Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Кліматичні умови Українських Карпат (реферат)

Ліси Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської і гірської частини Львівської областей розташовані переважно у гірській частині Українських Карпат, чим і обумовлюються кліматичні умови району. Клімат у межах Українських Карпат перехідний, від помірно теплого (західноєвропейського) до континентального (східноєвропейського).

З підвищенням над рівнем моря змінюється кількість опадів, тепловий режим і режим вологості. До 1000—1200 м над рівнем моря клімат вологий, помірно теплий, а біля верхньої межі лісу — помірно холодний, вологий.

В умовах різкозрізаного рельєфу досить різко виражена зональність розподілу таких кліматичних елементів, як температура, атмосферні опади, атмосферний тиск і радіація сонячного проміння.

Територія Українських Карпат в кліматичному відношенні поділена на шість вертикальних термічних зон: теплу, помірно теплу, помірну, прохолодну, помірно холодну і холодну.

Тепла зона розташована в основному в низинній частині Закарпаття, де середня температура самого теплого місяця: (липня) становить 19—20°, а самого холодного (січня) — від —3 до —5°С; сума активних температур дорівнює 2800—3100°. Теплий період становить близько 265 днів. Така ж зона зустрічається на незначній площі біля м. Чернівці по долині р. Прут.

Помірно тепла зона з середньою температурою самого теплого місяця 19—17° і самого холодного — 4,5 і — 5,5° зосереджена в передгірних районах Прикарпаття і Закарпаття з висотами від 250 до 450—500 м над рівнем моря. Теплий період (з температурою вище 0°) продовжується тут 263—265 днів, а загальний період вегетації становить 210—215 днів. Сума активних температур дорівнює 2200—2800°.

Помірна зона розташована в межах висот від 450—500 до 850 м над рівнем моря на зовнішніх схилах Карпат з південної і північної сторін і в смузі Центральної Карпатської низовини. Середня температура самого теплого місяця від 15° до 17,5°, а самого холодного від —4,9 до —6°С. Сума активних температур дорівнює 1600—2200°.

Прохолодна зона з середньою температурою липня (біля: верхньої межі зони) близько 13° і січня —8,5° розташована між висотами 850—1250 м над рівнем моря. Теплий період продовжується 220 днів, а загальний вегетаційний — 136 днів. Верхня межа цієї зони збігається з верхньою межею листяних лісів.

Помірно холодна зона з середньою температурою липня (біля верхньої її межі) близько 12° і самого холодного місяця — січня — біля —10° розташована на схилах вододільних хребтів і міжгір'їв на висотах 1250—1500 м над рівнем моря.

Сума активних температур дорівнює 600—1000°. Загальний період вегетації становить 120—130 днів.

Холодна зона охоплює субальпійський і альпійський пояси (від 1500 до 2000 м. над рівнем моря) з середньою температурою січня (залежно від висоти місця) від —10 до —12° і самого теплого місяця — серпня — від 12 до 8°. Сума активних температур становить 600° і нижче. Загальний період вегетації скорочується до верхньої межі, до 90 днів, а період активної вегетації до 0.

Розріджене повітря в горах сприяє кращому нагріванню грунту сонячним промінням і збільшенню втрат тепла вночі. Це призводить до того, що із збільшенням висоти збільшуються добові коливання температури, а також різниця температури повітря і грунту.

За даними науковців, найбільша річна амплітуда середньомісячних температур спостерігається в Мармарошській улоговині, вона досягає 25°. Континентальність Ясинської улоговини виражена слабкіше. Річна амплітуда Ясиня і Апшинця становить приблизно 23°.

На гірських схилах такої ж висоти середні амплітуди дорівнюють 21,2—21,6°. Це пояснюється тим, що холодні маси повітря, стікаючи з гір, знижують, особливо взимку, температуру долин, розташованих нижче, і посилюють, таким чином, континентальність клімату цих місць. Умови росту лісів, розташованих на незначних висотах, різко відрізняються за кліматом від тих, що розташовані біля верхньої межі лісу. Так, на висоті 410 м середньорічна температура повітря становить 8,1°, тоді як біля верхньої межі лісу на висоті 1450—1500 м вона дорівнює 3—3,5°. Тривалість вегетаційного періоду насаджень бука на висоті 1200 м над рівнем моря не перевищує чотирьох місяців, а на висоті 1400—1450 м скорочується до 3,5—3 місяців.

