Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Державне регулювання

Органи державного регулювання економіки. "Магічний чотирикутник" Парето. Законодавче забезпечення системи ДРЕ України (реферат)

Зміст

1. Головні цілі державної політики. "Магічний чотирикутник" Парето

2. Суб'єкти державного регулювання економіки та їх функції. Законодавче забезпечення системи ДРЕ України.

Головні цілі державної політики. "Магічний чотирикутник" Парето

Найбільш розповсюдженими серед офіційних цілей ДРЕ є так званий магічний чотирикутник Парето :

чотири взаємопов'язані цілі, за реалізацію яких держава несе першочергову відповідальність: помірне і стабільне економічне зростання; високий рівень зайнятості; стабільність цін та грошового обігу; зовнішньоекономічна рівновага. До них можна додати: високий рівень інвестицій; справедливе утворення і розподіл доходів та власності; охорона і поліпшення навколишнього середовища.

Помірне і стабільне економічне зростання пом'якшує порушення рівноваги між попитом і пропозицією в макроекономічних масштабах, сприяє здійсненню нормального і динамічного економічного кругообігу. Прагнення до економічного зростання відповідає загальнолюдському прагненню до розвитку, бо лише в умовах економічного зростання можна забезпечити нормальну зайнятість, зростання життєвого рівня, розвиток інфраструктури, зростання доходів держбюджету, нагромадження капіталу, яке необхідне для подальшого економічного зростання.

Помірність економічного зростання обумовлюється потребою і необхідністю недопущення „перегрівання” кон'юнктури, зростання цін, дефіциту платіжного балансу та інфляції. Ідентифікаторами економічного зростання є динаміка ВНП і НД.

Стабільність цін і грошового обігу є умовою здоров'я, стабільності і розвитку ринкової економіки, а отже, основною метою ДРЕ. І інфляція, і дефляція – небажані процеси для нормального функціонування і розвитку економіки.

Зростання цін викликає збої в ринковому механізмі, наносить шкоду національній конкурентоспроможності, негативно впливає на розподіл доходів та майна. Примусова стабілізація і зниження цін призводять до паралічу цінового механізму пристосування окремих елементів ринкової економіки.

Індикаторами рівня цін є індекси: цін ВВП, цін корзин споживчого попиту, цін речових носіїв основного капіталу, інфляції.

Високий рівень зайнятості сприяє створенню здорової соціально-політичної ситуації в країні, кращому використанню виробничого потенціалу, збільшенню попиту, збалансуванню державного бюджету тощо. Ринковий механізм не може створити гарантій від масового безробіття. Це завдання має виконувати держава. Рівень оптимальної зайнятості визначається регулюючими органами і залежить від конкретної соціально-економічної ситуації в країні. Держава має можливість заходами регулювання попиту, інвестицій, міграції робочої сили, стимулювання житлового і інфраструктурного будівництва, перепідготовки кадрів утримувати рівень безробіття в оптимальних (соціально прийнятих) межах. Держава не ставить завдання досягнути повної зайнятості, оскільки деяке галузеве, кваліфікаційне і регіональне безробіття існуватиме завжди.

Головними ідентифікаторами зайнятості є : частка безробітних серед працездатного населення; кількість повністю і частково безробітних у співставленні з кількістю вільних робочих місць; кількість осіб, які втратили роботу за певний період часу порівняно з кількістю осіб, що знайшли за цей час роботу.

Зовнішньоекономічна рівновага відображається в сальдо поточних платежів, сальдо платіжного бізнесу і курсі національної валюти. За активної участі країни у світогосподарських зв'язках стан її економічної кон'юнктури, зайнятості, рівня цін перебуває під сильним зовнішньоекономічним впливом. Спрямування і масштаби цього впливу залежать від сальдо балансів (торгового, платіжного) країни, стану зовнішньої заборгованості, довгострокового вивезення капіталу і принципів формування курсу національної валюти.

Цілям зовнішньоекономічної рівноваги служать також підвищення національної конкурентоспроможності, стабілізація національної економіки та розвиток довгострокового міжнародного економічного співробітництва.

Структуризація цілей ДРЕ.

Цілі економічного розвитку визначаються для країни в цілому, окремих її регіонів, інституційних одиниць, груп населення, виходячи з нагальної необхідності задоволення потреб, наявних для цього ресурсів та об'єктивного існування ієрархії пріоритетів. Формуються дерева цілей.

Вимоги до цілей :

1) вони повинні бути реалістичні;

2) зрозумілі, чітко сформульовані і конкретною кількістю виражені (тобто ціль повинна мати кількісний параметр);

3) повинні відображати спільність інтересів суспільств, колективу і індивіда;

Пріоритети - це найважливіші соціально-економічні процеси, на стимулювання яких спрямовується певний період переважна частина ресурсів за допомогою відповідних методів і регуляторів.

4) гнучкими (хід досягнення цілі може бути перевірений і скорочений у разі зміни зовнішніх факторів і обставин);

5) повинні бути пов'язані з системою стимулювання;

6) мати неруйнівний характер.

