Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Деякі особливості геологічної будови і орографії Українських Карпат (реферат)

Деякі особливості геологічної будови і орографії Українських Карпат

Між фізико-географічними особливостями карпатського гірського утворення, характером поширення рослинного покриву та проявом його захисних функцій існує тісний взаємозв'язок.

Лісові формації, які в гірських умовах Карпат є домінуючим типом рослинності, здатні стримувати виникнення і розвиток стихійних явищ. З одного боку, своїм наметом ліс охороняє грунти від висихання, особливо на крутих схилах, з другого, сприяє нагромадженню та збереженню вологи, необхідної для його життєдіяльних процесів. Лісовий покрив впливає па грунтотворення і поряд з іншими фізико-географічними факторами визначає головний напрямок цього природного процесу. Він створює під своїм наметом сприятливий мікроклімат як для свого росту, так і для розвитку покоління. Завдяки своїй кліматоутворюючій та водоохоронній ролі гірські ліси впливають на клімат суміжних рівнинних малолісових територій, регулюють гідрологічний режим водних артерій.

Порушення природної рівноваги гірських лісів часто призводить до істотного розладнання взаємозв'язку між зовнішніми умовами і рослинним покривом, а це, в свою чергу, до виникнення шкідливих явищ, які завдають великої шкоди народному господарству.

Щоб глибше пізнати суть та важливість захисної ролі гірських лісів Карпат, детальніше зупинимося на природних умовах цього району. Це допоможе нам, з одного боку, з'ясувати особливості поширення і росту лісової рослинності, а з другого, дати відповідну оцінку її захисного впливу. Почнемо розгляд природних умов Карпат з їх орографічної будови і особливостей рельєфу, які її обумовлюють розподіл клімату, грунтів а в зв'язку з цим і рослинності в розрізі вертикальної поясності.

У фізико-географічному відношенні Карпати розділяють на Східні, Західні і Південні. Східні або Лісисті Карпати починаються у верхів'ях річок Дунаєць і Попрад і, простягаючись у південно-східному напрямку, закінчуються Молдово-Ссмиградськими Карпатами. Це найбільш знижена та звужена частина карпатських гір. За даними Л. І. Воропай та М. О. Куниці (1966), Східні Карпати складаються із Східних Бескидів, Українських Карпат і Молдово-Семиградських Карпат. Найвищим гірським хребтом Східних Карпат є Роднянські Альпи з максимальною висотою 2305 м над рівнем моря (П'єтрос).

Українські Карпати займають центральну частину Східних Карпат і простягаються майже на 260 км. їх ширина коливається від 100 до 150 км. За геологічною будовою вони являють собою значно видозмінене продовження Західних Карпат, в яких розвинені три зони геологічних утворень, характерних для молодих складчастих гір: центральна, або ядерна зона (південна), що складається з кристалічних сланців; зовнішня або північна, так звана зона флішу, яка складається з пісковиків, що чергуються з сланцями; внутрішня зона (найвужча) складена вапняками, які утворюють скелясті та урвисті елементи рельєфу. Ядерна або кристалічна зона Українських Карпат внаслідок глибокого поперечного розлому карпатської дуги похована під новішими пухкими наносами. Виходи кристалічних порід є в південно-східній частині Українських Карпат. Відслонення старокристалічних сланців добре виявлене у верхній течії Чорного Черемоша і в Гуцульських Альпах (Г. Запалович, 1889).

Вапняки в Українських Карпатах представлені розпорошеними групами. Як старокристалічні, так і тріасові вапняки відзначаються високою стійкістю проти звітрювання і утворюють на пологих схилах стрімкі скелясті елементи рельєфу (А. Реман, 1895).

На формування високогірного ландшафту Українських Карпат частково вилинув льодовиковий покрив. Особливо він позначився в альпійському та субальпійському поясах Чорногори і Свидовецьких гір.

Взагалі геологічна будова Українських Карпат нескладна. Домінують одноманітні товщі флішу крейдяного і палеогенового віків, утворені переважно крупно і дрібнозернистими пісковиками, що чергуються з глинястими, рідше іноцерамовими і менілітовими сланцями. Прошарки конгломератів і мертелів трапляються рідше. На південь від флішевих Карпат простягається пасмо вулканічних гір, які беруть початок в Чехословаччині, дугоподібно в південно-східному напрямку проходять через Закарпатську низовину і закінчуються в Румунії. Це так звана Вигорлат-Гутинська вулканічна зона.

Широке пасмо флішевих Карпат характеризується неоднаковим складом флішу. Там, де в покладах його переважають сланці, які легше піддаються процесам звітрювання, гори значно нижчі, а схили більш пологі. Іншу категорію являють собою флішеві товщі з незначним вмістом сланців. Основна маса їх представлена покладами пісковиків, які важче піддаються процесам звітрювання. За даними А. Романа (1895), в Східних Карпатах розрізняють два види пісковиків, а саме: ямненські, що відносяться до крейдяної формації і займають глибший позем, і магурські, які належать до третинного періоду й утворюють найвищі хребти Українських Карпат — Чорногору та Свидовець.

Ямненським пісковикам, за Е. Ромером (1904), властива висока компактність і дрібнозернистість. Така кам'яниста маса важко піддається звітрюванню, розтріскується на великі уламки і брили, в яких важко помітити сліди хімічного звітрювання. Магурські пісковики, порівняно з ямненськідми, відзначаються більшою різноманітністю. Здебільшого вони являють собою конгломерати склеєних часток гравію, пісковиків, утворених зернами кварцу різних розмірів; рідше зустрічаються вкраплення кристалічних порід, склеєних кремнієвим або вапняковим матеріалом (В. (Лідерський, 1933 і Е. Ромер, 1904).

Орографічна будова Українських Карпат складна. Тут добре виявлені видовжені гірські масиви, які паралельними хребтами простягаються з північного заходу на південний схід. У поперечному напрямку вони чітко розділяються на менші гірські масиви: притоками Дністра --на північному і Типі па південному макросхилах Карпат,

Своєрідність геологічної будови і орографії окремих гірських хребтів цієї частини Карпат істотно впливає па формування клімату, ґрунтового покриву, гідрологічних умов, а в зв'язку з цим і па поширення тут рослинного покриву.

Використана література:

Чубатий О.В. Захисна роль карпатських лісів. – Ужгород: Карпати, 1968. – 137 с.





Реферат на тему: Деякі особливості геологічної будови і орографії Українських Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.