Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Моніторинг біорізноманіття на території природного заповідника "Розточчя" (реферат)

Зміст

1. Моніторинг на території природного заповідника "Роточчя"

2. Бази даних для моніторингу біорізноманіття природного заповідника "Розточчя”

3. Флора природного заповідника "Розточчя"

1. Моніторинг на території природного заповідника "Роточчя"

На сьогодні на території Львівської області функціонує 326 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 132,9 тис. га, що становить 6,1 % від площі території області. У області є 9 з 10 передбачених Законом України "Про природно-заповідний фонд України" категорій заповідності. За останні роки в області здійснено низку заходів зі впорядкування, створення і оптимізації функціонування заповідних об'єктів. При цьому застосовують нові підходи, зокрема щодо ведення моніторингу на них. Ідею створення обласної системи моніторингу природного довкілля вперше було представлено у Концепції системи моніторингу Львівщини у 1999 р. Оцінка стану довкілля повинна відповідати міжнародним критеріям і тому необхідно мати єдину систему моніторингу навколишнього природного середовища, яка дасть змогу ефективно реагувати на негативні зміни, оптимізувати процеси збирання, первинного обробляння, зберігання та передачі екологічної інформації, забезпечить систему контролю та всебічного інформування населення про стан довкілля

Для здійснення поставленої задачі необхідно використати інтегровані інформаційні системи, за допомогою яких і буде здійснено збір, обробляння та збереження інформації, оцінювання і прогноз стану природного середовища.

Природний заповідник "Розточчя" є унікальним у фізико-географічному відношенні оскільки розташований на Головному європейському вододілі. Саме і назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі – в Чорне море, або у Сян, Буг і Балтійське море. На території заповідника виступають різні типи ґрунтів, але найбільшу площу займають дерново-опідзолені, бурі та торфово-болотні ґрунти, менші – піщані ґрунти, вапнякові рендзини. Кліматичні риси цієї території проявляються під впливом континентальних та морських повітряних мас. Заповідна територія складається із роз'єднаних масивів, проте з різними типами рослинності, а тому репрезентативність їх є досить високою Тут на невеликій площі сконцентрована значна кількість лісових формацій (понад 20 типів лісу). Серед лісостанів у межах пологосхилового останцевого рельєфу домінують дубово-соснові, дубово-букові-соснові й соснові, а на платоподібних вододілах – букові, грабово-дубові, місцями – дубовоскельні ліси Така різноманітність потребує детального дослідження, ведення постійного моніторингу, а також вивчення динаміки структури насаджень. Важливо отримати не тільки таксаційно-лісівничі показники самого насадження, але комплекс ознак ботанічного, зоологічного, ґрунтового та іншого характеру.

Основна таксаційно-лісівничу характеристику насаджень пробних площ (вік, склад, середні діаметр та висота насадження) визначають за базою даних лісовпорядкування. Величина проби становить 500 м2, а центр пробної площі фіксують дерев'яним кілком і додатково вказують 2-3 напрями на дерева або інші характерні об'єкти для його прив'язки і щоби відшукати у майбутньому через 10-20 років для взяття повторних замірів. На пробних площах проводяться дослідження такого характеру :

● оцінювання деревостану;

● оцінювання природного поновлення;

● оцінювання лежачої та стоячої мертвої деревини;

● оцінювання антропогенного впливу;

● оцінювання місцевості;

● оцінювання будови насадження.

Усі отримані результати записують у формуляри, які можуть бути як у електронному вигляді, так і у паперовому. Для взяття даних можуть використовувати різні технології. По-перше, із використанням Fild-Map-технології, де інформацію отримуємо у електронному форматі, що зменшує витрати часу на оброблення даних. Інший спосіб – із використанням традиційних вимірювальних інструментів, де запис проводиться у паперові форми, які попередньо підготовлені. При цьому основними приладами та інструментами є: ГПСнавігатор, бусоль, компас, висотомір, екліметр, гіпсометр, рулетка, мірна стрічка, мірна вилка, складний метр.

Збереження та оброблення отриманих даних виконується засобами Microsoft Access. Розроблена реляційна база даних таксаційної характеристики "Лісовімасиви" складається із таблиць, які відповідають макетам картки лісівничо-таксаційних вимірювань, службових таблиць і таблиць нормативно-довідкової інформації. У створеній базі даних застосовано підхід в організації даних – за макетами. Пізніше дані у електронному вигляді може бути використано іншими програмами для їх аналізу, наприклад сімейством програмних ГІС-пакетів ArcGIS компанії ESRI. Поєднання цифрової карти лісових масивів і помакетної бази даних дасть змогу оперативно отримати інформацію про лісові об'єкти, значно прискорити й підвищити ефективність планування та здійснення природоохоронних заходів.

