Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Державне регулювання

Технологічне та інформаційне забезпечення Єдиної автоматизованої інформаційної системи державної митної служби України (реферат)

ЗМІСТ

1. ЗАПИТАНННЯ……………………………………………………………………………..2

2. ЗВ'ЯЗУВАНННЯ ТАБЛИЦЬ У РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗАХ ДАНИХ. ВИДИ ЗВ”ЯЗКУ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ. ЦІЛІСТНІСТЬ ЗВ'ЯЗКІВ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЇЇ КОНТРОЛЮ У БАЗАХ ДАНИХ……………………………………………………………………………………...3

3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ У РАЗІ ПЕРЕМІЩЕННЯ ЇХ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ЗА ДОПОМОГОЮ «ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ ОБРОБКИ ТА АНАЛІЗУ ЦІНОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ» ……………………..…10

4. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ ДМСУ…………………..……14

1. ЗАПИТАННЯ

Розділ 1. Основи технологічного та інформаційного забезпечення Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ.

Завдання 8: Зв'язування таблиць у реляційних базах даних. Види зв'язку та їх характеристики. Цілістність зв'язків та основні принципи її контролю у базах даних.

Розділ 2. Функціонування та експлуатація Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ.

Завдання 8: Технодогія визначення митної вартості товарів у разі переміщення їх через митний кордон України за допомогою "Інформаційно-пошукової системи обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів. Що переміщуються через митний кордон України”

Додаткове питання: Принципи організації електронної пошти ДМСУ

2. ЗВ'ЯЗУВАНННЯ ТАБЛИЦЬ У РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗАХ ДАНИХ. ВИДИ ЗВ'ЯЗКУ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ. ЦІЛІСТНІСТЬ ЗВ'ЯЗКІВ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЇЇ КОНТРОЛЮ У БАЗАХ ДАНИХ

В Access зв'ок – це посилання між двома таблицями, яке показує, як співставлені дані в цих таблицях. При створенні зв'язку ми вказуємо програмі Access, які поля двох таблиць містять одні і ті ж дані. Наприклад, можна створити зв'язок між таблицею Співробітники і таблицею Дані про заробітну плату за допомогою поля Табельний номер, яке є в кожній з цих таблиць. Зазвичай одне з полів, яке бере участь у зв'язку, являється первинним ключом своєї таблиці. Обидва поля повинні містити дані одного типа. Немодливо створити зв'язок між полем лічильника однієї таблиці і текстовим полем іншої, оскільки вони містять різні типи даних.

В реляційних базах даних існує три способи для завдання зв'язків між таблицями. Таблиці можуть мати зв'язки типу «один-до-одного», «один-до-багатьох» і «багато-до-багатьох». Програма Access 97 прямо підтримує тільки два перших типи зв'язків, але зв'язок типу «багато-до-багатьох» можна створити непрямим шляхом. Для цього структура бази створюється таким чином, щоб група таблиць, послідовно зв'язаних відносинами «один-до-багатьох», імітувала б пари таблиць, зв'язаних відношенням «багато-до-багатьох».

Основними поняттями реляційних баз даних є поняття головна таблиця і підлеглі таблиці, що зв'язані з головною. Наприклад, можна створити зв'язок між таблицею Клієнти і таблицею Замовлення. Цей зв'язок визначає, якими клієнтами які товари були замовлені. У цьому випадку таблиця Клієнти є головною таблицею, а таблиця Замовлення — підлеглою. Іноді підлеглу таблицю називають «чужою» (foreign) таблицею. Зв'язуючи дві таблиці, ми виключаємо необхідність збереження зведень про клієнта у таблиці Замовлення. Замість цього в ній можна зберігати тільки реєстраційний код клієнта, розміщаючи його в кожному записі про зроблене замовлення. Інші дані, такі як ім'я й адреса клієнта, необхідні для виготовлення накладних чи звітів по продажах, можна одержувати з таблиці Клієнти.

