Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Клімат, флора та геоінформаційна система природного заповідника “Розточчя” (реферат)

Зміст

1. Клімат на території природного заповідника "Розточчя"

2. Флора заповідного урочища "Шклівське" (Розточчя)

3. Геоінформаційна система природного заповідника "Розточчя”

Використана література

1. Клімат на території природного заповідника "Розточчя"

Розробка загальної концепції кліматичних досліджень на Розточчі створює наукову базу для детального аналізу природокористування та екологічних проблем регіону. Дослідження клімату дають змогу виявити закономірності його впливу на склад рослинного покриву та розвиток сучасних геоморфологічних процесів. Варто визнати, що регіон Розточчя є недостатньо вивчений у кліматичному та фенологічному плані. Загальну характеристику клімату описав К. Геренчук (1972), певні відомості про кліматичні умови польської частини Розточчя є у працях В. Зінкевича і А. Зінкевича (1975), Е. Міхна (1984), В. Варакомського (1994) та ін., чинники формування клімату проаналізували Б. Муха, М. Чернявський, Б. Кашевський (2002). Питаннями вивчення природних сезонів займались К. Філонов і Ю. Нухімовська (1985), И.Д. Юркевич, Э.П. Ярошевич (1986).

Наші фенокліматичні дослідження Розточчя базуються на багаторічних спостереженнях стаціонарної метеостанції (смт. Івано-Франкове) та феномаршрутах у заповіднику.

Оскільки регіон Розточчя розташований у перехідній зоні від помірно теплого західноєвропейського клімату до помірно-континентального східноєвропейського, то територія зазнає впливу західних повітряних мас, морського полярного та континентального тропічного повітря. Великий вплив на формування мікроклімату мають особливості мікрорельєфу, рослинний покрив та інші фізико-географічні чинники. Розточчя одержує до 163,3 ккал/см2 сумарної сонячної радіації протягом року Загалом радіаційний баланс додатній і становить 40 ккал/см2.

За даними метеостанції заповідника середня річна температура повітря становить 7,0-7,8 °С, найхолоднішим місяцем зими є січень із середньомісячною температурою –4,5 °С, липневі ізотерми також дещо нижчі ніж на прилеглих територіях – +17,5 °С. Абсолютний максимум температури повітря не перевищує +38,2 °С, абсолютний мінімум становить –35,5 °С (1950-60-ті р.). У районі Розточчя середньорічні суми опадів коливаються від 700 до 750 мм. Для території Українського Розточчя властива чотири сезонна структура річного циклу природи: зима, весна, літо, осінь. Межі фенологічних сезонів і субсезонів року Розточчя виявлені з урахуванням фітофенологічних процесів, які виступають надійними індикаторами сезонних явищ природи

Перехід від однієї до іншої відбувається поступово, середня тривалість їх практично однакова. Але, якщо брати окремо по роках, то тут спостерігаються значні відхилення. Особливо це характерно для зими 1988-89 років, коли сезон тривав 144 дні, а у 1994-95 роках – 39 днів. Найдовша весна спостерігалась у 1995 р. – 121 день, найкоротша 56 днів – у 1993 р. Літо тривалістю у 122 дні було у 1994 р., найкоротше 55 днів спостерігалося у 1987 р. Осінь найдовша була у 1987 р. – 121 день, найкоротша – 71 день у 1988 р.

Зима. Найхолодніші зими спостерігалися 1987, 1988, 1991, 1996 роках, коли мінімальні температури знижувалися до –25,0°, –28,5 °С (за даними метеостанції заповідника). До того ж, низькі температури тримались протягом декількох тижнів (так було у 1996 р.). Найбільш сніжними були зими 1986, 1987, 1994, 1996 років, коли товщина снігового покриву місцями становила 50 см і більше. В окремі роки зими характеризувалися частими і тривалими відлигами, під час яких земля повністю звільнялася від снігового покриву. Так, у січні 1993 року спостерігалася відлига тривалістю 17 днів (з 9 по 26 січня). Фенологічна зима – сезон, коли рослини перебувають у стані органічного і глибокого спокою.

Початкова зима. Початком сезону є стійкий перехід середньодобових температур повітря нижче 0 °С. Він починається 25-30 листопада, характеризується постійною хмарністю та частими тумаНайбільш похмура і темна пора року (світловий день триває 8 год.). Характеризується наявністю незначного снігового покриву: не покриває навіть напівчагарників (чорницю звичайну, верес звичайний). Декотрі із ссавців у сплячці (соні, борсуки, деякі види кажанів).

