Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Градусні базисні вимірювання на Західній Україні за часів Чехословаччини та Австро-Угорщини (стаття)

Градусні вимірювання минувшини мають визначне значення не лише тому, що вирішували питання форми і розмірів Землі, але й тому, що привели до розвитку геодезичної науки і практики у світі. Невід’ємною частиною цих вимірювань було вимірювання геодезичних базисів. Про вимірювання останніх у Західній Україні за часів Австро-Угорщини і Чехословаччини і йдеться у даній роботі, яка присвячена ювілеям видатних геодезистів патера Йозефа Лісґаніга (1719-l799) та д-ра Роберта Даублебского фон Штернека (1839-1910).

Відомо, що перші базиси в Австро-Угорщині виміряв в рамках градусних вимірювань 1762-1770 pp. патер Йозеф Лісганіг, директор обсерваторії у Відні та майбутній професор університету у Львові. У 1772 р. під його керівництвом були виміряні три базиси для потреб врівноваження тригонометричної мережі в Галичині. Один з цих базисів довжиною 2275,20м виміряли біля Кракова (нині Польща) Ігнац фон Раін (1737-1807?) та Ґеорг Іґнац фон Метцбурґ (1735-l798). Вимірювання виконувались мірничим жезлом довжиною 1 тоаз виробництва фірми "Canivet” (1760 p., Париж, Франція), на який була нанесена довжина одного терезіанського нормального сажня (1,896 м). Нині жезл зберігається в обсерваторії у Відні. Щодо базисів, то вже в XIX ст. геодезисти Австро-Угорщини їх не змогли відшукати. Кінцеві результати градусних вимірювань Й. Лісганіг опублікував в праці „Dimensio graduum Viennensis et Hungarici peracta …”(Відень, 1770) [1,4].

Відступ 1. Лісганіг (Liesganig) Йозеф Ксавер (13.02.1719, Грац, Австрія – 04.03.1799, Львів, Австрія, нині Україна) – видатний геодезист, математик і теолог. Член ордену єзуїтів. Студіював філософію і теологію у Відні. З 1749 р. – патер у Комарно (Словаччина), з 1751 р. – професор математики і астрономії Кошицького університету (Словаччина), з 1753 р. – керівник астрономічної обсерваторії у Відні, з 1773 р. – губернський радник у Львові, з 1776 р. – професор механіки і технології Ліцею у Львові, де викладав також практичну геометрію і заснував першу в місті технічну бібліотеку, яка згодом увійшла до складу університетської.

Після ліквідації ордену єзуїтів (1782), з 29.07.1783 р. – губернський радник з будівництва і метрології. Керував градусними і базисними вимірами на Віденському меридіані та в інших місцях імперії (1759-1768), в т.ч. першими градусними вимірами в Галичині (1772-1774), які виконував разом з Ф.Гюсманном (1741-1806) та І. Раіном (1737-l807?) та на Закарпатті з метою картографування регіону. Разом з відомим астрономом Ф.К. Цахом (1754-l832) виконував астрономічні визначення широт і довгот міст, в т.ч. Львова. Вніс вклад у розвиток метрології в регіоні. Був членом імператорської експедиції, яка досліджувала мінерали і коштовне каміння Татр. Автор праць з геодезії, астрономії і географії. Найвідоміші праці "Dimensio graduum meridianu Vienensi et Hungari” (Відень, 1770) та "Konigreich Galizien und Lodomerien” (Відень, 1824). Його портрет пензля відомого австрійського художника Й.Б. Лампі Ст. знаходиться у Львівській галереї мистецтв. Патер Йозеф Лісганіг добре відомий також в Чехії. У 1759 р. він розпочав в лісочку "Остра Горка” на північній околиці м.Брно – Собєшіце перші тригонометричні вимірювання в Австро-Угорщині, які згодом були поширені на всю територію імперії. Тоді ж він визначив перший тригонометричний пункт на території Чехії і в усій Центральній Європі (не існуюча нині дзвіниця єзуїтської каплиці св. Хреста під горою "Стром”). У 1959 р. цей пункт був відновлений Чехословацькою геодезичною службою як "Пам’ятник 1-му геодезичному пункту”. Пам’ятник має вигляд астрономічного стовпа з природного граніту, на якому закріплена бронзова дошка з чеським надписом „Střed kaple. Prvni trigonometricky bod na územi ČSR, zamĕřeny Dr. J. Liesganigem r. 1759. Nove označeni bodu provedla Geodeticka služba ČSR 200 let po jeho vzniku” ("Центр каплиці. Перший тригонометричний пункт на території ЧСР, виміряний Др. Й. Лісганігом у 1759 р. Нове визначення пункту виконала геодезична служба ЧСР 200 років після його виникнення”). 1987 р, пам’ятник був включений до Державного реєстру культурних пам’яток ЧССР.

