих видів ми дійшли висновку, що наведені діагностичні ознаки є досить варіабельними. У видів Bovista з капіліцієм проміжного типу зазвичай спостерігаєтся більш або менш плавній перехід від стерильної субглеби до глеби, тому межа між відсутністю субглеби і тонкою субглебою є нечіткою. До того ж, товщина субглеби може значно варіювати і залежить від багатьох чинників, зокрема, від форми плодового тіла. Форма спор з одного плодового тіла часто варіює від кулястої до широкоелиптичної. Варіабельність також спостерігається у відношенні розмірів та кількості пор у капіліції ці показники залежать від частини глеби, з якої був зроблений мікропрепарат, від ділянки капіліцію (кінцева чи центральна) та від товщини стінки конкретної нитки капіліцію. Повна відсутність пор в капіліції типу лікопердон та проміжного типу дуже рідкісне явище, і серед наведених у статті видів характерна, мабуть, лише для Lycoperdon pyriforme.

Серед видів роду Bovista, виявлених в Україні, найбільш подібним до обговорюваної групи є B. aestivalis. Цей вид також має капіліцій проміжного типу та схожі з B. dryina, B. cunninghamii та B. promontorii за формою, розміром і орнаментацією спори. Проте він чітко відрізняється від цих видів за структурою екзоперидію. У B. aestivalis екзоперидій складається з видовжених, злегка вигнутих гіфальних елементів, що іноді мають відгалуження. Сфероцист або подібних округлих структур в екзоперидії немає. Декілька характерних макроморфологічних ознак також властиві лише для B. aestivalis. Ендоперидій у цього виду дуже часто має червонуватий відтінок, особливо помітний на рівні субглеби. Екзоперидій B. aestivalis дрібнозернистий або повстисто-пластівчастий, світло-кремовий . B. aestivalis трапляється переважно у відкритих біотопах (в степах, на луках і т.п.), в той час як інші три види ми знаходили виключно в лісах.

Використана робота:

1. Ференц Н.М., Хомин І.Г. Рідкісні види судинних рослин проектованого біосферного резервату "Розточчя"

2. Баглей О.В. Дослідження життєздатності популяцій сосюреї порца в Українських Карпатах

3. Сивоконь О.В. Гастероїдні базидіоміцети національного природного парку "Гомільшанські ліси"





Реферат на тему: Збереження судинних рослин, популяцій сосюреї порца та гастероїдних базидіоміцетів на заповідних територіях (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.