Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Природно-заповідний фонд України як складова сталого розвитку територій (реферат)

Зміст

1. Природно-заповідний фонд України складова сталого розвитку територій

2. Інформаційні технології забезпечення сталого розвитку природоохоронних об'єктів Західного Полісся

Використана література

1. Природно-заповідний фонд України складова сталого розвитку територій

Головною метою сучасного етапу національної політики є істотне покращення стану навколишнього природного середовища України, створення еколого-економічних передумов для сталого розвитку держави. Стабілізація екологічної ситуації та оздоровлення довкілля у країні потребують широкомасштабних заходів, спрямованих на зменшення антропогенного впливу на природні ландшафти та попередження забруднення навколишнього середовища.

У забезпечені сталого розвитку держави, створенні здорового природного життєвого середовища, збереженні природних і окультурених ландшафтів та примноження біорізноманіття винятково важливу роль відіграють природно-заповідні території та об'єкти, які розглядаються як основа формування екологічної мережі України та системи єдиної Всеєвропейської екологічної мережі.

Національна політика в галузі формування природно-заповідних територій виходить із світової концепції охорони довкілля та включає досвід міжнародних організацій та рішень Стокгольмської, Віденської, Бернської і Боннської конвенцій, в яких передбачається налагодження гармонійних стосунків суспільства з природою, при якому зростання добробуту людства не повинно виходити за межі екологічних можливостей Землі.

Базовими законами, що визначають правові засади розвитку і функціонування природно-заповідного фонду країни є Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1991 р.), "Про природно-заповідний фонд України" (1992 р.), "Про тваринний світ" (1993 р.), "Про екологічну мережу України" (2004 р.), "Про рослинний світ" (1999 р.). Крім цього, з метою удосконалення правової бази та системи управління у сфері заповідної справи у 2000 році Кабінетом Міністрів України було прийнято дві постанови: "Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України" (14.07.2000 р., № 1127) та "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетним установам природно-заповідного фонду" (28.12.2000 р., № 1913).

Для вдосконалення системи управління заповідною галуззю у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України створено урядовий орган Державну службу заповідної справи (Постанова Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 року № 239) як спеціально уповноважений орган державного управління у сфері організації, охорони та використання природно-заповідного фонду та виданий Указ Президента України "Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні" (23 травня 2005 року №838).

До основних завдань об'єктів природно-заповідного фонду України варто віднести: підтримання загального екологічного балансу, охорону та збереження природної різноманітності ландшафтів, відтворення генофонду рослинного і тваринного світу, забезпечення ефективного використання природних ресурсів заповідних територій.

Ефективне функціонування природно-заповідного фонду (ПЗФ) відповідно до Стратегії розвитку природно-заповідної справи в Україні передбачає виконання цілого ряду екологічних, економічних і соціальних функцій та підвищення ролі заповідних територій як важливої складової сталого розвитку держави (рис. 1).

До основних екологічних функцій, які покладаються на об'єкти ПЗФ держави, варто віднести забезпечення загальної екологічної рівноваги в біосфері, збереження найбільш типових та унікальних природних комплексів і ландшафтів, збереження генофонду рослинного і тваринного світу (рис. 2).

Рис. 1. Екологічні функції мережі природно-заповідного фонду України


 

Особливо актуальною для України є проблема збереження природної біорізноманітності ландшафтів, оскільки на території держави не змінених господарською діяльністю ландшафтів практично не залишилось. За результатами багато чисельних досліджень, знищення комплексів дикої природи заради їх освоєння коштує світовому співтовариству до 250 млрд. доларів США на рік. Зупинити темпи втрат біорізноманіття можна лише за допомогою створення репрезентативних та ефективно керованих природоохоронних територіальних систем та збільшення обсягу витрат на охорону, збереження та відтворення біотичного та ландшафтного різноманіття планети.

