Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Природні ресурси та паливно-енергетичний потенціал Закарпатської області (стаття)

Кліматичні ресурси

Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім та надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря.

Неоднорідність рельєфу земної поверхні Закарпаття і особливості циркуляції повітря суттєво впливають на процеси поглинання і перетворення сонячного випромінювання, процеси теплового і водного обміну. Тому кліматичні умови на території області дуже різняться і залежать як від висоти над рівнем моря, так і від орієнтування та експозиції гірських схилів[1].

Земельні ресурси

Структура земельної площі Закарпаття постійно змінювалась. У доаграрний період територія області була майже повністю залісеною (понад 90% земельних площ). У 1946 році площі лісового фонду ще переважали у структурі земельних площ (понад 70%), А але після інтенсивного вирубування лісів у повоєнний період (особливо у 1949-1960 роках) кількість лісів постійно зменшувалась. Натомість їх площі покрились здебільшого чагарниками. Понад 35 тис. га таких площ використовуються населенням для випасання худоби, збору дикорослих, грибів тощо, а частково освоєні як землі сільськогосподарського призначення, зокрема, під сіножаті, пасовища та багаторічні насадження (виноградарство, садівництво). Зазначимо, що за даними державного управління лісового господарства, площа лісового фонду області складає 694 тис. га, тобто лісистість області – 51%. Сільськогосподарські угіддя становлять 37,1% від загальної площі території області. За призначенням їх структура в області така: рілля, пасовища, сіножаті, багаторічні насадження, перелоги.

Паливно-енергетичний потенціал

Паливно-енергетичний потенціал Закарпаття в частині власних традиційних джерел (нафти, газу, вугілля тощо) незначний. Розвідано родовища бурого вугілля, загальні запаси яких складають − 80 млн. тонн. Його видобуток здійснюється тільки на Ільницькому родовищі. Останніми роками він знижений до 1 тис. тонн на рік. Це вугілля має невисоку теплотворну здатність і високу зольність. Тому доцільніше його було б переробляти в майбутньому на місці з метою виробництва електроенергії. Для її транспортування до споживачів тут уже наявна лінія електропередач ЛЕП – 220 кВ. що створює передумови для здешевлення реалізації такого проекту.

Нафтогазові прояви розвідані тільки частково. Із розвіданих газових родовищ експлуатуються Русько-Комарівське, яке введено в експлуатацію весною 2003 року з проектною потужністю 1.5 млн. м3 на місяць, та менш потужні Королівське та Станівське родовища. Русько-Комарівське родовище з запасом понад 2 млрд. м3 є найбільшим із нині відомих у області. Однак невисока якість газу та високий вміст азоту в ньому (45%) вказують на більш раціональний спосіб його використання через виробництво електроенергії. До того ж є можливість у цьому місці поєднати таке виробництво з використанням і геотермальних ресурсів. Тут можлива реалізація геотермально-паливної електростанції потужністю 10 МВт. Загалом в області добувається на теперішній час близько 9 млн. м3 газу, що в балансі його споживання становить близько 1,5 відсотка [1].

Геотермальна енергетика у світовій практиці займає друге місце (після гідроенергетики) серед відновних джерел. В Закарпатті необхідно вважати геотермальну енергетику також другою за значимістю. Цей вид ресурсу не є залежним від кліматичних умов, як більшість відновних ресурсів, що сприяє стабільності у часі роботи електростанцій. До того ж є світовий досвід використання таких ресурсів. Нарешті, ми маємо уже розвідані перспективні для використання родовища з відомими характеристиками по дебіту ресурсу, температурі і якості води на виході свердловин (зокрема Берегівське, Косинське, Залузьке. Тереблянське, Велятинське, Паладське. Велико-Бактянське, Ужгородське родовища).

Геліоенергетика також має перспективу розвитку у Закарпатті. Умови для використання енергії сонячного випромінювання особливо сприятливі в низинній зоні. Кількість сонячного сяйва в Закарпатській низовині в середньому на рік – 2025 год. тобто майже половина максимально можливої (4450 год.). Це на 30% більше, ніж у гірській зоні. Правда, середня тривалість дня взимку 8.5 год., тоді як влітку – 15,5 години. Отже, розвиток сонячної енергетики в області перспективний, насамперед, для потреб населення і комунального сектора, які є найбільшими споживачами тепла і електроенергії.

