Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Сталий розвиток Буковини на основі принципів Карпатської конвенції (реферат)

Зміст

1. Запровадження норм сталого розвитку Буковини на основі принципів Карпатської конвенції

2. Напрямки та завдання щодо запровадження принципів сталого розвитку у північній Буковині

Використана література

1. Запровадження норм сталого розвитку Буковини на основі принципів Карпатської конвенції

Зважаючи, що ресурсний потенціал Буковини, починаючи з другої половини ХІІІ ст., використовують з порушенням природоохоронних норм, це зумовило низку негативних змін у ландшафтній структурі краю: розорювання до 42% території, зниження її лісистості з 60% до 32%, порушення структури рослинного покриву гірських ландшафтів, збіднення біорізноманіття. Наразі в регіоні активізуються природні загрози нормальній життєдіяльності населення і екосистем: паводки, ерозія ґрунтів, буреломи і вітровали у деревостанах, карсти, сейсмічні впливи. У перехідний період формування нових державних інституцій, соціально-економічних відносин, розвитку ринкових умов, із зміною форм власності на землю, паюванням земель, браком нормативно- методичної і ресурсної підтримки знизилась якість управління природними ресурсами, їх збереження та відновлення. Все це вимагає дієвих підходів з метою стабілізації стану довкілля і, в першу чергу, запровадження норм сталого розвитку Буковини на основі принципів Карпатської конвенції.

Ландшафтний рівень є найбільш прийнятним для узгодження стратегій природокористування (галузевих напрямів розвитку) шляхом гармонізації наукових парадигм природознавства, що обґрунтовують розвиток секторів економіки, охорони довкілля на єдиній методологічній базі - концепції сталого розвитку. Це пов'язано з тим, що у ландшафті суміщаються регіональна та типологічна характеристики природних систем - таксонів, які є найбільш вивченими як об'єкти природокористування різних секторів економіки. Як основна таксономічна одиниця географічного середовища, ландшафт у рівному ступені є категорією систематики геосистем та районування території. Однак необхідно вирішити питання несумісності смислових наповнень поняття "ландшафт" у різних класифікаційних системах. Зважаючи на необхідність екосистемного підходу до реалізації завдань сталого розвитку, гармонізацію діяльності секторів економіки між собою та з природоохоронними стратегіями доцільно проводити на рівні ландшафтної екосистеми водозбору, оскільки водозбори містять у собі єдність мозаїки взаємодій підсистем, останні ж є найбільш вивченими об'єктами прикладення управлінських рішень.

Основою для вибору найзручнішої класифікації природних систем і ключових рівнів діяльності повинні стати суть та масштаб ресурсно- екологічних проблем певного адміністративно- територіального таксону, відповідних планів дій на принципах сталого розвитку. Як один із варіантів вирішення зазначених суперечностей у контексті завдань Карпатської конвенції (Київ, 2003) розглянемо формування програми сталого розвитку адміністративного регіону на прикладі Чернівецької області.

Загальний план дій запровадження основ сталого розвитку згідно принципів Карпатської передбачає такі завдання:

• Підвищити ефективність природокористування, екобезпеки і охорони довкілля за рахунок запровадження: нових методів, технологій, норм ефективного і збалансованого управління, сучасних форм контролю, узгодження і регулювання дій. залучення інвестицій, механізмів стимулювання переходу до елементів сталого розвитку.

• Досягти узгодження класифікаційно - таксономічних основ обліку природних ресурсів та покращення інформаційного забезпечення управління ними і супутніми екологічнимими загрозами на рівні ландшафтної екосистеми.

• Забезпечити збалансований розвиток продуктивних сил регіону шляхом розвитку ринкових відносин з урахуванням екологічних складових, міжсекторальної гармонізації планів дій на басейновій основі, досягнення інтегрованого регулювання розвитку гірських та передгірських районів краю: поетапна підготовка складових підпрограм секторальних, ієрархічно- адміністративних, суб'єктних) та узгоджене запровадження принципів сталого природокористування.

