Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Заповідна флора та фауна в Івано-Франківській області (реферат)

Зміст

1. Заповідна флора м.Івано-Франківськ

2. Фауна лускокрилих заказника «Козакова долина» (Івано-Франківська область)

Використана література

1. Заповідна флора м.Івано-Франківськ

Через високі темпи урбанізації, швидкий ріст міського населення, посилення техногенного навантаження на довкілля, особливої гостроти в сучасному суспільстві набуває проблема озеленення міст, населених пунктів, промислових об'єктів, створення зелених зон навколо них. Сьогодні промислові відходи помітно впливають на мікроклімат міста – склад повітря, якість води, структуру ґрунту тощо. Жодні обмеження, очисні споруди не зможуть захистити міське середовище, якщо поруч не діятиме природний фільтр – зелені насадження. Парки, сквери, алеї, бульвари, захисні зелені зони навколо міст – це один з проявів культурного рівня людей, їх екологічного виховання. Вони були і залишаються невід'ємною часткою облаштування сучасних міст. В нашому місті приділяється значна увага не лише будівництву нових, а й збереженню старих об'єктів зеленого будівництва з їх особливостями планування та архітектури. У місті зростає чимало цінних декоративних екзотичних рослин, що мають унікальне наукове і захисне значення. Метою роботи було вивчити дендрофлору зелених насаджень міста Івано-Франківська і дослідити декоративні та заповідні рослини, які мають статус "ботанічні пам'ятки природи місцевого значення".

Дослідницький матеріал зібрано на основі обстежень зелених насаджень м. Івано-Франківська. В роботі частково використано матеріали обласної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника, наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, науково-технічної бібліотеки УкрНДІгірліс та відомчі матеріали Державного управління екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області. Дослідження дендрофлори зелених насаджень міста Івано-Франківська проводилося протягом 2004-2007 pp. Обстеженнями охоплено міський парк культури і відпочинку ім. Т. Шевченка, дендрарій УкрНДІгірліс (вул. І. Мазепи), дендропарк "Дружба" Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, зелені, науково-технічної бібліотеки УкрНДІгірліс та відомчі матеріали Державного управління екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області. Дослідження дендрофлори зелених насаджень міста Івано-Франківська проводилося протягом 2004-2007 pp. Обстеженнями охоплено міський парк культури і відпочинку ім. Т. Шевченка, дендрарій УкрНДІгірліс (вул. І. Мазепи), дендропарк "Дружба" Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, зелені насадження вулиць, скверів, окремих приватних будівель.

При вивченні декоративних та заповідних рослин зелених насаджень міста застосовувався маршрутний метод експедиційного дослідження шляхом закладки тимчасових профільних ліній. При цьому першочергово визначався маршрут обстеження, пізніше складався конспект дендрофлори зелених насаджень і список видів декоративних і заповідних рослин міста. Висоту дерев визначали екліметром, діаметр – мірною вилкою, обсяг стовбура та проекцію крон – метровою стрічкою, згідно з загальноприйнятою у лісовій таксації методикою. Щоб не ушкодити цінні дерева, віковим буравом не користувалися; їх вік визначали окомірно, за морфологічними ознаками. Рослини визначали за "Визначником рослин України" (1965, 1987), систематичні таксони приймали за А.Л. Тахтаджаном (1966, 1987). Життєві форми рослин визначали за І.Г. Серебряковим (1962). Фізико-географічне районування прийняте за К.І. Геренчуком (1973), згідно за яким м. ІваноФранківськ знаходиться в області Передкарпаття, 9-му Бистрицькому районі. За геоботанічним районуванням місто розміщено в VІ геоботанічному окрузі дубових лісів, 21-му Івано-Франківсько-Коломийському районі грабово-дубових та дубових лісів.

В зелених насадженнях міста Івано-Франківська виявлено 113 видів і форм деревно-кущових рослин, які відносяться до 61 роду та 29 родин. Найчисельнішими у видовому відношенні за вмістом декоративних рослин є родини Розових (Rosaceae) – 23 види і форми (21 % дендрофлори) та Соснових (Pinaceae) – 15 видів (13 %). Чисельними є родини Вербових (Salicaceae) – 12 видів (10 %), Кипарисових (Cupressaceae) – 6 видів (5 %), Кленових (Aceraceae) – 6 видів (5 %), Букових (Fagaceae) – 5 видів (4 %), Березових (Betulaceae) – 5 видів (4 %), Маслинових (Oleaceae) – 5 видів (4 %), Жимолостевих (Caprifoliaceae) – 5 видів (4 %). Решта родин представлені 1-4 видами рослин, які в сумі становлять близько 30 % дендрофлори. За життєвими формами рослини розподілилися наступним чином: дерев – 56 % (64 види), кущів – 40 % (44 види), ліан – 4 % (5 видів). Найчисленнішими за вмістом дерев є родини Соснових (Pinaceae) – 14 видів, Розових (Rosaceae) – 10 видів та Вербових (Salicaceae) – 8 видів. Чагарники найбільше представлені родиною Розових (Rosaceae) – 13 видів. Ліан – тільки 5 видів з родин Виноградних (Vitaceae), Аралієвих (Araliaceae) та Лимонникових (Schisandraceae).

