Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Водопостачання в населених пунктах Українських Карпат (реферат)

Карпати — найбагатший на воду район України. Проте нема в Карпатських областях такого міста, не говорячи вже про села, де б побутові потреби населення у воді задовольнялися повністю. У басейні карпатських рік менше половини міст і селищ міського типу мають централізоване водопостачання. Всі інші, так само, як і сільські населені пункти, постачаються водою з шахтних колодязів, свердловин, подекуди обладнаних колонками, з каптованих джерел і струмків. Кожен мешканець міста витрачає на господарсько-побутові потреби від 80 до 150 л води на добу, кожен мешканець села — від 30 до 70 л.

Ці цифри, звичайно, не означають, що населенню карпатських областей не вистачає води взагалі. Води тут і річкової, і підземної скільки завгодно. Причина низького середньодобового її споживання в тому, що в Карпатах нема великих міст з високо розвинутим комунальним господарством.

Вважають, що 200 л води на добу на кожну людину достатньо для задоволення всіх її побутових потреб. Якщо ж врахувати споживання води харчовою промисловістю, культурно-побутовими та комунальними установами і підприємствами, миття вулиць і полив зелених насаджень тощо, цієї кількості недостатньо. Очевидно, 400 л на добу будуть близькі до норми господарсько-питного забезпечення кожної людини в сучасному благоустроєному місті. В сільських населених пунктах, беручи до уваги, що вони будуть перетворені в селища міського типу з водопроводом і каналізацією, норма господарсько-питного забезпечення кожної людини становитиме близько 200—250 л на добу. Але є ще один крупний споживач води — промислові підприємства. Питома вага їх водоспоживання під кінець минулого десятиріччя становила 40—50% загального водопостачання у карпатських містах і поступово знижувалась завдяки впровадженню оборотної системи водопостачання.

Загальновизнано, що підземні прісні води, чистіші, ніж поверхневі, і їх слід використовувати для питного водопостачання. В практиці проте буває навпаки — для пиття беруть воду з поверхневих джерел, а для промисловості — з підземних. У першому випадку можна виправдатись тим, що в даному районі нема підземних вод або їх просто обмаль (в умовах Карпат це виключається, у всякому разі на найближчу перспективу), і якщо населення Стебника, Борислава, Трускавця та Мартина споживає воду з відкритих водоймищ, тоді як неподалік є великі запаси незайманих чистих підземних вод алювіальних відкладів Стрию, то це не може бути виправдане ніякими міркуваннями. Так само не можна виправдати й те, що частина населення Ужгорода п'є воду з відкритого каналу ріки Ужа при наявності розвіданих і незачеплених запасів води в потужних алювіальних відкладах Тиси.

Коли ж підземні води використовуються для потреб промисловості — це викликається не необхідністю, а, звичайно, безгосподарністю. В умовах Карпат, де промислові підприємства можуть практично необмежено користуватися для технічного водопостачання річковою водою, витрачати з цією метою дорогоцінну питну воду, яка з таким трудом добувається з підземних джерел, недопустимо уже тепер і тим більше в майбутньому, коли потреби в цій воді випереджатимуть її видобуток.

Міста ростуть в основному завдяки розвитку в них промисловості. Місту подається дедалі більше води, і все більше її забирають промислові підприємства. Нормування відпуску води підприємствам не досягає бажаної мети. Встановлені ліміти перевитрачаються у два— три, а часом і в п'ять разів. Управлінням міських водопроводів вигідна система штрафів, частина яких іде в їхній бюджет. Крім штрафів, ніяких санкцій до підприємств не існує. Зате вони існують щодо населення, якому рекомендують користуватися вадою тільки у певні години.

Практика багатьох міст переконливо довела неможливість збалансувати надходження і витрату води на водопостачання, якщо промислові підприємства і далі споживатимуть господарсько-питну воду з централізованої міської системи. Вихід з цього замкнутого кола єдиний — переведення водомістких підприємств на річкову воду і створення спеціальних систем промислових трубопроводів.

Усі міста в районі Карпат знаходяться на ріках або поблизу них. Мінімальний стік цих рік при невеликій їх зарегульованості може забезпечити водою будь-які підприємства. Проте вони мають звичайно більше коштів, ніж їх може виділити на водопостачання й каналізацію комунальне господарство, вважають за краще обійтись без річкової гідротехніки. Та й навіщо вона їм? Краще, надавши міським управлінням водоканалів матеріальну допомогу, стати нарівні з мешканцями міста повноправним користувачами дорогої чистої води з міського водопроводу.

Така практика, що склалася протягом багатьох років, хоч іноді й прискорює введення в дію нових водозаборів, затримує переведення промислових підприємств на постачання водою з річок і відключення їх від загальноміського водопроводу.

Поряд з вирішенням проблеми роздільного водопостачання промисловості і населення важливим завданням є загальне зменшення споживання води промисловими підприємствами. Це дозволить економити свіжу воду і разом з тим зменшити забруднення рік стічними водами. Завдання це можна розв'язати різними способами: удосконаленням технології процесів виробництва з заміною їх маловодними і безводними і добуванням цінних компонентів сировини й продуктів із стічних вод; заміною водяного охолодження повітряним і випарним, впровадженням системи оборотного водопостачання і повторного використання очищених стічних вод.

Вода після використання не перестає бути водою і в більшості випадків може бути використана повторно. В країнах Європи вода використовується в середньому 4—5 разів, перш ніж буде скинена. Перейшовши на оборотний цикл водопостачання, деякі підприємства США зменшили витрати свіжої води на 55—85%.

Ряд промислових підприємств при своїй теперішній чи певним чином зміненій технології може використовувати відпрацьовані скидні води інших підприємств або скидати води, якість яких задовольняє вимоги сусідніх фабрик чи заводів. Прикладом такого симбіозу може бути передача використаних вод з одного цеху в інший, що практикується у машинобудівній промисловості. Іноді, правда, повторне використання стічних вод на одному і тому ж підприємстві може бути технічно або економічно нераціональним. В той же час цілком раціональною може бути передача всіх або частини стічних вод підприємства після нескладної очистки чи без неї іншому, потім наступному підприємству.

Говорячи про раціональне використання прісної води в містах карпатських областей, не можна не визнати: становище тут було і залишається неблагополучним. Витікання води на підприємствах, яке можна часто спостерігати в стиках труб і водопровідній арматурі, в колонках на вулицях, особливо взимку, несправності підземних трубопроводів і ще десятки таких «дрібниць», як поломка змивних бачків і кранів у будинках, з чим люди примирились, обходяться безцінною втратою 30 чи навіть 40% тієї питної води, яку видобували, перекачували, обробляли і транспортували.

Ні на підприємствах, ні в ЖЕКах належної боротьби за економне витрачання води не ведеться. А втрати води виникають не стільки внаслідок марнотратства з боку населення, скільки через погану організацію комунального обслуговування і невисоку якість обладнання.

Цим втратам води потрібно покласти край, що зробити не так важко. Визначення вартості вади і включення її у вартість промислової продукції повинно стати важливим економічним фактором розумного обмеження використання води, сприяти бережливому її використанню, застосуванню нових технологічних процесів, які б дозволили зменшити забирання і скидання води.

Встановлення адекватних цін на воду — дуже складне завдання, але тим не менше, розв'язати його треба. Величезні капіталовкладення на видобуток прісної води потрібно якось перекривати. Віднісши воду до розряду цінних продуктів, навряд чи ми змогли б і далі господарювати так, як зараз, коли експлуатація водних багатств замість прибутків завдає збитків.





Реферат на тему: Водопостачання в населених пунктах Українських Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.