Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Природно заповідний фон Єланецько-Інгульського регіону. Лишайники заповідника "Єланецький степ" (реферат)

Зміст

1. Природно заповідний фон Єланецько-Інгульського регіону

2. Рідкісні лишайники в природному заповіднику «Єланецький степ»

Використана література

1. Природно заповідний фон Єланецько-Інгульського регіону

Єланецько-Інгульський регіон розташований на крайніх південних відрогах Українського сейні річки Південний Буг та межує з Причорноморською низовиною. Північна межа регіону проходить по лінії Вітязівка-Бобринець-Олексіївка, відповідно до флористичного районування (Заверуха, 1985), за яким територія дослідження належить до Західнопричорноморського флористичного округу Причорноморсько-Донської провінції, Панонсько-Причорноморсько-Прикаспійської області. Південна обмежена виходами понтичних вапняків, та збігається з південною межею підзони різнотравно-типчаково-ковилових степів Правобережного Злаково-лучного Степу (ПЗ-ЛС).

Територія відзначається значним екотопічним різноманіттям, своєрідністю ландшафтів, що разом з фізико-географічними особливостями регіону зумовили формування багатої своєрідної флори. Протягом 2003-2007 рр. автором були проведені комплексні польові дослідження природно-видового багатства спонтанної флори Єланецько-Інгульського регіону, за результатами яких встановлено, що на території регіону зростає 952 види судинних рослин (737 видів аборигенної та 215 видів адвентивної фракції). Виявлена раритетна компонента складає 83 види, що становить 11,3% від загальної кількості аборигенних видів. Серед них державний статус охорони мають 25 видів, міжнародний 14 видів та регіональний 44 види, які занесені до созологічних кадастрів Миколаївської та Кіровоградської областей (Заповідні куточки ..., 1999; Список регіонально рідкісних видів., 2001; Сосудистые растения., 1985)

Також до раритетних включено 6 видів, які ще не мають жодного статусу охорони. Регіонально рідкісними видаВиявленось: Leopoldia comosa (L.) Pari., Hedysarum grandiflorum Pall., Echium russicum J.F. Gmel., Chartolepis intermedia Boiss. та два види, які на нашу думку, потребують державної охорони: Crambe tataria Sebeok і Pulsatilla ucrainica (Ugr.) Wissjul.

Раритетні види регіону це в основному трав'янисті полікарпіки 65 видів, або 78,3%. Незначну частку складають напівкущики та кущики (по 6 видів, 7,2%), монокарпіки (3 види, 3,6%) напівкущі (2 види, 2,4%) і одне дерево 1,2%. За еколого-ценотичною приуроченістю переважають степанти 28 видів (33,7%), петрофанти 19 видів (22,9%), та степопетрофанти 18 видів (21,7 %). Незначну частку складають марганти (7 видів, 8,4%), пратостепанти (3 види, 3,6%), галофанти, пратанти та ріпаріоакванти (по 2 види, 2,4%), сільвопетрофанти і сільванти (по 1 виду, 1,2%).

За шириною екотопологічної активності види розподіляються наступним чином: гемістенофітні та еврифітні по 30 видів (36,1%), геміевріфітні 20 видів (24,1%), стенофітні 3 види (3,6%).

Серед раритетних видів регіону 22 види (26,5%) зустрічаються дуже рідко, 21 вид (25,3%) зустрічається рідко, 32 види (38,6%) спорадично і 8 видів (9,6%) досить звичайно. Найбільш вразливими у межах регіону є види, що зустрічаються з одного двох місцезнаходжень, це бесарабсько-західнопричорноморський палеоендемік Eremogone cephalotes (одне місцезнаходження) (Воронова, 2005-2006), подільсько-західнопричорноморський мезохроноендемік Scutellaria verna (одне місцезнаходження), зникаючий Bulbocodium versicolor (одне місцезнаходження), реліктовий сільвопетрофант Gymnospermium odessanum (одне місцезнаходження) (Воронова, 20052006; Крицкая, Новосад, 2001), Astragalus abruptus (одне місцезнаходження), Veronica gryniana (одне місцезнаходження) (Воронова, 2005-2006), Crambe tataria (одне місцезнаходження) (Воронова, 2005-2006), Fritillaria rutenica (одне місцезнаходження) (Воронова, 2005-2006; Крицкая, Новосад, 2001), рідкісний причорноморський ендемік на північній межі ареалу Elytrigia stipifolia (два місцезнаходження) (Воронова, 2005-2006), Pulsatilla ucrainica (два місцезнаходження) (Воронова, 2005-2006).