У разі використання цієї методики планується отримувати репрезентативні дані про стан лісового масиву природоохоронних об'єктів за допомогою статистичної інвентаризації, і надалі фіксувати його зміну та динаміку. Ці дані повинні сприяти тому, щоб отримані результати на малих інтенсивно-досліджуваних моніторингових площадках могли дати уявлення про динаміку екосистеми загалом. Дані про об'єкти природно-заповідного фонду є надзвичайно цінними для їх порівняння з експлуатаційними лісами і формує важливу підоснову для перевірки і покращення концепції лісівництва та охорони природи.

При цьому фіксуються також ознаки, які вказують на значення стихійних лих для динамічних процесів у лісах. Чи відмирають дерева переважно на корені, чи їх вивалює вітер? Чи є великі вітровальні ділянки, чи відбуваються процеси відмирання і природного поновлення лише на невеликих ділянках? Наскільки стійкими є насадження проти дії стихійних явищ? Крім цього, отримуємо інформацію про силу впливу антропогенного фактора на певній місцевості та які його види були у минулому і зараз. Ця інформація пов'язана, з одного боку, з оцінюванням рекреаційного навантаження цієї території, а з іншого – вона допоможе вивчити можливі загрози для лісу в майбутньому і запланувати адекватні заходи.

2. Бази даних для моніторингу біорізноманіття природного заповідника "Розточчя”

Всі наукові установи, природоохоронні зокрема, в процесі своєї діяльності накопичують значні обсяги наукової продукції. Для ефективного зберігання, обробки і обміну результатами своєї діяльності вони застосовують ті чи інші інформаційні системи. Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. В бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі. Найстаріші інформаційні системи повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ПК зі своїми носіями інформації. Сьогодні – в епоху інформаційного вибуху – розробляється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІСів з дуже широким спектром використання Не оминув цей процес і установи природно-заповідного фонду.

Сучасний Інтернет налічує понад 450 млн. спеціалізованих веб-сайтів наукової інформації (журнали, веб-сторінки учених, навчальні матеріали, препринти, патенти, документи з тематичних та інституційних репозитаріїв). Серед них близько 40 млн. так чи інакше пов'язаних з базами даних. Зарубіжний досвід створення баз даних доволі значний і налічує вже десятки років, оскільки впровадження комп'ютерної техніки за кордоном почалося раніше і йшло інтенсивніше, ніж в Україні. Переважна більшість великих природничих установ світу (Natural History Museum, London; MNational d'Histoire Naturelle, Paris; California Academy of Sciences, San Francisco; National Mof Natural History, Washington; National Science Museum, Tokyo) має сайти з виставленими на них розрізненими електронними каталогами або базами даних колекцій різних груп тварин. Крім того, в мережі присутня велика кількість глобальних баз дани, наприклад Global Biodiversity Information Facility (GBIF) (http://www.gbif.org), National Biodiversity Network's Species Dictionary (http://nbn.nhm.ac.uk/nhm), Fishbase (http://www.fishbase.org), Electronic CatalogWeevil names (Curculionoidea) (http://wtaxa.csic.es/), Species 2000 (http://www.sp2000.org) та багато інших. Сьогодні в Україні понад 5% території охороняється об'єктами природно-заповідного фонду України різного рангу. Головною науковою темою природних і біосферних заповідників і національних природних парків в Україні є Літопис природи, який є основною формою узагальнення результатів наукових досліджень. Програма Літопису природи передбачає проведення різноманітних спостережень (метеорологічних, фенологічних) за живою і неживою природою, інвентаризаційних робіт з вивчення флори, рослинності, фауни Результати досліджень, проведених в об'єктах ПЗФ, висвітлюються у щорічних книгах Літопису природи і ґрунтуються на відповідних наукових фондах (польові записи, щоденники, гербарні зразки, колекції, фенокартки, картки спостережень тощо). За роки роботи того чи іншого об'єкта ПЗФ нагромаджується величезна кількість первинної інформації, яка потребує сортування і аналітичної обробки. Наприклад, у Природному заповіднику „Розточчя” видано 22 книги Літопису природи, тому стала актуальною задача розроблення автоматизованої інформаційної системи, або бази даних для збереження, обробки та візуалізації дослідницьких матеріалів.

Віддаючи данину вимогам сучасного процесу віртуалізації колекцій, серйозна увага приділяється уніфікації даних. Необхідною умовою створення, експлуатації та інтеграції таких баз даних, як колекційні, є розроблення і використання прийнятих стандартів як самих баз, так і метаданих.

Основними та невід'ємними властивостями БД є такі:

– однократне введення та багатократне використання інформації;

– незалежність даних від програм;

– незалежність від кількості даних, розміщених у базі;

– для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;

– можливість розширення бази даних без істотної переробки як самої бази, так і засобів

управління нею;

– як правило, у складі БД існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від неавторизованого доступу.