Вітроенергетика в Закарпатті має перспективу для розвитку, хоча на сьогодні практичний досвід її використання відсутній. Місцевості, які придатні для розміщення потужних вітрових енергоагрегатів наявні, зокрема, на горах Гимба, Яворник, Менчул та інших, де середньорічна швидкість вітру – 5-7,5 м/с, а також в низинних районах (Ужгород, Берегово та інші), де впродовж року найбільша сила вітру з швидкістю понад 4 м/с[1].

Біоенергетика в Закарпатті також ще не отримала розвитку, якщо не браги до уваги рослинне паливо, яке традиційно тут використовується.

Мінерально-сировинний потенціал Закарпаття унікальний. В області розвідано 217 родовищ, в яких 30 різноманітних корисних копалин, зокрема: 2 – дорогоцінних металів (золото, срібло), 3 – кольорових металів (свинець, цинк), 4 – ртуті, по 4 – газу та вугілля, по 1 – гірничорудної сировини (глина бентонітова, каоліти) та гірничо-хімічної сировини (сіль кухонна), 3 – цеоліту, а також значну кількість родовищ різноманітних будівельних матеріалів (андезиту, андезито-базальту, мармуру, перліту, глини тугоплавкої, сировини цегельно-черепичної тощо).

У Закарпатті – понад 360 джерел різних за хімічним складом і цілющими властивостями мінеральних вод, чимало перспективних для використання джерел термальних вод із різним ступенем мінералізації, аж до розсолів. З останніх можна (і доцільно б) добувати окремі корисні елементи або сукупність наявних в них солей, наприклад для бальнеологічних цілей. За даними Державного балансу запасів, тільки в Закарпатті сконцентровані затверджені запаси таких копалин стратегічного значення, як золото, срібло, цинк, свинець і германій. Закарпаття має єдині в Україні родовища цеолітів, а їх запаси є одними з найбільших у світі. Тільки в нашому краї наявна цінна руда бариту, який Україна нині купує за кордоном; ще Закарпаття стовідсотково в Україні володіє колосальним сировинним потенціалом для оздоблення і будівництва (мармури, мармуризовані вапняки, декоративні туфи, андезити і андезито-базальти, вапняки тощо). Закарпаття не випадково називають Срібною Землею.

Дорогоцінні, кольорові і рідкісні метали

Золото і срібло геологи відкрили у Мужіївському золотополіметалічному родовищі (Берегівський р-н) і в золоторудному родовищі "Сауляк” (Рахівський р-н). Запаси першого затверджені у 1990 р. і розроблялися з 1999 р. у Мужіївському руднику потужністю 60 тис. тонн руди на рік, яка перероблялася тут же на збагачувальній фабриці. Це єдине в Україні золотодобувне підприємство. За час роботи у державну скарбницю надійшло понад 736 кг мужіївського золота. Із грудня 2006 р. підприємство припинило виробничу діяльність. Недоліком розробки Мужіївського родовища є те, що на об’єкті накопичувалося хвостосховище використаної руди, у якій залишається 20-25% золота і багато інших цінних металів. Поліметалічна руда в родовищі містить свинець, золото, індій, телур, галій, германій, сурму, кобальт, барій, ртуть, селен, питома вага яких становить 32%. Золото в цій руді має в середньому вміст 5-6 грамів на тонну. Технологія, яка використовувася, не давала змоги добути з руди всі цінні елементи. Рідкісні метали, а саме ртуть і алуніт (з якого отримують глинозем і металічний алюміній), відкрито в 4-х родовищах кіноварі по ртуті (поблизу с Дубриничі і с. Тур’я Бистра Перечинського р-ну, с. Вишково Хустського р-ну) і в 2 родовищах алунітової руди (Берегівському і Біганському). Всі ці родовища не експлуатуються.

Гірничо-хімічні корисні копалини представлені в області Солотвинським родовищем кам’яної солі; двома родовищами сировини для вапнування кислих ґрунтів (Новоселицьким родовищем мергелю і Свалявським родовищем вапняку); родовищем бариту; шістьма родовищами білих і забарвлених глин (експлуатуються тільки два з них, а саме: Оноцьке родовище білих глин (Виноградівський р-н), в якому добувається сировина для виготовлення кахельних камінів та Малоком’ятське родовище забарвлених глин, де виготовляється мінеральна фарба і кахель).

Джерело: Журнал "Закарпаття” №2 літо/осінь 2010


[1] Поп С. С. Природні ресурси Закарпаття: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів і учнів серед, шкіл / С. С. Поп; М-во освіти і науки України, Ужгородський нац. ун-т. – 2-ге вид., зі змін, та допов. – Ужгород: Спектраль, 2003. – 296 с






Реферат на тему: Природні ресурси та паливно-енергетичний потенціал Закарпатської області (стаття)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.