Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Державне регулювання

Торгово-промислові палати та союзи підприємців у зовнішньоекономічній діяльності (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Торгово-промислові палати у регулюванні ЗЕД.. 4

2. Союзи підприємців як чинник розвитку ЗЕД.. 7

3. Рада експортерів України. 10

Висновки. 13

Список використаної літератури. 14


Вступ

Розвитку й регулюванню ЗЕД сприяють різноманітні недержавні і напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об'єднання експортерів, імпортерів, інвестиційні фонди і т.д.

Крім державних регуляторів зобов'язань, що виникають із зовнішньоекономічних угод, існує також цілий ряд недержавних регуляторів, заснованих на торговельних порядках.

Найбільш важливими з них є:

1. Принципи міжнародних комерційних контрактів, розроблені й опубліковані в 1994 р. УНІДРУА (Міжнародний інститут по уніфікації приватного права).

2. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів - ИНКОТЕРМС, розроблені Міжнародною торговельною палатою (у ред. 1990 р. і 2000 р.). У цей час ІНКОТЕРМС містить 13 торговельних термінів і правила їхнього трактування.

Крім міжнародних торговельних порядків, певна роль у системі недержавного регулювання зовнішньоекономічних угод належить правилам, які визначаються попередньою практикою взаємин сторін даної угоди.

До форм недержавного регулювання зовнішньоекономічних угод варто віднести також судову й арбітражну практику, типові документи, а також типові контракти, розроблені відповідними галузевими асоціація торговців певного виду товарів.

Торгово-промислові палати - це комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв'язків з партнерами зарубіжних країн. Вони є юридичними особами, які діють на принципах повного комерційного розрахунку та самофінансування. Торгово-промислові палати надають цільові інформаційні послуги.


1. Торгово-промислові палати у регулюванні ЗЕД

Економічний розвиток суспільства сприяв розвитку торгово-промислових палат як важливих центрів ділової активності у більшості країн світу. Вони стали ефективним засобом взаємовигідної співпраці в загальній системі світової економіки. Саме цим у своїй роботі керується Київська торгово-промислова палата, яка на сьогодні є одним з найнадійніших ділових партнерів для будь-якого підприємства чи організації у Києві та й усій Україні.

Особливо корисною взаємодія з нашою Палатою може бути у галузі міжнародного співробітництва та зовнішньоекономічної діяльності, спрямованої на розвиток економічних, науково-технічних та торговельних зв'язків українських підприємств-членів Київської ТПП з зарубіжними діловими колами.

На сьогоднішній день географія міжнародного співробітництва Палати є достатньо широкою. Підписано 45 угод про співробітництво. Палату постійно відвідують закордонні делегації, які перебувають у Києві.

З метою встановлення прямих зв'язків між українськими підприємцями і представниками зарубіжних ділових кіл проводяться зустрічі, переговори, семінари, конференції та інші міжнародні заходи як в Україні, так і за кордоном. Налагоджено і підтримується конструктивне співробітництво з багатьма зарубіжними посольствами та торговими місіями в Україні, а також посольствами та торговими місіями України за кордоном.

Усі ці зв'язки мають на меті, перш за все, сприяння розвитку міжнародного співробітництва членів Київської ТПП, розвиток експорту та залучення інвестицій в економіку міста.

Розширюється і вдосконалюється інформаційно-аналітична діяльність Палати, що сприяє накопиченню, систематизації, аналізу та поширенню ділової комерційної інформації про вітчизняні та зарубіжні ринки, потенційні можливості українських та зарубіжних фірм, організацій і установ.

Важливою складовою роботи Палати є організація спеціалізованих та універсальних виставок, а також презентацій українських та закордонних фірм. Вони сприяють популяризації продукції вітчизняного виробника, встановленню ділових контактів з українськими та зарубіжними партнерами.

Працюючи в інтересах розвитку взаємовигідних зв'язків на внутрішньому і зовнішньому ринках, враховуючи реалії сьогодення, Київська ТПП діяла і діє заради розвитку ділової активності на теренах регіону та за його межами.