Взаємозв'язаність даних полягає в тому, що доступ до групи даних певного застосування загалом полегшує доступ до інших груп даних цього ж застосування. В умовах орієнтації БД на велику кількість застосувань виникає необхідність у підтримці значного числа різноманітних зв'язків між даними

Про незалежність даних часто говорять як про одну з основних властивостей БД. Під цим поняттям розуміють можливість зміни структури даних без зміни програм, що її використовують, а також рівень самоінтерпретованості даних. Міра незалежності даних тісно пов'язана зі ступенем необхідної деталізації відомостей про організацію їх зберігання. Під цілісністю БД розуміють несуперечливість між собою даних, що в ній зберігаються. Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розроблення різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.

До баз даних, які побудовані на основі середовища ACCESS, розроблених для потреб природного заповідника «Розточчя», належать: «Ентомологічна база даних», «Фауністична база даних», «Фенологія». Вибір середовища ACCESS обумовлений його простотою і доступністю. MS Access надає засоби для розробки таблиць (у режимі конструктора), а також інструментарій для перегляду і редагування даних цих таблиць (у режимі таблиці). MS Access є пакетом MS Office, який:

• може створити БД, яка складається з таблиць і представлень (запитів);

• має графічний інтерфейс для об'єктів БД (таблиць і представлень);

• має графічний інтерфейс для застосувань БД(форми, звіти, web-сторінки);

• має середовище розроблення для програмування застосувань БД (макроси, VBA – Visual Basic for Applications і SQL – структуровану мову запитів).

Структури даних, що підтримуються в системі БД, є важливим фактором, що впливає, як на виразність, так і на ефективність функціонування. Системи з ієрархічною базовою структурою даних, як правило, мають найвищу ефективність функціонування. У розробленні структури даних і архітектури БД були задіяні фахівці ПЗ «Розточчя»: Стрямець Г.В., Горбань І.М., Гульовата Х.Г., Хомин І.Г, Різун В.В., Скобало О.С. та ін. У результаті було обрано базовою ієрархічну структуру даних реляційного типу, для яких характерна найпростіша структура даних, але одночасно суттєво підвищений рівень маніпулювання даними, що максимально збільшує виразові можливості.

База даних „Фенологія” створена у середовищі Microsoft Access 2000, тому для її функціонування необхідно встановити на цьому ПК пакет Microsoft Office 2000 (або ж Microsoft Office 98 з попередньою конвертацією). Розмір файла – 6,44 Мб. Цей продукт не має власних обмежень за розміром. Якщо ж об'єм вільного місця на жорсткому диску є критичним, необхідно власноруч за допомогою кнопки „Видалити” знищити необхідну кількість записів із бази даних. Призначення бази – зберігання та опрацювання інформації про фенологічні спостереження за видами флори. В польових умовах фенолог заповнює фенологічну картку спостережень в паперовому варіанті, потім дані заносяться в базу. Фенологічна картка спостережень і відповідно головна таблиця бази даних «Фенологія» містить такі пункти: дата; вид; фенофаза; загальна кількість рослин; кількість рослин, які вступили у фенофазу; відсоток рослин, що вступили у фенофазу (вираховується автоматично); мінімальна температура; максимальна температура; середня температура; опади; життєва форма; оцінка цвітіння; оцінка плодоношення; примітка.

Ентомологічна база даних створена з використанням системи керування базами даних Microsoft Access. При побудові бази даних було використано ліннеївську систему класифікації флори і фауни. Згідно до ліннеївської номенклатури, кожен вид живих істот має унікальне подвійне ім'я – перша частина відповідає роду, який об'єднує кілька споріднених видів, а друга – це специфічний епітет, який вказує на конкретний вид. Для уникнення різночитань при перекладах вся біологічна номенклатура в обов'язковому порядку надається латиною. Отже, кожний описаний вид живих істот має біномінальну латинську назву, а також може (але не завжди) мати і назви іншими мовами; при цьому в науковому обігу використовується латинська назва. Назва роду пишеться з великої літери, а видова назва – з маленької. Відповідно до ліннеївської системи кожний таксон розміщується в ієрархічних групах, або рангах. Кожна група вищого рівня складається з декількох (інколи – з однієї) груп нижчого рівня. Біномінальне наукове ім'я, таким чином, дає можливість визначити всі ієрархічні групи, в які входить таксон. Основні таксономічні ранги (категорії) обов'язково присутні в класифікації будьякого організму, і є такими:

Домен (domain)

Царство (regnum)

Тип (phylum) (для тварин) або Відділ (division ) (для рослин, бактерій, архей та грибів)

Клас (classis)

Ряд (ordo) (для тварин) або Порядок (для рослин та ін.)

Родина (familia)

Рід (genus)

Вид (species).

