Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Державне регулювання

Монетарна політика та напрямки оптимізації бюджетного процесу в Україні (реферат)

Зміст

1. Оптимальна стратегія монетарної політики в сучасних умовах функціонування української економіки

2. Напрямки оптимізації бюджетного процесу в Україні

3. Оцінка ефективності формування державного бюджету Польщі

Використана література

1. Оптимальна стратегія монетарної політики в сучасних умовах функціонування української економіки

Необхідною умовою для максимально ефективного розвитку економіки країни та реалізації її потенціалу є виважені і координовані дії уряду та монетарної влади. Базуючись на минулому досвіді, на сьогоднішній день в переважній більшості центральних банків та у наукових колах досягнуто консенсусу, що в довгостроковому періоді монетарна політика не може стимулювати економічне зростання вище рівня зростання потенційного випуску. Якою ж тоді є роль центрального банку в забезпеченні досягнення потенційного рівня розвитку економіки? Сучасні центральні банки сьогодні визнають, що найкращий шлях у підтримці високих темпів економічного зростання та низьких рівнів безробіття полягає в підтримці низької та стабільної інфляції та забезпеченні стійкої та ефективної фінансової системи.

Після кризи 1998 року заради підтримання економічного відновлення, підвищення довіри до фінансової системи України та зниження інфляції, Національний банк України, починаючи з 2000 року, проголосив режим керованого плаваючого обмінного курсу, який де-юре діє і на даний час, але де-факто являв собою достатньо жорстку прив'язку національної валюти до долара США з коридором коливань близько 1% (винятком можна вважати ревальвацію гривні до долара близько 5% у квітні 2005 року).

Введення жорсткої прив'язки обмінного курсу мало позитивний ефект для розвитку української економіки після кризи 1998 року через створення номінального цінового якоря для товарів, що торгуються, і покращення можливостей підприємств краще планувати свою бізнес-діяльність.

Однак на сьогоднішній день більшість вітчизняних експертів та науковців визнає необхідність реформування діючої системи монетарної політики. Потреба у змінах пояснюється тим, що поточна монетарна стратегія орієнтована на забезпечення стабілізації післякризової моделі економічного зростання, однак не на сталий економічний розвиток у довгостроковому періоді. Серед головних негативних наслідків поточної системи виділяють наступні:

- висока волатильність економічного зростання;

- висока та нестабільна інфляція;

- значна чутливість економічного розвитку до зовнішніх шоків;

- зростання валютних та часових дисбалансів у фінансовому та реальному секторах економіки;

- неможливість для НБУ проводити активну монетарну політику на постійній основі.

Враховуючи ці недоліки стратегії монетарної політики, що базується на жорсткій прив'язці обмінного курсу, та суттєве посилення інфляційних процесів в країні, Національний банк України суттєво послабив свою участь на валютному ринку, що призвело до укріплення обмінного курсу гривні. Фактично можна вже говорити про закінчення ери утримання Національним банком стабільного курсу гривні, що ставить питання про те, яким має тепер бути номінальний якір монетарної політики.

Хоча досягнення низької та стабільної інфляції як пріоритетної цілі монетарної політики є загальною для центральних банків, реалізація цієї цілі передбачає вибір із декількох можливих монетарних режимів. У цьому контексті два основних конкуруючих підходи зводяться до дебатів щодо вибору між дискретністю, тобто свободою при здійсненні монетарної політики, та чітко визначеними правилами.

Прихильники дискретного підходу впевнені, що перевага за свободою вибору політики, яка формується відповідно до існуючих на момент прийняття рішення обставин.

Прихильники чітко регламентованого підходу, навпаки, рішуче підтримують прийняття чітко визначених цілей (зокрема, проміжних) та правил їх досягнення. При цьому можуть розглядатися три базові варіанти вибору монетарного режиму для досягнення цінової стабільності. Першим є режим монетарного таргетування. Другий монетарний режим ґрунтується на таргетуванні обмінного курсу і використовує його як номінальний якір інфляції. Третій режим базується на дедалі популярнішій стратегії інфляційному таргетуванні, де як номінальний якір використовується публічно проголошена інфляційна ціль.

