Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Екологічна мережа та заповідні території західного регіону України (реферат)

Зміст

1. Фінансування природно-заповідних територій західного регіону України

2. Екологічна мережа західного регіону України

Використана література

1. Фінансування природно-заповідних територій західного регіону України

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) країни, які є основними природними елементами національної екологічної мережі, є одним із пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності в Україні. Повноцінне функціонування об'єктів ПЗФ можливе тільки за дотримання таких підходів – чіткого обліку територій і меж об'єктів природно-заповідного фонду та забезпечення їх належного фінансування.

У сучасних економічних умовах, з поміж багатьох проблем, які виникають при менеджменті об'єктів природно-заповідного фонду країни, чи не найважливішою, є проблема їх фінансування. Незважаючи на широкий спектр можливих джерел фінансування, сучасний стан економічного забезпечення об'єктів природно-заповідного фонду України і впровадження природоохоронних заходів на їх територіях, ще далеко не відповідає реальним потребам й істотно не може вплинути на якісне їх функціонування.

Фінансування заходів щодо природних і біосферних заповідників, національних природних парків та інших об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення, згідно з законом України "Про природно-заповідний фонд України", здійснюється за рахунок державного бюджету України, місцевих бюджетів, власних коштів заповідних об'єктів, позабюджетних і благодійних фондів, цільових екологічних фондів, коштів підприємств, установ і організацій, а також коштів громадян. Для залучення додаткових коштів на економічне забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Кабінет Міністрів України постановою від 28 грудня 2000 року № 1913 затвердив перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду незалежно від їх підпорядкування. Даний перелік платних послуг значно розширив можливості самофінансування об'єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

Основним джерелом цільового фінансування природно-заповідних об'єктів країни і надалі залишається державний бюджет України. Зростання кількості об'єктів ПЗФ та збільшення їх площі призводить і до щорічного збільшення фінансування заповідних територій з державного бюджету України. Якщо витрати з державного бюджету на утримання природних заповідників у 2001 р. становили 5,9 млн. грн., то вже у 2003 р. ці витрати збільшилися у 1,49 раза і становили 8,7 млн. грн. Аналогічне збільшення фінансування з державного бюджету характерне і для біосферних заповідників (у 2003 р. – 4,9 млн. грн., проти 4,2 у 2001 р.), і для національних природних парків (у 2003 р. – 10,1 млн. грн., проти 9,4 у 2001 р.). Загалом, витрати на функціонування перших трьох категорій заповідання країни у 2003 р. збільшились порівняно з 2001 р. на 8164 тис. грн., або у 1,52 раза. Кошти на утримання об'єктів ПЗФ з державного бюджету у 2001 р. становили 71,2 % від загального фінансування, у 2002-69,8 %, а у 2003 р. – 73,5 % загальних витрат на функціонування заповідних територій. Тенденції до зменшення частки фінансування об'єктів ПЗФ з державного бюджету не простежуються у жодній категорії заповідання.

Краще тенденцію збільшення фінансування заповідних об'єктів з державного бюджету України показує показник збільшення витрат на одиницю площі заповідних територій. Якщо, у 2001 р. витрати на 1 га загальної площі ПЗФ становили 16,05 грн., то вже у 2003 р. даний показник становив 23,42 грн. Витрати на одиницю площі земель, наданих установам природно-заповідного фонду у постійне користування, у 2003 році перевищили витрати 2001 р. майже у півтора раза (2003 р. – 45,78 грн., проти 31,13 грн. у 2001 р.). Збільшення фінансування об'єктів ПЗФ західного регіону України з державного бюджету мають ту саму тенденцію, що і у країні загалом. Так, у 2003 р. обсяг фінансування заповідних об'єктів Заходу України перевищив фінансування 2001 р. у 1,59 раза. Частка коштів витрат на утримання об'єктів заповідання західного регіону з державного бюджету практично така сама, як і загалом в Україні, та у 2003 р. становила 73,4 % від загального фінансування.

Найвищий показник збільшення фінансування з державного бюджету на теренах Заходу України у 2003 р. порівняно з 2001 р. характерний для природного заповідника "Медобори", НПП "Сколівські Бескиди" та НПП "Ужанський" і становить, відповідно, 1,89, 1,86 та 1,78 рази. Єдиним заповідним об'єктом, де у 2003 р. фінансування з державного бюджету скорочено на 52,5 тис. грн. порівняно з 2001 р., є національний природний парк "Яворівський".

