Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Екологія

Автоматизація розрахунково-касових операцій (на матеріалах АБ “Металург” м. Запоріжжя) (дипломна робота)

АНОТАЦІЯ

Метою даної роботи є організація автоматизації облікових процесів на підприємстві проведена на матеріалах відкритого акціонерного товариства "Електротермометрія”.

В першому розділі роботи обґрунтовано теоретичні аспекти облікового процесу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації. Розглянута концепція побудови інформаційних систем бухгалтерського обліку та нормативно-довідкової інформації.

В другому розділі розглянута економіко-організаційна та фінансово-господарська характеристика підприємства, а також організація обліку, аудиту та аналізу на ньому.

В третьому розділі розглянуто існуючу систему автоматизації на підприємстві а також запропоновано шляхи щодо її вдосконалення.

ANNOTATION

Take Aim a given work be an organization to automations of account processes on the enterprise conducted on material of an open join-stock company "Еlektrotermometrya".

In the first section of work are motivated theoretical aspects of account process in conditions of operation of automatic information handling system. Considered concept of building of information accounting systems and reference data.

In the second section considered economy-organizing and financial and economic feature of enterprise, as well as organization of account, аudit and analysis on him.

In the one third section is considered existing system to automations on the enterprise as well as are offered way comparatively its improvements.


 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………........………..3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ І КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ УКРАЇНИ……………………5

1.1. Правові основи: значення та регламентування проведення розрахунково-касових операцій комерційними банками ………………………………….…………...5

1.2. Загальні вимоги щодо побудови системи автоматизації в комерційних банках………………………………………………………………………………………9

1.3. Методологічні основи автоматизації розрахункових і касових операцій ……..15

1.4. Зарубіжний досвід щодо принципів автоматизації розрахунково-касових операцій …………………………………………………………………………….…....29

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ І КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В АКЦІОНЕРНОМУ БАНКУ "МЕТАЛУРГ” (М. ЗАПОРІЖЖЯ) …………………………………………………………………………...38

2.1. Організаційно-економічна характеристика АБ "Металург”……...……………38

2.2.

2.3. Аналіз існуючої системи автоматизації розрахунково-касових операцій в АБ "Металург” ......……………………………………………………………………41

2.4. Пропозиції з модернізації використання автоматизованих систем управління та проведення розрахунково-касових операцій для АБ "Металург”………….50

2.5. Розрахунок показників економічної ефективності розроблювального проекту автоматизації ……………………………………………………………………...59

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...62

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...……………………………………….…….64

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..66

ВСТУП

В останні роки банківська система нашої країни переживає бурхливий розвиток. Не дивлячись на існуючі недоліки українського законодавства, яке регулює діяльність банків, ситуація невпинно змінюється на краще. Минули часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операціях з валютою та шахрайстві. Сьогодні все більша кількість банків робить ставку на професіоналізм своїх працівників та новітні технології.

Важко уявити собі більш благодатний ґрунт для впровадження нових комп'ютерних технологій, ніж банківська діяльність. В сутності, майже всі завдання, які виникають на протязі роботи банку, достатньо легко піддаються автоматизації. Швидка та безперебійна обробка значних потоків інформації є однією з головних завдань будь-якої великої фінансової організації. У відповідності з цим безперечна необхідність наявності обчислювальної мережі, яка дозволяє обробляти швидкими темпами зростаючі інформаційні потоки. Крім того, саме банки володіють достатніми фінансовими можливостями для використання найсучаснішої техніки. Однак, не слід рахувати, що середній банк готовий витрачати величезні суми коштів на комп'ютеризацію. Банк є передусім фінансовою організацією, яка призначена для отримання прибутку, тому витрати на модернізацію повинні бути співставні з передбачуваною користю від її проведення. У відповідності з світовою практикою, в середньому витрати на комп'ютеризацію складають не менше 17% від загального кошторису річних витрат.

Інтерес до розвитку комп'ютеризованих банківських систем визначається не бажанням витягти миттєву вигоду, а, головним чином, стратегічними інтересами. Як показує практика, інвестиції в такі проекти починають приносити прибутки лише через визначений проміжок часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації

Штамп

системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп'ютерне та телекомунікаційне обладнання та утворення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прямують до здешевлення та прискорення своєї рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі.

