Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Державне регулювання

Оцінка стану продовольчої безпеки України у 2009 році (реферат)

Оцінку стану продовольчої безпеки здійснено відповідно до Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1379 "Деякі питання продовольчої безпеки".

Індикатор 1. Добова енергетична цінність раціону людини.

У 2009 році середньодобова поживність раціону українця становила 2946 ккал, що майже на 18 відсотків перевищує граничний критерій (2500 ккал). Порівняно із 2008 роком споживання калорій населенням України зменшилося на 1,7 відсотка.

При цьому, як і у попередні роки, основну частину калорій українці споживали разом із продукцією рослинного походження. Натомість 27,1 відсотка середньодобового раціону забезпечується за рахунок споживання продукції тваринного походження, що у 2 рази нижче за встановлений пороговий критерій (55 відсотків).

Індикатор 2. Достатність споживання окремого продукту.

 

Оптимальною вважається ситуація, коли фактичне споживання продуктів харчування особою впродовж року відповідає раціональній нормі[1], тобто коефіцієнт співвідношення між фактичним і раціональним споживанням дорівнює одиниці.

Розрахунок індикатора достатності

споживання продуктів харчування

 

(на особу на рік; кілограмів)

 

Раціональна норма (розрахунки МОЗ України)

Фактичне споживання у 2009 році (дані Держкомстату)

Індикатор достатності споживання

Хліб і хлібопродукти (у перерахунку на борошно)

101,0

111,7

1,11

М'ясо і м'ясопродукти (у перерахунку на м'ясо)

80,0

49,7

0,62

Молоко і молокопродукти (у перерахунку на молоко)

380,0

212,4

0,56

Риба і рибопродукти

20,0

15,1

0,76

Яйця (шт.)

290

272

0,94

Овочі та баштанні

161,0

137,1

0,85

Плоди, ягоди та виноград

90,0

45,6

0,51

Картопля

124,0

133,0

1,07

Цукор

38,0

37,9

0,99

Олія рослинна всіх видів

13,0

15,4

1,19

 

У 2009 році в Україні по більшості основних видів продовольства фактичне споживання знаходилося нижче раціональних норм. Найбільше відставання фактичного споживання від раціонального спостерігалося по плодах, ягодах і винограду – на 49 відсотків, молоку і молокопродуктах – на 44 відсотки, м'ясу і м'ясопродуктах - на 38 відсотків, рибі та рибопродуктах – на 24 відсотки. Необхідно відмітити, що у 2009 році під впливом падіння доходів населення відбулося зменшення фактичного споживання молока, м'яса та риби населенням країни, незважаючи на його суттєве відставання від раціональних норм. Так, упродовж минулого року споживання м'яса і м'ясопродуктів на душу населення зменшилося порівняно з попереднім роком на 0,9 кг, молока і молокопродуктів – на 1,4 кг, риби і рибопродуктів – на 2,4 кг, яєць – на 8 штук.

За трьома продовольчими групами, а саме: "хліб і хлібопродукти", "картопля", "олія рослинна всіх видів" фактичне споживання перевищило раціональну норму. Проте, таке перевищення по зазначених групах продовольства, особливо хлібопродуктах та картоплі, є свідченням незбалансованості харчування населення, яке намагається забезпечити власні енергетичні потреби за рахунок більш економічно доступних продуктів.

У 2009 році вперше за останні 5 років споживання цукру на одну особу в Україні було менше за раціональну норму і становило 37,9 кг на рік, що є наслідком стрімкого зростання цін на цукор на світових та внутрішньому ринках у сезоні 2009/2010 років, обумовленого зменшенням виробництва цукросировини. Упродовж минулого року споживчі ціни на цукор в Україні зросли в 1,8 раза.

 

Індикатор 3. Достатність запасів зерна у державних ресурсах.

На початок 2009 року в державному інтервенційному фонді знаходилося 1536 тис. тонн продовольчого зерна, обсяг внутрішнього споживання населенням хліба і хлібопродуктів у перерахунку на зерно становив за даними статистики – 6860 тис. тонн. Виходячи з цього, індикатор достатності запасів зерна склав 22 відсотка, при тому, що Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України" визначено, що у державному інтервенційному фонді у 2009 році повинно зберігатися 16 відсотків від внутрішнього споживання зерна[2].

Значні обсяги продовольчого зерна у інтервенційному фонді дали змогу забезпечувати практично стабільні ціни на зерно та борошно на внутрішньому ринку впродовж 2009/2010 маркетингового року.

 

Індикатор 4. Економічна доступність продуктів харчування.

За даними Держкомстату, у 2009 році сукупні витрати домогосподарств[3] становили 2754,08 гривні на місяць, що на 6,4 відсотка більше проти попереднього року. Із загальної суми витрат домогосподарства витрачали на харчування 1426,1 гривні на місяць проти 1316 гривень у 2008 році.

