Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Хвойні рослини на заповідних територіях Волинської та Львівської областей (реферат)

Зміст

1. Хвойні рослини на заповідних територіях Волинської області

2. Хвойні рослини на заповідних територіях м.Львів

3. Хвойні рослини українського Розточчя

Використана література

1. Хвойні рослини на заповідних територіях Волинської області

В Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Волинська область багата на різні природні ресурси з цінними насадженнями сосни звичайної, ялинниками природного походженнями. Тому інвентаризація хвойних рослин в заповідних об'єктах області є актуальним завданням.

Для дослідження використовували методику маршрутного огляду, знайдені види описувались за допомогою визначників.

На території Волинської області розташовуються 348 об'єкти природно-заповідного фонду, що становлять площу у 155456,5 га. Значну частину об'єктів було засновано у 1972-1975 рр., а саме 4 заказники і 137 пам'яток природи, загальною площею 7 тис. га, у 1983 р. було створено Шацький національний природний парк площею 32515 га (у 1999 р. територія збільшилась до 48977 га).

У межах Волинської області 21 об'єкт природно-заповідного комплексу має статус загальнодержавного значення, решта об'єктів – місцевого. Серед категорій природно-заповідного фонду переважають заказники та пам'ятки природи, що становлять 89,7 %, заповідні урочища – 7,8 %, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва менше – лише 3,2 %.

Також до складу фонду входять Черемський природний заповідник, площею 2975,7 га, Шацький національний природний парк – 48977,0 га, та Регіональний ландшафтний парк "Прип'ять – Стохід" – 22628,0 га Серед хвойних рослин природно-заповідного фонду Волинської області переважають такі види: сосна звичайна – Pinus sylvestris L., яка виступає едифікатором, ялина звичайна – Picea excelsa Link., рідко зростає модрина європейська – Larix decidua Mill. Так насадження сосни звичайної 1, 1 а, 2 бонітету трапляються у більшості заповідний об'єктів, а саме у таких заказниках: "Бужанська дача", "Заставненський", "Павлівський", "Бузаки", пам'ятках природи "Урочище Ревні", заповідних урочищах "Мощанська дача", "Дубово-сосновий ліс – 2" та ін. В останньому заповідному об'єкті збереглися сосново-дубові ліси у природному стані.

Віковий аналіз показав, що більшість насаджень 50-100-річного віку, а у заказниках "Мошне", пам'ятках природи "Урочище Ревні", заповідних урочищах "Ківецівська дача – 1", "Ківецівська дача – 6" зростають сосни віком 120-160 років. У пам'ятці природи "Хвойна" існують особини віком 125 років, 3 бонітету, що збереглися у природному стані.

Сосна звичайна – велетень, зростає у селі Губин, віком близько 240 років, охороняється як ботанічна пам'ятка природи. Насадження низькобонітетної сосни спостережено у таких заповідних об'єктах як – "Стохід", "Залазький", "Нуйнівський", "Підрічанський", "Муравище – 1", "Маневицький", "Тельчівський" та ін. Еталонні високобонітетні насадження сосни існують у заказнику "Мощаницький", у заказнику "Літинський" сосново-дубові насадження високого генофонду, 1,2 бонітету, віком 70-100 років. Ділянка соснового лісу – 1,2 має еталонні лісонасіннєві насадження сосни звичайної 1 бонітету. У 1967 р. у заказнику "Ростанський" було створено клонову плантацію високопродуктивного соснового насадження, шляхом використання елітного насіння з 63 областей України. На Волині також існує рідкісне насадження сосни смолянистої у пам'ятці природи "В'язівненська", площею 0,10 га. Соснова культура молодняка віком 25 років існує у заказнику "Радошин".