Природно-заповідний фонд регіону становить на сьогодні 2375,3 га, що складає всього 1,06 % площі всієї території дослідження (2240 км2).

При цьому більшість із природоохоронних об'єктів мають низький природоохоронний статус , що не забезпечує належної охорони раритетним видам. До таких відносяться ботанічні заказники місцевого значення "Богодарівка" та "Пелагеївський", які потребують підвищення їх статусу до загальнодержавних заказників.

На території заказника "Богодарівка" зростає ряд цінних раритетних видів:

Fritillaria ruthenica, Gymnospermium odessanum, Ornithogalum boucheanum, Dianthus hypanicus, Genista scythica та ін. (Крицкая, Новосад, 2001).

Заказник "Пелагеївський" є унікальним резерватом природної степової флори. Тут збереглись найбільші ковилові масиви в регіоні та у межах ПЗ-ЛС в цілому. До того ж на його території зростає багато стійких популяцій Astragalus palescens, Tulipa hypanica, Eremogone rigida, Crocus reticulatus, Pulsatilla bohemica, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, Stipa lessingiana, Stipa pennata, Stipa ucrainica, Limonium platyphyllum, Adonis vernalis та найбільша в ПЗ-ЛС, (близько 5 га), популяція Bellevallia sarmatica.

В ході дослідження регіону були також виявлені цілинні ділянки степу, що потребують заповідання. Це степові масиви, що прилягають до природного заповідника "Єланецький степ". На їх території виявлені місцезростання таких раритетних видів як: Bulbocodium versicolor, Tulipa hypanica, Crocus reticulatus, Stipa ca pillata, Stipa lessingiana, Stipa ucrainica, Adonis vernalis, Amygdalus nana, Astragalus odessanus, Limonium platyphyllum, Bellevalia sarmatica, Clematis integrifolia та ін. Приєднання їх до заповідника допоможе зберегти популяції цих видів, та розширить межі заповідника.

Тож в цілому флора Єланецько-Інгульського регіону має у своєму складі значну частку раритетних видів, що мають високий державний та міжнародний статус охорони і багато регіонально рідкісних видів. Це пояснюється значними антропогенними зміна території регіону за рахунок розорювання степів, заліснення та інших надмірних пасквальних та рекреаційних навантажень. А природно-заповідна мережа регіону потребує розширення та вдосконелення.

2. Рідкісні лишайники в природному заповіднику «Єланецький степ»

Природний заповідник «Єланецький степ» являє собою цілісний комплекс, який складається з трьох великих балок Орлова, Прусакова та Роза з прилеглими до них ділянками плакору в басейні р. Громоклія лівої притоки Інгулу. Днища цих балок широкі й вирівняні, а схили порізані різними за розмірами, переважно сильно задернованими ярами. Характерною ознакою ландшафту заповідника та його околиць є відслонення вапняків, які місцями утворюють досить високі і круті стінки, та червоних гранітів, чим зумовлена різноманітність ліхенобіоти даного заповідника. Клімат цієї території помірно континентальний, теплий з посухами. Рослинний покрив території заповідника різноманітний, нараховує 423 види судинних рослин, серед яких переважають степові та лучно-степові види.

На території заповідника виявлено 170 видів лишайників і 19 видів ліхенофільних грибів, які відносяться до 65 родів, 20 родин, 7 порядків та групи Fungi imperfecti.

Ліхенологічний матеріал було зібрано на території заповідника "Єланецький степ" і на його околицях протягом експедиційних виїздів у 2005-2008 рр. Зразки лишайників збиралися на вапнякових та гранітних гірських породах, бетонних спорудах, а також на корі дерев. Матеріал вивчався у лабораторії біорізноманіття та екологічного моніторингу Херсонського державного університету за стандартною методикою. Зразки зберігаються у ліхенологічному гербарії кафедри ботаніки Херсонського державного університету (KHER). Назви лишайників та прізвища авторів видів подано за "Другим чеклістом лишайників, ліхенофільних грибів та близьких до лишайників грибів України" з урахуванням останніх таксономічних змін в роді Lichinella.

Нові для України види лишайників

Toninia physaroides (Opis) Zahlbr.