• Поліпшити екобезпеку в регіоні і суміжних районах шляхом дотримання суб'єктами діяльності вимог законодавства про охорону довкілля.

• Забезпечити збалансоване використання земельних ресурсів АПК згідно з "Концепцією сталого розвитку агроекосистем в Україні".

• Забезпечити збалансоване використання водних ресурсів та прогресивних методів інженерного і біотичного захисту вод, грунтів, берегів річок.

• Створити умови для переведення лісового господарства всіх форм власності на водозбірно- ландшафтні принципи екосистемного господарювання, запровадження

• природоохоронних елементів у системі лісогосподарських заходів, охорони і захисту лісів, технології лісоексплуатації.

• Вдосконалити користування гірськими луками по їх збереженню, відновлення біорізноманіття та запобігання розвитку ерозії, зниженню верхньої межі лісу.

• Створити умови для інтенсифікації розвитку рекреаційної індустрії, міжнародного, "зеленого" та екстремального туризму.

• Вдосконалити охорону довкілля шляхом запровадження екологічних нормативів регулювання антропогенних навантажень на екосистеми, зниження господарського впливу на розвиток екологічних ризиків, сприяння розбудові національної екомережі, розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

З метою створення умов прозорої гармонізації різних ресурсних та природоохоронних стратегій Буковини при розробці основ збалансованого природокористування у регіоні слід врахувати його природно-історичні та соціально-економічні особливості і перспективи розвитку, а для активізації дій з реалізації визначених завдань - досвід із запровадження сталого розвитку у Карпатах (TACIS, проект "Ініціатива Карпатського екологічного регіону" тощо) та підготувати пропозиції щодо:

• Вирішення проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та переходу природокористування на водозбірно- ландшафтні принципи.

• Переліку першочергових проблем, які заважають гармонізації соціальних, економічних та екологічних аспектів сталого розвитку певних секторів діяльності.

• Механізмів узгодження регіональних програм "Буковина-SD" "Управління паводками" тощо з програмами суміжних регіонів.

• Напрямків забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства і запровадження екологічних елементів технологій у практику.

• Залучення інвестицій для створення сприятливих умов запровадження принципів сталого природокористування у регіоні.

• Формування необхідних нормативно- правових рамок, вдосконалення ресурсного та організаційного забезпечення реалізації планів дій.

На першому етапі впровадження програми Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат розробляються тематичні плани дій за ключовими, проблемними напрямками, які належить узгодити між керівними інституціями. У контексті чинних міжнародних, національних та регіональних стратегій - окремі складові (підпрограми) та пропозиції щодо їх міжсекторально узгодженої, нормативної, прозорої реалізації на принципах сталого розвитку в рамках певних ландшафтних екосистем водозборів. На основі узгоджених планів дій мають формуватися регіональні програми сталого використання земельних, водних, лісових тощо ресурсів, а також мають визначатися обґрунтовані обсяги ресурсно-матеріальних потреб та інституційної підтримки запланованих заходів.

Наразі розроблено програму заходів щодо вдосконалення системи управління природними ресурсами регіону та супутніми екологічними загрозами шляхом міжсекторальної прозорої взаємодії інституцій природокористування та охорони довкілля довкілля за басейновим принципом та програму "Буковина-SD". На прикладі лісового господарства сформовано пакет пропозицій щодо запровадження принципів сталого господарювання на водозбірно-басейновій основі з врахуванням діяльності суміжних землекористувачів. Для досягнення балансу соціальних, економічних та екологічних цілей при проектуванні лісогосподарських заходів в особливо захисних ділянках лісового фонду, виключених із головного користування (200-1400 м н.р.м.), запропоновано системну гармонізацію різних цільових підходів до групування типів лісу (таксономічного, господарського, функціонального і ведення в них господарства з гідрологічними нормами лісокористування та нормами збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, галузевими нормативами. Виявлено, що розвиток нормативно-правової бази (регламенту ведення господарства в особливо захисних ділянках лісів) відстає від процесу роздрібнення лісового фонду (внаслідок виділення окремих категорій лісів за функціональним призначенням). Такий стан заважає вдосконаленню системи лісогосподарських заходів та стримує запровадження екологічних принципів у лісове господарство Карпат.