Цікавими для міського озеленення є такі рослини як Модрина європейська (Larix decidua Mill), Яловець звичайний (Juniperus communis L.), В'яз гладенький (laevis Pall), Верба біла (Salix alba L.), Тополя чорна (Populusnigra L.), Липа серцелиста (Tilia corbata Mill.), Глід одноматочковий (Сrataegus monogyha Jack.), Дуб звичайний (Qercus robur L.), Береза повисла (Betula pendula Roth.), Ясен звичайний (Fraxcinus exselcior L.) та багато інших. В озелененні міста застосовуються поодинокі, групові, рядові і лінійні посадки дерев і чагарників (листяні, хвойні та змішані), суцільні зелені масиви, живі огорожі з кущів і стрижених дерев, бордюри з невисоких чагарників та газони багаторічних трав. У вертикальному озелененні застосовуються ліани. Найбільш розповсюджений вид міського озеленення – парки. В ІваноФранківську міський парк культури та відпочинку ім. Т. Шевченка, як свідчать архівні дані, створений у 1895 р. на основі ділянки природного дубовограбового лісу. Рішенням облвиконкому від 13.12.1976 р., № 479 та ІваноФранківського міськвиконкому від 11.10.1989 р., № 260, парк взято на облік як пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення. У 1989 р. площа парку становила 26 га. Тоді тут проростало 95 видів дерев та кущів, з яких – 12 хвойних, 45 листяних порід і 38 видів кущів; всього – 8793 екземплярів дерев і 2926 екземплярів кущів.

Надалі, впродовж наступних років, парк постійно поповнювався групами декоративних рослин: модрини європейської, ялиці білої, берези плакучої, липи серцелистої, каштана кінського, липи крупнолистої, дуба черешкового, клена сріблястого. Сьогодні площа парку становить більше 30 га. Тут поряд із місцевими, широко розповсюдженими видами сосни звичайної (Pinus silvestris L.), ялини європейської (Picea abies (L.) Karsten), дуба черешкового (Quercus robur L.), ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), липи серцелистої та крупнолистої (Tilia cordata Mill., T.рlatyphyllos Scop.) і багатьох інших ростуть багато цінних інтродуцентів – гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), тюльпанне дерево (Liriodendron tulipifera L.), платан кленолистий (Platanus acerifolia Willd.), кипарисовик горохоплодий (Chamaecyparis pisifera Sieb. Et. Zucc.), форзиція плакуча (Forsythia suspense (ThVahl.) тощо. На жаль, стан парку сьогодні не задовільний: він хворіє, дерева старіють, втрачають свої декоративні властивості, безсистемно вирубуються окремі дерева і кущі, що невиправдано та недоцільно з погляду озеленення і паркобудівництва. Великої шкоди парку завдають також численні торгові точки. Парк втрачає колишню архітектурну композицію, біологічну стійкість, естетичну та декоративну цінність. У місті взято на облік четверо дерев, яким надано статус ботанічних пам'яток природи місцевого значення. Це цінні декоративні дерева, які мають виняткове наукове, культурне та історичне значення. Дуб черешковий (Quercus robur L.).

Родина букових (Fagaceae). Віковий дуб, що росте по вул. Маланюка, д. 25 (двір присадибної ділянки приватного сектора). Відомий в народі, як дуб Богдана Хмельницького. Цінний природний об'єкт. Рішенням обласного виконавчого комітету від 13.12.1976 р., № 479, Івано-Франківського міськвиконкому від 11.10.1989 р., №260 та обласної ради від 28.12.1999 р., № 237-11/99, оголошений ботанічною пам'яткою природи місцевого значення. Займає площу 0,01 га. Обстежувався у 1976 р. Тоді його висота сягала 30 м, обсяг стовбура становив 4 м 30 см, діаметр – 1 м 38 см. У 1989 р. його параметри складали: висота 31 м, діаметр – 1 м 50 см. У 1999 р. дерево обстежувала студентка Всеукраїнської біологічної школи групи екологів Радченко Інна в рамках конкурсу "Збережемо місцеві природно-історичні святині". На той час його параметри становили: висота – 48 м, обвід стовбура – 4 м 48 см, діаметр – 1 м 42 см. Проекція крони становила: на північ – 8 м 25 см, на південь – 5 м 00 см, на захід – 4 м 50 см і на схід – 7 м 15 см. Галуження стовбура починалося на висоті 2,5 м, де він розходився на три головні рамена. За морфологічними параметрами вік дерева визначили понад 200 років. Сьогодні його висота становить 34 м, обсяг стовбура – 4 м 90 см, діаметр – 1 м 56 см. Проекція крони: Пн. – 9 м, Пд. – 12 м, Сх. –8 м, Зх. – 7 м; вона цілісна, компактна. Дерево в доброму стані, росте, плодоносить. Очевидно, не можна погодитись із твердженням І. Радченко щодо віку дерева: на нашу думку воно набагато старше і йому зараз більше 300 років. Бук лісовий, форма червонолиста (Fagus silvatica L., f. atropurpurea Kirchn.).

