Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Охорона боліт (реферат)

Болота - це своєрідний природний об'єкт, який має своє місце у загальній системі охоронних міроприємств, але незважаючи на це, болотам загрожує чи не найбільша небезпека, що пов'язано з їх екосистемологічними особливостями. На відміну від інших об'єктів, болото не може використовуватися в господарських цілях без його руйнування. Якщо луки можна і, навіть, потрібно косити для запобігання поширення чагарників, а степ, для підтримання певного флористичного складу, потребує помірного випасання худоби, то для використання боліт існують тільки два основні шляхи - екскавація торфу або осушення болота й перетворення його в сільськогосподарські чи лісові угіддя. В обох випадках болото втрачає свою специфіку, тобто перестає бути болотом.

Часто в уяві людей болото виступає як неповноцінний ландшафт. Відсутність знань про географічну й топографічну різноманітність типів боліт і про своєрідні особливості кожного типу створює певні проблеми при організації природоохоронних територій для збереження боліт. А болота, як компоненти екосистем, відіграють надзвичайно важливі функції, насамперед - водоохоронну та водорегулюючу. Вони сприяють формуванню поверхневого стоку і утворенню води з високоякісним складом. У регіонах, де болота займають значні площі, вони суттєво впливають на клімат (Боч, Ниценко, 1971).

Болотні екосистеми мають велике наукове значення. Внаслідок палеоботанічних досліджень різних шарів торфу, де добре зберігаються спори, пилок, окремі частини рослин, можна дізнатися, які рослини зростали у даній місцевості у найвіддаленіші геологічні епохи. Тому болота - це своєрідні "музеї історії флори". Крім того, на болотах зосереджена значна частина раритетного фітогенофонду й фітоценофонду. З болотними екосистемами пов'язана значна частина зоофонду регіонів. У північно-західних регіонах Росії болота мають важливе господарське значення як ягідники. Вони є важливим елементом біорізноманіття - ценотичного, екосистемного та інших рівнів організації біосистем.

Питанням охорони боліт України в останні роки присвячені праці Т.Л.Андрієнко й О.І.Прядко (Андриенко, 1982; Андрієнко, Прядко, 1989; Андриенко и др., 1991) та ін.

Оптимальним для охорони і збереження боліт як і для багатьох інших елементів ландшафтного біорізноманіття є заповідний режим. При заповіданні боліт необхідно враховувати одну особливість, яка не завжди має значення стосовно інших природних об'єктів. Так, наприклад, для збереження ділянки тайги чи іншого лісового угруповання не мають важливого значення розміри та форма контурів заповідної території. На відміну від цього, болотний масив - це єдине ціле, в якому всі його частини перебувають у тісному взаємозв'язку. Зміна рослинних асоціацій в різних частинах болота, формування гідрологічної системи, наростання торфу - все це є складові ланки єдиного процесу і будь-яке порушення на окраїні болота викликає певні зміни в його центральній частині і навпаки. З цієї причини кожний болотний заповідник чи заказник повинен включати в себе весь масив, незважаючи на розміри і конфігурацію. Неможливо зберегти в природному вигляді половину масиву, якщо інша буде експлуатуватись.

Для боліт, як і для багатьох інших екосистем, важливим є збереження гідрологічного режиму грунтів, річок оточуючих територій. Вирубування лісів, меліорація та інші види техногенного впливу негативно впливають на болотні екосистеми (Андрієнко, 1982).

Болотна рослинність на Україні, незважаючи на незначну заболоченість її території - всього 1.7%, є важливим компонентом її рослинного покриву. Найбільші площі болота займають в Українському Поліссі, заболоченість якого складає 6.3%. В Карпатах болота займають всього 0.05% від загальної площі регіону (Брадіс та ін., 1973).

Охорона боліт на Україні здійснюється у декількох флористичних заказниках. Особливу ценотичну значущість становлять заказники Сира Погоня зі сфагновою та шейхцерієво-рінхоспорово-сфагновою формаціями, Бущанський - з формаціями вільхи болотної, осоки Девелла, очеретяно- гіпновою, осоково-сфагновою, Сосинський - з формаціями очеретовою, рогозово-схеноплектовою, хвощовою, осок дворядної й зігнутої, Сварицевичський - з формаціями сосново- сфагновою, пухівково-сфагновою, шейхцерієво-рінхоспорово-сфагновою, сосново-хамедафново-сфагновою, осоково-сфагновою та деякі інші (Андриенко и др., 1991).

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Андрієнко Т.Л., Прядко О.І. Фітоценотична репрезентативність болотних природно-заповідних об'єктів України // Укр. ботан. журн. - 1989. - 46, №1. - С. 77-80.

3. Брадіс С.М. Болотна рослинність // Рослинність Закарпатської області УРСР. К.: Вид-во АН Української РСР, 1954. -С. 211-215.

4. Григора І.М. Праці Д.К. Зерова в галузі болотознавства // Укр. ботан. журн. - 1995. - Т. 52, № 6. - С. 778-786.





Реферат на тему: Охорона боліт (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.