У 2003 р. все фінансування природного заповідника "Горгани", що на Івано-Франківщині, становили кошти державного бюджету. Значний відсоток бюджетних коштів на функціонування характерний також для Черемського природного заповідника (96,9 %), НПП "Подільські Товтри" (93,4 %) та Карпатського біосферного заповідника (90,4 %). Найменший відсоток бюджетних коштів на утримання заповідних територій характерний для національних природних парків "Яворівський" та "Сколівські Бескиди" і становить відповідно 57,3 та 53,7 %.

Аналіз витрат на утримання об'єктів ПЗФ з державного бюджету в розрізі адміністративних областей показав, що найбільша частка бюджетних коштів притаманна для Хмельницької – 93,4 %, Закарпатської – 82,4 % та Чернівецької областей – 81,0 %. Для заповідних територій Львівщини характерний найменша частка асигнувань з державного бюджету країни, яка у 2001 р. становила менше 50 % всіх витрат, а у 2003 р. – 56 % всіх надходжень. Найбільшу кількість бюджетних надходжень на функціонування отримали заповідні території Закарпатської (4,6 млн. грн.), Івано-Франківської (3,1 млн. грн.) та Львівської (1,8 млн. грн.) областей, де і зосереджено по 3 об'єкти заповідання.

Найвищий показних збільшення надходження коштів з державного бюджету на заповідні об'єкти відзначено у Волинській області. Так, асигнування з держбюджету у 2003 р. перевищили надходження 2001 р. у 2,06 раза. Найнижчий показник зростання надходжень з держбюджету характерний для Хмельницької області – перевищення 2003 р. порівняно з 2001 р. становить 1,12 раза.

Відсоток фінансування з державного бюджету об'єктів природно-заповідного фонду країни, підпорядкованих державному комітету лісового господарства, становить 65,1 % і є найнижчим порівняно з аналогічним показником заповідних територій, підпорядкованих іншим органам державного управління. Натомість, показник зростання бюджетних асигнувань для заповідних об'єктів, підпорядкованих даному комітету, є найвищим, і у 2003 р. збільшився порівняно з 2001 р. у 1,67 раза. Значне зростання держбюджетного фінансування характерне і для заповідних територій міністерства природи (в 1,6 раза порівнюючи 2003 з 2001 роком), якому підпорядковано 9 об'єктів природно-заповідного фонду західного регіону країни. Всі позабюджетні джерела фінансування заходів щодо об'єктів природно-заповідного фонду України у зведених річних статистичних бюлетенях ("Про об'єкти ПЗФ України (Форма 1-заповідники)" та "Довкілля України") подаються як "інші джерела" витрат на утримання заповідних територій. Більш детальний аналіз позабюджетних надходжень можливий тільки на основі річних фінансових звітів природних і біосферних заповідників та національних природних парків країни.

Поряд зі збільшенням фінансування заповідних територій з державного бюджету України збільшуються і витрати на утримання об'єктів заповідання з інших джерел фінансування. Так, у 2003 р. позабюджетне фінансування об'єктів ПЗФ країни становило 8,6 млн. грн., що на 2,3 млн. грн. більше, ніж у 2001 р. Найбільші витрати на утримання заповідних територій у 2003 р. з позабюджетних коштів припадає на національні природні парки – 4648,6 тис. грн., або 54,2 % всіх витрат. Фінансування природних заповідників становить 31,6 %, а біосферних заповідників –14,2 % загальних витрат з інших джерел. Загальна частка позабюджетного фінансування об'єктів природно-заповідного фонду у 2003 р. становила 26,5 % від загальних витрат на утримання заповідних територій.

Порівнюючи позабюджетні витрати на одиницю площі об'єктів ПЗФ країни, необхідно відмітити, що у 2003 р. вони зросли в 1,3 раза порівняно з 2001 р. (8,46 грн. у 2003 р. проти 6,48 грн. у 2001 р.). Незважаючи на тенденцію щорічного збільшення даних витрат, вони все ж таки у 2,8 раза менші, ніж витрати на одиницю заповідної площі загальнодержавного значення з бюджету України.