Основна глибока зима. Середньодобова температура повітря становить –3,7 °С. У цей період збільшується висота снігового покриву і спостерігаються найнижчі температури. Характерними є налипання мокрого снігу на деревах, сильні замети, хуртовини. Завершальний передвесняний. Тривалість дня збільшується до 10 год. Сніговий покрив з протализ'являються перші весняні струмки. Період характеризується такими фенологічними явищами: приліт шпаків, сірої чаплі, весняна пісня великої синиці, виліт лимонниці. На колекційних ділянках початок вегетації білоцвіту весняного, підсніжника білосніжного, зубниці залозистої. Набубнявіння квіткових бруньок вовчого лика, початок цвітіння ліщини звичайної.

Весна. Середньомісячна температура повітря становить +2,0 °С. Таким чином, вже у квітні проходить інтенсивне потепління, хоча в цей період часто бувають і заморозки, які у деякі роки спостерігаються навіть на початку травня. Фенологічна весна – це сезон виходу рослин зі стану спокою, початок сокоруху беріз, кленів. Початок вегетації, росту, облистення всіх деревних порід та цвітіння.

Рання весна характеризується стійким переходом середньодобової температури вище 0 °С з 15-30 березня. Крига на ставах скресає. У цей період відчувається тепло, видно зміни в живій природі. Відбувається початок цвітіння ефемероїдів і підсніжника білосніжного, печіночниці звичайної, первоцвітів, медунки темної, проліски дволистої. Набубнявіння бруньок граба звичайного, черемхи звичайної. Приліт лелеки білого, ластівки сільської. Зелена весна починається, у середньому, 13 квітня. Середньодобова температура піднімається вище 5 °С. Проте в цей період спостерігаються весняні заморозки. У цей час всі дерева і кущі (за винятком білої акації, ясеня і дуба звичайного) покриваються листям, починає кувати зозуля, а ввечері чути "концерти" жаб. Висівають ярі зернові та технічні культури. Справжня весна починається 2-5 травня. Повертаються з теплих країв останні птахи: перепілка, очеретянка велика, вивільга. Співає соловей, з'являється багато комарів. Починається цвітіння вишні, яблуні, черемхи, чорниці звичайної. Масове цвітіння калюжниці болотної, кульбаби лікарської, суниці лісової. У лісах сосна розсіває пилок. Висівають і садять теплолюбні культури (кукурудзу, гречку, огірки, капусту).

Літо. На літні місяці припадає найбільша кількість опадів, що пов'язано із переважанням у цей період вітрів північно-західного напрямку. Середня річна швидкість вітру становить 2-4 м/с. За даними метеостанції заповідника, найбільше опадів випало влітку 1998 року (443,7 мм). Найпосушливіше літо було у 1994 р., коли максимальні температури повітря досягали +32,6° – +37,2 °С, вологість досить тривалий час була нижче норми – 48-60 %. Наступні два роки 1995 і 1996 – були також посушливими. Опадів, загалом випало достатньо, але вони мали характер злив, тому вода скоро збігала поверхнею землі, по суті не зволожуючи її. Літо 1998, 2001, 2002 років теж відзначаються високими максимальними температурами – +36,7 – +37,0 °С. Передліття, початкове літо починається 25 травня – 5 червня. Середньодобова температура становить 15 °С. У цей період найкоротші ночі, тривалість дня 16 год. 20 хв. У цей час цвіте акація біла, бузина чорна, калина звичайна, горобина звичайна, лучні трави, дозрівають перші плоди суниці лісової, чорниці звичайної. Починається сінокіс.

Повне літо на Розточчі, у середньому, починається 23 червня. Спостерігаються найвищі температури повітря і ґрунту та найбільше опадів. Середньодобова температура сезону становить 17,0 °С. Період характеризується дозріванням вишні, червоної і чорної смородини, малини, чорниці, ранніх сортів яблук та груш. Достигають озима пшениця, ячмінь, овес, і починаються жнива. Спад літа – з 16 серпня. Середньодобова температура нижча 15 °С. Спостерігаються ранкові роси. Цвітуть здебільшого декоративні рослини. Це період дозрівання плодів та насіння ожини, ліщини звичайної. Початок розмальовування листя черемхи звичайної. Поява грибів. Відліт журавлів, лелеки білого.

