Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Опади та паводки в Українських Карпатах (реферат)

Обробка моніторингових матеріалів показала, що добові опади понад 20 мм формують паводки на території всіх Українських Карпат. Інколи бувають паводки і при менших опадах. В Передкарпатті середня кількість днів з опадами 0,1 мм становить 167 (175 —в басейні Дністра, 156 — в басейні Пруту), а з 20 мм — 7 (відповідно 8 і 5). В процентному відношенні паводкоутворюючі опади (20 мм) становлять 4% (відповідно 5 і 3) загальної кількості днів з опадами. Для Закарпаття маємо в середньому 175 днів з опадами 0,1 мм і 11 днів з опадами 20 мм, що відповідно становить 6% річної кількості днів з опадами. У Передкарпатті в середньому за рік проходить у басейні Дністра 20 паводків, а в басейні Пруту — 22. В Закарпатті ця цифра становить 19, а по ЗВС навіть 16.

Цікаво простежити по окремих басейнах співвідношення між кількістю днів з опадами і кількістю паводків поки що в річному розрізі. Зазначимо, що при виборі паводків були враховані всі випадки — і рядові, які формуються одно-, дво-, триденними опадами (обложними дощами), і катастрофічні, які звичайно формуються опадами понад 20 мм. Зрозуміло, що опади 100 мм також належать до градації 20 мм, але їх набагато менше; за даними, в Передкарпатті (теплий період) їх більше, ніж в Закарпатті. З наведеного легко з'ясовується різниця між кількістю паводків і кількістю днів з опадами 20 мм.

Умови формування паводків визначаються в першу чергу сумою та характером випадаючих над даною територією опадів. Тому для повного уявлення про стік необхідно мати дані про опади за порівнювані зі стоком леріоди. На багатьох пунктах, матеріали по яких оброблялися та увійшли в розрахунки, є багатолітні спостереження за опадами (з 1886 р.), але однорідні неперервні спостереження за стоком в цьому районі почалися після 1945 р. Для більш повного охоплення всіх рокопунктів було вибрано п'ять періодів для всіх пунктів Передкарпаття та Закарпаття. Одержані середні величини опадів для всіх пунктів за окремі періоди (9, 14, 16, 19, 23 роки) майже не різняться між собою. Для Передкарпаття максимальна величина відхилення між періодами становить до 1—4%.

Порівняння осереднених величин опадів та добових максимумів підтвердило можливість використання даного періоду як такого, що відтворює всі закономірності більш подовженого ряду. Теоретичне обгрунтування можливості користуватися коротким рядом спостережень ми знайшли в працях Б. Л. Дзердзєєвського та Б. Б. Алісова і В. М. Сорокіної, присвячених коливанням клімату та його динамічним характеристикам. Так, у висновках Дзердзєєвського підкреслюється, що циркуляційний та кліматичний матеріал доцільно опрацьовувати по кліматичних епохах — періодах з однорідними циркуляційними макропроцесами та кліматичним режимом, а не по багаторічних нормах.

В роботі Алісова і Сорокіної підкреслюється, що тип синоптичного процесу, який визначає той або інший стан погоди, повинен бути найважливішою характеристикою, тому що тільки генетичні зв'язки можуть дати фізичні критерії для вибору типового стану погоди у досліджуваному районі і тим самим значно скоротити кількість років спостережень. Досвід показав, що кількісні характеристики типів погоди, відібрані у відповідності з зумовлюючими їх синоптичними процесами, відрізняються сталістю, якщо вони одержані навіть за період не більше 10—15- років. Пояснюється це тим, що змінюваність від року до року температурних умов, зволоження, та інших факторів залежить не стільки від непостійності фізичних характеристик повітряних мас, скільки від зміни циркуляції атмосфери. А остання не безгранична, ж довів в своїх працях Д. А. Мішутін.