Для визначення розмірів першої кадастрової тригонометричної мережі на території Австро-Угорської монархії виміряв Топографічний інститут (ТІ, нім. Topographische Institut, засн. у 1806 p.), а згодом Військово-географічний інститут (ВП, нім. k.u.k. Militär-Geographischen Institut, засн. у 1839 р.) у Відні чотири базиси. Один з них був виміряний у період від 24 серпня до 30 грудня 1818 р. біля Радовця в Буковині (нім. Radautz, нині Rădăuti в Румунії) довжиною 9861,634 м під керівництвом надпоручника ТІ у Відні Алоїза Гавлічека. Для вимірювання використовували новий базисний прилад ВГІ у Відні, який складався з 4-х двохсажньових лінійок і який виготовив у 1810 р. віденський механік Ґерхард Садтлер (Gerhard Sadtler). Цей базис був прив’язаний ланцюгом трикутників до північно-угорської кадастрової тригонометричної мережі, яка включала і Закарпаття. Вдруге базис був виміряний у 1874 p., тоді його довжина становила 9860,953 м. У його вимірюваннях взяв участь офіцер ВГІ у Відні др. Роберт Даублебски фон Штернек [1,2].

Відступ 2. Даублебски, також Даудлебски, Доудлебски, фон Штернек (Daublebsky von Stemeck) Роберт (07.02.1839, м. Прага, Чехія – 02.11.1910, м. Відень, Австрія) – військовий геодезист, астроном і гравіметрист. Чеський шляхтич. Генерал-майор австро-угорської армії (1906). Закінчив Чеське Вище технічне училище у Празі. Від 11.05.1859 р. служив в австрійській армії, зокрема, у 1 пішому полку імператора Франца – Йозефа І, 18 пішому полку великого князя Костянтина, а у період від 09.12.1862 до 01.01.1906 pp. – у Військо-географічному інституті Австрії (від 1867 р. – Австро-Угорщини), де від 12.09.1894 р. очолював астрономічне відділення і астрономічну обсерваторію. Брав участь у австро-італійській війні 1859 p., зокрема, у битвах біля населеннях пунктів Магета (04.06.1859) і Сольфершо (24.06.1859). Як офіцер ВГІ АУ виконував астрономічні і тріангуляційні спостереження 1 і 2 класів, барометричне нівелювання, брав участь у вимірюванні базисів біля м. Хеба в Чехії (1873), м. Радовця на Буковині (1874, нині Румунія) і м. Тернополя (13-28.08.1899), керував астрономічними і тріангуляційними роботами в області Лім, працював керуючим механічних майстерень (1886-89), займався конструюванням рівнемірного поста для цілей точного нівелювання і з метою визначення середнього рівня Адріатичного моря тощо. У 1863 розпочав європейські градусні вимірювання, а у 1882 р. був призначений ц. і к. надзвичайним комісаром при міжнародній комісії у справах європейських градусних вимірювань. Він один з головних авторів ІІІ-го військового картографування імперії (1870-1884), т.з. "Франтішко-Йозефського”. У 1882 р. розпочав також дослідження сили тяжіння Землі на шахті у м. Пршібрамі і в інших місцях Чехії, а у 1883 р. розширив їх на інші регіони Австро-Угорщини, в т. ч. на Галичину і Закарпаття (9-27.08.1892), та інші країни, зокрема, на Баварію, Північну Італію (1891), Берлін, Потсдам і Гамбург (1892), Париж, Гринвіч, Річмонд і Страсбург (1893), Пулково і Москву (1894). Сконструював для цього маятниковий прилад, який застосовувався також за кордоном, в т.ч. в Російській імперії. Ним особисто або під його керівництвом було виміряно 544 гравіметричних пункти. Під його керівництвом були одержані попередні результати тріангуляційних робіт 1 класу і точного нівелювання на всю територію імперії та видані у 1895-1903 pp. V-XX томи „Die astronomisch-geodätischen Arbeiten..” (1894-1906) і І-IV томи „Die Ergebnisse der Triangulierungen…”. Автор більше 40 наукових праць і звітів, які були опубліковані у працях ВГІ АУ „Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes”. Член-кореспондент Імператорської Академії Наук у Відні (1893) і Центрального інституту метеорології і геодинаміки у Відні, doktor honoris causa Геттінгенського університету, ц. і к. Географічного товариства у Відні і Товариства дослідження Землі у Берліні, член Королівського Чеського наукового товариства у Празі і наукового товариства у Христіанії (нині Академія наук, Осло, Норвегія), академій у Римі і Галле, почесний член Імператорського Російського географічного товариства у Санкт-Петербурзі і Імператорського Російського товариства натуралістів у Москві. Кавалер австрійських, прусських, російських, італійських, грецьких і турецьких нагород, медалі Х.А. Котеніуса Німецької академії природознавців „Leopoldina” (1896) тощо.