Також на території Волині було знайдено поодинокі дерева сосни Веймута віком 15 років, та сосни кедрової сибірської віком 125 років, які охороняються як пам'ятки природи. У Шацькому районі існують цікаві пам'ятки природи – "Сосна і дуб – 1" – це дерево сосни звичайної та дуба черешкового, що зрослися однією гілкою в трьох місцях віком 125 років, та "Сосна і дуб – 2" – дерева віком близько 155 років, що приросли одне до одного. У с. Дубечне Старовижівського району росте 200-річна сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), яка охороняється як пам'ятка природи.

Високобонітетна ялина звичайна природного походження збереглася у таких заповідних об'єктах як "Карпилівський", "Богуславський ялинник", "Мозирський", "Карасинський", "Богуславський ялинник" віком 60-70 років. Насадження ялини зростають у заказниках "Павлівський", "Рись", "Маневицький". Природні пам'ятки "Гірницький", "Доманівський", "Кортелійський" охоплюють ялини 1, 1А бонітету, віком близько 70 років, які входять до генофонду Волинської області. Еталонні ялини віком 70-80 років, 1, 1А бонітету зростають у "Городоцькому", "Оконському" та "Чорторийському ялиннику", що охороняються як пам'ятки природи. У селі Добре існує пам'ятка природи "Смерека" – цінне одиноке дерево, віком 125 років.

Рідкісною у Волинській області є модрина європейська. Зростає місцями у заказниках "Бужанівська дача", "Павлівський". У Рожищенському районі існує "Алея модрини", яка охороняється як пам'ятка природи з 1982 р. Також як пам'ятка природи зростає "Модриновий ліс" площею 1,60 га з 1972 року. У Старовижівському районі є пам'ятка природи "Модрина", яка охоплює 9 модрин європейських віком 65 років, висота яких сягає 25 м, а діаметр стовбура 24 см.

Різноманіття хвойних рослин збагачується в основному за рахунок наявних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, яких налічується 11 об'єктів, загальною площею 107,5 га. Найстаріші парки-пам'ятки Любешівський (12,0 га), Горохівський (12,0 га) та Літинський (8,4 га) було створено у 1972 р. На двох останніх об'єктах було виявлено вікові дерева модрини європейської (Larix decidua Mill.) та ялини звичайної (Picea excelsa Link) відповідно, які становлять значну наукову та культурну цінність. Видовий склад хвойних рослин у парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва представлений трьома провідними Роди– Тисові, Соснові, Кипарисові та шістьма родами .

Отже, на території Волинської області розташовано 348 об'єкти природно-заповідного фонду, що становлять площу у 155456,5 га. Серед категорій природно-заповідного фонду переважають заказники та пам'ятки природи, що становлять 89,7 %, заповідні урочища – 7,8 %, парківпам'яток садово-паркового мистецтва менше – лише 3,2 %.

Серед хвойних рослин природно-заповідного фонду Волинської області переважають такі види: сосна звичайна – Pinus sylvestris L., яка виступає едифікатором, ялина звичайна – Picea excelsa Link., рідко зростає модрина європейська – Larix decidua Mill.

Видовий склад хвойних рослин збагачується здебільшого за рахунок наявних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва і представлений трьома провідними Роди– Тисові, Соснові, Кипарисові та шістьма родами.

2. Хвойні рослини на заповідних територіях м.Львів

На території м. Львова функціонують такі важливі заповідні об'єкти як парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення Стрийський парк, Ботанічний сад ЛНУ ім. Івана Франка, Ботанічний сад НЛТУ України та ін. В їх насадженнях зосереджена значна кількість автохтонних та інтродукованих видів деревних рослин, які охороняються на різних рівнях Світовому (Міжнародний союз охорони природи – МСОП), міжнародному (Європейський червоний список, Бернська конвенція), державному (Червона книга України) та регіональному.

Однак за їх межами, в зелених насадженнях міста, обліковано велику кількість цінних і перспективних видів і форм дерев, які заслуговують на індивідуальну охорону. Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради № 495 від 09.10.1984 року найважливіші з них визначено і взято під охорону, як окремі заповідні об'єкти.