Слань луската, невизначеної форми. Лусочки 0,5-2(3) мм у діаметрі, щільно прилягають одна до одної, сильно опуклі, здуто-булавовидні. Верхня поверхня лусочок темно-сіро-зелена до темно коричневої, без поволоки або зі слабкою поволокою, з псевдоцифелами (краще помітними на змочених водою лусочках). Верхній коровий шар 4548 мкм завтовшки, в деяких місцях руйнується утворюючи псевдоцифели. Апотеції 3-7 мм у діаметрі, плоскі до слабкоопуклих, звичайно без поволоки. Ексципул сірий з зовнішнього краю. Гіпотецій безбарвний. Серцевинні гіфи 3-4 мкм завтовшки. Аскоспори веретеноподібні, безбарвні, 2-клітинні, 12-16 х 4-6 мкм.

Екологічні особливості: зростає серед мохів та на прошарках ґрунту, між вапняковими брилами.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, природний заповідник «Єланецький степ», балка «Прусакова», 01.12.2007, зібр. та визн. Т. Бойко (KHER). Загальне поширення: Європа, Азія, Півн. Африка, Півн. Америка (США) [Бредкина и др., 2003].

За зовнішніми ознаками вид близький до T. sedifolia (Scop.) Timdal, який також трапляється на території заповідника. Від останнього відрізняється наявністю псевдоцифел, відсутністю поволоки або слабкою поволокою на лусочках, більш товстостінними гіфами у серцевинному шарі та майже безбарвним гіпотецієм та гіаліновою внутрішньою частиною ексципула. T. sedifolia має коричневий до темно-коричневого гіпотецій та коричневий ексципул.

Caloplaca muscorum (AMassal.) M.Choisy & Werner Syn. C. cerina var. muscorum (A. Massal.) Jatta

Слань тонка, бородавчаста, темно-сіра до коричневої. Без підслані. Апотеції леканорові, 0,8-1,3 мм у діаметрі, зібрані в групи чи розсіяні. Диск плоский, рівний, оранжево-бурий, без поволоки. Сланевий край білувато-сіруватий, темно-сірий. Епігіменій жовто-оранжевий. Гіпотецій складається з тісно переплетених гіф, 65-75 мкм завтовшки. Аски булавовидні, 40-47 х 16,5-21 мкм, містять по 8 аскоспор, які розташовані в два ряда. Аскоспори яйцевидні, 10-12 х 16-18 мкм, поперечна перетинка 6-7 мкм завтовшки. Слань від К не змінюється, диск стає малиновим.

Екологічні особливості: розвивається на мохах, поверх силікатних скель. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, окол. с. Богодарівка, відслонення гранітів, 14.04.2009, зібр. та визн. Т.Бойко (KHER).

Загальне поширення: Росія, Польща, Туреччина, Америка (Аризона).

Від Caloplaca cerina (Ehrh. ex Hedwig) Th. Fr. відрізняється бородавчастою сланню, забарвленням апотеціїв, розмірами сумок та спор, а також екологією.

Рідкісні для території України види лишайників

Aspicilia moenium (Vainio) Thor & Timdal Екологічні особливості: на вапнякових поверхнях.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, природний заповідник «Єланецький степ», балка «Прусакова», 25.11.2008, зібр. Т. Бойко та П. Бойко, визн. О. Ходосовцев та Т. Бойко (KHER).

В Україні вид відомий з Херсонської області та Українських Карпат.

Caloplaca grimmiae (Nyl.) H. Olivier

Екологічні особливості: на сланях Candelariella vitellina на освітлених гранітних поверхнях. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Водяно-Лорине, 09.05.2008, зібр. Т.Бойко та М.Бойко, визн. Т.Бойко та О.Ходосовцев (KHER).

В Україні вид відомий з Криму, з Донецької та Луганської, Запорізької, Черкаської та Кіровоградської областей.

Caloplaca erodens & Grube

Екологічні особливості: на експонованих вапнякових поверхнях.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, окол. с. Карлівка, 09.05.2008, зібр. Т.Бойко, визн. О. Ходосовцев (KHER).

Цей вид нещодавно був знайдений у Криму. Новий для рівнинної частини України.

Caloplaca soralifera Vondrak & Hrouzek

Екологічні особливості: на гранітних брилах.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Водяно-Лорине, 09.05.2008, зібр. Т. Бойко та М. Бойко, визн. О. Ходосовцев та Т. Бойко (KHER).