Рис. 2. Економічні функції об'єктів природно-заповідного фонду України


 

Створення екологічної мережі, основою якої є території природно-заповідного фонду країни, є основним елементом практичного впровадження екологічної системи природокористування та дасть змогу ефективно забезпе чити збереження як біорізноманіття природних екосистем, так і генофонду цінних представників флори і фауни різних природно кліматичних зон України. Поряд із екологічними функціями на природно-заповідні об'єкти покладається і виконання цілого ряду економічних завдань та функцій, що забезпечують ефективне використання заповідних територій та повноцінне їх фінансування Незаперечним є твердження, що природно-заповідні території формують збалансоване використання природних ресурсів та безпосередньо чи опосередковано впливають на розвиток економічних відносин району їх розташування.

Запровадження економічних важелів стимулювання заходів із охорони довкілля, ефективне використання природних ресурсів заповідних територій, удосконалення системи менеджменту заповідними територіями, ведення раціонального земле-, та водокористування, розвиток ресурсної бази туристичної галузі та оздоровлення населення на територіях природно-заповідного фонду країни є пріоритетом економічної діяльності заповідних об'єктів України. Покращення умов проживання людини, здійснення екологічного виховання і природоохоронної освіти, формування екологічної культури населення, збереження історико-культурної спадщини регіону та регулювання суспільних відносин щодо охорони природного середовища головні соціальні функції, покладені на природно-заповідні об'єкти України.

Роль природно-заповідного фонду в біосфері та життєдіяльності суспільства, як складової сталого розвитку, є надзвичайно важлива і багатогранна. Тому, питання взаємодії природи і людини, удосконалення нормативноправової бази із заповідної справи, покращення фінансового забезпечення заповідних об'єктів та розширення мережі природно-заповідних територій потребують подальшого детального вивчення.

2. Інформаційні технології забезпечення сталого розвитку природоохоронних об'єктів Західного Полісся

Екологічна доктрина України розглядає створення і розвиток природоохоронних об'єктів основними напрямами державної політики в екологоекономічній сфері. Вдосконалення і розвиток екомережі забезпечує виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері реалізації рішень Всесвітнього саміту з стійкого розвитку, Загальноєвропейської стратегії в області біологічного і ландшафтного різноманіття, Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, Конвенції про біорізноманіття та інших міжнародних угод. Елементи національної екологічної мережі забезпечують еколого-економічну рівновагу держави, що є важливою передумовою забезпечення сталого, екологічно збалансованого розвитку України.

Формування транскордонного біосферного резервату (ТБР) "Західне Полісся" відбувається на прикордонній території трьох держав України, Польщі та Білорусі. До складу цього резервату входять існуючі природно-заповідні території різних категорій, що розташовані поблизу кордону, та частково прилеглі до них пріоритетні екосистеми, які мають важливе значення в загальній структурі ландшафтно-біологічного різноманіття. Системна структуризація ТБР "Західне Полісся" передбачає входження до його складу таких біорезерватів "Шацький" (Україна), "Західне Полісся" (Польща) і "Прибузьке Полісся" (Білорусь).

Метою досліджень є формування експертно-інформаційної системи управління та моніторингу стану екосистем транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся".

Методика досліджень передбачає польові реконгсцирувальні обстеження функціональних зон Шацького національного природного парку (НПП), системний аналіз функціонування екосистем, формування бази даних з використанням технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та геоінформаційних систем (ГІС). Модельним об'єктом досліджень природоохоронних територій Західного Полісся вибрано екосистеми Шацького Ні И і.

Екосистемний аналіз функціонування досліджуваних територій свідчить про те, що це відкриті субекосистеми різного рівня з особливими структурою і функціями та сформованими зв'язками між собою та системами різного типу. Національні природні парки Законом України "Про природно-заповідний фонд" (ст. 20) трактують як природоохорон ні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, для яких господарсько-рекреаційна функція є найважливішою нарівні з природоохоронною. У цій категорії на національному рівні практично реалізується філософська ідея вирішення суперечності між збереженням природи та її господарським використанням. Така форма заповідання є найбільш соціально корисною та економічно вигідною.

