Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Державне регулювання

Регуляторна політика в перехідній та ринковій економіках та основні її напрями (реферат)

Конкретні напрями здійснення державою регуляторної діяльності щодо економіки визначаються її економічними функціями в тій чи іншій НЕС в той чи іншій період.

Необхідно виділити: А) два функціональних напрями регуляторної діяльності держави в реальній економіці, які стосуються:

1) регулювання держсектора( держава виступає як суб”єкт власності і підприємництва);

2) регулювання приватного сектора і усієї НЕС;

Б) низку проблемних напрямів регуляторної діяльності держави, які стосуються:

1) розробки, прийняття і організації виконання господарського законодавства. Йдеться про створення відповідної ринкової економіці правової основи підприємництва, оподаткування, банківської системи тощо;

2) регуляторної демонополізації економіки;

3) антиінфляційної профілактики з допомогою стабільної грошової політики, підтримування системи фінансів у необхідних обсягах і дефіцитному стані;

4) утворення багатосекторної економіки через роздержавлення, денаціоналізацію і приватизацію;

5) демонтування неприйнятих для конкурентного ринку ланок господарського механізму ( адміністративно-командного управління і натурального розподілу ресурсів);

6) формування дієвої системи економічних регуляторів;

7) заповнення вільних від ринку господарських зон та вирішення економічних проблем, які не розв”язуються ( або розв”язуються неефективно) через ринковий механізм:

а) забезпечення екологічної безпеки економіки;

б) гарантування здійснення соціально-економічних прав людини і більш справедливий ( порівняно з ринковим) розподіл доходів;

в) організація поступального руху НТП;

г) згладжування структурних і регіональних диспропорцій;

д) забезпечення ефективного розвитку міжнародних економічних відносин.

Поряд з цими стандартними напрямами регуляторної діяльності держави в перехідних ЕС і, зокрема, в Україні, особлива увага з боку держави повинна приділятися:

1) створенню сприятливих умов для діяльності всіх суб”єктів господарювання в інтересах суспільства в цілому;

2) реформуванню організаційно-економічної структури економіки, а саме реформі підприємств;

3) реформуванню податкової системи;

4) регулюванню природних монополій;

5) удосконаленню системи розрахунків;

6) захисту економіки від зловживань.

Розглянемо більш детально ці напрями регуляторної діяльності держави в перехідних економіках.

1.Сприятливі умови – це рівні умови господарювання та зрозумілі і стабільні правила економічної поведінки, особливо в разі застосування економічних інструментів, які стимулюють діяльність цих суб”єктів НЕС в інтересах суспільного благополуччя.

2.Реформа підприємств. Більшість підприємств перехідного періоду зберігають внутрішню структуру і способи діяльності, які характерні директивній системі. До них належать : відсутність розмежування прав і відповідальності між власниками ( акціонерами) і керуючими (директорами); усунення акціонерів від функцій власника; низька якість управління і підбору кадрів, застаріла система обліку і контролю; невиконання договірних відносин; відсутність стратегії розвитку; несприйняття інновацій та інвестицій.

Державне регулювання повинно спрямовуватися на :

- здійснення правового захисту договірних відносин;

- формування ефективного механізму управління підприємствами, які повністю або частково перебувають в державній власності;

- підвищення якості підготовки менеджерів відповідно до ринкових вимог;

- захист прав акціонерів, правове розмежування функцій власників ( акціонерів) і керуючих їх власністю;

- надання земельних ділянок у власність під нове будівництво;

- реформування системи бухгалтерського обліку;

- підготовка інфраструктури ринку праці, формування системи передпідготовки кадрів, працевлаштування і допомога безробітним;

- реформування житлово-комунального господарства з метою створення мобільного ринку житла для поліпшення функціонування ринку праці;

- розвиток соціального партнерства для винайдення компромісу, що враховує інтереси підприємців і трудівників.

3.Реформування податкової системи.

Реформування державою податкової системи повинно спрямуватися на :

-Створення посильного і рівномірного податкового навантаження;

- Простоту адміністрування податків

- розширення бази оподаткування;

- вирівнювання рівнів оподаткування заробітної плата і інших доходів;

- визначення граничних ставок для регіональних і місцевих податків;

- кодифікація правил, що регламентують взаємовідносини податкових органів і платників податків з метою захисту прав останніх.

4.Регулювання природних монополій. Цей напрям стосується таких галузей, як електроенергетика, нафтогазова промисловість, залізничний транспорт, сировинні галузі. У природних монополіях підтримується необґрунтоване зростання цін і тарифів, існує зайва зайнятість за заробітної плати вище середньої по країні, не регулюються розрахункові відносини із споживачами їх продукції і послуг, що у підсумку знижує конкурентноспроможність кінцевої продукції промисловості.

Залишається не вирішеною проблема надання субсидій одним споживачам послуг природних монополій за рахунок інших, що підриває всю систему соціальної допомоги. Державне регулювання природних монополій має передбачити:

- розробку і законодавче затвердження принципів регулювання цін і контролю за витратами природних монополій;

- стимулювання зниження витрат виробництва і реалізації;

- забезпечення реального контролю за використанням коштів інвестиційних фондів галузей природних монополій;

- переведення інвестиційних процесів у природних монополіях на ринкові принципи;

- поступову ліквідацію перехресного надання субсидій;

- поліпшення роботи представників держави в органах управління підприємств- природних монополій.

5.Удосконалення системи розрахунків. В умовах значної простроченої заборгованості між фізичними і юридичними особами, здійснення розрахунків у формі бартеру або за допомогою векселів, податкових звільнень, немає можливості для ефективного функціонування ринкових механізмів. В свою чергу, неплатежі є наслідком невмілого фінансового управління; хибної політики керівників підприємств;

нерідко підтримки місцевих органів влади; використання приросту грошових коштів для зарплати, премій , дивідендів замість покращення платежів і повернення до грошових розрахунків; розширення бартерних операцій. Державний вплив на оздоровлення системи розрахунків необхідно здійснювати в такому напрямі:

- усунення всіх вище перерахованих недоліків;

- відмова від широкого використання грошових сурогатів;

- встановлення жорстких правил відносно неплатників податків до бюджету, використання бартерних операцій та грошових сурогатів в розрахунках.

6.Захист економіки від зловживань.Відсутність норм правового регулювання економіки, чіткості меж діяльності держави в економічній і соціальній сферах, належної підготовки державних органів для діяльності в принципово нових економічних обставинах створює сприятливі умови для зростання кримінального бізнесу, тіньової (неформальної) економіки і корупції. Корупція, як зловживання владою в особистих інтересах, захащає кримінальний і протизаконні дії легального бізнесу, здійснює підкуп посадових осіб і депутатів.

Регуляторна функція держави у цій сфері повинна розпочинатися з усунення можливостей протизаконного збагачення за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів шляхом вдосконалення системи використання бюджетних коштів, обмеження повноважень посадових осіб в розподілі державних коштів, відміни більшості пільг, реформування податкової системи.





Реферат на тему: Регуляторна політика в перехідній та ринковій економіках та основні її напрями (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.