Для виконання завдань загального плану дій згідно з принципами Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат необхідно налагодити механізми гармонізації чинних та перспективних цільових підпрограм різного спрямування та рівнів реалізації, забезпечивши при цьому поєднання всіх форм державного і суспільного управління і контролю. Тому в рамках спільної бази системного підходу та узгодженого інституційного супроводу реалізації програми потрібно провести міжсекторальне погодження відомчих планів та виробити систему взаємодій на рівнях превентивних, планових, екстрених та перспективних заходів.

План дій щодо організації узгодженого з вимогами законодавства та інтересами природокористувачів відкритого процесу має бути таким:

• створити прийнятні нормативно-правові умови, організаційну базу (систему координаційно - супровідних органів) і рамки прозорого, узгодженого регіонального процесу реалізації принципів Карпатської конвенції.

• налагодити та підтримувати належний консультативний режим з міжнародними інституціями, які супроводжують процес "сталий розвиток".

• розробити прийнятні плани дій у напрямку узгодження з міжнародними, державними та регіональними програмами у цій сфері діяльності.

• для постійного прозорого коригування сумісного плану дій налагодити співпрацю учасників процесу (представників влади, управлінців, науковців, міжнародних та громадських організацій, суб'єктів бізнесу, населення).

• започаткувати міжрегіональний форум стосовно науково-методичної, консалтингової підтримки спільного плану дій з реалізації принципів Карпатської конвенції.

• створення Координаційних місцевих рад щодо виконання положень Карпатської конвенції.

Програма розвитку положень Карпатської конвенції з часом повинна розвиватися і вдосконалюватися в міру вирішення актуальних завдань, появи нових проблем і знань, що зумовлюватимуть формування стратегічних цілей. Сприятливу законодавчо-інституційну базу для реалізації наших пропозицій створюють відповідні зміни у національному та галузевих законодавствах, які наразі узгоджуються з міжнародними нормами сталого розвитку, а також започатковані в Україні програми дій за різними напрямками цього міжсекторального процесу.

В аспекті розвитку положень Карпатської конвенції можна зробити висновок, що гармонізація відомчих підпрограм окремих секторів економіки та охорони довкілля повинна проводитись згідно з засадами сталого природокористування за ландшафтно-водозбірним принципом у рамках певних басейнів. Важливими ланками такої системи узгодженої співпраці є забезпечення прозорого і паритетного діалогу між сторонами суспільних відносин, в т. ч. і з населенням регіону, а також надійного зворотного зв'язку. Останній є необхідним для оперативного відстеження стану об'єктів прикладання управлінських рішень, результатів конкретних заходів та оперативного внесення необхідних коректив в управління процесами, особливо в екстрених випадках прояву катаклізмів. Вдалою є пропозиція М.А.Голубця щодо структури функцій такого зв'язку у системі саморегульованої геосоціосистеми. Розвиток цих ідей стосовно узгодження секторальних управлінь природними ресурсами та супутніми загрозами на прикладі Чернівецької області показано в роботах.

З прийняттям в Україні Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, як елементу національної стратегії сталого розвитку, в державі вже ініціюється розроблення відповідних стратегій на адміністративно-територіальних рівнях. Окремі напрямки запровадження сталого розвитку поступово будуть гармонізуватися у міжвідомчі, міжсекторальні, регіональні, національні. Тому завершені секторальні програми сталого природокористування мають стати гармонійними складовими певних регіональних програм сталого розвитку, таких як програма, що може проводитися за схемою структурно-функціональної організації запровадження принципів сталого розвитку в рамках Карпатської конвенції.

Зважаючи на те, що принципи Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат базуються на міжгалузевій гармонізації дій, для створення сприятливих умов сталого природокористування необхідно узгодити класифікаційно-таксономічні основи вивчення та обліку природних ресурсів, принципи управління ними. Ефект взаємодії міжнародних, державних, відомчих і регіональних підпрограм природокористування та охорони довкілля у рамках регіональних Програм сталого розвитку залежатиме від рівня законодавчо-інституційного і ресурсного забезпечення реалізації пропозицій.