Протягом 2010-2011 років проведено облік та дослідження семи таксонів хвойних – об'єктів заповідного фонду міста, які належать до трьох родин, шістьох видів і одної форми.

У процесі дослідження визначено таксономічну приналежність заповідних об'єктів згідно з сучасною номенклатурою. Встановлено місце розташування кожного заповідного об'єкта за сучасними назвами вулиць і площ м. Львова, шляхом виміру віддалі в системі координат. Параметричні показники дерев визначалися за загальноприйнятими методами таксації Діагноз таксонів визначали за комплексом ознак і властивостей, характерних для дерев – об'єктів заповідного фонду. Сучасний стан дерев визначено за даними детального огляду стовбура, крони, пагонів та генеративних органів порівняно з даними аналогічних частин в межах природного ареалу. В основу успішної адаптації досліджуваних деревних рослин покладено такі показники як морозостійкість, посухостійкість, здатність до формування генеративних органів та природне поновлення природним шляхом Запропоновано встановити загальні площі розташування кожного заповідного об'єкта залежно від його морфологічних характеристик та прилеглих територій. Для кожного виду рекомендовано способи використання об'єкта, мотиви заповідання ефективні способи охорони в умовах заходу України.

Характеристика окремих заповідних об'єктів станом на 01.06.2011 року.

Заповідний об'єкт – "ялиця кавказька", розташований у м. Львові по вул. Труша, 19 (пункт 21 Додатку до рішення). Ялиця кавказька, Нордмана (Abies nordmanniana Spach.) належить до родини Соснових (Pinaceae). Росте на газоні у групі дерев сосни чорної, туї велетенської і сосни румелійської на віддалі 1 м від огорожі біля підпірної стінки від вул. Труша. Вік дерева – 110 років, висота основного стовбура – 31 м, діаметр – 82 см, діаметр крони – 16 м. Заповідний об'єкт росте на дещо підвищеній терасі біля житлового будинку на газоні, його стовбур вкритий пагодівочого винограду п'ятилисточкового Ф. Енгельмана. Екземпляр такого віку та розмірів є унікальним для Львова і України. Під наметом ялиці на цьому об'єкті іноді трапляється самосів, що вказує на успішну акліматизацію цього виду в умовах заходу України. Стан заповідного об'єкту задовільний, охорона його здійснюється задовільно, рослина не пошкоджена хворобами і шкідниками. Загальна площа об'єкта на цій ділянці в системі міста становить – 60 м2. З метою формування нормальної крони доцільно провести часткову обрізку гілок сосни чорної, просторово розміщених в напрямку заповідного об'єкта.

Заповідний об'єкт – "Ялиця одноколірна", розташований у м. Львові по вул. Мушака, 54 (пункт 36 Додатку до рішення). Ялиця одноколірна ф. блакитна (Abies concolor 'Violacea') належить до родини Соснових (Pinaceae). Росте заповідний об'єкт на території четвертої міської клінічної лікарні (надалі – лікарні) за 2 м від огорожі з сусіднім землекористувачем. Вік дерева 96 років, висота стовбура 16 м, діаметр – 53 см, діаметр крони – 7 м. У дерева була зламана крона на висоті 13 м і бокова гілка взяла на себе роль лідера, однак центральний стовбур зверху засох і є вірогідність загнивання стовбура. Крону фактично формує лише одна бокова гілка, де ростуть молоді пагони і формується яскрава блакитна хвоя, за якою і визначають належність дерева до декоративної форми – блакитної. Стан дерева можна характеризувати як досить пошкоджений. Пропонуємо обрізати суху частину стовбура та провести заходи захисту дерева від загнивання. Пропонуємо влаштувати огорожу біля дерева, здійснити благоустрій всієї ділянки біля ялиці.