Найбільш ефективним режимом монетарної політики для України у найближчій в перспективі інфляційне таргетування, серед переваг якого слід виділити наступні:

- фокусування на внутрішній стабільності як цін, так і економічного зростання;

- не вимагає чіткого та стабільного зв'язку між грошима та інфляцією;

- прозорість та можливість легкого розуміння громадськістю головної цілі монетарної політики цінової стабільності;

- підзвітність центрального банку;

- успішний світовий досвід країн, які запровадили інфляційне таргетування.

Усвідомлюючи необхідність підвищення ефективності монетарної політики, Національний банк України розпочав роботу щодо створення передумов для поступового переходу до монетарного режиму, який базується на ціновій стабільності. Необхідність такого переходу задекларована у Основних засадах грошово-кредитної політики і на 2007, і на 2008 роки.

Перехід до монетарного режиму, що базується на ціновій стабільності, передбачає створення низки макроекономічних та інституційних умов, серед яких: посилення незалежності центрального банку, розвиток каналів трансмісійного механізму, фондового ринку, вдосконалення комунікацій центрального банку із суспільством, поступовий перехід до більшої гнучкості обмінного курсу та зростання ролі процентної політики.

Постановою Правління НБУ від 04.01.2006 N1 було затверджено План заходів з підготовки переходу до монетарного устрою, базованого на ціновій стабільності на 2006 рік. На сьогоднішній день розробляється середньостроковий План заходів щодо забезпечення цінової стабільності.

З метою отримання інформації щодо інфляційних та курсових очікувань, оцінки поточної та майбутньої ділової активності, змін економічної ситуації в країні та оцінки основних факторів впливу як на динаміку власного розвитку, так і на макроекономічні процеси, починаючи з І кварталу 2006 року, щоквартально здійснюються опитування понад 1200 керівників підприємств.

Створені базові компоненти аналітично-прогнозної системи, основним з яких є квартальна прогнозна модель, що використовується для моделювання впливу монетарної політики на реальний сектор економіки, дає змогу проаналізувати різні сценарії проведення монетарної політики з метою досягнення проголошених цілей, зокрема щодо інфляції. Також розроблений багатомірний фільтр для виділення циклічних та трендових компонент основних макроекономічних змінних на основі алгоритму фільтра Калмана, що використовується для оцінки поточного стану економіки.

Дані елементи аналітично-прогнозної системи активно використовуються при розробці середньострокового прогнозу для підготовки документу «Макроекономічний прогноз». що готується щокварталу та містить детальний аналіз грошовокредитної сфери, реального сектору, державних фінансів та зовнішнього середовища з особливим акцентом на показниках і подіях останнього кварталу та прогноз економічного розвитку на наступні 8 кварталів (з необхідними табличними та графічними матеріалами) з приділенням значної уваги розвитку інфляційних процесів. Цей документ є основою для підготовки публічного документу «Інфляційний звіт», що виступатиме однією з основних ланок комунікаційної системи між НБУ та суспільством.

Робочою групою з представників Держкомстату, НБУ та Мінекономіки підготовлено документ «Методичні положення щодо розрахунку показника базової інфляції». В результаті запроваджено розрахунок показника базової інфляції, який з 01.01.2008 розміщується на веб-сайті Держкомстату.

Завдання підтримки сталого довгострокового економічного зростання для НБУ полягає у створенні та підтримці стабільного макроекономічного середовища, що, в свою чергу, асоціюється з ціновою стабільністю. Для досягнення стабільного зростання цінова стабільність є ключовою умовою внаслідок економічних та соціальних втрат від інфляції. Як засвідчують теоретичні розробки та світовий досвід, оптимальним режимом монетарної політики, що дозволяє досягти цілей щодо інфляції є інфляційне таргетування.

