Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Сучасний стан ботанічного заказника "Воротнів" та переспективи його розширення (реферат)

Зміст

1. Сучасний стан державного ботанічного заказника „Воротнів”

2. Заказник „Воротнів” та перспективи розширення його території

3. Флора ботанічного заказника "Воротнів”

Використана література

1. Аналіз сучасного стану державного ботанічного заказника „Воротнів”

Заповідна справа – одна з найважливіших складових частин природоохоронних наук і природоохоронної діяльності. Вона відіграє важливу роль у розробці теоретичних засад та практичному вирішенні проблем збереження біорізноманіття, підтримці екологічної рівноваги у природі, формуванні світоглядних орієнтирів людини, суспільства Значна кількість об'єктів природоохоронного фонду, в тому числі і державний ботанічний заказник „Воротнів”, розміщена в межах урбанізованих територій, через що і зазнає значного антропогенного впливу. Дослідження стану та динаміки видового різноманіття флори та фауни в заповідних об'єктах в умовах зростаючого антропогенного впливу є необхідним і вимагає довготривалих спостережень.

Вивчення видового різноманіття рослинного і тваринного світу Волині в різні роки проводили окремі автори. Це були в основному флористичні дослідження. Окремі ботаніки, вивчаючи флору та рослинність Волинської височини, паралельно аналізували поширення рідкісних видів. Проте наслідки впливу природних та антропогенних чинників (розорення територій, рекреаційне навантаження) на стан заповідних територій вивчені недостатньо.

Рослинний світ державного ботанічного заказника „Воротнів” досить багатий, оскільки поєднує і типові поліські, і лише лісостепові види рослин, бо розміщений на межі мішаних лісів та лісостепової зони. Оцінка видової різноманітності державного ботанічного заказника „Воротнів” – це частина загальнодержавної стратегії вивчення і збереження біорізноманіття України відповідно до міжнародних конвенцій (Рамсарської, Бернської, Боннської).

Метою роботи є аналіз видової різноманітності державного ботанічного заказника „Воротнів”.

Основні завдання:

– оцінити видову різноманітність державного ботанічного заказника „Воротнів”, зокрема раритетних компонентів флори та фауни;

– проаналізувати чинники антропогенного впливу на ботанічний заказник.

Під час опрацювання використано дані, документи, витяги, положення та рекомендації з таких установ і організацій, як Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, Українська лісотипологічна експедиція, Укрдержліспроект, ДЛГО „Волиньліс”.

Програма збору вихідних даних передбачала ознайомлення з картографічними і таксаційними даними Ківерцівського держлісгоспу та збору даних на їх основі з подальшим вивченням насаджень у натурі. Під час аналізу елементів флори та фауни рідкісних видів використали дані описових літературних джерел. Практичне значення роботи полягає у тому, що на основі отриманих результатів запропоновано заходи щодо зменшення антропогенного навантаження на державний ботанічний заказник „Воротнів”, обґрунтування можливості розширення території ботанічного заказника. Державний ботанічний заказник „Воротнів”, розміщений у Луцькому районі Волинської області поблизу села Воротнів (на схід від м. Луцька). Утворений постановою Ради Міністрів України № 383 від 03.08.1978 р. Площа заказника – 600 га, перебуває у віданні Ківерцівського держлісгоспу, Луцького лісництва, кв. 125–130, 132–148. Розподіл загальної площі заказника за категоріями земель включає: лісові площі – 596 га; нелісові площі – 4 га, у тому числі: а) використання орних земель – 2,8 га; б) сінокосіння – 1,2 га. Державний ботанічний заказник „Воротнів” є унікальним корінним дубово-грабовим лісовим масивом із домішками сосни звичайної, осики, берези, клена, з багатою трав'яною рослинністю, серед якої зростають і рідкісні рослини (зозулині черевички справжні (Cypripedium calcelous L.), вовчі ягоди пахучі (Daphne cneorum L.), астранція велика (Astrantia major L.). Серед тварин зустрічаються борсук (Meles meles), лелека чорний (Ciconia nigra), сорокопуд сірий (Lanius excubitor), занесені до Червоної книги України. Територія державного ботанічного заказника „Воротнів” входить до складу СхідноЄвропейської провінції широколистяних лісів Європейської широколистяної зони (Лісостепова волога тепла зона), Волинського геоботанічного округу Для заказника характерний типовий для рослинності Волинського лісостепу ліс з дуба черещатого (Quercus robur L.), граба звичайного (Carpinus betulus L.), сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) та ялини європейської (Picea abies L.). Ліс заказника належить до дубово-грабових лісів (за типом лісорослинних умов – свіжі груди, Carpiento betquerceta roburi) з двоярусними деревостаВ першому ярусі – дуб черещатий (Quercus robur L.) з домішкою ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), клена гостролистого (Acer platanoides L.), липи серцелистої (Tilia cordata Mill.). Другим ярусом нероздільно володіє граб звичайний (Carpinus betulus L.). Під густим покривом дерев майже відсутні умови для зростання підліску, тому у заказнику його представляють поодинокі кущі бруслини бородавчастої (Eunomus verrScop.) та європейської (Eunomus europaea L.), ліщини (Corylus avellana L.), свидини кров'яної (Swida sang(L.) Opiz), крушини ламкої (Frangula alnus Mill.). В окремих місцях у підліску росте калина звичайна (Vibopulus L.), ялівець звичайний (Juniperus communis L.), малина (Rubus idaeus L.), ожина несійська (Rubus nessensis W. Hall.).