Після введення в Австро-Угорщині метричної системи мір у 1876 р. були лінійки базисного приладу ВГІ у Відні з 1810р. порівняні у 1893 р. з еталоном метра у Міжнародному бюро мір і ваг (МБМВ) у Парижі – Севре (Франція) та визначена їх довжина у метричній системі мір. У період з 13 по 30 жовтня 1897 р. цим приладом був виміряний базис довжиною 3898,2418 м біля с. Сасове на Закарпатті (табл.1) [1, 3, 5]. Кінцеві пункти базису були прив’язані ВГІ у Відні, а потім також ВГІ у Празі до тріангуляційних пунктів Острий верх та Широкий верх. Весною 1898 р. біля його кінцевих пунктів були побудовані бетонні монументи. Базис був включений в мережу угорської кадастрової тріангуляції, яка вимірювалась у 1857-1864 pp. під керівництвом чеських геодезистів Франтішека Горского (1811 – 1866) та Яна Марека (1834-1900) [l, 3, 5].

Останній базис у Західній Україні, який виміряв ВГІ у Відні, був базис Ходачків (нині Вел. Ходачків) – Настасів біля Тернополя довжиною 4445,4707 м, виміряний у період з 13 по 28 серпня 1899 р. [1, 3, 5]. Кінцеві пункти базису були прив’язані тріангуляцією 3-го класу до тріангуляційних пунктів 2-го класу Довжанка та Кальне, а 30 вересня 1899 р. біля них були побудовані бетонні монументи. У вимірюваннях також взяв участь др. Р. фон Штернек. Що стосується базисного приладу, то після Першої світової війни він був переданий ВГІ у Празі, а нині зберігається в Національному технічному музеї Чеської Республіки [ 1 ].

Таблиця 1

Назва пункту

Клас

Географічні координати

В.н.р.м.

Сучасне місцезнаходження

Згідно каталогу

Сучасна

Широта

Довгота

Feketehegy

Чорна гора

II

48° 08′ 58″

40° 44′ 27″

563 (565)

Виноградівський р-н, на схід від м. Виноградів на території ботанічн. заказника „Чорна гора”

Kakas hegy (Homlocz)

II

48° 03′ 23″

40° 47′ 17″

326

Виноградівський р-н, на Пд.-Сх. від с. Холмовець

Ostri vrh

Китиця

II

48° 15′ 16″

40° 54′ 15″

839 (841)

Іршавський р-н, на Пд.-Сх, від с. Малий Радовець

Siroki vrh

Широки (Широкий верх)

II

48° 04′ 23″

40° 57′ 47″

805 (811)

Хустський р-н, на південь від с. Велятин та Пн.-Зх. від м. Вишкове

Szatmár N.Ö.B.E.P.

II

48° 06′ 45″

40° 47′ 24″

135

Виноградівський р-н, біля с. Сасове

Szatmár S.W.B.E.P.