Усі заходи щодо запровадження збалансованого природокористування необхідно виконувати системно, прозоро із залученням зацікавлених суб'єктів суспільних відносин. Для вирішення суперечностей у процесі зміни відносин між суб'єктами природокористування, розбудови національної екомережі, розвитку територій і об'єктів природно-заповідного фонду, реалізації спільних проектів, спрямованих на створення умов належної підтримки природоохоронних та інших цінних народногосподарських об'єктів необхідно внести відповідні корективи до нормативно- правових документів.

Запровадження у практику системного підходу до узгодження соціальних, економічних та екологічних цілей діяльності сприятиме створенню умов необхідного дієвого режиму для реалізації принципів сталого розвитку на теренах Чернівецької області та у державі в цілому.

2. Напрямки та завдання щодо запровадження принципів сталого розвитку у північній Буковині

Згідно з принципами сталого розвитку, система управління природними ресурсами має бути прозорою, забезпечувати належні умови для розроблення та реалізації сумісних планів дій зацікавлених суб'єктів суспільних відносин, передбачати міжсекторальне паритетне узгодження управлінських рішень, підтримувати надійні зворотні зв'язки для внесення необхідних коректив у дії.

Стратегії екологічного нормування антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище (далі - НПС), збереження біорізноманіття, міжсекторальної співпраці в цілому передбачають застосування системного підходу, який адекватніше, ніж комплексний підхід, віддзеркалює стан НПС, природних ресурсів і створює умови для гармонізації планів дій. Однією із проблем на шляху налагодження співпраці між природокористувачами є неузгодженість соціальних, економічних та екологічних цінностей (мотивів дій) і класифікаційно-таксономічних основ обліку природних ресурсів, нормативно- цільових засад управління ними. Істотними перепонами у пошуку спільної організаційної бази для запровадження принципів сталого розвитку є: складність ресурсно-екологічних проблем та забезпечення регулятивності управління природними ресурсами і супутніми загрозами; суперечливість наявних систем класифікації територіальних одиниць - об'єктів вивчення, обліку природних ресурсів і управління ними; відсутність єдності різних наукових шкіл у підходах до виділення ключових рівнів в ієрархії класифікаційних таксонів; відсутність належного нормативно-правового і ресурсного забезпечення дій.

На нашу думку, ландшафтний рівень є найбільш прийнятним для узгодження стратегій природокористування (галузевих напрямів розвитку) та охорони НПС шляхом гармонізації наукових парадигм природознавства, що обґрунтовують розвиток секторів економіки, охорони довкілля - на єдиній методологічній базі - концепції сталого розвитку. Це пов'язано з тим, що у ландшафті, як у фокусі, суміщаються регіональна та типологічна характеристики природних систем - таксонів, які є найбільш вивченими як об'єкти природокористування різних секторів економіки. Як основна таксономічна одиниця географічного середовища, ландшафт у рівному ступені є категорією систематики геосистем та районування території. Однак необхідно вирішити питання несумісності смислових наповнень поняття "ландшафт" у різних класифікаційних системах. Зважаючи на необхідність екосистемного підходу до реалізації завдань сталого розвитку, гармонізацію діяльності секторів економіки між собою та з природоохоронними стратегіями, доцільно проводити на рівні ландшафтної екосистеми водозбору, оскільки водозбори містять у собі єдність мозаїки взаємодій підсистем, останні ж є найбільш вивченими об'єктами прикладення управлінських рішень.

Основою для вибору найзручнішої класифікації природних систем і ключових рівнів діяльності (для примирення методичних підходів різних наукових шкіл) повинні стати суть та масштаб ресурсно-екологічних проблем певного адміністративно-територіального таксону, відповідних планів дій на принципах сталого розвитку. Як один із варіантів вирішення зазначених суперечностей у контексті завдань Карпатської конвенції (Київ, 2003) розглянемо формування програми сталого розвитку адміністративного регіону на прикладі Чернівецької області (Північна Буковина).