Типовими представниками трав'янистої рослинності заказника є: копитняк європейський (Asarum europaeum L.), зірочник cередній (Stellaria media L.), фіалка дивна (Viola mirabillis), купина лікарська (Polugonatum adoratum (Mill.) Druce.), маренка запашна (Asperula adoratum L.), а також анемона дібровна (Anemona nemorosa L.). Представником Поліської рослинності у ботанічному заказнику є чорниця (Vaccinium myrtillus L.), проте спостереження за останні 5–10 років свідчать про значне зменшення площі чорничників. За зоогеографічними районуванням Волинська область належить до бореально-лісової зоогеографічної зони, центрально-лісостепового зоогеографічного округу, лісостепової ділянки правобережжя Дніпра.

У лісовому зооценозі державного ботанічного заказника „Воротнів” поширена значна кількість видів хребетних. Земноводні у заказнику представлені трав'яною (Rana temporaria) та гостромордою (Rana arvalis) жабами, гребінчастим та звичайним (Triturus vulgaris) триточервоночеревними кумками (Bombina bombina). Також звичайними є квакші, сіра (Bufo bufo) та зелена (Bufo viridis) ропухи. Із плазунів у зооценозі заказника можна виділити ящірку прудку (Lacerta agilis), яка заселяє переважно узлісся та рідколісся. З інших представників класу плазуни зустрічаються живородна ящірка (Lacerta vivipara), веретільниці, звичайні вужі, рідко – гадюки, ще рідше – мідянки (Coronella austriaca).

Орнітофауна державного ботанічного заказника „Воротнів” багата і нараховує більше ста видів птахів, серед яких найбільш чисельним є ряд горобцеподібних Passeriformes: сіра ворона (Corvus corone), сорока (Pica pica), сойка (Garrulus glandarius), галка (Corvus monedвелика синиця (Parus major). До фонових видів відносять дятлів, зозуль, голубиних. Також досить часто зустрічаються шпаки, рябчики, корольки, вальдшнепи, деякі види дроздових. Поширеним видом у ботанічному заказнику є шуліка чорний (Milvus korschun Gm.). Поблизу ставків часто зустрічаються такі водоплавні та прибережні птахи, як кулики, качки, журавлі, лелеки та інші види Теріофауна зооценозу заказника також досить багата. Зрідка зустрічаються олені, козулі та дикі свині. Поширеними видами є борсуки, лісові куниці, ласки, лисиці, вовки, зайці-русаки, білки звичайні, лісові, сірі та горішникові вовчки, лісові та підземні полівки, польові, лісові та жовтогорлі миші, землерийки-бурозубки, кроти, звичайні їжаки, декілька видів гладконосих рукокрилих. Загалом теріофауна державного ботанічного заказника „Воротнів” майже ідентична видовому складу ссавців європейської бореальної зони.

Особливе місце серед рослинного світу державного ботанічного заказника „Воротнів” займають рослини та тварини, занесені до Червоної книги України. Серед рослин – лілія лісова (Lilium martagon L.), любка дволиста (Platanthera bifolia L.) та зеленоцвіта (Platanthera chlorantha (CReichb.). Ці рослини дуже чутливі до зміни умов зростання, тому при зміні екологічних умов вони можуть зникнути. Рідко можна побачити астранцію велику (Astrantia major L.). На Волині цей вид зустрічається зрідка лише в Цуманській пущі. Із рідкісних видів тварин на території державного ботанічного заказника „Воротнів” трапляються борсук (Meles meles), лелека чорний (Ciconia nigra) та сорокопуд сірий (Lanius excubitor L), занесені до Червоної книги України.