У перші роки незалежності нашої держави підприємства і організації різних форм власності отримали право на зовнішньоекономічну діяльність. Аби досягти успіху в нових економічних умовах, їм не вистачало досвіду, конкретних знань, достовірної інформації про зміни в кон'юнктурі ринку, правової підтримки. В той же час в арсеналі ТПП накопичився значний досвід проведення експертиз, сертифікації, консультувань з питань зовнішньоекономічної діяльності, діяла гнучка система реагування на запити підприємців.

Виникли об‘єктивні умови для вдосконалення системи ТПП України. 18 травня 1995 року відбувся перший з‘їзд Торгово-промислової палати України. Було взято курс на утворення регіональних торгово-промислових палат. Керуючись рішенням Президії ТПП України загальні збори засновників постановили створити на правонаступницьких засадах Київську торгово-промислову палату, яка почала своє функціонування з 1 червня 1995 року. Зараз в системі ТПП України 28 регіональних палат.

Сьогодні Київська ТПП – надійна опора підприємництва столичного регіону. За цей час Палата набула авторитету у вітчизняному та зарубіжному діловому світі. Спектр її діяльності дуже широкий і спрямований на встановлення ділових контактів між українськими й зарубіжними підприємницькими колами, освоєння нових форм співробітництва, участь у здійсненні міжнародних програм та проведення ділових зустрічей, бізнес-місій, конференцій та презентацій.

Географія міжнародного співробітництва Палати постійно поширюється. Підписано і діє біля 40 угод про співробітництво з палатами, розташованими на всіх континентах. Київську ТПП постійно відвідують зарубіжні делегації, що перебувають у Києві. Налагоджено і підтримується конструктивне співробітництво з багатьма зарубіжними посольствами та торговими місіями в Україні, а також посольствами та торговими місіями України за кордоном. Усі ці зв‘язки мають на меті, перш за все, сприяти розвитку міжнародного співробітництва членів Палати, зростанню експорту та залученню інвестицій в економіку міста.

Київська торгово-промислова палата на сьогодні є одним з найнадійніших ділових партнерів для будь-якого підприємства чи організації як у Києві, так і на теренах усій України. Палата побудувала систему менеджменту якості та отримала міжнародний сертифікат МС ISO 9001:2000.

Серед основних послуг, які надає Київська ТПП - проведення експертиз, контроль якості та комплектності товарів, визначення їхньої вартості, видача сертифікатів походження, декларування зовнішньоторговельних вантажів, проведення національних і міжнародних виставок. Київська торгово-промислова палата свої дії послідовно спрямовує на розвиток ділового потенціалу Києва, сприяє його перетворенню у діловий та фінансовий центр, здатний посісти гідне місце серед європейських міст.

Працюючи в інтересах розвитку взаємовигідних зв‘язків на внутрішньому і зовнішньому ринках, враховуючи реалії сьогодення, Палата діяла і діє заради розвитку ділової активності у столичному регіоні та за його межами.

2. Союзи підприємців як чинник розвитку ЗЕД

Український Союз Промисловців і Підприємцців (УСПП) як суб'єкт недержавного регулювання ЗЕД спрямовує максимум зусиль на підтримку процесів інтеграції України як країни з перехідною ринковою економікою до європейської спільноти. Головним завданням Союз вважає максимальну адаптацію національної економіки до стандартів Світової організації торгівлі і збалансований вступ до неї. Процес надання Україні статусу країни з ринковою економікою успішно завершився у 2006 році, що надало зовнішньоекономічним стосункам додаткового поштовху.

За 15 років діяльності УСПП досяг значних успіхів у налагодженні зовнішньоекономічних стосунків. Укладено 85 угод про співробітництво і партнерство, у тому числі з організаціями промисловців і підприємців Аргентини, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Великої Британії, Вірменії, В'єтнаму, Данії, Ізраїлю, Іспанії, Казахстану, Китаю, Кореї, Латвії, Литви, Мексики, Польщі, Південно-Африканської Республіки, Росії, Тунісу, Туркменістану, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Чилі, Японії. Усі договори є активно дійовими, оскільки контакти бізнесменів постійно розширюються, з'являються нові перспективні проекти та напрямки.