Осінь. Перехід до осені відбувається тоді, коли мінімальна температура повітря опускається нижче – +10,0 °С. Найшвидше це відбулося 3 серпня 1987 року, найпізніше – 4 жовтня 1994 року. Фенологічна осінь – сезон завершення вегетації. Тривалість вегетаційного періоду на основі багаторічних спостережень становить 227 днів. Рання осінь починається з 10-14 вересня. Тривалість дня зменшується до 11 год. Часто повторюються досить високі температури, абсолютні максимуми досягають 30 °С, проте нічні температури знижуються до +6 – +10 °С. Це початок осіннього розмальовування листя, граба звичайного, бука лісового, клена гостролистого, липи серцелистої. Літає павутиння "бабине літо". Золота осінь – з 1 жовтня. Переважає тепла і сонячна погода. Середньодобова температура становить 7 °С. Спостерігається повторне цвітіння анемони дібровної, буркуну білого, фіалки, черемхи, яблуні, вишні, груші, каштана, малини. Початок відльоту сірих гусей. Розмальовування листя ліщини звичайної, горіха грецького, граба звичайного, липи серцелистої. Початок листопаду бука лісового. Позолота лісу.

Глибока осінь в умовах Розточчя починається 15-20 жовтня. Характеризується листопадом берези бородавчастої, клена гостролистого, липи серцелистої, бука лісового і спадом середньодобових температур нижче 5 °С. У кінці періоду набирають осіннього розмальовування листя осика та дуб звичайний, і починається листопад цих порід. Приморозки прискорюють листопад деревних і кущових порід. Глибока осінь – період закінчення підготовки живої природи до зимового спокою. Завершальний – розпочинається 2-6 листопада. Це останній період осені, який має багато спільного із зимовою порою. Середньодобова температура часто дорівнює 0 °С. Дні стають хмарними, часто спостерігаються тумани. Кінець вегетаційного періоду. Випадає сніг, сніг з дощем. Сніговий покрив нестійкий. Приморозки.

Спостереження показують, що погодні умови та фенологічні характеристики неоднакові в різні календарні роки. Значний вплив на мінливість фенодат має загальна циркуляція повітряних мас та рельєф. Загалом, кліматичні та фенологічні характеристики Розточчя відрізняється від прилеглих територій підвищеною вологістю повітря, значною амплітудою коливань температури, надмірною кількістю опадів та сильними вітрами, що обумовлено складною орографією, густою гідрологічною сіткою, наявністю озер та великих лісових масивів, а також близькістю Карпат.

2. Флора заповідного урочища "Шклівське" (Розточчя)

Україна є активним співучасником розбудови екомережі, на що має відповідну законодавчу базу, зокрема Закон "Про екологічну мережу України", Закон "Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 рр." та низку інших законодавчих актів До складових структурних елементів екомережі насамперед залучають території та об'єкти природно-заповідного фонду, характеристика яких має опис сучасного стану їхньої біоти загалом і флоронаселення зокрема.

Під час розбудови регіональної екомережі, яка зреалізовується у Львівській обл., однією з перспективних ключових територій є заповідне урочище "Шклівське", яке знаходиться біля с. Старичі Яворівського р-ну Львівської обл. і підпорядковане Шклівському лісництву Рава-Руського держлісгоспу в.о. "Львівліс". Його організовано у 1984 р. в зоні курортних лісів, на частині слаборозчленованого ступінчастого схилу останцевої гряди, характерного для Рава-Руського Розточчя. Площа заповідного урочища 10 га Основу рослинного покриву заповідного урочища становлять сосновий ліс часто з рясним підліском Corylus avellana L., який сформувався на дерново-слабоопідзолених піщаних дифльованих ґрунтах. Для заказника встановлено такі фітоценози: Pinetum coryloso (avellanae)rubosum (hirti), Pinetum coryloso (avellanae)-varioherbosum, Pinetum calamagrostioso (epigeiosi)-rubosum (hirti), Pinetum vaccinioso (mirtilli)-festucosum (rubrae); Флоронаселення встановлено на підставі флористичних описів, виконаних під час детально-маршрутних обстежень території заказника.

