Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Вітровий режим в Карпатах (реферат)

Розглянемо вітровий режим як один з факторів, що спричиняє виникнення вітровалів.

Протягом року зміна пануючих напрямків вітрів та їх швидкостей дуже чітка. Вона зумовлена річним ходом інтенсивності атмосферної циркуляції над даним районом, а також сезонним пересуванням окремих центрів дії атмосфери. Взимку швидкість вітру значно більша в Передкарпатті, ніж у Закарпатті. Влітку в зв'язку із зменшенням температурних градієнтів ця різниця зменшується.

Як відомо, вітровали виникають при швидкостях вітру понад 20 м/сек, тому весь наведений далі матеріал щодо вітру буде розглядатись в цьому аспекті.

Найбільшу повторюваність мають вітри слабкі та помірні (0—5 м/сек, 70—90%). Протягом року повторюваність вітрів з V=0—1 м/сек більша влітку, а з V=4—5 м/сек — в холодний період (жовтень—березень). Для холодних та перехідних періодів характерні швидкості 6—11 м/сек.

Зміну повторюваності швидкостей вітру дуже важливо знати і враховувати при прогнозуванні шкідливих стихійних явищ. З цієї точки зору цікаві дані про швидкість вітру мст. Чорна Гора, розташованій на висоті 2023 м н. р. м., де вітри з V>40 м/сек не випадкові і спостерігалися кожного місяця.

Далі наводимо коротку характеристику напрямку вітру за даними метеорологічних станцій.

В Передкарпатті найчастіше повторюються південно-західні вітри, особливо влітку. Наприклад, у червні повторюваність цих вітрів досягає 45%. Значна частина припадає на повторюваність вітрів південно-східного (20%) і східного (близько 35%) напрямків.

В Закарпатті панування вітру зазначених напрямків виражено значно менше в зв'язку з тим, що цей район захищений горами. На метеостанціях Закарпаття спостерігається 25—50% днів з штилем.

З підняттям у вільну атмосферу в зв'язку із зменшенням впливу гір збільшується повторюваність західних вітрів, і вже з висоти 3 км вони переважають.

Як зазначалось, метеостанції розташовані переважно в долинах, тому на напрямок вітру впливає напрямок самих долин. Так, за даними мст. Селятин, Славське, панують північні та південні вітри (відповідно меридіональному напрямку долин), а по мст. Ясиня — вітри північно-східні та південно-західні (відповідно напрямку долини р. Тиси).

На всіх зазначених пунктах спостережень у червні переважають південно-західні потоки повітря. В серпні на Яблуницькому перевалі і на полонині Рівній (біобазі) значно переважають північно-східні, а на вершині г. Рівної — південно-східні і північно-східні вітри.

Сильні вітри в Українських Карпатах утворюються за таких синоптичних умов. На південний схід і схід від Ісландського мінімуму пересувається глибокий циклон. Зумовлені ним фронти рухаються в напрямку головного потоку, наближаючись до Карпат з північного заходу і заходу. При цьому ділянки холодних фронтів південної периферії циклонів затримуються біля Західних Бескидів, а їх центральні ділянки рухаються на схід з північно-східною складовою, яка загострюється біля Українських Карпат і тим самим підсилює вітер, звичайно західної чверті горизонту.

Висотний гребінь розташований над Атлантичним океаном, а висота улоговин орієнтована з Скандинавії на Балканський півострів по висотній периферії; по головному потоку рухаються південні циклони. Сильний вітер переважно північно-західного напрямку спостерігають над всією територією Українських Карпат.

Вісь висотного гребеня проходить через центр Європи на північний схід. Посилення вітру за даних умов відзначається на навітряних схилах Українських Карпат внаслідок конвергенції, зумовленої орографічними факторами. Сильні північно-західні, слабкіші західні та північні вітри спостерігаються головним чином у Передкарпатті, але можуть охоплювати і всю територію Українських Карпат.

Над центральними районами Європи поширюється глибокий циклон. Фронти, зумовлені ним, наближаються до Карпат з заходу. Вітри в Українських Карпатах спостерігаються переважно західних румбів.

Над європейською територією розташовується потужний антициклон, над Центральною і Західною Європою відбувається активна циклонічна діяльність. Сильні вітри південно-східних румбів спостерігаються переважно у холодний період року.