Таким чином індикатор доступності продуктів харчування у минулому році становив 51,8 відсотка при його 60-ти відсотковому граничному критерії. Порівняно із 2008 роком цей показник погіршився на один відсотковий пункт.

У загальній структурі витрат на продукти харчування найвищу питому вагу займають витрати на: м'ясо і м'ясопродукти – 25 відсотків (358,7 грн. на домогосподарство), овочі (включаючи картоплю) – 14 відсотків (195,2 грн.), хліб і хлібопродукти - 13 відсотків (185,2 грн.), молоко і молочні продукти – 12 відсотків (167,9 гривні).

Найменшу частину сукупних витрат використовували на харчування у домогосподарствах міста Києва (42,1 відс.), найбільшу – у Волинській області (61,3 відсотка).

Слід зазначити, що у країнах Європи питома вага витрат на харчування у загальних витратах домогосподарств знаходиться в межах 20-25 відсотків.

Індикатор 5. Диференціація вартості харчування за соціальними групами.

У 2009 році 20 відсотків домогосподарств з найбільшими доходами в середньому витрачали на харчування 1732,9 гривні на місяць, а 20 відсотків домогосподарств з найменшими доходами – 1256,32 гривні.

Диференціація обсягів продовольчого споживання

(в середньому на місяць на особу; кілограмів)

 

Споживання за квінтильними (20%) групами в залежності від розміру сукупних доходів

Співвідно-шення вищого і нижчого квінтилів

перший квінтиль (нижчий)

останній квінтиль (вищий)

Хліб і хлібопродукти (у перерахунку на борошно)

8,60

9,60

1,12

М'ясо і м'ясопродукти (у перерахунку на м'ясо)

3,25

6,95

2,14

Молоко і молокопродукти (у перерахунку на молоко)

14,80

26,35

1,78

Риба і рибопродукти

1,35

2,50

1,85

Яйця (шт.)

17,40

22,40

1,29

Овочі, картопля, гриби

14,05

18,55

1,32

Плоди, ягоди та виноград

3,50

8,35

2,39

Цукор

2,70

3,75

1,39

Олія рослинна всіх видів

1,60

2,10

1,31

Коефіцієнт диференціації вартості харчування за соціальними групами становив 1,38 проти 1,41 у 2008 році, тобто впродовж досліджуваного періоду відбулося незначне зменшення диференціації соціальних груп за показником продовольчих витрат. При цьому упродовж звітного року скоротилася чисельність осіб у нижчому квінтилі з 11,5 млн. до 11,4 млн. осіб. Чисельність осіб у вищому квінтилі залишилася незмінною і становила 7,3 млн. осіб.

Індикатор 6. Ємність внутрішнього ринку окремих продуктів.

Індикатор ємності внутрішнього ринку розраховується як добуток річного середньодушового споживання певного продукту та середньорічної чисельності населення, і є важливою складовою для складання балансів попиту і пропозиції та визначення продовольчої незалежності за окремим продуктом.

Оцінка ємності внутрішнього ринку

(у тис. тонн)

 

Ємність внутрішнього ринку

(за даними Держкомстату)

2009 рік у відсотках до 2008 року

2009 рік

2008 рік

Хліб і хлібопродукти (у перерахунку на борошно)

5145,1

5340,1

96,4

М'ясо і м'ясопродукти (у перерахунку на м'ясо)

2290,0

2340,0

97,9

Молоко і молокопродукти (у перерахунку на молоко)

9780,1

9890,4

98,9

Риба і рибопродукти

696,8

810,8

85,9

Яйця (млн. шт.)

12503,6

12020,0

104,0

Овочі та баштанні

6311,8

5974,9

104,5

Плоди, ягоди та виноград

2100,7

2010,0

105,6

Картопля

6125,8

6098,8

100,4

Цукор

1745,0

1891,2

92,3

Олія рослинна всіх видів

711,3

694,2

102,5

із неї олія соняшникова (розрахунково)

450,0

427,0

105,4

Падіння реальних наявних доходів населення у 2009 році на 10,8 відсотка порівняно з попереднім роком стало одним із чинників зменшення обсягів споживання населенням окремих продуктів харчування. Так, зниження середньодушового споживання призвело до скорочення ємності внутрішнього ринку за п'ятьма основними групами продовольства, а саме за групами: хліб і хлібопродукти, м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, риба і рибопродукти та цукор. Негативною тенденцією минулого року є зменшення в раціоні населення тих видів продовольства, споживання яких найбільше відстає від раціональних норм (м'ясні, молочні та рибні продукти).

Індикатор 7. Продовольча незалежність за окремим продуктом.

Задоволення потреб населення у продовольстві, у межах його купівельної спроможності, у 2009 році, як і у попередні роки, здійснювалося, в основному, за рахунок вітчизняного виробництва.