У нижче наведеному списку, крім систематичних груп, за допомогою умовних позначень акцентовано увагу на здичавілих інтродуцентах (вони виділені підкресленням) та видах, які у заповідному урочищі трапляються лише на лісових дорогах та просіках (позначені зірочкою на початку назви виду). Назви видів приведено у відповідність з

EQUISETOPHYTA (1 Родина, 1 рід, 1 вид).

Equisetaceae (1 рід, 1 вид): Equisetum arvense L.

POLYPODIOPHYTA (3 родини, 3 роди, 3 види).

Aspidiaceae (1 рід, 1 вид): D. filix-mas (L.) Schott

Athyriaceae (1 рід, 1 вид): Athyrium filix-femina (L.) Roth

Hypolepidaceae (1 рід, 1 вид): Pteridium aquilinum (L.) Kuhn.

PINOPHYTA (1 Родина, 2 роди, 2 види).

Pinaceae (2 роди, 2 види): Picea abies (L.) Karst., Pinus sylvestris L.

MAGNOLIOPHYTA, MAGNOLIOPSIDA (34 родини, 56 родів, 63 види).

Apiaceae (1 рід, 1 вид): *Pimpinella saxifraga L.

Asteraceae (5 родів, 7 видів): *Gnaphalium sylvaticum L., Hieracium lugdunense Rony., *H. pilosella L., H. umbellatum L., *Leontodon autumnalis L., *Solidago virgaurea L., *Tussilago farfara L.

Berberidaceae (1 рід, 1 вид): Berberis vulgaris L.

Balsaminaceae (1 рід, 1 вид): Impatiens parviflora DC.

Betulaceae (1 рід, 1 вид): Betula pendula Roth

Campanulaceae (1 рід, 1 вид): *Jasione montana L.

Caprifoliaceae (1 рід, 1 вид): Sambucus nigra L.

Cariophyllaceae (2 роди, 2 види): Moehringia trinervia (L.) Clairv., *Silene vulgaris (Moench) Garcke

Celastraceae (1 рід, 2 види): Euonymus europaea L., Euonymus verrScop.

Cornaceae (1 рід, 1 вид): Swida sang(L.) Opiz.

Corylaceae (2 роди, 2 види): Carpinus betulus L., Corylus avellana L.

Dipsacaceae (1 рід, 1 вид): *Cnautia arvensis (L.) Coult

Ericaceae (1 рід, 1 вид): Calluna vulgaris (L.) Hull

Euphorbiaceae (1 рід, 1 вид): *Euhhorbia cyparissias L.

Fabaceae (2 роди, 3 види):*Trifolium pratense L., *T. repens L., *Vicia cracca L.

Fagaceae (1 рід, 1 вид): Quercus robur L.

Grossulariaceae (1 рід, 1 вид): Grossularia reclinata (L.) Mill.

Hypericaceae (1 рід, 1 вид): Hypericum perforatum L.

Lamiaceae (5 родів, 6 видів): Ajuga reptans L., Galeobdolon lH*Galeopsis tetrahit L.,*Prunella vulgaris L.,*Tymus alternans, Thymus pulegioides L.

Oleaceae (1 рід, 1 вид): Fraxinus excelsior L.

Onagraceae (1 рід, 1 вид): Epilobium collinum C.C. Gmel.

Oxalidaceae (1 рід, 1 вид): Oxalis acetosella L.

Plantaginaceae (1 рід, 1 вид): *Plantago major L.

Polygonaceae (2 роди, 2 види): *Polygonum hydropiper L., *Rumex acetosella L.

Primulaceae (1 рід, 1 вид): *Lysimachia nummularia L.

Ranunculaceae (1 рід, 1 вид): *Ranunculus repens L.

Rhamnaceae (1 рід, 1 вид): Frangula alnus Mill.

Rosaceae (9 родів, 10 видів): Cerasus avium (L.) Moench, Crataegus lipskyi Klok., Fragaria vesca L., *Geum rivale L., Malus sylvestris (L.) Mill, Padus avium Mill., p. divaricata Ledeb., Pyrus communis L., Rubus fruticosa sp., R. hirtus Waldst.et Kit., Sorbus aucuparia L.

Rubiaceae (2 роди, 3 види): Cruciata laevipes Opiz, Galium album Mill., G. odoratum (L.) Scop.

Salicaceae (2 роди, 2 види): Populus tremula L., Salix caprea L.,

Scrophulariaceae (1 рід, 1 вид): *Veronica. officinales L.

