Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Заповідні дендросозоекзоти Ex Situ та In Vivo лісостепу України (реферат)

Зміст

1. Збереження заповідних дендросозоекзотів Ex Situ лісостепу України

2. Оцінювання декоративності заповідних дендросозоекзотів Ex Situ лісостепу України

3. Використання у фітодизайні інтер'єрів заповідних дендросозоекзотів In Vivo лісостепу України

Використана література

1. Збереження заповідних дендросозоекзотів Ex Situ лісостепу України

Проведення інвентаризації та діагностики життєвого стану раритетних дендроекзотів ex situ є одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі дендросозології, про що свідчать наукові розробки ботанічних садів та дендропарків. Останнім часом досить повне оцінювання видового складу та життєвого стану раритетних видів рослин відділу Pinophyta, яких занесено до ЧС МСОП, ЄЧС та Червоної книги України, здійснили у Ботанічному саду Національного університету біоресурсів і природокористування України

Об'єктами досліджень були заповідні дендросозоекзоти ex sitзанесено до офіційних "червоних списків" міжнародного значення (Червоний список Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (далі ЧС МСОП, Європейський Червоний список видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (далі ЄЧС), переліки видів додатків конвенцій – Вашингтонської та Бернської. Маршрутним методом здійснено обстеження раритетної дендросозофлори ex situ у таких штучних об'єктах природно-заповідного фонду (далі ПЗФ) Лісостепу України, а саме ботанічних садах (БС): Національному ботанічному саду (далі НБС) ім. М.М. Гришка, ім. О.В. Фоміна Київського Національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка та Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України); дендрологічних парках (ДП): Національному дендропарку "Софіївка", Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (ХНАУ), "Олександрія", "Тростянець" та Устимівський.

Маршрутний метод дав змогу встановити, що загалом серед об'єктів ПЗФ Лісостепу України найвищу репрезентативність екзотичної дендросозофлори ex situ мають такі: НБС ім. М.М. Гришка НАН України та БС ім. О.В. Фоміна КНУ ім. Тараса Шевченка, відповідно 126 та 118 видів; третю сходинку займає ДП "Тростянець" – 91 вид, четверту – БС НУБіП України (77 видів). На п'ятому місці знаходиться БС ХНУ ім. В.Н. Каразіна та ДП "Олександрія", в яких відзначено по 71 виду. Національний ДП "Софіївка" займає сьому позицію серед штучних об'єктів ПЗФ Лісостепу України. ДП ХНАУ та Устимівський ДП мають набагато менше видів дослідженої дендросозофлори, відповідно 52 та 50 видів. У Сирецькому ДП, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва: "Ботанічний сад "Поділля"", Краснокутському, Тростянецькому та Парку агробіостанції педінституту нараховується від 44 до 25 видів

Для оцінювання основних показників життєздатності та екологічної стійкості досліджуваних видів ми використовували відомі методики, які розроблені для деревних рослин. Ступінь зимостійкості визначали за 5-бальною шкалою обмерзання М.К. Вєхова Ступінь посухостійкості визначали за 6 бальною шкалою С.С. П'ятницького Для оцінювання репродуктивної здатності використано 6-бальну шкалу О.А. Калініченка Успішність адаптації визначали за методикою О.А. Калініченка, за якою враховуються показники репродуктивної здатності, зимота посухостійкості. Адаптивний показник, що вказує на рівень адаптації деревних рослин, є результатом перемножування середньорічних балів оцінки їх зимо-, посухостійкості та репродуктивної здатності.

Для оцінювання стану збереження ми відібрали найцінніші види, що мають високі аутфітосозологічні індекси та категорії раритетності, поодинокі локалітети на ПЗФ Лісостепу України, а також важливе ботаніко-географічне та історичне значення виду, адже всі ці види потребують абсолютної заповідності та контролю за життєвим станом рослин. Біометричні вимірювання проведено під час інвентаризації видів заповідної дендросозофлори Лісостепу України у 2009-2010 рр. У табл. наведено біометричні характеристики найстаріших особин. Представлені дані свідчать, що більшість заповідних дендросозоекзотів Лісостепу України виявились зимота посухостійкими. Рівні адаптації досліджених видів встановлено за оціночною шкалою та виражено в балах та відсотках. Найбільш адаптованими виявились такі види: Abies nordmanniana, Quercus robur ssp. іmeretina, Pyrus salicifolia, Cotoneaster transcaucasicінші. Адаптувались слабко Pinus virginiana, Helianthemum arcticPicea omorica.