Однією з екологічних проблем державного ботанічного заказника „Воротнів” є процес природного старіння дерев. Більше ніж 43% насаджень із дубом черещатим (Quercus robur L.) мають вік понад 110, а окремих – 170 років, сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) – 80 років. Природне старіння дерев та їх поступове відмирання веде до погіршення санітарного стану насаджень і, головне, втрачається доцільність заповідання цих територій. Протягом 2006–2008 рр. проведені вибірково-санітарні рубки на 36,3 га, на двох гектарах осикових насаджень – суцільні санітарні рубки, а також шляхом санітарно-оздоровчих рубок очищено від захаращеності рекреаційну зону в заказнику. Було зрубано 1 506 м3 сухостійної деревини, яка вже втратила свою якість і навіть не придатна для дров. Однак це не вирішило проблеми всихання деревостанів.

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

– залишити заповідний статус урочища та підтримувати його санітарний стан шляхом проведення оздоровчих заходів – проте це економічно невигідно;

– зняти заповідний статус і шляхом суцільних рубок прибрати перестійні насадження, створивши на їхньому місці нові, обов'язково ввівши в їх склад дуб черещатий (Quercus robur L.).

Зараз у державному ботанічному заказнику „Воротнів” є багато ділянок, на яких дубово-грабовий деревостан поступово замінюється грабовим. Це свідчить про те, що процес всихання дубових насаджень продовжується. Зараз стоїть питання, як відтворювати ці дубові насадження. У вікнах, що утворилися під час відпаду дубів, лісники намагаються замінити старі насадження новими. Для цього використовується посадковий матеріал, який вирощують за французькою технологією в селекційному центрі с. Гаразджа Луцького району. Ця технологія впроваджена у 2006 р. вперше в Україні. Вона полягає у вирощуванні саджанців дуба в спеціальних контейнерах із закритою кореневою системою.

Сьогодні є 30 га таких культур. Крім того, проводиться реконструкція насаджень із застосуванням методу підсадки. У 2008 р. проведено підсадження під пологом лісу 64 тис. таких саджанців, із них 5 тис. – в урочищі державного ботанічного заказника „Воротнів”. Саджання відбувається до того, як на сіянцях почнеться приріст, і продовжується після припинення першого приросту (до кінця жовтня можна проводити підсадження). Це необхідно робити, оскільки природне поновлення дуба під пологом старих дерев не відбувається навіть тоді, коли через рік жолуді проростають. Коренева система молодих дубів розташована майже на поверхні, а тому дерева вимерзають. А при посіві жолудь закопується на глибину десять сантиметрів.

Ще однією проблемою є те, що державний ботанічний заказник „Воротнів” міститься у близькому сусідстві з населеними пунктами: селами Воротнів, Верхівка, Романів, Лище, Гаразджа та містом Луцьк. Жителі сіл, обласного центру активно використовують ліс і для відпочинку, і для заготівлі дров, збору ягід, грибів, лікарських рослин, що здебільшого є порушенням правил збереження цілісності природних лісових екосистем. Нині використання території заказника в рекреаційних, культурно-освітніх цілях залежно від пори року становить 17,8–400 чол./га. Небажані наслідки таких дій визрівають поступово. На сьогодні вже можна спостерігати зміну видового складу рослин і тварин, зменшення площ видів рослин, що підлягають охороні, тощо. Так, майже повністю зникла з урочища конвалія травнева (Convallaria majalis L.), в лісі рідко зустрічається астранція велика (Astrantia major L.), лілія лісова (Lilium mariagon L.). Зі збільшенням кількості рекреантів, у державному ботанічному заказнику „Воротнів” змінюється первісний вигляд ландшафту. З'явилися смітники, згарища, спостерігаються пошкоджені чагарники, дерева, витоптування трав'янистого покриву.

На території заказника, в межах рекреаційної зони створено каскад із п'яти ставків, які наповнювалися водами річки Зеленки, численних джерел річкової долини, а також штучно створеною свердловиною. Ці водні об'єкти потребують постійного догляду і регулювання. Однак останній раз джерела чистили в 1986 р. Відтоді вони заросли й замулилися. Свердловина не працює, із п'яти ставків два пересохли. На місці вологолюбних рослин (осоки гостровидної (Carex acufiformis Ehrh.), очерету звичайного (Phragmites austalis (Cav.) Trin. ex Steрогозу вузьколистого (Typha angustifolia L.) з'явилися рослини, які ростуть у більш посушливих місцях (підбіл звичайний (Tussilago farfara L.), суниці лісові (Fragaria vesca L.). Порушення водного балансу, зниження рівня ґрунтових вод проявляється і на віддалених від ставків територіях. Підприємства сільського господарства, які здійснюють обробіток землі на прилеглих до ботанічного заказника територіях, мають значний негативний вплив на природні ландшафти лісу.

