Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Природні ресурси Українських Карпат (реферати)

Природні ресурси гірських районів Українських Карпат різноманітні і досить значні, але основним їх багатством є ліс, що займає біля 2 млн. га. Найбільша площа зайнята хвойними (46,1%) та буковими (39,6%) лісами; 7,2% площі вкрито дубовими і 7,1% — іншими породами. Середній річний приріст деревини в Українських Карпатах становить близько 4 млн. м3. Майже 100 тис. га займають полонини, які використовуються під пасовища та сінокоси. Нижче 700 м н. р. м. є непокриті лісом ділянки, які використовуються для вирощування картоплі і під посіви інших сільськогосподарських культур. У лісах росте багато малини, ожини, суниці, чорники та інших лісових ягід.

В Українських Карпатах беруть початок і протікають такі великі ріки, як Тиса, Дністер, Прут і Серет та їх численні притоки — Уж, Тур'я, Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва, Чорна та Біла Тиси, Стрий, Стрвяж, Свіча, Луква, Ломниця, Бистриці Солотвинська та Надвірнянська, Білий та Чорний Черемоші, Малий Серет та ін.

Карпатські ріки в період дощів, у повінь і під час сніготанення багатоводні, тому що в Карпатах випадає в два-три рази більше опадів, ніж в рівнинній частині Полісся та Лісостепу України, а рельєф і геологічна будова сприяють швидкому утворенню стоку.

В гірських районах опади розподіляються по території нерівномірно. На південно-західному схилі (басейн Тиси) їх більше, ніж на північно-східному (басейни Дністра, Пруту і Серету). Тому середні багаторічні модулі стоку у верхній частині басейну Тиси (~ 19 л/сек з 1 км2) більші приблизно в 1,6—2,5 раза, ніж в басейнах Дністра, Пруту і Серету (в гірській частині басейну Дністра — 12,8, у верхів'ях Пруту і Серету — відповідно 7 і 6 л/сек з 1 км2).

Водні ресурси гірських районів Карпат становлять 30% всіх водних ресурсів України, хоч на гірські райони Карпат припадає всього 6% території України.

Потенціальні гідроенергетичні ресурси річок Карпат становлять близько 25 млрд. /свт.г, в тому числі в басейнах Тиси, Дністра, Пруту і Серету відповідно 13, 6,5, 4,8 та 0,3 млрд. квт. г за рік.

За даними схематичних проектувань Укрдіпроводгоспу та Укргідропроекту, при використанні гідроенергетичних ресурсів Карпат можна одержати потужність близько 1,9 млн. квту а при роботі ГЕС і ГАЕС на покриття пікових навантажень встановлена потужність може бути збільшена до 4,3 млн. квт.

Тепер усі 39 існуючих гідроенергетичних установок на річках Карпат дають 36,3 тис. квт на рік, в тому числі три ГЕС в басейні Тиси (31,5 тис. квт), вісім установок в басейні Дністра (1,7 тис. квт), 22 установки в басейні Пруту (2,4 тис. квт) та шість установок в басейні Серету (0,7 тис. квт).

В річках Українських Карпат водяться цінні породи риб (наприклад, форель).

В північно-західній частині Українських Карпат і Передкарпатті є великі експлуатаційні запаси нафти, газу, солі, вугілля калійних руд і майже в усіх гірських і передгірних районах — сировини для цементної промисловості, а також скальні породи, які використовуються як будівельний матеріал.

Крім перерахованих природних багатств, в гірських і передгірних районах є багато джерел цілющих мінеральних вод, які лише частково використовуються для лікування в місцевих санаторіях та вивозяться в інші області.

Гірські райони Карпат здавна славляться неперевершеною красою природних ландшафтів, які приваблюють багато туристів як в літній, так і в зимовий період. В Карпатах водяться у великій кількості звірі (олені, дикі кабани, кози, ведмеді, вовки, лисиці та ін.), тому при певних умовах може бути розвинутий мисливський промисел.

Багатства природи і сприятливі кліматичні умови Українських Карпат здавна притягали людей, тому в Закарпатській і передкарпатських областях густота населення вище середньої по Україні.