Нові технології допомагають банкам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити взаємовідносини з клієнтами та знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться в думці, що нові технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім ідуть банки, а самими останніми їх приймають на озброєння страхові компанії.

Завдання, яке стоїть перед усіма фінансовими організаціями, однакове: інтеграція успадкованих систем в розподілену архітектуру локальних мереж. Девід Стюарт, головний консультант з нових технологій в Global Concepts, вважає, що сьогодні попит на людей, які розуміються на мережах, вищий, ніж будь-коли раніше. За його думкою, в наш час при влаштуванні на роботу в банк перевагу має програміст, а не касир.

Банківські комп'ютерні системи на сьогоднішній день є однією з областей програмного забезпечення, яка найшвидше розвивається. Потрібно відмітити, що банківські системи являють собою "ласий шматочок” для будь-якого виробника комп'ютерів та програмного забезпечення. Тому майже всі великі компанії-розробники комп'ютерних технологій пропонують на цьому ринку системи на базі своїх платформ.

В якості прикладів передових технологій, які використовуються в банківській діяльності, можна назвати бази даних на основі моделі "клієнт - сервер” (характерне використання операційної системи Unix і баз даних Oracle); засоби міжмережевої взаємодії для міжбанківських розрахунків, служби розрахунків, повністю орієнтованих на Internet, або, так звані, віртуальні банки; банківські експертно-аналітичні системи, які використовують принципи штучного інтелекту тощо.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ І КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ

1.1. Нормативно-правові основи: здійснення розрахунково-касових операцій

Правові основи: значення та регламентування проведення розрахунково-касових операцій комерційними банками (ЧОМУ У ЗМІСТІ НАЗВА НЕ СПІВПАДАЄ З НАЗВОЮ У РОЗДІЛІ ?)

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль в забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на макро і мікрорівнях.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, які конститують їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов'язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків – і пасивна, і активна, і надання послуг – неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже – розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплати заробітної плати працівникам, оплату зобов'язань банку перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та надійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, тим кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, оздоровлення фінансового стану, а в кінцевому підсумку – для підвищення життєвого рівня населення.

В організації розрахунково-касових операцій можна виділити три етапи: підготовка організаційних, технічних та технологічних передумов для здійснення платежу; формування та передавання інформації щодо платежу; переказування чи передавання грошей, тобто сам платіж. На першому етапі здійснюються такі дії, як відкриття в банках рахунків для учасників платіжної системи, створення комп'ютерних систем зв'язку, приймання, оброблення обліку та передавання інформації, емісія платіжних карток тощо. На другому етапі виконуються такі операції, як підготовка, забезпечення захисту, передавання банку та перевірка на достовірність інформації, необхідної для здійснення платежу на певних інструментах (носіях). На третьому етапі здійснюється приймання-видавання готівки з рахунків клієнтів, переказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача чи залік взаємної заборгованості.

Засади з організації та проведення розрахунково-касових операцій регламентовані наступними нормативно-правовими актами:

- Закон України "Про банки і банківську діяльність” від 20.03.91 р.;

- Положення "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджене Постановою правління НБУ 24.05.93 р.;

- Положення "Про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, затверджене постановою правління НБУ 13.10.97 р.

- Інструкція № 1 "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 07.07.94 р. № 129, із змінами і доповненнями;

- Інструкція "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 29.03.2001р. № 135, зареєстрована Міністерством юстиції України від 25.04.2001р. за № 368/5559, із змінами і доповненнями;

- Інструкція "Про порядок відкриття і використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 18.12.1998р. № 527.

Перелічені Інструкції є єдиними нормативними документами для всіх банків та установ, які проводять операції з готівкою національної і іноземної валюти, коштовностями та іншими цінностями, операції є проведення безготівкових розрахунків між юридичними та фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності та державними цільовими фондами, бюджетами, міжбанківських та міжнародних розрахунків, розрахунків за товарними та нетоварними операціями.