Будь-яка екосистема, для прикладу рівня Шацького НПП, не може існувати поза межами системи вищого рівня екосистеми Західного Полісся. Власне забезпечення функціональних зв'язків між екосистемами здатне об'єднати їх в екологічну мережу Західного Полісся, яка створює біотичний каркас пан'європейської екологічної мережі. Організаційно-правові засади екомережі виписані в Законі України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 pp.", а механізм реалізації положень закону значною мірою закладено у Постанові Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 p., № 1603 "Про утворення координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі", яка спрямовує подальші дії у справах організації моніторингу в русло збалансованого розвитку та функціонування природоохоронних територій.

Моніторинг сталого розвитку потребує формування національного інформаційного середовища, яке акумулювало б наявні інформаційні ресурси. Вирішення цієї проблеми можливе завдяки інтенсивному розвиткові та широкому запровадженню геоінформаційних технологій

Базуючись на загальнонаціональній концепції екомережі, розроблено систему моніторингу екосистем Західного Полісся, зокрема фонового моніторингу. Саме ця форма контролю стану природних екосистем та їх складових придатна до реалізації на локальному та регіональному рівнях. Фоновий моніторинг становить систему інвентаризаційних обстежень об'єктів, інформаційно-аналітичного оброблення результатів досліджень, структуризацію, стандартизацію та подання інформації у доступному для прийняття рішень вигляді, створення засобів тривалого збереження інформації та розширення її емпіричного базису.

Розроблено науково обгрунтовану концепцію специфічної експертноінформаційної системи Шацького НПП та прилеглого довкілля, закладено основи комплексного, але водночас і функціонально структурованого моніторингу екосистем. Така концепція має ієрархічний характер, вміщуючи на різних рівнях концептуальні засади моніторингу лісових, водних, Ґрунтових та антропогенізованих екосистем, з координацією вимірювань та інтеграцією результатів через інформаційний центр. Оскільки це питання є системним, ієрархічна схема моніторингових об'єктів екосистем передбачає, визначення як наявних зв'язків між її частинами, так і прогнозованих для забезпечення повноцінного функціонування екомережі Західного Полісся.

Моніторинг територій Шацького НПП відносять до категорії фонового моніторингу, який координується з програмами локального місцевого, регіонального та національного моніторингу. До локального моніторингу залучають весь комплекс спостережень і оцінок, а також дані прогнозу і рекомендації щодо прийняття рішень. Для регіонального моніторингу фонові матеріали становлять насамперед порівняльно-оціночний інтерес, а також залучаються до загального регіонального кадастру природничих об'єктів та регіональної екомережі. У системі національного моніторингу фоновий моніторинг природно-заповідного фонду (ПЗФ) Західного Полісся посідає одне з вузлових місць, оскільки знаходиться на вододілі Чорноморського і Балтійського басейнів. Тобто, у рамках концепції Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Шацький НПП становить одне з "природних ядер" національної екомережі. Отож, комплексний моніторинг цієї території забезпечує розробку еколого-інформаційних ресурсів, необхідних усім рівням споживачів від локального та місцевого до національного.

Побудовано інформаційно-аналітичну систему моніторингу природоохоронними комплексами Західного Полісся. За результатами систематизації розроблених методів і моделей комплексу процесів оброблення й аналізу даних, запропоновано систему оперативного і стратегічного управління природоохоронними територіями яка містить нові функціональні можливості: оперативну науково-обґрунтовану оцінку екологічного стану екосистеми, прогнозування динаміки екосистем у разі дії природно-антропогенних факторів та еколого-економічну базу управління для попередження і відвернення екологічних загроз біорізноманіттю та зміцнення екологічної безпеки природно-ресурних комплексів. Функціонування створеної системи моніторингу та управління відбувається у певній послідовності, коли кожен наступний етап є можливим лише після виконанні попереднього. Послідовність розроблення і впровадження завдань моніторингу на локальному об'єкті відбу ваєгься за такою схемою: інвентаризація одиниць спостереження (індикаторні види, біотичні угруповання, геоекологічні типи); еколого-картографічне моделювання; менеджмент-план виконання вітчизняних та міжнародних вимог і стандартів; впровадження контролю на базі геоінформаційних систем.