Зв'язок «один-до-одного» визначає таке відношення між таблицями, коли кожному запису в підлеглій таблиці відповідає тільки один запис у головній таблиці. Наявність зв'язків між таблицями «один-до-одного» звичайно не говорить про гарну структуру баз даних, оскільки свідчить про те, що дві таблиці мають цілком співпадаючі поля, а це веде до нераціональної витрати дискового простору. У більшості випадків можна було б просто додати поля з підлеглої таблиці в головну і зробити одну велику таблицю. Однак зустрічаються ситуації, коли зв'язок «один-до-одного» є необхідним. Наприклад, загальні зведення про співробітників і їхні медичні дані повинні зберігатися в різних таблицях однієї бази, оскільки рівень доступу до них повинний бути різним. Якщо для різних даних бажано установити різні рівні доступу, то доцільно зберігати їх у різних таблицях, забезпечивши зв'язок між цими таблицями «один-до-одного».

Зв'язок «один-до-багатьох» у структурах баз даних є найбільш загальноприйнятим. При цьому типі зв'язку кожному запису головної таблиці відповідає одна чи кілька записів у підлеглій таблиці. Про такий зв'язок й була мова в приведеному вище прикладі про клієнтів і їхні замовлення. Будь-який клієнт може розмістити кілька замовлень, але кожне замовлення відноситься тільки до одного клієнта. Структура зв'язків типу «один-до багатьох» дозволяє уникнути надмірності даних і дублювання записів.

Зв'язок типу «багато-до-багатьох» виражає таке відношення між таблицями, коли багато записів однієї таблиці можуть бути зв'язані з багатьма записами іншої таблиці. Ассеss (як і багато інших систем керування базами даних на платформі 1ВМ РС) прямо не підтримує такий тип зв'язків. Однак такий зв'язок можна забезпечити, об'єднавши два зв'язки «один-до-багатьох» в один запит. Загальноприйнятим прикладом зв'язку типу «багато-до-багатьох» є структура бази, що зберігає інформацію про комплектуючі вироби і їхніх постачальників. Таблиця Комплектуючі містить список виробів, що надходять від одного чи більш постачальників, а кожен постачальник з таблиці Постачальники забезпечує надходження одного чи більш виробів.

Таблиця Комплектуючі повинна містити для кожного виробу його опис, вартість, залишок на складі, а також один унікальний номер (артикул), привласнений цьому виробу. Таблиця Постачальники повинна містити ім'я й адресу кожного постачальника, а також унікальний ідентифікаційний номер, привласнений даному постачальнику. Для того щоб зв'язати ці дві таблиці і забезпечити відношення зв'язку «багато-до-багатьох», необхідна третя таблиця, що містить тільки два поля: Артикул виробу й Ідентифікаційний номер постачальника. Ця третя таблиця служить як проміжна таблиця, що зв'язує дві інші таблиці.

Незалежно від того, який тип зв'язку застосовується, для реалізації зв'язків між таблицями використовуються так звані ключові поля, що містять унікальні (неповторювані) дані. При наявності ключових полів зв'язок між таблицями встановлюється просто й ефективно. Ось чому програма Ассеss так наполегливо пропонує задати поле первинного ключа після створення нової таблиці.

Поля використовувані для створення зв'язку, повинні бути, як правило, одного типу. Однак при створенні зв'язка, що використовує поле Лічильник (AutoNumber), друге поле повинне мати тип Числовbq (Number) із властивістю Розмір поля (Field Size), яке заданe як Довге ціле (Long Integer).

Під цілісністю розуміють властивість бази даних, яка зоначає, що вона містить повну, несуперечливу адекватно відображаючу предметну область інформацію.

Розрізняють фізичну і логічну цілісність. Фізична цілісність означає наявність фізичного доступу до даних і те, що дані не втрачені. Логічна цілісність означає відсутність логічних помилок в базі даних, до яких відносяться порушення структури бази даних чи її об'єктів, видалення чи зміну встановлених зв'язків між об'єктами і т. д.

Забезпечення цілісності бази даних означає контроль цілісності і її відновлення у випадку виявлення протиріч в базі. Цілісність зв'язків бази даних задається за допомогою обмежень цілісності у вигляді умов, яким повинні відповідати дані.