Для діагностики життєвого стану досліджених видів ми використали шкалу категорій життєвого стану деревних рослин за характеристикою крони (Алексєєв, 1989) Як видно з табл., за категоріями життєвого стану переважають здорові дерева, у яких немає зовнішніх пошкоджень крони і стовбура; лише по одному виду ми віднесли до категорій пошкоджених дерев Aflatunia ulmifolia у ДП ХНАУ ім. В.В. Докучаєва; до категорії сильно пошкоджених дерев потрапила Betula tianschanica (ДП ХНАУ ім. В.В. Докучаєва), адже через влучання блискавки влітку 2010 року, в дерева спостерігається зниження облисненості до 60 %, наявність до 30 % всохлих пагонів та пошкодження листя. Серед досліджених деревних видів рослин виявлено один екземпляр Juniperus occidentalis, що належить до категорії "відмираючі дерева" (ДП Устимівський) і потребує відновлення у дендропарку, адже зберігся в ПЗФ Лісостепу України лише у НБС ім. М.М. Гришка НАН України.

Під час інвентаризації заповідних дендросозоекзотів, які мають високі аутфітосозологічні індекси, виявлено види, що мали поодинокі локалітети на ПЗФ Лісостепу України, є втраченими і потребують негайного повернення в заповідний парк. Такими видами є Pyrus salicifolia (БС НУБіП України, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Парк агробіостанції педінституту" в Полтавській обл., Pinus sabiniana Dougl. (БС НУБіП України), Atraphaxis muschketowii Krassn. (НБС ім. М.М. Гришка НАН України та БС ім. О.В. Фоміна КНУ ім. Т.Г. Шевченка), Sorbus turkestanica (Franch.) Hedl. та Cerastium transsilvanicum Schischk. (НБС ім. М.М. Гришка НАН України) та інші. Отже, оцінка життєвого стану свідчить про об'єктивний рівень збереження дендросозоекзотів ex situ Лісостепу України, а висока життєздатність та екологічна стійкість досліджуваних видів дендросозофлори дасть змогу здійснювати масове їх розмноження та введення в культуру ботанічних садів, дендропарків, зоопарків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та інших заповідних парків.

2. Оцінювання декоративності заповідних дендросозоекзотів Ex Situ лісостепу України

Історичний досвід і практика довели, що метод ex situ є надійним та активним способом збереження видів поза природним середовищем. При цьому особлива роль належить штучно створеним об'єктам природно-заповідного фонду – ботанічним садам, дендрологічним паркам, паркам-пам'яткам садово-паркового мистецтва та зоологічним паркам. У багатьох наукових працях та правових документах наголошено, що установи ботанічного профілю повинні взяти участь у вивченні стану раритетних дендроекзотів, збереженні у штучних умовах живих рослин, насіння, культури тканин чи клітин.

Метою роботи є проведення повної оцінки декоративності видів рослин заповідної екзотичної дендросозофлори ex situ Лісостепу України для з'ясування ефективних шляхів збереження, збагачення та раціонального науково обґрунтованого використання, насамперед у декоративному садівництві. Об'єктом дослідження були екзотичні раритетні деревні види рослин незахищеного ґрунту колекцій штучних об'єктів природно-заповідного фонду Лісостепу України.

Раритетними дендроекзотами (або дендросозоекзотами) ми називаємо види рослин, які перебувають під охороною "червоних списків" міжнародного значення. Такими списками є Червоний список Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів, Європейський Червоний список видів рослин і тварин, які перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі, переліки видів додатків конвенцій – Вашингтонської та Бернської. В Україні такі рослини зберігаються в колекціях чи культивуються поза природним середовищем (ex situ) здебільшого в умовах незахищеного ґрунту штучно створених природоохоронних та інших об'єктів.