Таким чином, структура й організація фонового моніторингу на локальному природоохоронному об'єкті відображає структурно-організаційні особливості вищих за ієрархією рівнів моніторингу, принципово базуючись на експертно-інформаційних засадах.

Використання експертно-інформаційної системи фонового моніторингу полягає в науковому обгрунтуванню низки проектів, рішень та вимог щодо менеджменту природоохоронних територій, а саме: встановлення ступеня стабільності головних біотопних комплексів та її залежність від існуючих функціональних чи просторових (екологічні коридори) зв'язків; врахування дії антропогенних чинників на формування, існування та сталий розвиток структурних одиниць; проведення ідентифікації та диференціації різних типів екосистем; визначення динаміки змін у головних компонентах екосистем і територіальних комплексах Західного Полісся.

Інформатизація та автоматизація природокористування забезпечують сталий розвиток територій Західного Полісся. Систему автоматизації технологій ресурсокористування розроблено на основі аналізу функціонування природоохоронних територій, що характеризується комплексом базових положень: враховують ландшафтну диференціацію територій; комутацію і трансформацію ресурсної інформації здійснюють у самій системі; система активно впливає на систему вищого рангу, зовнішню відносно неї, використовуючи її одночасно як середовище і буфер; у структуру системи введено природоохоронні обмеження; оптимізацію структури здійснюють шляхом як раціоналізації прямих і зворотних зв'язків, так і зменшенням кількості рівнів і одиниць (вихідних блоків інформації) на кожному рівні системи.

Інформація про потік енергії і ресурсів, розділена на блоки даних про реальний стан екосистем, є комплексною моніторинговою інформацією процесів антропогенізації та ренатуралізації територій. Потік енергії і ресурсів на вході в систему вміщує енергію природовідновних явищ і енергію, внесену господарською діяльністю. Вплив природної енергії на екосистеми об'єктивно виражається параметрами досліджених резерватогенних і сильватизаційних ефектів, а енергія, внесена техногенезом, залежить від параметрів, що характеризують незбалансованість ресурсокористування, постмеліоративні явища, ерозію Грунтів, рекреаційну девастацію ландшафтів тощо. Для запобігання енергоресурсних втрат, які супроводжують будь-яку систему, на схемі проілюстровано роздріблення потоків втрат (ентропії) на менші, які дають більшу можливість для утилізації шляхом природоохоронних заходів. Крім того, система може сама нарощувати енергоресурсні вклади в природні та господарські ландшафти, базуючись на оперативній моніторинговій інформації, і нарахування від прибутків рекреаційно-туристичної, лісогосподпрської та агровиробничої галузей. До активного впливу на систему вищого рівня віднесено використання сучасних технологій ДЗЗ/ГІС структурування геопросторових даних, що забезпечує підвищення в кілька разів швидкості оброблення потоку природоресурсної інформації.

Пропонована система забезпечує наукову концепцію ресурсокористування, що базується на розроблених та апробованих технологіях моніторингу, моделювання та прогноз функціонування екосистем, з властивою єдиною ієрархією систем (від локальної екосистеми до природно-ресурсного комплексу), будучи оперативним методом впливу на ефективність природокористування та забезпечення сталого розвитку Західного Полісся.

Використана література:

1. Геник Я.В., Геник О.В. Природно-заповідний фонд України складова сталого розвитку територій

2. Мокрий В.І. Інформаційні технології забезпечення сталого розвитку природоохоронних об'єктів Західного Полісся





Реферат на тему: Природно-заповідний фонд України як складова сталого розвитку територій (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.