Позабюджетне фінансування 15-ти заповідних територій Заходу України у 2003 р. становить 4825,4 тис. грн., або 56,2 % загальнодержавних позабюджетних надходжень. Загалом, частка витрат на утримання заповідних об'єктів західного регіону країни з інших джерел становить 26,6 % загальних витрат і є, по суті, аналогічною загальнодержавному рівню даного показника – 26,5 %.

Найвища частка позабюджетного фінансування витрат на утримання заповідних територій у 2003 р. характерна для національних природних парків Сколівські Бескиди, Яворівський, Шацький та Карпатський і становить відповідно 46,3, 42,7, 34,2 та 33,0 % загальних витрат. Необхідно відмітити, що у 2001 р. частка позабюджетних надходжень в національному природному парку Сколівські Бескиди становила 64,5 % загальних коштів на утримання даного заповідного об'єкту, тобто позабюджетні кошти перевищували бюджетні надходження.

Найбільші показники позабюджетних надходжень 2003 р. характерні для НПП "Сколівські Бескиди" – 1034,8 тис. грн., Карпатського НПП – 992,4 тис. грн. та НПП "Синевир" – 537,6 тис. грн. Позабюджетне фінансування Яворівського НПП у 2003 р. у 8,5 раза перевищило фінансування 2001 р. та є найвищим показником зростання позабюджетних надходжень на утримання заповідних територій західного регіону країни.

Переважна частина позабюджетного фінансування заповідних територій надходить від господарської діяльності об'єктів природно-заповідного фонду країни. Так, господарська діяльність національних природних парків спрямована на отримання власних коштів від реалізації ліквідної деревини санітарних рубок та рубок догляду за лісом, реалізації продукції від переробки деревини, продажу сільськогосподарської продукції, продукції побічного користування лісом, розробку лісосік, тощо.

Аналізуючи надходження позабюджетних коштів до національного природного парку "Синевир", як одного з типових національних природних парків Східних Карпат , відзначаємо, що найбільше грошових надходжень у 2001 р. парк отримав від реалізації ліквідної деревини рубок догляду у сумі 240,4 тис. грн. (30,4 % всіх доходів) та від реалізації продукції з переробленої деревини у сумі 84,1 тис. грн. (10,6 % всіх позабюджетних доходів). Незважаючи на те, що НПП "Синевир", як і інші заповідні об'єкти Карпатського регіону, має потужний рекреаційний потенціал, доходи від рекреаційної діяльності становили тільки 3,8 % (30,3 тис. грн.) загальних власних коштів парку. Аналогічна картина надходжень позабюджетних коштів спостерігається й в інших об'єктах природно-заповідного фонду західного регіону країни.

Розглядаючи позабюджетне фінансування об'єктів ПЗФ у розрізі адміністративних областей Заходу України , відзначаємо, що найбільша частка позабюджетних коштів на функціонування заповідних територій у 2003 р. характерний для Львівської – 44,0 %, Волинської – 29,0 % та Івано-Франківської областей – 28,2 % загальних витрат. Найбільші суми позабюджетних надходжень на утримання заповідних об'єктів характерні для Львівської, Івано-Франківської і Закарпатської областей і відповідно становлять – 1382,7, 1227,9 та 970,9 тис. грн.

Незважаючи на те, що позабюджетні надходження на утримання заповідних об'єктів Закарпатської області є досить значними, все ж таки у 2003 р. дані надходження порівняно з 2001 роком зменшились на 53,3 тис. грн. Найвищий показник збільшення позабюджетного фінансування на утримання заповідних територій характерний для Рівненської області, де надходження 2003 р. у 4,26 раза перевищили надходження 2001 р. Чотири об'єкти природно-заповідного фонду західного регіону країни, які підпорядковані державному комітету лісового господарства, отримали 2,13 млн. грн. позабюджетних надходжень, що становить 34,9 % їх загального фінансування 2003 р.. Позабюджетне фінансування дев'ятьох заповідних об'єктів, підпорядкованих Міністерству природи, у 2003 р. становило 2,56 млн. грн. Проте, частка даних коштів є незначною і становить всього 22,7 % загального фінансування.

Щорічне поступове збільшення витрат на утримання об'єктів природно-заповідного фонду як з державного бюджету, так і з позабюджетних коштів вказує на ознаки покращення фінансування заходів із охорони, збереження та розвитку заповідних територій країни. Проте, незважаючи на збільшення фінансування, сучасний стан економічного забезпечення об'єктів природно-заповідного фонду України ще не повністю відповідає реальним потребам їх якісного функціонування.