Сьогодні актуальним напрямком сучасного зеленого будівництва є введення в культуру раритетних дендроекзотів ex sitволодіють широкими декоративними можливостями. Використання в колекціях ботанічних садів, дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та широке впровадження в озеленення населених пунктів видів рослин світового природоохоронного значення безперечно може запобігти повному вимиранню видів, сприяти оптимізації антропогенізованого середовища тощо. Колекції можуть бути використані для розмноження та реінтродукції, репатріації, організації тимчасових та постійних виставок раритетних дендроекзотів, які мають на меті виховання у відвідувачів відповідальності за охорону природи і усвідомлення важливості цієї справи. Тому при використанні цих видів рослин пріоритетного значення набуває оцінка їх декоративності.

Декоративність деревних рослин визначається сукупністю їх зовнішніх ознак: розмірами і формою крони, фактурою і забарвленням листя, величиною та забарвленням квіток і плодів. Декоративність залежить як від генетичних особливостей виду, так і від зовнішніх умов. Зазвичай, найвищі ознаки декоративності мають ті рослини, котрі зростають в оптимальних екотопічних умовах. В однієї і тієї самої рослини ці ознаки можуть змінюватися з віком і за сезороку.

На сьогодні існують різноманітні методики та шкали оцінки декоративності дерев і чагарників. Серед публікацій на цю тему однією із перших була робота Г.Е. Мисник, у якій пропонується 7-бальна шкала для оцінювання декоративності рослин на стадії їх цвітіння. Згодом розробили методику оцінки декоративності, що передбачає застосування 4-бальної шкали, в основу якої покладено сприйняття рослини як елемента садової архітектури, а критеріями для оцінювання декоративності вони обрали такі: форма крони та листків; цвітіння; колір кори, листя, плодів Інша методика передбачає виділення ознаки декоративної цінності навіть при оцінюванні господарськобіологічних особливостей сортів рослин. Н.В. Котелова та О.Н. Виноградова у 1974 р. розробили методику врахування й оцінки декоративних ознак, в якій пропонується взяти за основу комплексний спосіб визначення декоративності деревних рослин. Ці автори на основі фенологічних досліджень пропонують оцінити декоративну цінність за сезообчисливши величину Р для кожного місяця сезону. Кожна декоративна ознака оцінюється візуально за 5-бальною шкалою, а для визначення вагомості окремої декоративної якості встановлено перевідний коефіцієнт, виходячи із тривалості її дії і сили емоційного впливу на людину.

Нам відомі й деякі інші методики, які розроблені конкретно для окремих видів, родів чи груп рослин. Так І.О. Сидоренко розробила методику оцінювання декоративності рослин видів роду Rhododendron L., а інші дослідники запропонували шкалу оцінки декоративності петрофітних видів флори південного сходу України, яка містить 20 основних ознак, що характеризують декоративні якості квіток, суцвіть, пагонів, листків, плодів і виду загалом. Для визначення декоративності заповідних дендросозоекзотів ex sitкористувалися методикою Н.В. Котелової, адже наведений підхід має загальний характер для всіх деревних та чагарникових рослин, і понад це, відповідає особливостям досліджуваної дендросозофлори.

За віртуальними емпіричними критеріями всі заповідні дендросозоекзоти ex situ Лісостепу України ми згрупували у три групи (окремо розглядали голонасінні та покритонасінні) за ступенем декоративності:

1) види високої декоративності – 60 видів: Pinophyta – 39, Magnoliophyta – 21;

2) види посередньої декоративності – 102 види: Pinophyta – 60, Magnoliophyta – 42;

3) види низької декоративності – дев'ять видів: Pinophyta – 2, Magnoliophyta – 7.

Після первинного відбору із групи видів високої декоративності на основі критерію раритетності ми відібрали по десять видів із кожного відділу і для них застосували зазначену вище посезонну методику оцінки декоративності й на основі фенологічних спостережень. За результатами виконаних розрахунків ми отримали загальні показники оцінки декоративності в балах для 20 заповідних дендросозоекзотів. Показники мають амплітуду у межах від 5,0 до 2,8. Для визначення ступеня декоративності видів ми скористалися такою шкалою: 1 – декоративність слабка (оцінка менше 2,0 балів); 2 – декоративність посередня (оцінка 3,0-2,0 балів); 3 – декоративність достатньо висока (оцінка 3,1-4,0 балів); 4 – декоративність висока (оцінка 4,1-5,0 балів).