Заповідний об'єкт – "Тсуга канадська", розташований у м. Львові по вул. Мушака, 54 (пункт 33 Додатку до рішення). Тсуга канадська (Tsuga kanadensis Cаrr.) належить до родини Соснових (Pinaceae). Росте заповідний об'єкт у дворі лікарні, дерево розташоване на віддалі 13 м від будинку і за 4 м від внутрішньої дороги на схилі. Вік дерева – 96 років, висота стовбура – 25 м, діаметр – 77 см, діаметр крони – 18 м. Дерево таких розмірів і віку є єдиним у м. Львові. Рясне плодоношення буває один раз на 4-5 років, насіння доброякісне і може бути використане для розмноження виду. Стан об'єкта – задовільний, пошкоджень не спостережено, приріст за висотою і діаметром рівномірний і постійний, що показує нормальний розвиток в умовах міста. Загальна площа для нормального росту і розвитку цього дерева тсуги становить 80 м2. Ділянку пропонуємо огородити та встановити природоохоронні знаки.

Заповідний об'єкт – "Сосна кедрова європейська", розташований у м. Львові по вул. Труша, 24 (пункт 22 Додатку до рішення). Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.) належить до родини Соснових (Pinaceae), роду сосна (Pinus), підроду м'які або однопучкові сосни (Strobus), секції кедрові сосни (Cembra). Росте заповідний об'єкт на прибудинковій території на подвір'ї будинку, біля огорожі з сусіднім будинком. У минулому, поблизу дерева сосни побудували гараж. Він розміщений не лише під кроною дерева, але і у безпосередній близькості від стовбура над кореневою системою. Вік дерева − 75 років, висота стовбура − 16,5 м, діаметр − 32 см, діаметр крони − 8,5 м, віддаль від будинку − 7 м, від гаражу − 3 м. Дерево вступило у генеративний період, однак зібрати насіння неможливо, оскільки недозрілі шишки знищують білки і птахи.

Стан об'єкта задовільний, приріст основних і бокових пагонів добрий, колір хвої відповідає нормі, пошкоджень хворобами і шкідниками не виявлено. Для м. Львова − це єдиний примірник такого віку і розміру. Площа, яка необхідна теоретично для нормального росту і розвитку цього об'єкта становить 120 м2, а враховуючи сучасний стан забудови доцільно відвести 60 м2. Доцільно перенести гараж із зони росту дерева, влаштувати огорожу, встановити аншлаг і відповідні знаки заповідного об'єкта, передати власникам будинку під персональну охорону.

Заповідний об'єкт – "Сосна румелійська", розташований у м. Львові по вул. Труша, 19 (пункт 20 Додатку до рішення). Сосна румелійська (Pinus peuce Gris.) належить до родини Соснових (Pinaceae), роду сосна (Pinus), підроду м'які або однопучкові сосни (Strobus), секції веймутові сосни (Strobus). Росте заповідний об'єкт на газоні у дворі житлового будинку у групі дерев туї велетенської, сосни чорної і ялиці кавказької на віддалі 14 м від огорожі і 15 м від забрукованого подвір'я. Вік дерева – 106 років, висота стовбура – 19 м, діаметр – 70 см, діаметр крони – 14 м. Крона асиметрична внаслідок притінення густою кроною туї велетенської. Заповідний об'єкт щорічно дає доброякісне насіння, яке може бути використане для розмноження. Загальна площа об'єкта на цій ділянці в межах міста становить 50 м2. Охорона об'єкта задовільна, стан добрий. Для формування нормальної крони потрібно проводити догляд за суміжними деревами туї велетенської та сосни чорної. Заповідний об'єкт – "Кипарисовик горохоплодий", розташований у м. Львові по вул. Мушака, 54 (пункт 35 Додатку до рішення). Кипарисовик горохоплодий (Chamaecyparis pisifera Endl.) належить до родини Кипарисові (Cupressaceae). Росте на території лікарні біля сходів на віддалі 11 м від будинку. Вік дерева – 80 років, висота стовбура – 19 м, діаметр – 26 см, діаметр крони – 4 м. У минулому основний стовбур був зламаний і відновився з бокової гілки, яка росте чітко вгору. Крона ажурна, рідка, гілки короткі. Кипарисовик горохоплодий поліпшує екологію міського довкілля, завдяки інтенсивному продукуванню фітонцидів і кисню в атмосферу.