По мст. .Пожижевська в середньому за рік вітер понад 15 м/сек повторюється 120 разів. Якщо прийняти цю величину за 100%, то навіть по мст. Долина число випадків подібних вітрів становить 18, по мст. Міжгір'я — 16,6, мст. Яремча — 8,3, мст. Рахів — 40% . Як бачимо, по закарпатських метеостанціях число випадків з сильними вітрами менше. Крім того, сильні вітри переважають влітку.

Проте, за даними спостережень більшості станцій, вітри >15 м/сек повторюються частіше в холодний період. Метеостанції, що діють в Українських Карпатах, розміщені в долинах рік, де вплив гір не позначається на характері вітрів. Тому матеріали спостережень по них не відбивають дійсних швидкостей вітрів, властивих цьому району. Дані спостережень науковців дають інше уявлення про вітровий режим гірської частини Карпат.

Наведемо коротку характеристику зазначених пунктів спостережень.

Селище Ясиня розташоване на терасі р. Лазещини. Вище її впадіння в Чорну Тису (близько 1 км) і знаходився пункт спостереження. Праворуч від нього височіє г. Стебла, ліворуч — гг. Лопушна і Костерівка. Дно долини і схили зайняті під будівлями, посівами і сінокосами. Деревної рослинності практично нема (крім вузької смуги ялинового лісу).

Яблуницький перевал. Пункт спостереження був на вершині височини, розташованої в 1,5 км на північ від власне перевалу. Гребінь вершини пологий, північно-західного простягання. Вершина і південно-західний схил вкриті трав'яною рослинністю. Близько від поверхні (до 0,5 м) знаходяться грунтові води.

Віддаленість основних гірських хребтів (до 7—10 км) і відкриті схили височини дають змогу досліджувати метеорологічний режим гірської частини Українських Карпат на висотах 1100—1200 м.

Перевал з вододілом басейнів Чорної Тиси і Тересви. Основні хребти (Горгани і Свидовець) розташовані на відстані 1,5—2,0 км один від одного.

Пункт спостереження знаходиться на вирівняній сідловині гребеня, який замикає верхню частину Ясинської улоговини. З південного заходу підступає ялиновий ліс. Решта території вкрита молодими ялиново-буковими посадками.

Полонина Плоска. Пункт спостереження був на вершині височини, біля повороту хребта. Схили височини задерновані, вкриті суцільною трав'яною рослинністю. На північно-східному схилі лісова рослинність не доходить до вершини на 100—120 м а з південного заходу вона розташована значно нижче внаслідок інтенсивної вирубки лісу і дії вітровалу попередніх років.

Полонина Довга. Пункт встановлений на основній вершині височини. Північно-східний схил крутий (30—35°), вкритий ялиновим лісом, який підіймається на гребінь хребта. Південно-західний схил пологий. Метеорологічні умови на пункті спостереження типові для низького хребта, який розділяє поздовжні міжгірські улоговини.

Полонина Драгобрат. Пункт розташований на гребені сідловини між вершинами гір Близниці і Стіг. На південному заході від гребеня витікає р. Косівська.

Метеорологічні умови на пункті спостереження відповідають умовам високогірного поясу Свидовецького хребта в районі близького підходу долини річки, яка відповідає напрямку пануючих вітрів. Вимірювання опадів проводилось на східному схилі основного хребта Свидовець (1320 м).

Пункт Торунь (750 м н. р. м.) знаходиться на заході вузького гребеня, витягнутого в широтному напрямку, який є вододілом рр. Лопушної і Торуньчака (басейн р. Ріки). Схили гребеня асиметричні: південний більш пологий, північний — стрімкий, крутизною до 20—22°. Вони задерновані, вкриті чагарниковою рослинністю. На захід від пункту спостережень височіє гора Смерек, на південь — гора Менчул. Метеорологічні умови характерні для місця злиття гірських річкових долин Верховинсько-Вододільного району.

В місті впадіння р. Лопушної в р. Ріку на відстані 1 км від першого пункту знаходиться ще один пункт спостережень (590 м н. р. м.).

