Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Синевирське Озеро - найбільше озеро в українських Карпатах (стаття)

Розташування: Українські Карпати в межах Закарпатської області поблизу кордону з Івано-Франківською областю, Міжгірський район, с. Синевир. Угіддя знаходиться за 15 км на схід від смт Міжгір’я (4 тис. мешканців), за 45 км — від м. Хуст (35 тис. мешканців) та за 60 км — від м. Мукачеве (95 тис. мешканців).

Висота над рівнем моря: мінімальна — 989 м, максимальна — 1020 м.

Площа: 29 га.

Огляд: Озеро Синевир є невеликим, але все ж найбільшим в Українських Карпатах за площею (близько 8 га під час повного наповнення) та об’ємом води (майже 400 тис. м3) озером. Утворилося 10-11 тис. років тому внаслідок гірських зсувів. Озеро дало назву Національному природному парку "Синевир”. Знаходиться серед ялинового лісу та живиться трьома гірськими потічками, замуленими в місцях впадіння в озеро. На цих ґрунтах формуються евтрофні трав’яні (лепешняково-хвощеві) болітця. Загалом в озері уже накопичилося за 2 млн. м3 донних відкладів. Вода з озера через підземні водоносні горизонти поступає в річку Теребля — одну із приток Дунаю. Озеро Синевир овіяне легендами, користується надзвичайною популярністю у населення і є символом Українських Карпат. Має велике еколого-освітнє значення.

Рамсарські критерії: 1, 2, 3.

Обґрунтування рамсарських критеріїв:

(1) Озеро Синевир є унікальною і найбільшою в Українських Карпатах за площею (близько 8 га під час повного наповнення), максимальною глибиною (до 23,5 м) та об’ємом води (близько 400 тис. м3) водоймою природного походження. Озеро утворилося у післяльодовиковий період внаслідок перекриття зсувами річкової долини. Воно відіграє важливу роль у підтриманні водного режиму річки Теребля — притоки Тиси, яка впадає в Дунай. Озеро живиться трьома постійними гірськими потічками, замуленими в місцях впадіння в озеро. Там відбувається процес заболочування з формуванням евтрофних трав’яних (лепешняково-хвощевих) боліт.

(2) Це місце мешкання низки рідкісних видів тварин і зростання рідкісних видів рослин.

(3) Угіддя підтримує існування низки популяцій видів, важливих для збереження біорізноманіття Карпатського біогеографічного регіону.

Біогеографічна характеристика: Альпійський біогеографічний регіон на карті Смарагдової мережі Європи. За геоботанічним районуванням України – - це Східнокарпатська гірська підпровінція Центральноєвропейської провінції Європейської широколистяної області. Відноситься до басейну Дунаю.

Фізичні особливості ВБУ: Озеро Синевир розташоване на південних схилах Ґорґан на висоті 989 м над рівнем моря. Озеро утворилося внаслідок обвалу скель і перекриття долини гірського потоку. Геологічна структура визначається розташуванням на межі центральної синклінальної і внутрішньої антиклінальної зон Карпат, розвитком осадових утворень флішових формацій, які відклалися, починаючи від верхньої крейди до олігоцену включно. Згідно з геоморфологічним районуванням озеро знаходиться в районі середньовисотних хребтів і гірських груп Ґорґан Вододільне-Верховинської області Карпатської країни. Переважають гірсько-лучні, гірсько-підзолисті, бурі гірсько-лісові, дернові ґрунти. Вода озера Синевир належить до гідрокарбонатно-сульфатного та сульфатно-гідрокарбонатного типів з мінералізацією 107-186 мг/л, чиста, має постійну температуру +11°. Середня температура повітря найтеплішого місяця (липень) — +13°С, найхолоднішого (січень) – -10°С. Зима характеризується високими температурами і вологістю повітря, безморозний період триває 110-130 діб, період весняного сніготанення — близько 25 діб. За рік випадає 950-1050 мм опадів.

Фізичні особливості водозбірної території: Водозбір озера формується по всьому його периметру у гірській місцевості (Верховинських Карпатах) з максимальною висотою 1495,6м над рівнем моря (гора Озерна). Площа водозбору становить 2,3 км2.