Відповідно до такої класифікації і була побудована база даних для моніторингу ентомофауни заповідника. Фенологічна картка спостережень за безхребетними включає 37 пунктів, при цьому заповнення кожної наступної картки дозволяє використовувати дані попередньої картки (наприклад, фізико-географічний район, країна, вид та ін.). Така процедура значно спрощує роботу з базою даних, оскільки спільні дані, які стосуються кількох записів, лишаються незмінними, а зміні підлягають тільки відмінні дані. Крім функцій занесення, збереження і пошуку даних, ентомологічна база даних включає елементи геоінформаційної системи. Вона має в своєму складі карту природного заповідника «Розточчя» з позначеннями лісництва і квартальних виділів. В режимі пошуку інформації база даних дає змогу переглянути вміст бази що стосується окремого кварталу , а також робити інформаційний запит за кожним пунктом картки спостереження.

Отже, використання інформаційних технологій в справі збереження біорізноманіття інтенсифікувало роботу наукових працівників природного заповідника «Розточчя», покращило обробку та візуалізацію результатів моніторингу флори та фауни заповідника. У заповіднику проходить апробація баз даних, розроблених для фенологічного моніторингу та інвентаризації ентомофауни. Фенологічна база даних містить інформацію про сезонний розвиток вищих рослин, кліматичні показники, кількісну оцінку окремих феноаз за видами (цвітіння, плодоношення тощо), має розгалужену систему пошуку, попередньої обробки та сортування даних. Дає змогу вибирати дані для побудови феноспектрів за видами, складання календаря природи та порівнювати дані за роками. Ентомологічна база даних використовується в природному заповіднику «Розточчя» для збереження, сортування та візуалізації даних, отриманих в результаті ведення моніторингу безхребетних. Вона має в своєму складі елементи ГІС, які дають змогу сортувати і відображати дані з прив'язкою до карти місцевості.

3. Флора природного заповідника "Розточчя"

Природний заповідник "Розточчя" розташований у центрі української частини дуже цікавого у ботанічному відношенні регіону Розточчя, що лежить між Люблінською і Волинською височита долиною Побужжя – з одного боку і Дністровсько-Санською низовиною – з іншого, простягаючись на 180 км з північного заходу на південний схід від околиць м. Красніка (Польща) до околиць м. Львова.

Територія заповідника "Розточчя" охоплює один із найвищих хребтів регіону, що позначається на розподілі його рослинних комплексів. Найбільшою природною висотою у заповіднику відзначається г. Гострий горб (395 м).

Гідрологічні умови заповідника зв'язані з геологічною та морфологічною будовою, малорозвиненою сіткою дрібних річок, витоки яких знаходяться на схилах Розточчя, та формуванням заболочених ділянок у широких долинах річок басейну Чорного моря – Верещиці та Ставчанки. Заболочення проходить внаслідок невеликого кута нахилу річкових долин, близького залягання до поверхні водонепроникних материнських порід та надмірного сезонного зволоження цих ділянок. На території заповідника мозаїчно виступають різні типи ґрунтів, проте найбільші площі тут займають дерново-підзолисті, бурі та торфово-болотні ґрунти, менші – піщані ґрунти, вапнякові рендзини. Загальні кліматичні риси цієї території проявляються під впливом континентальних та морських повітряних мас. Характерною є велика кількість опадів у вегетаційний період. Середньорічна сума опадів – близько 720 мм.

Як показали 20-річні дослідження флори та рослинності, утворений у 1984 році заповідник "Розточчя", хоча і охопив штучно окреслену територію невеликої площі, має надзвичайно високу репрезентативність природних комплексів та є повноцінним ареал-мінімумом для виявлення флори регіону. Зокрема, флора мохоподібних заповідника налічує 212 видів з 93 родів та 41 родини.

У заповіднику відзначено місцезрозростання багатьох рідкісних для Європи видів мохів: Distichum саріllaceum (Hedw.) B., S. et G., (ур. Верещиця), Diphyscium foliosum (Hedw.) Mohr (ур. Горбки), Neckera webbiana (Mont.) Dull. (ур. Ставки), Sphagnum girgensohnii Russ. (ур. Заливки), а також печіночників Bazzania trilobata (L.) S. Gray. (ур. Заливки), Jungermannia leiantha Grolle, Lophozia collaris (Nees) Dum. (ур. Ставки), Nowellia curvifolia (Dicks.) Mitt. Особливу цінність у флорі мохоподібних заповідника становлять види, що зростають тільки на українській частині регіону: Ditrichum pallidum (Hedw.) Hampe, Fissidens limbatus SRacomitrium heterostichum (Hedw.) Brid., Seligeria campylopoda Kindb. У затінених місцях на скелях третинного походження зростають гірські види: Neckera webbiana, Orthotrichum anomalum Hedw., Preissia quadrata (Scop.) Nees, та ін. Виявлено також 11 видів водних мохів: Calliergon giganteum (Schimp.) Kindb., Fontinalis antypyretica Hedw., Riccia fluitans L. emend. Lorbeer, Ricciocarpos natans (L.) Corda та ін. Для території заповідника відзначено 944 види судинних рослин, що належать до 122 родин та 457 родів. До складу флори входять 105 видів, які є рідкісними, зникаючими, реліктовими, ендемічними, пограничнота диз'юнктивно-ареальними. У флорі заповідника представлено 88.5 % родин, 73.9 % родів та 59.3 % видів судинних рослин регіону.