Родина букових (Fagaceae). Два дерева, що ростуть на вул. Княгинин, 44. Рішенням облвиконкому від 13.12. 1976 р., № 479 та виконкому Ради народних депутатів 11.10.1989 р., № 260 ці два дерева взято на облік, як заповідні об'єкти – пам'ятки природи місцевого значення. Дерева обстежувалися у 1976 р. та у 1989 р., про що свідчить паспорт заповідного об'єкта. Відзначено, що стан дерев добрий; вони заввишки 20 м, з типовою для бука гладенькою сірою корою і широкою густою кроною. Листки пурпурного кольору, прості, яйцеподібні, по краю волохатовійчасті. На жаль, інших таксаційних параметрів дерев у паспорті не наведено. У 1999 р. при повторному обстеженні дерев наводяться наступні параметри: першого – висота 19 см, діаметр – 32 см; другого – висота 17 см і діаметр 24 см. Сьогодні їх розміри становлять: першого дерева – висота 21 м, обсяг стовбура – 1 м 53 см, діаметр – 50 см; другого – висота 20,5 м, обсяг стовбура – 1 м 14 см і діаметр – 36 см. За морфологічними показниками їх вік становить близько 60 років. Стовбури дерев нахилені на північ. Крона рідка, прапороподібна, починається на висоті 7 м, є сухі гілки. Проекція крон – першого дерева: Пн. – 9 м, Пд. – 1 м, Сх. – 6 м, Зх. – 6,5 м; другого – відповідно 10 м, 1 м, 2,5 м і 3,5 м. Заповідний режим витримано: дерева обведені металевою огорожею, жодних механічних пошкоджень кори чи гілок не виявлено, поблизу не ведуться жодні будівельні чи земляні роботи, які нанесли б шкоду цим заповідним об'єктам. Проте, дерева в незадовільному стані. Очевидно, екологічні умови міста не сприяють їх росту і розвитку. Тому, науковцям УкрНДІгірліс, службовцям обласного управління екології та природних ресурсів, працівникам міської служби комунального господарства необхідно терміново дослідити ці дерева і вжити дієвих заходів, щоб зберегти такі рідкісні рослини на вулицях нашого міста. І насамперед – провести належні роботи щодо їх відтворення. Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.)

Родина гінкгових (Ginkgoaceae). Росте на вул. Василіянок, 54. Цінне листопадне дерево, релікт японо-китайського походження. Рішенням обласного виконкому від 13.12.1976 р., № 479 та ІваноФранківського міськвиконкому від 11.10.1989 р., № 260 дерево затверджене як пам'ятка природи місцевого значення. Як відзначено у паспорті, дерево посаджене у 1900 р., тобто, йому 107 років. У 1976 р. його висота становила 13 м, обсяг стовбура – 2 м 45 см, діаметр – 78 см. У 1989 р. ці параметри становили відповідно 16 м, 2 м 60 см і 82 см. Сьогодні його висота становить 21 м, обсяг стовбура – 2 м 72 см, діаметр – 86 см. Проекція крони: на Пн. – 8 м, на Пд. – 7 м, на Сх. – 6 м і на Зх. – 10 м. Дерево у доброму стані, нормально росте, розвивається. Слідів пошкодження кори чи гілок не виявлено. Заповідний режим охорони витримано.

Отже, в місті Івано-Франківську є п'ять заповідних природоохоронних об'єктів місцевого значення. Це – міський парк культури та відпочинку ім. Т. Шевченка – пам'ятка садово-паркового мистецтва і чотири цінні декоративні дерева – ботанічні пам'ятки природи: дуб черешковий (Quercus robur L.), два екземпляри бука лісового форми червонолистої (Fagus silvatica L., f. atropurpurea Kirchn.) і гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.). Обстежені дендрологічні заповідні об'єкти мають крім природоохоронної, історичної, ще й неабияку естетичну, краєзнавчу та наукову цінність. Вони можуть з успіхом служити як об'єкти для наступних наукових досліджень. Заповідний режим господарювання збережено.