Серед обмежень цілісності можна виділити два основних типи обмежень: обмеження значень атрибутів співвідношень і структурні обмеження на кортежі співвідношень.

Каскадне відновлення зв'язаних полів і каскадне видалення зв'язаних записівце засоби, що визначають режим роботи програми Ассеss із даними при зміні чи видаленні записів у головній таблиці, що має зв'язки з записами підлеглих таблиць. При включеному режимі каскадного відновлення зв'язаних полів усі записи в підлеглих таблицях будуть обновлені при зміні даних у головній таблиці. Наприклад, якщо змінити реєстраційні номери клієнтів в таблиці Клієнти, усі підлеглі таблиці, що містять реєстраційні номери клієнтів, обновлять свої записи, використовувавши нові номери. Якщо включений режим каскадного видалення записів, то при видаленні записів у головній таблиці всі зв'язані записи в підлеглих таблицях видаляються. Це значить, що при видаленні запису про клієнта з таблиці Клієнти, то Ассеss видалить усі записи, що відносяться до даного клієнта в підлеглих таблицях.

Каскадне відновлення зв'язаних полів і каскадне видалення зв'язаних записів можуть бути корисні, тому що вони підвищують швидкість уведення даних і створюють впевненість у тім, що всі зв'язані записи обновляються одночасно. З іншого боку, у такому режимі може відбутися неусвідомлене вами зміна чи видалення даних. І режим каскадного відновлення, і режим каскадного видалення не встановлюються автоматично. Їх можна задати при створенні зв'язків. Після установки прапорця Забезпечення цілісності даних (Enforce Referential Integrity) у діалоговому вікні Зв'язку (Relationships) з'являється додаткова можливість установки прапорців. Можна установити прапорець Каскадне відновлення зв'язаних полів (Cascade Update Related Fields) і прапорець Каскадне видалення зв'язаних записів (Cascade Delete Related Records). Після цього клацнути на кнопці Створити (Create) для створення зв'язку. Якщо жоден з цих прапорців не встановлений, режими каскадного відновлення і каскадного видалення не діють.

Зв'язок між двома таблицями створюється в такий спосіб:

1. Клацніть на вкладці Таблиці (Tables) у вікні База даних (Database).

2. Дайте команду Сервіс -> Схема даних (Tools -> Relationships). Відкриється
вікно Схема даних (Relationships). Якщо встановлюється зв'язок у базі в
перший раз, відкриється діалогове вікно Додавання таблиці (Show Table) —
воно розташовується поверх вікна Схема даних (Relationships), як показано на
мал. 1.

Мал. 1. Діалогові вікна Схема даних і Додавання таблиці

3. Виберіть чи таблицю запит, використовувані для створення зв'язку, і клацніть на кнопці Додати (Аdd), щоб додати список полів даної таблиці чи запиту до вікна Зв'язки (Relationships).

4. Повторите операцію п. 3 для кожної таблиці чи запиту, що беруть участь у створенні нового зв'язку.

5. Зв'язки між полями встановлюються методом перетаскування поля (чи полів) за допомогою миші з однієї таблиці в іншу, до полів, з якими вони зв'язуються. Звичайно зв'язують поле первинного ключа однієї таблиці з полем, що містить аналогічні дані в іншій таблиці. Після перетаскування поля відкривається діалогове вікно Зв'язки (Relationships), представлене на мал. 2.

6. Перевірте правильність вибору полів, представлених у діалоговому вікні.
Програма Ассеss може досить точно «вгадувати» поля, для яких можна створити зв'язок, ви ж можете віддати перевагу не тим установкам, що Ассеss пропонує за замовчуванням, а інші.

Мал. 2. Діалогове вікно Зв'язки

7. Установите прапорець Забезпечення цілісності даних (Enforse Referential Integrity), щоб програма автоматично підтримувала збереження зв'язку між даними двох таблиць. Якщо цей прапорець установлений, Ассеss запобігне внесенню вами даних, не відповідномих типу зв'язку між таблицями.