Подальша робота установ природно-заповідного фонду повинна спрямовуватись на залучення додаткових коштів від розвитку господарської, рекреаційної та туристичної діяльності; налагодження міжнародної співпраці та транскордонного співробітництва; реалізації цільових грантових програм та залучення іноземних інвестицій.

2. Екологічна мережа західного регіону України

Здатність природних екосистем до самовідновлення обумовлює можливість їх тривалого використання. Проте, антропогенний вплив на них, неминуче призводить до трансформації структурних елементів екосистем, і в кінцевому рахунку, до деструктивних змін. Приймаючи на себе нестабільність прилеглої території, природні екосистеми відіграють роль стабілізаторів екологічного балансу. Господарське освоєння цінних природних територій пов'язане, переважно, із їх докорінним перетворенням, а тому має суттєві негативні наслідки для розвитку суспільства.

Основними завданнями загальнодержавної програми з формування екологічної мережі – єдиної територіальної системи, котра включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, території і об'єкти природозаповідного фонду України та інші об'єкти, визначені законодавством країни, є збереження природних екосистем, їх біоресурсного потенціалу, сприяння збалансованому використанню біологічних ресурсів при здійсненні господарської діяльності та забезпечення інтегральної оцінки екологічного стану довкілля. Ключовими аспектами програми є розробка, науковометодологічне обґрунтування та введення в практику діяльності природоохоронних структур об'єктивних нормативних вимог до якості води, ґрунту, повітря, з метою створення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення.

Таким чином, становлення екологічної мережі України є необхідною передумовою формування соціально орієнтованої економіки та забезпечення стійкого розвитку суспільства (див. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 20002015 роки» від 21 вересня 2000 р. № 1989-ІІІ) Відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо дальшого розвитку природнозаповідної справи в Україні» № 838/2005 від 23.05.2005 р. та Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року» № 70-р від 08.02.2006 р., передбачено активізацію робіт з утворення в Україні нових біосферних заповідників. До 2015 року площа національних парків і заповідників України має збільшитись до 10-12% від загальної території країни.

Водночас, протягом 1999-2000 років відбувалось зменшення площі об'єктів природнозаповідного фонду України. На сьогодні вона становить 4,57% території держави, тоді ж як у більшості країн Європи сягає 10-25%. Відзначались також випадки нецільового використання та вилучення земель природно-заповідного фонду, недотримання режимів їх територій та об'єктів, зокрема рекреаційного використання. У західному регіоні України складною є ситуація із збереження об'єктів природнозаповідного фонду на Львівщині. Скорочення площ охоронних територій у 1999 році відбулося у той час, коли Львівська область мала найнижчий показник заповідання у Західній Україні – 5,2% загальної території (для порівняння: в ІваноФранківській області – понад 15%, Закарпатській – понад 12%).

Найпоказовішим є приклад 11 об'єктів природно-заповідного фонду Львівщини загальною площею близько 4000 гектарів, які відповідно до Рішення Львівської обласної ради № 223 від 08.12.1999 р. «Про впорядкування природно-заповідного фонду Львівської області» були вилучені із складу фонду, або ж територія яких зменшилась подекуди на 70%.

Звертає на себе увагу відсутність у багатьох випадках будь-яких експертних оцінок доцільності вилучення або зменшення площі заповідних територій з природно-заповідного фонду Львівщини, та аналізу наслідків зміни статусу цих об'єктів для біотичних систем. Наявні акти інвентаризації щодо доцільності вилучення окремих площ спираються виключно на аналіз санітарного стану деревостану. Водночас, не проводилось жодних досліджень біорізноманітності та структурно-функціональної організації ентомоценозів та наявності видів занесених до Червоної книги України, хоча необхідність у здійсненні комплексної фахової оцінки сучасного стану угруповань різних рядів комах є очевидною. З метою з'ясування сучасного стану ентомоценозів в межах кількох (модельних) об'єктів природо-заповідного фонду Львівщини, частина територій яких була вилучена у 1999 році, протягом вегетаційного сезону 2007 року було проведено дослідження біорізноманітності окремих груп комах із встановленням видового складу червонокнижних та рідкісних видів.