Багатий ресурсний потенціал Буковинського краю, починаючи з другої половини XIII ст., використовують з порушенням природоохоронних норм, що зумовило низку негативних змін у ландшафтній структурі краю: розорювання до 42 % території, зниження її лісистості з 60 % до 32 %, порушення структури рослинного покриву гірських ландшафтів, збіднення біоріз- номаніття. Наразі в регіоні активізуються екологічні загрози нормальній життєдіяльності населення і екосистем НПС: паводки, ерозія ґрунтів, буреломи і вітровали у деревостанах, карсти, сейсмічні впливи. У перехідний період формування нових державних інституцій, соціально-економічних відносин, розвитку ринкових умов, зміною форм власності на землю, паювання земель, браку нормативно-методичної і ресурсної підтримки знизилась якість управління природними ресурсами, їх збереження та відновлення.

Для створення умов прозорої гармонізації різних ресурсних та природоохоронних стратегій у водозборах краю на стадії розробки перебуває проект регіональної Програми сталого розвитку "Буковина-SD". При розробці основ збалансованого природокористування у регіоні враховано його природно-історичні та соціально-економічні особливості і перспективи розвитку. Загальний план дій передбачає такі завдання:

1. Забезпечити збалансований розвиток продуктивних сил регіону шляхом розвитку ринкових відносин з урахуванням екологічних складових, міжсек- торальної гармонізації планів дій на басейновій основі, досягнення інтегрованого регулювання розвитку гірських та передгірських районів краю: поетапна підготовка складових підпрограм (секторальних, ієрархічно-адміністративних, суб'єктних) та узгоджене запровадження принципів сталого природокористування.

2. Підвищити ефективність природокористування, екобезпеки і охорони НПС за рахунок запровадження: нових методів, технологій, норм ефективного і збалансованого управління, сучасних форм контролю, узгодження і регулювання дій, залучення інвестицій, механізмів стимулювання переходу до елементів сталого розвитку.

3. Досягти узгодження класифікаційно-таксономічних основ обліку природних ресурсів та покращання інформаційного забезпечення управління ними і супутніми екологічними загрозами на рівні ландшафтної екосистеми.

4. Поліпшити екобезпеку в регіоні і суміжних районах шляхом дотримання суб'єктами діяльності вимог екологічного законодавства.

5. Вдосконалити охорону НПС шляхом запровадження екологічних нормативів регулювання антропогенних навантажень на екосистеми, зниження господарського впливу на розвиток екологічних ризиків, сприяння розбудові національної екомережі, узгодження дій з Румунією та Молдовою.

6. Забезпечити збалансоване використання земельних ресурсів АПК згідно з "Концепцією сталого розвитку агроекосистем в Україні.

7. Забезпечити збалансоване використання водних ресурсів та прогресивних методів інженерного і біотичного захисту вод, ґрунтів, берегів річок.

8. Створити умови для переведення лісового господарства всіх форм власності на ліси на водозбірно-ландшафтні принципи екосистемного господарювангосподарювання, запровадження природоохоронних елементів у системи лісогосподарських заходів, охорони і захисту лісів, технології лісоексплуатації.

9. Вдосконалити природокористування гірськими луками у напрямках їх збереження, відновлення біорізноманіття та запобігання розвитку ерозії, зниженню верхньої межі лісу.

10. Забезпечити відновлення та підтримку розвитку традиційних екологічно прийнятних промислів місцевого населення, відродження елементів етнічної культури, що починають зникати.

11. Створити умови для інтенсифікації розвитку рекреаційної індустрії, міжнародного туризму, "зеленого" туризму.

Для активізації дій з реалізації визначених завдань суб'єктам природокористування необхідно врахувати досвід із запровадження сталого розвитку у Карпатах (TACIS, проект "Ініціатива Карпатського екологічного регіону", UN/ECE ICP Forests, FORZA тощо) і підготувати пропозиції щодо:

1. Переліку першочергових проблем, які заважають гармонізації соціальних, економічних та екологічних аспектів сталого розвитку певних секторів діяльності.