Гідрологічна цінність: Залежно від наповненості площа озера складає 4,45-7,58 га, середня глибина — 8-10 м, найбільша глибина — 19-23,5 м, об’єм води — 350-460 тис. м3. Водозбірний басейн розташований на середньогірській частині Карпат на абсолютних позначках менше 1200 м у межиріччі Тереблі і Ріки площею 2,3 млн м2. Живлення відбувається за рахунок поверхневих і атмосферних вод. В озеро впадають три заболочені в місцях впадіння гірські потічки. Проточність та саморегуляція рівня води в озері забезпечується Синевирським протоком, що витікає за 350 м західніше озера з-під обвало-зсуву на рівні 913 м вище рівня води в морі і живить річку Теребля. Твердий стік в озеро Синевир становить близько 50 т/рік, а з озера — не більше 1 т/рік, тобто 98% твердого стоку акумулюється в озері. Зараз в чаші озера зосереджено майже 200 тис. м3 озерних відкладів, внаслідок чого у західній частині озера мулисті відклади завтовшки 11-12 м майже вийшли на поверхню, вода тут добре прогрівається, що стимулює буйний ріст вищої водяної рослинності, відмирання якої призводить до вторинного забруднення озера.

Тип ВБУ: М, О, Тр, Xf, N.

Екологічні особливості: Озеро Синевир є екотопом давніх геологічних епох льодовикового походження, унікальним витвором природи. Рослинний світ водного плеса представлений плаваючо-водними, прибережно-водними та прибережними лісовими угрупованнями. Плаваючо-водні рослинні ценози озера представлені різними видами рдесників альпійського Potamogeton alpinus та кучерявого P. crispus, прибережно-водні – лепешняку плаваючого Glyceria fluitans, хвоща болотного Equisetum palustre, м’яти перцевої Mentha piperita. На трьох ділянках (у районі впадіння гірських потічків) озеро заболочується, утворюючи евтрофні болітця площею майже 2 га кожне. Вони заросли в основному лепешняком плаваючим та хвощем болотним. Навколишні комплекси створені ялиновими та ялицевими лісами з участю бука Fagus sylvatica, горобини Sorbus aucuparia та явора Acer pseudoplatanus.

Цінна флора: Серед вологолюбних видів берегової флори угіддя реєструються види, занесені до Червоної книги України: баранець звичайний Huperzia selago, плаун річний Lycopodium annotinum, білоцвіт весняний Leucojum vernum, пальчатокорінники Траунштейнера Dactylorhiza traunsteinerii, травневий D. majalis та плямистий D. maculata, лишайникоутворюючий гриб — лобарія легенеподібна Lobaria pulmonaria.

Цінна фауна: В межах озера знаходять корм такі птахи, як чапля сіра Ardea cinerea та занесені до Червоної книги України лелека чорний Ciconia nigra, пугач Bubo bubo і підорлик малий Aquila pomarina. Рідкісними для фауни України є також види, що трапляються у прибережній смузі: плазуни — полоз лісовий Elaphe longissima і мідянка Coronella austriaca; земноводні — жаба прудка Rana dalmatina та саламандра плямиста Salamandra salamandra. В озері водяться такі види риб: форелі райдужна Salmo irideus, струмкова S. trutta m. fario та озерна S. trutta m. lacustris, бабці звичайний Cottus gobio та строкатоплавцевий C. poe-cilopus, гольян звичайний Phoxinus phoxinus, рідкісний для фауни України "червонокнижний” вид харіус європейський Thymallus thymallus. Широкопалий рак Astacus astacus знаходиться в Червоному списку IUCN як вразливий вид, а також занесений до Червоної книги України.

Соціальні та культурні цінності: Озеро Синевир є символом Українських Карпат і користується великою популярністю у населення. За 21 км від озера знаходиться музей лісосплаву, який сильно постраждав від повені восени 1998 р. і зараз відновлюється, а у с. Синевир (за 15 км від угіддя), де розташована адміністративна будівля Національного природного парку "Синевир”, — музей природи, на базі якого створюється еколого-освітній центр парку.

Землеволодіння/власність на землю: ВБУ: Землі державної власності, передані у постійне користування адміністрації Національного природного парку "Синевир” (є Акт на право постійного користування землею). Прилеглі землі: землі державної власності, передані у постійне користування адміністрації Національного природного парку "Синевир”.

Поточне землекористування (включаючи водокористування): ВБУ: Угіддя знаходиться в межах зони регульованої рекреації Національного природного парку "Синевир”, де дозволені наукові дослідження, природоохоронні заходи, регульована рекреація. Прилеглі землі: землі поза угіддям також знаходяться в межах зони регульованої рекреації Національного природного парку "Синевир” і там здійснюються такі ж види землекористування, що і у межах угіддя, а також, частково, випасання худоби і сінокосіння.

