Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Стан рік Карпат та їх охорона (реферат)

З прискоренням технічного прогресу і розвитку промисловості дедалі ширше включаються у виробничий оборот природні водні ресурси. Бурхливий розвиток індустрії гостро поставив перед суспільством проблему води. Забруднення природних водойм, зокрема рік, виявилось настільки небезпечним, що стало темою міжнародних конференцій. У ряді зарубіжних країн, в тому числі у США, це лихо набуває катастрофічного характеру. Тим часом у пресі все частіше з'являються висловлювання зарубіжних учених про те, що забруднення і вичерпання водних ресурсів є невідворотним і фатальним для людства. Побутує й така думка, що великі затрати на охорону водойм від забруднення гальмують технічний прогрес.

Наша країна багата водними ресурсами. Однак нічого тішити себе думкою, ніби вони невичерпні. Багато у нас зроблено і робиться для того, щоб води рік і озер були чистими. Але неприпустимою помилкою було б вважати, що цього досить. Дехто гадає, що води не треба оберігати від забруднення, бо вони самі очищаються. Ось чому трапляються випадки забруднення наших рік, подекуди зменшуються запаси прісної води.

В силу умов, що склалися історично, карпатські ріки опинились в несприятливих умовах. Необхідність в найкоротший строк піднести економіку цього району викликала бурхливий розвиток промисловості. Становище ускладнювалось ще й тим, що розвиток таких характерних для зони Карпат галузей господарства, як видобуток і переробка нафти, лісохімічна, паперова, хімічна промисловості тощо якраз стали причиною забруднення рік стічними водами з домішками шкідливих речовин.

В якому стані ріки Карпат зараз, як ведеться боротьба з їх забрудненням і які завдання належить для цього вирішити?

На Закарпатті 155 рік завдовжки понад 10 км загальною протяжністю 3500 км. З них 139 рік (2630 км) мають воду хорошої якості, в 13-ти (790 км) вона частково придатна і тільки в трьох ріках (80 км) і то лише в окремих частинах течії вода забруднена. У верхів'я рік стічні води звичайно не потрапляють. Люди беруть з них чисту, добру на смак воду, тут живе форель — риба особливо вибаглива до чистоти води. Забруднення рік починаєтеся в середніх і нижніх течіях.

Які ж ріки на Закарпатті забруднюються найбільше? Це Тиса, Латориця й Уж. Скидають у них стічні води в основному міста і промислові підприємства.

Тиса починає забруднюватись від міста Рахів з комунальних очисних споруд. Далі Тиса забруднюється стоками Солотвинського солерудника. Через місто Хуст протікають притоки Тиси Хустець і Боронява, які забруднені господарсько-побутовими і промисловими стоками. За Хустом Тиса уже не забруднюється, і біля кордону її води певною мірою самоочищаються.

Латориця від верхів'я до впадіння в неї притоки Вичі чиста. Перші забруднені стоки попадають в неї через цю притоку з Волівця. Нижче ріку забруднює каналізація Сваляви. Шкідливі стоки з домішкою фенолів скидає у Латорицю Свалявський лісокомбінат. У Мукачеві забруднюється також загальноміськими очисними спорудами, до яких підключена каналізація більшості промислових підприємств міста. Далі до кордону Латориця майже не забруднюється.

Ріка Уж у своїй течії від витоку до притоки Тур'ї теж несе чисту воду. Перші брудні стоки, що містять феноли, потрапляють в неї з Перечинського лісохімкомбінату. Підходячи до обласного центру, вода в ріці самоочищається. Вона використовується для водопостачання міста, покриваючи приблизно половину його потреби (решту дають підземні джерела).

Такий вигляд мають ріки Тиса, Латориця й Уж, які забруднюються найбільше. За чистотою води цих рік ведеться постійний контроль, особливо на кордоні з Угорщиною і Словаччиною, де він здійснюється згідно міжнародного законодавства. Якість води тут стабільна і ніяких її погіршень не спостерігається.

Всі інші ріки Закарпаття характеризуються досить високими фізико-хімічними і бактеріологічними показниками. Проведена оцінка чистоти води в 72 створах різних рік по 10 найважливіших санітарно-гігієнічних показниках показала, що ріки Закарпаття за винятком невеликих ділянок відповідають «чистим водам». Кількість розчинного кисню в їх водах коливається в межах 8—12 мг/л. Така вода сприятлива для життя риб, повністю придатна для технічних цілей, а при хлоруванні годиться для господарсько-побутових потреб.

Гірські ріки з їх швидкою течією і наявністю перепадів забезпечують хорошу аерацію води і прискорення окислювальних процесів, які, правда, сповільнюються у маловодні періоди. Проте властивість рік самоочищатися не безмежна, і ми повинні з цим рахуватися.

Стабілізація санітарного стану закарпатських рік, незважаючи на дедалі зростаюче скидання стічних вод, зобов'язана людям, які свого часу допустили забруднення рік, а тепер спокутують свої гріхи перед природою. Ось чому загальна кількість стічних вод, що скидаються в ріки, зменшується, а самі вони максимально очищаються. На теперішній стадії боротьби із забрудненням рік використовуються лише основні з них.