2. Механізмів узгодження регіональних програм "Управління паводками", "Ріки Буковини", "Буковина-БІО" тощо з програмами суміжних регіонів.

3. Напрямків забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства і запровадження екологічних елементів технологій у практику.

4. Шляхів системного вирішення проблеми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття завдяки переходу природокористування на водозбірно-ландшафтні принципи і міжсекторального узгодження дій.

5. Формування необхідних нормативно-правових рамок, вдосконалення ресурсного та організаційного забезпечення реалізації планів дій.

6. Залучення інвестицій для створення сприятливих умов запровадження принципів сталого природокористування у регіоні.

На першому етапі формування програми "Буковина-SD" вже розроблено тематичні плани дій за ключовими, проблемними напрямками, які належить узгодити між керівними інституціями. У контексті чинних міжнародних, національних та регіональних стратегій розроблено окремі складові (підпрограми) та пропозиції щодо їх міжсекторально узгодженої, нормативної, прозорої реалізації на принципах сталого розвитку в рамках певних ландшафтних екосистем водозборів. На основі узгоджених планів дій мають формуватися регіональні програми сталого використання земельних, водних, лісових тощо ресурсів, а також мають визначатися обґрунтовані обсяги ресурсно-матеріальних потреб та інституційної підтримки запланованих заходів.

Наразі розроблено програму заходів щодо вдосконалення системи управління природними ресурсами регіону та супутніми екологічними загрозами шляхом міжсекторальної прозорої взаємодії інституцій природокористування та охорони НПС за басейновим принципом. На прикладі лісового господарства сформовано пакет пропозицій щодо запровадження принципів сталого господарювання на водозбірно-басейновій основі з врахуванням діяльності суміжних землекористувачів. Для досягнення балансу соціальних, економічних та екологічних цілей при проектуванні лісогосподарських заходів в особливо захисних ділянках лісового фонду, виключених із головного користування (200-1400 м н.р.м.), запропоновано системну гармонізацію різних цільових підходів до групування типів лісу (таксономічного ) і ведення в них господарства з гідрологічними нормами лісокористування та нормами збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, галузевими нормативами. Виявлено, що розвиток нормативно-правової бази (регламенту ведення господарства в особливо захисних ділянках лісів) відстає від процесу роздрібнення лісового фонду (внаслідок виділення окремих категорій лісів за функціональним призначенням). Такий стан заважає вдосконаленню системи лісогосподарських заходів та стримує запровадження екологічних принципів у лісове господарство Карпат.

Для виконання завдань загального плану дій необхідно налагодити механізми гармонізації чинних та перспективних цільових підпрограм різного спрямування та рівнів реалізації, забезпечивши при цьому поєднання всіх форм державного і суспільного управління, нагляду і контролю. Тому в рамках спільної бази системного підходу та узгодженого інституційного супроводу реалізації програми "Буковина-SD" потрібно провести міжсекторальне погодження відомчих планів та виробити систему взаємодій на рівнях превентивних, планових, екстрених та перспективних заходів.

План дій щодо організації узгодженого з вимогами законодавства та інтересами природокористувачів відкритого процесу має бути таким:

1. Створити прийнятні нормативно-правові умови, організаційну базу (систему координаційно-супровідних органів) і рамки прозорого, узгодженого регіонального процесу реалізації Програми "Буковина-SD".

2. Налагодити та підтримувати належний консультативний режим з міжнародними інституціями, які супроводжують процес сталии розвиток.

3. Розробити прийнятні плани дій у напрямку узгодження з міжнародними, державними та регіональними програмами у цій сфері діяльності.

4. Організувати належний режим доступності до інформації з реалізації програми "Буковина-SD" з використанням всіх засобів мас-медіа.

5. Для постійного прозорого коригування сумісного плану дій налагодити співпрацю учасників процесу (представників влади, управлінців, науковців, міжнародних та громадських організацій, НУО, суб'єктів бізнесу, населення) через: круглі столи, мас-медіа, Інтернет (діюча конференція та веб-сторінка).