Полонина Рівна — один пункт (біобаза — 1271 м н. р. м.) знаходиться на схилі масиву полонини Рівної, який входить в систему Полонинсько-Чорногірського хребта і є його крайньою північно-західною частиною в межах України. Головна вершина досягає 1482 м н. р. м., а один з відрогів цього вузла (Високий Верх) має висоту 1413 м н. р. м. На 10 м південніше обриву на вершині було встановлено другий пункт спостережень (1413 м н. р. м.). Він відкритий з усіх боків, а вершина полонини Рівної, яка трохи перевищує цей пункт спостережень, знаходиться на відстані понад 1 км. Площадка спостереження задернована. Третій пункт спостережень на полонині Рівній (1480 м н. р. м.) розташований в 25 м від тріангуляційної вишки. Це найвища точка на заході Українських Карпат. Вершина її рівна, що підтверджується й назвою. Всі схили, крім північного, дуже пологі.

Пункт Турички (330 м н. р. м.) знаходиться у 8 км від підніжжя полонини Рівної, на південно-західному схилі.

В 350 м на захід від пункту спостережень протікає гірська річка Туриця. Берег її пологий, вкритий буково-грабовим лісом, який в минулому був сильно вирубаний. З трьох інших боків площадка оточена невисокими підняттями, вкритими буковими, а де-не-де з домішкою смереки і сосни, лісами.

Для порівняння використані за цей же період дані мст. Пожижевська, Нижній Студений, Яремча, Міжгір'я, Рахів, Івано-Франківськ. У липні найбільші швидкості вітру спостерігаються при середній швидкості вітру за цей місяць 6,3 м/сек. В добовому ході найбільші швидкості вітру відзначалися після полудня і дорівнювали на полонині Драгобрат 8,2, Яблуницькому перевалі — 4,3 і в Околах — 9,2 м/сек.

У червні швидкості вітру були значно більшими. Так, середня за місяць на полонині Драгобрат дорівнювала 10,5 м/сек. Максимальні швидкості вітру на цій точці спостерігались 30 червня і протягом доби перевищували 20 м/сек. Більші швидкості відмічені в цей день і на Яблуницькому перевалі (6—10 м/сек).

У серпні, як і в інші місяці, найбільші швидкості вітру були на полонині Драгобрат.

В липні найбільші швидкості вітру спостерігались на полонині Рівній (вершина) при середній за цей місяць швидкості 4,2 м/сек.

Слід зазначити, що швидкості вітру (за флюгером висотою 6—8 м) на Торуні і Яблуницькому перевалі набагато більші. Для вивчення вітровалів саме на цих висотах слід вимірювати швидкість вітру.

Максимальні швидкості вітру за добу на полонині Драгобрат (V>10 м/сек) перевищують в 4—20 разів максимальні швидкості по мст. Рахів.

На Яблуницькому перевалі максимальні швидкості вітру трохи менші, ніж на полонині Драгобрат. Але й тут вони переважно перевищують максимальні швидкості по мст. Рахів у два-три рази.

Наведені дані вказують на необхідність терміново організувати постійні метеостанції у найбільш підвищених районах Українських Карпат.

За даними експедиційних спостережень для північно-західної частини (полонина Рівна) і південно-східної (мст. Пожижевська) були обчислені середні градієнти швидкості вітру за літній і осінній періоди. Виявилося, що для осені градієнт швидкості вітру на північному заході становить 0,20 м/сек, а на північному сході — 0,45 м/сек на 100 м.

Таким чином, з'ясувалося, що в районах вітровалів (північний схід) швидкість вітру з висотою збільшується на кожні 100 м в два рази швидше, ніж у безвітровальних районах (північний захід).

Виходячи з даних, вітровали можуть спричинятися південно-західними, північно-західними та північно-східними вітрами. Швидкість вітру збільшується до 1,5 км, приблизно в два-три рази. Вище практично залишається в межах швидкостей на рівні 1,5 км (850 мбар). Таке спорадичне поширення вітровалів невеликих об'ємів пов'язане, мабуть, з формуванням окремих поривів вітру, зумовлених орографічними особливостями. Можливо, однією з причин, масового поширення вітровалів у Горганах є сильне поздовжньо-поперечне розгалуження останніх, відсутність крупних хребтів, а також значні перепади висот, що зумовлює велику частоту виникнення сильних поривів вітру і, як наслідок, вітровалів.





Реферат на тему: Вітровий режим в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.