Національний банк України, якому належить монопольне право випуску в готівковий обіг грошових білетів і монет, здійснює контроль за виконанням установами банків, які проводять операції з готівкою, правил і порядку емісійно-касової роботи, встановлених цією Інструкцією.

Для здійснення емісійно-касових операцій, операцій з іноземною валютою і платіжними документами в іноземній валюті та операцій з коштовностями застосовуються бланки єдиної форми, виготовлені друкарським способом або на комп'ютері, згідно з додатками до цієї Інструкції.

Керівники установ банків повинні приділяти особливу увагу підбору на касову і інкасаторську роботу виключно чесних та надійних працівників. У кожній установі банку на касових і інкасаторських працівників, водіїв заводиться особова справа, в якій знаходяться такі документи: заява про прийняття на роботу, автобіографія, копія наказу про призначення на посаду, виписки з протоколу про прийняття заліку щодо знання цієї Інструкції, фотокартка, договір про матеріальну відповідальність за формами додатків N 7 або N 64, а також характеристика (якщо вона запитувалась) з останнього місця роботи.

Головний бухгалтер установи банку здійснює контроль за своєчасною передачею в касу зразків підписів працівників банку, які мають право підпису касових документів, а також слідкувати за своєчасним вилученням анульованих зразків підписів.

До первинних касових документів, які оформляються за операціями в національній валюті, належать об'ява на внесення готівки, прибутковий касовий ордер, прибутковий ордер, грошовий чек, видатковий касовий ордер, видатковий ордер, повідомлення, заява на переказ готівки та повідомлення на одержання переказу.

Касові документи, на підставі яких здійснюється приймання і видача готівки, оформляються на бланках, визначених цією Інструкцією. Бланки касових документів виготовляються друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Усі обов'язкові реквізити в касових документах мають бути заповнені. Крім обов'язкових реквізитів, касові документи можуть мати й інші реквізити, потрібні для здійснення певних операцій з готівкою.

Електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 № 527 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за №819/3259, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

У випадках, передбачених чинним законодавством, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів - у випадках, передбачених розділом V цієї Інструкції.

Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

1.2. Загальні вимоги щодо побудови системи автоматизації в комерційних банках

Одним з важливих напрямків удосконалювання керування народного господарства є впровадження економіко-математичних моделей і технічних засобів в управлінський процес. Жодна система керування не може обійтися без ЕОМ і іншої техніки. Тому планомірно виробляється технологія автоматизації банківської діяльності. Автоматизація не тільки поліпшує роботу банку, але є органічним елементом цієї роботи.

Автоматизація в банках проводиться в різних формах, у першу чергу створюються системи обробки управлінської інформації. Більш високим рівнем є автоматизована банківська система (АБС), що включає не тільки обробку інформації, але і системи формування управлінських рішень, що охоплюють усі сторони діяльності банку. Автоматизоване рішення задач керування фінансами поліпшує управлінський інструментарій діяльності банку, розкриваючи картину його стану, вивільнюючи резерви і формує напрямки поліпшення фінансового положення, оздоровлення фінансів.

Отже, найголовнішим завданням комп'ютерного департаменту банку найчастіше є вибір найкращого рішення з пропонованих на ринку варіантів банківської системи або вибір стратегії розробки або модернізації існуючої банківської системи.

Для своєчасної і якісної переробки все зростаючих обсягів інформації, що надходить у банки, потрібно застосування все більш досконалих технічних і програмних засобів.

Результатом розвитку програмно-апаратних засобів стало створення автоматизованих банківських систем (АБС). Цілями використання АБС є:

- зменшення часу на проведення операцій і оформлення документів, збільшення пропускної здатності банку;

- скорочення чисельності персоналу, зайнятою малокваліфікованою рутинною роботою;

- поліпшення якості обслуговування клієнтів;

- підвищення кваліфікації банківського персоналу ;

- інтегрування в єдині банківські системи.

На вітчизняному ринку сформувалися класи АБС, кожний з яких має визначених споживачів від починаючих банків, що здійснюють лише обмежений спектр грошових операцій, до ведучих банків, що вийшли на закордонний рівень обсягів і розмаїтості послуг. АБС містить необхідний споживачу набір функцій.