Найбільш вразливими позиціями, з точки зору імпортозалежності, є позиції "риба та рибопродукти", "плоди, ягоди та виноград", "олія рослинна всіх видів", частка імпорту за цими групами у загальному споживанні відповідно становить 65,3; 54,2 та 44,4 відсотка при 30-ти відсотковому пороговому критерії цього індикатора.

Необхідно зазначити, що значний відсоток імпорту по групі "олія рослинна всіх видів" обумовлений ввезенням тропічних олій, які не виробляються в Україні (пальмова, кокосова олії тощо), але широко використовуються при виробництві продовольчих товарів вітчизняними підприємствами харчової промисловості. При цьому внутрішній попит на олію соняшникову повністю забезпечувався за рахунок власного виробництва.

Розрахунок імпортозалежності за групами продовольства

 

(тис. тонн)

 

Імпорт продуктів у 2009 році у перерахунку на основний продукт (за даними Держкомстату)

Ємність внутрішнього ринку у 2009 році (за даними Держкомстату)

Відсоток імпорто-залежності

Хліб і хлібопродукти (у перерахунку на борошно)

102,0

5145,1

2,0

М'ясо і м'ясопродукти (у перерахунку на м'ясо)

439,0

2290,0

19,2

Молоко і молокопродукти (у перерахунку на молоко)

455,0

9780,1

4,7

Риба і рибопродукти

455,2

696,8

65,3

Яйця (млн. шт.)

121,2

12503,6

1,0

Овочі та баштанні

232,0

6311,8

3,7

Плоди, ягоди та виноград

1139,0

2100,7

54,2

Картопля

5,0

6125,8

0,1

Цукор

116,0

1745,0

6,6

Олія рослинна всіх видів

316,0

711,3

44,4

із неї олія соняшникова

1,0

450,0

0,2

Суттєві обсяги імпорту плодово-ягідної продукції припадають на екзотичні види фруктів (цитрусові, банани тощо). В той же час відбувається зростання імпорту і тих видів плодів, вирощування яких характерне і для України, чому сприяла лібералізація внутрішнього ринку, яка відбулася внаслідок вступу України до Світової організації торгівлі. Зокрема, у 2009 році порівняно з 2008 роком імпорт яблук зріс у 1,4 раза.

Негативною тенденцією 2009 року є збільшення питомої ваги імпорту цукру у внутрішньому споживанні до 6,6 відсотка), що пов'язано із суттєвим скороченням обсягів вітчизняного виробництва цукру з цукрових буряків у сезоні 2009/2010 років, які не в змозі задовольнити ринковий попит.

Висновки.

Внаслідок загального спаду соціально-економічного розвитку країни у період фінансово-економічної кризи у 2009 році порівняно з попереднім роком відбулося погіршення стану продовольчої безпеки України по більшості індикаторів.

На фоні падіння реальних наявних доходів населення у минулому році на 10,8 відсотка, насамперед, погіршилася соціальна складова продовольчої безпеки, про що свідчить наступне:

середньодобова калорійність раціону населення країни зменшилася з 2998 ккал у 2008 році до 2946 ккал у 2009 році, однак цей показник на 18 відсотків вище порогового критерію;

питома вага витрат домогосподарств на харчування у сукупних витратах зросла упродовж року на один відсотковий пункт і становила 51,8 відсотка;

фактичне середньодушове споживання продовольства населенням скоротилося навіть по тих продуктах харчування, споживання яких суттєво відстає від раціональних норм, а саме по групах: "м'ясо і м'ясопродукти", "молоко і молокопродукти", "риба і рибопродукти", "плоди, ягоди, виноград".

Серед позитивних моментів 2009 року, з точки зору впливу на стан продовольчої безпеки, можливо виділити наявність достатніх запасів продовольчого зерна у державному інтервенційному фонді, що дозволяло забезпечували упродовж року стабільний рівень цін на зерно та борошно на внутрішньому ринку.

Список використаної літератури:

1. Звіт Мінекономіки України про стан продовольчої безпеки України у 2009 році


 


[1] МОЗ України замість раніше прийнятого визначення "Рекомендовані раціональні норми споживання основних продуктів харчування на душу населення на 2005-2015 роки" пропонує застосовувати визначення "Орієнтовний набір основної продовольчої сировини і харчових продуктів забезпечення у середньому на душу населення України на 2005-2015 роки" без зміни кількісних показників таких наборів. У зв'язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1379 "Деякі питання продовольчої безпеки" використовується термін "раціональні норми", будемо дотримуватися цього терміну і у звіті.

[2]Пороговий критерій для цього індикатора становить 17 відсотків. Методика розрахунку індикатора не враховує обсягів зерна, яке знаходиться у державному матеріальному резерві, зважаючи на те, що така інформація складає державну таємницю.

[3] Середній розмір домогосподарства у 2009 році становив 2,60 осіб.





Реферат на тему: Оцінка стану продовольчої безпеки України у 2009 році (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.