Першою міжнародною угодою, укладеною УСПП 5 жовтня 1992 року, був Договір про всебічне співробітництво з Російським союзом промисловців і підприємців (РСПП). Багаторічна співпраця та ефективна взаємодія між структурними підрозділами обох організацій, конкретними підприємствами двох країн зробили УСПП і РСПП, без перебільшення, рушійними силами українсько-російського торговельно-економічного співробітництва.

Свідченням цьому може бути ініціатива обох Союзів щодо створення Ради з інвестицій УСПП-РСПП у 2005 році. Ця структура має відігравати роль консультативного органу, який сприятиме інтенсифікації процесу залучення інвестицій, пошуку оптимальних фінансових рішень для компаній-інвесторів, визначення перешкод та напрацювання найбільш ефективних шляхів їхнього подолання. За результатами роботи Рада готуватиме пропозиції, які виноситимуться на розгляд урядів України та Росії. Рада УСПП-РСПП включає провідних представників промислового, фінансово-інвестиційного, банківського, страхового, нафтогазового та інших секторів України та Росії.

Створено інвестиційну раду „Україна – Казахстан” між УСПП та Торгово-промисловою палатою Казахстану. Нині УСПП відпрацьовує можливості створення інвестиційних рад з Литвою та Італією.

Для координації зусиль, спрямованих на розширення можливостей вітчизняних виробників, збільшення їх експортного потенціалу та зміцнення конкурентоспроможності на міжнародних ринках, УСПП підписав Угоду про співробітництво з Міністерством закордонних справ України.

УСПП має мережу своїх представництв у багатьох країнах світу – Німеччині, Польщі, Чехії, Данії, Угорщині, Китаї, Нідерландах, США, на Кіпрі. Членами УСПП є іноземні фірми та спільні підприємства.

Союз плідно співпрацює з представництвами закордонних і міжнародних фондів, агенцій, центрів в Україні, в тому числі з ЄБРР, МВФ, ТАСIС, Бюро представника німецької економіки тощо. Укладено Угоду про співробітництво з представництвом Світового банку в Україні.

Налагоджені сталі контакти з спорідненими організаціями промисловців, підприємців, роботодавців більш ніж 100 країн. УСПП є активним партнером ЮНІДО, Європейського ділового конгресу, Центральноєвропейської ініціативи, Організації чорноморського економічного співробітництва тощо.

УСПП є членом та одним із засновників Міжнародного конгресу промисловців і підприємців – громадської організації, що була створена в 1992 році і об'єднує національні організації промисловців і підприємців 23 країн, серед яких всі країни СНД, Балтії, Центральної та Східної Європи, Китай. Президент УСПП Анатолій Кінах є першим віце-президентом МКПП.

Упродовж року УСПП організовує в середньому 30 візитів українських делегацій за кордон та приймає стільки ж іноземних делегацій в Україні. До програми візитів включаються бізнес-форуми, круглі столи, індивідуальні зустрічі та переговори. Союз бере активну участь у формуванні бізнес-делегацій під час офіційних візитів Президента України та урядових делегацій за кордон. Створення нових спільних підприємств, угоди про інвестиційну співпрацю, контракти з експортно-імпортних операцій, співробітництво в інформаційній сфері, обміні досвідом – ось підсумки численних бізнес-форумів.

Промисловці і підприємці переконані, що всі ініціативи у сфері міжнародної політики України повинні мати економічне наповнення. Новим етапом міжнародної діяльності УСПП є залучення своїх представників до роботи міжурядових комісій з питань співробітництва – постійно діючого органу, який представляє Кабінет міністрів України в його відносинах з урядами інших країн. Комісії розробляють пропозиції, спрямовані на розвиток взаємовигідних двосторонніх відносин, розширення торговельно-економічного, науково-технічного співробітництва з країною-партнером.


