Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Гідрографія рік Українських Карпат

Що ж являє собою теперішня річкова мережа Українських Карпат? Особливість її полягає в тому, що вона є, так би мовити, колискою основних карпатських рік — Дністра, що впадає в Чорне море, а також Тиси, Пруту і Серету, котрі вливають свої води в Дунай. На території Українських Карпат знаходяться тільки верхів'я цих рік, які становлять всього-на-всього четверту частину всієї довжини кожної з них. Але саме на верхів'я (припадає більше 90% спаду цих рік, а завдяки великій кількості опадів на верхніх ділянках формується найбільша частина стоку.

Верхів'я Дністра, Тиси, Пруту і Серету з їх численними притоками утворюють густу річкову мережу на території Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей. Із загальної кількості рік, що течуть тут, 455 мають довжину понад 10 км, 39 — 50 і більше і 3 — понад 200 км. Крім того, в цих місцях нараховується більше 10 тис. невеличких річок і потоків.

Густота річкової мережі тут досить значна. На 1 км2 у горах припадає від 1 до 1,8 км, а в передгір'ях — 0,5— 0,6 км. По обидва боки головного вододілу Карпат лежать два гідрографічні райони: на північному сході — басейни Дністра, Пруту і Серету, на південному заході — басейн Тиси.

У верхів'ях (на висоті 700—1300 м) глибина врізу річкових долин становить понад 700 м, їх спад на окремих ділянках досягає 100 м/км. В передгір'ях спад рік менший, не такі глибокі й роздроблені і їх долини. Швидкість течії також різна — від 1—1,5 до 3—6 м/сек, а в передгір'ях — від 0,5 до 2—3 м/сек під час паводків. Виходячи з гір і протікаючи далі передгір'ями, ріки поступово набувають характеру рівнинних з широкими долинами і терасоподібними схилами, які легко піддаються деформаціям.

Така загальна гідрографічна характеристика рік Українських Карпат. Проте кожна з них має свої відмінності. Зокрема, ріка Прут бере свій початок на північних схилах Чорногори на висоті 1750 м над рівнем моря. Його довжина (до впадіння в Дунай) — 968 км, а площа водозбору — 28400 км2. У межах України (до кордону з Румунією) течія Пруту становить 225 км, водозбірна площа — 8040 км2. Більша її частина знаходиться на правому березі ріки, звідки витікають основні її притоки — Черемош, Рибниця, Пистинка, Лючка.

В горах долина Пруту вузька і глибока, з крутими, порослими лісом схилами. Русло кам'янисте, порожисте, з водоспадами. Найбільш відомий і мальовничий Яремчанський водоспад. Біля Ділятина Прут повертає на схід і тече в межах Передкарпаття в південно-східному напрямку. До міста Заболотова його правий берег крутий і лісистий, лівий — пологий, вкритий лучними трапами. Водний режим Пруту значною мірою визначають його правобережні притоки. Характеризується він частими паводками, які весною викликаються таненням снігу, влітку і восени — тривалими дощами та зливами.

Таблиця 1 ГІДРОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАРПАТСЬКИХ РІК

Ріка (пункт)

Довжина од витоку, км

Площа водозбору, км2

Середній спад, м/км

Басейн Дністра

Дністер (Галич)

245

18620

2,7

» (Могилів-

Подільський)

685

41000

1,2

» (Чорне море)

1362

72000

0,8

Притоки:

Бистриця Самбірська

78

1147

2,2

Стрий

241

2895

2,1

Свіча

110

1536

4

Сивка

88

800

1,9

Ломниця

125

1522

4,8

Луква

76

362

4

Бистриця

116

2485

4,4

Басейн Пруту

Прут (держкордон)

225

8040

7,2

(Дунай)

968

28400

1,7

Притоки:

Черемош

162

2620

9,1

Рибниця

56

278

13

Бисейн Серету

Серет (держкордон)

126

1623

6,3

» (Дунай)

520

36500

1,6

Милий Серет (притока)

68

565

4

Басейн Тиси

Чорна Тиса

53

563

23

Біла Тиса

35

425

45

Тиса (гирло Боржави)

238

11076

6,5

» (Дунай)

976

157000

1,6

Притоки:

Косівка

43

158

34

Шопурка

41

285

31

Тересва

91

1221

16

Теребля

97

755

10,5

Ріка

94

1145

12

Боржава

112

1450

13

Латориця (держкордон)

159

2735

7

Уж (держкордон)

113

1996

8,5

Вішеу

80

1606

16

Іза

83

1303

11

Черемош утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошів. Свій початок вони беруть на північних схилах Читинських гір і зливаються біля села Устерки на висоті 455 м над рівнем моря. Звідси до села Кути Черемош — типова гірська річка з вузькою глибокою долиною і великим уклоном русла. Завдяки великим витратам води і водоспадам Черемош здобув славу «найенергетичнішої» ріки Карпат. Черемош — єдина з усіх карпатських рік, по якій ще до недавна сплавляли ліс.

Інші і притоки Пруту — Рибниця і Пистинка — витікають з Покутсько-Буковинських Карпат на висоті 600— 1100 м над рівнем моря і несуть свої води в основному пo горбастому Передкарпаттю. Ширина їх долин — 1-1,5 км.

Щоб мати повніше уявлення про гідрографію рік Українських Карпат, наведемо деякі цифрові дані.

Дністер, Прут і Тиса збирають воду з обширної території — понад 30 тис. км2. Густою мережею річок і струмків вони, ніби щупальцями, охоплюють водозбірну площу. Міріади найдрібніших струмочків, що утворилися після дощу чи танення снігу, зливаються в потоки і бурхливі стрімкі ріки. Вони несуть воду з гір, горбів, рівнин — з усього басейну. В Карпатах середньорічний модуль стоку досить різноманітний і найбільше залежить від гірського рельєфу.

На Закарпатті найбільший модуль стоку (35—45 л/сек з 1 км2) припадає на верхів'я Тересви, Шапурки та Мокрянки. В Закарпатській низовині він знижується до 6 л/сек. На протилежних північно-східних схилах Карпат найвищі модулі стоків у верхів'ях Свічі, Ломниці, Бистриці та Пруту. В Придністров'ї вони знижуються до 5 л/сек з 1 км2.

Низькі модулі стоку в рівнинних частинах Українських Карпат є наслідком зменшення опадів і підвищення температури. Кількість води, яку несуть карпатські ріки, кожного року змінюється залежно від метеорологічних умов. Бувають багатоводні і маловодні роки. Про водність рік звичайно судять по середньорічних показниках.

Практичне значення водних багатств у Карпатах знижується внаслідок нерівномірного розподілу річного стоку, що характеризується паводковим режимом. У загальних рисах його розподіл приблизно такий: на весну (березень—квітень) припадає 10—22%, на літо (травень—вересень) — 41—53%, на осінь (жовтень—листопад) — 11—15% і на зиму (грудень—лютий) — 16— 18%. Таким чином, на теплий період року припадає до 85% річного стоку.

Величину мінімального стоку враховують при вирішенні таких питань, як водопостачання, зрошення тощо. На карпатських ріках літній мінімум в 3—5 разів вищий зимового, а модуль мінімального стоку на території Карпат (до 4—4,22 л/сек з 1 км2) набагато більший, ніж в інших районах України.





Реферат на тему: Гідрографія рік Українських Карпат


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.