Переходячи безпосередньо до характеристики опадів на основі вибраних періодів, зазначимо, що для одержання закономірностей опади краще розглядати по басейнах великих річок — Дністра, Пруту, Серету, Тиси. В межах кожного з басейнів в Українських Карпатах є свої відмінні властивості і існує тенденція до зменшення опадів зі сходу на захід. Для одержання характеристик за висотою вибрані метеопункти розташували в порядку зменшення висот. Крім того, в межах ЗВС у зв'язку з різними умовами формування опадів лівобережної та правобережної частин метеопункти розглядались окремо. Таким чином, науковці одержали автоматично вибірку метеопунктів по висотних зонах. Виходячи з наявного матеріалу, всього висотних зон одержали вісім. Повністю висвітлити вони змогли лише шість (до 800 м н. р. м.). За браком метеостанцій характеристику зой 800—1000, 1001—1429 м н. р. м. треба вважати умовною.

В Закарпатті для цих зон є лише дані по ЗВС, які внаслідок замкнутості невеликого річкового басейну, а можливо і з інших, нам невідомих причин, дають трохи завищені результати (на фоні інших метеопунктів Закарпаття). Крім того, для ЗВС можна фактично в даному розрізі взяти лише останній період. Передкарпаття досліджене трохи краще, але ці дані самі по собі (без порівняння) не можуть бути використані для характеристики паводкоутворюючих опадів у цьому районі.

В цій зоні також зовсім не вивчений басейн Пруту. Тому метеорологічні дані для зони вище 800 м н. р. м. прийняті лише до відома, але в розрахунок (стосовно опадів) вони не увійшли.

Дані ЗВС використані насамперед при характеристиці басейну р. Ріки — п. Міжгір'я.

Порівняння опадів за вибрані періоди всіх висотних зон Передкарпаття та Закарпаття показало, що в Закарпатті в середньому за рік їх випадає на 20% більше, ніж у Передкарпатті. За теплий період у Передкарпатті випадає 73, а в Закарпатті 58% річних опадів. Хоч наведені цифри мають відносний характер (розходження гідрологічного року з календарним при порівнюванні за рік), але в багаторічному розрізі при перекриванні періодів вони можуть бути використані для ілюстрації розподілу опадів за теплий та холодний періоди для обох схилів. Природно, що на обох схилах за холодний період випадає менше опадів. Але якщо порівняти фактичні величини опадів за цей період, то в Закарпатті їх випадає більше на 45%. Як бачимо, збільшення кількості опадів у Закарпатті відбувається за рахунок збільшення опадів холодного періоду. Тепер детально зупинимось на висотних зонах (в межах басейнів).

Перше, що можна відмітити з висотою,— це те, що кількість опадів повільно збільшується по всій розглядуваній території, крім однієї зони інверсії. Безумовно, в гірській місцевості висотний фактор впливає на розподіл і кількість опадів, але в «чистому» вигляді на фоні багатьох інших за умов середньогірної країни дуже часто нівелюється. Дуже багато факторів, навіть при умові, що вони відомі, якісно і кількісно при сучасному стані розвитку досліджень не враховується. Ті, що вже вимірюються, мають елемент похибки, який у комплексі взаємодії може значно впливати на величину вимірюваного елемента.

Зупинимось на конкретних зонах.

Зона 100—300 м н. р. м. має середні висоти відповідно для Передкарпаття та Закарпаття 254 і 216 м н. р. м., представлена 9 метеопунктами. В Закарпатті за рік випадає на 29% більше опадів, ніж в Передкарпатті (за теплий період — на 12,5, а за холодний — на 51%). За теплий період в басейні Дністра випадає 69,6, а в басейні Тиси 57% річних опадів.

Зона 301—400 м н. р. м. має для Передкарпаття та Закарпаття відповідно 357 та 353 м н. р. м. і представлена 8 метеопунктами. В Закарпатті опадів за рік більше на 38, за теплий період на 22 і за холодний на 57%, ніж в Передкарпатті. Зазначимо, що в цій зоні між схилами спостерігаємо більшу різницю в опадах. У Передкарпатті за теплий період випадає 72, а в Закарпатті 57% річних опадів.