Активно процеси автоматизації банківських технологій стали виявлятися наприкінці 80-х – початку 90-х років. При цьому обчислювальні центри, на яких здійснювалася обробка банківської інформації, уже не могли надати банкам весь спектр послуг, необхідних для зменшення рутинної роботи і для аналізу і прогнозування фінансового стану банків.

Розвиток комп'ютерної техніки й інформаційних технологій дозволили створити більшості банків власні обчислювальні комплекси, на базі яких були автоматизовані основні напрямки банківської діяльності .

Поглиблення процесу автоматизації функціонування банківських і інших фінансових структур супроводжується удосконалюванням технології банківських операцій і підвищенням рівнів їхньої керованості. Сучасні інформаційні технології дозволяють координувати діяльність підрозділів банків, розширити міжбанківські зв'язки, комплексно вирішувати проблеми аналізу банківської діяльності. Автоматизація інформаційних і інших технологій банку сприяють поліпшенню якості обслуговування шляхом створення автоматизованих робочих місць (АРМ) для фахівців усіх рівнів. В автоматизації банківських технологій знаходять місце як прості програмні продукти, що дозволяють заповнювати тільки кілька вихідних форм для звітності, так і досить інтелектуальні комплекси, що вирішують задачі керування банком. У першому випадку це традиційні системи керування базами даних (СУБД), у другому –адаптовані західні комплекси, що є останнім досягненням світової банківської думки.

Основна відмінність вітчизняної банківської інфраструктури інформаційних технологій від закордонної, з погляду комп'ютерних платформ, ‑ більш високий ступінь їхньої однорідності. Під комп'ютерною банківською платформою розуміється програмно-технічне оснащення рішення банківських задач на базі новітніх інформаційних, що включає в себе конкретну методологію ведення банківської справи на визначеному професійному рівні. Використання таких платформ, у першу чергу, характерно для малих і середніх банків.

Вибір банками тих чи інших систем автоматизації зв'язаний із співвідношенням: ціна – надійність – продуктивність. Для великих банків фактор ціни не має вирішального значення. Великі банки, що мають різнорідний комп'ютерний парк, вирішують проблему власної мережної інтеграції. Проблема ускладнюється при необхідності підтримувати високошвидкісний обмін даними між філіями, із клієнтами, з іншими банками. У цьому зв'язку банкам приходиться планувати не тільки технічне оснащення, але і всю системну інфраструктуру інформаційної технології.

Під інфраструктурою розуміється сукупність, співвідношення і змістовне наповнення окремих складових процесу автоматизації банківських технологій.

В інфраструктурі, крім концептуальних підходів, варто виділити п'ять складових: інформаційних забезпечень, технічне оснащення, програмні засоби, системи зв'язку і комунікації, системи зв'язку, захисту і надійності.

Склад інформаційного забезпечення, його організація визначаються, насамперед, складом задач. До найбільш традиційних задач, розв'язуваним будь-яким банком, відноситься розрахунково-касова діяльність. Автоматизація тільки цієї діяльності може вирішити основні проблеми сьогоднішнього дня. При такому підході банківська технологія будується на програмному продукті "Операційний день банку” (ОДБ), а впроваджуваний комплекс задач дозволяє співробітникам проводити аналіз діяльності банку за будь-який попередній проміжок часу. Однак, навіть необхідність мати електронні копії банківських платіжних документів вимагає наявності ряду додаткових програмних продуктів, що мають традиційні назви "Каса”, "Платіжні доручення” і інші.

Вимоги до складної банківської системи істотно залежать від обсягу операцій, виконуваних банком. Метою є створення банківської системи, яка б забезпечила персонал і клієнтів банку необхідними видами послуг, за умови, що витрати на утворення та експлуатацію не перевищують доходів від впровадження банківської системи.

