Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Флора Долини нарцисів. Барпатський біосферний заповідник (стаття)

Долина нарцисів цікава не тільки одним ботанічним об’єктом – нарцисом вузьколистим.

На порівняно невеликій території Долини нарцисів запримічено близько 450 видів вищих рослин. Флора заповідного масиву досить різноманітна за систематичною структурою. Вона об’єднує виші рослини з 52 родин. Найбільш багаті за видовим складом такі, як айстрові, осокові, злаки, розоцвіті, бобові, жовтецеві, ожинові, вербові, орхідні та ін. У географічному плані переважають види євро-азійського та європейського типів ареалу. Вологий і помірно теплий клімат, одноманітний рельєф і рослинність передбачають у складі флори участь трав’яних рослин, характерних для відкритих лучних типів. Наприкінці 60-х років у Долині нарцисів найбільш поширеними були чисті угруповання нарциса разом із злаками та різнотрав’ям. Під дією антропогенних факторів (меліорація, вапнування грунту, внесення мінеральних добрив та ін.) у рослинному покриві відбуваються небажані зміни. Площа угруповань з домінуванням нарциса скорочується. В багатьох місцях спостерігається поширення кущових верб та бур’янів (жовтецю їдкого, щавлю кінського), випадають види, що становлять флористичне ядро ценозів (чемериця Лобеля, пахучий колосок та ін.). Відбувається заболочування або, навпаки, висушування окремих ділянок, що спричинює зниження рівня життєздатності популяцій нарциса та інших рідкісних видів. Сьогодні тут переважають ситнико-нарцисова, нарцисо-різнотравна та нарцисо-злакова асоціації.

На заповідній території, крім нарциса, запримічено ще 13 видів, занесених до Червоної книги: астранція велика, еритроній собачий зуб, білоцвіт весняний, пізньоцвіт осінній, шафран Гейфеля, підсніжник білосніжний та сім видів з родини орхідних. Потребують особливої охорони і такі рідкісні рослини, як плавушник болотний, косарики черепитчасті, чемерник червонуватий та півники сибірські.

Кілька слів про останній вид - півники сибірські. Про них до недавнього часу майже нічого не писалося і не говорилося. Тільки В.І. Комендар у 80-х роках опублікував дані про зростання Iris sibirica в Долині нарцисів.

У Долині нарцисі в збереглася флора, яка, з одного боку, під впливом льодовиків мігрувала з тундри і тайги, з другого – з високогір’я Карпат, теж вкритих у той час льодовиками. З мігрантів тайги найбільш помітним видом, що залишився на низовині Закарпаття, і були півники сибірські. В 70-ті роки майже повністю знищений. Довелося збільшити чисельність особин, що і було зроблено шляхом підсіву насіння, зібраного восени. В результаті проведених робіт на сьогодні у Долині нарцисів нараховується близько 400 екземплярів півників сибірських.

Долина нарцисів має дуже велике значення для вивчення еколого-біологічних особливостей та динаміки відтворення чисельності нарциса в умовах заповідного режиму. Наукові дослідження на її території проводять співробітники кафедри ботаніки Ужгородського національного університету та Карпатського біосферного заповідника.

А як живе, як змінюється з плином часу, по сезонах рослинний світ Долини нарцисів?

…Рання весна. На Хустшині, в долинах рік, вона починається звичайно на початку березня. Тільки-но зійшов сніг, заповідний куточок вкритий талою водою, де-не-де буріють ділянки абсолютно заповідних лук. Проходить тиждень-другий, і похмурий пейзаж оживає: в різних куточках спалахують фіолетові купинки шафрану Гейфеля, а через кілька днів уся долина вкривається суцільним килимом з квітів білоцвіту весняного, який тут панує до початку квітня.

На Закарпатті є кілька видів шафрану, або крокусу. Перша назва (шафран) походить від арабського «заферан», що значить «жовтий». І справді, квітучі рослини приваблюють зір жовто-оранжевим забарвленням приймочок. Друга назва (крокус) від основи «крокс», що в перекладі з грецької означає «нитка», оскільки в квітках крокусів яскраво виділяються стовпчики і приймочки ниткоподібної форми. Що стосується наукової назви, то вона пов’язана з давньогрецьким міфом, за яким квітка виникла з краплини крові Крокоса – друга бога Меркурія. Останній нібито випадково влучив у Крокоса диском. Щоб зберегти пам’ять про Крокоса, боги перетворили краплі його крові в ніжні квітки.

Крокуси відомі ще з давніх часів. Деякі з них використовувалися при виготовленні прянощів та ліків у країнах арабського Сходу, нині шафран має широке використання в медицині, парфумерії і, звичайно, в озелененні як прекрасна декоративна рослина.