8. Для створення зв'язку клацніть на кнопці Створити (Create). Зв'язки між таблицями у вікні Схема даних (Relationships) будуть показані за допомогою ліній (Мал. 3.).

Сполучна лінія відображає зв'язок між полями зв'язаних таблиць

Мал. 3. Графічне відображення зв'язку між таблицями

В програмі Access зв'язки удаляються шляхом з'єднувальних ліній між зв'язаними полями в окні Схема даних (Relationships).

1. Дайте команду Сервіс -> Схема даних ( Tools -> Relationships). Відкриється вікно Схема даних (Relationships).

2. Клацніть лівою клавішою миші і виділіть з'єднувальну лінію між тадлицями, за допомогою якої відображається зв'язок.

3. Нажміть клавішу DEL.

4. Коли Access запропонує вам підтвердити знищення зв'язку, клацніть на кнопці ОК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Виктор Пасько. Access (русифицированная версия) – К.: Издательскоя группа ВНV,

2000;

2. Джонс Э., Джонс Дж. М. Access 97: книга ответов – СПб.: Питер, 1998;

3. Хомоненко А.Д., Цыганцов В.М., Мальцев М.Г. Базы данных: Учебник для высших учебних заведений. – СПб.: КОРОНА принт, 2000.


 

3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ У РАЗІ ПЕРЕМІЩЕННЯ ЇХ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ЗА ДОПОМОГОЮ «ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ ОБРОБКИ ТА АНАЛІЗУ ЦІНОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ»

При визначеннні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, працівники митних органів, зокрема працівники відділу тарифів та митної вартості, у своїй роботі використовують програмно-інформаційний комплекс "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”, який розроблений ІАМУ Держмитслужби і є невід'ємною складовою Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України. При відповіді на дане питання надаються лише методичні рекомендації щодо користування ПІК без практичного прикладу використання даної технології, оскільки до бази даних ЄАІС митних органів України оперативний доступ мають тільки ті посадові особи митних органів, які входять до переліку користувачів даного комплексу, затвердженого ІАМУ.

1. Призначення

Програмно-інформаційний комплекс (ПІК) "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" призначений для забезпечення доступу фахівцям відділу тарифів та митної вартості регіонаїьних митниць (митниць) до інформації центральної бази даних (ЦБД) Держмитслужби. а саме, інформації ВМД та довідок-розрахунків митної вартості, для перегляду при вирішенні питання щодо істинності заявленої митної вартості товарів, що перетинають митний кордон України.

2. Умови застосування

2.1. ПІК "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" базується на концепції трирівневої мережі з центральним сервером баз даних і центральним WЕВ-сервером, які розміщуються в Інформаційно-аналітичному митному управлінні (ІАМУ).

Митні органи повинні мати такі технічні засоби:

- окрему робочу станцію; засоби оперативного зв'язку каналами - cупутникового зв'язку.

Інтерфейс користувача на всіх робочих станціях користувачів - стандартний графічний Windows 95 (Windows 98).

Призначені для користувача процедури зберігаються на WЕВ-сервері і запускаються користувачем з робочих станцій (функціональних робочих місць митних органів з використанням стандартних засобів операційних систем, наприклад, Internet Explorer Version 3.0 в системі Windows 95).

2.2. Оперативний доступ до ЦБД здійснюється каналами зв'язку із застосуванням WЕВ- сервера ІАМУ, розділ "ІПС цінової інформації при визначенні митної вартості".

2.3. При вході в задачу виводиться на екран запит на ім'я користувача та пароль, який видається ІАМУ. Після цього здійснюється перевірка прав доступу користувача до задачі та виводиться головне меню ПІК.

В ІАМУ здійснюється реєстрація посадових осіб-користувачів ЦБД. яким надаються права доступу до ПІК згідно з попередньо надісланим до ІАМУ переліком користувачів даного комплексу.

На робочому місці регіональної митниці користувачу доступна інформація митниць і постів, підпорядкованих даній митниці. На робочому місці митниці користувачу доступна інформація постів, підпорядкованих даній митниці.