Urticaceae (1 рід, 1 вид): Urtica dioica L.

Vaccinaceae (1 рід, 1 вид): Vaccinium myrtillus L.

Violaceae (1 рід, 1 вид): *Viola canina L.

MAGNOLIOPHYTA, LILIOPSIDA (3 родини, 12 родів, 13 видів).

Juncaceae (2 роди, 2 види): *Jeffusus L., Lsylvatica (HGaudin

Liliaceae (1 рід, 1 вид): Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt

Poaceae (9 родів, 10 видів): Agrostis gigantea Roth, *Anthoxanthum odoratum L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Coeleria glauca (Spreng.) DC., *Deshampsia caespitosa (L.) Beauv., Festuca rubra L. s. str., Melica nL., Milium effusum L., *Poa. nemoralis L., p. pratensis L.

Сучасне флоронаселення заповідного урочища "Шклівське" сформоване 82 видами 74 родів, 42 родин і 4 відділів. Більшість видів належать до порядку Magnoliophyta – 76, у т.ч. до класу Magnoliopsida – 63 і класу Liliopsida – 13. Інші відділи представлені 1-3 видами. У заказнику зростає 2 здичавілих інтродуценти. Видів, які трапляються лише на лісових дорогах та просіках, нараховано 28, що становить 34,15 % від флоронаселення заповідного урочища. Такі параметри оцінки флоронаселення свідчать про його бідність, а отже для функціонування заповідного урочища "Шклівське" як ключової території його потрібно значно розширити за рахунок прилеглих угідь.

3. Геоінформаційна система природного заповідника "Розточчя”

У XXI столітті людство оперує величезними об'ємами інформації. Постійно зростає темп життя, йде швидкий розвиток науки та техніки. Для організованого збереження, пошуку потрібної інформації, її оброблення та аналізу необхідні сучасні, побудовані на новітніх комп'ютерних технологіях, засоби. Природний заповідник (ПЗ) "Розточчя” існує понад 25 років, і за цей період науковці зібрали великий масив наукової інформації, в основу якого покладено літопис природи. Ведення Літопису природи у заповідниках та національних природних парках України передбачене Законом України "Про природно-заповідний фонд України” (1994 р.). Літопис природи є основною формою узагальнення результатів наукових досліджень, головною науковою темою, яка ведеться постійно, а результати досліджень щорічно оформляються у вигляді окремих томів

Геоінформаційна система – це сучасна комп'ютерна технологія, що дає змогу поєднати модельне зображення території (цифрові відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Також під геоінформаційною системою розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами, інакше кажучи, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних

Бурхливе поширення геоінформаційних технологій призвело до того, що сьогодні на українському ринку діє вже понад 150 організацій і фірм, що поширюють програмне забезпечення ГІСпроектів. Серед великого розмаїття ГІС для створення ГІС Природного заповідника "Розточчя”, було вибрано MapInfo, оскільки вона поєднує переваги обробки інформації, якими володіють бази даних (включаючи мову запитів SQL), і наочність карт, схем і графіків. У MapInfo Professional поєднано ефективні засоби аналізу і представлення даних Ця ГІС є найбільш розвиненою, потужною і простою у використанні системою настільної картографії, що дає змогу вирішувати широкий спектр завдань у різних сферах діяльності, а це і обумовило відповідний вибір

Площа ПЗ "Розточчя” становить 2084 гектарів і утворена двома лісництвами: Ставчанським та Верещицьким. Цю територію поділено на 62 квартали, які, своєю чергою, поділено на виділи. Квартально–видільна сітка і стала підосновою для створення ГІС "Розточчя”. Цифрові карти в ній організовано у вигляді шарів. Шари можна уявляти собі як прозорі плівки, розташовані одна над однією. Кожен шар містить певний тип інформації. Наприклад, шар "Контур” – відображає межі лісництва та кварталів. Шар "Ділянки” – містить інформацію про постійні пробні площі. Таке відображення зручне, коли карта складається з багатьох різних об'єктів. До складу ГІС "Розточчя” включено наступні об'єкти: квартально-видільна сітка з нумерацією та межами кварталів і виділів; породний (повидільний) склад насаджень; постійні пробні площі з таксаційними характеристиками; моніторингові маршрути і пункти (фенологічний, орнітологічний, герпетологічний, теріологічний); науково-дослідні об'єкти та ін. Елементами карти є також позначення місць, де існують рідкісні та зникаючі види тварин і рослин. На території заповідника позначено виходи скелястих останців (корінних порід), навкруги яких зростає дещо специфічний рослинний покрив. Надається інформація щодо знаходження окремих видів рослин і тварин, які занесено до Червоної книги України, регіональних (обласних) червоних списків, додатків міжнародних конвенцій, Європейського червоного списку видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі.