28 видів заповідника внесено в Червону книгу України: Betula humilis Schrank, Carex davalliana Smith, Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce, C. rubra (L.) Rich, Corallorhiza trifida Chatel., Cypripedium calceolus L., Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo, D. incarnata (L.) Soo, D. mac(L.) Soo, D. majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Sommerhayes, D. traunsteineri (Saut.) Soo, Epipactis helleborine (L.) Crantz, E. palustris (L.) Crantz, Galanthus nivalis L., Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart., Lilium martagon L., Listera ovata (L.) R. Br., Lycopodium annotinum L., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Pedicularis sceptrum-carolinum L., Platanthera bifolia (L.) Rich, P. chlorantha (CReichenb., Salix myrtilloides L., Salvinia natans (L.) All., Saxifraga hirculus L., Swertia perennis L., Valeriana dioica L., Viola alba Bess.

Зниклими з території заповідника вважаються 33 види, які не знаходили тут більше 50-ти років: Ajuga pyramidalis L., Andromeda polifolia L., Asparagus officinalis L., Botrychium lunaria (L.) Sw., B. virginianum (L.) Sw., Carex contiqua Hoppe, C. humilis Leys., C. obtLiljeb., Dracocephalum austriacum L., D. ruyschiana L., Drosera anglica Huds, D. obovata Mert, Gеntiana cruciata L., G. pneumonanthe L., Gentianella amarelle (L.) Boern., Gentianopsis ciliata (L.) Ma, Linum flavum L., Limosella aquatica L., Mattestruthiopteris (L.) Tod., Orchis mascula L., O. morio L., Pinquicula bicolor Woloszcz., P. vulgaris L., Psammophiliella muralis Ikonn., Pulsatilla patens (L.) Mill., Salix myrtilloides L., Saxifraga hirculus L., Scorzonera humilis L., Stachys alpinа L., Swertia perennis L., Teucrium scordium L., Trollius europaeus L., Veratrum nigr14 видів відомі тільки з літератури та порівняно недавно зібраних гербарних зразків. 12 видів заповідника є цікавими з точки зору біологічних особливостей – вони є гетеротрофними рослиз них 3 сапрофіти – Corallorhiza trifida Chatel., Hypopitys monotropa Crantz., Neottia nidus-avis (L.) Rich., та 9 паразитів – Cuscuta epilinum Weihe, C. epithymum L., C. europaea L., Lathraea squamaria L., Orobanche alba Steph., O. arenaria Borkh., O. coerulescens Steph., O. gracilis Smith., O. lutea Baumg. Нез'ясованим залишається статус 38 культурних видів, зокрема 11 екзотів, впроваджених в лісові культури до створення заповідника. Насадження Larix polonica Racib. в кв. 29 Ставчанського лісництва має значну наукову цінність, оскільки вирощене з автентичних насінин, привезених професором Т.М. Бродовичем в 1964 р. з Свєнтокшиських гір, де цей вид був описаний М. Раціборським. Цікаво, що в абсолютно інших кліматичних умовах у віці 40 років дерева повністю зберігають діагностичні ознаки, описані М. Раціборським. Тому ця ділянка заповідника є географічними культурами та слугуватимуть підтвердженням правильності опису нового виду роду Larix Mill. Більш проблемними для заповідника є насадження Quercus borealis Michx., поведінка якого в наших умовах є досить агресивною внаслідок браку консументів. Ще 27 екзотичних видів висаджені в арборетумі заповідника. Як колекційні рослини вони відіграють пізнавальну функцію, хоча і суперечать статусу заповідних територій. Певну небезпеку для заповідника становлять тільки види, що акліматизувалися та поширюються в природі – Sorbaria sorbifolia (L.) Br., Ligustrum vulgare L., Physocarpus opulifolius Maxim.

Заповідна територія складається із роз'єднаних масивів, проте з різними типами рослинності, а тому репрезентативність їх є досить високою. Урочище Верещиця – осередок природних букових лісів, які в Європі іменують "карпатськими бучитут же можна побачити також надзвичайно цікаві скельні комплекси рослинності. Урочище Ставки відзначається багатством типів лісу, оскільки воно охоплює частини заплави та терас р. Верещиці. Тому тут можна спостерігати закономірні зміни рослинних комплексів від заплавних до сформованих на високому останцевому Гострому горбі. До урочища Ставки примикає, видаючись одним схилом в озеро Янівський став, вапняковий останець Королева гора, яка була раніше покрита лучно-степовими комлексами, пізніше тут посадили культури Quercus borealis та Pinus sylvestris L. Одним з найцікавіших у флористичному відношенні є урочище Заливки, яке є заплавною частиною ріки Верещиці. На початку нашого століття тут панували сфагнові болота з бореальними видами. У сучасних умовах болотні комплекси урочища Заливки деградували, тут пройшло інтенсивне заліснення. Згідно з методикою Браун-Бланке фiтоценози заповiдника вiдносяться до 104 асоцiацiй, 44 союзів, 27 порядкiв. – 18 класiв. Синтаксономічна схема рослинності заповідника за найновішими зведеннями має такий вигляд:

Cl. LEMNETEA MINORIS R. Tx.1955

Ord. Lemnetalia minoris R. Tx. 1955

All. Lemnion gibbae R. Tx. et A. Schwabe 1974 in R. Tx. 1974

Ass. Lemnetum minoris (Oberd. 1957) Th.Mull. et Gors. 1960

Ass.Spirodelletum polyrrhizaeW.Koch.1954 em R. Tx. etA.Schwabe 1974

All. Riccio fluitantis-Lemnion trisR. Tx. et A. Schwabe 1974 in R. Tx. 1974

Ass. Lemnetum tris(Kelhofer 1915) Knapp et Stoffers 1962

Ass. Ricciocarpetum natantis Segal 1963 em. R. Tx. 1974

Ass. Riccietum fluitantis Slavnic 1956 em R. Tx.1974

All. Lemno minoris-Salvinion natantis Slavnic 1956 em. R. Tx. et A. Schwabe 1981

Ass. Spirodelo-Salvinietum natantis Slavnic 1956

Cl. ASPLENIETEA RUPESTRIA Br.-Bl. 1934 in Meier et Br.-Bl.1934

Ord. Potentilletalia caulescentis Br.-Bl.in Br.-Bl. et Jenny 1926

All. Potentillion caulescentis Br.-Bl. in Br.-Bl. et Jenny 1926

Ass. Asplenietum trichomanorutae-murariae (Kuhn 1937) R. Tx. 1937

All. Cystopteridion (Nordh. 1936) Richard 1972

Ass. Asplenio viridis-Cystopteridetum (Oberd. 1936) 1949

Cl. BIDENTETEA TRIPARTITI R. Tx., Lohm. et Prsg. 1950

Ord. Bidentetalia tripartiti Br.-Bl. et R. Tx. 1943

All. Bidentetion tripartiti Nordh. 1940

Ass. Polygono-Bidentetum (Koch 1926) Lohm. 1950

CL. STELLARIETEA MEDIAE R. Tx., Lohm. et Prsg, 1950

Ord. Polygono-Chenopodietalia (R. Tx. em Lohm. 1950) J. Tx. 1961

All. Panico-Setarion Siss. 1946

Ass. Digitarietum ischaemi R. Tx. et Prsg. (1942) 1950

Ass. Echinochloo-Setarietum Krusem et Vlieg. (1939) 1940

All. Polygono-Chenopodion Siss. 1946

Ass. Galinsogo-Setarietum (R. Tx. et Beck 1942) R. Tx. 1950

Ord. Sisymbrietalia J. Tx. 1961

All. Sisymbrion officinalis R. Tx., Lohm., Prsg. 1950

Ass. Sisymbrietum sophiae Kreh 1935

Ass. Urtico-Malvetum neglectae (Knapp 1945) Lohm. 1950

Ass. Chenopodietum ruderale Oberd. 1957

Ass. Senecioni-Tussilaginetum Moller 1949

Cl. EPILOBIETEA ANGUSTIFOLII R. Tx. et Prsg. 1950

Ord. Atropetalia Vlieg. 1937

All. Epilobion angustifolii (Rubel 193) Soo 1933

Ass. Epilobietum angustifolii Fijalkowski 1978

Ass. Senecioni sylvatici -Epilobietum angustifolii (Hueck 1931) R. Tx. 1950

Ass. Rubo-Calamagrostidetum epigei Fijalkowski 1978

Ord. Sambucetalia Oberd. 1957

All. Sambuco-Salicion R. Tx. et Neum. 1950

Ass. Sambucetum nigrae Oberd. 1973

Ass. Rubetum idaei Pass. 1982

Ass. Rubetum plicati Pass. 1982

Cl. ARTEMISIETEA VULGARIS Lohm., Prsg. et R. Tx. 1950

Ord. Onopordetalia acanthii Br.-Bl. et R. Tx. 1943 em Gors 1966

All. Onopordion acanthii Br.-Bl. 1926

Ass. Artemisio-Tanacetum vulgaris Br.-Bl. 1931 corr.1949

Ass. Salvio verticillatae-Artemisietum Fijalkowski 1971

Ass. Echio-MelilotetTx. 1947

Ass. Berteroetum incanae Siss. et Tidemann in Siss. 1950

Ord. Artemisietalia vulgaris Lohm. in R. Tx. 1947

All. Arction lappae R. Tx. 1937 em. 1950

Ass. Balloto-ChenopodietTx. 1931 em Lohm. 1950

Ord. Glechometalia hederaceae R. Tx. in R. Tx. et Brun-Hool 1975

All. Aegopodion podagrariae R. Tx. 1967