На кожні 100 м висоти початок вегетації у бука і явора запізнюється в середньому на 4,5 дня, а у ялини на 5 днів. Вегетаційний період ялини на висоті 1450—1000 м скорочується до 3—2,5 місяця.

В горах зима тривала, досить сувора і сніжна, а літо коротке і прохолодце. В передгір'ях зима порівняно коротка і м'яка, а літо жарке і тривале. Осінь починається з першими заморозками, в горах — в кінці вересня, а в передгір'ях — в кінці жовтня. Внизу схилів сама висока температура повітря в липні становить 35°. Вона шкідливо впливає на ріст ялини, смереки та інших порід в розсадниках і молодих культурах, що ростуть на схилах південних експозицій. В насадженнях це явище помітне тільки по краях свіжих лісосік, де спостерігається всихання ялини і смереки куртинами. На кожні 100 м їх кількість збільшується в середньому на 70 мм. Більше всього опадів буває в зоні максимальної хмарності, висота якої збігається приблизно з верхньою межею лісу. Вище зони хмар повітря стає сухішим, кількість опадів знову зменшується.

Таким чином, з підвищенням над рівнем моря клімат стає більш холодним і в той же час більш вологим.

За даними метеорологічних станцій, кількість опадів у межах Українських Карпат не буває менше 700 мм на рік. На схилах гір, кількість опадів більше 1000 мм на рік. Особливо багато вологи одержують високі хребти і масиви Руни, Боржави (1400 мм); Красної, Свидівця, Чорногорії, Гуцульських Альп — 1400—1600 мм на. рік. Протягом вегетаційного періоду випадає велика частина опадів (60—70% річної кількості), що сприяє росту насаджень.

Максимум опадів припадає на червень — липень. Це пов'язано із західними вітрами, які приносять вологу з Атлантичного океану.

В Карпатах бувають великі зливи, які збільшують дію ерозійних процесів на схилах гір і часто призводять до знищення цілих селищ. Мінімум опадів випадає в січні — лютому. Товщина снігового покриву становить 20—100 см внизу схилів і 1,5—2 м зверху.

Відносна вологість повітря дуже мінлива. Повне насичення повітря вологою швидко змінюється сухим періодом, коли величина відносної вологості падає до 40—50%. Середня відносна вологість повітря в горах дуже висока (70—80%).

Переважаючі в Карпатах вітри обумовлені процесами циркуляції атмосфери та циклонічною дією.

За спостереженнями науковців, напрямок вітрів в Закарпатській області той же, що й в головних долинах, тобто з півночі на південь. Часто в цих місцях бувають поломи стовбурів ялини. На вищерозташованих місцях, тобто в межах гірської частини Карпат, з'являються вітри західних напрямів.

Влітку позначається вплив Азорського мінімуму, який обумовлює перевагу західних і північно-західних вітрів. Вітри західних напрямів приносять з Атлантичного океану вологу і прохолоду та обумовлюють максимум липневих і червневих опадів.

Восени переважають південні і південно-східні вітри, від яких залежить збільшення опадів у вересні — жовтні. Вітри південно-східного напряму несуть вологу з Чорного моря, але в путі частина її осідає на схилах Трансільванських Альп.

Швидкість вітру звичайно незначна, бо вона зменшується нерівністю поверхні і великою площею лісів. Середня швидкість його, становить 3,18— 3,97 м/сек, але це не виключає можливості з'явлення бур, які можуть загрожувати лісовим насадженням.

Необхідно також відмітити, що в гірських долинах літом з'являються вітри, напрям яких міняється протягом доби. Вночі та зранку відбувається посилена тепловіддача, і вітер дме вниз по схилу. З сходом сонця поверхня гір швидко нагрівається, і вітер спрямовується вверх.

Таким чином, на території Українських Карпат, незважаючи на деяку різницю кліматичних умов, випадає значна кількість (від 700 до 1600 мм) опадів переважно весною та літом. Крім того, для Українських Карпат є характерним досить тривалий вегетаційний період, висока вологість повітря і помірні коливання температури.

Клімат цієї території досить м'який, цілком сприятливий для зростання як листяних, так і хвойних порід.

Зміною кліматичних умов при вертикальному підйомі, обумовлюється різноманітність лісів за продуктивністю, складом та типами.





Реферат на тему: Кліматичні умови Українських Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.