Стан дерева пригнічений, воно притінене кроною тиса ягідного. Наявні пошкодження пагонів і кори, зарослі сучки. Загальна площа для росту екземпляра становить – 30 м2. Для формування крони необхідно обрізати частину гілок тиса ягідного, які ростуть у бік кипарисовика.

Заповідний об'єкт – "Тис ягідний", розташований у м. Львові, по вул. Мушака, 54 (пункт 84 Додатку до рішення). Тис ягідний (Tacus baccata L.) – належить до родини Тисові (Taxaceae). Росте заповідний об'єкт на території лікарні як три окремі екземпляри одного виду: один екземпляр життєвої форми – дерево і два екземпляри життєвої форми – дерево-кущ. Вважаємо за необхідне надати характеристику кожного з них окремо.

Дерево тиса ягідного життєвої форми – дерево, росте перед будинком приміщення лікарні, сформоване з двох окремих стовбурів, які виросли з одного кореня. Росте заповідний об'єкт на віддалі 9 м від будинку лікарні і на 1 м від східців до лікарні. Вік дерева – 96 років, висота стовбура – 19 м, діаметр – 41 см, висота другого стовбура 15 м, діаметр – 31,5 см, загальний діаметр крони – 13 м. Дерево такого віку і розмірів є рідкісним для Львова, регулярно формує життєздатне насіння. Стан заповідного об'єкта – задовільний, дерево не пошкоджене, охорона його забезпечена. Загальна площа об'єкта в системі міста – 80 м2.

Дерево тиса ягідного життєвої форми – дерево-кущ має вік 60 років, висоту стовбура – 5 м, діаметр – 18 см, діаметр крони – 9 м, віддаль від будинку лікарні становить 12 м. Стан пригнічений кроінших дерев, є тріщини кори довжиною до 1 м.

Друге дерево тиса ягідного життєвої форми – дерево-кущ має вік 60 років, висоту стовбура – 5 м, діаметр – 15 см, діаметр крони – 6 м, віддаль від внутрішньої дороги – 5 м. Крона і коренева система двох екземплярів взаємно переплетені, тому площу визначаємо загалом – 50 м2. Стан пригнічений. Ріст і розвиток двох дерев визначається їх положенням у третьому ярусі насадження високих хвойних дерев, тому життєвість їх ослаблена.

Отже, з метою індивідуальної охорони заповідних об'єктів, доцільно: встановити огорожу, охоронні знаки й аншлаги всієї ділянки подвір'я лікарні; провести обрізку сухих гілок, запломбувати пошкодження і тріщини, розпушити ґрунт в зонах кореневих систем.

3. Хвойні рослини українського Розточчя

Українське Розточчя є унікальним регіоном, добре відомим своїми багатими лісорослинними умовами, різноманітним рельєфом, широким спектром гідрографічних, кліматичних та ґрунтових факторів. Завдяки таким умовам на відносно невеликій території зосереджена велика кількість різноманітних типів лісу, що, безперечно, має велику наукову цінність. Особливе значення має той факт, що ряд історичних та природних факторів сприяв тому, що в регіоні росте значна кількість видів лісових деревних порід – екзотів, особливе місце серед яких займають хвойні інтродуценти, які були введені в лісові насадження протягом останніх 100 років.

Хвойні інтродуценти в лісових культурах Українського Розточчя представлені наступними породами: модрина європейська (Larix decidua Mill.), сосна Веймутова (Pinus strobus L.), сосна чорна (австрійска) (Pinus nigra Arn.), сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.), ялина європейська (Picea abies L.), дугласія тисолиста (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko). У лісових насадженнях Українського Розточчя нами виявлено 214 ділянок лісових культур, до складу яких входить модрина європейська. Загальна площа цих лісових насаджень становить 426,6 га. Чистих лісових культур модрини європейської виявлена 31 ділянка, загальною площею 48,1 га. У лісових насадженнях Розточчя модрина європейська росте за Iа, Iб, Iв, Iг класами бонітету.