Відсутність деяких необхідних умов функціонування інфляційного таргетування на момент запровадження не може слугувати чинником до відмови від переходу до цього монетарного устрою, особливо коли уряд та центральний банк взяли за мету встановлення цих умов у найближчий час чи у середньостроковій перспективі. Скоріше за це найшвидше запровадження цих інституціональних, економічних та технічних елементів зробить режим інфляційного таргетування більш ефективним з точки зору досягнення цілі монетарної політики та поліпшення макроекономічного регулювання економікою.

2. Напрямки оптимізації бюджетного процесу в Україні

Важливим інструментом реалізації соціально-економічної політики держави виступає бюджет, форма та зміст якого обумовлені рядом чинників. Економічний розвиток і політичний устрій, обрана воєнна доктрина і модель соціальної політики країни визначають ті показники, які відображені в бюджеті. В свою чергу, бюджет прямо або опосередковано впливає на економіку країни.

Використання бюджету як інструменту регулювання економіки ускладнене впливом на діяльність учасників бюджетних відносин багатьох як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, що визначаються соціально-економічним середовищем в країні та в світі. Одним із завдань бюджетного процесу є забезпечення керованого і передбачуваного впливу на зміст бюджету цих чинників, в результаті якого співвідношення бюджетних доходів і видатків відповідає фінансовій політиці держави. Організація бюджетного процесу потребує вибору раціональних схем взаємодії його учасників, удосконалення методів складання та виконання бюджету і здійснення бюджетного контролю.

Після проголошення незалежності Україна почала розбудову бюджетної системи на засадах, характерних для країн з ринковою економікою. При цьому використовувався досвід інших країн, зокрема Франції, яка надавала фінансову і технічну допомогу у впровадженні казначейської системи касового виконання бюджету. Однак, непослідовна фінансова політика України є причиною певної нестабільності державних фінансів. Подальше вдосконалення бюджетного процесу в Україні обумовлене високим рівнем концентрації доходів у центральному бюджеті, що підриває фінансові основи місцевого самоврядування. Суттєво обмежені бюджетні повноваження місцевих органів представницької та виконавчої влади, залишається невирішеною проблема бюджетного регулювання і фінансового вирівнювання.

Вивченню бюджету, який є основою фінансового забезпечення функцій держави та інструментом її впливу на соціально-економічний розвиток, приділяли увагу у своїх працях багато вітчизняних та зарубіжних вчених.

Віддаючи належне напрацюванням вітчизняних та зарубіжних фахівців, здійсненим у галузі теорії та організації бюджетного процесу в Україні, слід зауважити, що до цього часу багато проблем не знайшли свого остаточного вирішення. У першу чергу потребує дослідження мотивація учасників бюджетного процесу та механізми узгодження їх інтересів на усіх його стадіях. Існує необхідність підвищення рівня бюджетного планування та удосконалення організації виконання бюджету. Таким чином, оптимізація бюджетного процесу з метою забезпечення найбільш ефективного акумулювання та використання бюджетних коштів, є актуальною.

Метою даної публікації є визначення шляхів удосконалення бюджетного процесу в Україні та розробка науково-практичних рекомендацій щодо підвищення його ефективності.

Об'єктом є бюджетний процес в Україні, його правове регламентування, зміст та засади реалізації бюджетних повноважень учасниками бюджетного процесу.

Предметом є фінансові відносини між учасниками бюджетного процесу з приводу складання, розгляду, затвердження, виконання бюджету та формування звіту про його виконання.

Узагальнені результати дослідження з розглядаємої теми визначають умови оптимізації бюджетного процесу в Україні та містять рекомендації щодо його подальшого вдосконалення і розвитку.