6. Організувати систему заходів підвищення рівня компетентності спеціалістів (навчальні програми та тренінги, пілотні проекти тощо).

7. Започаткувати міжрегіональний форум стосовно науково-методичної, консалтингової підтримки спільного плану дій з реалізації програми "Буковина-SD" (міжвідомчі наради сторін з коригування управлінських рішень).

Гармонізація відомчих підпрограм розвитку окремих секторів економіки та охорони НПС повинна проводитись згідно з засадами сталого природокористування за ландшафтно-водозбірним принципом у рамках певних басейнів. Важливими ланками такої системи узгодженої співпраці є забезпечення прозорого і паритетного діалогу між сторонами суспільних відносин, в т.ч. і з населенням регіону, а також надійного зворотного зв'язку. Останній є необхідним для оперативного відстеження стану об'єктів прикладання управлінських рішень, результатів конкретних заходів та оперативного внесення необхідних коректив в управління процесами, особливо в екстрених випадках прояву катак- лізмів. Вдалою є пропозиція М.А. Голубця щодо структури функцій такого зв'язку у системі саморегульованої геосоціосистеми. Розвиток цих ідей стосовно узгодження секторальних управлінь природними ресурсами та супутніми загрозами на прикладі Чернівецької області показано в роботах.

З прийняттям в Україні національної стратегії сталого розвитку держави (наразі розглядається проект такого закону) буде ініціюватися розроблення відповідних стратегій у всіх сферах життя на всіх ієрархічних рівнях адміністративно-територіальної організації держави. Наявні уже програми окремих напрямків запровадження сталого розвитку поступово будуть гармонізуватися у міжвідомчі, міжсекторальні, регіональні, національні. Тому завершені секторальні програми сталого природокористування мають стати гармонійними складовими певних регіональних програм сталого розвитку, таких як програма "Буковина-SD". Узгодження цих програм може проводитися за схемою, показаною на рис.

Програма "Буковина-SD" з часом повинна розвиватися і вдосконалюватися в міру вирішення наявних завдань, появи нових проблем і знань, що зумовлюватимуть формування інших цілей. Сприятливу законодавчо-інсти- туційну базу для реалізації наших пропозицій створюють відповідні зміни у національному та галузевих законодавствах, які наразі узгоджуються з міжнародними нормами сталого розвитку, а також започатковані в Україні програми дій за різними напрямками цього міжсекторального процесу.

Зважаючи на те, що концепція сталого розвитку базується на застосуванні екосистемних засад та міжгалузевій гармонізації дій, для створення сприятливих умов сталого природокористування необхідно узгодити класифікаційно-таксономічні основи вивчення та обліку природних ресурсів, принципи управління ними. Ефект взаємодії міжнародних, державних, відомчих і регіональних підпрограм природокористування та охорони НПС у рамках регіональних Програм сталого розвитку залежатиме від рівня законодавчо-інституційного і ресурсного забезпечення реалізації пропозицій.

Усі заходи щодо запровадження збалансованого природокористування необхідно виконувати системно, прозоро із залученням зацікавлених суб'єктів суспільних відносин. Для вирішення суперечностей у процесі зміни відносин між суб'єктами природокористування, розбудови національної еко- мережі, реалізації інших сумісних проектів, спрямованих на створення умов належної підтримки природоохоронних та інших цінних народногосподарських об'єктів необхідно внести відповідні корективи до нормативно-правових документів.

Запровадження у практику системного підходу до узгодження соціальних, економічних та екологічних цілей діяльності сприятиме створенню умов необхідного дієвого режиму для реалізації принципів сталого розвитку у досліджуваному регіоні та у державі в цілому.

Використана література:

1. Солодкий В. Д. Запровадження норм сталого розвитку Буковини на основі принципів Карпатської конвенції / Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 24, 2008: 35-39

2. Лавров В.В., Солодкий В.Д. Напрямки та завдання щодо запровадження принципів сталого розвитку у північній Буковині / Науковий вісник, 2005, вип.15.6, с.194-200





Реферат на тему: Сталий розвиток Буковини на основі принципів Карпатської конвенції (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.