Насадження, як правило, відзначаються високою повнотою і значними запасами деревини. Зростає модрина європейська як у чистих, так і у змішаних лісових культурах, найчастіше з такими породами, як сосна звичайна, ялина європейська, дуб звичайний, дуб червоний, бук лісовий, клен-явір, клен гостролистий, ясен звичайний. Найвищих класів бонітету модрина європейська досягає, зростаючи в лісових культурах із сосною звичайною, буком лісовим, дубом звичайним, дубом червоним. Середнє значення повноти лісових насаджень, до складу яких входить модрина європейська, становить 0,75, при мінімальному значенні повноти 0,54 і при максимальному – 0,96.

Тривалі дослідження доводять, що в лісових насадженнях дерева модрини європейської, як правило, формують перший ярус і домінують, набагато переважаючи в рості інші породи, а також відзначаються кращими таксаційними показниками, ніж аборигенні види. Наприклад, зростаючи в аналогічних умовах росту (тип лісу С2-г-д-Бк), у змішаному модриново-буковому насадженні у віці 131 року середня висота дерев модрини європейської становить 35 м, а середня висота дерев бука лісового 29 м, при однаковому значенні середнього діаметру 48 см (Львівський ЛПГ, Брюховицьке лісництво, кв. 39, вид. 9).

Порівняння особливостей росту модрини європейської в чистих лісових культурах з аналогічними лісовими культурами аборигенних видів доводить перевищення продуктивності цього цінного інтродуцента над місцевими деревними породами. У більшості випадків, при однакових умовах росту (типи лісу С2-г-б-С, С3-г-д-Бк), сосна звичайна, як і ряд інших аборигенних видів, виявляється не конкурентноздатною порівняно з модриною європейською. У регіоні досліджень виявлено 16 ділянок лісових культур, до складу яких входить сосна Веймутова. Загальна площа цих лісових насаджень становить 28,6 га, з яких 1,6 га – чисті лісові культури цієї породи. У лісових культурах сосна Веймутова росте за I, Iа, Iб класами бонітету. Середнє значення повноти лісових насаджень, у складі яких присутня ця порода, становить 0,60, при мінімальному значенні повноти 0,30 і при максимальному – 0,80. У лісових культурах сосна Веймутова росте з такими породами, як сосна звичайна, ялина європейська, дуб звичайний, дуб червоний. Дослідження насаджень дало змогу встановити, що найвищих значень класів бонітету дана порода досягає зростаючи із сосною звичайною, а також у чистих лісових культурах.

В умовах Розточчя сосна Веймутова, зростаючи в чистих лісових культурах, у віці 66 років досягає середнього значення висоти 28 м та середнього діаметру 40 см, при Iб класі бонітету (Львівський ЛПГ, Завадківське лісницство, кв. 64, вид. 11). У лісових насадженнях регіону виявлено 2 ділянки лісових культур, до складу яких входить сосна чорна. Загальна площа цих змішаних лісових насаджень становить 6,2 га. Сосна чорна зростає із сосною звичайною, буком лісовим, ясенем звичайним і виконує в цих насадженнях роль супутньої породи. На території Українського Розточчя виявлено 42 ділянки лісових культур, до складу яких входить сосна Банкса. Загальна площа цих лісових насаджень становить 94,8 га, з яких 3,2 га – чисті лісові культури даної породи. У умовах, що досліджуються сосна Банкса, зростаючи у змішаних лісових культурах, досягає I класу бонітету. Середня повнота насаджень, куди входить сосна Банкса, становить 0,69, при мінімальному значенні повноти 0,63 і максимальному значенні – 0,88. У лісових культурах сосна Банкса зростає з такими породами, як сосна звичайна і дуб звичайний. В умовах Розточчя сосна Банкса у віці 70 років досягає середніх значень висоти 25 м, а середніх значень діаметру – 34 см, при I класі бонітету (Рава-Руський ДЛГ, Немирівське лісницство, кв. 12, вид. 1). У лісових культурах, що досліджується сосна Банкса виконує роль як головної, так і супутньої породи.