Основні положення отриманих результатів полягають у наступному:

- по-перше, в сучасних умовах виникла об'єктивна необхідність використання інтегрованого принципу єдиних засад функціонування автономних ланок бюджетної системи замість розділених принципів єдності і самостійності бюджетної системи, затверджених Бюджетним кодексом України, оскільки теоретичні принципи єдності та самостійності бюджетної системи протилежні один одному;

- по-друге, є доцільним використання методу складання бюджету «з нуля" на рівні бюджетів місцевого самоврядування, що дозволить уточнити реальні потреби у бюджетному фінансуванні;

- по-третє, є сенс нормативного затвердження урядом та парламентом завдань середньострокової та довгострокової бюджетної політики, які дадуть змогу визначити більш чіткі критерії ефективності бюджетного процесу держави;

- по-четверте, необхідним є бюджетування результативності для бюджетів органів місцевого самоврядування, яке дозволяє контролювати цільове використання коштів бюджету та очікувані результати, але не створює надмірного документального навантаження на фінансові органи та розпорядників коштів, що властиво програмному бюджетуванню;

- по-п'яте, в сучасних умовах треба трактувати бюджетний процес на основі системного підходу, з урахуванням якого бюджетний процес включає не тільки його стадії, інші елементи учасників бюджетного процесу, їх повноваження й інтереси, методи, інструменти та моделі, а й внутрішні та зовнішні чинники впливу на організацію бюджетного процесу і його ефективність;

- по-шосте, при прийнятті бюджетних рішень обов'язковим є врахування основних напрямів бюджетної політики та програмних документів виконавчої влади; врахування інтересів виборців через представницьку функцію парламенту; врахування інтересів фінансово-промислових груп через урядове і парламентське лобі.

Таким чином, отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що є необхідним затвердити у Бюджетному кодексі України принципи бюджетного устрою замість існуючих «принципів бюджетної системи». При цьому, виходячи із теоретичних підходів до побудови бюджетної системи, пропонується затвердити принцип єдиних засад функціонування автономних ланок бюджетної системи бюджетного устрою України.

Складовими бюджетного процесу в Україні, що потребують подальшого удосконалення, є:

- система обміну інформацією між учасниками бюджетного процесу упродовж складання проекту державного бюджету;

- реалізація права законодавчої ініціативи на стадії розгляду та затвердження проекту Державного бюджету України Верховною Радою України;

- розмежування бюджетних повноважень органів влади, фінансових органів та розпорядників коштів упродовж бюджетного процесу, контроль за реалізацією їх бюджетних повноважень.

Умовами оптимізації бюджетного процесу визначеного формату бюджету є дотримання послідовної бюджетної політики, напрацювання передбачуваної і сталої нормативної бази; визначені бюджетні права і повноваження учасників бюджетного процесу.

Також необхідно розробити механізм перевірки відповідності прийнятої довгострокової бюджетної політики та системи бюджетних програм Державного бюджету України. Важливо забезпечити відповідність перспективної бюджетної політики державним програмам, які реалізуються через місцеві бюджети.

3. Оцінка ефективності формування державного бюджету Польщі

Для реалізації своєї фінансової політики держава повинна мати інтегрований інструмент, за допомогою якого вона буде впливати на ринкову економіку. Цей інструмент може бути по різному використаний, що залежить від політичних та економічних напрямів розвитку держави. За цих умов питання оптимізації бюджетного процесу держави та Польщі зокрема в сучасних економічних умовах відіграє важливе значення, оскільки забезпечує ефективність виконання державою своїх функцій, а також економічний, політичний, соціальний, культурний її розвиток в цілому.

Питання бюджетної політики та бюджетного механізму Польщі в певній мірі не є новим і серед відомих практиків та науковців викликає неабияку полеміку. Так, питання ефективності формування бюджету Польщі досліджувались Л. Балцеровичем, З. Гіловською, Ш. Павловські, В. Павлак, В. Олейнічалом, Я. Максимюком, О. Наталі-Світ, З. Хлебовски.