Насамперед цей вплив проявляється у вигляді активних молодих ярів на околицях лісу. Порушення правил обробітку ґрунту на схилах пагорбів, внесення мінеральних добрив, пестицидів, вирощування сільськогосподарської продукції на окраїні заказника призводять до розчленування ярами масиву лісу на більш дрібні ділянки; створення умов для розселення чужих, не властивих місцевим природним угрупованням видів рослин (масове поширення люпину багатолистого (Lupinus polyphyllus L.); використання агрохімікатів може призвести до зникнення рідкісних рослин та тварин; зниження естетичної цінності екосистеми лісу. Квадрат № 131 у лісовому масиві заказника, який місцеві жителі називають Ярмарківщиною, розташований на захід від лісових ставків. Площа цієї ділянки лісу – 101 га. Місцевість горбиста, вкрита березово-дубово-осиковим лісом. На території Ярмарківщини у 1982 р. закладено дендропарк із 600 видів порід рідкісних дерев і кущів: горіх чорний (Juglans nigra L.), ялиця біла (Abies alba Kuhn.), шипшина корична (Rosa cinnamomea L.), барбарис амурський (Berberis vulgaris L.), ліщина деревовидна (Corylus avvelana L.) та ін. За часів існування СРСР тут була посаджена „Алея дружби”. Із 15 республік надіслали саджанці дерев-ендеміків. Збереглася вона і донині.

На цій території зараз розміщені також насадження аронії (Aronia melanocarpa), калини звичайної (Vibopulus L.), які дають хороший урожай щороку і заготовляються у великій кількості. Багато збирають і лікарських трав, липового цвіту. Ярмарківщина – це унікальний і неповторний куточок природи Воротнівського лісу, але за останні два десятиріччя тут відбуваються негативні процеси, які змінюють природу території. Березові гайки, сінокоси з великою кількістю ягідників, лікарських рослин тепер густо заросли самосівом верби чорної (Salix nigricans Smith.) та верби козячої (Salix caprea L.). Ця територія потребує щорічного очищення від самосіву, який призводить до зникнення первісної флори. Під загрозою перебуває й дендропарк, який зараз дуже проріджений через хижацькі промисли. Сьогодні „Ярмарківщина” не входить до складу державного ботанічного заказника „Воротнів”, але, на нашу думку, її приєднання є необхідним з точки зору збереження рідкісних видів рослин та тварин шляхом зменшення антропогенного навантаження на природоохоронній території.

Отже, рослинний світ державного ботанічного заказника „Воротнів” поєднує в собі й типові поліські, й лише лісостепові види рослин, оскільки міститься на межі мішаних лісів та лісостепової зони. Із рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, в заказнику зустрічаються: лілія лісова, любка дволиста та зеленоцвіта, астранція велика, вовчі ягоди пахучі, зозулині черевички справжні, борсук, лелека чорний та сорокопуд сірий та ін.

Однією з екологічних проблем заказника є процес природного старіння дерев. Для відтворення корінного деревостану реконструюються насадження із застосуванням методу підсадження. Рекреаційне навантаження на екосистеми заказника призвело до зменшення площ видів рослин, що підлягають охороні, спостерігається пошкодження чагарників, дерев, витоптування трав'янистого покриву. Сільськогосподарське використання прилеглих до заказника територій веде до посилення ерозійних процесів, утворення ярів.

Для збереження цінних рослинних угруповань та окремих видів флори та фауни пропонуємо включити до складу заказника територію квадрата № 131, так звану „Ярмарківщину”. Наступним етапом наукових досліджень заказника має стати детальне вивчення видового різноманіття безхребетних, а також представників нижчих рослин – мохів, лишайників та грибів.