 

3. Робота з ПІК

При вході в ПІК на екран виводиться головне меню, яке надає можливість формування запиту до ЦБД за вказаними параметрами пошуку у таких режимах:

- ВМД;

- Довідки-розрахунки.

Для перегляду інформації ВМД та довідок-розрахунків митної вартості необхідно задати параметри пошуку та позначити потрібний режим.

3.1. Задання параметрів "Діапазон часу: початкова дата" і ''Код митниці" є '
обов'язковим. Діапазон часу задається вручну у форматі "дд.мм.рррр". Код митниці
(поста) вибирається з довідника.

Головне меню налаштоване на пошук у робочій базі даних.Для пошуку в архівній базі даних необхідно зняти позначку у відповідному полі, підвівши до нього курсор і натиснувши ліву кнопку "миші".

Пошук інформації відбувається за клавішею "Перегляд".

При заданні параметрів пошуку у ЦБД (особливо це стосується пошуку в архівній базі даних) слід мати на увазі, що час пошуку зменшується зі збільшенням кількості заданих параметрів та зі зменшенням тривалості заданого періоду часу.

П р й м і т к а . Робоча база даних містить ВМД, які підлягають контролю та ще перебувають під контролем.

3.2. При визначенні митної вартості товару інспектору відділу тарифів та митної
вартості надається можливість:

1) проаналізувати раніше розраховані митні вартості даного товару по митниці
(посту) з усіх ВМД, наявних у ЦБД, та переглянути отриману інформацію.

Для цього в режимі ВМД необхідно сформувати запит до ЦБД за певними умовами (тип ВМД. період, митниця, код товару, код країни походження товару);

2) переглянути та проаналізувати інформацію довідок-розрахунків митної
вартості даного товару по митниці (посту) з усіх ВМД, наявних у ЦБД.

Для цього в режимі Довідки-розрахунки необхідно сформувати запит до ЦБД за відповідними умовами пошуку.

3.3. В режимі ВМД на екран виводиться інформація тих ВМД, які задовольняють заданим умовам пошуку, у такій послідовності:

- порядковий номер ВМД в переліку вибраних ВМД;

- інформація граф основного аркуша ВМД. а саме: "№ ВМД"(гр. 7),

- "Імпортер" (гр.2). "Умови постачання"(гр.20). "Валюта та загальна фактурна вартість товару" (гр.22), "Курс валюти" (гр.23);

- інформація граф по товару, а саме: "Код товару" (гр. 33), "Країна походження"(гр.34), "Додаткова одиниця виміру" (гр.41). "Вантажні місця та опис товару"(гр.31). "Фактурна вартість товару"(гр.42), "Митна вартість" (гр. 45), "Вага нетто(кг)" (гр.38):

- кількість вибраних ВМД.

За допомогою клавіш "Наступна". "Попередня", "Перша", "Остання", "Головна" здійснюється перехід від однієї ВМД до іншої або вихід на головну сторінку ПІК.

3.4. В режимі Довідки-розрахунки на екран виводяться довідки-розрахунки по тих ВМД і тих товарах, які задовольняють заданим умовам пошуку, у такій послідовності:

- поточний номер вибраного запису;

- інформація ВМД. а саме: "Продавець" (графа 2), "Покупець" (гр.8).

- "Декларант" (гр.14). "Країна походження " (гр.34). "Країна-експортер" (гр.2), "Дата і

- номер контракту" (гр.44. код документа 4010). "Умови поставки" (гр.20). "Дата і номер

- рахункх-фактури" (гр.44, код документа 3105). "Курс валюти на день подання ВМД"

- (гр.23);

- інформація для визначення митної вартості;

- кількість вибраних довідок-розрахунків.

За допомогою клавіш "Наступна", "Попередня", "Перша", "Остання", "Головна" здійснюється перехід від однієї ВМД до іншої або вихід на головну сторінку ПІК.

3. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОНННОЇ ПОШТИ ДМСУ

Електронна пошта ДМСУ – це програмно-технічна, адміністративно-технологічна система, яка забезпечує електронний обмін інформацією між митними органами. Вона використовується для розповсюдження організаційно-розпорядчих документів в електронному вигляді; обміну електронними копіями ВМД, іншими документами з митного оформлення та інформацією, необхідною для функціювання програмно-інформаційних комплексів ІАМУ.

До складу поштової мережі Державної митної служби України входять:

- головним електронний поштовий комплекс, розташований в ІАМУ;

- поштове відділення центрального апарату Держмитслужби (MSU-0));

- поштові відділення регіональних митниць та митниць прямого підпорядкування;

- поштові відділення митниць, спеціалізованих митних управлінь та навчальних
закладів Держмитслужби;

- поштові відділення окремих митних постів та пунктів пропуску;

- віддалені користувачі митних органів;

- шлюзовий комплекс, який забезпечує обмін повідомленнями між головним
поштовим відділенням та е-Маіl-сервером, призначеним для автоматичного оброблення
повідомлень, що надходять. Для цього використовується спеціальне програмне
забезпечення сc:Маіl Link to SMTP/MIME v. 8.31;

- зовнішні (сторонні) віддалені користувачі або їх поштові відділення, якщо вони розгорнуті фахівцями Держмитслужби й включені до складу поштової мережі Держмитслужби.

В ІАМУ розгорнуто головний електронний поштовий комплекс: (поштові відділення MSU 1. MSU 2. MSU 3. MSU 4) у складі:

- головного поштового відділення (MSU_1) на базі ЛОМ ІAMУ з багатоканальними шлюзвми для комутованих каналів і каналів транспортної мережі супутникового зв'язку. Поштовому відділенню MSU_1 підпорядковано ПВ центрального апарату Держмитслужби, ПВ регіональних митниці, ПВ митниць, ПВ спеціалізованих митних управлінь і організацій, ПВ митних пості (пунктів пропуску), віддалені зовнішні користувачі та спеціальне поштове відділення , яке обслуговує шлюзовий комплекс;

- поштового відділення ІАМУ MSU_2 на базі ЛОМ ІАМУ.

- поштового відділення для віддалених користувачів митних постів та пунктів
пропуску, оснащених ССЗ (MSU_4) на базі ЛОМ ІАМУ з багатоканальними шлюзами для комутованих каналів і каналів транспортної мережі сунутникового зв'яжу.

- поштового відділення для комерційних структур (MSU-З), які співпрацюють з Держмитслужбою) на підставі довгострокових угод про взаємодію в певній галузі.

У регіональних митницях на базі ЛОМ РМ розгортаються поштові відділення з одно- або багатоканальниім поштовим шлюзом (залежно від кількості підпорядкованих митниць та обсягів трафіка) та відповідними каналами зв'язку.

У митницях розгортаються поштові відділення з одно- або багатоканальним поштовим шлюзом (залежно від кількості підпорядкованих митних постів та трафіка).

На митних постах і в пунктах пропуску розгортаються засоби віддаленого користувача (cc:Mail for Windows) або поштові відділення (залежно від режиму роботи, завдань, покладених на МП, та технічних можливостей) на базі поодиноких ПЕОМ або ЛОМ та відповідних каналів зв'язку.

Кожний митний орган, у якому розгорнуто ПВ має три обов'язкові поштові скриньки, занесені до поштового каталога головного поштового відділення (MSU-1):

- канцелярії (загального відділу);

- адміністратора поштового відділення;

- загального користування (для всіх інших фахівців митного органу).

Кожний митний орган, у якому є тільки засоби віддаленого користувача, має одну обов'язкову поштову скриньку, занесену до поштового каталогу головного поштового відділення, - для канцелярії (загального відділу).

Митні пости та пункти пропуску (віддалені підрозділи тощо), у яких розгорнуто ПВ, мають три обов'язкові поштові скриньки, занесеш до поштового каталога (звичайно, це ПВ MSU_4):

- канцелярії (загального відділу);

- адміністратора поштового відділення;

- загального користування (для всіх інших фахівців митного органу).