Однак, незважаючи на існуючу велику кількість досліджень стосовно бюджетного механізму Польщі, все ще залишається ряд невирішених питань здебільшого його економічної ефективності. Так, в Польщі при формуванні та використанні державного бюджету можна побачити певну його залежність від керуючих політичних партій, що характеризує його з політичного, а не економічного боку та в цілому має негативний вплив на національну економіку. З метою надання практичних рекомендацій щодо ефективності формування державного бюджету Польщі, на наш погляд доцільно узагальнити теоретичний аспект бюджету держави та провести оцінку бюджету Польщі.

Бюджет характеризують як план формування та використання грошових засобів, які направлені на фінансування соціальних завдань, затверджених відповідним органом влади.

Бюджет держави є найважливішим фінансовим планом політики держави, інструментом її соціальної, економічної, культурної політики, який бере за основу планові доходи і витрати держави на наступний бюджетний рік. До доходів бюджету відносять: прямі та непрямі податки, неподаткові надходження, доходи від приватизації державного майна тощо. До видатків бюджету відносять: дотації, обслуговування державного боргу, обслуговування бюджетної сфери, обслуговування розрахунків з банками, субвенції для областей, а також загальний бюджетний резерв. Існує велика кількість визначень бюджету, але поняття бюджету держави зазвичай вживають в чотирьох значеннях:

1. Бюджет держави це фінансовий план держави, що передбачає балансове порівняння доходів та видатків.

2. Бюджет держави це засіб грошових засобів перерозподілених державою, які можна окреслити як центральний грошовий фонд.

3. Бюджет держави це нормативний акт, який затверджений сеймом у формі закону, що дає право державі збирати та видавати грошові засоби згідно з планом.

4. Бюджет держави це інструмент реалізації визначеної соціальноекономічної політики країни.

Виділяють наступні функції бюджету: розподільчу; стабілізаційну (вирівнюючу); податкову; стимулюючу; контрольну.

Податкова функція бюджету ґрунтується на збиранні податків або формуванні частини доходів від суб'єктів, які мають ці доходи. Локаційна функція бюджету ґрунтується на управлінні соціальними благами (головних послуг), які забезпечать життєдіяльність всього суспільства. Розподільча функція бюджету держави ґрунтується на збиранні доходів та їх розподілу.

Стимулююча функція ґрунтується на впливі доходів і видатків держави на економічні і соціальні процеси на мікрота макрорівнях. Стабілізаційна функція бюджету ґрунтується на використанні доходів і витрат бюджету в розвитку соціальноекономічного розвитку держави.

З бюджетом держави асоціюють три поняття: баланс, профіцит та дефіцит бюджету.

Бюджетний баланс з'являється в момент, коли видатки дорівнюють бюджетним доходам. Бюджетний профіцит є дуже рідким явищем і означає, що доходи перевищують витрати. Бюджетний дефіцит означає перевищення витратної частини над дохідною.

Варто зупинитися на питанні бюджетного дефіциту. Сьогоднішня економіка має два підходи до бюджетного дефіциту:

1. Перший підхід презентують кейнсіанці, які розвивають теорію Кейнса. Вони презентують видатки держави як обов'язковий і результативний спосіб антидепресивного впливу на національну економіку.

2. Другий підхід сьогоднішніх економістів це ідеї монетаристів на чолі з Мілтаном Фрідманом. Вони вважають, що тільки стабільна економіка зі збалансованим дефіцитом та ринковим підходом може повністю і правильно управляти виробництвом. Вони проти дефіциту та вважають, що головним економічним стабілізатором є стабільна національна валюта. На їхню думку антициклічно може використовуватися грошова одиниця, яка знаходиться під щільним контролем центрального банку.

Існує чотири основних способів для покриття бюджетного дефіциту:

1. Закордонні подарунки, що є негативними та практично нереальними, оскільки більшість держав не настільки філантропічні аби допомагати розвитку власної конкуренції.