2. Заказник „Воротнів” та перспективи розширення його території

У зв'язку зі значною активізацією процесів урбанізації й антропогенізації територій актуальності набуває питання збереження та розширення територій природно-заповідного фонду. Значна частина природоохоронних територій, зокрема державний ботанічний заказник „Воротнів”, розташована поблизу великих населених пунктів, тому піддається чисельному напливу рекреантів, що призводить до поступової деградації природних екосистем. Негативні природні та антропогенні процеси, які відбуваються у державному ботанічному заказнику, викликають порушення цілісності екосистем, зменшення різноманіття флори і фауни, зникнення рідкісних й ендемічних видів флори і фауни, появи чужих, не властивих місцевим природним угрупованням, видів рослин. Дослідження можливості розширення території державного ботанічного заказника „Воротнів” у сучасних умовах є необхідною передумовою виконання загальнодержавної стратегії вивчення і збереження біорізноманіття України.

Вивчення природи Волинської області проводили різні дослідники, видове різноманіття рослинного і тваринного світу досліджували в різні роки окремі автори. Переважно це були флористичні дослідження, окремі вчені аналізували поширення рідкісних видів флори та фауни. У деяких джерелах коротко описаний природно-заповідний фонд Волинської області, зокрема державний ботанічний заказник „Воротнів”. Проте дослідження проблеми розширення території державного ботанічного заказника „Воротнів” було започатковане автором

Метою роботи є еколого-географічний аналіз державного ботанічного заказника "Воротнів” та дослідження можливості розширення його території за рахунок приєднання "Ярмарківщини”.

Основні завдання:

– проаналізувати особливості еколого-географічних умов державного ботанічного заказника „Воротнів”;

– проаналізувати еколого-географічні аспекти розташування „Ярмарківщини”;

– обґрунтувати необхідність приєднання „Ярмарківщини” до складу державного ботанічного заказника „Воротнів”.

Під час опрацювання використано дані, документи, витяги, положення та рекомендації з таких установ і організацій, як Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, Українська лісотипологічна експедиція, Укрдержліспроект, ДЛГО „Волиньліс”. Практичне значення роботи полягає у тому, що на основі отриманих результатів запропоновано розширити територію державного ботанічного заказника „Воротнів”, що буде сприяти зменшенню антропогенного навантаження на природні екосистеми та збереженню і відновленню біорізноманіття.

Державний ботанічний заказник „Воротнів” – унікальний корінний дубово-грабовий лісовий масив із домішками сосни звичайної, осики, берези, клена, з багатою трав'яною рослинністю, серед якої зростають і рідкісні рослини (зозулині черевички справжні (Cypripedium calcelous L.), вовчі ягоди пахучі (Daphne cneorum L.), астранція велика (Astrantia major L.)). Серед тварин можна зустріти борсука (Meles meles L.), лелеку чорного (Ciconia nigra L.), сорокопуда сірого (Lanius excubitor L.), занесених до Червоної книги України Унікальності заказнику додає його розташування на межі лісостепової зони та зони мішаних лісів, завдяки чому флора і фауна багаті й на типових представників Полісся, й на представників лісостепу.

Державний ботанічний заказник „Воротнів” розташований у межах ВолиноПодільської окраїни Східно-Європейської платформи. На платформі залягає потужна товща осадових утворень палеозойської, мезозойської та кайнозойської ери, що перекривають більш давні геологічні пласти В їх будові виділяють відклади верхнього протерозою, кембрію, ордовика, силуру, крейди та палеогену, перекритих осадовими породами антропогену змінної потужності. Усі доантропогенні відклади в межах державного ботанічного заказника „Воротнів” на денну поверхню не виходять. Четвертинні відклади заказника „Воротнів” представлені переважно еолово-делювіальними лесами та лесовидними суглинками, які залягають на корінних крейдово-мергельних породах верхньої крейди. Вони і є материнською породою для сучасних ґрунтів заказника. Саме четвертинні відклади відіграють визначальну роль у формуванні рельєфу та ґрунтів державного ботанічного заказника „Воротнів”.

Державний ботанічний заказник „Воротнів” розташований на Волино-Подільському плато, якому, в геологічному розрізі, відповідає Волино-Подільська морфоструктура, утворена ступінчатим опусканням докембрійського кристалічного фундаменту в бік ЛьвівськоВолинського прогину. За геоморфологічним районуванням територія заказника розміщена на Волинській ерозійній височині, у Луцькому приполіському лесовому горбистому районі. Нерівний рельєф крейдової поверхні визначає не тільки основні орографічні риси Волинської височини, а й глибину і густоту ерозійного розчленування сучасної поверхні височини. Лесові відклади утворюють горбисту поверхню рельєфу зі значними перепадами висот. Серед ерозійних форм виділяються яри та балки, які прорізують схили пагорбів, утворюючи густу яружну сітку. Для ярів характерні круті схили і розгалуженість. На околицях державного ботанічного заказника "Воротнів” можна спостерігати активні молоді яри, однією з причин виникнення яких є порушення правил обробітку земель на схилах. За фізико-географічним районуванням територія державного ботанічного заказника „Воротнів” належить до південного заходу Східноєвропейської рівнини, лісостепової зони, Подільського краю Волинської височини (Східна підобласть, Олицький район); за видами ландшафтів – до природно-територіальних комплексів межиріч. Власне ландшафти на території державного ботанічного заказника „Воротнів” – полого випуклі вершини лесових пасом, вкриті дібровами з домішками інших листяних порід, та вузькогребеневі вершини лесових пасом із дубовограбовими лісами на сірих опідзолених ґрунтах