Отже, для вибору банківської системи необхідно враховувати наступні основні принципи:

Вартість банківської системи. Тут потрібно звернути увагу на вибір обчислювальної платформи, мережевого обладнання та програмного забезпечення. Не менш важлива і вартість обслуговування та супроводження системи. Важливо враховувати стандартні платформи та кількість незалежних постачальників і програмного забезпечення. Очевидно, що конкуренція постачальників збільшує шанси знайти найбільш дешеве рішення

Окупність - для комерційного банку важливо витрачати мінімум засобів, але скупий платить двічі. Мінімізація засобів повинна сполучатися з надійністю, продуктивністю системи. Розраховується строк окупності системи. Зараз відбувається впровадження технології пластикових карт. Термін її окупності - 2-5 років. Термін окупності розраховується на підставі кількості карт і кількості операцій, вироблених по картах.

Можливість масштабування. У випадку зростання банку вартість модернізації за умов невдалого вибору різко зростає. Необхідно, щоб обрана обчислювальна платформа допускала поступове нарощування ресурсів у тих частинах системи, де це потрібно.

Надійність - функціонування комерційного банку забезпечується за рахунок рішення задач у короткий термін. Це досягається за допомогою надійних технічних засобів, роботою програмних засобів і використання сучасних технологій для розробки програмного забезпечення. Придбані засоби, повинні мати сертифікат, а програмні продукти - ліцензію.

Відмови окремих елементів банківської системи не повинні призводити до повного виходу її з ладу. Крім того, необхідно забезпечити високу ефективність роботи банківської системи в умовах дестабілізуючих факторів (наприклад, перешкод у лініях зв'язку або помилкових дій персоналу банку).

Використання існуючих ресурсів. Від ефективності використання комп'ютерів, які вже має банк, мереж та каналів зв'язку істотно залежать витрати на побудування банківської системи.

Гнучкість - має на увазі легку адаптацію системи до всіх змін вимог до неї, до нових функцій, що вводяться. Наприклад, із уведенням нового плану рахунків система повинна була забезпечити безболісний перехід, що досягається через модульність системи, систему гнучких звітів.

Системна інтеграція – об'єднання різнорідного устаткування і програмного забезпечення для рішення конкретних задач:

- вертикальна інтеграція – об'єднання комп'ютерів одного виробника;

- горизонтальна інтеграція – об'єднання частин комп'ютерів різних виробників.

Безпека - міри забезпечення схоронності комерційної інформації:

- розвиток структур доступу до різних підсистем;

- регламентація роботи із системою;

використання спеціального устаткування, шифрів.

Наявність системи захисту інформації. Безпека даних є одним з головних вимог до банківської системи. Повинна буди передбачена як стабільність роботи при неправильних діях персоналу, так і спеціалізовані системи захисту від навмисного взлому банківської системи з корисливими чи іншими намірами. На сьогоднішній день безпека банківської системи дуже важлива, що потрібно розглянути це питання докладніше. Система захисту та безпеки інформації в банківській системі передбачає наявність:

1). Засоби фізичного обмеження доступу до комп'ютерів банківської системи (ідентифікаційні картки, з'ємні блокуючі пристрої і т.п.);

2). Надання повноважень, привілеїв і прав доступу до банківської системи на рівні окремого користувача (співробітника або клієнту банку);

3). Засоби централізованого виявлення несанкціонованих спроб доступу проникнути до ресурсів банківської системи, які дають можливість своєчасно застосувати відповідні заходи;

4). Захист даних за умов передачі їх по каналах зв'язку (особливо актуально при використанні відкритих каналів зв'язку, наприклад, мережі Internet). Тут можливе використання "цифрового електронного підпису” та інших криптографічних методів.

Дружність - система повинна бути простою, зручною для освоєння, вивчення, використання.

Засоби:

- використання меню, підказок,

наявність системи виправлення помилок.

Наявність засобів відновлення за умов виходу з ладу. В банківській системі повинні бути передбачені засоби прогнозу, фіксації та локалізації різноманітних нештатних ситуацій і відмов роботи обладнання (таких як: перевантаження та ушкодження каналів зв'язку; перевантаження пристроїв зовнішньої пам'яті; порушення цілісності бази даних; спроб несанкціонованого доступу і т. ін.).

Можливість адаптації до змін фінансового законодавства або структури банку.

Можливість працювати в режимі реального часу. В теперішній час системи типу OLTP (On-line Transaction Processing) стають все більш розповсюджувані при утворенні банківських систем. Впровадження систем OLTP потребує від банку дуже великих інвестицій, але переваги таких систем з рештою виправдовують усі витрати.

