Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Запаси водних ресурсів в Карпатах та їх використання (реферат)

Головним фактором стоку у всіх фізико-географічних зонах (крім зони льодовиків), як відомо, є атмосферні опади. В Українських Карпатах в залежності від експозиції схилів та висоти над рівнем моря опади розподіляються дуже нерівномірно. Значно менша кількість опадів на північно-східному схилі Українських Карпат пояснюється тим, що вододільний хребет захищає його від насичених вологою західних повітряних течій. Цим же пояснюється збільшення опадів на південних на південно-східних схилах.

У зв'язку з викладеним середні багаторічні величини стоку приблизно так само змінюються залежно від експозиції та висоти схилів.

Норма річного стоку рік Українських Карпат складає у басейні Тиси - 19, Дністра — 12,8, Пруту — 8 та в басейні Серету — 6,7 л/сек з 1 км2, а в середньому на площі водозбору гірської частини Карпат (35 256 км2) 13,7 л/сек з 1 км2, тобто в 10—12 разів більше, ніж у Поліссі, і у 35—40 разів більше, ніж у степовій частині півдня України.

Водні ресурси Українських Карпат в середній за водністю рік складають 15,2 км3, а у маловодний (95%-ної забезпеченості)— 7,9 км3, тобто з Карпат, що займають 6% площі України, надходить у середній за водністю рік 30% всіх водних ресурсів України.

Проте стік з Української частини басейнів Тиси, Пруту та Серету у об'ємі 10,2 км3 виходить за межі України та скидається в Дунай, який впадає в Чорне море.

В Закарпатській та прикарпатських областях як в минулі роки, так і тепер водні ресурси використовуються у незначних об'ємах.

Починаючи з минулого століття багато річок Карпат використовували для сплаву лісу. Враховуючи режим гірських річок та їх малі глибини, лісогосподарські та лісопромислові органи в минулому столітті та на початку нашого з метою забезпечення лісосплаву побудували велику кількість водосховищ.

У 30-і роки XX ст. вздовж приток Дністра та вздовж Тереови було побудовано для вивозу лісу вузькоколійні залізниці. З того часу ці ріки не використовуються для сплаву лісу,, а нагляд за греблями припинився. Греблі почали руйнуватися, водосховища спорожнювались. На інших ріках вузькоколійні дороги були побудовані у 50—60-і роки.

У наш час сплав лісу в Українських Карпатах провадиться тільки на ріках басейну Черемоша, де є 26 гребель (деякі з плотоходами). Загальний об'єм існуючих водосховищ біля 2 млн. м3.

Зараз на ріках Карпат всього 39 гідростанцій загальною потужністю 57,9 тис. кет, в тому числі і Тереблянсько-Рікська ГЕС, яка побудована у 1950—1958 рр., з встановленою потужністю 27 тис. кет. Решта гідростанцій має встановлену потужність від 40 до 2500 кет.

Ріки Українських Карпат використовуються не тільки для лісосплаву та для одержання гідроенергії; їх воду постачають для потреб населення, тваринництва та промисловості. До цього часу для водопостачання використовують головним чином підземні води четвертинних алювіальних відкладів, гідравлічно пов'язані з поверхневими. Більша частина населення міст та все сільське населення користується водою з шахтних та трубчастих колодязів. Подання води на тваринницькі ферми механізоване. Централізоване водопостачання з комунальних водопроводів є у трьох містах та двох містечках (Ужгород, Мукачеве, Чоп, Солотвино, Берегове) в басейні Тиси; в 11 містах (Івано-Франківськ, Калуш, Рогатин, Долина, Борислав, Дрогобич, Стрий, Моршин, Трускавець, Самбір та Дашава) в басейні Дністра; у п'яти містах (Чернівці, Новосілля, Герца, Коломия і Снятин) в басейні Пруту та в одному місті (Сторожинець) в басейні Серету.

Промислові підприємства у більшості випадків мають локальні водопроводи, які живляться в основному підземними водами. Поверхневі води використовуються рідко.

Основними причинами недостатнього використання поверхневого стоку для водопостачання населення і промисловості є різкі коливання поверхневого стоку за місяцями року, а також висока вартість будівництва водосховищ для регулювання стоку паводків гірських річок; майже всі великі населені пункти розташовані в рівнинній частині річкових долин, де русла річок часто міняють своє положення і переформовуються, тому будівництво водозаборів в цих умовах утруднене; річкові води, що використовуються для водопостачання населення, вимагають більш ретельної очистки.

Підземні води мають задовільну якість і часто використовуються без попередньої очистки.

З метою охорони річок від забруднення передбачається будівництво нових та реконструкція застарілих очисних споруд, на яких буде здійснюватись очистка стічних каналізаційних вод міст і селищ перед випуском їх у ріки або на поля зрошення. Крім того, на всіх підприємствах, розташованих на значній відстані від міських очисних споруд, будуються свої очисні споруди, а для скорочення об'єму використання чистої води підприємствами передбачається впровадження оборотного водопостачання. Будівництво водосховищ передбачається в гірський частині Українських Карпат, де промислових підприємств і великих населених пунктів фактично немає, тому вода у водосховищах повинна бути високої якості.

В зв'язку з тим, що заплановані водосховища будуть розташовані значно вище великих населених пунктів, а будівництво водозаборів у рівнинній частині, як зазначалось раніш, пов'язане з великими труднощами, є можливість у багатьох випадках подавати воду споживачам під природним напором, забираючи її безпосередньо з водосховищ.

Враховуючи, що водосховища, які проектуються в гірській частині Українських Карпат, будуть мати комплексне значення (боротьба з повенями, зменшення ерозії, водопостачання і зрошення земель), водопостачання населених пунктів і підприємств з водосховищ є економічно доцільним.

Якість підземних вод задовільна, але у зв'язку з наміченим розвитком промисловості і високою густотою населення підземні води четвертинних алювіальних відкладів не забезпечать потреби у воді. Тому водопостачання населення і промисловості у перспективі може бути здійснено тільки за рахунок поверхневого стоку гірських рік, але для цього необхідно:

а) перевести усі промислові підприємства на зворотне водопостачання і зменшити об'єм стічних вод;

б) побудувати нові очисні споруди і забезпечити повну очистку стічних вод, скидуваних у річки;

в) побудувати у гірській частині Карпат водосховище для регулювання поверхневого стоку з метою налагодження водопостачання або комплексних споруд з урахуванням вимог боротьби з паводками.





Реферат на тему: Запаси водних ресурсів в Карпатах та їх використання (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.