Вид відомий з Криму та Херсонської області.

Candelariella olenginescens Rondon

Екологічні особливості: зібраний на бетоні.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, окол. с. Новомиколаївка, 25.11.2008, зібр. та визн.Т. Бойко (KHER).

В Україні вид наводився з Криму, Донецької та Луганської областей.

Cladonia magyarica Vain.

Екологічні особливості: горизонтальних та вертикальних поверхнях гранітних брил. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, окол. с. Богодарівка, 14.04.2009, зібр. та визн.Т. Бойко (KHER).

Вперше для України вид наводився з Донецького кряжа. Вид росте у добре освітлених, відкритих і сухих місцезростаннях, на багатих вапном ґрунтах. Знахідка C. magyarica на гранітах можливо пов'язана з безпосереднею близькістю відслонень вапняків.

Endocarpon pusillum Hedwig

Екологічні особливості: на вапнякових поверхнях.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, природний заповідник «Єланецький степ», балка «Прусакова», 25.11.2008, зібр. Т. Бойко та П. Бойко, визн. О. Ходосовцев та Т. Бойко (KHER).

Вид був відомий з численних місцезнаходжень в Карпатах, рівнинної частини України та Криму.

Endocarpon psorodeum (Nyl.)

Екологічні особливості: на гранітах біля води.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Возсіятське, 25.11.2008, зібр. Т. Бойко, визн. Г. Наумович (KHER).

Лишайник нещодавно вперше для України знайдений у м. Кривий Ріг.

Lecania olivacella (Nyl.) Zahlbr.

Екологічні особливості: на карбонатних скелях.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, природний заповідник «Єланецький степ», балка «Роза», 05.09.2005, зібр. та визн. О. Ходосовцев та Т. Бойко (KHER); окол. с. Карлівка, 09.05.2008, зібр. та визн. Т.Бойко (KHER).

В Україні відомо лише два місцезнаходження цього лишайника: з Кам'янецьПодільського та з Криму.

Lichinella myriospora (Zahlbr.) P.P. Moreno & Egea ex Schults

Екологічні особливості: на помірно затінених вапнякових поверхнях. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, природний заповідник «Єланецький степ», балка «Прусакова», 01.12.2007, зібр. та визн. О. Ходосовцев та Т. Бойко (KHER).

В Україні вид відомий з Закарпатської області.

Scoliciosporum sarothamni (Vaino) Vezda

Екологічні особливості: на корі Armeniaca vulgaris.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, природний заповідник «Єланецький степ», балка «Роза» 09.05.2005, зібр. та визн. О. Ходосовцев та Т. Бойко (KHER).

Відомі місцезнаходження цього виду з Кіровоградської та Хмельницької областей.

Staurothele ambrosiana (A. Massal.) Zschacke

Екологічні особливості: на бетоні.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Остапівка, під мостом, 25.11.2008, зібр. Т. Бойко, визн.О. Ходосовцев та Т. Бойко (KHER).

Вид відомий з м. Кам'янець-Подільський та м. Херсону.

Thrombium epigeum (Pers.)

Екологічні особливості: вид звичайно росте на ґрунті, зібрані зразки на бетонованих плитах моста (як субстрат для цього виду наводиться вперше).

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Остапівка, під мостом, 25.11.2008, зібр. Т.Бойко, П.Бойко, визн. О.Ходосовцев та Т.Бойко.

Були відомі місцезнаходження цього виду з Закарпатської, Львівської, ІваноФранковської та Чернівецької областей, Хмельницької області та Криму.

Verrucaria furfuracea (B. de Lesd.) Breuss

Екологічні особливості: зростає на затінених прямовисних поверхнях вапнякових скель.

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Єланецький р-н, заповідник "Єланецький степ", балка "Орлово", 01.12.2007, зібр. та визн. О. Ходосовцев та Т. Бойко, 25.11.2008, зібр. та визн. Т. Бойко (KHER).

В Україні відомий з Криму та Луганської області.

Використана література:

1. Воронова С.М. Раритетний фітогенофонд та природно-заповідна мережа Єланецько-Інгульського регіону

2. Бойко Т.О., 2009: Нові та рідкісні для України лишайники з природного заповідника «Єланецький степ». Чорноморськ. бот. журн., т. 5, №2: 241-246.





Реферат на тему: Природно заповідний фон Єланецько-Інгульського регіону. Лишайники заповідника "Єланецький степ" (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.