Дуб черешковий та гінкго дволопатеве в доброму стані, нормально розвиваються, проте, для їх впорядкування, покращення умов росту і розвитку необхідно провести окремі господарські санітарно-оздоровчі заходи – прочистити крони дерев, забрати сухі гілки тощо. А от заповідні екземпляри бука лісового червонолистого потребують особливої уваги. Івано-Франківськ справедливо вважається одним із найбагатших зеленими насадженнями серед населених пунктів країни. Проте, щоб ці рослини мали гарний вигляд, естетично і гармонійно вписувалися в інтер'єр довкілля, до кожної з них необхідно проявляти індивідуальний догляд, оскільки кожна окрема рослина потребує певних специфічних умов існування, розвитку та розмноження.

2. Фауна лускокрилих заказника «Козакова долина» (Івано-Франківська область)

Ландшафтний заказник загального державного значення "Козакова долина” (Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна) заснований у 1982 році з метою захисту червонокнижних видів рослин. Заказник охоплює територію урочища Козакова долина, Вовчинецьких пагорбів та прилеглих до нього територій, що розташовані на карстових гіпсових пагорбах. На території заказника чимало карстових печер, кратерів, розломів, що обумовлює специфіку фауни і флори. Площа заказника 953 га. Рослинний світ заказника багатий і своєрідний, флора включає ряд рідкісних видів, що занесені до "Червоної книги України”. Лісова рослинність являє собою давній дубово-грабовий мішаний ліс з такими субдомінантами: Pinus sylvestris, Fagus sylvatica, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus. Проте дендрофлора території заказника в ХХ столітті була дещо змінена штучними насадженнями.

Вивчення фауни лускокрилих цієї території розпочав ще у 19 столітті Jan Werchratski Результати своїх досліджень він опублікував в статті "Motyle większe Stanisławowa i okolicy” що вийшла друком в 1893 році в Кракові. Автор наводить 112 представників надродини Noctuoidea для території заказника, серед них значна кількість рідкісних для фауни України видів, це зокрема такі види як: Ptilophora plumigera (Denis & Schiffermüller, 1775), Cuctanaceti (Denis & Schiffermüller, 1775), Cuclanceolata (Villers, 1789), Cuclychnitis Rambur, 1833, Meganephria bimac(Linnaeus, 1767), Dicycla oo (Linnaeus, 1758), Calamia tridens (Hufnagel, 1766), Orthosia miniosa (, 1775). Також наводиться 2 види занесені до «Червоної книги України»: Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761) і Catocala sponsa (Linnaeus, 1767) З того часу дослідження ентомофауни заказника «Козакова долина» більше не проводилося. Протягом 20 століття територія м. Івано-Франківська значно розширилась, безпосередньо біля території заказника були збудовані промислові підприємства і житлові масиви, значно зросло антропогенне навантаження. Сьогодні заказник відіграє надзвичайно важливе значення для міста як основний рекреаційний центр для його населення.

Збір комах здійснювався протягом 2005-2007 років за допомогою світлової пастки та методом збору сачком. Як джерело світла використовувались ультрафіолетові лампи Philips TL K 40W/09N, джерелом електроенергії був портативний генератор струму Endress-900. Комах заморювали етилацетатом.

В результаті проведених досліджень фауни Noctuoidea на території заказника було виявлено 171 вид надродини, які відносяться до 6 родин: Notodontidae (16 видів), Nolidae (4 види), Arctiidae (10 видів), Limantriidae (5 видів), Erebidae (16 видів), Noct(120 видів). З 112 виявлених в 19 столітті видів надродини було знайдено 66 видів. Відповідно знахідки 46 видів не було підтверджено нашими дослідженнями. Таким чином станом на сьогоднішній день фауна Noctuoidea заказника налічує 217 видів, які відносяться до 6 родин і 33 підродин. Повний перелік виявлених видів на території заказника подається за системою М. Фібігера та Г. Хакера (Fibiger, Hacker, 2004) у таблиці 1. Серед виявлених видів 105 були вперше знайдені на території заказника, що становить 48% від всіх зареєстрованих тут видів Noctuoidea. Найбільш цікавими у фауністичному відношенні є:

Pygaerinae

1. Clostera curtula (Linnaeus, 1758)

2. Clostera pigra (Hufnagel, 1766)

3. Clostera anachoreta (Denis & Schiffermüller, 1775)

4. Clostera anastomosis (Linnaeus, 1758)

Notodontinae

5. Notodonta tritophus (Denis & Schiffermüller, 1775)

6. Notodonta ziczac (Linnaeus, 1758)

7. Drymonia dodonaea (Denis & Schiffermüller, 1775)

8. Drymonia ruficornis (Hufnagel, 1766)

9. Pheosia tremula (Clerck, 1759)

10. Pheosia gnoma (Fabricius, 1777)

11. Ptilophora plumigera (Denis & Schiffermüller, 1775)

12. Leucodonta bicoloria (Denis & Schiffermüller, 1775)

13. Ptilodon cucullina (Denis & Schiffermüller, 1775)

14. Cerura vinula (Linnaeus, 1758)

15. Furcula bifida (Brahm, 1787)

Phalerinae

16. Phalera bucephala (Linnaeus, 1758)

Heterocampinae

17. Stauropus fagi (Linnaeus, 1758)

18. Harpyia milha(Fabricius, 1775)

Nolinae

19. Nola confusalis (Herrich-Schäffer, 1847)

20. Nola cristatula (Hübner, 1803)

Chloephorinae

21. Pseudoips prasinanus (Linnaeus, 1758)

22. Nycteola revayana (Scopoli, 1772)

23. Nycteola asiatica (Krulikovsky, 1904)

Eariadinae

24. Earias clorana (Linnaeus, 1761)

Arctiidae

Lithosiinae

25. Miltochrista miniata (Forster, 1771)

26. Cybosia mesomella (Linnaeus, 1758)

27. Atolmis rubricollis (Linnaeus, 1758)

28. Lilhosia q(Linnaeus, 1758)

29. Eilema complana (Linnaeus, 1758)

30. Eilema lurideola (Zincken, 1817)

31. Eilema sororculum (Hufnagel, 1766)

32. Setina irrorella (Linnaeus, 1758)

Sintominae

33. Amata phegea (Linnaeus, 1758)

34. Dysauxes ancilla (Linnaeus, 1758)

Arctiinae

35. Phragmatobia fuliginosa (Linnaeus, 1758)

36. Spilosoma lubricipeda (Linnaeus, 1758)

37. Parasemia plantaginis (Linnaeus, 1758)

38. Arctia caja (Linnaeus, 1758)

39. Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761)