Митні пости та пункти пропуску (віддалені підрозділи тощо), у яких є тільки

засоби віддаленого користувача й ССЗ, мають одну обов'язкову поштову скриньку для виконання функцій діловодства або канцелярії (загального відділу), занесену до поштового каталоги одного з ПВ головного електронного поштового комплексу.

Залежно від завдань, які виконує самостійний митний орган, можуть бути розгорнуті та занесені до поштового каталога власного ПВ та каталога головного поштового відділення такі додаткові поштові скриньки стандартного набору для:

- керівника митного органу ;

- підрозділів митних доходів та платежів;

- підрозділів з контролю за доставкою вантажів ;

- підрозділів боротьби з контрабандою;

- митної варти.

Перелік абонентів ЕП Держмитолужби, занесених до поштового каталога головного поштового відділення, за станом на будь-яку дату можна отримати в адміністратора ЕП Держмитслужби.

Адміністратор ПВ призначається наказом начальника відповідного митного органу, одночасно призначаються посадові особи, відповідальні за обов'язкові скриньки. Посадові особи, відповідальні за обов'язкові скриньки, призначаються із числа фахівців підрозділу, для якого розгорнуто відповідну поштову скриньку.

Усі поштові відділення, обов'язкові поштові скриньки та їх абоненти заповнюють реєстраційні картки і надсилають їх на адресу, ІАМУ головному адміністратору ЕП Держмитслужби для реєстрації.

Підключення зовнішніх (сторонніх) організацій, установ тощо до головною електронного поштового комплексу ЕП Держмитслужби здійснюється на підставі рішення.

При підключенні сторонніх організацій (користувачів) до ПВ ЕП Держмитслужби адміністратор ПВ та особа, яка відповідає за безпеку інформаційних ресурсі, вживають потрібних заходів до обмеження доступу до інформаційних ресурсів відповідного митного органу та поштової мережі в цілому та їх захисту (надання парольної книжки та інструкції з її використання, надання фрагмента каталога з мінімально необхідним набором адрес тощо) з обов'язковою реєстрацією цих заходів у журналі адміністратора ПВ та журналі, підрозділу, який несе відповідальність за безпеку інформаційних ресурсі. У разі підключення сторонніх організацій, які застосовують сумісні поштові засоби або підключаються через відповідне Link-програмне забезпечення, вони надають мінімально потрібний для роботи фрагмент каталога, a ADE для таких користувачів блокується або "ховається" [1, с. 17].

Захист електронної пошти виконується як на програмному рівні, так і на організаційному.

На організаційному рівні це забезпечується фізичним захистом ПЕОМ та робочих станцій, поштових серверів тощо від дій, які можуть призвести до порушення їх працездатності та фізичного знищення інформації:

- захист магнітних, магнітно-оптичних та інших носіїв інформації від фізичних полів і фізичних пошкоджень;

- захист від фізичних полів різного походження ПЕОМ, кабельної мережі та ліній зв'язку.

На програмно-логічному рівні забезпечується захист:

- ПЕОМ від несанкціонованого вмикання і вимикання;

- окремих програм та контроль за їх виконанням;

- послідовність завдань, які викрнуються через пакетні .bat файли;

- від вірусних атак різноманітного походження та їх наслідків;

- повноти та цілісності баз даних та програмного забезпечення;

- окремих баз даних та програм від несанкціонованого доступу, занесення змін тощо.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Наказ ДМСУ від 06.10.2000 № 550 про " Порядок функціонування електронної пошти Державної митної служби України”;

2. Дем'янчук В.С., Момотенко В.Я., Полатайко Р.Б. Технічні засоби митної служби: Навчальний посібник.- К.:КМУЦА, 1996;

3. За ред. Ю.П. Соловеова, В.П. Пашка Основи митної справи. Навч. посіб. – Х.: Вид. Група " РА- Каравела”, 2000;

4. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем. К.: КНЕУ,1997.





Реферат на тему: Технологічне та інформаційне забезпечення Єдиної автоматизованої інформаційної системи державної митної служби України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.