Ялина європейська зростає на 155 ділянках лісових культур, загальною площею 398,1 га, з яких 28,1 га – чисті лісові культури. У регіоні досліджень ця порода досягає I, Iа, Iб, Iв класів бонітету. У змішаних лісових культурах ялина європейська росте з модриною європейською, сосною звичайною, буком лісовим, дубом звичайним. Найвищих класів бонітету ялина європейська досягає, зростаючи в лісових культурах з буком лісовим, а також у чистих лісових культурах. Середня повнота насаджень становить 0,75, при мінімальному значенні повноти 0,45 і максимальному значенні – 0,98. Ялина європейська в лісових насадженнях виконує роль як головної, так і супутньої породи. У цих умовах ялина європейська у віці 39 років досягає середніх значень висоти 27 м і середніх значень діаметру – 26 см, при Iв класі бонітету (Львівський ЛПГ, Завадківське лісництво, кв. 41, вид. 2). У лісових насадженнях Розточчя виявлено 6 ділянок лісових культур, до складу яких входить дугласія тисолиста. Загальна площа цих насаджень становить 14,5 га.

Дугласія тисолиста росте у змішаних лісових культурах з буком лісовим, дубом звичайним, сосною звичайною. Середнє значення повноти лісових насаджень, куди входить дугласія тисолиста, становить 0,77, при мінімальному значенні повноти 0,64 і при максимальному – 0,91. У лісових насадженнях регіону дугласія тисолиста у віці 65 років досягає середньої висоти 30 м і середнього діаметру 50 см (Страдчівський НВЛК, Лелехівське лісництво, кв. 27, вид. 18). У лісових культурах Розточчя дугласія тисолиста виконує роль як головної, так і супутньої породи. Широке використання в лісових культурах порід-інтродуцентів, які за своєю продуктивністю переважають аборигенні види, відзначаються швидкістю росту, довговічністю, стійкістю до несприятливих факторів навколишнього середовища і відповідають вимогам різних сфер народного господарства, є одним з найефективніших методів підвищення продуктивності і покращення якості лісів.

Як правило, насадження, до складу яких входять породи-інтродуценти, є більш стійкими до дії фітошкідників та фітозахворювань, що, разом з високим приростом, підвищує їх загальну продуктивність та цінність. Одночасно з цим, необхідний зважений підхід при використанні інтродуцентів у створенні лісових культур. У лісових культурах Українського Розточчя хвойні інтродуценти збагачують породний склад лісових насаджень, сприяють пришвидшенню динамічним процесам у формуванні та покращенні естетичних властивостей ландшафту.

Широке застосування інтродуцентів є високоефективним напрямком розширення відновлення лісових ресурсів, підвищення продуктивності та захисних властивостей лісів, підняття на якісно вищий рівень їх рекреаційних можливостей, одержання високих кінцевих результатів використання лісових земель регіону.

Використана література:

1. Кучерявий В.П.,. Ціхоцька В.-В.В Хвойні рослини у заповідних об'єктах Волинської області / Науковий вісник, 2004, вип. 14.8

2. Мельник Ю.А., Мельник А.С. Хвойні дерева – заповідні об'єкти Львова / Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.15

3. Гузь М.М., Петрик С.С. Хвойні інтродуценти у лісових культурах українського Розточчя / Науковий вісник, 2003, вип. 13.3 c.191-193





Реферат на тему: Хвойні рослини на заповідних територіях Волинської та Львівської областей (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.