Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Гідрологічна вивченість річок Українських Карпат в радянські часи (реферат)

Рівні води у Тисі систематично спостерігають з 1845 р. У цей час почалося будівництво берегозакріплюючих та захисних споруд. Витрати води в Тисі почали, заміряти значно пізніше: у с. Тячів — з 1900 р., у с. Діловому — з 1931 і у с. Вилку — з 1936 р., а на р. Латориці у м. Чоп — з 1925 р. Рівні води в Дністрі у с. Жванці виміряють з 1848 р., у м. Могилеві та с. Маяку — з 1853 р., а у верхній частині Дністра, у м. Самборі та у с. Заліщиках— з 1850 р.

Витрати води на Дністрі замірялися періодично з 1880 р., а систематично — з 1895 р. у мм. Залісцях, Журавному, Галичі, Нижньому та с. Заліщиках. На окремих його притоках (Стрий, Свіча, Ломниця, Бистриця Надвірнянська) поодинокі заміри витрат води проводились ще наприкінці минулого століття, а систематичні почались приблизно з 1930 р.

В кінці XIX ст. на Дністрі, Тисі та їх притоках у Карпатах налічувалось 10 станцій, які вивчали стік, а до 1939 р. їх було вже 22. Після возз'єднання карпатських областей з Україною сітка гідрологічних постів та станцій різко збільшилась, але в роки Великої Вітчизняної війни на них систематичні спостереження не проводились.

Після закінчення війни гідрометеорологічну сітку швидко відновили, і в наш час у Карпатах працює понад 120 станцій та водопостів. Вивченню стоку води не приділяли належної уваги, тому що таких робіт, як будівництво гідростанцій та інших споруд для використання водних ресурсів, не проводили. Тому до 1940 р. узагальнених даних про стік рік у Карпатах не було. Тільки у 1941 р. Ленінградський державний гідрологічний інститут вперше узагальнив та опублікував дані про стік по дев'яти пунктах. В 1946—1947 рр. колишній Інститут гідрології та гідротехніки АН УРСР опрацював та узагальнив всі розрізнені матеріали спостережень за стоком по 39 пунктах в басейні Дністра. У тому ж інституті у 1958 р. обробили нагромаджені за 10—12 років матеріали спостережень за стоком по 25 пунктах на 12 ріках Закарпатської області. У 1962 р. Г. П. Кубишкін використав дані про стік по 44 пунктах Закарпаття та склав карту стоку для даного району. Така ж карта ізоліній річного стоку була складена ним у 1963 р. для Передкарпаття. Більш повні матеріали гідрологічних досліджень, виконаних на ріках Карпат до 1960 р. Інститутом гідрології та гідротехніки АН УРСР, опубліковані у «Гідрологічних характеристиках для річок УРСР».

Із сказаного вище видно, що спостереження за стоком малих річок у Карпатах проводились лише 12—20 років, а великих (Тиса, Дністер, Стрий) — 30—50 років. На ріках Закарпаття стік вивчався по суті тільки у післявоєнні роки, починаючи з 1946 р., за єдиною програмою Гідрометеослужби СРСР для визначення середніх гідрологічних характеристик.

Питаннями використання водних ресурсів та розробкою заходів боротьби з шкідливим впливом води рік Карпат почали займатися в перші післявоєнні роки. З цією метою Дніпроводгосп МСГ СРСР у 1958 р. на прохання молдавських організацій провів комплексні водногосподарські дослідження басейнів Пруту та Стрию, в тому числі їх верхньої частини, що розташована на території УРСР, та склав схему регулювання і комплексного використання водних ресурсів цих рік.

У басейнах Тиси та Дністра перші водногосподарські дослідження виконані працівниками Укрдіпроводгоспу та Укргідропроекту у 1959—1963 рр.; в результаті була складена схема регулювання та комплексного використання водних ресурсів Карпат.

У зв'язку з розробкою перспективного плану розвитку народного господарства на 1970—1980 рр. вдруге у 1964—1966 рр. співробітники Укрдіпроводгоспу та УкрНДГМІ проаналізували матеріали по вивченню стоку рік Українських Карпат і склали водногосподарський і водний баланс для басейнів рік та областей.

Інші стокоутворюючі фактори у Карпатах також більш постійні та сприяють стійкості стоку, що підтверджується коефіцієнтами варіації стоку, які на ріках Карпат нижче, ніж на рівнинних ріках, та коливаються у межах 0,20—0,40.

Шкідливий вплив води (паводки, руслова та схилова ерозія) спостерігався у Карпатах і в минулі сторіччя. Сельові потоки почали з'являтися головним чином у роки після Великої Вітчизняної війни, під час якої суцільними рубками та вітровалами були оголені круті осипні та зсувні схили.

Комплексні дослідження по вивченню умов виникнення шкідливих явищ (вітровалів, паводків, ерозій та сельових потоків) у Карпатах проводились протягом двох-трьох років, починаючи з 1965 р.





Реферат на тему: Гідрологічна вивченість річок Українських Карпат в радянські часи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.