Георозподілені дані в MapInfo подаються у вигляді таблиць, які є основною інформаційною одиницею MapInfo. На відміну від звичайного поняття таблиці, в MapInfo вона являє собою шар, прив'язаний до табличної бази даних і по суті відповідає карті. Кожен рядок таблиці бази даних містить інформацію про окремий географічний об'єкт. Кожен стовпець містить значення певного атрибуту. Таке представлення даних дозволяє застосовувати методи ділової графіки для візуалізації таксаційної, статистичної, економічної та іншої просторово-часової інформації. Зокрема, це дає можливість показати на географічних об'єктах діаграми і графіки подібно до того, як це робиться в пакетах ділової графіки або в електронних таблицях. Кожній таблиці може відповідати один шар (карта). Для зображення таблиці (табличних даних) у MapInfo використовують термін список.

Для оброблення інформації використовуються вибірки та SQL-запити. Вибірка – це тимчасова таблиця. Після того, як реалізовано вибірку, можна працювати з нею у вікні "Карти”, побудувати графіки, переглядати в табличному вигляді або використовувати інші засоби аналізу даних. Зведені в єдину інформаційну систему дані значно спрощують проведення аналізу і оброблення даних. Для полегшення роботи користувача створено бібліотеку SQL-запитів. Вони призначені для демонстрації принципів побудови і обробки інформації. Їх легко модифікувати та змінювати, тобто показувати, звідки брати інформацію, змінювати функції та формули. Для отримання результату інколи треба використовувати комбінації запитів. Наприклад, необхідно знайти середній діаметр дерев породи граб на ділянці А. Середній діаметр шукаємо за формулою:, де Dср – середній діаметр, Di – діаметр і-го дерева, n – кількість дерев породи граб на ділянці А. Виконавши запит DcpAllTreeCount, отримуємо таблицю, перша колонка якої містить кількість дерев, а друга – суму всіх діаметрів. Після цього виконуємо запит MiddleD і отримуємо таблицю з середнім діаметром. Використання запитів у роботі з великими об'ємами даних економить час та спрощує завдання обробки інформації. Особливо зручними є можливості роботи із символьним типом даних, оскільки він дуже часто використовується при формуванні таблиць з даними моніторингів флори та фауни.

Отже, у результаті виконаних робіт зі створення ГІС природного заповідника "Розточчя” було отримано такі результати: реалізовано цифрові карти з квартально-видільною сіткою, які є основою для розробленої ГІС; сформовано цифрові карти лісових насаджень з відповідними таксаційними характеристиками; розроблено тематичні цифрові карти з результатами моніторингу флори та фауни ПЗ "Розточчя” для наочності представлення моніторингової інформації; створені схеми розташування науково-дослідних об'єктів для обліку та моніторингу. Всі реалізовані карти є зручними для користування, їх створено за правилами картографії. Для зручності опрацювання інформації, яка міститься в георозподілених базах даних, сформовано бібліотеку відповідних запитів та шаблонів. Створена ГІС природного заповідника "Розточчя” дає можливість подальшого накопичення інформаційних ресурсів та реалізації нових напрямків досліджень. Завдяки створеному інструментарію ГІС можна легко редагувати цифрові карти та додавати нові елементи. Подібні проекти можна використовувати і для інших об'єктів природно-заповідного фонду України.

Використана література:

1. Косик Л.Б., Скобало О.С. Кліматична та фенологічна характеристика природного заповідника "Розточчя"

2. Ткачик В.П., Боднарчук Г.В. Флоронаселення заповідного урочища "Шклівське" (Розточчя) / Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.16

3. А. Бунь, С. Сивній, О. Савчин, О. Стрямець Формування геоінформаційної системи природного заповідника "Розточчя”





Реферат на тему: Клімат, флора та геоінформаційна система природного заповідника “Розточчя” (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.