Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Залежність модуля стоку від залісеності лісів в Карпатах

Обробка даних по всіх басейнах Українських Карпат з різними величинами площ басейнів і великою кількістю всіх фізико-географічних компонентів за весь період спостережень включно по періодах (холодний, теплий, рік, місяці) підтвердила, що максимальні модулі стоку різко знижуються при збільшенні площі залісеності в басейні.

В зв'язку з тим, що бурхливі зливи та паводки в теплий період більш характерні для Передкарпаття, зупинимось лише на басейнах цієї частини Карпат.

При підбиранні басейнів-аналогів науковці виходили з того, щоб найбільш повно дослідити все Передкарпаття, причому вивчаючи найбільш характерні басейни, які охоплюють всю вітровальну зону. Зупинимось на трьох парах басейнів, які відповідають цим вимогам і повністю відбивають специфіку району. Виявилось, що різниця середніх висот водозборів майже не впливає на співвідношення паводків. Це зрозуміло, якщо врахувати дані про розподіл опадів. А зональність злив у даному випадку є основним фактором. З вибраних чотирьох басейнів один (з найменшою залісеністю 66%) був прийнятий за еталон (Чечва—Спас). Зазначимо лише, що в басейнах з більшою залісеністю процент площі з кутами похилу 10—15, 16—20, 20° вищий, похил русла і середня висота водозбору також трохи більші, середньорічний за літо модуль стоку за багаторічний період більший. Середньобагаторічні для цих басейнів опади за рік і співвідношення їх за рік і літо приблизно однакові, а середньомаксимальний модуль за теплий період в басейнах з більшою залісеністю майже на 100 л/сек з 1 км2 менший.

Природні фактори у даному випадку в більш залісених басейнах сприятливіші для формування більш високих модулів, але, при однакових зливах маємо зворотну картину.

Аналіз і зіставлення опадів і стоку показали, що опади понад 20 мм проходять, як правило, одночасно і утворюють пік паводка майже в один день. Крім того, різні площі (до 400—450 км2) не впливають на зниження піків. Впливає в основному залісеність (понад 50%) басейну. Розглянемо конкретні пари басейнів.

Для прикладу наведемо дані по басейну р. Ріки — п. Міжгір'я. З 1962 р. на Закарпатській воднобалансовій станції проводять комплекс спостережень на двох малих басейнах-аналогах (Лісовому та Відкритому Логах з площею відповідно 0,39 та 0,28 км2) за стоком та опадами. Перший залісений на 92,3%, другий повністю відкритий. Слід зазначити, що Відкритий Лог — це природна площадка, на якій лісу не було і раніше. Це підкреслюється в зв'язку з тим, що стік з природних незалісених, післявітровальних або післявирубних площадок не однаковий.

З 1962р. в басейні Лісового Логу випало в середньому за рік 1007 мм, за теплий період — 685 і за холодний - 416 мм опадів. На теплий період припадає близько 58% опадів.

В басейні Відкритого Логу з 1962р. в середньому за рік випало 1236 ммг за теплий період — 706, а за холодний — 507 мм опадів. Те, що на незалісеній ділянці зафіксовано на 18% більше опадів (18,8 — за рік, 16,8 — за теплий, 17,8 — за холодний період), можна пояснити в деякій мірі тим, що на залісеній ділянці якась кількість опадів затримується кронами дерев. Максимальна місячна кількість опадів (в розрізі року) випадає у теплий період в 50% випадків.

Вибірка паводків за весь період протягом всього року при однакових паводкоутворюючих опадах дала можливість побудувати суміщені гідрографи паводкового стоку за весь період спостережень. У всіх випадках без винятку максимальний стік з безлісних басейнів більший за стік з басейнів, вкритих лісом. Форма наведених раніше гідрографів для Передкарпаття підтверджує це положення для басейнів із значними площами.

Наведений матеріал дає можливість ще раз пересвідчитися в тому, що ліс — це неоціниме багатство, його людина може використовувати у боротьбі з шкідливими стихійними явищами, особливо в гірських зливонебезпечних районах. Він зменшує, а інколи навіть попереджує катастрофічні паводки та ерозійні процеси. Проробки вчених показали, що опади до 160 мм ще регулюються навіть при залісеності 70—80%. Своєчасне відновлення лісових насаджень на ділянках суцільних рубок та вітровалів, а також рентабельна експлуатація лісових багатств, особливо на стрімких схилах, значно полегшать та здешевлять вирішення проблеми боротьби з катастрофічними паводками.





Реферат на тему: Залежність модуля стоку від залісеності лісів в Карпатах


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.