Limantriidae

40. Lymantria monacha (Linnaeus, 1758)

41. Lymantria dispar (Linnaeus, 1758)

42. Euproctis similis (Fuessley, 1775)

43. Arctornis l-nigrum (Müller, 1764)

44. Lesalicis (Linnaeus, 1758)

45. Calliteara pudibunda (Linnaeus, 1758)

46. Orgyia antiqua (Linnaeus, 1758)

Erebidae

Rivulinae

47. Rivula sericealis (Scopoli, 1763)

Hypenodinae

48. Schrankia taenialis (Hübner, )

Hermininae

49. Herminia tarsicrinalis (Knoch, 1782)

50. Herminia grisealis (Denis & Schiffermüller, 1775)

51. Pechipogo strigilata (Linnaeus, 1758)

52. Polypogon tentacularia (Linnaeus, 1758)

53. Zanclognatha lunalis (Scopoli, 1763)

Hypenine

54. Hypena proboscidalis (Linnaeus, 1758)

55. Hypena rostralis (Linnaeus, 1758)

Phytometrinae

56. Phytometra viridaria (Clerck, 1759)

57. Colobochyla salicalis (Denis & Schiffermüller, 1775)

58. Trisateles emort(Denis & Schiffermüller, 1775)

Aventiinae

59. Laspeyria flexula (Denis & Schiffermüller, 1775)

Calpinae

60. Scoliopteryx libatrix (Linnaeus, 1758)

Catocalinae

61. Lygephila pastinum (Treitschke, 1826)

62. Lygephila viciae (Hübner, )

63. Lygephila craccae (Denis & Schiffermüller, 1775)

64. Euclidia glyphica (Linnaeus, 1758)

65. Minucia lunaris (Denis & Schiffermüller, 1775)

66. Catocala fulminea (Scopoli, 1763)

67. Catocala nupta (Linnaeus, 1767)

68. Catocala electa (Vieweg, 1790)

69. Catocala elocata (Esper, 1787)

70. Catocala sponsa (Linnaeus, 1767)

Noctuidae

Plusiinae

71. Abrostola tripartita (Hufnagel, 1766)

72. Abrostola asclepiadis (Denis & Schiffermüller, 1775)

73. Abrostola triplasia (Linnaeus, 1758)

74. Macdunnoconfusa (Stephens, 1850)

75. Diachrysia chrysitis (Linnaeus, 1758)

76. Diachrysia stenochrysis (Warren, 1913)

77. Autographa gamma (Linnaeus, 1758)

78. Autographa jota (Linnaeus, 1758)

Eustrotiinae

79. Protodeltote pyrarga (Hufnagel, 1766)

80. Deltote bankiana (Fabricius, 1775)

Acontiinae

81. Acontia trabealis (Scopoli, 1763)

82. Aedia funesta (Esper, )

83. Tyta luctuosa (Denis & Schiffermüller, 1775)

Pantheinae

84. Colocasia coryli (Linnaeus, 1758)

Dilobinae

85. Diloba caeruleocephala (Linnaeus, 1758)

Acronictinae

86. Moma alpium (Osbeck, 1778)

87. Acronicta alni (Linnaeus, 1767)

88. Acronicta psi (Linnaeus, 1758)

89. Acronicta megacephala (Denis & Schiffermüller, 1775)

90. Acronicta strigosa (Denis & Schiffermüller, 1775)

91. Acronicta euphorbiae (Denis & Schiffermüller, 1775)

92. Acronicta rumicis (Linnaeus, 1758)

93. Craniophora lig(Denis & Schiffermüller, 1775)

Cucullinae

94. Cucabsinthii (Linnaeus, 1761)

95. Cucartemisiae (Hufnagel, 1766)

96. Cuclucifuga (Denis & Schiffermüller, 1775)

97. Cucumbratica (Linnaeus, 1758)

98. Cucchamomillae (Denis & Schiffermüller, 1775)

99. Cuctanaceti (Denis & Schiffermüller, 1775)

100. Cuclanceolata (Villers, 1789)

101. Cuclychnitis Rambur, 1833

Amphipyrinae

102. Amphipyra pyramidea (Linnaeus, 1758)

103. Amphipyra berbera R1949

104. Amphipyra perflua (Fabricius, 1787)

105. Amphipyra tragopoginis (Clerck, 1759)

Psaphidinae

106. Brachionycha nubec(Esper, 1785)

107. Meganephria bimac(Linnaeus, 1767)

108. Allophyes oxyacanthae (Linnaeus, 1758)

Heliothinae

109. Schinia sc(Denis & Schiffermüller, 1775)

110. Heliothis viriplaca (Hufnagel, 1766)

111. Helicoverpa armigera (Hübner, 1805)

112. Pyrrhia (Hufnagel, 1766)

Condicinae

113. Eucarta virgo (Treitschke, 1835)

Xyleninae

114. Pseudeustrotia candidula (Denis & Schiffermüller, 1775)

115. Caradrina clavipalpis (Scopoli, 1763)

116. Hoplodrina octogenaria (Goeze, 1781)

117. Hoplodrina blanda (Denis & Schiffermüller, 1775)

118. Hoplodrina ambigua (Denis & Schiffermüller, 1775)

119. Charanyca trigrammica (Hufnagel, 1766)

120. Athetis gluteosa (Treitschke, 1835)

121. Athetis furvula (Hübner, )

122. Ipimorpha retusa (Linnaeus, 1761)

123. Cosmia diffinis (Linnaeus, 1767)

124. Cosmia affinis (Linnaeus, 1767)

125. Cosmia pyralina (Denis & Schiffermüller, 1775)

126. Cosmia trapezina (Linnaeus, 1758)

127. Dicycla oo (Linnaeus, 1758)

128. Atethmia centrago (Haworth, 1809)

129. Dypterygia scabriuscula (Linnaeus, 1758)

130. Trachea atriplicis (Linnaeus, 1758)

131. Actinotia polyodon (Clerck, 1759)

132. Phlogophora metic(Linnaeus, 1758)