Отже, цілі мають бути конкретними і кількісно вираженими. До них не входять постійні функції держави.

Для формування й аналізу цілей застосовують такі методи:

- експертних оцінок;

- математичного моделювання;

- системно-структурного аналізу.

Одним з головних методів упорядкування і представлення цілей є метод „дерева цілей” (системно-структурного аналізу). Побудова дерева цілей полягає в їх (цілей) структуровані шляхом виявлення зв'язків між цілями й засобами їх досягнення відповідно до принципів дедуктивної логіки і застосування деяких евристичних процедур. Дерево цілей дає змогу уявити повну картину взаємозв'язків майбутніх подій, включаючи перелік конкретних завдань і і одержання інформації про їхню відносну важливість. На схемі 6.2 подано дерево цілей ДЕП.

Для досягнення головної цілі необхідно реалізувати декілька конкретних цілей нижчого рівня, які виступають як засіб щодо цілі вищого рівня і т.д.

Отже, генеральною метою ДЕП є економічна і соціальна стабільність та безпека вдосконалення існуючого економічного ладу, адаптація його до змінних умов і постійне помірне економічне зростання.

Поряд з генеральною метою існує велика кількість більш конкретних цілей, які підпорядковані генеральній і служать їй. Без їх здійснення генеральна мета не може бути досягнута. У сукупності вони утворюють дерево цілей ДЕП - державного регулювання економіки.

Суб”єкти державного регулювання економіки та їх функції. Законодавче забезпечення системи ДРЕ України.

Суб”єкти ДРЕ, ДЕП – це органи державної (законодавчої та виконавчої), місцевої і судової влади, побудовані за ієрархічним принципом, та Національний банк (НБ).Регулюванням економіки на державному , регіональному і місцевому рівнях займаються:

- центральний парламент (Верховна Рада);

- обласні та місцеві ради;

- уряд, місцеві державні адміністрації та місцеві виконкоми;

- Національний банк;

- ради експертів.

Законодавче забезпечення системи ДРЕ України здійснює Верховна Рада, як вищий законодавчий орган. Вона виконує такі регуляторні функції щодо управління економікою:

- приймає закони, які регламентують і регулюють функціонування та розвиток економіки ( причому, закони повинні бути чітко, коротко і доступно сформульовані);

- визначає засади внутрішньої та зовнішньої ДЕП ;

- затверджує загальнодержавні програми економічного , науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля та звіти про їх виконання;

- розглядає та приймає рішення, щодо схвалення програми ( плану ) діяльності Кабінету Міністрів України;

- затверджує рішення про одержання Україною від іноземних держав, банків, МФО позик, передбачених державним бюджетом України, контролює їх використання;

- затверджує перелік о”єктів приватизації тощо.

Згідно зі ст.92 Конституції України, яка визначає перелік питань функціонування та розвитку НЕС, що регламентуються та регулюються законами України, закони регламентують:

- засади використання природних природних ресурсів;

- засади вільної економічної зони;

- засади континентального шельфу;

- засади організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв”язку;

- основи соціального захисту;

- засади регулювання праці і зайнятості, освіти і культури, охорони здоров”я;

- правові засади і гарантії підприємництва;

- засади приватизації і роздержавлення;

- правовий режим власності;

- правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

- засади зовнішньоекономічної діяльності та митної справи;

- систему оподаткування, податки і збори;

- засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного ,фондового та інвестиційного ринку;

- статус національної та іноземної валют в Україні;

- порядок позик і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргів;

- порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

- порядок запровадження вільних і спеціальних економічних зон, міграційного режиму,концесій тощо.

Згідно зі ст.92 Конституції України, яка визначає перелік питань функціонування та розвитку НЕС, що регламентуються та регулюються законами України, закони регламентують:

- засади використання природних ресурсів;

- засади вільної економічної зони;

- засади континентального шельфу;

- засади організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв”язку;

- основи соціального захисту;

- засади регулювання праці і зайнятості, освіти і культури, охорони здоров”я;

- правові засади і гарантії підприємництва;

- засади приватизації і роздержавлення;

- правовий режим власності;

- правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

- засади зовнішньоекономічної діяльності та митної справи;

- систему оподаткування, податки і збори;

- засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного, фондового та інвестиційного ринку;

- статус національної та іноземної валют в Україні;

- порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

- порядок запровадження вільних і спеціальних економічних зон, міграційного режиму, концесій тощо.

На підставі Конституції і Законів України формують державний бюджет і бюджетну політику.

Водночас українське законодавство дозволяє в разі незгоди між Президентом України та Верховною Радою України приймати Президенту рішення своїми Указами. Це створює суперечність в законодавчому поіл України і є одним з факторів, що вимагають проведення Конституційної реформи в Україні.

Спад ВВП під час трансформаційної кризи в Україні становив 60-65%, що свідчить про низький рівень управління трансформаційним процесом.





Реферат на тему: Органи державного регулювання економіки. "Магічний чотирикутник" Парето. Законодавче забезпечення системи ДРЕ України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.