Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Праліси в Закарпатській області. Масив Красна (стаття)

Фізико-географічні умови

Гірський масив Красна розміщений в межах району Краснянського фізико-географічного району Середньогірно-Полонинської області та Угольського фізико-географічного району Низькогірно-Стрімчакової області.

Красна знаходиться в межиріччі Тереблі та Тересви. Від Приводороздільних Ґорґан відмежований долинами р. Мокрянка та її правої притоки – р. Прислоп.

Масив розміщений в межах Дуклянської, Поркулецької, Рахівської та Мараморшської тектонічних зон. Дуклянська зона займає північно-східну частину масиву і представлена піщаним та глинисто-піщаним флішем. Крайню південно-західну частину масиву займають утворення Поркулецької зони, представлені масивними, різнозернистими пісковиками. Південну частину масиву складають відклади Мармароської стрімчакової зони, представлені крейдовими відкладами, палеогеновими пісковиками, гравелітами, алевролітами, мергелями і аргілітами, а також дрібноритмічним зеленувато-сірим флішем з окремими пластами сірих дрібнозернистих пісковиків.

Рельєф масиву має доволі складний характер. Переважаючими формами рельєфу є середньогірні та низькогірні крутосхилово-денудаційні, які густо розчленовані пдрографічною сіткою. Особливістю рельєфу масиву є начвність скельних паем із стрімчаковими утвореннями. До цієї зони приурочені і прояви карстових процесів. Для масиву характерний також розвиток вершинних денудаційних поверхонь вирівнювання і нівальних форм (хребти Красна та Менчіл).

Масив розташований у західній частині Свидовецько-Красненського району Полонинського середньогірського округу буроземних і гірсько-лучних фунтів Закарпатської гірської буроземної провінції. У ґрунтовому покриві переважають кислі буроземи (Distric Cambisols). Зовсім незначні площі (на скелях) займають примітивні та ініціальні ґрунти (Lithic Leptosols). Для буроземів масиву характерні висока кислотність (рН 4,0), значна потужність профілю (100-150 см), великий вміст грубого гумусу (від 12-15% у верхніх горизонтах до 2-3% у перехідних) та низький вміст обмінних основ (Бундзяк, 2002). Ґрунти сильнокам’янисті, у переважній більшості середньосуглинисті із дуже доброю водопроникною та повітряпроникною здатністю.

Кліматичні умови змінюються від помірно-теплих до холодних Температура липня коливається від +17°С до +12°С, а січня – від -3 до -10°С. Сума активних температур з висотою зменшується від 2300 до 800°С. Кількість опадів від 450 до 1500 мм/рік, середньорічна температура від+10°СдоОйС.

Рослинність

Масив знаходиться в зоні букових лісів (Fagetum), де переважають зональні бучини. На понижених тепліших місцях утворюються мішані дубово-букові (Querceto-Fagetum) та грабово-букові (Carpineto-Fagetum) ліси. Тут представлені реліктові фітоценози букового лісу з участю Taxus baccate, Tilia plathyphylbs. Бучини утворюють верхню межу лісу, вище яких в улоговинах зустрічаються фрагменти криволісся з Duschekia viridis. У підліску спорадично зростає Sambucus nigra, S. racemosa, Daphne mezereurma та ін..

В трав’яному покриві переважають Oxalis acetosella, Rubus hirtus, Anemone nemorosa, Dentaria glandulosa, Galium odoratum та деякі інші. Значне різноманіття папоротеподібних, серед яких найбільш поширеними є Athyrium filix-femina, Dryopteris filix-mas, Phegopteris connectilis, Pdypodium vulgare та інші. Досить поширеними є рідкісні ранньовесняні ефемероїди – Galanthus nivalis, Leucojum vemum, Scilla bifolia. 3 червонокнижних видів зустрічаються: Atropa belladonna, Lunaria rediviva, Epipactis helleborine, LJIium martagon, Scopolia camidica та ендеміки – Galium transcarpaticum і Mellitis carpatica.

Загальна характеристика пралісів

Праліси масиву займають площу 14486,4 га і формують два кластери (рис. 24). Перший – найбільший на території Закарпаття та Українських Карпат у цілому, -має площу 14405,9 га. Праліси даного масиву знаїходяться на території Карпатського біосферного заповідника та державних підприємств „Хустське ЛДГ, „Буштинське ЛГ і „Мокрянське ЛМГ. Вони розміщені в межах висот 600-1300 м н.р.м., і знаходяться на схилах переважно південно-західної експозиції. Крутизна схилів в основному коливається в межах 25-30°.

Первісні ліси даного масиву зростають в межах таких лісорослинних поясів: широколистяних, мішаних і хвойних лісів.

За типами деревостану в даному масиві переважають:

• чисті ліси з Fagus sylvatica (рис. 23) – 11701,5 га (80,8%);

• ліси з домінуванням Fagus sylvatica з домішками Acer pseudoplatanus-1318,2 га (9,1 %);

• ліси з Fagus sylvatica з домішками Picea abies, Abies а/Ьа,-1271,7га(8,8%);

• ліси з Abies alba з домішками Fagus sylvatica, Picea abies-185,0 га (1,3%);

• ліси з Quercus petraea з домішками Fagus sylvatica -10,0 га (0,1 га).

Характеристика кластерів

1. Код у базі даних: КБ.УГ.1.+КБ.ШЛ.1.+ХСДР.1.+ ХС.ВШ.1 .+БШ.ТР.1 .+МО.КР.1 .+МО.УЧ.1 .+МО.РМ.5.+МО. КО.2.+МО.РМ.6. Розміщення: Угольське і Широколужан-ське ПНДВ Карпатського БЗ; Драгівське і Вільшанське лісництва ДП „Хустське ЛДГ; Тарасівське лісництво ДП „Буштинське ЛГ’; Краснянське, Усть-Чорнянське, Руськомокрянське і Комсомольське лісництва ДП „Мокрянське ЛМГ. Площа: 14405,9 га. Діапазон висот: 600-1300 м н.р.м. Переважаюча експозиція схилу: південно-західна. Середня крутизна схилу: 23°. Ліси Fagus sylvatica з домішками Acer pseudoplatanus – 1318,2 га (9,16%), чисті ліси з Fagus sylvatica- 11621 га (80,67%); ліси з Fagus sylvatica з домішками ffcea ab/es, Abies alba -1271,7 га (8,82%); ліси з Abies alba з домішкою Fagus sylvatica, Picea abies - 185 га (1,29%); ліси з Quercus petraea з домішкою Fagus sylvatica - 10 га (0,06%). Охоронний статус: захисні ліси, біосферний заповідник.

2. Код у базі даних: МО.КО.6. Розміщення: Комсомольське лісництво ДП "Мокрянське ЛМГ”. Площа: 80,5 га. Діапазон висот: 1100-1250 м н.р.м. Переважаюча експозиція схилу: південно-західна. Середня крутизна схилу: 33°. Чисті ліси з Fagus sylvatica. Охоронний статус: захисні ліси.

Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Джерело: Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Праліси Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент. – Рахів, 2008 – 86 с.





Реферат на тему: Праліси в Закарпатській області. Масив Красна (стаття)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.