Ass. Phalarido-Petasitetum hybridi Schwick. 1933

Ass. Chaerophylletum aromatici Gutte 1963

Ass. Sambucetum ebuli Kajzer 1926

All. Alliarion Oberd. (1957) 1962

Ass. Alliario-Chaerophylletum temuli (Kreh 1935) Lohm. 1949

Ord. Convolvuletalia sepiTx. 1950

All. ConvolvsepiTx. 1947 em. Th. Mull. 1969

Ass. Eupatorietum cannabini R. Tx. 1937

Cl. AGROPYRETEA INTERMEDIO-REPENTIS Oberd. et all. 1967

Ord. Agropyretalia intermedio-repentis (Oberd.et all.1967) Met Gors 1969

All. Convolvulo-Agropyrion repentis Gors 1966

Ass. Convolvulo arvensis-Agropyretum repentis Felfoldy 1943

Ass. Agropyretum repentis Gors 1966

Cl. POTAMETEA R. Tx. et Prsg

Ord. Potametalia Koch 1926

All. Potamion Koch 1926 em. Oberd. 1957

Ass. Potametum lucentis Hueck 1931

Ass. Elodeetum canadensis (Pign. 1953) Pass. 1964

Ass. Ceratophylletum demersi Hild. 1956

All. Nymphaeion Oberd. 1953

Ass. Hydrocharitetum morsus-ranae Langendonck 1935

Ass. Stratiotetum aloides (Nowinski 1930) Miljan 1933

Ass. Potametum natantis Soo 1923

Ass. Myriophylletum verticillati Soo 1927

Ass. Nupharo-Nymphaeetum albae Tomasz. 1977

Ass. Nymphaeetum candidae Miljan 1958

Ass. Polygonetum natantis Soo 1927

All. Hottonion Segal 1964

Ass. Hottonietum palustris R. Tx.1937

All. Ranuncfluitantis Neuhausl 1959

Ass. Ranunculetum fluitantis Allorge 1922

Ass. Ranunculo-Sietum erecto-submersi (Roll. 1939) Mull. 1962

Cl. PHRAGMITETEA R. Tx. et Prsg.1942

Ord. Phragmitetalia Koch 1926

All. Phragmition Koch 1926

Ass. Typhetum angustifoliae (Allorge 1922) Soo 1927

Ass. Sagittario-Sparganietum emersi R. Tx. 1953

Ass. Sparganietum erecti Roll 1938

Ass. Equisetetum fluviatilis Steffen 1931

Ass. Phragmitetum australis (Gams 1927) Schmale 1939

Ass. Typhetum latifoliae Soo 1927

Ass. Oenantho-Rorippetum Lohm. 1950

Ass. Glycerietum maximae Hueck 1931

All. Magnocaricion Koch 1926

Ass. Thelypteridi-Phragmitetum K1957

Ass. Iridetum pseudacori Eggler 1933

Ass. Caricetum acutiformis Sauer 1937

Ass. Caricetum rostratae Rubel 1912

Ass. Caricetum elatae Koch 1926

Ass. Caricetum appropinqSoo 1938

Ass. Caricetum gracilis (Graebn. et Hueck 1931) R. Tx. 1937

Ass. Phalaridetum arundinacea (Koch 1926 n.n.) Lib. 1931

Cl. KOELERIO GLAUCAE-CORYNEPHORETEA CANESCENTIS Klika in Klika et Novak 1941

Ord. Corynephoretalia canescentis R. Tx. 1937

All. Vicio lathyroidisPotentillion argenteae Brzeg in Brzeg et M. Wojt. 1996

Ass. Diantho-Armerietum Krausch 1959

Cl. MOLINIO-ARRHENATHERETEA R. Tx.1937

Ord. Plantaginetalia majoris R. Tx. (1943) 1950

All. Poligonion avicularis Br.-Bl. 1931 ex Aich. 1933

Ass. Lolio-Polygonetum arenastri Br.-Bl. 1930 em. Lohm. 1975

Ass. Bryo-Saginetum procumbentis Diem., Siss.et Westh. 1940 n. inv.Oberd.1983

Ass. Poetum annuae Gams 1927

Ord. Trifolio fragiferae-Agrostietalia stoloniferae R. Tx. 1970

All. Agropyro-Rumicion crispi Nordh. 1940 em. R. Tx. 1950

Ass. Mentho longifoliae -Juncetum inflexi Lohm. 1953 n. inv.