Характер рельєфу та особливості четвертинних відкладів державного ботанічного заказника „Воротнів” зумовили формування сірих та світло-сірих опідзолених ґрунтів. На підвищених ділянках із малими перепадами висот зустрічаються темно-сірі ґрунти. Сформувалися вони на лесових відкладах накладанням двох процесів ґрунтоутворення – чорноземного та підзолистого. Світло-сірі ґрунти займають невелику площу на території державного ботанічного заказника „Воротнів”. Розміщені на схилах значної крутості та переважно північної експозиції. Сірі опідзолені ґрунти за своїм генезисом дуже близькі до світло-сірих. І світло-сірі, і сірі опідзолені ґрунти є слабогумусованими (1,2–1,7 %), слабко кислі. Забезпеченість поживними речовитакож досить низька. Темно-сірі опідзолені ґрунти займають більш вирівняні ділянки вододільних просторів та пологі схили. Вони сформувалися на пилуватих легких лесовидних суглинках; значну роль при цьому відіграв чорноземний процес ґрунтоутворення, тому вони досить добре (1,5–2 %) і глибоко гумусовані (50–60 см).

Кліматичні умови державного ботанічного заказника "Воротнів” характеризуються м'якою зимою та помірно вологим і теплим літом без значних контрастів температур. Середньорічна температура становить 7,20 С, середньомісячна температура липня – 18,60 С, січня – -50 С. В цілому клімат у державному ботанічному заказнику „Воротнів” помірно-континентальний.

Квадрат № 131 у лісовому масиві Воротнів, який місцеві жителі називають „Ярмарківщиною”, розміщений на захід від лісових ставків. Площа цієї ділянки лісу 101 га. Місцевість горбиста, вкрита березово-дубово-осиковим лісом. Подекуди трапляються сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), ялина європейська (Picea abies L.) та ін. Трав'янисті рослини: від різних видів мохів, папоротей до різноманітних квіткових, у тому числі гравілат річковий (Geum rivale L.), дзвоники малі (Campanula glomerata L.), люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus L.), різні види зонтичних. Раніше у пониззях траплялися представники поліської флори, орхідеї. Зі зміною природних умов рідкісні рослини майже зникли. На території „Ярмарківщини” у 1982 р. був закладений дендропарк із 600 видів порід рідкісних дерев і кущів: горіх чорний (Juglans nigra L.), ялиця біла (Abies alba Kuhn.), шипшина корична (Rosa cinnamomea L.), барбарис амурський (Berberis vulgaris L.), ліщина деревовидна (Corylus avvelana L.) та ін. На цій території зараз розміщені насадження аронії (Aronia melanocarpa L.), калини звичайної (Vibopulus L.), які дають хороший урожай щороку і заготовлюються у великій кількості. Багато збирають і лікарських трав, липового цвіту.

„Ярмарківщина” – це унікальний і неповторний куточок природи Воротнівського лісу, але за останні два десятиріччя тут відбуваються негативні процеси, які змінюють природу території. Березові гаї, сінокоси, ягідники тепер густо заросли самосівом верби чорної (Salix nigricans Smith), верби козячої (Salix caprea L.). Ця територія потребує щорічного очищення від самосіву, який призводить до зникнення первісної флори. Під загрозою також і дендропарк, який зараз дуже проріджений через „хижацькі” промисли. Географічно „Ярмарківщина” розміщена в центрі лісового масиву і розділяє заказник на дві майже відокремлені частини.

Антропогенна діяльність на території „Ярмарківщини” призводить до порушення процесів природного відновлення певних видів флори і фауни, зокрема рідкісних не тільки на „Ярмарківщині”, а й на прилеглих територіях державного ботанічного заказника „Воротнів”. На сьогодні „Ярмарківщина” не входить до складу державного ботанічного заказника „Воротнів”, але її приєднання є необхідним, оскільки це буде сприяти збереженню цілісності лісових екосистем, рідкісних видів флори та фауни шляхом зменшення антропогенного навантаження не тільки на території „Ярмарківщини”, а й на території ботанічного заказника.