Зменшення кількості стічних вод відбувається завдяки повторному їх використанню в оборотних системах водопостачання. З метою очищення промислових та інших стоків ведеться інтенсивне будівництво спеціальних споруд з ефективними способами очистки. Водночас поліпшується стан річок і потоків у гірських районах: розчищаються їх русла від захаращеності, будуються перепади, все менше й менше потрапляє в них відходів переробки деревини, які використовуються для виготовлення деревно- стружкових плит. Нарешті, на їх берегах створюються прируслові насадження.

Щодо рік Прикарпаття, які входять до басейнів Дністра, Пруту і Серету, то їхні верхів'я так само, як і рік Закарпаття, незабруднені, їх стан задовільний, часом навіть хороший.

У верхній течії ріки чисті. Перші, трохи забруднені стоки потрапляють в них з населених пунктів, починаючи від Старого Самбора. Найбрудніші стоки Дністер одержує від своєї правої притоки Бистриці Симбірської із Драгобицько-Бориславського промислового району. В Бориславі, як відомо, знаходяться нафтопромисли, в Дрогобичі — нафтопереробні заводи. Через недостатню потужність очисних споруд ці заводи скидають частину неочищених стоків у ріку Тисменицю, яка несе змішану з нафтою воду в Бистрицю Симбірську і далі в Дністер.

Також в Дністер вливається Свіча, яка несе свої води з нафтопромислового району Долини. Однак стоки підприємств уже не забруднюють цю ріку. Чисті також води річок і потоків усього басейну Свічі. В них не потрапляють стічні води нафтопромислів. Після Свічі в Дністер впадає Сивка. Колись ця ріка фактично була колектором стічних вод міста Калуша з його калійним комбінатом. Тепер вона не забруднюється.

Вільна від неочищених промислових стоків і одна з найкрупніших рік Прикарпаття Ломниця, яка тече неподалік від промислового гіганта — Калуського хіміко-металургійного комбінату. Очищені стічні води цього підприємства використовуються в оборотному циклі і частково відводяться спеціальним 20-кілометровим колектором у Дністер. Нерозв'язаним завданням тут залишається видалення щолоків у нагромаджувачах.

Остання крупна притока Дністра на території Прикарпаття — Бистриця. В цю ріку в свою чергу впадає Бистриця Надвірнянська, яка потребує особливого захисту від забруднення, оскільки є джерелом водопостачання обласного центру — Івано-Франківська. В її верхів'ях знаходяться надвірнянські нафтопромисли і нафтопереробний завод, і тому, щоб уникнути попадання у ріки промислових стоків, всі очищені або й неочищені (що буває наслідком аварій) стічні води скидають в річку Ворону, яка впадає в Бистрицю за межами Івано-Франківська. В минулому маловодна Ворона являла собою стічну канаву і лише після того, як стали до ладу очисні споруди і було впроваджено оборотну систему водопостачання на нафтопереробному заводі, її воду почало використовувати сільське населення.

Після впадіння Бистриці Дністер уже не забруднюється промисловими стоками, і його вода завдяки самоочищенню стає цілком придатною для водопостачання. Співставлення даних минулих і теперішніх аналізів води в одних і тих же створах показує, що санітарно-гігієнічний стан Дністра і його приток не погіршав. Навпаки, на окремих ділянках він навіть поліпшився.

Те ж саме слід сказати і про ріку Прут, вода якої в зоні Карпат цілком придатна для використання.

Завдяки дослідженням і розвідуванням за останні роки в Прикарпатті виявлено великі поклади корисних копалин. Відкрито нові родовища нафти і газ. Знайдено тут і буре вугілля і навіть рідкісні метали. Промислові запаси солі оцінюються в 10 млрд. т. На базі цих підземних скарбів створюються крупні підприємства. Але мусимо пам'ятати: якщо вже при теперішніх масштабах виробництва боротися з забрудненням рік не так легко, то в перспективі з цією метою потрібно буде застосувати спеціальні методи, зокрема підземне захоронення шкідливих стоків, грунтове знешкодження стічних вод з використанням їх для зрошення тощо. Однак застосування їх не скрізь можливе, оскільки це залежить від природних умов. Основним універсальним вирішенням цієї проблеми є індустріальна очистка стічних вод у спеціальних спорудах.

У наш час загальноприйнятою є думка, що основним напрямком в охороні рік від забруднення має бути не нормування речовин, що забруднюють воду, а всемірне скорочення і навіть припинення скидання стічних вод у ріки.

З цією метою треба здійснити складний комплекс заходів. Дуже важливим і першочерговим з них є перехід на оборотне водопостачання. На багатьох фабриках і заводах можна налагодити використання води майже без скидання їх у ріки, налагодивши оборот всередині підприємства. Відносно високого ступеня використання води в оборотному водопостачанні досягнуто на підприємствах нафтопереробної, хімічної і паперової промисловості у Карпатській зоні. Другим, теж невідкладним заходом є поліпшення і вдосконалення технологічних процесів аж до застосування безводної технології.

Здійснення всього комплексу заходів вимагає, звичайно, немалих затрат, а часом і великого обсягу науково-дослідних робіт, але забезпечить надійну охорону наших рік від забруднення. Зараз у нашій країні є всі можливості для того, щоб розв'язати цю проблему.





Реферат на тему: Стан рік Карпат та їх охорона (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.