Згідно з цією шкалою, до дендросозоекзотів з високою декоративністю можна віднести Pinus montezumae Lamb., P. sabiniana DoP. wallichiana A.B. Jacks., Chamaecyparis thyoides B.S. P., Picea breweriana Walts., P. omorica (Panc.) Purkyne, Abies cephalonica Loud., A. fraseri (Purch.) Poir., Juniperus occidentalis Hook., Berberis candidula Schneid., Cotoneaster alaunicus Golits., Magnolia wilsonii (Fin et Gaegnep.) Rehd, Ilex perado Aiton ssp. рerado. Достатньо високу декоративність мають Picea orientalis (L.) Link., Abelia corymbosa Rgl. et Schlalh., Betula kirghisorum Sav.-Ryczg., Daphne altaica Pall., Spiraea cana Waldst. & Kit. Такі дендросозоекзоти як Amygdalus ledebouriana Schlecht. та Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem. можна оцінити як види з посередньою декоративністю. Групу видів із слабкою декоративністю серед дослідженої заповідної дендросозофлори не представлено. На рис. 2 наведено результати обчислення оцінки декоративності 20 заповідних дендросозоекзотів ex situ Лісостепу України з відображенням внеску в оцінку кожного з виділених критеріїв (А1, А2, А3, А4).

Таким чином, аналіз існуючих підходів до оцінювання декоративності рослин дав змогу визначити переваги та вади існуючих методик та шкал, за якими здійснюється оцінювання декоративності, а також вибрати та застосувати відповідну методику оцінки декоративності спеціально для заповідних дендросозоекзотів ex situ Лісостепу України. На основі методики Н.В. Котелової та О.Н. Виноградової, яка, на наш погляд, є найбільш коректною для досягнення поставленої мети, вдалося оцінити досліджені види за ступенем їх декоративності, а також виділити види з високими показниками для використання в ландшафтному будівництві та фітодизайні.

Використання у фітодизайні інтер'єрів заповідних дендросозоекзотів In Vivo лісостепу України

За останнє десятиріччя пильна увага практиків сконцентрована на різних аспектах фітодизайну інтер'єрів. З іншого боку, досі вчені ще недостатньо публікують наукових праць з цієї тематики. Вперше дійшов висновку, що фітодизайн варто виділити зі складової частини промислової ботаніки як самостійний напрямок А.М. Гродзінський Протягом останніх двох десятиріч розроблено класифікацію інтер'єрів залежно від мікроклімату приміщень, проаналізовано біоекологічні особливості перспективних для озеленення тропічних і субтропічних рослин, розроблено типові композиції для різних інтер'єрів. Ботанічні сади стали піонерами введення в культуру нових тропічних і субтропічних видів. Історичні та сучасні підходи до фітодизайну формувались шляхом інтродукції рослин до ботанічних садів, які забезпечували практику озеленення. В.В. Сніжко запропоновано композиційно-рослинні угруповання типу "Тропічний ліс", "Зелена стіна", "Скельний ландшафт" та інші, за основу відібравши окремі морфологічні ознаки рослин, але цей метод має вади, оскільки потребує наявності стабільних композицій. Під час виконання робіт з фітодизайну дуже важливим є забезпечення відповідності рослин не тільки стосовно стійкості до цього екологічного середовища, але з погляду їхньої архітектурної цінності, відповідності конкретному інтер'єру. Тому, з метою об'єднання зусиль архітекторів, проектувальників, ботаніків та дизайнерів І.П. Горницька розробила 30 фізіономічних форм тропічних і субтропічних рослин на основі їх фітоархітектури та екологічних особливостей. Така класифікація забезпечує індивідуальний підхід до рослин.

На сьогодні існує два варіанти оформлення інтер'єру рослинами: перший – це формування стаціонарних композицій; другий – вирощування рослин в контейнерах та декоративних горщиках.