Чинники (колишні, нинішні або потенційні), які негативно впливають на екологічний характер угіддя, включаючи зміни у природокористуванні або проекти розвитку: ВБУ: туризм, рекреація, замулення озера наносами, що поступають з водою. Прилеглі землі: лісове господарство, туризм, рекреація (аматорське рибальство, збирання грибів та ягід, відпочинок), випасання худоби і сінокосіння.

Вжиті природоохоронні заходи: Територія угіддя знаходиться у складі Національного природного парку "Синевир” (40,696 га), створеного Постановою Уряду України від 05.01.1989р. за № 7 і Наказом Міністерства лісової промисловості (зараз Державний комітет лісового господарства) України від 17.01.1989 р. за № 9. Менеджмент біорізноманіття здійснюється відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України” (1992 р.) та Положення про Національний природний парк "Синевир” (2001 p.).

Запропоновані, але ще не виконані природоохоронні заходи: Природоохоронні заходи виконуються відповідно до Проекту організації території, охорони, використання та відтворення природних ресурсів Національного природного парку "Синевир”, затвердженого наказом Мінекоресурсів України від 27.03.2003 р. за № 47/ДС. Буде розроблено спеціальний менеджмент-план щодо ВБУ міжнародного значення.

Поточні наукові дослідження та можливості: Щорічні наукові дослідження у рамках Літопису природи Національного природного парку "Синевир” здійснюються переважно науковими співробітниками заповідника та інституту-куратора – Ужгородського державного університету. У штаті національного природного парку — 7 наукових співробітників. Провідними напрямками досліджень є моніторинг стану збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в рамках виконання щорічної програми Літопису природи, дослідження гідробіонтів і біорізноманіття судинних рослин, розробка природоохоронних заходів та рекомендацій, вивчення процесів відновлення деградованих екосистем.

Нинішній стан природоохоронної освіти: Еколого-освітня діяльність здійснюється співробітниками Національного природного парку "Синевир”, у складі адміністрації якого є відділ рекреації та еколого-освітньої діяльності, що нараховує 4 особи. У межах угіддя прокладено Синевирську екологічну стежку довжиною 4 км. При національному парку є музей екології. Для школярів та студентів працює лісова школа, утримуються шкільні лісництва, проводиться літня польова практика. Видаються буклети, плакати, листівки. Діють громадське об’єднання "Синій Вир” і дитяче екологічне об’єднання "Паросток”. Проводяться екскурсії для учнів та студентів.

Поточний стан рекреації і туризму: На березі озера Синевир знаходиться туристський притулок на 12 місць та колиба (кафе), а на відстані 1 км розташований кемпінг. Щорічно озеро Синевир та Синевирську екологічну стежку відвідує близько 20 тис. осіб. Юрисдикція: Територіальна юрисдикція — Державна адміністрація у Закарпатській області. Угіддя функціонально підпорядковане адміністрації Національного природного парку "Синевир” (збереження біорізноманіття, регуляція рекреаційної діяльності), який підпорядкований Мінприроди України.

Орган управління: Адміністрація Національного природного парку "Синевир”. Адреса: с. Синевир-Остріки, Міжгірський район, Закарпатська обл., 90041, тел./факс: (0314) 627740, e-mail: synevyr@mail.uzhgorod.ua.

Бібліографічні джерела:

1) Заповідники і національні природні парки України. — К.: Вища школа, 1999. — 230 с.

2) Літопис природи Національного природного парку "Синевир”, 11 томів (1991-2001 pp.)

3) Червона книга України: Тваринний світ. — К.: У Е, 1994. — 464 с.

4) Червона книга України: Рослинний світ. — К.: У Е, 1996. — 608 с.

Водно-болотні угіддя України міжнародного значення.

Укладачі:

Стеценко Микола Пилипович, перший заступник начальника державної служби заповідної справи, Мінприроди України, вул. Урицького, 35, м. Київ, 01601

Тюх Юрій Юрійович, заступник директора, Національний природний парк "Синевир”, с. Синевир-Остріки, Міжгірський район, Закарпатська обл., 90041

Дата підготовки опису: 7 квітня 2003 р.

Географічні координати: 48°37′ пн. ш., 23°41 сх. д.

Джерело: Водно-болотні угіддя України. Довідник / Під ред. Марушевського Г.Б., Жарук І.С. – К.: Чорноморська програма Ветландс Интернешнл, 2006,

www.wetlands.org





Реферат на тему: Синевирське Озеро - найбільше озеро в українських Карпатах (стаття)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.