Ass. Lolio-Potentilletum anserinae Knapp 1946

Ord. Molinietalia caerKoch 1926

All. Filipendulmariae Segal 1966

Ass. Filipendulo-GeranietKoch 1926

Ass. Epilobietum hirsuti Westhoff 1969

All. Molinion caerW. Koch 1926

Ass. Molinietum caerW. Koch 1926

Ass. Junco-Molinietum Prsg. 1951

All. Calthion palustris R. Tx. 1936 em. Oberd. 1957

Ass. Angelico-Cirsietum oleracei R. Tx. 1937 em. Oberd. 1967

Ass. Cirsietum rivularis Nowinski 1927

Ass. Scirpetum silvatici Ralski 1931

Ass. Deschampsietum caespitosae Horvatic 1930

Ass. Epilobio-Juncetum effusi Oberd. 1957

Ass. Holcetum lanati Issler 1936

Ord. Arrhenatheretalia Pawl. 1928

All. Arrhenatherion elatioris (Br.-Bl.1925) Koch 1926

Ass. Arrhenatheretum elatioris Br.-Bl. Et Scherr. 1925

Ass. Poo-Festucetum rFijalkowski 1959

All. CynosR. Tx. 1947

Ass. Lolio-CynosuretTx. 1937

Cl. SCHEUCHZERIO-CARICETEA (Nordh.1937) R. Tx.1937

Ord. Scheuchzerietalia palustris Nordh. 1937

All. Caricion lasiocarpae Vanden Bergh. ap Lebrall. 1949

Ass. Caricetum lasiocarpae Koch 1926

Ass. Sphagno – Caricetum rostratae (Steff. 1931) em. Dierss.1978

Ord. Caricetalia nigrae Koch 1926 em. Nordh. 1937

All. Caricion nigrae Koch 1926 em Klika 1934

Ass. Carici canescentis – Agrostietum caninae R. Tx. 1937

Ord. Caricetalia davallianae Br.-Bl. 1949

All. Caricion davallianae Klika 1934

Ass. Caricetum davallianae D1924 em. Gors 1963

Cl. OXYCOCCO-SPHAGNETEA Br.-Bl. et R. Tx.1943

Ord. Sphagnetalia magellanici (Pawl. 1928) Moore (1964) 1968

All. Sphagnion magellanici Kastner et Flossner 1933 em. Dierss. 1975

Ass. Ledo-Sphagnetum magellanici S1959 em. Neuhausl. 1969

Cl. NARDO-CALLUNETEA Prsg. 1949

Ord. Nardetalia Prsg.1949

All. Violion caninae Schwick. 1944

Ass. Calluno-Nardetum strictae Hrync. 1959

Cl. TRIFOLIO-GERANIETEA SANQTh. M1962

Ord. Origanetalia Th. M1962

All. Geranion sanqR. Tx. 1961

Ass. Geranio-Peucedanetum cervariae (Kuhn 1937) Mull. 1961

All. Trifolion medii Th. Mull. 1961

Ass. Trifolio-Agrimonietum Th. Mull. 1961

Cl. ALNETEA GLUTINOSAE Br.-Bl. et Tx. 1943

Ord. Alnetalia glutinosae R. Tx. 1937

All. Alnion glutinosae (Malc. 1929) Meijer Drees 1936

Ass. Salicetum pentandro-cinereae (Almg.1929) Pass. 1961

Ass. Betulo-Salicetum repentis Oberd. 1964

Ass. Ribeso nigri-Alnetum Sol.-Gorn.(1975) 1987

Cl. VACCINIO-PICEETEA Br.-BL. 1939

Ord. Cladonio-Vaccinietalia Kiell.Lund 1967

All. Dicrano-Pinion Libb. 1933

Ass. Peucedano-PinetMat. (1962) 1973

Ass. Leucobryo-Pinetum Mat. (1962) 1973

Ass. Qroboris-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988

Ass. Vaccinio uliginosi -Betuletum pubescentis Libbert 1933

Ass. Vaccinio uliginosi -Pinetum Kleist 1929

Cl. QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937

Ord. Quercetalia pubescenti-petraeae Klika 1933

All. Potentillo albae – Quercion petraeae Zol et n. nov. Jacucs 1967

Ass. Potentillo albae-Quercetum Libb. 1933

Ord. Fagetalia sylvaticae Pawl. in Pawl., Sokol. et Wall. 1928

All. Alno-Ulmion Br.-Bl. et R. Tx. 1943

Ass. Stellario nemorum -Alnetum glutinosae Lohm. 1953

All. Carpinion betuli Issl. 1931 em. Oberd. 1953

Ass. Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962

All. Fagion sylvaticae R. Tx. et Diem. 1936

Ass.Dentario glandulosae-FagetMat.1964 et GKornas 1969

Com. Fagus sylvatica – Mercurialis perennis

Ass. Carici pilosae-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967

Використана література:

1. Король М.М., Часковський О.Г.,. Костишин В.В., Токар О.Є. Статистичні методи моніторингу заповідних територій (на прикладі пз "Роточчя") / Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.16

2. Сорока М.І. Флора та рослинність природного заповідника "Розточчя" / Науковий вісник, 2004, вип. 14.8

3. Стрямець С., Стрямець Г. Бази даних для моніторингу біорізноманіття природного заповідника "Розточчя”





Реферат на тему: Моніторинг біорізноманіття на території природного заповідника "Розточчя" (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.