Дослідженнями були охоплені три модельні об'єкти, розташовані у різних фізикогеографічних областях платформенної частини заходу України, а саме: Ландшафтний заказник місцевого значення «Чортова скеля» (Винниківське л-во) у межах Розточчя (фізико-географічний район Винниківська гряда), який є рекреаційною зоною міста Львова. Відповідно до Рішення Львівської обласної ради № 223 від 08.12.1999 р. територія заказника скоротилась на 83 га. Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Діброва» у межах Опілля (фізико-географічний район Ходорівське Опілля), організований з метою охорони, збереження і відтворення цінних видів тварин: лося, козулі, фазана, зайця, тетерука. Ландшафтний заказник місцевого значення «Бориславський» у межах Карпат (фізикогеографічний район верхньодністровські Бескиди), організований з метою збереження, відновлення і відтворення цінних букових і ялицевих лісів природного походження, що мають виключне значення для підтримання загальноекологічного балансу регіону. Відповідно до Рішення Львівської обласної ради № 223 від 08.12.1999 р. теритоія заказника зменшилась з 3878,8 га до 2048,8 га (на 1830 га). Протягом останніх років вирубка лісів на вилучених територіях не припиняється, незважаючи на введений до 2010 року мораторій щодо ялицевобукових насаджень.

За наслідками камеральної обробки даних, отриманих внаслідок польових виїздів на досліджувані території та опрацювання літературних джерел, встановлено видовий список комах, занесених до Червоної Книги України, поширених на території РозточанськоОпільського та Передкарпатського регіонів, який нараховує 51 вид.

У Винниківському лісництві виявлено 6 видів червонокнижних комах. З них, дозорець імператор, сатурнія руда та махаон були зібрані на території заказника «Чортова скеля» лише протягом 2007 року.

Заслуговує уваги знахідка жука-вусача Aromia moschata L., личинка якого розвивається переважно у вербах, а дорослі комахи трапляються на квітах зонтичних рослин. До рідкісних належить вид златки Palmar dives (Guill.), який, ймовірно, знаходиться під загрозою зникнення на заході України. Так, востаннє на території досліджень цей вид був вказаний ще на початку 20 століття. Однією з причин зникнення виду, окрім антропогенного забруднення, можна назвати скорочення місць його оселищ – старих вербняків у долинах річок, і, відповідно відсутність достатньої кормової бази для розвитку личинок. Певний інтерес викликає знахідка грабової вузькотілої златки (Agrilus olivicolor Kies.), яка в межах Розточанського регіону виявлена лише в околицях Львова та у Винниківському лісництві (у Польщі даний вид рекомендований до охорони).

Огляд літературних та колекційних даних щодо фауни джмелів східних околиць Львова (територія, що частково належить Винниківському лісництву) показав, що на початку ХХ століття вона становила 14 видів, з них два – B. mesomelas Gerst. і B. pomorum (Panzer), котрі занесені у Червону книгу України, були вказані саме з території ландшафтного заказника «Чортова Скеля». Однак цьогорічні дослідження даних видів не виявили, а список представників роду Bombus налічує всього 6 видів: Bombus pratorum, B. sylvestris, B. pascuorum, B. terrestris, B. lapidarius, B. rupestris.

Загалом, кількість червонокнижних видів комах Винниківського лісництва, у порівнянні з аналогічною фауною околиць Львова (загалом 37 видів), є доволі незначною. Більшість видів заказника належать до широкопоширених і на території фізико-географічного регіону Розточчя, східною межею якого можна вважати Винниківське лісництво.

На території заказника «Діброва» в околицях м. Ходорова виявлено лише один червонокнижний вид комах бабку красуню-діву. Загалом, територія Ходорівського Опілля залишається слабо вивченою. Протягом усього періоду ентомологічних досліджень на Заході України (понад 150 років), тут було виявлено лише 2 види червонокнижних комах, хоча в цілому, фізико-географічний регіон Опілля є надзвичайно цікавим у природоохоронному плані, адже на всій його території було заеєстровано 23 види комах, занесених до Червоної Книги України.

Окрасою резервату є малий дубовий вусач (Cerambyx scopolii Fussl.), який у деяких країнах Європи (наприклад, у Польщі) взятий під охорону. Без сумніву, цінною з природоохоронної точки зору можна вважати територію заказника «Бориславський», де виявлено 15 видів червонокнижних комах, що становить близько половини червонокнижної фауни Передкарпатського регіону загалом.