Відповідність міжнародним стандартам - для передачі інформації в систему міжнародних розрахунків SWIFT використовуються стандартні структури інформації.

1.3. Методологічні основи автоматизації розрахункових і касових операцій

Розрахункові та касові операції належать до основних і найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для виконання цих операцій завжди насамперед застосовується обчислювальна техніка. Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої – автоматизувати проведення (виконання) розрахункових і касових операцій, їх облік, контроль і складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів та балансових рахунках банку.

Згідно з призначенням такої підсистеми виконуються її функції: відкриття особових рахунків. Їх перегляд, доповнення й коригування, введення і обробка первинних платіжних документів, формування довідкової фінансової інформації про стан особових рахунків через такі процедури, як блокування особового рахунку на установлений термін, вилучення закритих рахунків, перепризначення відповідального виконавця, котрий веде особовий рахунок, виконання операцій з визначення зміни залишків коштів на особових і балансових рахунках.

Особовий рахунок являє собою аналітичний реєстр бухгалтерського обліку руху грошових коштів у банку, правила виконання операцій з якими задаються нормативними документами Національного банку України. Номер особового рахунку включає в себе чотиризначний код балансового рахунку (АААА), ключовий розряд (В) і не більш ніж дев'ять знаків аналітичного рахунку (ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ). Тобто номер особового рахунку може мати такий вигляд: АААВЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. Типове значення сегмента (Е) включає в себе характеристику контрагента – один знак, порядковий номер рахунку контрагента (клієнта) – два знаки і код клієнта – шість знаків.

У коді балансового рахунку перший знак задає клас, перші два – розділ і три – групу рахунку. Він є обов'язковою складовою номера особового рахунку. Це дає змогу отримувати суму оборотів та залишків на балансових рахунках за даними особових рахунків, що стосуються даного балансового рахунку.

Для автоматизації розрахункових і касових операцій і контролю за їх здійсненням в інтегрованих банківських системах створюють автоматизовані робочі місця (АРМ): операціоніста, контролера, технолога, бухгалтера, спеціаліста валютного відділу, касира, кредитного інспектора, керівника (відділу, банку), адміністратора бази даних. Кожне з перелічених АРМ має різний набір функцій, різний рівень доступу до бази даних. В інтерфейсах адміністратора бази даних (БД) і головного бухгалтера передбачено найповніший перелік функцій. Так, адміністратор використовує додаткові можливості щодо перезакріплення особових рахунків за відповідальними виконавцями, формування пробного балансу і т. ін., а головний бухгалтер має в своєму розпорядженні найповніший перелік лише власних функцій: відкриття, закриття та вилучення особових рахунків, внесення змін до їх реквізитів тощо.

Інформаційну базу розрахунково-касових операцій утворює сукупність певним чином структурованої (як документи чи файли) інформації, використовуваної під час виконання завдань підсистеми. Усю наявну інформаційну базу поділяють на зовнішню та внутрішню.

Зовнішня інформаційна база – це сукупність вхідних повідомлень – документів чи файлів, що надходять від клієнтів даного банку, інших комерційних банків, державних структур, різних юридичних чи фізичних осіб. До них належать платіжні доручення, грошові чеки, векселі, меморіальні ордери, оголошення про внесення готівки, касовий план, реєстри платіжних документів тощо, файли платіжних доручень, що надходять від інших банків через систему міжбанківських електронних платежів НБУ (СЕП), систему міжнародних електронних платежів (SWIFT) та від клієнтів банку через підсистему "Клієнт - банк”.

Внутрішня інформаційна система як сукупність даних на машинних носіях, використовуваних для виконання завдань з обліку і контролю розрахунково-касових операцій, містить у собі файли з довідковою, оперативною та архівною інформацією. До файлів довідкової інформації належать довідники клієнтів банку, банків, балансових рахунків і операцій з грошовими коштами, довідники каси (довідник про складання форм 747 і 748 звітності, а також довідник касових символів).