133. Euplexia lucipara (Linnaeus, 1758)

134. Auchmis detersa (Esper, 1787)

135. Apamea monoglypha (Hufnagel, 1766)

136. Apamea sublustris (Esper, 1788)

137. Apamea crenata (Hufnagel, 1766)

138. Apamea anceps (Denis & Schiffermüller, 1775)

139. Apamea sordens (Hufnagel, 1766)

140. Apamea scolopacina (Esper, 1788)

141. Oligia strigilis (Linnaeus, 1758)

142. Oligia latruncula (Denis & Schiffermüller, 1775)

143. Mesoligia furuncula (Denis & Schiffermüller, 1775)

144. Mesapamea secalis (Linnaeus, 1758)

145. Amphipoea oculea (Linnaeus, 1761)

146. Amphipoea f(Freyer, 1830)

147. Hydraecia micacea (Esper, 1789)

148. Calamia tridens (Hufnagel, 1766)

149. Chortodes fluxus (Hübner, 1809)

150. Xanthia togata (Esper, 1788)

151. Cirrhia icteritia (Hufnagel, 1766)

152. Agrochola litura (Linnaeus, 1761)

153. Agrochola helvola (Linnaeus, 1758)

154. Agrochola circellaris (Hufnagel, 1766)

155. Conistra vaccinii (Linnaeus, 1761)

156. Conistra rubiginea (Denis & Schiffermüller, 1775)

157. Lithophane socia (Hufnagel, 1766)

158. Lithophane ornitopus (Hufnagel, 1766)

159. Eupsilia transversa (Hufnagel, 1766)

160. Mniotype satura (Denis & Schiffermüller, 1775)

Hadeninae

161. Panolis flammea (Denis & Schiffermüller, 1775)

162. Orthosia incerta (Hufnagel, 1766)

163. Orthosia gracilis (Denis & Schiffermüller, 1775)

164. Orthosia pop(Fabricius, 1781)

165. Orthosia miniosa (, 1775)

166. Orthosia cerasi (Fabricius, 1775)

167. Orthosia cruda (Denis & Schiffermüller, 1775)

168. Orthosia gothica (Linnaeus, 1758)

169. Anorthoa munda (Denis & Schiffermüller, 1775)

170. Egira conspicillaris (Linnaeus, 1758)

171. Tholera cespitis (Denis & Schiffermüller, 1775)

172. Tholera decimalis (Poda, 1761)

173. Anarta trifolii (Hufnagel, 1766)

174. Lacanobia w-latinum (Hufnagel, 1766)

175. Lacanobia thalassina (Hufnagel, 1776)

176. Lacanobia suasa (Denis & Schiffermüller, 1775)

177. Lacanobia contigua (Denis & Schiffermüller, 1775)

178. Lacanobia aliena (Hübner, )

179. Lacanobia oleracea (Linnaeus, 1758)

180. Melanchra persicariae (Linnaeus, 1761)

181. Hada plebeja (Linnaeus, 1761)

182. Hyssia cavernosa (Eversmann, 1842)

183. Mamestra brassicae (Linnaeus, 1758)

184. Sideridis rivularis (Fabricius, 1775)

185. Sideridis reticulatus (Goeze, 1781)

186. Hecatera bicolorata (Hufnagel, 1766)

187. Hadena capsincola (Denis & Schiffermьller, 1775)

188. Hadena confusa (Hufnagel, 1766)

189. Polia neb(Hufnagel, 1766)

190. Mythimna conigera (Denis & Schiffermüller, 1775)

191. Mythimna pallens (Linnaeus, 1758)

192. Mythimna vitellina (Hübner, )

193. Mythimna albip(Denis & Schiffermüller, 1775)

194. Mythimna ferrago (Fabricius, 1787)

195. Mythimna l-album (Linnaeus, 1767)

Noctuinae

196. Euxoa obelisca (Denis & Schiffermüller, 1775)

197. Agrotis cinerea (Denis & Schiffermüller, 1775)

198. Agrotis segetum (Denis & Schiffermüller, 1775)

199. Agrotis exclamationis (Linnaeus, 1758)

200. Agrotis ipsilon (Hufnagel, 1766)

201. Axylia p(Linnaeus, 1761)

202. Ochropleura plecta (Linnaeus, 1761)

203. Diarsia br(Denis & Schiffermüller, 1775)

204. Cerastis rubricosa (Denis & Schiffermüller, 1775)

205. Cerastis leucographa (Denis & Schiffermüller, 1775)

206. Noctua pronuba (Linnaeus, 1758)

207. Noctua fimbriata (Schreber, 1759)

208. Noctua orbona (Hufnagel, 1766)

209. Noctua interposita (Hübner, )

210. Noctua janthina Denis & Schiffermüller, 1775

211. Eocc(Linnaeus, 1758)

212. Anaplectoides prasina (Denis & Schiffermüller, 1775)

213. Xestia baja (Denis & Schiffermüller, 1775)

214. Xestia c-nigrum (Linnaeus, 1758)

215. Xestia ditrapezium (Denis & Schiffermüller, 1775)

216. Xestia triangulum (Hufnagel, 1766)

217. Eugraphe sigma (Denis & Schiffermüller, 1775)

Nycteola asiatica (Krulikovsky, 1904) – транспалеарктичний вид, в Україні поширений локально, зустрічається рідко. Розвивається в двох поколіннях. Гусінь живиться листям різних видів тополі (Populus), верби (Salix). Зустрічається в лісах, парках. Є новим для фауни Івано-Франківської області.

Abrostola asclepiadis (Denis & Schiffermüller, 1775) – транспалеарктичний мезотермофільний вид, поширений по всій території України, зустрічається рідко. Моновольтинний вид, гусінь живиться на Vincetoxicum officinale.