Найцікавіші знахідки на території заказника: 1-плероневра хвойна реліктовий вид, єдина його знахідка в Україні околиці м. Дрогобич; фактори загрози: вирубування природних ялицевих лісів; 2-ктир шершнеподібний з Передкарпаття відомий за колекційними матеріалами кінця XIX початку ХХ століть лише з околиць м. Трускавець; фактори загрози антропогенний вплив на луки та узлісся; 3ктенофора святкова в Україні знайдений лише в околицях м. Трускавець та в Канівському заповіднику; фактори загрози санітарні рубки з вирубуванням старих дуплястих дерев. Крім того, ряд видів комах, виявлених в заказниках «Бориславський» та «Чортова скеля», знаходяться під охороною в європейських країнах, або визнані як рідкісні, хоча до Червоної книги України вони не занесені; 4турун зморшкуватий (Carabus intricatus L.) занесений до Європейського Червоного списку тварин і рослин; виявлений в околицях Трускавця та на території Винниківського лісництва; фактори загрози зменшення площ старовікових листяних лісів; 5-турун нерегулярно-ямковий (Carabus irregularis F.) рідкісний вид, виявлений в околицях Трускавця; фактори загрози вирубування корінних букових, ялицевоі смереково-букових лісів, санітарні рубки; 6рябець авринія (Euphydryas aurinia Rott.) перебуває під охороною Бернської конвенції, виявлений в околицях Дрогобича; фактори загрози інтенсивне господарське використання вологих та болотистих лук, меліорація; 7рябець матурна (Euphydryas maturna L.) перебуває під охороною Бернської конвенції, занесений до Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи та Європейського Червоного списку, виявлений в околицях Дрогобича; фактори загрози вирубування та зміна породного стану лісів; 8синявець дамон (Polyommatus damon Den. et Schiff.) – рекомендований до внесення у Червону книгу України, виявлений в урочищі «Чортова скеля»; фактори загрози не з'ясовані.

До цікавих видів златок, виявлених на території заказника, належить евритирея австрійська (Eurythyrea austriaca (L.)), чисельність якої різко скорочується протягом останніх десятиліть внаслідок зникнення місць її оселищ – старих ялицевих лісів. Хоча в ХІХ столітті цей вид неодноразово вказувався з досліджуваної території, остання його знахідка датована серединою ХХ століття

Серед 11 видів джмелів, виявлених у заказнику «Бориславський» (B. barbutellus, B. bohemicus, B. norvegicus, B. sylvestris, B. campestris, B.flavidus, B. hortorum, B. lucorum, B. pratorum, B. hypnorum, B. pascuorum), рідкісним є B. flavidus.

За межами ландшафтного заказника місцевого значення «Бориславський», в околицях міст Борислав, Дрогобич та Трускавець, були зареєстровані наступні червонокнижні види комах: красуня-діва, пахучий стафілін, вусач мускусний, рогохвіст авгур, ктир шершнеподібний, ктенофора святкова, жук-олень, сінниця геро, ведмедиця велика, сатурнія руда, шовкопряд березовий, плероневра хвойна.

Проведено перші еколого-фауністичні дослідження вибраних груп комах на трьох модельних об'єктах природо-заповідного фонду західного регіону України. Встановлено видовий список комах, занесених до Червоної Книги України, поширених як на їх території, так і в межах усього Розточансько-Опільського та Передкарпатського регіонів, який містить 51 вид.

У Винниківському лісництві виявлено 6 видів червонокнижних комах, три з яких відзначені вперше. На території заказника «Діброва» зареєстровано лише один червонокнижний вид – бабку красуню-діву, а в межах заказника «Бориславський» – 15 видів, що становить близько половини червонокнижної фауни Передкарпатського регіону загалом.

Наявність червонокнижних та рідкісних видів слід розглядати як підставу для розробки наукових обґрунтувань та рекомендацій щодо необхідності розширення, зміни статусу та належного використання природоохоронних територій західного регіону України (зокрема в межах досліджених модельних об'єктів), задля збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, як етап формування загальнодержавної екологічної мережі України.

Використана література:

1. Козловський С.О., Геник О.В. Джерела фінансування природно-заповідних територій західного регіону України

2. Яницький Т. П., Годунько Р. Й., Коновалова І. Б. Формування екологічної мережі та збереження ентомоценозів західного регіону України / Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 249-253





Реферат на тему: Екологічна мережа та заповідні території західного регіону України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.