Файли оперативної інформації протягом робочого дня формуються або на підставі вхідних повідомлень, які надходять операціоністу у вигляді паперових чи електронних (по мережі) документів, або під час обробки оперативної інформації.

Архівні файли – це файли результативної інформації, сформовані після складання балансу та записані в архів. За допомогою файлів додаткової, оперативної та архівної інформації виконуються завдання з обліку та контролю розрахункових і касових операцій.

Автоматизація розрахункових операцій виконується за допомогою програмного комплексу операційного дня банку (ОДБ), який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках. Залежно від конструктивних характеристик програмного комплексу ОДБ автоматизація проведення розрахункових операцій їх обліку і контролю здійснюється в національній валюті та валюті інших країн в одному або в двох окремих ОДБ. У більшості програмних пакетів ОДБ передбачається, що головними виконавцями автоматизації розрахункових операцій є операціоністи, контролери, технологи. Для них у відповідній банківській системі створюються відповідні АРМ (робоче місце контролера є не в усіх банках). Конкретний перелік операцій для кожного АРМ залежить від запровадженого технічного процесу, наявності технічних засобів, обсягу документообороту тощо. Потрібно зауважити, що деякі роботи жорстко прив'язані до виконавців.

При автоматизації розрахункових операцій в банківських установах вирізняють операції введення первинних платіжних документів – ППД – та формування відповідних файлів ППД і, власне, розрахункові операції, тобто операції оплати, які приводять до зміни залишків і оборотів на відповідних особових і балансових рахунках.

Одна з поширених технологій автоматизованого виконання розрахункових операцій передбачає, що перші операції виконуються на АРМ операціоністів або операторів з підімкненням АРМ контролера, а другі операції виконуються, як правило, на АРМ технолога. За такої технології на АРМ операціоніста, оператора і контролера не можна змінити стан рахунків. Він може бути змінений лише з АРМ технолога. При цьому операції введення даних їх обробки розділені в часі, що дає можливість управляти в банку протягом операційного дня процесом оплати та рухом коштів.

Інша технологія передбачає, що операціоніст виконує не тільки ввід даних і формування файлів ППД, а і в інтерактивному режимі проводить їх обробку. Тобто він має безпосередній доступ до всіх даних особового рахунку і виконує операції оплати.

Технологічний процес автоматизації розрахункових операцій здійснюється за допомогою програм, які об'єднані в модуль під назвою "Особові рахунки”. Цей модуль перед його запуском налагоджують, виконуючи такі дії:

– визначають кориговані параметри особових рахунків, такі як термін зберігання закритих особових рахунків, надання дозволу на коригування вхідних залишків на особових рахунках і т.ін.;

– установлюють повноваження стосовно допуску співробітників банку до особових рахунків;

– визначають типи особових рахунків, необхідних для податкової адміністрації;

– закріплюють за особовими рахунками процентні ставки.

Базовою функцією під час автоматизації розрахункових операцій є відкриття нових особових рахунків. Виконує її головний бухгалтер або за його дорученням провідний технолог через меню системи ОДБ. Увійшовши до пункту меню "Особові рахунки”, переходять до пункту "Особові рахунки”, переходять до пункту "Відкриття особових рахунків”. При цьому зазначають (задають) такі реквізити: тип особового рахунку, який вибирається з переліку, що відкрився за допомогою функціональної клавіші; рівень секретності рахунку, що задається обмеженням доступу до нього; від валюти рахунку, який вибирається курсором з вісвітленого на екрані переліку; реєстраційний номер клієнта банку; номер балансового рахунку; номер балансового рахунку клієнта; назва особового рахунку, дата відкриття; підстава для відкриття рахунку; тип особового рахунку для податкової адміністрації; ознаки звітності; ознаки для розрахунку платежів за розрахунково-касове обслуговування; код відповідального виконавця, операціоніста; нарахування процентів на залишки.

Супроводження особових рахунків виконується на робочих місцях відповідальних виконавців-операціоністів і технолога. Крім відповідальних виконавців доступ до особових рахунків з різними повноваженнями мають працівники





Реферат на тему: Автоматизація розрахунково-касових операцій (на матеріалах АБ “Металург” м. Запоріжжя) (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.