Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Гідромеліорація в Українських Карпатах (реферат)

Як перетворити перезволожені і заболочені землі, які дають низькі врожаї, у повноцінні, родючі? Це завдання вирішує водно-земельна меліорація. Завдання гідромеліорації досить широкі — це і зрошення засушливих земель, які терплять від нестачі вологи, і осушеня надмірно зволожених. Засушливих земель в Карпатах немає. Правда, в літній період в окремих районах випадає мало дощів, тому останнім часом все ширше запроваджується полив. Осушення земель в Карпатах є основним резервом підвищення їх родючості.

Територія Карпатських областей помережана численними річками. Під час паводків вони розливаються і на тривалий час затоплюють значні площі сільськогосподарських угідь у низинних районах. Надмірне зволоження і заболочування земель спостерігається весною, а в дощові роки — і влітку. Причин цього явища багато. Це і надмірні опади при порівняно невеликому випаровуванні, і відносно незначний рослинний покрив, і близьке залягання водонепроникного шару (40—60 см). Звідси мала водопоглинальна і велика водоутримуюча здатність грунтів на терасах рік і пологих схилах.

Причиною заболочування заплав рік є також води, що затримуються в них і викликають високе стояння грунтових вод.

Надмірному зволоженню сприяють малі уклони річкових терас з одного бону і значні уклони навколишніх схилів — з другого, внаслідок чого стік збільшується до понижених ділянок рельєфу.

В карпатських областях близько 550 тис. га перезволожених земель, або 25% всієї площі сільськогосподарських угідь. Гідромеліорація цих земель має неабияке значення для збільшення орного фонду за рахунок малопродуктивних сінокосів, пасовищ та інших угідь, які систематично затоплюються і таким чином перезволожуються. Орні землі в басейнах цих рік займають 1200 тис. га, що становить близько 30% усієї території і дещо менше 50% площі сільськогосподарських угідь. Згадаємо, що на Україні в цілому орні землі становлять 57% всієї території країни і майже 80% площі сільськогосподарських угідь.

Зараз близько половини надмірно перезволожених земель в зоні Карпат використовується для вирощування сільськогосподарських культур. Але посіви на цих землях вимокають майже кожен третій рік, а в окремі періоди і два-три роки підряд.

Гідромеліоративні роботи в Карпатських областях почалися ще в XIX столітті. Меліоративні системи тоді створювались на невеликих ділянках, великі ж масиви постійно затоплювались і нерідко навіть те, що вдавалось посіяти, гинуло.

Найпрогресивнішим засобом поліпшення перезволожених, важких за механічним окладом грунтів, під якими близько залягає водонепроникний шар, є осушення закритою мережею, з допомогою гончарного дренажу. В минулому застосовувалась переважно відкрита мережа осушення, яка здавалась вигіднішою. Тепер цим способом осушуються лише торфо-болотні грунти, лісові масиви і непридатні для механізованого обробітку землі. Численні капали відкритої мережі охоплюють чимало угідь. На порізаних ними полях ускладнюється обробіток механізмами, важче запроваджувати сівозміни.

Практика переконливо довела перевагу осушення з допомогою гончарного дренажу, який забезпечує сприятливий для росту і розвитку рослин повітряний режим, дає можливість вчасно проводити сівбу, збільшити вегетаційний період і працювати в усі періоди року. Позитивно впливає гончарний дренаж і на родючість грунтів. У Прибалтійських країнах на ділянках, де землі майже повністю осушуються гончарним дренажем, урожайність зернових підвищується на 3—4 ц/га порівняно з ділянками, осушеними відкритою мережею.

Поряд з надмірним зволоженням земель, особливо під час затяжних дощів, бувають і такі періоди, коли опади практично не випадають. Тоді грунти пересихають і урожаї знижуються. Тому поряд з осушенням земель необхідно вдаватися до зрошення.

Як правило, в карпатських областях з квітня по жовтень буває в середньому 30—40 бездощових днів, а ймовірність повторення весняних і літніх засух не менша 10%. Причому до тимчасового висушування грунтів, крім кліматичних факторів, призводять несприятливі гідрологічні умови, а також водно-фізичні властивості самих грунтів.

Досвід показав, що одностороннє й швидке скидання надміру води при осушенні земель не забезпечує оптимальних умов для росту і розвитку рослин. При односторонній дії осушувальної системи неможливо регулювати водний режим грунту, а отже, одержувати високі і сталі врожаї. Якщо весною буває надлишок води, для скидання якої будується зрошувальна мережа, то під час вегетації вона може стати дефіцитною, що звичайно завдає тільки шкоди. Крім того, при швидкому осушенні земель змінюється розподіл стоку вод протягом року, знижується їх дебіт і рівень у засушливу пору. Щорічне скидання величезної, дедалі зростаючої кількості води в канави, а з них — в ріки може викликати порушення рівноваги в природі і, отже, небезпечні наслідки. Ось чому зрошувальні системи треба будувати тільки з подвійним регулюванням водного режиму, яке має забезпечити розв'язання двох завдань — осушення і зволоження земель.

Однозначного оптимального вирішення проблеми двостороннього регулювання водного режиму меліорованих земель нема. Воно залежить від місцевих умов. Один з варіантів — створення підпору води у відкритих каналах і подача її проти течії в густу дренажну мережу. Другий варіант — забір вади з відкритих каналів насосними станціями і полив землі методом дощування.

Поряд з будівництвом необхідної кількості шлюзів-регуляторів важливе значення має створення штучних водосховищ, які б дозволили утримувати на певному рівні грунтові води в засушливий період і служили б джерелом поливу посівів дощувальними установками.

В умовах Карпат для цього можна використовувати водосховища, побудовані для регулювання паводків.

У зволоженні земель ще багато нез'ясованих питань. Перед проектувальниками і вченими-гідромеліораторами ставиться завдання побудувати найбільш досконалі осушувально-зволожувальні системи, які б створювали найкращий водно-повітряний режим грунтів. Коріння рослин потребують постійного притоку повітря. Найкращі умови для їх живлення створюються в грунтах, капіляри яких на 70% заповнені водою і на 30% — повітрям.

Але як домогтися такого співвідношення вологи й повітря в грунті? Саме над вирішенням проблеми водно- повітряного режиму грунту і працюють нині наші вчені- гідрологи. Поліпшення перезволожених і заболочених земель сприятиме кращому використанню водних багатств Карпатського краю.

Дуже важливо вивчити вплив гідромеліорації на природні умови. Необхідно, щоб проектовані меліоративні системи, крім своєї основної ролі, відігравали й іншу, далеко не другорядну роль — позитивно впливали на природні умови навколишньої території.





Реферат на тему: Гідромеліорація в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.