Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Вплив атмосферних опадів на формування паводків в Карпатах (реферат)

Річковий стік формується під впливом великої кількості змінних (метеорологічних) та відносно сталих (геологія, орографія, грунто-підгрунтя, рослинність та ін.) факторів. Умови формування стоку залежать і від господарської діяльності людей на території водозбору, тобто від розороності грунту, залісеності території, наявності меліоративних та водногосподарських систем і т. п. Для гірських районів Карпат велике значення має вивчення загальних закономірностей стоку дощових вод і умов утворення паводків, які в цих районах явище надто поширене протягом усього року і завдають великої шкоди народному господарству. Крім того, часто виникають загрозливі вторинні процеси (зсуви, осипи, сельові потоки та ін.), для усунення яких необхідно витрачати багато зусиль та коштів.

Опади — головний фактор, який впливає на формування стоку взагалі і паводкового зокрема. Для визначення впливу атмосферних опадів на формування паводків науковцями детально вивчені дані спостережень за опадами і стоком на всіх гідрометеорологічних станціях і постах, розташованих на території власне Українських Карпат. Цей район належить до зливонебезпечних, часто зрошується рясними опадами, які формують часті та інтенсивні паводки протягом усього року. При дослідженнях науковці (враховуючи тематику) орієнтувались насамперед на вітровальну зону, яка, по суті, збігається з найвищою частиною Українських Карпат і є дуже сприятливою для формування катастрофічних паводків.

Вивчались матеріали спостережень по 72 водомірних постах, які більш-менш рівномірно охопили згадану територію Передкарпаття і Закарпаття. Відповідно кожному басейну були вибрані існуючі метеопости і станції. Якщо за межами вибраних басейнів існували ще якісь метеопункти, які являли інтерес з точки зору закономірностей стоку та формуючих їх опадів, дані по них також обов'язково використовувались. Внаслідок надзвичайно складних умов формування опадів та стоку в гірських районах при чітко виражених двох схилах (щодо головного напрямку вологоносних вітрів) ми вважали за доцільне всі гідрометеорологічні характеристики розглядати в основному в порівнянні цих схилів. Басейн р. Ріки — п. Міжгір'я спочатку розглядався як самостійний, а після одержання деяких закономірностей на прикладі малих гірських басейнів був включейий в ряд басейнів річок Закарпаття на загальній підставі (зменшення висот). Крім того, чітко виділили висотні зони для обох схилів через кожні 100 м. Це дуже полегшило порівняння одержаних характеристик, враховуючи складність всіх процесів формування стоку в гірських умовах. Зазначимо ще, що опади по мст. Пожижевська умовно віднесені до Закарпаття в зв'язку з тим, що аналіз стоку паводків річок Закарпаття дав дуже добрий збіг з опадами цієї станції.

Аналіз опадів і стоку найвищої частини Українських Карпат у зіставленні показав, що для цього району неможливо виділити звичайні для рівнинних річок сезони внаслідок частих відлиг, які, як правило, зумовлюють (на фоні дощу) проходження в холодний період паводків (снігових, змішаних). Виявилось доцільним розглядати всі дані за рік, за холодний і теплий періоди року, а також за окремі місяці. Для обгрунтування періодів з точки зору формування паводків (змішаних і дощових) були проаналізовані перш за все температурні дані по тих станціях та постах, які увійшли в дальші проробки при характеристиці. Внаслідок того що проходження паводків зумовлено в основному випадінням та характером опадів, зупинимось спочатку на їх загальній характеристиці. Розташування гірської системи Українських Карпат істотно впливає на хід атмосферних процесів, що в основному відбивається на переміщенні атмосферних фронтів, поширенні холодних і теплих повітряних мас, місцевого циклогенезу та ін. Починаючи з 1200—1500 м н. р. м. над даним районом переважає західне перенесення. Нижче цієї висоти напрямок вітру здебільшого залежить від орієнтування гірських хребтів та схилів, сідловин та улоговин, особливо напрямку річкових долин.

А. І. Ромов досліджував вплив Карпат на опади західних областей України і виявив деякі особливості синтоптичних положень, які вказують на підсилення обложних дощів та злив над горами і прилеглими до них територіями. Зокрема, доведено, що над східними схилами гір опади значно посилюються при наявності в нижньому (1,5 км) шарі атмосфери значної швидкості вітру із складовою, спрямованою по нормалі до осі хребта, і ослабленням зазначеної складової на висоті 2—5 км (значно вище вершин гір). При такій структурі потоку в нижній половині тропосфери в зоні, витягнутій вздовж хребта, виникають висхідні рухи, що супроводжуються індивідуальним та локальним підвищенням вологості повітря. За таких умов біля східних схилів Українських Карпат часто відбувається розширення зони випадіння та підсилення інтенсивності обложних дощів. У літній період на розмитих фронтах при наявності зазначеного орографічного зволоження повітря з денною конвекцією часто випадають великі зливи. Інколи такі зливи мають катастрофічний характер.

Біля східних схилів Карпат за холодним фронтом, де в основному спостерігалися зливи та грози, в нижньому (1,5 км) шарі повітря панував сильний вітер північно-східної чверті. На більшій висоті (2—5 км) спрямована по нормалі до хребта складова швидкість вітру послаблювалась. В дні без опадів або з невеликими опадами вони зменшувались приблизно вдвічі. Значна роль, мабуть, належить і такому фактору загальноциркуляційного характеру, як наявність висотних осередків холоду над прилеглими до Карпат районами. Однак, як показав аналіз розподілу сум опадів по території за окремі дні періоду, вирішальну роль у випадінні таких злив відіграє орографічний фактор. Основна кількість опадів за розглядувані дні випала в гірських районах і в Передкарпатті вузькою смугою, вздовж хребта. Над рівнинною територією випали слабкі зливові дощі. Від поверхні землі і до рівня 850 мбар вітри мали північно-східну спрямованість і швидкості від 20 до 40 км/год при відсутності звичайного підсилення з висотою; крім того, на поверхні 700 мбар напрямок вітру був переважно паралельний гірському хребту.

На роль розташування центральної частини висотного циклону над Карпатами та Угорською низовиною як фактора орографічного підсилення опадів вказує у своїх висновках А. І. Ромов. Справді, в центральній частині висотного циклону звичайно вітри слабкі, і такі умови являють окремий випадок інтенсивного виносу повітря на висоту з зони висхідних рухів біля навітряного боку.

В Українських Карпатах бувають паводки змішаного походження (головним чином у холодний період). Підсилюються вони ще частими відлигами, які, як правило, супроводжуються випадінням дощу на сніговий покрив. Такі паводки характерні для Закарпаття. Синоптичні умови випадіння подібних дощів та їх зв'язок з формуванням паводків змішаного живлення в основному охарактеризовані Д. А. Мішутіним. Він підкреслює, що кількість синоптичних процесів, які зумовлюють те або інше явище погоди, обмежена.





Реферат на тему: Вплив атмосферних опадів на формування паводків в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.