Зона 401—500 м н. р. м. має середні висоти відповідно для Передкарпаття та Закарпаття 462 і 481 м н. р. м. Тут розташовано 17 метеопунктів. В Закарпатті в середньому опадів за рік більше на 15% (за теплий період — на 3 і за холодний — на 42,5%), ніж в Передкарпатті. За теплий період в Передкарпатті випадає 70, а в Закарпатті 59% річних опадів.

Зоні 501—600 м н. р. м. відповідають осереднені висоти 560 (Передкарпаття) і 566 м н. р. м. (Закарпаття). Тут вже є 17 метеопунктів. У Закарпатті в середньому за рік випадає на 26, за теплий період — на 12, за холодний — на 48% опадів більше, ініж у Передкарпатті. За теплий період у Передкарлатті випадає 68, а в Закарпатті 57% річних опадів.

Зоні 601—700 м н. р. м. відповідають висоти 662 (басейн Дністра), 619 (басейн Пруту), 638 (басейн Тиси) і 630 м н. р. м. (ЗВС). У цій зоні найбільша кількість метеопунктів (20). Тут ми спостерігаємо таку картину розподілу опадів. В середньому за рік у басейні Дністра випадає опадів менше на 12%, а в басейнах Пруту і Серету — на 44%, ніж у басейні Тиси.

В теплий період в басейнах Дністра і Тиси випадає майже однакова кількість опадів (98,8%). В басейнах Пруту і Серету загальна кількість опадів в порівнянні з басейнами Дністра і Тиси зменшується (на 32,8%). Дністра випадає менше опадів на 39,7 і у басейнах Пруту і Серету на 60%, ніж у басейні Тиси.

У Передкарпатті річні суми опадів до 400 м н. р. м. зростають дуже повільно, в зонах 400—600 м збільшуються вже різко.

В зоні 600—700 м н. р. м. спостерігаємо інверсію — кількість опадів зменшується до 840 мм, а вище 700 м н. р. м. знову дуже повільно починає зростати, досягаючи лише 880 мм на висоті 1280 м н. р. м. Орієнтуючись на дані по мст. Пожижевська, можна вважати, що це зростання продовжується. Як бачимо, у Закарпатті опадів більше (за рахунок холодного періоду), і їх збільшення з висотою характеризується, двома зонами інверсії. До 600 м кількість опадів збільшується з 973 до 1214 мм. Як і у Передкарпатті, тут в зоні 600—700 м н. р. м. кількість опадів зменшується до 1170 мм, а потім зростає без будь-яких інверсій до 1500 мм (далі спостережень немає).. Зауважимо, що мова йде про осереднені величини для кожної зони.

Кількість опадів за теплий період у Передкарпатті до 600 м н. р. м. збільшується від 482 до 634 мм, потім поступово зменшується, крім зони інверсії (600—700 м н. р. м.). Якщо брати до уваги мст. Пожижевська, вони повинні знову зростати. Але робити якісь категоричні зауваження, орієнтуючись на одну точку (спостерігаючи їх зменшення в зоні 800—1300 м), не можна.

В Закарпатті в теплий період зміна кількості опадів по зонах до 600 м н. р. м. зростає від 550 до 700 мм і відповідає зміні за рік. Тут також є дві зони інверсії на фоні загального зростання кількості опадів з висотою (знову ж таки зважаючи на дані мст. Пожижевська).

В холодний період не спостерігається такого плавного переходу і в Передкарпатті і в Закарпатті, проте зростання кількості опадів з висотою можна простежити. Так, у Передкарпатті до 400 м кількість опадів зменшується, потім до 600 м зростає, в зоні 600—700 м знову зменшується, а потім дуже повільно зростає. Аналогії з Закарпаттям провести не можна зовсім.

В Закарпатті в холодний період кількість опадів до 400 м зростає, в зонах 400—500, 600—700, 800—1200 м — зменшується, в інших — відповідно збільшується. Взагалі чіткого зростання не простежується. Наведені дані в деякій мірі узгоджуються з даними О. І. Токмакова, який вважав, що до висоти 800—900 м н. р. м. наростання опадів іде нерівномірно, а вище плювіометричні градієнти набувають стійкості.





Реферат на тему: Опади та паводки в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.