Cucchamomillae (Denis & Schiffermüller, 1775) – середземноморський ксеротермофільний вид, в Україні зустрічається рідко і локально в Лісостепу, Степу, Криму та в Карпатах. Розвивається в одному поколінні, гусінь живиться на Matricaria, Anthemis, Achillea, Calendula. Зустрічається на луках, в парках, садах

Atethmia centrago (Haworth, 1809) – середземноморський термофільний вид, в Україні поширений в Криму, Лісостепу, степу та локально на Прикарпатті. Розвивається в одному поколінні. Імаго зустрічається з серпня по жовтень, гусінь живиться на ясені, дубі, в'язі та інших деревних рослинах.

Auchmis detersa (Esper, 1787) – середземноморський вид, в Україні зустрічається рідко і локально в Лісостепу, Степу і Криму. Розвивається в одному поколінні, гусінь живиться на Berberis vulgaris. Зустрічається на узліссях, в парках. Вперше знайдений на території Івано-Франківської області.

Conistra rubiginea (, 1775) – середземноморський мезотермофільний вид, в Україні зустрічається локально і рідко в передгір'ї Карпат, в Лісостепу і Степу. Розвивається в одному поколінні, живиться на Salix, Quercus, Salix, PrRosa, RМірмекофіл – заляльковується в мурашниках, зустрічається в лісах, парках, садах.

Hyssia cavernosa (Eversmann, 1842) – транспалеарктичний ксеротермофільний вид, який активно розширює свій ареал на захід. Бівольтинний вид гусінь якого живиться на різноманітних травянистих рослинах Euxoa obelisca (Denis & Schiffermüller, 1775) – транспалеарктичний мезоксеротермофільний вид, в Україні широко поширений, окрім гірських районів Карпат, зустрічається рідко. Гусінь живится на Polygonum, Sedum, Lotus, Helianthemum, Galium. Зустрічається на луках, орних землях, пасовищах, в парках, садах. Новий для фауни Івано-Франківської області.

Noctua janthina (, 1775) – середземноморський вид, в Україні зустрічається локально і рідко, розвивається в одному поколінні. Гусінь живиться на Primula, Arum maculatum Загалом на території заказника "Козакова долина” виявлено значну зміну видового складу Noctuoidea. Найчисельнішою за кількістю видів залишається

Родина Noctuidae, частка її видів у порівнянні з 19 ст. зросла з 62% до 71%, кількість видів Notodontidae з 5% до 9% від загальної кількості виявлених видів надродини. Кількість видів решти родин знизилась у порівнянні з 19 століттям. Порівняння структури фауни надродини Noctuoidea в різні періоди досліджень зображено на рис. 1. В зоогеографічному відношенні основне ядро фауни Noctuoidea заказника "Козакова долина” як в 19 столітті так і сьогодні становлять транспалеарктичні види. Значними за кількістю видів також є західнопалеарктичні, середземноморські види та голарктичні. Частки європейських, європейсько-сибірських та космополіт них видів є досить незначними. Порівняння зоогеографічного аспекту Noctuoidea зображено на рис. 2. Коефіцієнт спорідненості сучасної фауни Noctuoidea заказника та біорізноманітності виявленої у 19 столітті становить 3,3% за формулою Жакара. Причитакої незначної спорідненості є в першу чергу значна трансформація досліджуваних і суміжніх територій за останнє століття, зокрема значна розорюваність земель неподалік заказника, зміни деревних насаджень, поява та активна діяльність різних промислових підприємств, загальна тенденція глобальної зміни клімату, тощо. Вагомим фактором є також застосуванням сучасних методів відлову нічних комах ультрафіолетових ламп, портативних генераторів струму, які були недоступні в 19 ст. Отримані результати дозволяють стверджувати цінність цієї території не тільки як резервата рідкісних видів рослин і рекреаційної зони, але і як резервата рідкісних видів комах.

Отже, на території заказника виявлено значну зміну видового складу надродини Noctuoidea, що повязано із значною зміною досліджуваних території за останнє століття.

Коефіцієнт спорідненості сучасної фауни Noctuoidea заказника та біорізноманітності виявленої у 19 столітті становить 3,3% за формулою Жакара.

На сьогоднішній день на території заказника "Козакова долина” виявлено 217 видів, представників надродини Noctuoidea.

Використана література:

М.О. Лисенко, Гайдукевич М.Є. Декоративні та заповідні рослини зелених насаджень Івано-Франківська / Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.16

Бідичак Р. М. Фауна Noctuoidea (Lepidoptera, Insecta) заказника «Козакова долина»





Реферат на тему: Заповідна флора та фауна в Івано-Франківській області (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.