II

48° 05′ 28″

40° 44′ 54″

132

Виноградівський р-н, біля с. Сасове

Таблиця 2

Назва пункту

Клас

Географічні координати

В.н.р.м.

Сучасне місцезнаходження

Згідно каталогу

Сучасна

Широта

Довгота

Nagy hegy

Велика

II

48° 25′ 13″

40° 25′ 10″

276 (275)

Мукачівський р-н, на Пд.-Сх. від Мукачевого

Beregi nagy hegy

Берегівські вершини

II

48° 1128″

40° 21′ 17″

367 (365)

Берегівський р-н, на Пд.-Сх. від Берегова

У Чехословацькій Республіці був у серпні 1928 р, в рамках міжнародних градусних вимірювань виміряний ВГІ у Празі під керівництвом полковника др. Ладіслава Бенеша (1882-1968) інварними дротами базис біля Мукачевого на Закарпатті (табл. 2) довжиною 9611, 662991 м (вздовж шосе Берегове-Мукачеве). Після закінчення вимірювань на кінцевих пунктах базису були встановлені підвищення висотою 0,85 м, які служили для прив’язки до тріангуляційних пунктів 1-го класу "Nagy hegy” на пд.-сх. від Мукачевого і "Beregi Nagy hegy” на пд.-сх. від Берегового. Крім того, в безпосередній близькості обох пунктів (в напрямі до поля) були побудовані бетонні монументи з штучного граніту, на яких були закріплені металічні дошки з надписами, напр. на північному монументі базису: „Triangulace Československé republiky / Severni konec zakladny / Delka 9600 m / Vojensky zemepisny ustav 1928″ („Тріагуляція Чехословацької Республіки / Північний кінець базису / Військово-географічний інститут 1928″) [ 1, 3 ].

На закінчення відзначимо, що нині пункти базисів Йозефа Лісґаніґа, ВГІ у Відні та ВГІ у Празі в Західній Україні можуть служити не лише як пам’ятки геодезичних робіт XVIII-XX-го століть. Якби їх пощастило відшукати, а це не просте завдання після того як минуло 80-235 років, визначити планово-висотне положення за допомогою технології GPS та включити в одну з європейських супутникових мереж, то одержані результати, при порівнянні з вихідними значеннями, безперечно мали би значення для геодинаміки, а базис біля Мукачевого міг би і нині використовуватись для потреб української топографо-геодезичної служби.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бенеш Ф., Дрбал А., Коцаб М. Йозеф Лісганіґ і Роберт фон Штернек та австро-угорські і чехословацькі вимірювання геодезичних базисів у Західній Україні. – В кн.: ХІІІ Міжнародний науково-технічний симпозіум „Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища, GPS та GIS технології” 9-14 вересня 2008 р., Алушта (Крим) : Збірник матеріалів, г Львів, 2008. – С. 11-23. ýčĕžřú

2. Drbal A., Kocab М. Významný rakouský a český zemĕmĕřič general major Dr. h. c. Robert Daublebsky von Sterneck (ke 170. výroči narozeni a 100. výroči úmrti) // Geodetický a kartografický obzor. – 2009. – № 7. – В друці.

3. Drbal A., Nejedlý V. Zemĕmĕřictvi a katastr na Zakarpatsku v obdobi Rakousko-Uherska a Československa // Geodetický a kartografický obzor. - 2002. – № 10. – S. 189-201.

4. Liesganig J. Dimensio graduum meridiani Vienensis et Hungarici, augustorum jussu et auspiciis suscepta. – Vienna, 1770. – 262 p.

5. Die Tätigkeit des k. u. k. Militärgeographischen Institutes in den letzten 25 Jahren (1881 bis ende 1905) / Vinzenz Haardt von Hartenthurn. – Wien : Militär-Geographischen Institutes, 1907.-611 S.

Александр Дрбал, Карел Радєй, Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут, м. Здіби, Чеська Республіка

Джерело: IV Міжнародна науково-практична конференція "Нові технології в геодезії, землевпорядкуванні та лісовпорядкуванні” 21-22 травня 2009р. м. Ужгород, Україна : Збірник матеріалів, м.Ужгород, 2009





Реферат на тему: Градусні базисні вимірювання на Західній Україні за часів Чехословаччини та Австро-Угорщини (стаття)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.