Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Вплив опадів на стік річок в Українських Карпатах (реферат)

За весь період спостережень для тих метеопунктів, дані по яких використовувались для характеристики опадів, і за ті ж періоди зроблена вибірка по місяцях, за рік, теплий і холодний періоди добових максимумів опадів. Аналіз середніх з миттєвих максимальних добових максимумів опадів різних висотних зон показав, що середньобагаторічні за рік для всіх висотних зон змінюються від 55 до 97 мм. В районах Закарпаття вище 700 м н. р. м. ці величини більші (87—97 мм/добу), ніж в Передкарпатті (55—84 мм/добу), нижче 700 м н. р. м.— або однакові, або менші. Для теплого періоду також характерне збільшення величини максимумів вище 700 м н. р. м. в Закарпатті; нижче 700 м.н. р. м. ці величини, як і за рік, або однакові, або менші. Для холодного періоду чітко вимальовується збільшення максимальних добових величин по всіх висотних зонах в Закарпатті, крім зони 600—700 м н. р. м. Мінімальні з добових максимумів повторюють хід середніх.

Для Закарпаття діапазон коливання максимальних добових опадів значно менший, ніж в Передкарпатті.

Добові річні миттєві максимуми опадів в Передкарпатті зростають до 600 м н. р. м., вище цієї зони вони різко, але рівномірно по зонах зменшуються. Аналогії з річними сумами опадів простежити не можна. В Закарпатті деяка аналогія з ходом річної суми опадів простежується. Так, в зонах 400—500 і 600—700 м н. р. м. спостерігається інверсія, а вище 1000 м н. р. м. добові максимуми опадів з висотою починають зменшуватись.

В теплий період у Передкарпатті хід величин добових максимумів відповідає річному. В Закарпатті теж зберігається відповідність у зміні добових максимумів опадів за теплий період і рік. До 600 м н. р. м. ці величини зростають, зоні 600—700 м н. р. м. відповідає інверсія, вище спостерігається повільне збільшення. Вище 1000 м н. р. м. добові максимуми опадів починають рівномірно зменшуватись.

З аналізу даних про атмосферні опади також видно, що в Карпатах дуже поширені зливові дощі, які охоплюють територію в сотні квадратних кілометрів. Велика кількість днів з опадами в басейні вказує на те, що діяльність злив підсилюється ще й випадаючими дуже часто обложними дощами, які можуть охоплювати значні площі, що зумовлює часте проходження катастрофічних паводків в Карпатах.

Дані по стоку для характеристики паводків були одержані з матеріалів спостережень за щоденним стоком на водомірній сітці системи гідрометеослужби. Крім того, широко використовувалися дані ЗВС. Для повноти і якості аналізу для стоку були взяті відповідні опадам періоди.

Якщо брати до уваги висоти водомірних постів, то одержимо чотири висотні зони (100—400, 401—500, 501—600, 601—700 м н. р. м.). Причому кількість водомірних постів у цих зонах виявилась майже однаковою (19, 18, 18, 20) і дані їх досить обширними. Площі водозборів змінюються по висотних зонах так: 98,6— 1100 км2 (100—400 м), 0,28—1500 (400—500 м), 19,9— 897 (500—600 м). Враховуючи те, що на водомірних постах фіксується якась осереднена величина стоку з усієї площі водозбору, до уваги були прийняті середні висоти басейнів.

При такому підході ми змогли дослідити висотні зони до 1200 м н. р. м. і перевірити правомочність одержаних максимальних модулів стоку, зафіксованих по замикаючих створах, відносно всього басейну. Зіставлення даних цих двох варіантів показали їх повну відповідність. Для всіх пунктів і періодів за вибраний наявний період спостережень були обчислені мінімальні, середні і максимальні (миттєві) модулі стоку за кожний місяць, рік, теплий і холодний періоди. При характеристиці паводків, особливо катастрофічних, необхідно мати уяву про максимальні модулі стоку і взагалі про формування максимального стоку. Тому розглядатимемо в даному випадку лише максимальні (миттєві) модулі стоку. Для одержання найбільш загальних характеристик (з метою виявлення закономірності) були обчислені по періодах середні з найбільших, найменших і середніх модулів стоку, які, в свою чергу, були вибрані з миттєвих максимальних модулів стоку. В Передкарпатті для річних величин є дві зони інверсії максимальних модулів (500—600, 700—800 м). Зону 1000—1100 м характеризують два водозбори, в одному з яких (р. Бистриця Солотвинська — п. Гута) фіксується велика кількість опадів і дуже високий стік. Тому осереднені величини максимальних модулів стоку по площі дещо завищені. Якщо скорегувати дані по цьому водозбору, то будемо мати загальне зниження максимальних модулів стоку вище 900 м н. р. м. Відповідно в інших висотних зрнах модулі збільшуються (порівняно з попередньою зоною). При детальному зіставленні максимальних модулів стоку, кількості опадів і добових максимумів опадів за відповідні періоди чіткого збігу по зонах помітити не можна. Зазначимо лише, що в Передкарпатті зоні 600—700 м н. р. м. відповідають найбільші річні добові максимуми опадів і максимальні модулі стоку.

В Закарпатті спостерігаємо дуже плавне збільшення річних максимальних модулів стоку до 800 м н. р. м., а далі його поступове зменшення. Річні опади, починаючи з цієї висоти, зростають повільно, а добові максимуми зменшуються.

Аналіз і зіставлення модулів стоку за рік, теплий і холодний періоди по Закарпаттю та Передкарпаттю, показали, що з восьми висотних зон, по яких є повністю дані, річні максимальні модулі були більші в Передкарпатті, ніж в Закарпатті, лише в трьох зонах, в теплий період — в шести зонах і в холодний період максимальні модулі стоку були менші у всіх восьми зонах. Той факт, що в теплий період у більшості зон у Передкарпатті максимальні модулі стоку більші, до деякої міри пояснює проходження найбільших і найбільш шкідливих паводків у теплий період в цьому районі. Аналіз наведених у табл. 35 даних показує також, що найвищі з миттєвих максимальних добових максимумів опадів в Передкарпатті більші, ніж в Закарпатті (відповідно 55—142 і 93—127 мм). З підвищенням зони добові максимуми у Передкарпатті також збільшуються (з 82 до 142 мм), але лише до 600 м н. р. м. Починаючи з 600 м н. р. м. вони зменшуються (з 142 до 55 мм). Середні з максимальних сум опадів за добу в Передкарпатті збільшуються з висотою до 700 м н. р. м. (70—89 мм/добу), а далі зменшуються (89—55 мм/добу).

В Закарпатті не можна виділити такої зони, до якої б величини добових максимумів зростали, а потім зменшувались. Так, в зонах 400—500, 600—700 м (аномальних взагалі для опадів цієї території) існує інверсія. Максимум припадає на зону 901 — 1000 м (127 мм/добу).

Максимальні модулі стоку як у Передкарпатті, так і в Закарпатті по зонах не узгоджуються з добовими максимумами опадів за добу і за весь теплий період. Найбільші з максимальних модулів стоку зареєстровано у більш високих зонах (600— 800 і 1000—1100 м), де опади в Передкарпатті менші, ніж у зоні 500—600 м. Це свідчить лише про те, що, крім опадів, є інші фактори, які також впливають на формування стоку паводків, особливо в теплий період (залісеність, грунто-підгрунтя, зона рухомості опадів та ін.).





Реферат на тему: Вплив опадів на стік річок в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.