За результатами виконаного аналізу фізіономічних форм раритетних дендроекзотів in vivo Лісостепу України 43 види мають форму голчастих, вузьколистих, а також форму саговника пониклого. До цієї категорії видів належать: Abies firma Siebold et Zucc, Agatis robusta (C. Moore ex F. MF.M. Bailey, Araucaria angustifolia (Bert.) KAraucaria bidwilli Hook, Araucaria heterophylla (Salisb.) Franko, Cedrus atlantica Manetti., Cedrus brevifolia Henry, Cedrus deodara (D. Don) G. Don. f., Cedrus libani Harr. var. libani, Cephalotaxus fortunei Hook. var. fortCephalotaxus harringtonii (Knight ex. J. Forbes) C. Koch, Ceratozamia kuesteriana Regel., Ceratozamia mexicana Mig., Ceratozamia robusta Mig., Cunninghamia lanceolata Lomb. (C. sinensis R. Br.), Cupressus arizonica Greene, Cupressus cachmeriana Royle ex Carrieіl, Cupressus duclouxiana Hiekel, Cupressus funebris Endl., Cupressus goveniana Gord., Cupressus lusitanica Mill, Cupressus lusitanica var. benthamii (Endl). Carriere, Cupressus macnabiana Murray, Cycas circinalis L., Cycas revoluta Thunb, Pinus pinea L., Podocarpus chinensis Wallich ex J. Forbes, Podocarpus elatBr. ex Endl, Torreуa californica Torr., Torreуa nucifera (L.) Siebold. et Zucc, Widdringtonia schwarzii (Marloloth) Mast., Zamia furfuraceae L. та інші.

Форму сукулентних трав, чагарників, чагарничків, напівчагарників і напівчагарників виявлено у шести видів (Aeonium balsamiferum Webb. et Berth., Aeonium castello-paivae Bolle, Aeonium gomerense Praeg, Aeonium havorthii (SD.) Webb. et Berth., Aeonium lancerotense Praeg, Aeonium sedifolium Pit et Proдва представники – Agave parviflora Torr., Agave victoriae-reginae T. Moore – мають форму алое і агав, по сім представників з формою мімозових з перистими і тонкоперистими листками (Aglaia odorata Lour, Delonix regia (Bojer) Rafin, Gsanсtum L., Jacaranda mimosifolia D. Don., Mangifera indica L., Pistacia vera L., Swietenia mahagoni (L.) jacg.) та формою кактусів і кактусоподібних рослин (Alluaidia ascendens (Drake) Drake, Alluaidia procera (Drake) Drake, Brasiliopbrasiliensis (Willd.) Berg., Didirea trollii Capuron et Ranh, Euphorbia alcicornis Bak., Lepismium cruciformae (Vell.), Pilosocereus arrabidae (Lem.) BRowl.). Форму пальм, тобто стовбуро-, кубоі бамбукоподібних мають вісім видів (Brahea edulis H. Wendl, Corypha taliera Rocb, Howea belmoreana (C / Moore et T. MBecc., Howea forsteriana (C / Moore et T. MBecc., Jchilensis (Mol.) Bail., Livistona mariae F. Muell., Phoenix theophrastii Grenter., Washingtonia filifera H. Wendl.). Brugmansia versicolor Lagerh відноситься за фізіономічною формою до форми лантани, клеродендрума, акаліфи щетинистої, якобінії м'ясо-червоної, акокантери отруйної, Dianthus serotinus Waldst. et Kit – до форми панданусів і осокових, Dracena draco L. – до форми драцен і юк. Форму лавра мають Cinnamomum japonicum Sieb ex Nakai, Laurus azorica (Seub) Franko, Persea indica (L.) Spreng., Visnea mocanera L., форму фікусів – Ficus carica L., Ficus ulmifolia Lam, Pgranatі форму ріпсалісів мають два види – Rhipsalis cereoides Backbg. ex. Voll., Rhipsalis crispate (Haw.) Pfeiff.