Отже, державний ботанічний заказник „Воротнів” – це унікальна ділянка корінного дубово-грабового масиву з домішками сосни звичайної, осики, берези, клена, що у своєму видовому складі має 10 рідкісних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Особливості географічного розміщення заказника вплинули на формування унікальних природних угруповань, які включають і типові лісостепові види, і представників Полісся. На території лісового масиву „Воротнів” розміщена ділянка „Ярмарківщина”, яка, незважаючи на це, не увійшла до складу державного ботанічного заказника "Воротнів”. Географічно „Ярмарківщина” розміщена в центрі лісу і розділяє заказник на дві майже не з'єднані між собою ділянки. На території „Ярмарківщини” значно вищий рівень антропогенного навантаження, що порушує процеси природного відновлення деяких видів флори і фауни, зокрема рідкісних не тільки на території „Ярмарківщини”, а й на території ботанічного заказника.

Для збереження цінних рослинних угруповувань, окремих видів флори та фауни пропоную включити територію „Ярмарківщини” (квадрат № 131 лісового масиву) до складу державного ботанічного заказника „Воротнів”. Приєднання „Ярмарківщини” буде сприяти збереженню видового різноманіття не тільки „Ярмарківщини”, а й усього заказника. Наступним етапом заходів зі зменшення антропогенного і, зокрема, рекреаційного навантаження на заказник має стати ґрунтовний аналіз діяльності сільськогосподарських підприємств на околицях заказника та створення системи екологічних стежок на території державного ботанічного заказника „Воротнів”.

3. Флора ботанічного заказника "Воротнів”

Посилення антропічного пресингу на природний рослинний покрив спричиняє синантропізацію аборигенної флори. Особливий інтерес у спектрі цієї проблеми становить обстеження заповідних територій, господарська діяльність у яких заборонена чи обмежена. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Урочище Воротнів” площею 682 га розміщений у Звірівському лісництві Ківерцівського лісгоспзагу Волинської області. Утворений він у 1978 р. для збереження унікального дубово-грабового лісу з домішкою сосни, осики, берези, клена та інших представників поліської і лісостепової рослинності.

За флористичним районуванням, територія заказника належить до Люблінсько-Волино-Малополіського округу Центральноєвропейської провінції Європейської області Голарктичного царства Ґрунти заказника сірі опідзолені, дерново-підзолисті, частково болотні. Основними типами лісу є свіжі й вологі грабові діброви. Деревостани добре розвинуті, утворені Quercus robу віці 100–150 років, 25−26 м заввишки, з діаметром стовбура понад 60 см. Бонітет І. Субедифікаторами насаджень є Carpynus betulus L., Tilia cordata L., Pinus sylvestris L. Підлісок добре розвинутий, представлений переважно Corylus avellana L., Frangula alnus L., Euonymus verrScop., E.europaea L. з домішкою Swida alba (L.) Opiz.

У трав'яному покриві головними домінуючими видами є Aegopodium podagraria L., Anemona nemorosa L., Asarum europaeum L., Athyrium filix-femina (L.) Roth, Chaerophyllum aromaticum L., Convallaria majalis L., Dryopteris filix-mas (l.) Schott., Rubus caesiФлору регіону, в якому розташовані об'єкти нашого вивчення, досліджували Й. Пачоський, С. Мацко, В. К. Терлецький зі співавторами, Й. Я. Романюк, Н. З. Романюк, Л. О. Коцун. Проте ці відомості фрагментарні, деякі проводилися давно, тому назріла нагальна проблема інвентаризації флори заказника для визначення її антропічної трансформації.

За літературними джерелами, спонтанна флора заказника "Урочище Воротнів” нараховує понад 900 видів судинних рослин Проте внаслідок проведених протягом 2005–2007 рр. маршрутних польових досліджень на території заказника ми описали, з урахуванням культивованої дендрофлори дендрарію, 315 видів судинних рослин, які належать до п'яти відділів рослин (Lycopodiophyta, Equisetophyta, Polypodiophyta, Pinophyta і Magnoliophyta), 208 родів та 72 родини. Найбільше представників Покритонасінних (298 видів, або 94,6 % від їхньої загальної кількості). У десятьох провідних Родинах зосереджено 172 види (54,6 %). Досить велика кількість монотипних родин (27 родин, або 37,5 %) і мала кількість видів у перших десятьох родах (63 види, або 20,0 %) засвідчують флористичну бідність досліджуваної території.