2. Внутрішня урядова позика, що відбувається за рахунок продажу облігацій та реалізовується за рахунок цінних паперів. Однак, це призводить до появи внутрішнього боргу, який треба сплатити в термін, вказаний в цьому папері. Підтримання високого дефіциту означає збільшення загального боргу, що спричиняє збільшення внутрішнього боргу. За таких умов держава має або зменшити видатки бюджету, щоб його заплатити, або збільшити обсяг податкових надходжень, або здійснити емісію грошей, що призведе до інфляційного процесу.

3. Закордонна позика. Закордонна позика має певні негативні сторони, оскільки позичені гроші потрібно повертати з відсотками.

4. Емісія грошей. Економіка, що розвивається потребує для обслуговування маси трансакцій збільшення кількості грошей, яка має дорівнювати збільшенню валового доходу. Такий приріст кількості грошей є інфляційним, кожний наступний провокує підвищення цін.

Проаналізуємо бюджет Польщі за 2007 рік. Закон про бюджет Польщі встановлює, що дефіцит бюджету держави зменшився по відношенню до бюджету на 2006 рік і становить 30 млрд. злотих. Міністерство фінансів прогнозує, що доходи бюджету держави складуть в наступному році близько 212,2 млрд. злотих, що по відношенню до отриманих доходів 2006 року менше на 8,1 %. Ліміт видатків бюджету держави складає 242,2 млрд. злотих, що більше на 18,8 млрд. злотих від запланованого бюджету на 2006 рік і означає реальне його збільшення на 6,4%.

На рівень доходів бюджету країни будуть мати вплив наступні фактори:

1. 1. Збільшення валового національного продукту на 4,6%.

2. Збільшення споживання на 3,7%.

3. Середньорічне збільшення цін на товари і послуги на 1,9%.

4. Зменшення рівня безробіття в національній економіці на 1,4%.

5. Збільшення прогнозованої динаміки оплати праці в національній економіці на 5,1%.

Міністерство фінансів прогнозує, що в 2007 році темпи росту національної економіки будуть утримуватися на рівні 4,6%, що пов'язано зі збільшенням інвестицій. В результаті такого зростання інвестицій річне збільшення попиту в країні буде на рівні 5,1%. Темпи росту національної економіки будуть нижчими ніж у 2006 році, що пов'язано з очікуваним зменшенням темпів росту світової економіки.

Збільшений попит на товари народного вжитку та інвестиційний попит будуть впливати на зростання економіки у 2007 році, а також на темпи створення нових робочих місць. Вважається, що безробіття буде зменшено на 1,4% порівняно з 2006 роком (приблизно 122 тис. осіб). Більший попит на робочу силу підвищить показник працевлаштованих людей до 51,7% на кінець наступного року, або на один пункт більше по відношенню на період з 2005 року. Міністерство фінансів вважає, що кількість безробітних на кінець 2007 року може зменшитись до 2,18 млн. осіб, рівень безробіття становитиме 14,1%.

Структура доходів бюджету держави складається з: 99,9% податкові надходження; 0,1% закордонні надходження. Міністерство фінансів прогнозує, що податкові надходження будуть становити 191,7 млрд. злотих, що на 10,3% номінально (8,2% реально) більше ніж у 2006 року.

Відношення цих доходів до валового внутрішнього доходу держави, що в 2006 році становило 16,8%, в 2007 році збільшиться до рівня 17,4%. Проект закону про бюджет пропонує збільшення доходу від податку на товари та послуги на 11,4% (9,3% реальні), до рівня 92 млрд. злотих. Доходи з акцизу мають збільшитись на 6,2% (4,2% реально) і становитимуть 45,1 млрд. злотих. На збільшення доходів крім зазначених факторів впливають заплановане збільшення акцизних ставок на тютюнові вироби приблизно на 13%, а також на пиво на 10%, що виникає з необхідності пристосування ставок до мінімальних норм, які є обов'язковими в Європейському союзі.