Стаціонарні композиції влаштовують безпосередньо в ґрунті, для чого передбачають місця розміщення композицій на стадії проектування будівлі. Саме на етапі проектування планують технологічні заходи: зрошування ґрунту, дренаж, освітлення, підігрів субстрату, вентиляцію та інше. У стаціонарних композиціях використовують рослини, які в природних умовах сягають великих розмірів: дерева, високі чагарники. В умовах захищеного ґрунту, в приміщеннях, вони можуть формувати крони і виростати до 3-5 метрів і більше, відповідно до висоти стелі. Для стаціонарних композицій можливе використання таких життєвих форм, як дерево (Araucaria bidwilli Hook, Araucaria angustifolia (Bert.) KAraucaria heterophylla (Salisb.) Franko, Cupressus sempervirens L., Cryptomeria japonica D. Don, Cunninghamia lanceolata Lomb. (C. sinensis R. Br.), Washingtonia filifera H. Wendl, Howea belmoreana (C / Moore et T. MBecc., Howea forsteriana (C / Moore et T. MBecc., Dracena draco L., Laurus azorica (Seub) Franko)

Якщо стаціонарні місця під композиції не передбачені, то рослини висаджують у модульні контейнери або декоративні горщики. У такому разі ріст рослин обмежується розмірами ємкості. Велика кількість видів не переносить подібних умов: формують крони з оголеними від листя пагошвидко втрачають декоративність. Саме тому підбирають рослини, які добре переносять формування крони чи невеликі за розмірами в природі Кращими для вирощування в ємкостях є чагарники: Zamia furfuraceae L., Laurus azorica (Seub) Franko; сукуленти: Agave parviflora Torr., Agave victoriae-reginae T. Moore; саговники: Cycas circinalis L. та Cycas revoluta Thunb. Такі дерева як Araucaria bidwilli Hook, Araucaria angustifolia (Bert.) KAraucaria heterophylla (Salisb.) Franko, Cupressus sempervirens L., Cryptomeria japonica D. Don, Howea belmoreana (C / Moore et T. MBecc., Howea forsteriana (C / Moore et T. MBecc. у контейнерах можна утримувати лише в молодому віці, коли їх крони досить декоративні. Радикальну формовку крони добре переносять Dracena draco L, Araucaria heterophylla (Salisb.) Franko, Cupressus sempervirens L., Cryptomeria japonica D. Don. Саме тому їх теж можна утримувати та вирощувати у контейнерах.

Великі за розмірами дерева у кімнатних умовах не витримують формування і потребують значних площ для свого росту та розвитку. Відповідні умови можливо створити в спеціалізованих приміщеннях – зимових садах. На стадії проектування зимових садів передбачають інженерне обладнання, яке забезпечує умови зростання рослин, зокрема високі стелі, стаціонарні місця для садіння рослин безпосередньо в ґрунт. За умови забезпечення відповідних параметрів температури, освітлення та вологості рослини добре розвиваються, цвітуть і навіть дають плоди, які можна вживати в їжу. Зимові сади більш пристосовані для вирощування тропічних та субтропічних рослин. Саме в них можна створювати композиції за екологічним принципом, обираючи умови вологих тропіків чи субтропіків, або відтворити посушливі умови зростання.

Усі голонасінні раритетні дендроекзоти in vivo Лісостепу України придатні для використання в зимових садах у ґрунтовій культурі, як крупномірна горшечна рослина в інтер'єрах різних типів, а в безморозний період – у незахищеному ґрунті для озеленення балконів, двориків

В умовах вологих тропіків добре будуть рости і розвиватись Araucaria bidwilli Hook, Araucaria angustifolia (Bert.) KAraucaria heterophylla (Salisb.) Franko, Zamia furfuraceae L., Cunninghamia lanceolata Lomb., Cycas circinalis L., Cycas revoluta ThPersea indica (L.) Spreng., Washingtonia filifera H. Wendl, Howea belmoreana C / Moore et T. Muel. Becc., Howea forsteriana (C / Moore et T. MBecc., Livistona mariae F. MIlex perado Aiton ssp. perado, Rhipsalis crispate (Haw.) Pfeiff, Rhipsalis cereoides Backbg. ex. Voll. В умовах субтропіків варто вирощувати Araucaria angustifolia (Bert.) KAraucaria heterophylla (Salisb.) Franko, Cupressus sempervirens L., Cryptomeria japonica D. Don, Pgranatum L., Zyzyphus jMill., Laurus azorica (Seub) Franko, Hedera helix L.