3. Рада експортерів України

Раду експортерів було утворено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 253 від 22.02.1999 року. Створення цієї громадської організації на шляху входження України у Європейське Співтовариство було необхідним та нагальним. Про це свідчить як світовий, так і український досвід функціонування аналогічних об‘єднань.

Об'єднання товаровиробників та підприємців в союзи, асоціації тощо з різними організаційними формами об'єднання широко поширено в світі. Процес створення об'єднань активізувався на світовому ринку у 80-і роки. Цьому сприяло: жорсткість антимонопольного законодавства, підвищення ролі нецінової конкуренції, поява нових форм регулювання ринку на державно-монополістичній основі тощо. В середині 90-х років офіційно діяло більш як 500 експортних, імпортних і міжнародних об'єднань, що функціонують, як правило, у вигляді картелів.

Експортні об'єднання об'єднують національних підприємців. Вони діють, як правило, цілеспрямовано на конкретних ринках і створювались з метою обходу антимонопольного законодавства. Відповідно до існуючого практично в усіх розвинених країнах законодавства, фірми, що бажають об'єднати свої зусилля на зовнішніх ринках, не піддаються антимонопольному переслідуванню.

Такі об'єднання реєструються як виключно експортні. Ціллю таких об'єднань є стимулювання експортної діяльності.

Імпортні об'єднання створюються великими імпортерами як правило для закупівлі товарів в значних обсягах, що дозволяє уторговувати умови постачання, розрахунків, рівень цін, відмовлятися від послуг торгових посередників тощо. В імпортні об'єднання у ряді випадків об'єднуються підприємства роздрібної торгівлі та імпортери сировини для здійснення централізованих закупівель. Іноді імпортні асоціації створюються для усунення конкуренції між імпортерами своєї країни.

Міжнародні об'єднання створюються підприємцями з декількох країн з метою контролю за експортом, імпортом та іншими зовнішньоекономічними операціями з окремими товарами на світовому ринку.

Аналіз досвіду роботи таких об‘єднань Російської Федерації показує, що там створено і функціонує біля 20 об'єднань, які представляють фактично всі галузі господарства РФ. Цей процес набув розвитку в Росії на початку 90-х років і продовжується по теперішній час. Логічним продовженням розвитку цього процесу стало утворення в 1996р. в Росії "Ради галузевих об'єднань виробників та експортерів", в яку делегували своїх представників фактично всі галузеві об'єднання російських виробників та експортерів, федеральні органи влади, банки, провідні інститути. За своєю суттю і завданнями, Рада українських експортерів при КМ корелює з російською "Радою галузевих об'єднань виробників та експортерів".

Процес створення українських галузевих об‘єднань експортерів було ініційовано в 1996р. Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України і було підтримано іншими міністерствами Україні. Об'єднання заснували на добровільних засадах провідні українські товаровиробники та експортери. Об‘єднання створювалися з тих чи інших причин. Так, наприклад, однією з перших було створено "Раду українських виробників та експортерів кам'яного вугілля". Її було засновано в 1996р. провідними українськими вугільними підприємствами, на частку яких за останні роки приходиться до 80-90 відсотків експорту кам'яного вугілля з України. Основною задачею цього об‘єднання було, в умовах відміни спецекспорту і реєстрації експортних контрактів, через взаємодію між собою та з органами виконавчої влади, створити умови по запобіганню недобросовісної конкуренції серед українських експортерів та недопущення втрати існуючих експортних ринків. Аналіз обсягів, структури, рівня цін при експорті кам‘яного вугілля за період 97 – 98 рр. свідчить про ефективність діяльність такого об‘єднання.