Планується також збільшити доходи від юридичних осіб (15,3% до рівня 22 млрд. злотих) і податку на доходи з фізичних осіб (10,1% до рівня 31,5 млрд. злотих). Проект бюджету пропонує зменшення неподаткових надходжень на 1,6% по відношенню до 2006 року, що має становити 20,1 млрд. злотих. Планування доходів від приватизації зупинилися на рівні 3 млрд. злотих, а бюджетні доходи від дивідендів мають становити 2,4 млрд. злотих.

В наступному році відношення видатків бюджету держави до внутрішнього валового продукту буде становити 22% в порівнянні з 21,5% в 2006 році, що означає збільшення на 0,5% пункту. По відношенню до 2006 року реально збільшаться юридично обумовлені видатки, які складають 69,6% запланованих видатків. Ця ситуація з'являється шляхом збільшення витрат на армію, а також збільшення видатків групі соціального страхування і соціальних видатків (це пенсії, збільшення видатків на...). По відношенню до 2006 року видатки по фінансуванню завдань з охорони здоров'я збільшено на 1 млрд. 200 тис. злотих. Будуть збільшені субвенції для місцевих адміністрацій, а також частина до бюджету ЄС. Збільшаться видатки на інфраструктуру наземного транспорту, на решту видатків заплановано 30,4 % грошей 2007 року. В порівнянні з 2006 роком їх буде реально більше на 18,1%. До них відносяться утримання бюджетних установ, дотації для суб'єктів сектору громадських фінансів, а також дотації для суб'єктів підприємницької діяльності.

В цілому дослідивши сформований Проект бюджету Польщі на 2007 р. можна виокремити наступні недоліки. В запланованому проекті збільшуються видатки на адміністрацію, видатки на воєнну місію та поряд з цим не передбачено коштів на стипендії для дітей.

В проекті передбачається збільшити фінансування в'язнів, тюрем та не передбачається збільшення фінансування на освіту, сільське господарство, розвиток інфраструктури тощо.

Передбачається збирання коштів з цільових резервів з Фонду соціального страхування, які були призначені на розвиток сільської місцевості, на прямі доплати, на структурну доплату, що є негативним для розвитку держави в цілому.

Покриття інвестиції підприємств шляхом дефіциту бюджету є особливо небезпечно для розвитку економіки, коли брак коштів з'явився в результаті збільшення поточних коштів, а не зростання інвестиції в інфраструктуру, яка дозволяє розвивати всю економіку.

Пріоритетною метою економіки Польщі має бути зменшення дефіциту та утримання держави на шляху швидкого розвитку. Постійне утримання дефіциту з перевагою видатків і постійне їх збільшення зменшення шансів для розвитку.

Зазначений проект бюджету має кращу ефективність і гарантування можливості абсорбції тих фінансів з Європейського Союзу, які повинні були бути використані ще в 2006 році.

Перший раз за багато років на такому рівні фінансується залізнична інфраструктура, а також дороги. Є більше грошей на науку, на вищу освіту. Великим плюсом є ініціювання інвестицій, організованих місцевими адміністраціями разом з фінансами Європейського Союзу.

Використана література:

1. Петрик О.І., канд. фіз.-мат. наук, директор Департаменту економічного аналізу та прогнозування Національного банку України Ніколайчук С.А., головний економіст Департаменту економічного аналізу та прогнозування Національного банку України. Оптимальна стратегія монетарної політики в сучасних умовах функціонування української економіки

2. Дзьобко І.П., викладач кафедри фінансів, Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі. Напрямки оптимізації бюджетного процесу в Україні

3. Войцех Хробак, Державна вища професійна школа імені Броніслава Маркевича в Ярославі (Польща). Оцінка ефективності формування державного бюджету Польщі





Реферат на тему: Монетарна політика та напрямки оптимізації бюджетного процесу в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.