Засушливі умови потрібні для вирощування сукулентів. У кам'янистих зимових садах використовують Aeonium balsamiferum Webb. et Berth., Aeonium castello-paivae Bolle, Aeonium gomerense Praeg, Aeonium havorthii (SD.) Webb. et Berth., Aeonium lancerotense Praeg, Aeonium sedifolium Pit et ProAlluaidia ascendens (Drake) Drake, Alluaidia procera (Drake) Drake, Brasiliopbrasiliensis (Willd.) Berg., Didirea trollii Capuron et Ranh, Pilosocereus arrabidae (Lem.) BRowl. Для використання на кам'янистих гірках у зимових садах придатні такі види як Agave parviflora Torr., Agave victoriae-reginae T. Moore, Euphorbia alcicornis Bak.

Rhipsalis cereoides Backbg. ex. Voll. та Rhipsalis crispate (Haw.) Pfeiff. рекомендуються для використання як ампельні рослини для зимових садів, особливо без яскравого освітлення сонцем, для композицій з кактусами. У разі утримування в житлових і службових приміщеннях з центральним опаленням потрібні часті сприскування або утримування в акваріумах та інших скляних спорудах

Фондові оранжереї – це спеціалізовані споруди для вирощування великих за розмірами тропічних та субтропічних рослин. Висота даху у фондових оранжереях може сягати 15-20 метрів, що дає змогу виростити високі пальми, фікуси, хвойні рослини. Увівши до складу композиції кущі, епіфіти та трав'яні рослини, можна відтворити картину природних умов зростання рослин. В оранжереях, зазвичай, створюють ярусні фітоценози. Перший ярус можуть сформувати Araucaria bidwilli Hook, Araucaria angustifolia (Bert.) KAraucaria heterophylla (Salisb.) Franko, Dracena draco L., Cupressus sempervirens L., Cryptomeria japonica D. Don, Persea indica (L.) Spreng., Washingtonia filifera H. Wendl, Livistona mariae F. Muell., Cunninghamia lanceolata Lomb. (C. sinensis R. Br.), Zyzyphus jMill. Другий ярус займуть Howea belmoreana C / Moore et T. Muel. Becc., Howea forsteriana (C / Moore et T. MBecc., Cupressus sempervirens L., Chamaecyparis lausoniana (Andr.) Parl., Cycas circinalis L., Cycas revoluta ThLaurus azorica (Seub) Franko. Як ампельні рослини можна використати Rhipsalis crispate (Haw.) Pfeiff. та Rhipsalis cereoides Backbg. ex. Voll. Ці ж рослини можна використати і як епіфіти.

Для озеленення балконів у літній період можна використовувати Corypha taliera Rocb, Howea belmoreana (C / Moore et T. MBecc., Howea forsteriana (C / Moore et T. MBecc., Jchilensis (Mol.) Bail., Livistona mariae F. Muell., Washingtonia filifera H. Wendl. Cupressus arizonica Greene, Cupressus cachmeriana Royle ex Carrieіl, Cupressus duclouxiana Hiekel, Cupressus funebris Endl., Cupressus goveniana Gord., Cupressus lusitanica var. benthamii (Endl). Carriere, Cupressus macnabiana Murray, Cupressus macrocarpa Hartv. ex Gordon., Cupressus quadalupensis var forbesii (Yeps.) Little., Cupressus quadalupensis Wats., Cupressus sempervirens L., Cupressus torD. Don, Euphorbia alcicornis Bak., Ficus ulmifolia Lam. придатні для використання в композиціях типу "бонсай"

Отже, оранжерейні дендроекзоти насамперед можна використати в офісах установ природно-заповідного фонду, навчальних і науково-дослідних закладів, природничих музеях тощо.

Використана література:

1. Степаненко Н.П. Про стан збереження заповідних дендросозоекзотів Ex Situ лісостепу України / Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.2

2. Степаненко Н.П. Оцінювання декоративності заповідних дендросозоекзотів Ex Situ лісостепу України / Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.1

3. Дяченко Я.М. Використання у фітодизайні інтер'єрів заповідних дендросозоекзотів In Vivo лісостепу України / Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.1 Лісове та садово-паркове господарство с.25-30





Реферат на тему: Заповідні дендросозоекзоти Ex Situ та In Vivo лісостепу України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.