У насадженнях урочища виявлено26 інтродукованих видів деревних рослин, або 8,1 % від загальної кількості, які належать до 13 родин. За життєвими формами розподіл такий: дерев – 18, кущів – 7, ліан – 1. Аналіз біоекологічних особливостей інтродуцентів засвідчує, що вони є стійкими в нових умовах зростання. Лише в деяких видів (Platycladus orientalis (L.) Franco, Buxus sempervirens L.) обмерзають в особливо холодні зими однорічні пагони. Усі інтродуценти шишко-, плодоносні, що засвідчує їхні високі адаптивні можливості. Проведені обстеження урочища показали значне посилення у спонтанній флорі частки адвентивного елементу, зумовлене здебільшого порушенням людиною цілісності рослинного покриву Адвентивні види поширюються вздовж лісових доріг, у створеному на місці селища дендропарку , а також на розораних населенням лісових ділянках під городи.

У фондах Волинського краєзнавчого музею зберігаються матеріали досліджень відомого ботаніка минулого сторіччя С. Мацко, який вивчав флору м. Луцька та його околиць. Серед зібраного ним гербарію є 31 вид адвентивних рослин. У процесі наших обстежень виявлено89 видів заносних рослин, або 28,3 % від загальної кількості видів урочища. Структурний аналіз адвентів засвідчує , що найбільшу частку складають евапофіти й геміапофіти (відповідно, 26 і 25 видів), серед яких найчастіше трапляються Artemisia vulgaris L., Cirsium arvense (L.) Scop., Daucus carota L., Melilotus officinalis (L.) Pall. та Potentilla anserina L., Plantago lanceolata L., Rhinanthus minor L. Середня частина спектра представлена апофітами випадковими й кенофітами (відповідно, 17 і 12 видів).

Найнижчу позицію займають археофіти – усього 9 видів. Географічний аналіз засвідчує, що половина видів – це рослини із широким ареалом поширення – плюрирегіональним (21 вид) і голарктичним (23 види). Дещо менша частка видів рослин євразійського та євросередземноморського походження (відповідно, 15 і 7 видів). За основною формою росту, переважають трав'янисті полікарпіки (44 види, або 49,4 % адвентивної фракції), які складають основний обсяг провідних родин, меншу частку складають однорічники (22 види) й багатоабо дворічні монокарпіки (12 видів).

Отже, дослідження показали, що флористичні пропорції аборигенної флори урочища різко змінюються внаслідок експансії адвентів, які становлять майже третину від загальної кількості видів. Це може призвести передусім до зміни структури лісового угруповання та втрати локалітетів рідкісних видів рослин, які трапляються в районі обстеження. Так, на території заказника (кв. 126, 129, 134, 136, 137, 144) ми підтвердили зростання шістьох видів рідкісних рослин (Lilium martagon L., Cypripedium calceolus L., Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes, Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich.) . Популяції в задовільному стані. У межах дендропарку (кв. 131) виявлено місцезростання двох видів, які входять до Червоної книги України (Allium ursinта Platanthera bifolia). Їх популяції нечисленні (відповідно, 22 і 6 особин), перебувають у пригніченому стані біля ґрунтової дороги й невеликої ділянки ріллі, тому потребують негайної охорони. Тут також зростають Campanula persicifolia L. та Melittis sarmatica Klok., які пропонується для охорони. Отже, близькість заказника "Урочище Воротнів” до обласного центру, сильне рекреаційне навантаження, штучне порушення структури ґрунту й формування антропічно трансформованих місцезростань, кількаразове сінокосіння призвело до збіднення флори, її космополітизації і, як наслідок, формування нових нетипових угруповань.

Використана література:

1. Музиченко О. С., Тюлінський Т. М. Аналіз сучасного стану державного ботанічного заказника „Воротнів” / Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки РОЗДІЛ IV. Геоекологія й охорона навколишнього середовища. 10, 2009

2. Тюлінський Т. М. Еколого-географічна характеристика державного ботанічного заказника „Воротнів” та перспективи розширення його території / Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки РОЗДІЛ VI. Геоекологія й охорона навколишнього середовища. 3, 2010

3. Коцун Л. О., Кузьмішина С. В. Синантропна фракція спонтанної флори ботанічного заказника "Урочище Воротнів” / РОЗДІЛ ІІІ. Ботаніка. 3, 2008





Реферат на тему: Сучасний стан ботанічного заказника "Воротнів" та переспективи його розширення (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.