За період 96-97рр. в Україні було створено та функціонували наступні об'єднання: Рада українських виробників та експортерів кам'яного вугілля; Рада українських виробників та експортерів чорних металів; Асоціація "Рада українських постачальників та переробників нафти, імпортерів та експортерів нафтопродуктів"; Рада українських виробніків і експортерів кольорових металів; Національна асоціація виробників цукру України; Координаційна Рада українських експортерів залізорудної продукції; Українська асоціація виробників феросплавів; Всеукраїнська Асоціація працівників нафтопродуктозабезпечення. На даний час деякі з цих об‘єднань не функціонують взагалі, але процес створення не припинився. Так наприклад в серпні 99р. було створено "Українську асоціацію металобрухту”. Аналіз діяльності об'єднань галузевих експортерів свідчить, що їх створення сприяє виробленню і проведенню узгодженої політики по експортно - імпортним операціям, сприяє участі галузевих об'єднань в роботі міжнародних організацій

На жаль, через відсутність до останнього моменту в Україні централізованого обліку таких об‘єднань, було неможливим дати точну кількість останніх. Сьогодні Державний інформаційний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків вже формує Реєстр асоціацій, союзів та об'єднань України. Рада експортерів має сприяти формуванню експортної політики України, підвищенню експортно-імпортного потенціалу, розвитку добросовісної конкуренції серед українських експортерів, забезпечити оперативну взаємодію підприємців із законодавчими і виконавчими органами держави, захист державних інтересів та інтересів українських як експортерів так і імпортерів на зовнішніх ринках.


Висновки

З недержавних організацій найбільший вплив на розвиток і здійснення ЗЕД роблять торгово-промислові палати. Торгово-промислова палата є недержавною некомерційною громадською організацією, що поєднує підприємства й підприємців, вона є юридичною особою, вона створюється з метою сприяння розвитку економіки країни, її інтегруванню у світову господарську систему, формуванню сучасно промислової й торговельної інфраструктури; всесвітньому розвитку всіх видів підприємництва, торговельних і науково-технічних зв'язків із закордонними країнами.

Торгово-промислові палати виконують наступні завдання:

· надання допомоги підприємцям і підприємствам,

· організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності й з державою,

· сприяння розвитку системи утворення й підготовки кадрів для підприємницької діяльності,

· надання підприємцям, їхнім об'єднанням, союзам, асоціаціям інформаційних послуг,

· сприяння розвитку експорту товарів і послуг, надання технічної допомоги суб'єктам підприємницької діяльності в проведенні операцій на зовнішньому ринку,

· вживання заходів до недопущення й перетинання несумлінної конкуренції, неділового партнерства,

· сприяння регулюванню споровши, що виникають між підприємствами, підприємцями,

· надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземних фірм і організацій.


Список використаної літератури

1. Багрова І. Міжнародна економічна діяльність України : Навчальний посібник/ Інна Багрова, Оксана Гетьман, Валерій Власюк, За ред. Інни Багрової; Дніпропетровський ун-т економіки і права. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -380 с.

2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств : Навчальний посібник/ Ю. Г. Козак, Н. С. Логвінова, І. Ю. Сіваченко та ін.; Мін-во освіти і науки України, Одеський державний економічний ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -791 с.

3. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : Навч. посібник/ Олександр Кириченко,. -3-тє вид. перероб. і доп.. -К.: Знання-Прес, 2002. -382 с.

4. Лугінін О. Статистика національної економіки та світового господарства : Навчальний посібник/ Олег Лугінін, Сергей Фомішін,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова, Міжнародний ун-т бізнесу і права. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -501 с.

5. Лук'яненко, Дмитро Григорович Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності : Навчальний посібник/ Дмитро Лук'яненко,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. -К.: КНЕУ, 2005. -203 с.

6. Передрій О. Міжнародні економічні відносини : Навчальний посібник/ Олександр Передрій,; М-во освіти і науки України, Закарпатський держ. ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -273 с.

7. Черевань В. Міжнародна економічна діяльність : Навч. посібник для студ. вузів/ Володимир Черевань, Анатолій Рум'янцев, Лариса Романенко,; М-во освіти України. -К.: Слово, 2003. -278 с.





Реферат на тему: Торгово-промислові палати та союзи підприємців у зовнішньоекономічній діяльності (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.