Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Поширення вітровалів в Карпатах (реферат)

Вивчаючи вітровали, можна встановити, що зона їх поширення простягається з північного заходу на південний схід вздовж головного вододілу між басейнами Дністра, Тиси та Пруту. Ця зона охоплює всю VII лісорослинну округу (переважають чисті ялинові насадження) і частково VI округу (темнохвойно-букові приводороздільні ліси, де також зустрічаються масиви з переважанням ялинових насаджень).

Зона поширення вітровалів 35—40 км. Північною її межею на східному схилі є басейн р. Ломниці, а на західному схилі — басейн Тересви. Північна межа на східному та південному схилах проходить через села Гуту (р. Бистриця Солотвинська), Зелене (р. Бистриця Надвірнянська), Ворохту (Прут), Верховину (Чорний та Білий Черемоші).

Особливо часто і на великих площах були вітровали у верхів'ях басейнів рр. Ломниці, Бистриці Надвірнянської, Чорної Тиси, Довжани, Прутця Яблунецького, Турбату, Плоскої, Салатруку, Дурнинця, Гропинця, Братківця, Гічки, Зеленця, Апшинця, Тересви, Брустурянки, верхів'їв Пруту, Чорного і Білого Черемошів та ін.

Основні причини частих вітровалів за останні десятиріччя такі:

а) часта повторюваність ураганних вітрів з швидкістю 15—40 м/сек;

б) переважання чистих ялинових лісів, які відрізняються малою стійкістю проти сильних вітрів;

в) наявність великих площ суцільних рубок та розміщення лісосік без врахування напрямку штормових вітрів;

г) наявність глибоких сідловин та широких улоговиноподібних понижень між високими гірськими хребтами Горган, Чорногори, Чивчинських гір та інших, через які без перешкод проходять з північного заходу на південний схід сильні повітряні течії;

д) велика розчленованість південно-західного та північно-східного схилів вододільного хребта глибокими балками та річковими долинами, напрямок яких збігається з пануючим напрямком ураганних вітрів;

е) характер грунтів, що мають фізико-механічні та водно-фізичні властивості, які знижують міцність їх при зволоженні у період дощів, та ряд інших.

Вітровальні ділянки у більшості випадків розташовані на схилах гірських хребтів та річкових долин, витягнутих з північного заходу на південний схід, на відмітках вище 600—700 м н. р. м. Слід також відмітити, що вітровали завжди супроводжуються інтенсивними дощами або виникають після злив, які сильно змочують грунт.

З наведених даних видно, що вітровали у Карпатах є наслідком взаємного впливу цілого комплексу природних та антропогенних факторів: напрямку та швидкості вітру, рельєфу, напрямку гірських хребтів, сідловин та понизь між ними, напрямку та глибини річкових долин, розмокання грунту у період дощів, а також неправильної господарської діяльності людей. Але головною причиною є вітер.

На жаль, майже всі існуючі гідрометеорологічні станції розміщені в долинах рік на відмітках 400—700 м н. р. м. Крім того, ніхто серйозно не вивчав причини виникнення вітровалів, не розроблялися заходи по запобіганню їм. Тому навіть наявні матеріали не були належною мірою використані: лісогосподарські підприємства не мали обгрунтованих даних про пануючий напрямок сильних ураганних вітрів, які спричиняють вітровали, і не враховували їх при розміщенні лісосік при суцільних рубках.

Аналіз матеріалів, які характеризують вітри у гірських районах Карпат, у Передкарпатті й Закарпатті, зібраних і опрацьованих Сектором географії АН УРСР (Карпатською експедицією), показує, що пануючий північно-західний напрямок сильних (ураганних) вітрів збігається з напрямком вододільного гірського хребта, починаючи від басейну р. Стрию (притока Дністра) до державного кордону, а також з напрямком багатьох річкових долин та понизь, а швидкість вітру досягає 30—40 м/сек.





Реферат на тему: Поширення вітровалів в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.