Забезпеченість орною землею на душу сільського населення значно нижча, ніж в середньому на Україні, і становить в Закарпатській області 0,32, Івано-Франківській — 0,53 і Чернівецькій — 0,63 га.

Незважаючи на велику різноманітність природних ресурсів і високу густоту населення, тут розвинулися лише окремі галузі промисловості — лісова і деревообробна, нафто-газова, вугільна, хімічна, менше — машинобудівна і металообробна, легка та харчова.

Використання енергії річок, створення форельних господарств, використання лікувальних мінеральних вод, організація бджільництва і збору меду, збирання та переробка лісових ягід,, мисливський промисел і туризм до цього часу не одержали достатнього розвитку.

В лісовій і деревообробній промисловості, яка є основною в Карпатах, зараз допускається багато втрат деревини в лісі та не повністю використовуються залишки деревини при обробці.

Рівень сільськогосподарського виробництва залишається ще низьким, значні площі сільськогосподарських угідь використовуються непродуктивно, хоч забезпеченість орною землею населення погана.

З наведеної короткої характеристики видно, що в Закарпатській і передкарпатських областях багато невикористаних природних ресурсів і достатня кількість робочої сили для успішного розвитку багатьох галузей народного господарства, підняття економіки областей і поліпшення добробуту населення.

Однак не можна забувати, що інтенсивне використання природних ресурсів у гірських районах порушує віками встановлений взаємозв'язок між окремими елементами географічного середовища, що дуже часто сприяє розвитку шкідливих стихійних явищ. Тому всі господарські заходи по використанню природних багатств гірських районів і розвитку сільського господарства в передгірних районах повинні базуватись на комплексних наукових дослідженнях, які передбачають необхідні заходи по запобіганню шкідливим явищам природи — вітровалам, затопленням, ерозії грунтів, сельовим потокам тощо.

Досвід підказав, що внаслідок надмірних і часто неправильно організованих рубок лісу, оранки та обробки стрімких схилів, будівництва шляхів і мостів, розчистки приполонинного криволісся для збільшення площі пасовищ та інших робіт, а також відсутності відповідного нагляду за станом гірських річок і за спорудами на них шкідливі стихійні явища в останні десятиріччя повторюються частіше і з більшою руйнівною силою. Особливо великі і часті вітровали спостерігаються в районі Вододільних та Скибових Горган.

Вивчення матеріалів лісогосподарських, грунтово-ботанічних, ландшафтних, геолого-геоморфологічних, морфометричних, гідрологічних, гідрометеорологічних, грунтових та інших досліджень, показало, що вказані вище шкідливі стихійні явища природи виникають під впливом цілого комплексу взаємозв'язаних причин, тому і роботи по запобіганню цим явищам і боротьбі з ними також повинні складатися з комплексу заходів, що враховують природні особливості кожного басейну і здійснюються одночасно або послідовно.

Дослідженнями встановлено, що насадження лісу на стрімких зсувних та осипних схилах Карпат, збереження лісових насаджень та створення водоохоронних зон вздовж русел річок, правильна організація рубок в гірських районах, розчистка русел річок від залишків деревини і конусів виносу запобігають одночасно розвитку багатьох шкідливих процесів і явищ. Наприклад, збільшення площі лісонасаджень за рахунок залісення крутих осипних схилів або створення водоохоронних прируслових і приполонинних зон одночасно сприяють зменшенню максимальних витрат паводків (а отже, зменшенню підтоплень), підвищують стійкість схилів і зменшують або зовсім припиняють надходження в річки кам'янистих чи глинистих селеактивних матеріалів, зменшують можливість розвитку ерозійних процесів, підвищують стійкість лісових насаджень проти вітровалів у суміжних ділянках. Розміщення лісосік з урахуванням пануючого напрямку штормових вітрів і застосування повітряної трельовки лісу сприяють зменшенню вітровалів та ерозійних процесів, зменшують об'єм твердого стоку і можливість розвитку сельових потоків, подовжують строки роботи водосховищ.





Реферат на тему: Природні ресурси Українських Карпат (реферати)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.