У Долині нарцисів трапляється тільки один вид крокусу – шафран Гейфеля. Це найбільш низьке місце зростання його в Карпатському заповіднику. Основні ділянки шафрану поширені у високогір’ї – на полонинах, де рясне цвітіння спостерігається тільки у травні-червні, тобто на два місяці пізніше, ніж у Долині нарцисів. Дивовижно виглядають квітучі килими на фоні досить обширних ділянок снігу, що лежить на схилах гір…

Підсніжник у Карпатах звичайно зростає в листяних лісах, серед кушів і на полянах. Це багаторічна цибулинна рослина, до 1 5-1 8 см заввишки, з ланцетоподібними плоскими листками. Квітки тричленні, в пазухах плівчастих приквітників. Квітконіс підчас цвітіння вдвоє довший від листків. Рослина декоративна. Цибулини містять алкалоїд галантамін, який останнім часом використовують для лікування складних неврологічних захворювань. Перші квіти весни, серед них і підсніжник, найчастіше страждають від «шанувальників природи»…

Білоцвіт весняний – цибулинна рослина з дзвіночкоподібною оцвітиною. Стародавні греки називали цю квітку білою фіалкою. Білоцвіт утворює дві форми з жовтою і зеленою плямкою на пелюстках. Обидві трапляються в Долині нарцисів. Росте білоцвіт також у букових лісах Закарпаття. Далі на схід від Карпат ніде в Україні білоцвіт не зростає. Це декоративна і в той же час лікарська рослина, що містить, як і підсніжник, алкалоїд галантамін.

…Бігла якось собака, спіткнулася і вдарилася головою об землю. Розсердилася і зі злості стала її кусати. Вкусила раз, вкусила вдруге, а після третього разу в землі залишилися зламані ікла. Подумала тоді собака: землі хоч би що, а я і зовсім без зубів можу зостатися. І перестала кусати землю. Коли прийшла Весна і почала розсіювати по землі квіти, бачить – із землі стирчать два собачі ікла. Чого їм пропадати, подумала Весна, і доторкнулась до них чарівною паличкою-веснянкою. І проросли ікла рослинами з чудовими квітками. Так, за легендою, виник еритроній собачий зуб – багаторічна рослина з родини лілійних зі своєрідною яйцеподібно-циліндричною цибулиною, біля основи якої є виводкові цибулини, схожі на ікла собаки. Ось звідки походить дивовижна назва цієї рослини…

У другій половині травня заповідна Долина зачаровує сніжно-білими килимами квітучих нарцисів. Власне, заради цієї рослини і відбувається паломництво в заповідний куток. Фрагментарно серед заростей нарциса видніються високі «свічки» з жовтими та фіолетовими квітками. Це іриси.

Зростають тут і представники прекрасного світу орхідей. Слід зазначити, що всі види родини орхідних підлягають охороні. І не тільки в нашій країні, їх долею стурбовані в усіх куточках планети. Регулярно проводяться міжнародні конгреси, присвячені питанням охорони та дослідження орхідей.

Орхідеї мають важливе наукове значення. В еволюційному відношенні це найбільш досконала група рослин, особливо стосовно способів запилення і зв’язаних з ними дивовижних пристосувань. І, зрозуміло, зникнення будь-якого виду – це неоцінима і невідновна втрата. Багато видів орхідей належить до лікарських рослин.

Найбільш поширеними орхідними в Долині нарцисів є билинець комариний, зозулинці салеповий та блошичний, пальчатокорінники травневий, плямистий та Фукса. Часом трапляється зозулинець рідкоквітковий. Квітучі орхідні вражають своєю граціозністю, дивовижною декоративністю. Цвітіння орхідних у заповідному урочищі закінчується в червні.

Влітку особливо помітні довгі «мечі» косарика черепитчастого з рожевими та пурпурово-фіолетовими квітками, червоноголові конюшини, жовті лядвинці та козельці. Восени пізньоцвіт осінній, відкасники.

Глибоко в ґрунті сховані бульбоцибулини пізньоцвіту. Квітки з дуже довгою трубкою, заглибленою в землю, і шестироздільним відгином оцвітини з шістьма тичинками всередині. Зав’язь також схована в землі, має три стовпчики, маточки яких досягають тичинок. Восени, підчас цвітіння, над землею височать тільки квіти, листків немає. Після запилення мухами, бджолами або метеликами плоди формуються під землею. Рослина відпочиває, «спить» у ґрунті всю зиму. Весною у пізньоцвіту розвиваються листки ланцетно-лінійної форми, стебло видовжується і виштовхує з-під землі на поверхню плід – тригнізду коробочку, в якій до середини літа дозріває темно-буре насіння. Стара бульбоцибулина до цього часу відмирає, а замість неї утворюється нова, і рослина продовжує жити. Ось така дивовижна біологія у квітки осені. Сік пізньоцвіту, особливо бульб, може викликати ураження шкіри. Тому як би не приваблювали нас ці красиві осінні квіти, зривати їх не слід. Краще милуватися ними…





Реферат на тему: Флора Долини нарцисів. Барпатський біосферний заповідник (стаття)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.